Наукометричний аналіз дисертаційного фонду Наукової бібліотеки НУК на допомогу поліпшенню публікаційної активності науковців університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукометричний аналіз дисертаційного фонду Наукової бібліотеки НУК на допомогу поліпшенню публікаційної активності науковців університету

Т.М. Костирко

кандидат наук з соціальних комунікацій, директор Наукової бібліотеки

Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, проспект Героїв Сталінграда, 9, м. Миколаїв

У статті, використовуючи сучасні методи наукометрії, проаналізовано дисертаційний фонд Наукової бібліотеки НУК. Метою дослідження стала оцінка продуктивності науково-дослідної роботи науковців на матеріалі авторефератів кандидатських дисертацій за період з 2003 по 2013 рр., що знаходяться у фонді Наукової бібліотеки НУК. Отримані результати наукометричного аналізу дозволили виявити кількісні характеристики і параметри наукової продуктивності науковців вишу.

Ключові слова: наукометричні дослідження, бібліометрія, наукові публікації, дисертації

наукометрія дослідний науковець інформаційний

Наука - це самоорганізована система, розвиток якої зумовлений рухом інформаційних потоків, а наукометрія - це сукупність кількісних методів вивчення розвитку науки як інформаційного процесу.

Мета наукометричних досліджень - дати об'єктивну картину розвитку наукового напрямку, оцінити його актуальність, потенційні можливості, закони формування інформаційних потоків і поширення наукових ідей [3].

Сьогодні бібліометричні методології активно затребувані в національному та міжнародному контексті. Об'єктами вивчення при цьому є наукові публікації, згруповані за різними ознаками - областями науки, тематичними рубриками, країнами, авторами і т. п. Сукупність критеріїв, розроблених бібліометрією, дозволяє позиціонувати вчених, дослідницькі центри, університети в локальній та світовій наукових системах, робити висновки щодо продуктивності дослідних програм, динаміки наукових напрямів. У цьому зв'язку вона оперує показниками кількості наукових публікацій (за автором) як індикатором внеску у виробництво знань; їх цитованості, що характеризує вплив попередніх досліджень на розвиток науки (зокрема в суміжних областях, що при певній інтенсивності цитування дає можливість говорити про становлення нових напрямів досліджень); співавторства для оцінки наукових зв'язків між вченими, організаціями, секторами (в тому числі між наукою і промисловістю), галузями знань і країнами [2].

У провідних індустріальних державах з розвиненими традиціями оцінювання дослідних колективів та програм бібліометричні дані використовуються не тільки в аналітичних цілях, а й неодмінно супроводжують процес прийняття рішень про фінансування тих чи інших проектів і організацій. Такі індикатори характеризують результативність наукової діяльності та позиції країни у світовій науці, розвиток наукових дисциплін, вплив дослідних результатів на прогрес науки.

Такі значимі і масштабні заходи не будуть успішними, якщо на рівні конкретних наукових організацій не буде вирішене питання збору інформації про публікації своїх наукових співробітників та впорядкована інформація про авторів, наукові групи і організації в цілому в зовнішніх реферативних БД.

У завдання збору інформації входить створення і постійне підтримання внутрішньої БД праць співробітників організації - інституційних репозитаріїв. Специфіка вирішення другого завдання обумовлена різною архітектурою зовнішніх реферативних БД. Наприклад, у випадку з Google Академія необхідно забезпечити доступ проіндексованим роботам Google до своєї внутрішньої БД. У Web of Knowledge і Scopus передбачається безпосередня участь призначених в організації осіб у редагуванні профілю організації.

У будь-якому випадку рішення головних наукометричних завдань має йти знизу вгору і починатися на рівні організації, щоб згодом можна було легко об'єднувати дані в більш загальні великі кластери - відомча приналежність, географічні ознаки, предметні області та ін.

Оскільки бібліометрія - наука молода, в багатьох інститутах ще не визначилися з тим, хто повинен нею займатися - вчені чи секретаріат, співробітники бібліотеки або спеціально створені підрозділи. На сьогодні відсутні сучасні методики проведення такого комплексу робіт, оскільки попит на подібні роботи зріс лише останнім часом [5].

Вимогами до публікування результатів дисертацій, що були оприлюднені Наказом МОН України від 17.10.2012 р. №1112 та змінами до нього, встановлена необхідність здобувачам докторського ступеня мати не менше 20 публікацій у наукових фахових виданнях України та інших держав, з яких не менше 4 публікацій у наукових виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. До таких публікацій можуть прирівнюватись публікації видань України, які включені до міжнародних наукометричних баз.

Не менше 1 статті у зазначених виданнях повинні мати здобувані наукового ступеня кандидата наук.

У зв'язку з цим підвищується рівень вимог до наукових публікацій, критеріїв якості наукових робіт. Необхідно визнати, що проблема оцінки якості наукових досліджень і дисертаційних робіт на сьогодні є найбільш актуальною. Якщо інформація про кількість науковців, аспірантів і докторантів, вікові характеристики науково-педагогічних співробітників відслідковується і реєструється держстатистикою, то відомості щодо продуктивності наукової роботи та публікаційної активності дисертантів вкрай обмежені [1]. Тому і виникла необхідність аналізу публікацій, публікаційної активності та якості наукових робіт на рівні Міністерства освіти і науки України.

Протягом року Наукова бібліотека НУК разом з університетом приймала активну участь щодо запровадження заходів з підвищення публікаційної активності науковців університету та покращення якості їх наукових та дослідних робіт.

У 2013 р. Наукова бібліотека за дорученням Вченої ради університету займалась переговорами та за її сприянням було придбано доступ до наукоме- тричної БД Scopus видавництва Ельзевір. На замовлення адміністрації університету була надана статистика публікацій авторів НУК (індекс цитування) в наукометричній бібліографічній базі даних Scopus. Дані з БД Scopus було отримано на основі пошуку за авторами Scopus Author Preview. Співробітниками бібліотеки було оброблено списки авторів 41 структурного підрозділу університету (понад 615 осіб). З 2012 р. Наукова бібліотека працює над поповненням інституційного репозитарію, створеного на платформі DSpace. Репозитарій зареєстровано в міжнародному реєстрі DOAR/

Науковою бібліотекою було розроблено низку інформаційних заходів щодо підвищення індексу цитування науковців НУК.

Співробітниками інформаційно-бібліографічного відділу спільно з директором та заступником з автоматизації було розроблено та проведено 5 семінарів- практикумів для професорсько-викладацького складу та аспірантів за темами: «Наукометричні бази. Індекс цитування та завдання викладачів»; «Міжнародні е-ресурси на допомогу автору»; «Підвищення індексу цитування власних робіт»; «Як написати статтю для міжнародного видання»; «Основні принципи функціонування електронного репозитарію НУК».

Протягом року співробітниками інформаційно-бібліографічного відділу постійно проводиться консультаційна робота серед науковців та аспірантів університету щодо розміщення своїх праць в репозитарії НУК та надання інформації щодо роботи в наукометричних БД.

З метою оцінки продуктивності науково-дослідної роботи науковців проведено аналіз авторефератів кандидатських дисертацій за період з 2003 по 2013 рр., що знаходяться у фонді Наукової бібліотеки НУК.

У нашому випадку мова йде лише про початковий етап, спробу виявлення простих формальних показників, що не вимагають доступу до спеціалізованих баз даних, які дозволяють отримати адекватні уявлення про те, якою мірою підготовлені дисертації відповідають необхідним критеріям.

Переваги застосування бібліометричних методів криються в можливості, по-перше, одночасного охоплення всієї сфери науки в цілому та окремих її дисциплін, організацій, колективів, науковців тощо, по-друге, проведення досліджень на широкому інформаційному матеріалі за рахунок використання світових баз даних і, по-третє, гнучкого поєднання різноманітних методик, які можуть бути зведені до двох підходів - дослідження розвитку окремих об'єктів в динаміці і виявлення зв'язків між ними [2].

Було проведено кількісний аналіз, який включає в себе ряд методів, що дозволяють здійснювати кількісну оцінку рівня наукових напрямів і проблем. В якості індикаторів оцінки ми використовували число публікацій, авторських свідоцтв та патентів, кількість авторів іт.д.

В ході дослідження було з'ясовано:

Динаміку захисту дисертацій за період з 2003-2013 років.

Розподілення дисертантів за кількостю публікацій, що відображають основні результати дисертаційних досліджень.

Відмінність публікаційної активності дисертантів, що спеціалізуються в природничих і прикладних та суспільних і гуманітарних науках.

Динаміку участі у всеукраїнських та міжнародних конференціях.

Статистичне дослідження географії захисту дисертацій.

Діаграма 1. Динаміка захисту дисертацій за період з 2003р. по 2013 р.

Як ми бачимо на діаграмі, 2003, 2009, 2010, 2011 роки - найбільш активні щодо захисту (від 16 до 19 дисертацій, середня кількість дисертацій за цей період - 12,7 нарік).

Виходячи з “вихідних характеристик” дисертанта, були запропоновані такі основні критерії для формалізованої оцінки продуктивності наукової роботи дисертанта:

• наявність статей у провідних рецензованих українських і зарубіжних наукових журналах і виданнях;

• участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях.

Було досліджено, що за період з 2003 по 2013 рр. із всієї кількості публікацій 69% складають публікації в наукових українських журналах та виданнях, 24% в наукових зарубіжних та міжнародних журналах, 6% складають патенти, 1% - інше.

Діаграма 2. Розподілення дисертантів за кількістю публікацій, що відображають основні результати дисертаційних досліджень

Діаграма 2. Розподілення дисертантів за кількістю публікацій, що відображають основні результати дисертаційних досліджень

Тепер розглянемо активність публікацій дисертантів в контексті окремих областей науки. Нами проведено контент-аналіз 140 авторефератів дисертацій з 10 галузей наук. Роботи з природничих та прикладних наук (72%, 1191 публікація), захищених з фізико-математичних, машинобудівних, екологічних, хімічних та комп'ютерних наук. Роботи в області суспільних та гуманітарних наук (28%, 452 публікації), захищених з політичних, соціологічних, філософських, філологічних, економічних та юридичних наук.

На діаграмі 3 ми бачимо, що з 2003 по 2005 рік не було жодного захисту дисертацій з суспільно-гуманітарних дисциплін. Найбільша кількість захистів цього напрямку припадає на 2009 та 2011 роки, тоді як захист дисертацій з прикладних та природничих наук здійснювався протягом останніх 10 років та найбільш активно в 2003, 2007, 2010, 2011 рр. (це природно, оскільки у виші більше технічних спеціальностей).

Діаграма 3. Порівняльна діаграма кількості дисертацій за двома напрямками

Аналіз публікаційної активності дисертантів за 2 основними напрямками проілюстровано на наступних двох графіках. Відображено розподілення дисертантів за загальною кількістю публікацій, окремо з суспільних та гуманітарних і прикладних та природничих наук.

Як ми бачимо, на графіках активність дисертантів (вищі точки) за 2 напрямками майже однакова - 6; 7-8 публікацій, але у розподілі робіт в суспільних та гуманітарних дисциплінах проявляється загальна тенденція спаду числа дисертантів з ростом кількості публікацій.

Графік 1. Публікаційна активність за період 2003-2013рр. з соціальних та гуманітарних наук

У прикладних та природничих спеціальностях трохи інша картина - спад дисертантів в районі 9 публ., однак на фоні цього спаду виявлений локальний максимум - 10-11 публ. Також існують високопродуктивні дисертанти, які мають по 18,27 публікацій.

Графік 2. Публікаційна активність за період 2003-2013рр. з прикладних та природничих наук

Висновок: активність дисертантів майже однакова, але продуктивність приблизно в 2 рази вища у дисертантів прикладних та природничих спеціальностей.

Діаграми кількості публікацій за двома напрямками

Діаграма 4

На діагр. 4-5 наведено дані, що дозволяють судити про структуру наукових публікацій дисертантів за двома напрямками. Для дисертантів з суспільних та гуманітарних наук виявлено співвідношення між публікаціями в українських журналах та виданнях - 94 %, в зарубіжних - 5 %. Ми бачимо, що дуже малий відсоток публікацій в наукових зарубіжних журналах. Трохи більший відсоток в публікаціях прикладних та природничих наук - 6 % в зарубіжних журналах, 12 % патенти, 87%в українських журналах та виданнях.

Висновок: необхідно збільшувати потік публікацій не в українських журналах, які й так до межі навантажені, а в міжнародних чи зарубіжних журналах.

Щоб забезпечити поширення своїх наукових публікацій, дисертант повинен вибрати стиль “публікаційної поведінки”, орієнтуючись на фахові журнали з високим фактором впливу.

У цьому плані зразковим може служити досвід Китаю, де на внутрішньона- ціональні публікації припадає менше 20 %, а більше 80 % складають публікації в зарубіжних журналах, і це єдина можливість подання країни на міжнародній науковій арені.

Поряд з публікаціями в реферованих наукових журналах існує і другий надзвичайно важливий фактор розвитку професійних навичок: визнання та розповсюдження в науковому середовищі результатів наукових досліджень - це участь у наукових конференціях. При цьому на адекватну оцінку якості наукової роботи можна розраховувати лише за умов, що мова йде про міжнародні та всеукраїнські конференції високого наукового рівня за участю провідних фахівців у даній науковій галузі. Кількість виступів із доповідями на таких конференціях також може слугувати показником якості дисертаційної роботи.

Розглянемо динаміку участі дисертантів в міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях за період 2003-2013 рр.

Порівнюючи діаграми кількості доповідей на всеукраїнських та міжнародних конференціях за двома напрямками, бачимо, що співвідношення участі в міжнародних, всеукраїнських та вузівських конференціях приблизно однакове.

Висновок: однак з діаграм ми бачимо, що від 8 до 10 % дисертантів з гуманітарних і природничих наук виносять на захист дисертацій результати, апробовані на конференціях вузівського рівня. Оскільки участь у вузівських конференціях не сприяє розповсюдженню нових досліджень, апробації наукових висновків в повній мірі серед науковців на міжнародному рівні, необхідно більше приймати участь в міжнародних та всеукраїнських конференціях і зменшити відсоток кількості доповідей на вузівських конференціях.

Діаграма 6

Беручи участь в міжнародній профільній конференції, автор отримує, крім морального задоволення, ще й можливість налагодити необхідні робочі зв'язки, контакти, знайти потенційних сильних співавторів.

Статистичні дані географії захисту дисертацій свідчать, що основна кількість дисертацій 58,5 % захищена в дисертаційній раді НУК, 13 % захищені в Києві, 7,8 % в Одесі, 4,6 % в Харкові, 3,9 % в Херсоні та невеликий відсоток захисту в інших містах України.

Організація і управління публікаційною активністю - процес складний і багатоаспектний. Вирішувати завдання, пов'язані з ростом результативності наукової діяльності, можна тільки на системному рівні.

Реалізація найважливіших напрямків державної політики, пов'язаної з інтеграцією освіти, науки і виробництва, підвищення якості підготовки наукових кадрів, потребує вдосконалення методів комплексного аналізу наукової інформації, що функціонує в освітньому середовищі [1]. Одним з найважливіших компонентів внутрішньої системи вишу повинен стати наукометричний аналіз, що забезпечить можливість оцінки продуктивності науково-дослідних робіт науковців на основі формальних показників публікаційної активності. Отримані результати наукометричного аналізу дозволять виявити кількісні характеристики і параметри наукової продуктивності науковців вишу.

Список використаної літератури

1. Бедный Б. П. Подготовка научных кадров в сфере нанотехнологий: библиометрический анализ [Текст] I Б. И. Бедный, А. А. Миронос, Т. В. Серова II Университетское управление: практика и анализ. - 2010. - № 4.-С. 44-49.

2. Гохберг Л.М. Российская наука: библиометрические индикаторы [Текст] I Л. М. Гохберг, Г. С. Сагиева II Форсайт. - 2007. - № 1 (1). - С. 44-53.

3. Евстигнеев Б. А. Наукометрические исследования в информатике [Текст] / В. А. Евстигнеев II Новосибирская школа программирования. Перекличка времен : сб. тр. - Новосибирск : Ин-т систем информатики им. А. П. Ершова СО РАН, 2004. - С. 203-215.

4. ІльченкоМ. Ю. Світові виміри наукових публікацій [Текст] / М. Ю. Ільченко II Київський політехнік. - К., 2013.-№ 1.

5. Мазое Н.А. Новые методы формирования публикационного профиля научной организации в сети науки [Текст] / Н. А. Мазов, В. Н. Гуреев И НТБ. 2012. - Спецвып. - С. 83-85.