Стратегія особистісно-орієнтованого моделювання інформаційних мережевих засобів масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегія особистісно-орієнтованого моделювання інформаційних мережевих засобів масової інформації

О.В. Ситник

асистент

Збільшення обсягів та розширення доступу до інформації, активний розвиток інформаційних, новинних порталів, зростання конкуренції на ринку мережевих ЗМІ викликають потребу в науковому дослідженні питань розробки особистісно-орієнтованих стратегій розвитку, моделювання якісних конкурентоспроможних медіапорталів відповідно до запитів сучасного суспільства.

У розробках стратегій лідерами вважаються Гарвардська школа бізнесу та Бостонська консультативна група (Boston Consulting Group). Провідними науковцями, які здійснюють дослідження та впровадження стратегій, є К. Ендрюс, Ю. Лапигін, М. Портер, К. Прахалад, Г. Хемел та інші. Принципи і способи створення Інтернет-ресурсів відповідно до потреб їхніх користувачів досліджували С. Лівінгстон, І. Маркотт, Г. Почепцов, А. Уолтер.

Теоретичні аспекти функціонування інтернет-ЗМІ розглядали М. Лукіна, І. Фомічова, історіографічні аспекти інтернет-журналістики висвітлені в працях П. Бочковського, Е. Карелл, Р. Стальяно, дизайну інтернет-версій друкованих ЗМІ присвячено дослідження А. Бєляєва, питання ефективності мережевих ЗМІ досліджувала С. Машкова, потребу наявності знань з теорії композиції у розробників сайтів відзначали у своїх працях Ф. Бандурист, Р. Філенко, А. Чернишов.

Теоретичні аспекти веб-дизайну та юзабіліті розкрито в роботах Д. Віна, Д. Гаррета, Я. Нельсона. Питання інформаційного дизайну, інтерактивного дизайну та видавничої справи в інтерактивному середовищі розглядали В. Брет, С. Дадіч, С. Кап - лін, C. Кашин, Д. Маеда, С. Мак-Клауд, Е. Маркотт, Е. Тафті, Г. Харрелл, Д. Шифман, Е. Шон- фельд та ін. Проблем функціонування мережевих ЗМІ у своїх працях торкалися В. Іванов, А. Мелещенко, Б. Потятиник.

Мета нашої статті - розглянути особливості розробки стратегії особистісно-орієнтованого моделювання інформаційних порталів та основні чинники, що впливають на її планування.

Результати й обговорення. Телевізійне мовлення наприкінці ХХ ст. домінувало в мас- медіа і стало чи не головним каналом та інструментом, що використовувалися для подання та передавання інформації. Цей феномен спонукав до перетворення безпосередньо і самого реципієнта медіа на масову аудиторію.

На початку 90-х рр. ХХ ст. активно почали розвиватися інтернет-ЗМІ. Попри думку скептиків, що інтернет не зможе наздогнати телебачення і, тим паче, оволодіти масовою аудиторією, мережеві ЗМІ вже за 20 років стали основним конкурентом традиційних медіа. Більшість ЗМІ, реагуючи на тенденцію переходу своєї аудиторії у мережу, масово змінюють стратегії розвитку, створюючи інтернет-клони своїх видань: газети й журнали публікують на своїх сайтах інтернет-версії друкованих матеріалів, теле- і радіоканали на своїх інтернет-ресурсах розміщують переважно основні новини у текстовому форматі (короткої статті) або ж у вигляді аудіо чи відеоконтенту (уривок радіопрограми, тізер чи відеосюжет). Однак більшість інтернет-версій традиційних ЗМІ містили переважно рекламний або тезовий виклад матеріалів, що спонукало споживачів звертатися по докладну інформацію до основних версій цих видань. Таким чином, інтернет-версії ЗМІ були тільки додатковим рекламним майданчиком, а не головним напрямом розвитку.

Проте на початку 2000-х рр. активного розвитку набуває сегмент інтерактивної аудиторії в традиційних засобах масової інформації та комунікації. Це можна пояснити появою методики проектування систем «Мережа 2.0», блог- платформ на зразок LiveJournal (1999) та соцмереж Facebook (2004), ВКонтакте (2006) та ін. Таким чином, динамічне збільшення кількості учасників інтерактивної комунікації спонукало до комплексних змін, розробки довгочасних, послідовних, конструктивних, стійких до невизначеності умов середовища планів, які супроводжувалися постійним аналізом та моніторингом самих медіа в процесі реалізації задля досягнення успіху в остаточному підсумку. Інформаційні мережеві ресурси почали активно композиційно-графічно змінюватися і технологічно ускладнюватися. З'явилася потреба удосконалювати до того статичні сайти інтерактивними модулями коментування, обговорення, голосування, поширення інформації іншими каналами, публікації власних матеріалів тощо.

Особистісна зорієнтованість інформаційних сайтів пов'язана з так званим емоційним (або «чуйним») дизайном. Дослідники емоційного дизайну (І. Маркотт, А. Уолтер) наголошують на його можливостях спрощувати користувачеві взаємодію з сайтом, виділяти сайт серед подібних і примушувати відвідувача послуговуватися ним багаторазово.

Таким чином, емоційний дизайн має враховувати потреби особистостей та їхню взаємодію. Враховуючи потреби користувачів мережі Інтернет, формуються вимоги якісного веб-дизайну: функціональність, надійність, зручність, емоційність (спроможність викликати емоції, приносити задоволення).

Однією з функцій, які виконують емоції, виділених фізіологами, є маркування важливості події або дії. Емоції супроводжують кожну подію в житті людини та «забарвлюють» її, маркуючи за шкалами значення, важливості тощо. Причому, чим більше емоцій викликає подія, тим важливішою вона стає для людини. Тоді можна стверджувати, що чим більше емоцій викликає веб-сайт (позитивних чи негативних), тим більше він запам'ятається користувачам [1].

Користувач відвідує сайт з певною метою інформаційного або споживчого характеру. За умови досягнення своїх намірів і задоволення потреб він виокремить цей сайт серед інших. Розробники сайту можуть допомогти користувачеві реалізовувати свої потреби у двох площинах: у площині залучення та утримання уваги і в площині функціоналу [1].

Процес споживання продуктів мас-медіа набуває рис вибірковості, конвергентності, індувідуалізації, самокерованості, оперативності, активності та інтерактивності. Розвиваються такі тенденції, як можливість висловлювати власну думку, різновекторність та фрагментарність. На думку С. Лівінгстон, ці тенденції призводять до трансформації медіасередовища загалом: інтерактивні мережеві медіа перетворяться з маргінальних на мейнстрімінгові і з часом стануть основними [2, с. 357].

Вибірковість у споживанні медіапродукції полягає у виділенні одних матеріалів з-поміж інших та набуття ними домінуючих рис. Таким чином конкретні матеріали стають об'єктом сприймання, а інші - тлом. Цьому сприяє розміщення новин на слайдерах, банерах, інформерах чи титульних модулях. У такий спосіб інформаційні мережеві ресурси часто звертають увагу на ті чи ті новини, нав'язуючи їх значущість. Згодом окремі мережеві ЗМІ починають реагувати на інтереси користувачів і виводять на титульні позиції новини з найбільшими рейтингами відвідування, поширення в соцмережах тощо. Такий принцип моделювання подачі інформації має і суттєві вади: потрапляючи до топу відвідуваності, новина може зациклитись і не дати змоги потрапити іншим актуальним новинам у поле зору користувачів. Цю проблему частково вирішують через почергове виведення «гарячих» та найбільш популярних новин у титульні модулі або ж розташування в титульних позиціях поряд із модулями останніх новин і топ-новин.

До вибірковості має стосунок і така властивість сприймання, як аперцепція. Сприймання інформації реципієнтами відбувається залежно змісту і вектора сприймання - від їхнього досвіду, знань, інтересів, життєвих принципів, настрою тощо. Таким чином, будь-яка інформація може мати власне трактування і людиною буде сприйнята не як дійсне, а як бажане. Аперцепція впливає також на алгоритм користування мережевим ресурсом й пошук необхідної інформації. Зважаючи на це, варто використовувати комбіновані стратегії композиційно-графічного моделювання задля поліпшення результатів через індивідуалізацію.

Індивідуалізація, або персональна орієнтованість, передбачає автоматизовану чи механічну адаптацію мережевих ресурсів під особисті потреби та бажання кожного користувача. Персональна орієнтованість сайту полягає у можливості налаштування його інтерфейсу таким чином, щоби сприймання інформації було максимально комфортним та ефективним для відвідувача.

Оскільки на сприймання інформації впливають індивідуальні особливості користувача, індивідуалізацію умовно можна розділити на дві групи: за особливостями сприймання (налаштування інтерфейсу) та за його персональними інтересами.

Найпоширенішими сьогодні персонально- орієнтованими технологіями є налаштування мовних панелей та композиційно-графічних особливостей, а саме можливість для користувачів, зокрема і з особливими потребами, змінювати розміри шрифтів, колірні палітри сайту, обирати зручну композиційну модель відтворення матеріалів тощо. Розглядаючи індивідуалізацію, варто сказати й про технологію контекстної інформації, коли певне повідомлення орієнтується на зміст інтернет-сторінки автоматизовано або механічно, що відтворюється у вигляді банера чи текстового оголошення. Однією з переваг контекстної інформації є так званий геотаргетинг (англ. Geotargeting) - можливість визначати географію (регіональність) показу сторінок та граничні часові обмеження відображення інформаційних повідомлень. За аналогічним принципом широко розповсюджується й ефективно працює сьогодні так звана контекстна реклама.

Якісно доповнює елементи індивідуалізації інформаційних мережевих ресурсів можливість реєстрації та підписки на сайті. Користувач набуває адресності: індивідуальні або групові інформаційні потоки, тобто стабільний рух інформації, спрямований від її джерела до отримувача, визначений функціональними зв'язками між ними, надходять безпосередньо на його запит. Таким чином, зареєстровані користувачі отримують індивідуально дібрану, актуальну для саме для них інформацію. Однак це вимагає проведення глибокого аналізу інформаційного середовища, яке постійно перебуває в русі, треба чітко розмежувати інформацію за видами, часом, корисністю, ступенем впливу на функціонування об'єкта, ступенем довіри до її змісту тощо. Спеціальні модулі опрацьовують запити користувачів та проводять ранжування, тобто вибудовування інформації відповідно до рангу, авторитету, респектабельності запитів чи їх релевантності за значущістю, яка визначається частотою звернення відвідувача до певної категорії інформації. Вдало розроблені стратегії та впроваджені подібні технологічні прийоми персонального орієнтування допомагають не лише збільшити загальну кількість користувачів, а й, що важливо, утримувати власну постійну аудиторію мережевого ресурсу.

Тривалий час автономне існування теле-, радіо- та друкованих ЗМІ було зумовлене технологічною специфікою їх відтворення, що, своєю чергою, зумовлювало специфіку підготовки матеріалів та їх поширення. З появою мережевих медіа та стрімким розвитком веб-технологій засоби масової інформації в мережі набувають ознак медіаконвергенції. Під конвергентністю ЗМІ розуміємо злиття різних за природою засобів масової інформації, технологій і медіапроектів. Користувач мережевих медіа перестає бути просто статичним споживачем інформації - відтепер він може обрати спосіб відтворення інформації (чи почитати, чи послухати, чи побачити новину, обговорити її тощо). Питання конвергенції ЗМІ сьогодні особливо актуальне, його активно досліджують в Україні і світі такі вчені, як Т. Барра, Д. Брюер, О. Вартанова, А. Качкаєва, М. Лукіна, Б. Потятиник, Л. Федорчук, Т. Флой та інші.

Конвергентність медіа вплинула й на стратегію композиційно-графічного моделювання мережевих ЗМІ, адже об'єднання цілої низки специфічних медіатехнологій в одному ресурсі потребує складної композиційно-графічної моделі для ефективної подачі мультимедійного контенту та цілої низки специфічних комплексних заходів. Це передовсім пов'язано з потребою публікації поряд текстового, графічного, аудіовізуального та інтерактивного контенту. Складність полягає в комбінуванні кількох видів відтворення інформації, наприклад, тексту і відео, відповідно виникає кілька основних етапів проектування. Насамперед треба продемонструвати наявність відеоматеріалів в інформаційному повідомленні, це найбільше приваблює користувачів, адже візуальна інформація сприймається простіше, швидше і є значно авторитетнішою. При цьому треба зробити тестовий контент не менш привабливим та інформативним. Різні види подання контенту мають доповнювати один одного, а не дублювати. Однак, ведучи мову про стратегію особистісно- орієнтованого моделювання, варто зазначити й необхідність надання користувачеві можливості обирати найсприйнятливіший для нього вид контенту (текстовий чи аудіовізуальний). Це може бути спричинене різними чинниками, наприклад, технічними: користувач має повільний канал інтернет-зв'язку, тому перенасичені графічним і аудіовізуальним наповненням сайти будуть повільно завантажуватися, що змушуватиме користувача перейти на інші Інтернет-ресурси. Інший приклад: мобільний пристрій відвідувача не підтримує відтворення певних типів файлів (флеш, відео тощо), а це не дасть повноцінної можливості сприймання інформації, поданої на сайті, і так само змусить користувача шукати альтернативний інтернет- ресурс. Це підтверджує тезу про те, що задля ефективної розробки стратегії особистісно-орієнтованого моделювання інформаційних порталів слід мати на увазі низку стратегічно важливих, унікальних технічних та фізіологічних особливостей користувачів, а основним композиційно-графічним аспектом інформаційного мережевого ресурсу повинен стати адаптивний дизайн.

Досліджуючи динаміку розвитку веб-технологій, можемо стверджувати, що за короткий час усі технологічні проблеми конвергенції медіа у мережевих ЗМІ будуть нівельовані. Користувач зможе безперешкодно відтворювати на своєму мобільному чи іншому пристрої всі види інформації у будь-якому обсязі й обирати спосіб її відтворення.

Стрімкого розвитку та популяризації мережеві ЗМІ набувають також завдяки активним розробкам від середини 90-х рр. систем управління веб-змістом WCMS (Web Content Management System). Ці програмні комплекси надавали можливість створювати, редагувати, адмініструвати та конструювати веб-сторінки та цілі сайти з мінімальним втручанням у програмування веб-ресурсу, що дозволило працювати над сайтами видавцям і журналістам, не маючи фахової кібернетичної освіти чи навичок веб-програмування. Уже за 10-15 років на ринку WCMS з'являються близько 1200 різноманітних CMS, розроблених для створення сайтів, порталів, інтернет-форумів, соцмереж, блогів, особистих сторінок та інтернет-магазинів і розрахованих на користувачів, мало знайомих з програмуванням.

WCMS надають динамічності інформаційним сайтам, гнучкості до зміни композиційно-графічних елементів, структури тощо. З появою WCMS обсяг роботи, що його перед тим виконував здебільшого веб-програміст за кілька діб, відтепер може зробити сам редактор сайту за кілька годин. Це сприяло розвитку чи не головної риси інтернет-ЗМІ - оперативності. Саме завдяки роботі з контентом веб-ресурсу в режимі онлайн, спрощенню більшості підготовчих процесів опрацювання інформації та пришвидшенню процедури публікації матеріалів на сайт мережеві ЗМІ вийшли в лідери за оперативністю подання матеріалів. Крім того, WCMS поєднують цілу низку веб-технологій, здатних автоматизовувати процес роботи з сайтом, надаючи йому рис самокерованості, коли специфічні вбудовані програми, скрипти самотужки шукають, опрацьовують, публікують певну інформацію іноді з інших джерел, ресурсів тощо.

Самокерованість інформаційних мережевих ЗМІ дає змогу автоматизувати особистісне «спілкування» сайта з користувачем. Часто мережеві медіа дозволяють відвідувачам самим формувати особистісні інформаційні потоки, власний пакет категорій новин тощо. WCMS, опрацьовуючи всі ці дані самостійно, без втручання співробітників сайту, формує унікальний інформаційний канал за допомогою різноманітних веб-технологій на зразок RSS (Really Simple Syndication), що використовується для постачання та публікації на сайті інформації, яка періодично змінюється, наприклад, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо- і відеоматеріалів тощо. За словами відомого блогера Даррена Ровза (англ. Darren Rowse), технологію RSS використовують мільйони користувачів інтернету з метою регулярного одержання та оновлення своїх улюблених веб-сторінок [3].

Автоматизований аналіз особистісної інформації спеціальними додатками (плагінами), незалежно компільованими програмними модулями, що динамічно під'єднуються до WCMS та призначені для розширення або використання їх можливостей, дозволив опрацьовувати великі обсяги інформаційних запитів від користувачів та швидко на них реагувати. Обробка користувацьких запитів супроводжується постійним аналізом та моніторингом у процесі реалізації тих чи тих стратегій, що, своєю чергою, дозволяє переходити стратегіям розвитку мережевих ЗМІ із абстракцій до конкретики у вигляді відповідних планів для функціональних підрозділів. Зазначені можливості якісно відрізняють мережеві ЗМІ від «класичних» (друкованих, телебачення і радіо), адже зміна чи коригування стратегії відповідно до користувацьких інтересів у мережевих медіа може статися за лічені години, на відміну від друкованих, у яких ці зміни можуть відбуватися місяцями, а то й роками.

Активність та інтерактивність Інтернет-аудиторії динамічно зростають. Приміром, лише в Україні, за дослідженням компанії Inmind на замовлення інтернет-асоціації України (станом на початок другого півріччя 2013 р.), 17,6 млн жителів України регулярно користуються Інтернетом (виходять у мережу не рідше одного разу на місяць). При цьому щодня активно користуються інтернетом 12,2 млн українців без урахування дітей [4]. Динамічне збільшення кількості активної інтернет-аудиторії призвело до гострої боротьби на медіаринку за споживача.

На думку професора Г. Почепцова, «...сьогодні головною цінністю стала не інформація, а увага людини» [5, с. 10]. На ринку мережевих ЗМІ помітна гостра конкурентна боротьба за зацікавленість користувача, інформаційне середовище стало перенасиченим, однак вибагливість, інтереси споживачів спонукають тепер мережеві медіа до створення так званої релевантної новинної інформації шляхом залучення безпосередньо самих користувачів до творення, коментування, поширення та навіть редагування контенту. Відповідно, ступінь ефективності мережевого ЗМІ визначається рівнем активності користувачів, їхньої зацікавленості та поширення матеріалів через власні сторінки соцмереж чи інші канали зв'язку. Таким чином, композиційно-графічні моделі мережевих медіа почали ускладнюватися різноманітними модулями та плагінами, які допомагають взаємодіяти із користувачем через можливість залишити власний коментар, взяти участь в онлайн-голосуванш чи опитуванні, оцінити й поширити інформацію.

Стае популярною можливість створювати новинний контент самим користувачем, деякі інформаційні портали (наприклад, 112.ua) навіть надають змогу публікувати новини та вести авторські колонки чи блоги, завантажувати на портал відзняті відеосюжети або навіть, за потреби, через портал виходити у прямий ефір телеканалу тощо.

Висновки. Зважаючи на стрімке зростання значення потреб користувача у процесі розробки особистісно-орієнтованої стратегії розвитку мережевого ЗМІ, його статус (пасивний, активний чи інтерактивний), важливо зосереджувати увагу на привертанні та утриманні інтересу користувачів, створенні комфортних умов перебування на мережевому ресурсі, подаванні актуальної та перевіреної інформації. Ще одним з головних аспектів ефективної стратегії розвитку мережевого ЗМІ на сьогодні є конвергенція медіа, впровадження передових веб-технологій. Стратегічно важливо перетворювати активних користувачів мережевих медіа на інтерактивних, тим самим додатково долучаючи цих інтерактивних користувачів до загальної аудиторії мережевого ресурсу, адже відвідувач буде активно поширювати власний контент через соцмережі та інші канали зв'язку. Загалом особистісно-орієнтоване моделювання мережевих ЗМІ стає на сьогодні пріоритетним питанням, адже мережевим медіа стає дедалі складніше конкурувати із соціальними медіаканалами, зокрема соцмережами, які почасти набувають рис мережевих ЗМІ і мають значно зручніші інструменти, можливості особистісно-орієнтованого моделювання користувацького середовища.

Література

користувач мережевий юзабіліті

1. Лущенко А.И. Эмоциональный веб-дизайн: основные аспекты создания // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці: матер. VIII Всеукр. наук.-практ. конф., м. Луганськ, 17-18 берез. 2014 р. - Луганськ: Вид- во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2014. - С. 58-59.

2. Livingstone S. The changing nature of audiences: From the mass audience to the interactive media user / Sonia Livingstone // A companion to media studies / A.N. Valdivia ^d). - Oxford: Blackwell Publishing, 2003. - P. 356-359.

3. Ровз Д. Що таке RSS? [Електронний ресурс] / Д. Ровз // Problogger: [сайт]. - К., 2014. - URL: http://www.problogger.net/what-is-rss (22.09.2014).

4. Дослідження інтернет-аудиторії України [Електронний ресурс] // Інтернет Асоціація України: [сайт]. - К., 2014. - URL: http://www.inau.org.ua/ analytics_vuq.phtml (10.09.2014).

5. Почепцов Г. Від Fasebook^ і гламуру до WikiLeaks: медіа-комунікації / Г. Почепцов. - К.: Спадщина, 2012. - 464 с.

Размещено на Allbest.ru