Сучасна іспанська передова стаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНА ІСПАНСЬКА ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

АРТЕМОВА Л.В.

У статті розглядається сучасна передовиця як особливий жанр аналітичної іспанської преси з висвітленням її характеристик, видів, функцій та завдань, архітектоніки та стилю викладення.

Ключові слова: аналітичний жанр, передова стаття, автор передовиці.

В статье рассматривается современная передовица як особый жанр аналитической испанской прессы c раскрытием ее характеристик, видов, функций и заданий, архитектоники и стиля изложения.

Ключевые слова: аналитический жанр, передовая статья, автор передовицы.

The article examines a modem leader as a special analytic gender of Spanish author journalism, its characteristics, forms, functions and aims, the peculiarities of its composition and the style of narration.

Key words: analytic gender, leader, editorialist.

передовиця преса іспанський аналітичний

Стаття має на меті ґрунтовний розгляд передовиці (ісп. el еіїґогіаі) як базового жанру іспанської аналітичної преси (ісп. genero de opinion), який останнім часом зробив відчутний нахил до суб'єктивності.

Актуальність цього дослідження визначається необхідністю дослідження мови преси, як найбільш рухомого мовного матеріалу, що відображає сучасний стан іспанської мови.

Новизна роботи полягає у тому, що в ній вперше на матеріалі сучасної іспанської публіцистики детально розглядається передова стаття іспанської періодики як цілісний об'єкт з метою визначення її характеристик, функцій, мети, стилю та композиційних особливостей.

Ці елементи складають предмет дослідження, де об'єктом виступає передовиця. Матеріал відібрано з періодичного видання “El Pais” (10/11, 2014 р.).

Передовиця (el еditorial) вважається одним із стереотипних, проте водночас найважливіших різновидів аналітичної статті. За англійською традицією, це - leader, французькою - editorial та article de fond (article de tete, tribune, tetiere), німецькою - der Leitartikel, іспанською - editorial та articulo de fondo. Всі вони мають український відповідник “передовиця” або “передова стаття”, але відповідають різним поняттям. У нашому дослідженні ми обмежимося лише editorial, тобто це та аналітична публікація, що вміщує матеріал, який розкриває думку, ідеологію, політичну позицію редакційної колегії друкованого видання щодо актуальних проблем сучасності. Вона фактично “відкриває” будь-яку газету, представляючи “політичне обличчя” редакції.

Слід відзначити значну зміну характеру цього роду публікацій іспанських видань за останнє десятиріччя, а саме поступовий перехід від об'єктивності викладення матеріалу до суб'єктивної забарвленості, що знаходить своє вираження у оцінності та відсутності завуальованості у ставленні до поданої інформації. Якщо ще на початку XXI ст. аналізуючи мову іспанських передовиць “El Pais” була яскраво відчутна їх тенденція до дотримання нейтрального тону повідомлення, що проявлялося як у відборі лексичного матеріалу, так і в не експерсивному синтаксисі, то сьогоденні статті є далеко не нейтральними: Ademas de inhumano, el traslado en esas condiciones fue bochornoso e imvrovio de un pais civilizado. Por mucho que se alegue que los inmigrantes se encontraban en una zona de dificil acceso para los vehiculos de emergencia sanitaria, no es de recibo que se vulneren de manera tan palmaria los mas elementales derechos (Actuation inhumana, 8/11/2014).

Враховуючи той факт, що в передовиці йдеться про різноманітні події, теми яких змінюються кожного дня, її автором виступає досвідчений журналіст із ґрунтовними знаннями з цих питань, який прекрасно володіє мовним матеріалом і який, окрім вже перерахованих якостей, є “совістю” періодичного видання. Стаття з'являється на шпальтах газети без підпису, ніби підкреслюючи цим, що вона виражає думку всього авторського колективу. Проте цю думку формує редакційна рада, яка її обговорює, визначає та відшліфовує, перш ніж представляти її на загальний суспільний розгляд через передові статті [1]. Взагалі в іспанський практиці існує термін на позначення автора передовиць, це editorialista, на противагу reportero та redactor. Як підкреслює Х.Л. Мартінес Альберто, це вища каста журналістів, хоча вони і творять у повній анонімності. Немає жодної іншої більш поважної і впливової в світі преси посади за цю. Мета editorialista не полягає у “полюванні” за новинами, він не пропонує знання, він допомагає зрозуміти їх значимість [2:237-238]. Слід ясно усвідомлювати, що читач звертається до передовиці з бажанням отримати кінцевий варіант інформації щодо певної актуальної події [3], і він не переймається авторством статті, як це відбувається, наприклад, для колонки, його цікавить думка, ясно і чітко викладена і обґрунтована у передовиці.

Загальною метою цього періодичного жанру є зорієнтувати читачів в ситуації внутрішньополітичного та міжнародного життя, розкрити основні моменти актуальних подій [4:158]. Останнім часом це більше політичні, економічні та соціальні теми. Тобто темою передової статті вибирається найактуальніша, найвагоміша подія дня, стосовно якої редакція періодичного видання намагається сформувати думку читачів. При виборі теми беруться до уваги як її актуальність, так і прагматична спрямованість. Тому її провідними рисами є злободенність, оперативність та тематична визначеність [5:279]. Відповідно до роду центральної події та ставлення до неї редакції передовиця буде носити проблемний, різкий та категоричний, роз'яснювальний або розповідний, холодний чи навпаки рішучо бойовий характер [1].

Вважається, що роль передовиці не обмежується лише констатацією злободенного факту дійсності, а активна участь у ньому, що знаходить прояв не стільки в аналізі та інтерпретації подій, скільки в пропозиціях та вимогах конкретних мір щодо їх вирішення. А саме, це пряма підтримка певних напрямків діяльності, або критика та пропозиція альтернатив до них, як наприклад у передовиці “Попередження про катастрофу”: Exige calcular cuanto cuesta sustituir el petroleo y sus derivados por otras energias menos contaminantes y mas caras en un plazo aproximado de 80 anos; y definir como se financia esa sustitucion. Requiere ademas dotar de autoridad a las instituciones que deben organizar la negociacion del consenso para que ese cambio sea posible y establecer sistemas para comprobar el cumplimiento (Alerta de catastrofe, 4/11/2014). Як бачимо автор сміливо пропонує “Слід підрахувати ... визначити... Треба надати повноважень ...”

Таке право періодичним виданням дає їх висока якість, довіра до них іспанського суспільства і широко розповсюджена думка про те, що вони є невід'ємною складовою соціального та політичного життя країни і виражають думку певного вагомого прошарку населення Іспанії [6:283-284].

Вимогами до створення передовиці є глибоке розкриття і обґрунтування сутності проблеми. Типовими є поєднання аналітизму та узагальненості при викладенні фактів та подій, конкретність та лаконічність аргументації, узагальнень та висновків [5:274].

Функції, які виконує передовиця на шпальтах друкованого видання, є наступними: 1) висловлення ставлення до повідомлюваного; 2) нагадування про деякі важливі події, які б виступили контекстом та підтвердили думку автора; 3) пояснення теми: пред'явлення подій як документальної основи для аргументації позиції; 4) висвітлення найпотаємніших значень події, їх тлумачення; 5) оцінка подій на основі думок; 6) пояснення від причини до наслідків певної події; 7) проспекція, тобто майбутні наслідки певної події; 8) переконання, тобто бажання через систему роздумів та доводів підвести читача до сприйняття події так, як її бачить editorialista, автор передовиці [7].

Стиль передовиці продиктований значною свободою вираження, водночас він ясний, чіткий, простий, прямий, без прикрас. Може набувати строгості та категоричності, бути стриманим та врівноваженим у відповідності до теми, однак завжди зберігати аналітичність. Уникає розв'язності та спрощеності у формі викладення, де роздум передує оповіді. І зрозуміло, що не вживається також форма “я”, оскільки стаття виражає думку всього колективу газети [7:1].

Editorialista повинен дотримуватися логічного порядку в поданні інформації і вибудовувати архітектоніку публікації за такою схемою: заголовок подія експозиція та аргументований аналіз висновки та очікування [8:119-121]. Або навіть простіше: заголовок перший абзац другий абзац висновки. При цьому заголовок звичайно є оцінномаркованим, сформульованим лаконічно, в декілька слів, вміщучи ключові слова події, про яку йтиметься, водночас відображаючи ставлення, як наприклад: Un paso corto, Hay otro camino, iComo responder?, Llamada a la ruptura, Lecciones escocesas.

Перший абзац передовиці оцінно викладає експозицію теми з загальної точки зору: Esquerra Republicana de Catalunya (ERC) no le gustan los planes del presidente de la Generalitat, hasta ahora su principal aliado politico. Ni cree en la nueva modalidad de consulta anunciada por Artur Mas, ni de momento ha aceptado la propuesta de Convergencia para que el president encabece una lista patriotica de partidos y movimientos soberanistas en unas elecciones plebiscitarias (Hay otro camino, 18/10/2014). Оцінка виражена на лексичному рівні (не подобається, не вірить); тема - заявка Артура Маса про новий план проведення консультації щодо незалежності Каталонії, втрата підтримки з боку його головного політичного прибічника.

Другий абзац або корпус передовиці вміщує аналіз та знову оцінку різних аспектів події, найважливіших за звичай.

Висновки, а саме оцінка, яка є результатом передбачення або висновком з вище наведених аргументів [5]: Incluso para una salida asi no seria ocioso retomar el dialogo entre Mas y Rajoy, a. fin de asegurar que se acota el alcance de cualquier evento y evitar traumas. Y despues, para organizar a partir del 10-N como pactar desde el desacuerdo (Un paso corto, 1/11/2014).

Деякі дослідники вважають, що структура сучасної передовиці нагадує типову схему винесення юридичного приговору, а саме події, що складають основу (resultando), загальні принципи (normas doctrinales) та висновки (fallo de la sentencia) [5].

Підсумовуючи, слід зазначити, що у порівнянні з іншими аналітичними жанрами (колонки, наприклад), структурна побудова передовиці є найменш схильною до трансформації та модифікації. Така незмінність, можливо, зумовлена традиційним характером цього мовленнєвого жанру, особливою формою прихованої імперативності та директивності викладу [4:159] або ефективністю саме такої побудови статті, її продуктивністю.

Л. Нуньєс Ладевесе пропонує виокремлювати наступні види передовиць:1) пояснювальні, з яких не слідує або не виводиться жодна чітко висловлена думка; 2) передовиця-судження, в якій виражається певна думка, яку або захищають, або піддають сумніву [9:88]; 3) інформативні знайомлять з темою; 4) інтерпретитивні повідомляють про причини, наслідки, умови; 5) дієві або переконуючі мають на меті вплинути на вже сформовану думку читача [3].

На шпальтах іспаномовних газет переважають передові статті, що носять проблемний та оперативний характер. Перші висвітлюють питання, що потребують дослідження та практичного вирішення, другі присвячені найсуттєвішим завданням, що постають перед суспільством у цьому часовому просторі. Однак всі вони насичені оцінкою та суб'єктивністю, які визначають характер публікації, і відіграють важливу роль у формуванні суспільної думки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Режим до доступу: http://www.mariapmto.es/alfamedia/prensa/opmion.htm

2. Martinez Albertos, J.L. Curso general de redaction periodistica. Edition revisada. / Jose Luis Martinez Albertos - Madrid : Paraninfo, 1993. - 593 p.

3. Режим до доступу : http://www.definicionabc.com/comunicacion/editorial.php

4. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка. /Брандес Маргарита Петровна. - М. : Высшая шк.,1990. - 272 с.

5. Cascon Martin E. Lengua espanola y comentario del texto. Teoria y practica. / Cascon Martin Eugenio. - Madrid : Edinumen, 1997. - 305 р.

6. Alvarez, A. Nunez, R., del Teso, E. Leer en espanol. / Alvarez Alfredo, Nunez Rafael, del Teso Enrique. - Oviedo, Ediciones Nobel, S.A., 2004. -354 p.

7. Режим до доступу : http://html.rincondelvago.com/generos- de-opinion_1.html

8. Martin Vivaldi G. Generos periodicos. / Martin Vivaldi Gonzalo. - Madrid: Paraninfo, 1973. - 210 p.

9. NunezLadeveze, L. Metodos de redaction periodistica y fuendamentos del estilo. / Nunez Ladeveze Luis. - Madrid : Sintesis. - 256 p.

Размещено на Allbest.ru