Гіперлокальні медіа: перспективи для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гіперлокальні медіа: перспективи для України

У статті проаналізовано світові та європейські тенденції розвитку гіперлокальних медіа та журналістики спільнот, зокрема причини їх появи, шляхи залучення аудиторії та монетизації контенту тощо. Практика зарубіжних гіперлокальних проектів засвідчила, що їх перевагами є можливість поєднувати мережевий і друкований варіанти, врахування індивідуальних потреб споживачів, залучення аудиторії до виробництва контенту, збільшення привабливості медіа для місцевих рекламодавців, а отже, збільшення надходжень від реклами, профільне інформування аудиторії, зменшення затратності виробництва тощо.

На основі зарубіжного досвіду автор розглядає перспективи розвитку гіперлокальних засобів масової інформації у вітчизняному медіапросторі та описує етапи трансформації друкованого засобу масової інформації із місцевою сферою розповсюдження у гіперлокальне медіа.

Дослідження доводить, що важливим фактором успішності гіперлокальних проектів, окрім нішевої проблематики, є активна участь аудиторії у виробництві контенту (формування нової категорії споживачів -- просьюмерів (producer and consumer)), а також залучення місцевих рекламодавців. Однією з основних тенденцій сучасного світового, зокрема європейського, медіа-рин- ку є створення і розвиток гіперлокальних медіа.

Серед перших, хто зробив спробу визначити поняття гіперлокальних засобів масової інформації, був некомерційний фонд Nesta, який у дослідженні британського ринку гіперлокальних медіа зазначив, що «гіперлокальні медіа -- це онлайн-засоби масової інформації, контент яких стосується того, що відбувається в межах кількох невеликих географічних ареалів та розповсюджується в межах цих територій для їх мешканців» [1].

Підвищення авторитетності місцевих видань, а також зміни аудиторії, зокрема її фрагментація, структури інформаційного та рекламного споживання викликають потребу у розвитку гі- перлокальних ЗМІ й в Україні. Саме цим зумовлена актуальність наукового дослідження.

Мета дослідження полягає у вивченні світового, зокрема європейського, досвіду розвитку й функціонування гіперлокальних медіа у контексті розвитку журналістики спільнот (Community Journalism) та прогнозування перспектив гіперлокальних ЗМІ в Україні.

Завдання дослідження: проаналізувати роботи зарубіжних та вітчизняних науковців, присвячені дослідженню журналістики спільнот та гіперлокальних медіа; вивчити досвід заснування та розвитку гіперлокальних ЗМІ за кордоном; розглянути можливість застосування зарубіжного досвіду для гіперлокальних медіа в Україні; окреслити перспективи розвитку гіперлокальних засобів масової інформації у вітчизняному медіапросторі; описати етапи трансформації друкованого засобу масової інформації із місцевою сферою розповсюдження у гіперлокальне медіа.

Вивчення нових тенденцій у розвитку локальних медіа, що полягали у звуженні зацікавленості ЗМІ інтересами обмеженої спільноти й залученні її членів до процесу виробництва новин, розпочалося наприкінці минулого століття. Однією із перших праць, присвячених розвитку журналістики спільнот (Community Journalism), була робота професора Луізіанського університету (США) Девіда Курпіуса (David Kurpius) «Журналістика спільнот: починаємо» («Community Journalism: Getting Started») [2]. Автор описує новий концепт у розвитку традиційних засобів масової інформації, який отримав назву «журналістика спільнот», зазначаючи, що цей концепт розвивається двома шляхами: у межах існуючих локальних медіа (створення гіперлокальних сторінок) чи як окремі проекти. Д. Курпіус розглядає впровадження елементів гіперлокальності у практику традиційних медіа (зустрічі у малих групах, заохочення до спілкування телефоном, електронною поштою, через особисті зустрічі тощо), наводить перелік діючих гіперлокальних проектів.

Питання, дотичні до розвитку локальних медіа, зокрема перспектива їх переходу в мережу, розглядалися американським журналістом і телекритиком Джеффом Джарвісом (Jeff Jarvis) [3]. Сучасні американські дослідження журналістики спільнот стосуються вивчення шляхів її збереження й забезпечення надійним та довготривалим прибутком [4].

Дослідницькі та науково-практичні ресурси, спрямовані на розвиток гіперлокальних медіа у межах журналістики спільнот, зосереджуються у центрах журналістики спільнот (Сommunity Media Center -- http://www.grcmc.org/about; Community Media Labs -- http://cmedialab.org/) та на спеціалізованих мережевих ресурсах на зразок J-Lab Інституту інтерактивної журналістики (J-Lab/The Institute for Interactive Journalism -- http://www.j-lab.org/).

Значний внесок у вивчення теорії та практики журналістики спільнот, зокрема гіперлокальних медіа, роблять дослідники Кардіфської школи журналістики Університету Кардіфа (Великобританія), у межах якої діє Центр журналістики спільнот (http://www.commurntyjournalism. co.uk/). Серед провідних науковців і практиків центру -- професор Річард Сембрук (Richard Sambrook), директор Центру журналістики, колишній директор Global News на ВВС, провідний науковий співробітник Кардфіської школи журналістики, медіа й культурних студій, експерт з гіперлокальних медіа та журналістики спільнот Деміан Редкліф (Damian Radcliffe) та інші.

Вітчизняні науково-практичні розвідки, які зачіпають проблеми розвитку гіперлокальних медіа й журналістики спільнот, зводяться до розрізнених публікацій, присвячених розвитку гіпер- локальних медіа за кордоном [5; 6; 7].

Результати й обговорення. Причиною виникнення і розвитку гіперлокальних медіа стали зміни в інформаційному просторі, викликані геополітичними та економічними змінами, а також поширенням і впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій. Серед таких змін слід відзначити збільшення інформаційних потоків та джерел інформації, комерціалізацію медіа, трансформацію структури інформаційного та рекламного споживання, фрагментацію аудиторії, падіння тиражів друкованих ЗМІ та зменшення надходжень від реклами, а отже, виникнення економічних труднощів у медіа, особливо в місцевих, та їх закриття.

Медіаконсультант Джим Чішолм (Jim Chisholm) наголошує, що нові можливості локальних і гіперлокальних медіа мають розглядатися в контексті того, що традиційні друковані ЗМІ втрачають свою привабливість як для споживачів, так і для рекламодавців. Тому виходом із кризи, в яку потрапили місцеві видання, може бути їх подальший розвиток на цифрових платформах з перспективою перетворення на гіперлокальні ЗМІ [8].

Локальні медіа відіграють важливу роль у суспільному житті, виконуючи насамперед дві основні функції: інформаційну й емоційну. Інформаційна полягає у забезпеченні інформаційних потреб (що відбувається, де і коли), а емоційна дає громадянам можливість відчути себе належними до однієї (місцевої) спільноти. Завдяки місцевим ЗМІ люди відчувають причетність не лише до свого міста, селища чи села, а й до вулиці та сусідів.

Гіперлокальні медіа зазвичай покривають набагато менші території, ніж традиційні газети чи телерадіостанції. Гіперлокальні ЗМІ можуть стосуватися життя цілого міста, селища або ж якоїсь більш вузької спільноти, наприклад, жителів мікрорайону.

На думку дослідників Кардіфського університету (Велика Британія), гіперлокальна журналістика, або журналістика спільнот (community journalism or hiperlocal journalism), -- це журналістика, яка продукує новини локального характеру (з маленького географічного простору: міста, передмістя, селища, вулиці тощо) й призначена для аудиторії, об'єднаної спільним інтересом (місцем проживання, захопленням, професією, сферою інтересів тощо) [9].

Науковці відзначають, що найчастіше гіпер- локальні медіа мають як мережний, так і друкований варіанти, залежно від потреб та інтересів аудиторії, на яку вони розраховані. Окрім того, такі засоби масової інформації активно залучають до свого створення представників спільноти, що є потенційними споживачами інформаційного продукту [10].

Конкуренцію з боку загальнонаціональних ЗМІ локальні медіа витримують за рахунок профільного інформування про місцеві події, повідомляючи деталі та подробиці, які є недоступними для масштабних друкованих, аудіовізуальних чи мережних медіа.

Важливим фактором, що сприяє подальшому розвиткові медіа як гіперлокальних інформаційних джерел, є можливість їх розміщення на безплатних цифрових платформах, що зменшує фінансові затрати на виробництво новин та не потребує тривалої спеціальної підготовки. До таких платформ належить платформа WordPress (http://wordpress.co.ua/). Засновниками та видавцями гіперлокальних ЗМІ можуть бути пересічні громадяни, які мають час, бажання та мінімальний досвід у журналістиці. Тому гіпер- локальні медіа часто успішно розвиваються там, де відсутні альтернативні джерела інформації або традиційні місцеві ЗМІ через економічні чи інші обставини припинили існування.

Згідно з дослідженнями, проведеними електронним ресурсом «eMarketer», понад 82 млн людей у 2008 р. в США створили власний онлайн-контент [9]. Ця цифра у 2013 р. збільшиться до 115 млн. За минулий рік 71 млн людей створили свою сторінку у соціальній мережі, а 21 млн користувачів опублікували свій блог, 15 млн -- завантажили відео. Всі вони -- творці медіаконтен- ту в прямому й переносному значеннях [11].

«В мережі Інтернет на сьогодні існує місце для рентабельної журналістики. З переходом на мультимедійну платформу ви отримуєте більше інформаторів, ваша розповідь не закінчується на сторінці 6, хоча достовірність, яку надають їх друковані видання, залишається вкрай важливою», -- переконаний Павел Стремські, головний редактор радіопорталу gazeta.pl/TokFM. Платформи медіагрупи об'єднують вже близько 130 тис. блогерів. Медіагрупа користується перевагами блогосфери і потенційними можливостями отримання доходів, у тому числі електронної торгівлі для онлайн-підприємців, які хочуть використовувати свої соціальні медіа як джерело доходу [12].

Прибутковість гіперлокального сайту може підтримуватися й рекламою. Незважаючи на те, що численні компанії конкурують на дедалі більшому глобальному ринкові, багато успішних бізнесменів знаходять переваги у рекламі, розміщеній у локальних та гіперлокальних медіа. На думку Кевіна Джонстона (Kevin Johnston), експерта онлайн-ресурсу Demand Media, очевидними перевагами реклами у гіперлокальних медіа є її адресність та сфокусованість на цільових групах, менша затратність (на вироблення та розміщення) [13].

На відміну від традиційних ЗМІ, гіперлокальні мають яскраво виражену інтеграційну функцію -- вони об'єднують спільноту чи територіальну громаду, залучаючи її до обговорення місцевих проблем, а також до підготовки та розповсюдження новин. Таким чином аудиторія гіперлокальних медіа поєднує у собі риси як споживачів, так і виробників інформації. Це тип аудиторії зарубіжними дослідниками позначається як просамери (prosumer, від поєднання англійських слів виробник і споживач, producer and consumer).

Залучення маси як джерела інформації, на думку професора О. Гояна, -- це можливість спеціалізувати журналістику, зробити її цільовою та присвяченою гіперлокальним групам. Окрім того, це можливість об'єднати професійних журналістів та місцевих рекламодавців, які до цього не рекламувалися у «великих медіа», бо «масштаб для них був завеликим» [7].

Співпрацю медіа й аудиторії можна простежити на діяльності Нью-Йоркської радіостанції «WNYC», яка у жовтні 2007 р. попросила своїх слухачів з'ясувати вартість кварти молока, шести упаковок пива та салата-латука в найближчому до них магазині. Це був один з інтерактивних експериментів щодо того, як громадськість може бути джерелом інформації. Через добу 800 людей надали дані для інтерактивного цінового дослідження. Цей проект не мав би такого успіху, якби за справу взялися професійні журналісти [14].

Тенденції розвитку світових медійних ринків, помічені й описані зарубіжними науковцями, стають характерними й для розвитку засобів масової інформації України. Зокрема, це стосується перспектив розвитку місцевих засобів масової інформації, які, щоб витримати конкуренцію в сучасному інформаційному просторі, повинні адаптуватися до трансформацій інформаційно-комунікаційного середовища. Одним із перспективних шляхів є розвиток гіперлокальності.

У той час, як традиційні медіа програють, гіперлокальні новини набирають обертів, вважає Дейв Харт (Dave Harte), провідний лектор з медіа й комунікацій Бірмінгемського Сіті Універстету. Він додає, що кожен громадянин може бути репортером гіперлокальних засобів масової інформації. Тому голос пересічного громадяни на має шанс бути почутим так само, як і голос представників влади [15].

Гіперлокальні ресурси в Україні мають, зазвичай напіваматорський характер. Скажімо, зосереджуючись на висвітленні гіперлокальних тем, вони недостатньо уваги приділяють залученню аудиторії або ж нехтують періодичністю оновлення інформації. У 2006--2008 рр. у Києві виходили 10 тижневиків під загальною назвою «Газета нашого района». Видання безкоштовно розповсюджувалися по житлових масивах середнім тиражем 270--280 тис. примірників. Кожен район мав закріпленого журналіста, який відповідав за наповнення номерів. Цей проект, на нашу думку, можна вважати прообразом гіперлокальних медіа в Україні, хоча в діяльності цих видань роль аудиторії здебільшого була пасивною.

Наприкінці 2013 р. у Вінниці відбулася презентація першої гіперлокальної соціальної мережі в Україні, створеної у вигляді майданчика для комунікації, взаємодії та реалізації ініціатив мешканців міста, -- «Твоє місто». Мета проекту -- через формування спільної інформаційно-комунікаційної платформи сприяння зміцненню взаємодії мешканців, близьких за місцем проживання, включення активних користувачів соціальних мереж у практичне життя громади, виявлення нових лідерів громади, стимулювання прояву та реалізації місцевих ініціатив.

За словами директора муніципально-громадського центру електронного урядування Тетяни Науменко, ідея виникла для того, щоб ближче познайомити мешканців будинку між собою, бо буває, що люди, живучи в одному будинку роками, не знають своїх сусідів.

«У багатьох містах сьогодні створюються інструменти, які полегшують комунікацію між владою та громадою -- онлайн-приймальні, інтерактивні карти, онлайн форми е-звернень тощо. У Вінниці такі інструменти досить давно існують. Ми зрозуміли, що досі залишається невирішеною проблема комутації між мешканцями міста, які проживають в одному будинку, районі, в одному місті», -- вважає Тетяна Науменко [16].

Новостворений ресурс покликаний стати не лише майданчиком для спілкування та отримання інформації про життя громади, але й платформою для виявлення ініціатив мешканців міста, через віртуальне спілкування сприяти реальним змінам, покращенням у конкретному будинку, районі, в цілому місті. В перспективі організатори сайту планують застосувати низку додаткових інструментів, цікавих мешканцям міста, -- дошку оголошень, обмін ідеями, музей візуальної історії будинку (району, міста), музей усної історії будинку (району, міста), історія родини, родинне дерево тощо.

Тенденцію до гіперлокальності демонструє сайт Zaxid.net (http://zaxid.net/), який позиціонує себе як перше аналітичне інтернет-видання Львова. Його засновники стверджують, що інформаційно-аналітичний ресурс -- майданчик для дискусії про Львів, Україну, світ. «Ми оперативно інформуємо про події та подаємо думки експертів, закликаючи Вас до дискусії. На ZAXID.NET можуть дискувати професор та студент, режисер та вуличний музикант, читач та журналіст. Нам важлива думка усіх, для кого: Львів -- один з ключових політичних, культурних та духовних центрів України; Львів -- регіональний лідер Західної України; Львів -- стратегічно важливе місто українсько-польського прикордоння» (http://zaxid.net/home/showGeneralInfo.do).

Уже у цьому представленні закладені протиріччя: сайт претендує, з одного боку, на висвітлення місцевих новин Львова, а з другого -- на інформування про події світу та їх експертний аналіз. Очевидно, що журналісти сайту навряд чи зможуть отримувати інформацію з першоджерел, послуговуючись новинами інформаційних агентств чи прес-служб. Скажімо, повідомляючи про те, що Д. Медведєв заявив, що в Б. Обами відхилення мозку, веб-ресурс використовує перехресне посилання на телеканал CNBC та сайт «Європейська правда».

Сучасні медіаексперти, зокрема Дж. Джарвіс, вважає, що необхідне переосмислення бізнес-моделі засобів масової інформації, оскільки існуюча базується на емоціях і субсидіях та не враховує економічних реалій. На його переконання, наявна модель функціонування медіа має бути знищена, на її місце прийде розуміння: ЗМІ повинні створювати додаткову вартість для спільноти, щоб отримувати прибуток.

Зокрема, експерт назвав три способи заробітку для сайтів локальних новин:

• розробка власних продуктів і послуг на продаж;

• поширення інформації про майбутні події, присутність на яких якомога більшої кількості людей приносить прибуток організаторам (івенти);

• створення мереж продажу продукції [3].

Окремі блогери, за словами експерта, через

свою порівняно невелику аудиторію не можуть зацікавити великих рекламодавців, а от інформаційна мережа, в яку вони об'єднані, може. Групування локальних сайтів додає їм ваги на рекламному ринку, до того ж така мережа утворює «колективне свідоме», і вдосконалення одного сайту дає змогу швидко зробити кращими й інші.

У Великобританії локальні та гіперлокальні блоги наразі рідко бувають самоокупними, у США натомість місцевий блог у населеному пункті, де живуть 50 тис. людей, оперує близько 200 тис. доларів на рік [17].

Висновки. Зарубіжне журналістикознавство позиціонує гіперлокальні медіа як одну із функціональних складових частин журналістики спільнот (community journalism), тоді як у вітчизняній науці про соціальні комунікації поняття «гіперлокальні медіа», «журналістика спільнот», «громадська журналістика» перебувають на стадії становлення й дискусії.

Початки моделювання розвитку журналістських спільнот, а згодом і гіперлокальних медіа належать до кінця минулого століття. Сучасне журналістикознавство виробило чіткі моделі формування і розвитку гіперлокальних медіа, включаючи їхні бізнес-моделі, спрямовані на монетизацію контенту. Враховуючи кризовий стан українського ринку локальних медіа, їх розвиток шляхом гіперлокальності є шансом зберегти аудиторію та конкурентоспроможність.

Український ринок місцевих ЗМІ має перші спроби створення гіперлокальних медіа. Як і в практиці зарубіжних медіа, виникнення гіперлокальних засобів масової інформації може відбуватися двома шляхами: 1) через трансформацію традиційних місцевих (районних, міськрайонних, міжрайонних, міських) медіа; 2) шляхом заснування нових проектів.

Трансформація традиційних місцевих медіа у гіперлокальні може відбуватися в кілька етапів: створення тематичних груп у соціальних мережах; заснування сторінок локального ЗМІ у соцмережах (Facebook, Twitter, VKontakte, Одноклассники); створення сайту медіа на безплатних веб-платформах (WordPress); розвиток конвергентного медіа на кількох платформах.

Важливим фактором успішності гіперлокальних проектів, окрім нішевої проблематики, є активна участь аудиторії у виробництві контенту (формування нової категорії споживачів -- просьюмерів (producer and consumer)). Впровадження елементів гіперлокальності у практику місцевих медіа може починатися із організації зустрічей у малих групах, особистих зустрічей працівників редакції, які заохочуватимуть аудиторію до участі у створенні засобу масової інформації

Перевагами гіперлокальних проектів є можливість поєднувати мережевий і друкований варіанти, врахування індивідуальних потреб споживачів, залучення аудиторії до виробництва контенту, збільшення привабливості медіа для місцевих рекламодавців, а отже, збільшення надходжень від реклами, профільне інформування аудиторії, зменшення вартості виробництва тощо. У поєднанні із роздержавленням гіперлокалізація місцевих медіа створить підґрунтя для їх конкурентоспроможності.

гіперлокальний медіа друкований

Література

гіперлокальний медіа друкований

1.Redcliffe D. Here and now: UK Hyperlocal Media today / D. Redcliffe. - Nesta, 2012. - 187 p.

2.Kurpius D. Community journalism: getting started / David Kurpius // Radio Television Digital News Association [Електронний ресурс]. - URL: https:// www.rtdna.org/uploads/files/cjgs.pdf (15.06.2014).

3.Jarvis Jeff. Publick parts: How Sharing in the Digital Age Improves the Way We Work and Live / Jeff Jarvis. - Simon&Schuster, 2011. - 264 p.

4.Muse Abernathy P. Saving Community Journalism: The Path to Profitability / Penelope Abernathy Muse. - The University of North Carolina Press, 2014. - 254 p.

5.Гіперлокальні новини у Данії: досвід редактора [Електронний ресурс] // Редакторский портал. - URL: http://redactor.in.ua/ru/actual/624.Giperlokalni_ novini_u_Danii_dosvid_redaktora (26.06.2014).

6.Герман О. Успіх гіперлокальних медіа: іспанський досвід [Електронний ресурс] / Ольга Герман // Європейська обсерваторія журналістики - EJO. - URL: http:// ua.ejo-online.eu/1750/сфери-висвітлення/успіх-гіперлокальних-медіа-іспанські (14.06.2014).

Размещено на Allbest.ru