Гендерні стереотипи та іх відображення в жіночих та чоловічих журналах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерні стереотипи та іх відображення в жіночих та чоловічих журналах

Г.Е. Маркова

У статті проаналізовано роль гендерно спрямованих ЗМІ в поширенні й усталенні стереотипів, пов'язаних з місцем чоловіка та жінки в житті суспільства, економіці, культурі, сімейних відносинах, вихованні дітей, і вплив на їх еволюцію у другій половині ХХ - початку ХХІ ст. Жіночі часописи не просто утверджують необхідність жінки оберігати спільну оселю, виконувати всю хатню роботу та нести основну відповідальність за дітей, а, починаючи від просвітництва XVIII ст., закріплюють ці функції у масовій свідомості як соціальні. Їх перегляд почнеться лише у ХХ ст.

Ключові слова: гендер, чоловік, жінка, масова свідомість, стереотипи, чоловічий журнал, жіночий журнал.

гендерний масовий інформація стереотип

В статье анализируется роль гендерноориентированных СМИ на распространение и закрепление стереотипов, связанных с местом мужчины и женщины в жизни общества, экономике, культуре, семейных отношениях, воспитании детей, и влияние на их эволюцию во второй половине ХХ - начале ХХІ в. Женские журналы не просто утверждают необходимость женщины хранить семейный очаг, выполнять всю работу по дому и нести основную ответственность за детей, а, начиная со времен Просвещения XVIII в., закрепляют эти функции в массовом сознании как социальные. Их пересмотр начнется только в ХХ в.

Ключевые слова: гендер, мужчина, женщина, массовое сознание, стереотип, мужской журнал, женский журнал.

The role of gender-devoted mass media is under study within expending fixed stereotypes about the place of a manand a woman in the social life, economy, culture, family relations, children's upbringing as well as the influence on their evolutionin the second half of the XX-the century - the beginning of the XXI-st century. The emphasis is put on the physical and social differences and living peculiarities between women and men, taking place from the very beginning of the human's existence. Implementing the social role of bearing children and keeping houses, the woman later became in volved in making some physical work. And even in the XVIII-the century the gender unbalance of the feudal society, transformed under the impact of bourgeois revolution for “freedom, equality and brotherhood”, these differences did not disappear but even more - they became fixed as social ones in mass consciousness. Being popular in western European countries, so-called “moral magazines” aimed at reforming the society via the process of bringing up a citizen. But even such circum stances of gendere quality and woman's emancipation the dominating role of this process was given to men, while women's social function was being house-keepers. Only on the edge of the XVIII - XIX-th centuries marked the specialized women's magazines in the Russian Empire of those times. The thesis given is devoted to the phenomen on how patriarchal stereotypes were transformed under the impact of trans formations of social, political, economic and cultural paradigm.

Key words: gender, man, female, mass consciousness, stereotype, man's magazine, woman's magazine.

Ще на світанку людства через фізіологічні відмінності та особливості життєдіяльності за жінками й чоловіками закріпились різні функції. Хоч перші й були слабкіші фізіологічно, саме їм судилося продовжувати рід, тож їм і випадає оберігати спільну оселю, виконувати всю хатню роботу та виховувати дітей. Чоловіки як сильна стать мусили боронити дім і сім'ю та забезпечувати їх усім необхідним.

З розвитком суспільства жінки залучаються вже й до фізичної роботи, проте це стає лише додатком до первісних функцій. А вже з XVIII ст., коли нерівномірність станів у феодальному суспільстві змінюється шляхом революцій на буржуазні “свободу, рівність і братерство”, ці відмінності не лише не зникають, а й закріплюються в масовій свідомості як соціальні. Популярні в західноєвропейських країнах “моральні тижневики”, що ставили за мету реформування суспільства шляхом виховання людини-громадянина. І хоч просвітителі не були чужі ідеям жіночої емансипації, відводили роль перетворювача суспільства чоловікові, а призначенням жінки вважали бути домогосподаркою та матір'ю.

Так, один з найбільш популярних німець-ких просвітницьких журналів для жінок “Віщуня” зазначав, що місце жінки - вдома, біля чоловіка, дітей та прислуги. При цьому подібне обмеження не виглядало, з погляду редакції, як приниження прав жінки: для видавців важливо не те, що людина робить, а яку користь це принесе суспільству [6, с. 92].

На межі ХVIII-XX ст. спеціалізовані жіночі журнали з'являються й у Російській імперії. Проте, як і їх західноєвропейські аналоги, вони не спонукають жінок до перегляду існуючих на той час суспільних відносин. Ме-ту жіночого самоутвердження, освіти видавці вбачають не в підвищенні усвідомлення ос-танніми свого внеску в розвиток суспільства, а в тому, щоб стати дбайливою господинею, цікавою співбесідницею, правильно вихову-вати дітей [4, с. 132].

Правда, ХІХ ст. запропонує жінці ще один варіант самореалізації - кохання, яке дає змогу перебувати в абсолютній залежності від чоловіків, як це пропонував “Журнал для милых” М. Н. Макарова [4, с. 127].

Зрозуміло, що патріархальні стереотипи пережили суттєву еволюцію під впливом змін соціально-політичної, економічної та культурної парадигм.

Проте, як слушно зауважує відома укра-їнська дослідниця Н. М. Сидоренко, “в образах чоловіків і жінок, представлених у сучасних засобах масової інформації, можна вгадати як чимало історичних нашарувань, так і новітнього гриму” [8, с. 4]. Більше того, якщо ген- дерні стереотипи, що домінують у жіночій пресі, вже побіжно розглядались у статтях українських (Н. М. Сидоренко [8], Н. О. Олійник [5]) та деяких російських дослідників (Е. А. Пле- нкіна [7], В. М. Ямпольська [11]), то чоловічі журнали в цьому плані ще не були предметом вивчення ні в зарубіжній, ні у вітчизняній науці.

Мета статті - проаналізувати сучасні гендерні стереотипи та їх змістовне напов-нення в чоловічих та жіночих журналах, які практично не вивчені вітчизняним жур- налістикознавством.

Як уже зазначалось, гендерністереотипи при всій їх укоріненості у фізичні відмінності чоловіка й жінки, їх різних соціальних ролей, а відтак, і різного статусу в суспільстві ос-таннім часом зазнали значної еволюції. Ко-лишні уявлення: чоловік - сильний та ініціативний, жінка - слабка та залежна, він - розумний, вона - красива, він - господар та глава сім'ї, вона - берегиня домашнього вогнища та вихователька дітей - відійшли в минуле. Це стало особливо очевидним у другій половині ХХ ст., коли постіндустріальні виробничі відносини остаточно витіснили потребу в грубій фізичній силі, а “сексуальна революція” внесла принципові корективи в традиційну мораль та сімейні відносини. Суспільство рішуче засуджує тен-дерну дискримінацію і відходить у минуле, жінки з успіхом завойовують “місце під сонцем” у сфері управління, бізнесі, політиці, навіть у сім'ї відтісняють чоловіків на вторинні ролі, що дало привід російському фахівцеві І. С. Кону заговорити про “маскуліність”, що зникає [3].

Іншими словами, у нових умовах і жінки, і чоловіки опинились у ситуації, коли вже не тендерні ознаки визначають особливості їх соціалізації, утвердження в суспільному житті, а уявлення про себе й світ та кон-кретні дії кожного індивіда. У цих умовах гендерна преса продовжує відігравати важ-ливу роль, бо вона й сьогодні є медіатором позитивного та негативного в цій сфері, ви-носить назовні, роблячи їх надбанням масо-вої свідомості, думки, погляди, образи й мо-делі поведінки, пропонують нові суспільні норми та навіть дають власні “уроки життя” своїм аудиторіям. Зазначимо при цьому, що сучасні глянцеві журнали гендерного спря-мування вже не стільки визначають потреби своїх цільових аудиторій і намагаються їх задовольнити, скільки формують ці потреби, визначають спосіб життя та його стиль, озна-ки “жіночності” й “чоловічності”. Не можна не погодитись з І. І. Засурським, який констатує у зв'язку із цим, що “для багатьох російських жінок читання журналу стало джерелом уяв-лень про спосіб життя” [2, с. 73].

Характерно, що, незважаючи на те, що більшість глянцевих журналів для жінок і чоловіків культивують у спілкуванні із чита-чами так звану “мову довіри”, тобто макси-мально просту, зрозумілу й доступну фор-му, завдання, пов'язане із стереотипізацією гендерної свідомості, вони вирішують мето-дом “апріорності”. Усе, що з'являється у зв'язку із цим на сторінках таких журналів, аудиторія повинна сприймати як таке, що не підлягає сумніву, “само собою зрозуміло”.

Ось як викладають такі “апріорні” уяв-лення про зміст життя сучасної жінки видавці російськомовної версії журналу “COS-MOPOLITAN” у “Листі редактора”, який з'явився у першому номері видання: “Це журнал для молодих, сучасних жінок, яких цікавить кар'єра, мода, краса, здоров'я і ще багато чого іншого. Однак головна тема “Cosmo” - емоційний світ жінки, її відносини з чоловіком чи коханим, з друзями та коле-гами, дітьми і батьками” [1, с. 89].

Перелічені ознаки не просто визначають для сучасної жінки майже оновлену систему суспільних координат, а й розставляють їх у пріоритетному порядку: спочатку краса, привабливість, мода і здоров'я (завдяки двом останнім можна підтримувати перші дві), непересічна індивідуальність, ідентичність свободи та незалежності, кар'єра і вже потім секс, сім'я й суспільство.

Характерно, що колись домінуючі “верная супруга и добродетельная мать”, що колись домінували, опинились фактично в кінці списку. І, справді, у Західній Європі вже давно ніхто не мріє вийти заміж у 18-20 років і, тим більше, мати в цьому віці дітей. Треба вчитись, працювати, утверджувати себе, робити кар'єру, щоб мати моральне й матеріальне підґрунтя, створюючи сім'ю та започатковуючи нове життя, бути абсолютно впевненим, що сім'я не опиниться на соціальному дні.

Не випадково знавець психології сучасної жінки Е. Бурда - керівник концерну свого імені, який видає цілу низку спеціалізованих видань, насамперед, для тих, хто зали-шається вірним старим добрим ідеалам відданої дружини, берегині сімейного за-тишку, люблячої матері, обережно зазначає: “Жінка може і має право відмовитись від ролі дружини і матері, але, взявшись за неї одного разу, повинна зробити все, аби ви-конати її гідно” [10, с. 43].

Разом з тим чи не на останньому місці опинилась сфера інтимного життя. Звичайно, на Заході не знайшлося б людини, яка, подібно до радянської профспілкової активістки під час телемосту СРСР-США безапеляційно заявила: “В Радянському Союзі секс відсутній!” І все ж тісно пов'язана з релігійними забобонами та пуританством традиційна мораль і в західних суспільствах була потужним фільтром, який оберігав суспільство від подібної інформації.

Ось чому в жіночих виданнях не просто порушують тему сексуальних стосунків, а роблять акцент на їх розмаїтті: жінка, дру-жина, подруга, кохана, супутниця чоловіка, сексуальний партнер тощо.

Для чоловічих видань у період їх заснування у другій половині ХХ ст. характерна еротична спрямованість. І до цього існувала преса, для якої, за словами відомого німецького філософа та культурознавця Е. Фукса, “зв'язок... зі статевою сферою ставав усе інтимнішим, щоб стати насамкінець і зовсім інтимним.” [9, с. 417]. Однак виникнення чоловічого глянцевого часопису пов'язане з наслідками “сексуальної революції” та своєрідним “надвечір'ям сексизму”, тобто втратою чоловіками позицій домінування в суспільстві.

І “брутальний сексизм” “Хастлера” Л. Флінта, і “гіперсексуальність” “Плейбоя” Х. Хефнера повинні були демонструвати секс як вітальну силу, показник життєвої енергії. Потужна природна сила сприяла (і навіть якоюсь мірою гарантувала) утвердження індивіда, його само- реалізацію. Веселий кролик, що віднині прикрашав одяг членів клубів “Плейбою”, означав, що для його володаря молода, красива, сексапільна жінка визначає певний стиль життя, поряд з іншими відповідними атрибутами: автомобілями, яхтами, ресторанами, місцями відпочинку.

Суттєвої трансформації зазнало й понят-тя “краса”. Споконвіку до прекрасної поло-вини людства зараховували жінку, чия краса була втіленням уявлень людства про пре-красне. Ці уявлення, змінюючись відповідно до цінностей, що домінують у суспільстві, покладено в основу всієї світової культури. Однак конкретні форми цих уявлень змі-нились. Традиційні для реальних періодів цивілізації уявлення про красу жінки як пло-доносної, здатної народжувати потомство, одомашненої давно відійшли в минуле. Жі-ночі форми, що колись переважали: як ши-рокі стегна, розвинуті груди, повнотілість змінились “пропорціями дієвості”: стрункість, підтягнутість, навіть атлетизм.

Мода, яка надзвичайно довго була пов'я-зана із залежністю жінки від чоловіка, а відтак, робила все, аби та була поміченою, сподобалась, зацікавила представника сильної статі, тепер підкреслює свободу й незалежність жінки, демонструючи її спортивність, легкість, рішучість. Тим самим мода в глянцевих жіночих журналах перетворюється на один з найефективніших засобів трансляції апріорних форм сприйняття.

Чоловік, ознакою якого завжди були фі-зична сила як синонім краси, постає нині в чоловічих журналах чи не в новій іпостасі. Нині вже не лише “Плейбой” намагається наділити свого симпатика фірмовим стилем. “MEN'SHEALTH”, “XXL”, “GQ” та інші, між іншим, утверджують думку, що чоловіки як стать теж прекрасні, коли займаються спор-том і кар'єрою, не зловживають спиртним та випадковими інтимними зв'язками, дотриму-ються правил гігієни, постійно дбають про модний одяг, взуття, парфуми, зачіски та інші ознаки “гарного життя”.

Суспільний статус людини на Заході, а віднині й у нас, визначається її кар'єрним зростанням, успішністю. Гендерні часописи давно перетворили цю ознаку на один з найбільш значущих смислів гендеру. Не ви-падково жіночий “COSMOPOLITAN” чи чо-ловічий “MEN'S HEALTH” (Правильний жур-нал для чоловіків) позиціонують себе як ви-дання для успішних чоловіків і жінок.

У наших умовах частиною кар'єри стає успішний шлюб, а відтак, і належність до елітарного суспільного клубу VIP-персон. Дружини політиків, олігархів, зірок різних рівнів демонструють, як можна поєднати те, що в принципі важко поєднується: життя за законами “Домострою” зі світськими та різноманітними громадськими обов'язками.

Преса завжди активно реагувала на різні прояви масової свідомості , закріплюючи їх у вигляді стереотипів “доброго і злого”, “кра-сивого і потворного”, “креативного і маргі-нального” тощо. Ніколи не була винятком гендерна преса, яка брала на себе й роль “вихователя, наставника, порадника”. Вона ж активно формувала та продовжує форму-вати й наповнювати новим змістом ознаки, які пов'язують із жіночим та чоловічим на-чалом. З другої половини ХХ ст. цю функцію взяли на себе глянцеві журнали для жінок і чоловіків. “Глянцевий фемінізм” та “глянцевий сексизм” виглядають як повна сума ознак, що виставлені за пріоритетами. Журнали при цьому не чекають на згоду читачів прийняти їх класифікацію. Аудиторія повинна сриймати її як “апріорну”, тобто як таку, що не підлягає сумніву.

Основні апріорні ознаки гендеру, що на-в'язуються такою пресою, пов'язані з мо-лодістю, красою, модою, здоров'ям, кар'єрою, проявами індивідуальності, свободою, сексом, сім'єю й дітьми. Ці ознаки по-різному варіюють у жіночих і чоловічих виданнях, хоча в багатьох випадках дуже часто зближуються аж до ідентичності (краса, мода, здоров'я, кар'єра). Не випадково сьогодні до 60% читачів чоловічих журналів - жінки і до 30% жіночих - чоловіки.

Подальший напрям досліджень може бу-ти пов'язаний з порівнянням проблематики двох видів гендерних журналів.

Список використаної літератури

1. Альперина С. И. Американское и россий-ское издание журнала “Космополитен” : сравнительный анализ / С. И. Альперина // Вестник Московского университета. Се-рия 10: Журналистика. - Москва, 2000. - № 2. - С. 72-93.

2. Засурский И.И. Масс-медиа второй рес-публики / И.И. Засурский. - Москва : Изд- во Москов. ун-та, 1999. - 326 с.

3. Кон И. С. Меняющиеся мужчины в изме-няющемся мире [Электронный рескрс] / И. С. Кон. - Режим доступа: www.neuro.net.- ru/sexology.

4. Корнилова К. С. Журнальная реклама для женщин в России: исторический опыт / К. С. Корнилова // Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика. - Москва, 2008. - № 6. - С.125-133.

5. Олійник Н. Жіночапреса в Україні: минуле і сучасне / Н. Олійник // Ї. - 2003. - Ч. 27. - С. 15-26.

6. Петроченкова М. А. Первые немецкоязыч-ные женские журналы / М. А. Петро- ченкова // Вестник Московского универ-ситета. Серия 10: Журналистика. - Мо-сква, 2004. - № 6. - С. 88-98.

7. Пленкина Е. А. Женский журнал в России: типологические особенности. Анализ рынка (1990-1998) / Е. А. Пленкина // Издательское дело. - 1999. - № 2-3. - С.15-26.

8. Сидоренко Н. М. Гендерна мозаїка ук-раїнських мас-медіа / Н. М. Сидоренко // Тендерні ресурси українських мас-медіа: ціна і якість : практ. посіб. для журналістів та працівників ЗМІ / Н.М. Сидоренко та ін. ; ред.-упоряд. Н. М. Сидоренко. - Київ : К.І.С., 2004. - 76 с.

9. Фукс Э. История нравов. Буржуазный век / Э. Фукс. - Москва : Республика, 1994. - 442 с.

10.Ямпольская Р. М. 10-летие деятельности в России германского издательского кон-церна “Бурда” / Р.М. Ямпольская, А. С. Се- ркова // Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика. - Москва, 1998. - № 6. - С. 38-56.

11.Ямпольская Р. М. Женская пресса. Ее типологические особенности / Р. М. Ям-польская // Вестник Московского универ-ситета. Серия 10: Журналистика. - Мо-сква, 1995. - № 1. - С. 15-25.

Размещено на Allbest.ru