Дотримання редакціями друкованих ЗМІ нормативних документів під час оформлення вихідних відомостей у періодичних (крім газет) і продовжуваних виданнях за 2013 рік

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Збираючи до Державного архіву друку кожний примірник вітчизняної видавничої продукції, Книжкова палата України не тільки опрацьовує їх, проводить різноманітні дослідження з питань книгознавства, аналізує основні показники видавничої діяльності тощо, а й здійснює постійний перегляд видань, аналізуючи дотримання правових і нормативних документів суб'єктами видавничої справи.

Потрібно зазначити, що правила оформлення вихідних відомостей у виданнях містять комплекс національних стандартів та інших нормативних документів із видавничої справи. Відділ державної стандартизації Книжкової палати України проводить дослідження щодо оформлення вихідних відомостей у виданнях, зокрема у періодичних і продовжуваних, на основі обов'язкових примірників, які надходять у Книжкову палату, та веде електронну базу допущених помилок. Упродовж минулого року було переглянуто та проаналізовано майже 5000 примірників видань щодо дотримання редакціями ЗМІ положень правових і нормативних документів. На основі цього аналізу зроблено висновок, що більшість видань у 2013 році редакціями ЗМІ було оформлено з помилками (табл. 1).

Відповідно до чинного законодавства України редакції періодичних і продовжуваних видань у своїй діяльності мають керуватися положеннями таких законодавчих і нормативних документів: Закони України "Про видавничу справу", "Про авторське і суміжні права", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"; ДСТУ 3017--95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення", ДСТУ 4515:2006 "Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань", ДСТУ 4861:2007 "Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості", ДСТУ 7152:2010 "Ін формація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках", ДСТУ ГоСт 7.80:2007 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання", ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видав ничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографіч ний опис. Загальні вимоги та правила складання", ДСТУ ГОСТ 7.9:2009 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Реферат і анотація. Загальні вимоги", ДСТУ ГОСТ 7.84:2008 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Видання. Обкладинки та палітурки. Загальні вимоги та правила оформлення".

Таблиця 1. Помилки, допущені в оформленні періодичних (крім газет) і продовжуваних видань

Для того, щоб допомогти редакціям ЗМІ оволодіти знаннями щодо оформлення видань, публікуємо інформацію про вихідні відомості, які потрібно наводити та розміщувати у виданнях, а також результати аналізування правильності подання елементів вихідних відомостей у журналах і збірниках відповідно до положень згаданих вище нормативних документів. видавничий періодичний нормативний

Основними елементами вихідних відомостей у періодичних і продовжуваних виданнях є: Міжнародний стандартний номер серіальних видань (ISSN); надзаголовкові дані; назва видання; підзаголовкові дані; вихідні дані; відомості про головного редактора, відповідального за випуск відповідного номера видання та редакційну колегію; знак охорони авторського права; випускні дані.

Редакції засобів масової інформації часто-густо допускають помилки у наведенні Міжнародного стандартного номера серіальних видань (ISSN). Згідно з ДСТУ 4515 ISSN потрібно розміщувати у правому верхньому куті першої сторінки обкладинки (переднього боку палітурки). Однак редакції видань "Історичні та політологічні дослідження", "Бібліотечний форум України", "Вісник Академії правових наук України" подають ISSN не у визначеному стандартом місці.

Надзаголовкові дані містять найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання. Наприклад:

Міністерство освіти і науки України

Надзаголовкові дані розміщують над назвою видання на титульному чи суміщеному титульному аркуші.

Якщо назва організації є складником підзаголовкових даних, у надзаголовкових даних її не наводять. Наприклад: "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна".

Наступним елементом вихідних відомостей видання є назва, яку розміщують на титульному чи суміщеному титульному аркуші, а також повторюють на першій сторінці обкладинки чи переднього боку палітурки.

Назва у виданнях має бути простою та короткою. Дозволено наводити складну назву, що містить загальну назву видання та назву його розділу (серії, підсерії), наприклад: "Вісник Львівського національного університету. Серія: Теорія культури та філософія науки".

Назву видання потрібно наводити у повній формі й саме так, як її офіційно зареєстровано. Крім того, у різних місцях видання (на титульній сторінці, обкладинці тощо) назва має бути однаковою.

Але, наприклад, у виданнях "Бізнес Інформ", "Акустичний вісник", "Всесвітня література та культура в навчальних закладах України", "Збірник праць Інституту математики НАН України", "Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія" допущено розбіжності у наведенні назви в різних місцях видання: на титульній сторінці та на обкладинці назви відрізняються одна від одної. А у виданнях "Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії", "Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки", "Современный дом" на титульній сторінці назву видання подано у формі, що відрізняється від внесеної у Державний реєстр друкованих засобів масової інформації, що унеможливлює однозначну ідентифікацію видання, його бібліографічну реєстрацію тощо. Зауважуємо, що змінювати назву дозволено тільки в офіційно встановленому порядку.

Наголошуємо також, що рекламний матеріал та ілюстрації не повинні заважати сприйняттю назви та інших вихідних відомостей видання, наведених на титульному аркуші та на обкладинці.

Нагадуємо редакторам друкованих ЗМІ, що підзаголовкові дані періодичних і продовжуваних видань містять різні елементи.

Розглянемо підзаголовкові дані періодичного видання. Вони містять такі основні елементи: вид видання, відомості про його засновника, періодичність, рік і місяць заснування та нумерацію. Тільки відомості про засновника можна переносити на зворот титульного аркуша, всі інші потрібно обов'язково подавати після назви видання.

Поширеною помилкою, яку допускають редакції ЗМІ, є наведення елементів підзаголовкових даних не у повному обсязі. Так, в окремих виданнях редакції не зазначають вид періодичного видання ("Журнал" чи "Збірник наукових праць"). Як приклад можна навести видання "Дім і Сім'я", "Дерматологія та венерологія", "Полімерний журнал", "Інвестиції: практика та досвід", "Вісник Червоного Хреста України", "Журнал обчислювальної та прикладної математики ", "З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ" тощо.

Часто-густо редакції не зазначають вид періодичного видання за цільовим призначенням (наприклад, науковий, чи виробничо-практичний, чи популярний журнал) або подають його не за ДСТУ 3017. Це журнали "Упаковка", "Косметолог", "Колесо жизни", "Ателье", "Психологія і суспільство", "Фармацевт Практик", "Квіти України" тощо.

Найгрубішою помилкою є ненаведення у підзаголовкових даних періодичності випуску журналу чи збірника -- основної ознаки періодичного видання. Таку помилку допущено у журналах "Автомобільний транспорт", "Аграрна економіка", "Брега Тавриди", "Відбір і обробка інформації", "Вісник прокуратури", "Вісник фармації = News of Pharmacy", "Ветеринарна медицина України", "Вища освіта України", "Водний транспорт" тощо.

Роком і місяцем заснування видання вважають рік і місяць виходу першого номера (випуску) нумерованого видання. Не дозволено замість року та місяця заснування видання зазначати порядковий рік і місяць його випуску. Порушують ці положення стандарту редакції видань "Військово-науковий вісник", "Літературознавчі студії", "Наука в Південному регіоні України", "Нафтова галузь України", "Вища освіта України", "Шкільна бібліотека", "Чернігівщина аграрна" тощо.

Особливою проблемою є те, що редакції ЗМІ не дотримуються положень нормативних документів щодо наведення на титульній сторінці у підзаголовкових даних нумерації періодичних видань. Нагадуємо, що крім поточної нумерації, потрібно зазначати ще й валову, тобто порядковий номер випуску періодичного видання від дня його заснування. Валовий номер зазначають після поточного в круглих дужках. Подвійну нумерацію зберігають у всіх випусках видання. Поряд із нумерацією видання зазначають рік випуску, незалежно від року його виходу у світ. Наприклад: № 2 (54), 2014. Однак у журналах "Безпека життєдіяльності", "Березіль", "Вісник проблем біології і медицини", "Вісник Черкаського державного технологічного університету", "Генеральний директор" нумерацію подано неправильно. Редакції видань "Галерея напоїв та делікатесів", "Наш домашній журнал", "The Ukrainian Farmer" нумерацію зазначають тільки на обкладинці. А редакції видань "Проблеми екології та медицини", "Вісник національного університету оборони України" і "Соціальний захист" нумерацію зазначають тільки на суміщеному титульному аркуші, на обкладинці її не наводять.

Звертаємо увагу редакторів на те, що нумерацію потрібно зазначати арабськими цифрами.

У деяких періодичних виданнях нумерація не відповідає періодичності, зазначеній у Свідоцтві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ. Таке порушення є, наприклад, у збірнику наукових праць "Література в контексті культури".

Нагадуємо, що кожна серія певного видання може бути випущена тільки за наявності її державної реєстрації. Проте деякі редакції не дотримуються цього положення. Так, у 2013 році "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", як засновник видання, випустив чотири серії збірника "Вісник університету "Україна", але їх не було зареєстровано у відповідному реєструвальному органі. У межах кожної серії має бути окрема власна нумерація.

Тепер розглянемо підзаголовкові дані продовжуваного видання. Так само, як у періодичному, першими є відомості про вид видання (наприклад, "Збірник наукових праць"). Другими ж, на відміну від періодичного видання, є відомості про титульного, чи наукового, чи відповідального редактора. Третіми -- відомості про рік заснування видання (відомості про місяць заснування, як у періодичному виданні, подавати не потрібно). Четвертими є відомості про нумерацію, які відрізняються від нумерації періодичного видання тим, що в них наводять тільки валову нумерацію, тобто загальну нумерацію з початку випуску видання. Наприклад, "Випуск 158, 2014".

Відомості про засновника у продовжуваних виданнях потрібно розміщувати на звороті титульного аркуша.

Варто також зауважити, що у підзаголовкових даних як періодичного, так і продовжуваного видання можуть бути наведені відомості про особливості випуску цих видань, наприклад: "Спеціальний випуск", а також відомості про основне видання в окремо виданому додатку, наприклад: "Додаток до...".

Наступний елемент -- вихідні дані, які наводять на титульному аркуші чи на суміщеному титульному аркуші та які містять: місце випуску видання, назву (ім'я -- якщо видавець є фізичною особою) видавця, рік випуску видання. Наприклад:

Чернівці

"Чернівецький національний університет"

2014

або:

Бердянськ "БДПУ" 2014

Проте редакції деяких періодичних і продовжуваних видань ("Євроатлантика", "Іноземні мови в сучасній школі", "Аква-Терм", "Бібліотечна планета", "Будівництво України", "Гость", "Дитячий лікар", "Економіка АПК", "Art of sales = Искусство продаж", "Інноваційна економіка", "Інтелект. Особистість. Цивілізація", "Абетка права" тощо) вихідні дані не наводять зовсім або подають частково.

Крім того, є журнали і збірники наукових праць, в яких редакції ЗМІ допускають грубі помилки: замість ISSN наводять ISBN (Міжнародний стандартний номер книги), а також класифікаційний індекс ББК, авторський знак та макет анотованої каталожної картки. Зауважуємо, що зазначені елементи вихідних відомостей наводять тільки в неперіодичних (книжкових) виданнях. Такі помилки є у виданнях "Анна Ахматова: эпоха, судьба, творчество", "Вестник физиотерапии и курортологии", "Науковий вісник "АсканіяНова", "Науковий вісник Закарпатського художнього інституту" тощо.

Відомості про головного чи відповідального редактора, склад редакційної колегії зазначають на звороті титульного аркуша чи на суміщеному титульному аркуші або на останній сторінці видання. Доводимо до відома редакцій, що згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації" від 4 липня 2013 р. № 409-VII у друкованих ЗМІ потрібно зазначати "прізвище та ініціали особи, відповідальної за випуск відповідного номера видання".

У багатьох виданнях редакції ЗМІ неправильно подають складники знака охорони авторського права (©) на видання загалом або на окремий його твір. Цей знак згідно з положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права" використовують для сповіщення про свої права особи (юридичні чи фізичні), які мають виключне авторське право на видання загалом чи на відповідний твір науки, літератури та мистецтва. Такий знак зазначають на кожному примірнику видання.

Знак охорони авторського права складається з трьох елементів: латинської літери "С", обведеної колом -- ©; імені (назви) власника виключних авторських прав; року першої публікації твору (видання). Наприклад: © Інноваційна економіка, 2014. Серед поширених помилок -- ненаведення року випуску видання після найменування юридичної особи, яка володіє виключним авторським правом на це видання. Серед видань, які допустили таку помилку, зокрема, такі: "Історичні і політологічні дослідження", "Автошляховик України", "Біологія тварин", "АПК-Информ", "Місцеве самоврядування та регіональний розвиток в Україні", "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит", "Проблеми теорії, методології, організації", "Вісник Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій", "Вісник морфології", "Вестник гигиены и эпидемиологии" тощо.

Деякі редакції ЗМІ неправильно розміщують знак охорони авторського права на видання загалом або не подають його зовсім. Згідно з ДСТУ 4861 його потрібно подавати у правому нижньому куті звороту титульного аркуша чи в нижній частині суміщеної титульної сторінки. У журналах "Галерея напоїв та делікатесів", "АПК-Информ", "Місцеве самоврядування та регіональний розвиток в Україні" немає знака охорони авторського права на видання загалом, а у журналах "Бухгалтерський облік, аналіз і аудит", "Проблеми теорії, методології, організації", "Вісник морфології" його подано не у визначеному стандартом місці.

Окремо потрібно розглянути такий елемент, як випускні дані, під час наведення якого редакції періодичних і продовжуваних видань допускають багато помилок. Випускні дані розміщують на останній сторінці чи на звороті титульного аркуша або на другій, третій чи четвертій сторінці видання. Вони мають містити такі елементи: відомості щодо Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (його серію, номер і дату видачі), тираж, номер замовлення виготовлювача видавничої продукції (друкарні), відомості про місцезнаходження, а також номер телефону та електронну адресу редакції, відомості про найменування й місцезнаходження видавця та виготовлювача видавничої продукції, а також про видачу останньому Свідоцтва про внесення його до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи. Але більшість видавців подають елементи випускних даних частково. Потрібно зауважити, що через те, що у випускних даних не зазначено поштову адресу й телефон редакції, фахівці Книжкової палати України не можуть оперативно повідомити видавця про допущені ним помилки в оформленні вихідних відомостей видання. Такі порушення є у виданнях "Актуальні проблеми сучасної економічної науки", "Військово-науковий вісник", "Грані історії", "Зерно і хліб", "Карпатський правничий часопис", "Мала енциклопедія нотаріуса", "Вісник Академії управління МВС" тощо.

Особливе значення для розвитку вітчизняної науки мають наукові статті, що публікують у наукових журналах і збірниках наукових праць. В Україні виходять у світ понад 1700 згаданих видань. Більшість із них видають вищі навчальні заклади України. Наукові публікації у журналах і збірниках наукових праць редакції мають оформлювати згідно з положеннями ДСТУ 7152. Але, на жаль, у багатьох наукових журналах та збірниках виявлено суттєві помилки, що перешкоджає наведенню повної та достовірної інформації про статті в бібліографічних, наукометричних, аналітичних базах даних, державному бібліографічному покажчику "Літопис журнальних статей", який випускає Книжкова палата України тощо.

Так, у деяких наукових журналах і збірниках перед статтями редакції не наводять класифікаційні індекси Універсальної десяткової класифікації (УДК) або подають їх в неналежних місцях, а прізвища авторів статей зазначають після їхніх назв, тоді як треба -- перед ними.

Зауважуємо, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" автори творів, уміщених у журналах і збірниках наукових праць, зберігають виключні права на використання своїх творів, незалежно від видання загалом, якщо інше не передбачено авторським договором. Тому редакціям ЗМІ варто захищати права авторів статей, подаючи © із зазначенням їхніх імен на першій сторінці з публікацією. Проте у журналах "Інвестиції: практика та досвід", "Бібліотечна планета", "Економічна та соціальна географія", "Кардиология: от науки к практике" не подано знака охорони авторського права на авторів публікацій.

Редакції деяких наукових видань неправильно наводять назви пристатейних бібліографічних списків. За ДСТУ 7152 у назві пристатейного бібліографічного списку треба наводити слово "Список" (наприклад, "Список використаної літератури" (або "джерел"), "Бібліографічний список..."). Нагадуємо, що розміщувати бібліографічні списки потрібно безпосередньо після текстів публікацій.

Крім того, у списках використаної літератури багатьох наукових видань бібліографічних опис складено з порушеннями положень ДСТУ ГОСТ 7.80 та ДСТУ ГОСТ 7.1.

Є велика кількість наукових видань, в яких немає дат надходження статей до редакції після пристатейного бібліографічного списку. Такі порушення ДСТУ 7152 є у виданнях "Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті", "Історія в сучасній школі", "Історія української географії", "Історико-педагогічний альманах", "Біоресурси і природокористування", "Буковинський медичний вісник", "Вібрації в техніці та технологіях", "Відповідальна енергетика", "Вісник інституту археології", "Вісник аграрної науки". Є й такі випадки: редакція наукового журналу "Therapia. Український медичний вісник" після кожної публікації розміщує повідомлення: "Список використаної літератури знаходиться в редакції".

У деяких наукових і науково-практичних журналах і збірниках наукових праць редакції з помилками або частково подають колонтитул, інколи не подають зовсім або порушують порядок наведення його елементів. Згідно з ДСТУ 7152 колонтитул у виданні має містити (через крапку) такі елементи: Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) (за його наявності), ключову назву видання, рік випуску видання, номер випуску (тому). Наприклад, ISSN 1684-2189. Геоінформатика. 2013. № 4 (48).

Колонтитул розміщують окремим рядком у верхній чи нижній частині кожної сторінки.

Проте не всі редакції порушують положення нормативних документів щодо оформлення вихідних відомостей у журналах і збірниках. Є ряд видань, в яких вихідні відомості оформлено майже без помилок, а саме: "Антропологічні виміри філософських досліджень", "Оптоелектроніка та напівпровідникова техніка", "Природа Західного Полісся та прилеглих територій", "Українське літературознавство", "Опір матеріалів і теорія споруд", "Оптимізація виборчих процесів", "Актуальні проблеми політики", "Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля", "Київщина", "Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право)".

Для поліпшення стану оформлення вихідних відомостей у періодичних і продовжуваних виданнях фахівці Книжкової палати України постійно надають консультативну та методичну допомогу редакціям ЗМІ, надсилають листи про порушення нормативних документів, а також беруть участь у проведенні науково-практичних семінарів для редакційних працівників, що сприяє підвищенню їх професіоналізму та рівня дотримання видавничих стандартів.

Размещено на Allbest.ru