Відтворення ідей журналу "Рассвет" у літературному мистецтві О.Я. Бруштейн

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94[(470+571)+(477.74)]:929Георгієвський“1830/1911”(043.3)

Відтворення ідей журналу "Рассвет" у літературному мистецтві О.Я. Бруштейн

Добролюбська Ю.А.

доктор філософських наук, професор, завідуюча кафедрою всесвітньої історії та методології науки

Ліхачова О. Є.

кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки,

Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського

Аналізуються суспільна позиція журналу “Рассвет” щодо підготовки необхідних реформ, які б мали на меті модернізацію єврейського суспільства і емансипацію євреїв. Досліджується зв 'язок між ідейною позицією “Рассвета ” і фундаментальними засадами літературної діяльності О.Я. Бруштейн. журнал суспільство модернизація бруштейн

Метою статті є з 'ясування основних проблем і принципів подальшого розвитку єврейського суспільства, які були викладені у журналі, та міри впливу цих ідей на творчість О.Я. Бруштейн.

З 'ясовано, що журнал приділяв увагу низці найгостріших проблем, які стояли перед єврейським суспільством. За короткий час на його сторінках була розроблена програма суспільних та культурно-освітніх перетворень, направлених на емансипацію євреїв у Росії, яка залишилась актуальною і наприкінці ХІХ ст. Ідейний курс журналу, направлений на підвищення культурного й освітнього рівня єврейського населення Російської імперії був у повній мірі сприйнятий О.Я. Бруштейн та майстерно відтворений у її книгах.

Ключові слова: журнал, реформи, емансипація, літературне мистецтво.

In this article analyzes the social position of the magazine “Rassvet” preparing the necessary reforms that would promote the modernization of Jewish society and the emancipation of Jews. Explores the relationship between the ideological position of “Rassvet” and the fundamental principles of literary activity A.Y. Brushtein.

The aim of the article is to clarify the basic problems and principles of further development of the Jewish community, which were posted in the journal, and the level of influence of these ideas on creativity produced A.Y. Brushtein.

The magazine had paid attention to a number of acute problems faced by the Jewish community. For a short time on its pages was designed program of social and educational reforms, aimed at the emancipation of the Jews in Russia, which has remained relevant in the late nineteenth century. The ideological course of the magazine, aimed at enhancing the cultural and educational level of the Jewish population of the Russian Empire was fully perceived A.Y. Brushtein and masterfully recreated in her books.

Keywords: journal, reforms, emancipation, literary art.

Анализируются общественная позиция журнала “Рассвет” по подготовке необходимых реформ, которые имели бы целью модернизации еврейского общества и эмансипацию евреев. Исследуется связь между идейной позицией “Рассвета” и фундаментальными принципами литературной деятельности А.Я. Бруштейн.

Целью статьи является выяснение основных проблем и принципов дальнейшего развития еврейского общества, которые были представлены в журнале, и степени влияния этих идей на творчество А.Я. Бруштейн.

Выяснено, что журнал уделял внимание ряду острейших проблем, которые стояли перед еврейским обществом. За короткое время на его страницах была разработана программа общественных и культурно-образовательных преобразований, направленных на эмансипацию евреев в России, которая оставалась актуальной и в конце XIX века. Идейный курс журнала направленный на повышение культурного и образовательного уровня еврейского населения Российской империи был, в полной мере, воспринят А.Я. Бруштейн и мастерски воссоздан в ее книгах.

Ключевые слова: журнал, реформы, эмансипация, литературное искусство.

У дореволюційній російській історіографії згадування про перший єврейський журнал, який видавався в Одесі російською мовою під назвою “Рассвет” були вкрай рідкими і, здебільшого, носили тільки довідковий характер [9]. Виключенням можливо назвати труд С.Л. Цінберга під назвою “Історія єврейської преси в Росії у зв'язку з громадськими течіями”. В ньому автор розглядав внесок “Рассвета” у розвиток регіональної єврейської преси, що видавалась російською мовою, приділяв значну увагу історії створення та суспільній ролі цього журналу [14, с. 47¬50]. Майже незмінною залишалась ситуація з вивченням місця і ролі “Рассвета” і у радянські часи. І тільки в українській історіографії почали з'являтись дослідження цього питання у роботах, пов'язаних з історією друку та краєзнавством. І.С. Грєбцова у монографії “Періодична преса у суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (Друга третина ХІХ ст.)” розглядаючи питання становлення національної преси в регіоні, приділила значну увагу цьому виданню [6, с. 135-141]. Програма журналу, його ідейні установи розглядались О. Є. Ліхачовою у статті, яка була присвячена дослідженню публіцистичної діяльності у ньому О.І. Георгієвського [10]. Невиправдано малим є обсяг робіт, присвячених вивченню літературної спадщини О.Я. Бруштейн. Серед цих робіт - спогади відомої письменниці і драматурга Л. Кабо, яка особисто була знайома з О. Бруштейн [8]. Серед останніх літературознавчих публікацій слід назвати статтю Д. Бикова “Олександра Бруштейн”, у якій аналізується феномен її творчості, і, наряду с цим, підкреслюється, що незважаючи на 130 річницю з дня народження авторки, яка відбулась у цьому році, до сього дня не видана повна збірка її творів [5].

Метою статті є дослідження проблем єврейського населення та тієї комплексної програми модернізації і просвітництва єврейського суспільства Російської імперії, що були викладені у журналі “Рассвет”. Також стаття має на меті визначення впливу ідейного напряму журналу на літературну діяльність О. Я. Бруштейн.

Початок видання “Рассвета” було покладено 27 травня 1860 р. в Одесі. Цей журнал став першим єврейським російськомовним періодичним органом, що пропагував ідеї просвітництва і модернізації єврейських громад. Видавцями його були Й. Рабинович та І. Тарнополь [13, арк. 1-88]. Одним з діяльних учасників редакції і ведучим широкої постійної рубрики журналу під назвою “Огляд іноземної єврейської журналістики” став О. І. Георгієвський, який вже мав гарний досвід у журналістиці. У своїй рубриці О. І. Георгієвський висвітлював найяскравіші і найважливіші зміни в житті євреїв, виходячи з аналізу найбільш значущих європейських видань. В “Рассвете” зустрічались переклади з німецької, французької, італійської, англійської преси. Про користь такого підходу О.І. Георгієвський писав: “У літературі взагалі, а в журналістиці особливо відображається все життя будь-якого народу з її тимчасовими і вічними, матеріальними і моральними інтересами, радощами і горем” [11, 1860, № 1, с. 9-13]. Не сумнівався він і у впливовості журналістики на соціально-політичну і духовну складову життя суспільства. О.І. Георгієвський закликав звернутися до внутрішніх проблем єврейського суспільства шляхом вивчення подібних проблем єврейського світу за межами Росії. Одночасно він наполягає на необхідності не тільки займатися виключно єврейським питанням в гуманітарній сфері, але через найрізноманітнішу соціально-економічну діяльність євреїв приділяти увагу їхньому внеску в розвиток всіх європейських держав. До цього, на його думку, були всі підстави. “Своїми речовими і моральними капіталами євреї безсумнівно приносять велику користь тій країні, яка служить їм вітчизною...”, - писав О.І. Георгієвський [11, 1860, № 1, с. 10]. У розвинених країнах Західної Європи цей процес зникнення упереджень і прихованих гонінь на представників єврейської громади набирав у цей період дедалі більших темпів. Безумовно, що цьому процесу в чималій ступені сприяла активна участь євреїв у соціально-політичному житті країн, в яких вони проживали. Таким чином, можна виділити проблему впливу соціально-політичної діяльності єврейського населення на розвиток провідних європейських країн як одну з найважливіших проблем, розглянутих у ряді статей журналу.

У наступній групі статей редакція журналу і саме О. І. Георгієвський звертались до проблеми консерватизму єврейських громад. Він розвивав думку про те, що багато проблем євреїв корениться в ортодоксальності єврейського суспільства, в настороженому ставленні до будь-яких, навіть незначних змін. Ці риси багато у чому заважали прогресу. Обговорюючи у статтях можливі шляхи прогресивного розвитку єврейської громади, редакція прямо пов' язувала цей шлях з новими тенденціями в освіті.

Таким чином, можна виділити ще одну важливу проблему, що знайшла висвітлення в “Рассвете” - проблему освіти євреїв. На сторінках журналу була представлена повна картина стану єврейської освіти в розвинених країнах Західної Європи, оцінені її плюси і мінуси. Всі ці дані дозволили прийти до висновку про розумність світської системи освіти для євреїв та державного підходу до її організації. Саме ці кроки, на думку журналу, підготували б міцний фундамент до майбутньої емансипації євреїв. У той же час у багатьох статтях журналу підкреслювалась думка про те, що світська освіта ні у якому разі не призведе до втрати національної ідентичності. Так, О.І. Георгієвський писав про ситуацію з освітою євреїв у Англії: “Ставши у багатьох відношеннях справжніми англійцями, вони не перестали, проте ж, бути істинними євреями” [11, 1861, № 44, с. 705-708].

Аналіз європейських матеріалів дозволив редакції журналу зосередитися на вивченні стану освіти євреїв у Росії. Журнал пропагувала ідею про те, що між російськими євреями знайшлося би багато здібних і гідних адміністраторів, суддів, професорів та вчителів. І якщо ці посади стали б їм доступними, вони принесли би значну користь державі. Статті журналу вказували на позитивний приклад спільної освіти євреїв з представниками інших націй і віросповідань. Можливість отримання повноцінної сучасної освіти редакція вважала одним з першорядних завдань для євреїв, які проживали в Російській імперії. Однак слід відзначити, що ці думки не завжди збігалась з думкою ортодоксальних єврейських лідерів. Вони побоювалися, що будь-які зміни в цій сфері потягнуть за собою зміни норм іудаїзму, негативно позначаться на національній самобутності єврейського народу [14, с. 41-42].

Вивчення питання про освіту євреїв у Росії дозволило торкнутися ще однієї гострої теми. “Рассвет” неодноразово відзначав негативний вплив штучного обмеження проживання євреїв на всій території Російської імперії смугою осілості. Непримиренним критиком смуги осілості був і О.І. Георгієвський, але через цензурні обмеження міг звертатися до цієї теми, лише спираючись на досвід західноєвропейських країн. Тим не менш уважний читач міг легко розгледіти в закликах до модернізації єврейського навчання, до можливості отримання повноцінної, сучасної освіти, перш за все заклик до ліквідації смуги осілості.

Статті “Рассвета”, присвячені якнайшвидшому вирішенню проблеми емансипації євреїв, а також загальна ліберальна спрямованість редакції журналу викликали невдоволення місцевих і центральних цензурних органів [7, арк. 1-7]. Це призвело до закриття журналу, останній номер якого вийшов 19 травня 1861 р.

Слід зазначити, що питання, які були розглянуті журналом ще у 60 р. ХІХ ст., залишались актуальними для Російської імперії і наприкінці століття. Саме вони привернули увагу видатної дитячої письменниці, драматурга і громадського діяча - Олександри Яківни Бруштейн. Цій авторці належить більше 60 п'єс, написаних для дітей і юнацтва. Вона народилася в 1884 р. у місці Вільно в родині лікаря і письменника на ідиші Якова Ієхільєвича Вигодського і його дружини Олени Семенівни Вигодської. О.Я. Бруштейн закінчила Бестужевські вищі жіночі курси. Ще гімназисткою, вона була репетитором і викладала на безкоштовних вечірніх курсах для робітників. Брала участь у революційному русі, працювала в організації “Політичний червоний хрест допомоги політичним в'язням і революціонерам у засланні” (1907-1917) [8]. Після 1917 р. вона активно боролась з неписьменністю, організовувала в Петрограді школи грамоти, займалась створенням репертуару для дитячих театрів. Отже, біографія О.Я. Бруштейн вже сама по собі є прикладом того, як ідеї тісної міжнаціональної співпраці, які були викладені у “Рассвете”, поступово запроваджувались у життя. Її літературна діяльність розпочалась ще на початку ХХ ст., вона була авторкою віршів, робила переклади. Однак, найбільшу популярність серед читачів отримала її трилогія “Дорога уходит вдаль...”, “В рассветный час”, “Весна”, яка була видана у середині 50 - на початку 60 рр. ХХ ст. і основу якої склали спогади авторки про її дитинство, сім'ю та життя у провінційному місті [2; 3; 4]. Книги О.Я. Бруштейн, пройняті тонким почуттям гумору, розповідають про становлення дитячої душі, про мудрих і добрих людей, про перші зустрічі з лихом і несправедливістю, про формування таких понять як дружба, любов та співчуття.

Поряд з цим, твори О.Я. Бруштейн є справжньою енциклопедією суспільно-політичного життя Російської імперії кінця XIX - початку XX ст. О.Я. Бруштейн зверталась до подій первомайської демонстрація 1902 року, розповідала про студентські заворушення і робочі страйки. У її книгах знаходили відображення резонансні судові процеси. Так, чимало сторінок у трилогії присвячено вивченню суспільного резонансу, який був викликаний в Європі і Росії справою Дрейфуса [2]. Згадується в книзі і про справу мултанських вотяків, яка також сколихнула всю ліберальну громадськість Росії. Процес відбувався з 1892 по 1896 рр. і проходив над групою селян вотяків (удмуртів), які проживали в селі Старий Мултан Малмижського повіту Вятської губернії. Їх звинувачували у людському жертвопринесенні язичницьким богам. Наклепницьке звинувачення було висунуто поліцейською владою проти 10 селян і мало на меті розпалювання національної ворожнечі. Суд, що відбувся в грудні 1894 р. в Малмижі, виправдав лише трьох селян. Інші були визнані винними у ритуальному вбивстві. Сенат, за скаргою захисту, скасував вирок. Другий розгляд у вересні - жовтні 1895 р. в Єлабузі підтвердив перший вирок. І лише на третьому розгляді в травні - червні 1896 р. в Мамадише Казанської губернії обвинувачені були виправдані [1]. Велику роль у виправданні удмуртів зіграли виступи у пресі і на останньому розгляді в якості захисника В.Г. Короленка, а також висновок, який був наданий суду А.Ф. Коні. Ось як пише про це О.Я. Бруштейн: “І раптом, немов сонце, в уяві постає думка про Короленка. Письменник, автор “Сліпого музиканту”, кинув все, кинувся захищати маленький вотяцкий народ, який був звинувачений у людожерстві. Домігся другого, а тепер вже і третього суду! І адже Короленка - не один... з ним всі кращі люди Росії” [3, с. 127]. Підкреслювала письменниця і роль в цій справі обер-прокурора Сенату А.Ф. Коні, “за висновком якого і відбувається тепер третій розбір нещасливої мултанської справи” [3, с. 128]. Наводячи цитату з його промови, О.Я. Бруштейн чітко позиціонує і своє ставлення до цього діла. Вона пише: “В цій справі вчинена жорстока помилка. Звинувачуються не якісь окремі люди, що зробили або не зробили злочин, а звинувачується разом з ними весь вотяцький народ!” [3, с. 128].

Отже, проблеми, пов'язані з національною політикою держави займали важливе місце у творчості О.Я. Бруштейн. Її художня майстерність, постійна увагу до людських характерів і доль, дозволили зобразити картину і повсякденних принижень і утисків, яким піддавалися представники національних меншин, які проживали в Російській імперії. З метою надання цім проблемам ще більшої документальності деякі сцени у трилогії були залучені саме з періодичної преси, зокрема, з журналу “Рассвет”.

3 лютого 1861 р. у “Рассвете” була опублікована стаття під назвою “Звичайний випадок” [11, 1861, № 37, с. 598-599]. Автор статті, який побажав залишитися невідомим, (підпис - Б-дъ Б-зонъ) оповідав про сумний випадок, що трапився в одну з п'ятниць на Єврейській вулиці в Одесі. Традиційно, у другій половині дня, тут розгоралась жвава ринкова торгівля. “Тут і блискуча як сонце, пахуча хала, і пряник медовий, виготовлений з чистої житньої муки, і корінець хрону - необхідна приналежність фаршированої риби, і все їстівне, чим тільки може продавець прислужитися покупцям в ім'я суботи”, - писав автор [11, 1861, № 37, с. 598]. Увагу читачів було звернено на “наглядача порядку у сермязі, озброєного палицею, який бочком пробирався крізь натовп”, якому всі що торгують, за давно заведеним порядком, віддавали частину своїх товарів, так що до кінця дня, його будка, що стояла в кінці вулиці, була переповнена їстівними продуктами [11, 1861, № 37, с. 598]. “Горе тому, хто поставить свій горщик з молоком на незазначене знаком місце. Того і дивися, винний опиниться в найближчий поліцейській частині”, - зазначалось в статті [11, 1861, № 37, с. 598]. Далі автор розповідав про стареньку, яка торгувала дешевими пряниками. Її дочка відлучилася додому, щоб встигнути закінчити куховарство і підготуватися до суботи. Помітивши, що бабуся торгує “без дозволу”, поліцейський кілька разів вдарив її палицею, став обсипати лайкою і вимагати забратися з цього місця. Від страху старенька і не ворухнулась. ““Так ти ще й не послухаєшся, проклята жидівка!”, - закричав поліцейський. Одним поштовхом ноги він відкинув короб з пряниками прямо в канаву, наповнену каламутною водою”,- писав автор [11, 1861, № 37, с. 599]. Пряники пішли до дна, короб поплив уздовж канави. Втративши після цього до старої всякий інтерес, він пішов. Тут, до присутніх біля старенької людям, підійшла багато одягнена дама. Вона поцікавилась тим що відбулось і з'ясувала, що сума збитку склала близько 20 копійок. “У незнайомки навернулись сльози. З порт-моне який висів на правій руці вона вийняла депозитку, і засунувши її за пазуху старій поспішно віддалилась”, - зазначалось у статті [11, 1861, № 37, с. 599]. Бідну, приголомшену стареньку проводили додому. Цей випадок майже дослівно відтворено в книзі О.Я. Бруштейн. Городовий на ім'я Кулак - “хабарник, злий пес, грубий хам по відношенню до беззахисного населення. Він йде по доріжці повільно, крадучись немов хижак і переслідує порушників, які наважились торгувати після 8 години вечора” [4, с. 96]. Головна героїня Саша Яновська та її батько стають свідками жахливої сцени. Кулак накинувся з лайкою на нещасну, літню, кульгаву бубличницю Хану, яка не встигла згорнути свою торгівлю. В наступну мить він “вдаряє ногою по Ханиному кошику з бубликами... В каламутну, брудну воду канави падають один, інший золотисті бублики і пливуть, як три маленькі місяця”, - писала авторка [4, с. 98]. Розлючений Кулак б'є чоботом і саму Хану.

Аналізуючи цей текст можливо стверджувати, що О.Я. Бруштейн були добре знайомі матеріали, що друкувались в журналі “Рассвет”. Цілком можливо, що журнал належав її батькові Якову Юхимовичу Выгодському, який ще у 12 років потрапив під вплив руху за освіту євреїв - хаскали, і в подальшому став його прихильником. Закінчивши гімназію, він вступив у Військово-Медичну академію в Петербурзі й став лікарем. Після закінчення курсу він приїхав у Вільно, де відкрив свою практику. Саме в цей період Я. Ю. Вигодський став активно пропагувати принципи хаскали. Він відстоював ідею модернізації єврейської освіти, виступав з доповідями, писав книги, керував єврейським медичним суспільством у Вільно [12].

Висновки. Редакції журналу “Рассвет” вдалось позначити найбільш значущі етапи та напрямки реформ, які мали бути проведені як єврейськими громадами, так і державною владою з метою посилення культурно-історичних зв'язків між російським та єврейським народами, що проживали на території Російської імперії. Слід підкреслити значний внесок журналу у теоретичну розробку системного підходу до процесу емансипації євреїв у Росії. Ця програма дій, викладена у свій час у журналі, стала надзвичайно ідейно близькою О.Я. Бруштейн. В її автобіографічному творі, як на прикладі історії своєї сім'ї, так і завдяки добре розробленим літературним персонажам, авторці вдалось показати важливість світської освіти для євреїв, необхідність їх національної єдності, співпраці з представниками інших національностей. В трилогії докладно вивчені проблеми антисемітизму і національна політика царського уряду в цілому. Показана важливість захисту прав та інтересів єврейського населення і інших національних меншин Російської імперії. Глибока віра в перемогу добра, переконаність у необхідності поваги до людської особистості були лейтмотивом більшості статей журналу “Рассвет”. Саме на цих принципах ґрунтувався сюжет трилогії О.Я. Бруштейн і її творчість в цілому.

Список використаних джерел

1. Баранов А.Н. Дело мултанских вотяков, обвинявшихся в принесении человеческой жертвы языческим богам / Александр Николаевич Баранов; [сост. А.Н. Барановым, В.Г. Короленко и В.И. Суходоевым]; [под ред.., [с предисл.] и с примеч. В.Г. Короленко, А.Н. Баранов]. - М. : тип. Рус. вед., 1896. - 252 с.

2. Бруштейн А. Весна / Александра Бруштейн. - М. : АСТ: Астрель, 2009. - 480 с.

3. Бруштейн А. В рассветный час / Александра Бруштейн. - М. : АСТ: Астрель; Владимир: ВКТ, 2010. - 541 с.

4. Бруштейн А. Дорога уходит в даль.../ Александра Бруштейн. - М. : АСТ: Астрель; Владимир: ВКТ, 2010. - 446 с.

5. Быков Д. Александра Бруштейн / Д.Быков [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gitanes-blondes.livejoumal.com /100439.html

6. Гребцова И.С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (вторая треть XIX в.) / Ирэна Светозаровна Гребцова. - Одесса : Астропринт, 2002. - 408 с.

7. Державний архів Одеської області, Одеса. - Ф. 1. Управление Новороссийского и Бессарабского генерал- губернатора. 1828-1874 гг. - Оп. 203. - Д.42. О редакторе журнала “Рассвет”, обвиненном в неблагонамеренности для царского правительства, 1861. - 7 л.

8. Кабо Л. Александра Яковлевна Бруштейн / Л. Кабо [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lechaim.ru /ARHIV/105/kabo.htm

9. Лемке М.К. Очерки по истории русской цензуры и журналистики XIX столетия (с 19 портретами и 81 карикатурой) / Михаил Константинович Лемке. - СПб.: Типография Спб. т-ва. Печ. и Изд. Дома “Труд”, 1904. - 427 с.

10. Лихачева О. Е. Публицистическая деятельность

А.И. Георгиевского в журнале “Рассвет” / О.Е. Лихачева

// Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2009. - № 10 (88). - С. 124-138.

11. Рассвет. Орган российских евреев. - 1860-1861.

12. Рафес Ю. Первый в мире союз врачей-евреев (г. Вильно) / Ю.Рафес [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://berkovich-zametki.com/2007/Starina/Nomer4/Rafes1/htm

13. Російський державний історичний архів, Санкт- Петербург. - Ф. 772. Главное управление цензуры 1828-1862. - Оп. 1. - Д.4044. О разрешении О.Рабиновичу и И.Тарнополю издания в Одессе журнала для евреев “Рассвет” на русском языке, 1857 г. - 88 л.

14. Цинберг С.Л. История еврейской печати в России в связи с

общественными течениями / Сергей Лазаревич Цинберг. -

Петроград, 1915. - 264 с.

References

1. Baranov A.N. Delo multanskih votyakov, obvinyavshihsya v prinesenii chelovecheskoy zhertvyi yazyicheskim bogam / Aleksandr Nikolaevich Baranov; [sost. A.N. Baranovyim, V.G. Korolenko i V.I. Suhodoevyim]. - M. : tip. Rus. ved., 1896. - 252 s.

2. Brushteyn A. Vesna / Aleksandra Brushteyn. - M. : AST: Astrel, 2009. - 480 s.

3. Brushteyn A. V rassvetnyiy chas / Aleksandra Brushteyn. - M. : AST: Astrel; Vladimir: VKT, 2010. - 541 s.

4. Brushteyn A. Doroga uhodit v dal. / Aleksandra Brushteyn. - M. : AST: Astrel; Vladimir: VKT, 2010. - 446 s.

5. Byikov D. Aleksandra Brushteyn / D.Byikov [Elektronniy resurs]. - Rezhim dostupu : http://gitanes-blondes.livejournal.com /100439.html

6. Grebtsova I.S. Periodicheskaya pechat v obschestvennom razvitii Yuzhnogo stepnogo regiona Rossiyskoy imperii (vtoraya tret XIX v.) / Irena Svetozarovna Grebtsova. - Odessa: Astroprint, 2002. - 408 s.

7. Derzhavniy arhIv Odeskoyi oblasti, Odesa. - F. 1. Upravlenie Novorossiyskogo i Bessarabskogo general-gubernatora. 1828-1874 gg. - Op. 203. - D.42. O redaktore zhurnala “Rassvet”, obvinennom v neblagonamerennosti dlya tsarskogo pravitelstva, 1861. - 7 l.

8. Kabo L. Aleksandra Yakovlevna Brushteyn / L.Kabo [Elektronniy resurs]. - Rezhim dostupu : http://www.lechaim.ru /ARHIV/105/kabo.htm

9. Lemke M.K. Ocherki po istorii russkoy tsenzuryi i zhurnalistiki XIX stoletiya (s 19 portretami i 81 karikaturoy) / Mihail Konstantinovich Lemke. - SPb.: Tipografiya Spb. t-va. Pech. i Izd. Doma “Trud”, 1904. - 427 s.

10. Lihacheva O.E. Publitsisticheskaya deyatelnost

A.I. Georgievskogo v zhurnale “Rassvet”/ O.E. Lihacheva // Naukoviy visnik. Odeskiy derzhavniy ekonomichniy universitet. Vseukrayinska asotsiatsiya molodih naukovtsiv. - 2009. - № 10 (88) - Movi ukr., ros. - S. 124-138.

11. Rassvet. Organ rossiyskih evreev. - 1860-1861.

12. Rafes Yu. Pervyiy v mire soyuz vrachey-evreev (g. Vilno) / Yu.Rafes [Elektronniy resurs]. - Rezhim dostupu : http://berkovich- zametki.com/2007/Starina/Nomer4/Rafes1/htm

13. Rosiyskiy derzhavniy istorichniy arhiv, Sankt-Peterburg. - F. 772. Glavnoe upravlenie tsenzuryi 1828-1862. - Op. 1. - D.4044. O razreshenii O.Rabinovichu i I.Tarnopolyu izdaniya v Odesse zhurnala dlya evreev “Rassvet” na russkom yazyike, 1857 g. - 88 l.

14. Tsinberg S.L. Istoriya evreyskoy pechati v Rossii v svyazi s obschestvennyimi techeniyami / Sergey Lazarevich Tsinberg. - Petrograd, 1915. - 264 s.

Размещено на Allbest.ru