Методологічні принципи та критерії діагностики розрахунку впливу медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні принципи та критерії діагностики розрахунку впливу медіа

О.М. Холод

Анотації

У статті з'ясовано та описано методологічні принципи та критерії, діагностики розрахунку впливу ЗМІ на аудиторію. Зокрема, такими принципами визначено інмутацію/мутацію суспільства під впливом медіа, а також кількісні показники-маркери епістеми.

Ключові слова: вплив, медіа, діагностика, епістема.

Kholod Oleksandr. Methodological principles and criteria of diagnostics of estimation of media impact.

The article reveals and describes the methodological principles and criteria for diagnostics of estimation of media impact on the audience. In particular, the following principles defines inmutation/mutation of the society under the media impact as well as the quantitative markers of episteme.

Keywords: impact, media, diagnostics, episteme.

Холод А.М. Методологические принципы и критерии диагностики расчёта влияния медиа.

В статье выяснены и описаны методологические принципы и критерии диагностики расчёта влияния СМИ на аудирорию. В частности, такими принципами определены инмутация/мутация общества под влиянием медиа, а также количественные показатели-маркеры эпистемы.

Ключевые слова: влияние, медиа, диагностика, эпистема.

Вступ

Проблема дослідження полягає в тому, що нині немає не тільки чітких методологічних принципів, а й критеріїв діагностики розрахунку впливу медіа на аудиторію. Це викликає певну невизначеність дослідників і не дає чіткої орієнтації для аспірантів та докторантів у їхніх наукових пошуках.

Актуальність дослідження визначається кількома положеннями:

1. Нині в науковій галузі "Соціальні комунікації" в Україні є поодинокі праці з методології вимірювання впливу мас-медіа на аудиторію [1-7]. Отже, наше дослідження є спробою винести на обговорення наукової спільноти положення щодо методологічних принципів діагностування розрахунку впливу мас-медіа.

2. Запропоновані положення раніше були оприлюднені в кількох публікаціях і в двох кандидатських дисертаціях (А. Досенко, 2011, А. Шевченко, 2013), а також у докторській дисертації (Л. Городенко, 2012), що мало певний резонанс в Україні (аналіз положень теорії інмутації суспільства в чотирьох монографіях у Сербії (на міжнародній конференції, м. Ніш) та в Польщі (публікація А. Бартошека, 2014). Актуальною стаття є вже тому, що досліджує активно обговорювану проблему.

3. Наше дослідження процесів вимірювання та діагностики впливу мас-медіа на аудиторію доповнює висловлені раніше положення і критерії вимірювання згаданих процесів, що надає результатам, описаним далі, актуальний характер.

Огляд літератури й попередніх досліджень з аналізованої проблеми. Нині в працях, присвячених аналізу проблем соціальних комунікацій, комунікативістики, соціології, є кілька підходів до пошуку методологічних принципів і виокремлення критеріїв діагностики розрахунку впливу медіа на аудиторію; до них можна зарахувати: а) метанауковий підіхід, або суто соціальнокомунікативний підхід, запропонований А. Соколовим [8; 9]; б) соціальноінженерний підхід, апологетами якого є Г. Почепцов [10- 12], Ю. Рєзник [13], В. Різун [5-7; 14], О. Холод [15-18]; в) соціальноінформаційний підхід, на базі якого ґрунтує свої дослідження В. Ільганаєва [19]; г) підхід згідно з концепцією "agenda-setting" (її називають також "теорією порядку денного") [20-21]; д) симулякраційний підхід Ж. Бодрійяра [22]; е) технологічний підхід (теорії груп і аналітичні теорії), широке розгалуження якого пропонують у межах теорії груп такі теорії та їх автори: теорія соціальної присутності [22]; теорія "багатства" медіа або теорія наповнення медіа [24; 25]; теорія медіаприродності [26; 27]; теорія медіасинхронності [28]; модель соціальної ідентичності [29].

Виходячи з описаної проблеми, перелічених напрямів дослідження, враховуючи теоретичні положення наших попередників, було визначено об'єкт і предмет подальшого наукового пошуку.

Об'єктом дослідження обрано діагностику розрахунку впливу медіа, предметом - методологічні принципи і критерії діагностики розрахунку впливу медіа.

Мета дослідження полягає в з'ясуванні та описі методологічних принципів і критеріїв діагностики розрахунку впливу медіа.

Теоретичним підґрунтям дослідження стали кілька положень, які утворюють підмурівок подальших наукових пошуків кореляції між причинами і наслідками впливу медіа на аудиторію і необхідністю вимірювання такого впливу. До таких теоретичних концептуальних засад належать такі:

1) соціальні комунікації як сукупність підходів прикладних соціальних наук (концепція Ю. Рєзника);

2) соціальні комунікації як соціальний інжиніринг (концепція Г. Почепцова [10-11], В. Різуна [5-7], О. Холода [16; 30]);

3) концепція епістеми М. Фуко [31; 32].

Гіпотеза дослідження полягає в передбаченні того, що методологічними принципами й критеріями діагностики розрахунку впливу медіа можуть бути: 1) концепція інмутації суспільства в метамоделі маніпуляції, яка наслідує положення соціального інжинірингу, та 2) концепція епістеми як системи знань певної історичної епохи.

Методи дослідження. У своєму науковому пошуку ми послуговувалися такими загально-науковими методами: аналіз як розчленування цілого предмета на складові частини; синтез як з'єднання раніше виділених частин предмета в єдине ціле; абстрагування як відволікання від певних властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника; узагальнення як визначення загальних властивостей і ознак предмета дослідження; моделювання як створення й вивчення копії досліджуваного предмета.

Для здійснення пошуку причин і наслідків між явищами та їх результатами використано такі методи теоретичного дослідження: гіпотетико-дедуктивний метод (висування гіпотези та доведення її правильності або хибності завдяки дедукції), аксіоматичний метод (висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію).

Крім згаданих, залучено такі методи емпіричного дослідження: спостереження (цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ) та опис (фіксація результатів спостереження) [15].

Результати й обговорення. Пошук методологічних принципів і критеріїв діагностики розрахунку впливу медіа здійснюємо, звертаючись до теоретичної моделі інмутації суспільства, яка після доповнень й уточнень Т. Клінкової [33-35],

Н. Кравченко [36; 37], Р. Василишина [38; 39], Д. Борисенка [40] була названа "теоретична модель інмутації суспільства в метамоделі маніпуляції".

Принципи діагностики розрахунку впливу медіа на аудиторію варто, на наш погляд, шукати в тлумаченні теоретичної моделі інмутації суспільства в метамоделі маніпуляції.

Ми розглядаємо вплив медіа як маніпуляцію спрямованої дії. Таку дію аналізуємо в межах метамоделі маніпуляції, яка ґрунтується на теорії діяльності О. Леонтьєва. Дослідник вважав, що будь-яка цілеспрямована дія є діяльністю. Остання базується на категорії "відображення", адже будь-яка реакція на будь-який подразник (зокрема і на медіаподразник) є відображенням навколишнього або внутрішнього світу індивіда (глядача як представника аудиторії). Наслідуючи положення культурно-історичної теорії Л. Виготського і теорії діяльності О. Леонтьєва, стверджуємо, що, оскільки телеглядач у своїй поведінці є відображенням суспільства, будь-яке відображення підлягає соціальним змінам у межах системи. Отже, будь-яка зміна суспільства на позитивне (суспільна мутація) або на негативне (суспільна інмутація) тягне за собою зміну поведінки аудиторії на позитивне (індивідна мутація) або негативне (індивідна інмутація).

Розрахунок впливу медіа як мутацію чи інмутацію (суспільну чи індивідну) слід вимірювати шляхом оцінки. У такому випадку мірилом, нормою оцінки слугують поняття "норма соціуму" і "норма індивіда". Якщо в основі епістеми як системи знань певної історичної епохи лежить норма суб'єкта, таку оцінку слід називати суб'єктивною або суб'єкт-індивідною оцінкою. У випадку, коли в основі епістеми лежить норма суспільства, таку оцінку називатимемо суспільною або суб'єкт-соціумною оцінкою.

Виходить, що розрахунок впливу медіа слід здійснювати з метою визначення оптимального кількісного показника епістеми. Наведемо ілюстрацію розрахунку впливу медіа завдяки критерію "тип епістеми" (тип системи знань певної історичної епохи). Умовно будемо вважати за одиницю (1,0) ту систему знань, яка була притаманна медіа (канали та інструменти, що використовуються для зберігання, передачі й подання інформації або даних [41]) давньогрецької епохи. Показник медіа давньоєгипетської епохи дорівнюватиме показникові 2,0, а показник медіа римської епохи у робочому порядку будемо вважати як той, який дорівнює 3,0. Медіа епохи середньовіччя буде мати показник 4,0, епохи Відродження - 5,0. Відповідно до відомої й поширеної класифікації епох, медіа епохи Просвітництва варто позначити показником 6,0. Медіа епохи механістичності (XVIII ст.) матиме показник 7,0, тоді як медіа епохи становлення капіталізму (XIX ст.) буде мати показник 8,0, а індустрійна медіаепоха ХХ ст. має право на високий показник 9,0. Залишається лише позначити медіа останньої епохи - найближчої до нашого часу, тобто XXI ст., яку називають інформаційною епохою (епохою інформаційного суспільства): її медіа ми надамо найвищий показник - 10,0.

Враховуючи зазначені показники медіа різних епох, пропонуємо епістеми (системи знань певних епох) позначати за допомогою літерних індексів у сукупності з кількісними показника- ми-індексами. Наприклад, медіа епохи Відродження буде означатись як "Е 5,0", а медіа індустрійної епохи ХХ ст. - "Е 9,0". Відповідно, якщо мова буде йти про епістеми медіа перехідного періоду, наприклад, медіа кінця епохи давньогрецької культури і початку епохи давньоєгипетської культури, медіа такого періоду варто позначати як "Е 1,5". Медіа межі епохи Просвітництва й медіа епохи механістичності слід буде називати "Е 6,5".

Медіа кожної епохи мають свою епістему, свої оцінки і свої показники, що відображено в частинах метамоделі маніпуляції. Остання поділена на дві частини (верхню "суб'єкт-індивідну оцінку", або "S-І", та нижню "об'єкт-соціальну оцінку", або "О-S") жирною лінією, яка означає "епістему" (систему знань певної історичної епохи).

Верхня зона "S-І" метамоделі маніпуляції має ще дві частини, розмежовані горизонтальною лінією, яка означає "норму індивіда", або "NI". Нижня зона "О-S" метамоделі маніпуляції має також розподіл на дві частини завдяки горизонтальній лінії, що позначена як "NS", або "норма суспільства".

Розрахунок показника інмутації медіа через оцінку суспільства здійснюється за формулою 1:

Варто зазначити, що суб'єкт-індивідна оцінка (S-І) має праворуч від показника "0" ("норма індивіда") позитивні показники (+2 і +1), ліворуч - показники з негативним знаком (-2 і -1). Проміжок між показниками "0" і "+1" означає мутаційний процес додавання, або, за словами Т. Клінкової, "початкову стадію мутації". Під час такого процесу відбувається внесення позитивних часткових змін у моделі поведінки суспільства або індивіда, які відбуваються під впливом медіа. Такі часткові зміни є зворотними, тому що накладають тимчасовий відбиток на поведінку суспільства або індивіда під впливом медіа і дозволяють повернутись до початкової стадії.

Відстань між показниками "+1" і "+2" на шкалі "S-І" означає процес модифікації, який Т. Клінкова називає "проміжною стадією", що "задає вагомих змін" [34; 35] у моделях поведінки суспільства чи індивіда під впливом медіа.

Відстань по шкалі "NI" (норма індивіда) від "+2" і далі означає стадію трансформації, або, як вважає Т. Клінкова, "кінцеву стадію, коли через вплив медіа на споживачів інформації відбувається формування" [34] нової зміненої моделі поведінки соціуму або індивіда.

На шкалі "NI" (норма індивіда) відстань від "0" до "--1" означає стадію "розбалансування", яку ми тлумачимо як втрату рівноваги суспільства чи індивіда під впливом медіа і початок негативних змін у моделях поведінки. Відстань від "--1" до "-2" слід тлумачити як стадію "руйнування", яку ми пропонуємо тлумачити через знищення окремих складників моделі поведінки суспільства чи особистості під впливом медіа. Процес руйнування тягне за собою остаточне знищення моделей поведінки суспільства чи індивіда під впливом медіа (ми назвали його "знищенням" і визначили діапазон від "-2" і далі).

У запропонованій метамоделі маніпуляції верхня її частина (модель суб'єкт-індивідної оцінки в межах мутації та інмутації по шкалі "NI") відмежована від нижньої частини (модель суб'єкт-соціальної оцінки в межах мутації та інмутації по шкалі "NS") жирною лінією, яку ми назвали "ЕПІСТЕМА". Термін "епістема" вживається нами в традиційному значенні, а саме як "структура, яка істотно зумовлює можливість певних поглядів і концепцій, наукових теорій і власне наук у той чи інший історичний період" [31]. У спрощеному тлумаченні пропонуємо епістемою називати систему знань, яку медіа "вконструйовують" у свідомість аудиторії у певну історичну епоху.

Аналіз розрахунку впливу медіа слід здійснювати з урахуванням особливості нижньої частини метамоделі маніпуляції: процеси і стадії мутації "міняються" місцями. Якщо по шкалі "NI" (норма індивіда) мутація посідала місце ліворуч від "0", по шкалі "NS" вона опинилась праворуч. На місці мутації на нижній шкалі з'явилась інмутація, а на місці інмутації - мутація. Пояснюємо таке "рокірування" об'єктивним впливом епістем (систем знань певних історичних епох, що пропонують медіа).

Звертаючись до поняття "відтяжка", запропоноване Д. Борисенком [40], пропонуємо розглянути доцільність його тлумачення з орієнтацією на медійні епістемні зміни.

Для здійснення аналізу розрахунку впливу медіа варто, на наш погляд, розтлумачити поняття, запропоноване Д. Борисенком і виражене терміном "відтяжка" (далі - без лапок). Як зазначає його автор, "відтяжка - це той період часу, у який суб'єкт не змінює своєї моделі поведінки, після усвідомлення впливу" [40] з боку медіа. Варто також взяти до уваги й думку Д. Борисенка щодо умов, які дозволяють фіксувати явище відтяжки. Дослідник вважає, що "механізм відтяжки реакції "вмикається" тоді, коли реципієнт відчуває страх перед нездійсненням його бажань, нереалізацією його інтересів тощо, та застосовується для того, щоб здійснювати бажання, реалізовувати інтереси, бути здоровим тощо" [40]. Дотично до теоретичної моделі інмутації суспільства, враховуючи те, що нині інмутація відбувається під впливом медіа, відтяжка функціонує таким чином: явище, яке в певній епістемі оцінювалось як позитивне, в іншій епістемі може мати негативну оцінку. Наприклад, у Давній Греції актор театру як медіа вважався представником "низької" професії. У ХХ! ст. професія актора як представника і реалізатора впливу медіа посідає одне з престижних місць у системі знань людства. Отже, епістема 1,0 оцінювала акторство (медіадіяльність) як інмутацію, епістема 10,0 - як мутацію. Інший приклад, бої гладіаторів в епістемі 3,0 (система знань і оцінок медіа Римської імперії) визнавались як яскраве видовище, одна з високих цінностей насолоди. Але вже в епістемі 4,0 (в епоху середньовіччя, від V до XIV-XVI ст.) натяк у європейській культурі на публічні криваві ігрища засуджувався і вважався інмутацією суспільства. Однак мутацією, тобто зміною на краще моделі поведінки суспільства під впливом медіа вважались інші жорстокі видовища (публічні страти через відсічення голови, спалювання на вогні "відьом", четвертування, таврування, колесування тощо). Отже, епістема 3,0 публічне вбивство на арені як медіа (тобто "канали та інструменти, що використовуються для зберігання, передачі і подання інформації або даних" [41]) оцінювала як суспільну норму (мутація першого ступеня), епістема 4,0 підняла статус оцінки ще вище (мутація другого ступеня), епістеми 5,0-8,0 оцінювали страту за злочин, як мутацію медіа. Вже в епістемі 9,5 (ХХ-ХХІ ст.) страта злочинця за скоєний ним страшний злочин вважалась і вважається інмутацією поведінки під впливом медіа, відсутністю демократії і порушенням прав злочинця. Інакше кажучи, епістема 9,5 оцінює мутацію епістем 3,0-8,5 як інмутацію. Виходячи з викладеного, ми змушені констатувати факт "перегорнутості" і взаємозаміни пунктів відліку в аксіологічних епістемологічних системах шкал під час вимірювання, що здійснене завдяки медіа. Те, що означено як мутація у верхній частині метамоделі маніпуляції суспільства, перегортається в нижній її частині й набуває забарвлення інмутації. У межах нашої теорії інмутації суспільства під впливом медіа з'являється необхідність констатувати ефект відтяжки або уповільненого орієнтування в системі знань наступних історичних епох.

Отже, процес відтяжки під впливом медіа стосовно нашої теоретичної моделі інмутації суспільства в метамоделі маніпуляції залежить від типу й характеру епістеми, яка, своєю чергою, формується під постійним впливом з боку медіа. Наприклад, якщо мова йде про інмута- цію суспільства під впливом медіа в межах епі- стеми 1,0 ("Е 1,0" - системи знань давньогрецької епохи), оцінка моделей поведінки людей, що жили в епоху середньовіччя, коли панувала епістема 4,0 ("Е 4,0"), сформована за рахунок медіа, може повністю змінитись. У формульному записі обговорювана "рокіровка", або процес відтяжки, буде мати такий вигляд:

Процес інмутації суспільства під впливом медіа з позицій об'єкт-соціальної оцінки (O-s) слід проілюструвати таким прикладом. Корупція в Україні 1991-2014 рр. вважається припустимим явищем у тому випадку, коли бюрократичні перепони майже неможливо подолати. Кожний українець, за даними опитування [42], хоч один раз давав хабар (лікареві, вчителеві, чиновнику, міліціонеру, працівнику ДАІ, слюсареві, водієві тощо). Медіа поширюють інформацію про те, що хабарі як ознака корупції завжди були кримінальним злочином, завжди карались у будь-якому суспільстві. Будь-яка епістема під впливом медіа визнавала боротьбу з проявами корупції вищою цінністю. Але те, що до подій листопада 2013 р. - лютого 2014 р. на Майдані Незалежності в Києві Україна посідала 134 місце за рівнем корупції [43], свідчить про послаблення антикорупційних дій і нездатність колишньої влади подолати таке соціальне зло. Зрозумілим є те, що корупція під впливом медіа в різні епохи по-різному оцінювалась суспільством та індивідами. Здійснимо спробу розрахувати показник корупції як інмутації. З цією метою приймемо інмутацію (корупцію) епістеми XXI ст. за "Е 10,0", а інмутацію (корупцію), наприклад, епохи механістичності (XVIII ст.) - за "Е 7,0". Для вирахування показника оцінки інмутації (корупції) під впливом медіа у двох зазначених епохах із позицій їхніх епістем здійснимо опитування (для "Е 10,0") і проаналізуємо свідчення сучасників епохи механістичності (XVIII ст.) у їхніх поглядах на інмутацію (корупцію того часу) під впливом медіа. За результатами здійсненого нами опитування 123 студентів і викладачів одного з київських університетів було визначено, що за 10-бальною шкалою рівень корупції (на жовтень 2013 р.) в Україні сягає показника "8,5". Суспільне опитування й висвітлення його результатів у медіа реалізувалися у такий спосіб: "У порівнянні з 2009 роком Україна за індексом корупції, який вираховує Transparency International, піднялася від 146 місця на 134. Індекс сприйняття корупції серед політиків та установ (Corruption Perception Index, CPI) вираховується за системою балів від 0 (дуже корумпована країна) до 10 (корупції майже немає)". Такий індекс "вираховується за даними опитувань експертів та керівників. В Україні цей індекс становить 2,4 бали" [44]. Якщо порівняти з показником "8,5", який ми зафіксували в здійсненому опитуванні, отримаємо показник "1,5" (10 - 8,5 = 1,5). Отже, коефіцієнт об'єкт-соціальної оцінки суспільства (OOS) - 2,4 бали, а коефіцієнт суб'єктивної (суб'єкт-індивідної) оцінки індивідів (OSI) дорівнює 1,5 бали. Згадані дані вставимо в формулу 3 (формулу відтяжки інмутації суспільства під впливом медіа) й отримаємо: медіа аудиторія маніпуляція

Отже, ми маємо індекс зі знаком " --", або "-0,3", який є показником суб'єкт-суспільної оцінки відтяжки інмутації суспільства під впливом медіа. Знак " --" означатиме надалі відтяжку внесення змін на гірше в моделі поведінки суспільства.

Процес відтяжки інмутації суспільства під впливом медіа з позицій суб'єкт-індивідної оцінки (S-I) слід виразити такою формулою:

де:

VIni - відтяжка інмутації індивіда під впливом медіа;

Oos - об'єкт-соціумна оцінка;

Osi - суб'єкт-індивідна оцінка;

E 1,0 - епістема давньогрецької епохи;

Е 3,0 - епістема епохи середньовіччя.

Висновки. На початку дослідження була сформульована мета: з'ясувати та описати методологічні принципи й критерії діагностики розрахунку впливу медіа. Поставлена мета була досягнута повністю.

Також ми сформулювали гіпотезу свого дослідження, якою стверджували, що методологічними принципами й критеріями діагностики розрахунку впливу медіа можуть бути: 1) концепція інмутації суспільства в метамоделі маніпуляції, яка наслідує положення соціального інжинірингу; 2) концепція епістеми як системи знань певної історичної епохи. Висунута гіпотеза була підтверджена повною мірою.

Нами було визначено, що основними методологічними принципами діагностики розрахунку впливу медіа є такі:

1) інмутація/мутація суспільства під впливом медіа є засобом вимірювання останнього в межах соціального інжинірингу (ідентифікації, моделювання і верифікації соціальних явищ і процесів);

2) кількісні показники-маркери епістеми (системи знань певної історичної епохи) є одиницею вимірювання й діагностики розрахунку впливу медіа.

У перспективі подальшого дослідження плануємо здійснити детальний опис критеріїв вимірювання впливу медіа за рахунок шкалювання аксіологічної системи координат, що пояснює інмутаційні/абмутаційні/мутаційні зміни в системі поведінки суспільства в площинах різних епістем

Література

1. Різун В.В. Лінгвістика впливу / В.В. Різун, Н.Ф. Непийвода, В.М. Корнєєв. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2005. - 148 с.

2. Різун В.В. Методи наукових досліджень у журна- лістикознавстві / В.В. Різун, Т.В. Скотникова. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2005. - 104 с.

3. Різун В.В. Моніторинг у системі методів жур- налістикознавства: основні засади / В.В. Різун, Т.В. Скотникова // Українське журналістикознав- ство. - 2006. - Вип. 7. - С. 20-29.

4. Різун В.В. Методи наукових досліджень у жур- налістикознавстві / В.В. Різун, Т.В. Скотникова. - [2-ге вид., перероб. і доп.]. - К. : Преса України, 2008. - 144 с.

5. Різун В. Соціальні комунікації як інженерне вчення, або соціальні комунікації в системі соціального інжинірингу (соціальної інженерії) / В. Різун // Комунікація. - 2012. - № 2. - С. 8-18.

6. Різун В.В. До питання про соціальнокомуніка- ційний підхід у науці / В.В. Різун // Комунікація. - 2010. - № 1. - С. 35-36.

7. Різун В.В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій / В.В. Різун // Світ соціальних комунікацій. - 2011. - Т. 1. - С. 7, 10.

8. Соколов А.В. Метатеория социальной коммуникации / А.В. Соколов. - С.Пб, 2001. - 348 с. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации / А.В. Соколов. - С.Пб: Изд-во Михайлова, 2002. - 449 с.

9. Почепцов Г. Соціальний інжиніринг: соціо- і психотехніки управління великими масами людей / Г. Почепцов. - К. : Альтерпрес, 2010. - С. 3.

10. Почепцов Г.Г. Коммуникативный инжиниринг: теория и практика / Г.Г. Почепцов. - М. : Альтерпрес, 2008. - 407 с.

11. Почепцов Г.Г. Соціальні комунікації і нові комунікативні технології / Г.Г. Почепцов // Комунікація. - 2010. - № 1. - С. 19-26.

12. Резник Ю.М. Социальная инженерия: технократизм или гуманистический подход / Ю.М. Резник // Человек. Культура. Общество. - М., 1999. - Т. 1. - Вып. 1/2. - С. 220-231.

13. Різун В.В. До питання про соціальнокомуніка- ційні наукові проблеми і про наукові проблеми взагалі / В.В. Різун // Актуальні дослідження українських наукових шкіл у галузі соціальних комунікацій: матер. всеукр. наук.-практ. конф. / [наук. ред. В. Різун; упоряд. Т. Скотникова]. - К. : Інститут журналістики, 2013. - С. 8-25.

14. Холод О.М. Методологія досліджень соціальних комунікацій: навч. посіб. / О.М. Холод. - К. : КиМУ, 2013. - 294 с.

15. Холод О.М. Наукова галузь "Соціальні комунікації" та соціальна інженерія: спільне й різне / О.М. Холод // Комунікаційні технології / [наук. ред. О.М. Холод]. - 2014. - Т. 4. - С. 5-12.

16. Холод О.М. Соціальні комунікації як поняття в науковій галузі "соціальні комунікації" / О.М. Холод [Електронний ресурс]. - URL: http://www.portalus.ru/ modules/science/rus_readme.php?subaction=show full&id=1339688423&archive=&start_from=&ucat= 19& (21.01.2014).

17. Холод О.М. Соціальнокомунікаційний інжиніринг як методологія дослідження соціальних комунікацій / О.М. Холод // Світ соціальних комунікацій. - 2012. - Т. 8. - С. 7-12.

18. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : словарь-справочник / [автор- сост. В.А. Ильганаева]. - Х. : КП "Городская типография", 2009. - 392 с.

19. McCombs M. E. Communication and democracy: Explorining the intellectual frontiers in agenda-setting theory / M. E. McCombs, D. L. Shaw, D. H. Weaver. - Mahwah, NJ : Erlbaum, 1997.

20. McCombs M. E., Shaw, D. L., Weaver, D. H. - 1997. - Р. 106.

21. Бодрийяр Ж. Войны в заливе не было / Ж. Бодрийяр // Художественный журнал. - М., 1994. - № 3. - С. 33-36.

22. Short J. A. The social psychology of telecommunications. - London: Wiley [Електронний ресурс] /

J. A. Short, E. Williams, B. Christie. - URL: http:// en.wikipedia.org/wiki/Social_presence_theory (10.03.2014).

23. Daft R. L. Information richness: a new approach to managerial behavior and organizational design // Research in organizational behavior / R. L. Daft, R. H. Lengel. - Homewood, IL : JAI Press, 1984. - № 6. - Р. 191-233.

24. Daft R. L. Organizational information requirements, media richness and structural design / R. L. Daft, R. H. Lengel // Management Science. - 1986. - № 32 (5). - Р. 554-571.

25. Kock N. The psychobiological model: Towards a new theory of computer-mediated communication based on Darwinian evolution / N. Kock // Organization Science. - 2004. - № 15 (3). - Р. 327-348.

26. Kock N. Media richness or media naturalness? The evolution of our biological communication apparatus and its influence on our behavior toward e-communication tools / N. Kock // IEEE Transactions on Professional Communication. - 2005. - № 48 (2). - Р. 117-130.

27. Dennis A. R. Rethinking Media Richness: Towards a Theory of Media Synchronicity / A. R. Dennis, J. S. Va- lacich // in Proceedings of the 32nd Hawaii International Conference on System Sciences, Los Alamitos, CA : IEEE Computer Society Press, 1999. - Vol. 1.

28. Reicher S. D. Social identity model of deindividuation phenomena / S. D. Reicher, R. Spears, T. A. Postmes // European review of social psychology. - 1995. - Vol. 6. - P. 161-198.

29. Холод О.М. Концептуальні особливості соціальних комунікацій / О.М. Холод // Комунікаційні технології : наук. журн. / [наук. ред. О.М. Хо - лод]. - 2014. - Т. 3. - С. 12-16.

30. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / М. Фуко; [пер. с фр. В.П. Визгина, Н.С. Автономовой]. - С.Пб: А-cad, 1994. - 408 с.

31. Эпистема [Електронний ресурс]. - URL: http://pmatsuk.narod.ru/epistema.html.

32. Клінкова Т.О. "Розповідь про потворного карлика" як засіб негативізації українських політиків у ЗМІ / Т.О. Клінкова // Масмедійна інмутація су - спільства: монографія / [Клінкова, В.В. Козаченко, Н.О. Кравченко та ін. ; за ред. О.М. Холода]. - Кривий Ріг; Запоріжжя, 2009. - С. 7-68.

33. Клінкова Т.О. Місце мутаційних та інмута- ційних процесів у політиці як моделі соціальної комунікації / Т.О. Клінкова // Теорія інмутації суспільства: pro at contra : монографія / [за ред. О.М. Холода]. - К. : КиМУ, 2011. - С. 67-88.

34. Клінкова Т.О. Модель політичної інмутації молодіжних громадських організацій / Т.О. Клінко- ва// Світ соціальних комунікацій: наук. журн. / [голов. ред. О.М. Холод]. - К. : КиМУ ; ДонНУ, 2011. - Т. 1. - С. 182-193.

35. Кравченко Н.О. Інформаційні пастки у телевізійному просторі як фактор деструкції моделей поведінки суспільства / Н.О. Кравченко // Масмедійна інмутація суспільства: монографія / [Клінкова, В.В. Козаченко, Н.О. Кравченко та ін. ; за ред. О.М. Холода]. - Кривий Ріг; Запоріжжя, 2009. - С. 171-220.

36. Кравченко Н.О. Наслідки та дії теорії інмута- ції суспільства / Н.О. Кравченко // Теорія інмутації суспільства: pro at contra : монографія / [за ред. О.М. Холода]. - К. : КиМУ, 2011. - С. 45-57.

37. Василишин Р.Я. Доповнення теоретичної моделі інмутації суспільства О.М. Холода / Р.Я. Василишин // Світ соціальних комунікацій: наук. журн. / [за ред. О.М. Холода]. - К. : КиМУ ; ДонНУ, 2011. - Т. 1. - С. 345-351.

Василишин Р.Я. Критика теоретичної моделі інмутації суспільства О.М. Холода / Р.Я. Василишин // Теорія інмутації суспільства: pro at contra : монографія / [за ред. О.М. Холода]. - К. : КиМУ, 2011. - С. 32-40.

38. Борисенко Д.О. Відтяжки у теорії інмутації суспільства Холода О.М. / Д.О. Борисенко // Теорія інмутації суспільства: pro at contra : монографія / [за ред. О.М. Холода]. - К. : КиМУ, 2011. - С. 83-92.

39. Медіа [Електронний ресурс]. - URL: http:// uk.wikipedia.org/wiki/Медіа (29.03.2014).

40. Хабарництво в Україні - тимчасово чи назавжди? [Електронний ресурс]. - URL: http://lega-artis. uaprom.net/a2126-habarnitstvo-ukrayin-timcha sovo.html.

41. Україна посіла 134 місце у світі за рівнем корупції [Електронний ресурс]. - URL: http://varta. kharkov.ua/novini/ukraine/1083865.html (29.03.2014).

Transparency International: За рівнем корупції Україна на одній позиції з Гондурасом [Електронний ресурс]. - URL: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,6150744,00.html.

Размещено на Allbest.ru