Художньо-творчі аспекти проектування аркушевих шрифтових видань
Розгляд головних етапів сучасного розвитку видавничо-поліграфічної сфери. Аналіз практичних аспектів у системі взаємовідношення друкованого шрифтового аркуша і споживача. Знайомство з факторами проектування видавничих оригіналів друкованої продукції.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2019 |
| Размер файла | 46,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Художньо-творчі аспекти проектування аркушевих шрифтових видань
Статтю присвячено дослідженню художньо-творчих аспектів, що взаємопов'язані із закономірностями сприйняття візуальної інформації, актуальних для процесів проектування окремих шрифтових угруповань і шрифтових аркушевих композицій. Акцентовано увагу на основних принципах, властивостях, засобах площинної композиції. Їх розгляд здійснено в контексті питань, стосовних проектної ланки створення шрифтової друкованої продукції. У зв'язку зі стрімкою динамікою заміни ручних способів проектування комп'ютерними технологіями, поповненням арсеналу проектувальника потужнім електронним інструментарієм, визначено роль індивідуального творчого потенціалу художника-графіка в сучасному дизайн-процесі. Актуалізовано проблему гармонійної подачі інформації. Виявлено значення науково-обгрунтованих підходів розв'язання композиційних завдань у сфері шрифтового дизайну.
Проектування аркушевих шрифтових видань передбачає оперування зображальними формами на площині певного формату. Залежно від професійних умінь використання у творчому процесі наперед обраних засобів та закономірностей композиції можна створити справжній взірець топографічного мистецтва або ж, навпаки, отримати малопривабливу, навіть антихудожню річ.
Сьогодні вважається, що справжніми конкурентоспроможними творами графічного дизайну є, в першу чергу, такі, в яких раціонально поєднано композиційні якості, інноваційні прийоми візуаліза- ції за логічно мотивованими принципи формоутворення. Зважаючи на ту обставину, що у проектних процесах дизайну видавничо-поліграфічної продукції першорядну роль відведено художньо-творчим аспектам, важливим завданням вважаємо їхнє висвітлення у контексті сучасної проектно-виробничої практики.
Аналіз попередніх досліджень. Проникнути в таємниці гармонії й гармонійності споконвіку прагнуть митці, ставлячи собі за мету досягти високої естетики у творах різної жанрової направленості, навіть, у таких де, на перший погляд, відсутній сенс - абстрактних творах чи формальних композиціях на підґрунті свідомих логічно-мотивованих дій. Хрестоматійним став факт, що К. Малевич, утікаючи від ілюзорної реалістичності й натуралізму, прагнув надати «свідомості площині й формі» [9].
Пошук шляхів щодо забезпечення гармонійного взаємозв'язку окремих частин у цілісних формуваннях завжди був предметом зацікавленості дослідників. В їх наукових розвідках прикладами ставали явища природи, тіло людини, закони її життєдіяльності, також ґрунтовний і всебічний аналіз мистецьких творів - як минулого, так і сучасного. Наприклад, теоретичні праці Л.- Б. Альберті, його далекоглядні ідеї мали виняткову роль у становленні й розвитку пластичних видів мистецтва [14].
Правила організації площинних композиції, сформульовані ще в часи Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, стали загальними для всіх видів художньо-творчої діяльності. Наступні покоління дослідників, диференціюючи загальні закономірності композиції, формулювали принципи, положення і правила різних мистецьких гілок діяльності винятково на засадах розвитку ідей своїх попередників. При аналізі питань становлення і розвитку основ композиції в художньо-творчій діяльності варто розглянути класичний перелік праць [4; 6; 7; 8; 14], переважна більшість яких стосується мистецтва архітектури, їх авторами є відомі теоретики: А. Габричевський, М. Гіка, Ле Корбюзьє, В. Кринський, А. Тиц. Більш адресними щодо постановки обраної проблеми є роботи Р. Арнхейма, У Боумена, М. Волкова, Н. Ганзена, О. Лаврентьєва, Г. Руубера, В. Фаворського [1; 2; 3; 5; 9; 11; 15], у яких надано пріоритетного значення площинним композиціям, засобам аналізу їх естетичних властивостей, психологічним аспектам сприйняття візуальної статичної інформації на площині.
Мета роботи: виявити роль художньо-творчих факторів проектування аркушевих шрифтових видань на сучасному етапі розвитку видавничо-поліграфічної сфери; з мистецьких позицій дослідити практичні та експериментальні аспекти у системі взаємовідношення друкованого шрифтового аркуша і споживача.
Виклад основного матеріалу.
Одним з визначників інтегральної якості друкованих творів графічного дизайну називають гармонійну цілісність композиційного вирішення площини аркуша. Це стосується багатьох аспектів зовнішнього вигляду друкованого продукту графічного дизайну. Від вибору співвідношень його формату до загальної форми шрифтового масиву, величини літер, кількості різновидів шрифтових гарнітур, структури розміщення до раціональності використання функціональних чи декоративно-оздоблювальних аксесуарів. Діалектичною закономірністю можна вважати зв'язок співвідношень усього, що відбувається у природі, до упорядкування, якого прагне у своїй творчості художник, а всебічний розвиток людської особистості став причиною появи у найдавніші часи поняття «гармонія» [6]. Гармонія - один з основоположних чинників у будь-якій творчості, вона включає в себе внутрішню і зовнішню упорядкованість, узгодженість частин цілого, пропорційність, візуальну збалансованість. Саме тому гармонійність вважається одним із визначальних показників якості друкованих творів графічного дизайну.
Широке використання сьогодні терміну «гармонія» у найрізноманітніших галузях людської діяльності свідчить про важливість законів, що визначають її сутність [16]. Водночас, об'єктивні композиційні характеристики знаходяться у зв'язку з індивідуальними властивостями системи сприйняття людини. Останнє бачиться надзвичайно важливим, зважаючи на той факт, що об'єктивний аналіз гармонійної єдності формоутворюючих чинників без врахування особливостей сприйняття їх людиною є, фактично, неможливим [5]. Тобто, для виявлення властивостей композиції, що обумовлюють її гармонійність, потрібно розглянути не тільки теоретичні, а й практичні та експериментальні аспекти в системі взаємовідношення друкованого шрифтового аркуша і споживача, на якого розрахована текстова інформація.
Відкидаючи функціональні складові типу корисності, технологічності, економічності, подібний аналіз краще здійснювати на рівні беззмістовних знаково-символьних угруповань, організованих у межах зображальної площини аркуша. Певною мірою прикладом можуть бути рекламні чи соціальні плакати, які надруковані іноземною мовою. Не розуміючи навіть текстового змісту, фахівець завжди спроможний визначити естетичну якість композиції аркуша. Тому первинними в оцінці гармонійності треба вважати формальні ознаки «композиції як остаточної множини елементів, що мають певні ознаки та перебувають у закономірно обумовленому зв'язку між собою» [16:34].
Через обмеження можливостей людини стосовно чуттєвості простору та часу множина елементів, з яких утворюється композиція, не може бути нескінченною. Будь-який елемент композиції як окрема складова частина уособлюється одним або кількома замкнутими контурами [5; 15]. Система сприйняття людини може наділяти елементи композиції об'єктивними характеристиками, такими як: форма, розміщення у просторі, розмір, тон тощо. При цьому між елементами, навіть абсолютно різними, має існувати зв'язок, за умов якого і незначна зміна одного з них позначиться на іншому чи навіть на кількох.
Отже, будь-яка гармонійна композиція можлива лише тоді, коли в ній:
• дотримано умов рівноваги формотворчих елементів, внаслідок чого не виникає відчуття дисбалансу в межах площини аркуша;
• присутній контраст як певна взаємодія формотворчих елементів композиції;
• визначена ієрархічна значущість і підпорядкованість елементів;
• враховано основний напрямок уваги глядача, вибудовано послідовність сприйняття головних і підпорядкованих елементів [5];
• дотримано принципу пропорційності відношень окремої частини до цілого, а також складових частин між собою;
• не залишено без уваги питання масштабу і масштабності;
• визначено оптимальність вибору метро-ритмічних повторень;
• в композиції одночасно мають місце оціночні категорії «єдність» і «різноманітність» [5:2].
Враховуючи наведене вище, можна сказати, щоб створити гармонійну композицію, потрібно із множини закономірних зв'язків між окремими елементами та їх ознаками вибрати цілком визначені. Як відомо, одні з цих зв'язків відіграють роль засобів організації, інші - засобів гармонізації або художніх засобів, що посилюють емоційну виразність. Так, наприклад, ритм є зв'язок відстаней, а пропорції - кількісні зв'язки [13].
Таким чином, під засобами розуміють окремі випадки закономірних кількісних зв'язків між елементами та їх ознаками. У свою чергу, з цього випливає, що, по-перше, використання того чи іншого художнього засобу не є обов'язковим у кожній композиції, по-друге, будь-який із засобів може охоплювати лише частину елементів композиції. Незважаючи на це, необхідні такі зв'язки та їх ознаки, які б мали бути присутніми в будь-якій композиції, охоплюючи всі її елементи. Ці зв'язки, по суті, і є властивостями або принципами, що забезпечують органічність композиції [5:2].
Першим і основоположним принципом гармонії більшість дослідників вважають супідрядність, оскільки кожній ознаці відповідає певна міра. Усі елементи шрифтової композиції мають бути впорядкованими у відповідності з цією мірою, а принцип супідрядності означає тут відповідність як окремих шрифтових знаків, так і уособлених шрифтових угруповань композиції згідно обраної міри за однією з ознак.
У шрифтовому аркушу, якщо розглядати його зразком беззмістовної композиції, супідрядність вимірюється суто естетичними критеріями - рівнем візуальних зв'язків різноманітних елементів, наявністю ланки, що більш активно впливає на систему сприйняття і є відправною точкою у послідовності сприймання. Наприклад, якщо провідною ознакою композиційного формування є конфігурація, то активнішою, провідною ланкою забезпечення умови супідрядності буде подібність за цією ознакою та характером дислокації елементів. Наявність близьких значень однієї і тієї ж ознаки створює умови для супідрядності, але далеко не завжди сприяє підвищенню естетичного рівня. Враховуючи пластичну різноманітність шрифтових та цифрових знаків навіть в одній гарнітурі, наявність у тексті технологічних, розділових, декоративних та образно-символічних аксесуарів, можна стверджувати, що перші ознаки різноманітності вже закладені в самій природі шрифту, хоча супідрядність, що тут має місце, наділена досить слабким потенціалом. «Супідрядність може виникати і серед цілком однакових елементів, щоправда, такі композиції вирізнятимуться обмеженою кількістю властивостей, а їхнім показником буде лише ритмічне або метричне чергування. Супідрядність, що базується на відмінностях, а не на схожості, забезпечує ієрархію зон уваги і сприяє упорядкованості процесу сприймання композиції» [17:44].
Шрифтові угруповання аркуша, побудовані на зваженому поєднанні відмінностей окреслених вище основних ознак складових частин, можуть демонструвати високий рівень супідрядності, коли головними умовами композиційної упорядкованості є:
• відстані між формотворчими шрифтовими і символічними елементами, що забезпечують їхню загальну візуальну єдність. [17:45];
• така дислокація елементів, в якій вісь рівноваги проходить через геометричний центр площини [17:45];
• мотивований вибір напрямку основних формотворчих орієнтирів [12:15].
Другим принципом гармонійності є співвідносність - єдина міра порівняння ознак елементів чи їх між собою, а також між окремими елементами, групами і цілим; при цьому між кількісними характеристиками ознак мають існувати цілком визначені функціональні залежності [5:3]. Співвідносність відрізняється від супідрядності тим, що при виявленні значення першої суттєво полегшується процес сприйняття, що дозволяє коригувати шрифтову композицію.
Серед принципів організації цілісної гармонійної композиції аркуша одним з головних вважається принцип зрівноваженості. Внаслідок особливостей зорового сприймання людини, обумовленого гравітацією як універсальною властивістю протягування між будь-якими матеріальними об'єктами, людина насамперед оцінює стан рівноваги композиції за просторовою вертикальною віссю, що проходить через композиційний центр. Окрім осі вертикальної, існує і горизонтальна вісь розподілу композиційних мас, однак при якісній оцінці стану рівноваги їй відводиться другорядна роль [10:120].
Поняття рівноваги у своєму підтексті, як правило, містить проблему порівняння певних кількісних показників. Наочно приклад візуальної рівноваги можна проілюструвати на рівні елементарних геометричних фігур, які у загальному смислі здатні заміщувати знакові, та інші зображальні форми. На рисунку 1 у верхньому лівому куті наведено випадки врівноваження зображень літери «а» з обрисами довільної геометричної фігури. Якщо у спостерігача запитати, на якому із фрагментів зображення у порівнянні з сусіднім сприймається літера більш урівноваженою, то відповідь буде однозначною - у лівому стовпчику проблему рівноваги вирішено краще. Головною причиною, що обумовила таку оцінку, буде твердження, що тут літери розміщені не випадково, а у особливих місцях: у геометричному центрі, на перетині діагоналей, бісектрис кута. У правому стовпчику свідомо порушено оптичну рівновагу і миттєво виник дискомфортний стан внаслідок чого у глядача виникає бажання «перемістити» літери «на місце».
Розглянуті приклади запозичені з роботи Г. Руубера [11], вони містять основні ознаки, притаманні проблемі рівноваги композиції на будь-якому рівні її складності. Різниця полягає лише в тому, що замість точок ми розмістили шрифтові знаки.
Порівнюючи круглу, квадратну чи іншої форми фігуру в межах площини, підсвідомо враховуються їхні “ вагові ” характеристики. “ Вага ” кожного елемента перебуває в залежності від його величини й відчуття гравітації. Візуальне сприйняття напряму сумарної “ ваги ” фігур є строго вертикальним [11:124]. Знаючи кількість фігур та усвідомлюючи їхні площі, певною мірою осмислюється та відносно оцінюється ваговий потенціал композиції, який і визначає рівень рівноваги, на інтуїтивному рівні.
Названі вище принципи гармонії композиції перебувають у тісному взаємозв'язку між собою; головним же об'єднуючим чинником є прагнення до забезпечення цілісності формування. Якщо супідрядність означає єдність, що досягається внаслідок об'єднання елементів в композиції за провідною ознакою або навколо головного елемента, в той час як співвідносність означає єдність, що забезпечується кількісною закономірністю. Рівновагу можна визначити як єдність урівноважених композиційних масивів [11].
Сьогодні, в епоху використання спеціальних комп'ютерних програм, існують методики придатні й навіть ефективні і для реалізації в проектній практиці. Але найцікавіше полягає в тому, що потенціал кожного елемента не визначається лише числовими вимірами, формою, масою. Наочно продемонструємо це на рисунку 2. З погляду розв'язання завдання рівноваги - її стан досягається ( рис. 2.1, 2.3, 2.4 ) й порушується (рис. 2.2). Дії пророблені для встановлення рівноваги являють собою розміщення на композиційній площині рівного за масою елемента на такій же відстані від осі, як і перший елемент.
Дещо складнішими є дії, здатні забезпечити рівновагу зображальній площині з елементами, що мають різні геометричні ознаки. Виявляється, жаданого ефекту тут можемо досягти: узгодивши відстані віддалення геометричних центрів фігур ліворуч та праворуч від осі площини (рис. 3.2.5); «перемістивши» осьову лінію і замінивши площі фігур масштабними силами - векторами (рис. 2.6 - 2.7); «відітнувши» частину площини (рис. 2.8).
Якщо в упорядковану організацію ввести лінійний елемент, то тим самим можна суттєво змінити її вагові та композиційні характеристики. Але, як відомо, лінія не наділена масою. Тож, очевидно, діють інші закони. Ось тут і спрацьовує теорія візуальної енергетики кожного елемента. Дослідники композиції та психологи [1; 5; 11; 17] доводять, що не сама фігура, а її енергетичний потенціал визначає «вагу» зорового образу (рис. 2.9 - 2.10) [11, 17]. Тому лінія може бути суттєво активнішою і вагомішою, ніж площинна геометрична фігура. На нашу думку, тут і криється причина потенціальних здібностей і таланту художників, дизайнерів, які на рівні підсвідомості найліпше відчувають композиційну енергетику кожного елемента композиції, і на засадах професійного використання закономірностей формотворчого процесу здатні створювати естетичні зразки, наділені якостями єдності, цілісності, гармонійності.
Уже вказувалося, що рівновага - тільки перший крок до створення гармонійності угруповання формотворчих елементів в межах площини аркуша. Рівновага забезпечує стійкість такого об'єднання, особливо у випадку подібності фігур, проте цього виявляється замало. Фігури, контрастні за формою, розміром, тоновою насиченістю, орієнтацією на площині узгоджені тільки за одним показником - рівновагою, самі при цьому можуть залишатися абсолютно інертними в угрупованні. Таке компонування виглядає як примусове, випадкове їх об'єднання. Треба дотримуватись наперед обраної схеми підпорядкування; (мова йде про вже формотворчі орієнтири), спорідненості за іншими властивостями самих елементів угруповання. Такі засоби наділені потужними властивостями і здатні нівелювати конфліктні стосунки між елементами на площині. Незважаючи на те, що форми можуть бути занадто контрастними, єдність проявляється через засоби узгодженості фігур. Отже, єдність можлива як для подібних, так і для контрастних форм, інакше дизайнеру складно об'єднувати в цілісне угруповання велике і мале, округле і гостре, вертикальне і горизонтальне, світле і темне.
Одним з головних критеріїв об'єднання різних фігур є узгоджене відношення їх розмірів. У композиції це називають розмірністю, а подібний тип зв'язків - зв'язком розмірних фігур. Зв'язки розмірності не менш вагомі в теорії формотворення, ніж зв'язки подібності за формою.
Таким чином, основа єдності - це всілякі зв'язки між фігурами, зв'язки подібності за формою, розміром, напрямом формотворчих орієнтирів, рівнем симетрії, ієрархією супідрядності.
Гармонійне узгодження елементів у межах площини аркуша відбувається на основі трьох основних типів стосунків: подібності, тотожності і контрасту. Зв'язки побудовані на стосунках обраного типу здатні забезпечити єдність двох або більше шрифтових угрупувань аркуша. У свою чергу, цілісне угруповання може бути об'єднане ще й загальними контурами, тобто виступати як самостійна фігура, мати форму, розмір, тон і напрям. Крім того, угрупування досить часто пов'язані ще й проникненням одне в інше, перетинаючись, торкаючись контурами. Звичайно, ми говоримо виключно про формальний бік композиції аркуша, не враховуючи змістовного навантаження тексту. Якщо гармонійна єдність композиції сприймається практично миттєво, то нюанси виявляються не відразу, а поступово, впливаючи на формування інтегральної оцінки аркуша.
Гармонійна єдність різного за формою, тональністю, розміром, напрямом текстового матеріалу в межах площини аркуша може бути представленою кількома рівнями:
• єдність двох або декількох елементів;
• єдність усіх елементів угруповання;
• єдність декількох угруповань між собою.
Найпростішою і стійкою організацією шрифтових угруповань, що забезпечує певний рівень гармонійної єдності, є симетрія - особливий вид геометричної закономірності упорядкування формотворчих елементів на площині. Коли формотворчі елементи не врівноважені відносно центра площини аркуша чи осьових лінії угруповання, тоді шрифтову композиції називають асиметричною.
У процесах розробки нових шрифтових знаків, компонуванні тексту в рядки, блоки, організації цілісного аркуша постійно доводиться вирішувати питання, пов'язані з симетрією як рівнем художньої виразності. Симетричний порядок відрізняється тим, що він явно тяжіє до рівноваги, до середини. Абсолютно симетричні й майже симетричні форми здаються нам красивими, але ті, де симетрія порушена несуттєво, видаються набагато красивішими ніж бездоганно симетричні. Строгий симетричний книжковий титул прекрасний і сповнений виразності завдяки тому, що підсвідомо ми сприймаємо протистояння асиметрії слів і рядків і прагнемо пов'язати ці елементи у щільний, «симетричний» порядок: порядок у вільному оточенні. І навпаки, коли ми зустрічаємо в типографічному динамічному тексті симетричні статичні літери (A, H, M, T, V), ми на мить зупиняємось, підсвідомо фіксуючи гармонію. Саме чергування симетричного і асиметричного порядків, запроектоване майстром, приносить задоволення. Отже, ніякого протиріччя між симетрією і асиметрією немає, який варіант обирає дизайнер залежить від мети роботи. На рис. 3 наведені приклади вдалих вправ навчального характеру, а також зразків шрифтових композицій, побудованих на принципах симетрії і асиметрії, рівноваги і розбалансованості.
Гармонія сприймається як відчуття відсутності дисгармонії. Потужним засобом, який забезпечує гармонійність, є ритм, що у загальному смислі означає періодичну закономірну повторюваність однакових або схожих елементів, а також інтервалів між ними в будь-якому угрупованні.
Ритм відчувається через послідовне переміщення погляду вздовж ритмічного ряду. Щоб з'явилося відчуття ритму, потрібно як мінімум три повторення. Проста повторюваність однакових одиниць формує регулярний ритм, який називають метром. У шрифтових угрупованнях ритм є найскладнішим засобом організації і гармонізації аркуша, і, крім знання закономірностей його використання, необхідно ще й природні здібності дизайнера до творчої діяльності. На думку фахівців, ритм створює найкращі умови процесу сприйняття текстової інформації, ділить його на тимчасові інтервали, що визначають раціональну послідовність їх повного засвоєння.
Вищезгадані принципи після їх втілення у композиції завжди виступають не ізольовано, а доповнюють та видозмінюють один одного, породжуючи при цьому нову властивість композиції - гармонійну цілісність.
Висновки
поліграфічний друкований проектування
Згідно поставленої мети: виявлено роль художньо-творчих факторів проектування аркушевих шрифтових видань на етапі сучасного розвитку видавничо-поліграфічної сфери; з мистецьких позицій досліджено практичні та експериментальні аспекти у системі взаємовідношення друкованого шрифтового аркуша і споживача.
Подальший напрям дослідження. Ґрунтовне вивчення різнобічних факторів проектування видавничих оригіналів друкованої продукції спрямоване на подолання проблем сфери «гармонізації» візуального середовища людини.
В межах даної публікації не ставилися завдання щодо проведення всебічного аналізу формотворчих дій із всіма можливими за класифікаційними ознаками складовими дизайну шрифтових форм. Розв'язання таких завдань може спиратися на отримані результати та являти собою перспективні напрямки дослідження.
Література
поліграфічний друкований проектування
1.Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Р. Арнхейм. - М.: Архитектура, 2007. - 391 с.
2.Боумен У Графическое представление информации / У Боумен. - М.: Мир, 1971. - 225 с.
3.Волков Н. Н. О понятии композиции / Н. Н. Волков // Проблемы композиции. - М.: Изобразительное искусство, 2000. - С. 7-31.
4.Габричевский А. Г. Теория и история архитектуры: избр. соч. / А. Г. Габричевский. - К.: Ред. журнала “Самватас”, 1993. - 253 с.
5.Ганзен В.А. О гармонии в композиции / В. А. Ганзен, П. А. Кудин // Техническая эстетика. - 1969. - № 4. - С. 1-3.
6.Гика М. Эстетика пропорций в природе и искусстве / М. Гика. - М.: Изд. ВАА, 1936. - 308 с.
7.Корбюзье Ле. Модулор / Ле Корбюзье. - М.: Стройиздат, 1976. - 239 с.
8.Кринский В.Ф. Элементы архитектурно-пространственной композиции / В. Ф. Кринский и др. - М.: Стройиздат, 1968.- 168 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія становлення та видавничі стратегії видавництва "Імекс-ЛТД". Іміджетворчий потенціал краєзнавчих видань. Системний квалілогічний аналіз видавничих проектів. Дослідження стану краєзнавчого книговидання. Створення краєзнавчих видавничих шедеврів.
курсовая работа [78,4 K], добавлен 17.05.2014Розгляд сучасного стану та перспектив розвитку технологій з опрацювання текстової інформації: системи обробки тексту, стан програмно-технічних засобів обробки текстів. Аналіз та вибір способу друку. Термальна технологія з додатковою обробкою пластин.
курсовая работа [106,1 K], добавлен 13.06.2013Характеристика основних етапів розвитку інформаційної сфери економіки в Україні. Освітлення питань економічної теорії на сторінках "Літописів" Книжкової палати України. Бібліографічне оснащення економічних публікацій на сторінках наукових видань.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.11.2011Характеристика етапів редакційно-видавничого процесу, його особливості щодо наукових видань. Зміст роботи та завдання редактора при підготовці та поліграфічному виконанні конкретного видавничого продукту. Випуск та аналіз контрольного примірника.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 18.01.2013Класифікація і типологізація видань. Загальні і специфічні ознаки класифікації видань. Поділ видань на книжкові, журнальні, листові. Класифікація ізографічних документів. Листівка як вид пропагандистської продукції. Призначення художньої репродукції.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 26.05.2012Розгляд основних переваг електронних інтерактивних документів у видавничій справі. Окреслення особливостей та проблем продукту на книжковому ринку. Розгляд видів контентного наповнення інтерактивних видань. Основні види розповсюдження даної продукції.
статья [25,2 K], добавлен 07.02.2018Тематика, типологія та видові характеристики художньо-публіцистичних жанрів: нарис, замальовка, есе. Моніторинг регіональних газетних видань. Обґрунтування доцільності інформаційного продукту: технічна характеристика обсягу, зображення, авторська ідея.
дипломная работа [57,3 K], добавлен 24.11.2014Особливості інформаційних та аналітичних журнальних видань і газет. Аналіз періодичних електронних видань "Сегодня", "Факты и комментарии", "Дзеркало тижня", "Комсомольская правда", "Українська правда". Помилки текстових повідомлень та їх класифікація.
реферат [32,3 K], добавлен 15.10.2014Книговидавнича діяльність в галузі образотворчого мистецтва в Україні на зламі тисячоліть. Різноманіття образотворчих видань 1933 — 1935 років. Національний аспект в історії розвитку бібліографії образотворчого мистецтва: проблеми і перспективи.
контрольная работа [349,1 K], добавлен 01.04.2013Художньо-публіцистичний жанр як одна з найпопулярніших ніш серед журналістів. Дослідження жанрового розмаїття матеріалів на шпальтах газет. Види нарису: портретний, подорожній, науково-популярний. Розгляд технічних та програмних засобів журналістів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.10.2012Періодичні видання в українській дитячій літературі: жанрова система й типологічна класифікація. Вимоги до оформлення періодичних видань для дітей. Функції дитячої літератури. Аналіз світського та християнського журналу з точки зору жанрових особливостей.
курсовая работа [287,9 K], добавлен 07.08.2013Розробка технологічної схеми процесу обробки графічної інформації для підготовки до друку видання: запрошення та візитної картки. Обгрунтування вибору способу друку. Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки графічної та текстової інформації.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 13.12.2012Становлення та розвиток жіночої української преси. Риси формування образу жінки на сторінках преси для жінок. Основні характеристики оформлення видань. Аналіз тематичних аспектів публікацій. Аудиторія жіночої української преси та рівень її зацікавленості.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 18.05.2016Зображення, зображальна діяльність і зображальна журналістика, як соціокультурні феномени і категорії журналістикознавства. Архітектоніка та контент журнального видання в системі наукових знань. Єдність шрифтових, пробільних, декоративних елементів.
дипломная работа [121,6 K], добавлен 17.06.2014Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".
курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014Коректура як етап редакційно-видавничої підготовки, в якому виправляють помилки у відбитках з комп’ютерного складання, історія розвитку даного процесу в видавничій справі, значення. Аналіз шкоди помилок в дитячих виданнях, необхідність їх виправлення.
реферат [9,4 K], добавлен 27.09.2010Аналіз англомовних видань. Міжособистісні зв'язки, формалізація відносин і масова комунікація. Дослідницький комплекс, масова комунікація: управлінські аспекти. Інверсії в англомовному публіцистичному тексті на прикладі матеріалів газети "Вашингтон пост".
курсовая работа [175,6 K], добавлен 11.03.2012Становлення та розвиток історико-наукових серіальних видань в Одесі, їх характеристика. Аналіз проблемно-тематичних пріоритетів публікацій, визначення функцій, виявлення позитивних й негативних рис їх функціонування в контексті ґенези історичної науки.
статья [43,6 K], добавлен 07.08.2017Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті. Особливості змісту літературних видань українського сегменту Інтернету. Аналіз електронної версії україномовного паперового видання "Всесвіт" та онлайн-газети "Друг читача"; їх цільове призначення.
дипломная работа [76,2 K], добавлен 24.07.2014Взаємовідношення між творчістю і діяльністю. Природа творчого синтезу. Круглий стіл у практиці працівників редакцій. Пошуки джерел правдивої, об'єктивної інформації. Теми для газетного виступу. Використання журналістом містифікації та увага до сенсації.
реферат [36,3 K], добавлен 19.10.2009
