Прецеденти феномени в публікаціях інтернет-видання "Українська правда"

• тексти кінематографу: Демонструючи діалог українських по-літиків із західними, автор статті М. Коломис змушує згадати бул- гаківське «Собаче серце», де під час вечері Шариков веде розмову з професором Преображенським: «От усе у вас як на параді, -- бідка-ється Шариков, -- серветку -- туди, галстук -- сюди та «вибачте» та «прошу-мерсі», а так, щоби по-справжньому, так ні. Мучите себе, як при царському режимі! «А по-справжньому то як, дозвольте поцікави-тися?», -- перепитав професор. Шариков нічого не відповів, натомість підняв чарку, гучно виголосивши: «Бажаю, аби усі!» (Українська прав-да. -- 2013. -- 16 січня).

• тексти реклами, різних гасел: «З тріском пролетіла широко роз-рекламована «Україна -- вперед!» (Українська правда. -- 2013. -- 16 січня). Гасло, яке застосовувалось в період передвиборчої кампанії Н. Королевської, і за короткий час стало популярним і, відповідно, прецедентним.

Прецеденті імена (ПІ) -- це власні імена, які пов'язані або з ві-домим текстом, що відноситься до прецедентних, або з ситуацією, що відома носіям мови й виступає як прецедентна. Прецеденте ім'я має, за І. Захаренком, певну структуру, основу якої складають дифе- ренційні ознаки (характеристика предмета за рисами характеру або за зовнішнім виглядом), а периферію -- атрибути (деталі одягу або зовнішності, які належать денотату і за якими можна впізнати «дено-тат») [3, 89--90].

Значну групу серед прецедентних феноменів складають преце-денті імена та прізвиська реальних осіб. Так, у реченні «Звісно, «офі-ційна» Україна епохи «чєво ізволітє» Януковича на все це мовчки спо-стерігала, адже виконувала відведену їй кремлівським хазяїном роль» (Українська правда. -- 2014. -- 19 червня) І. Крулько обігрує преце- дентну ситуацію періоду правління В. Януковича, коли прибічники колишнього президента виконували всі забаганки свого господаря. У цьому реченні автор вживає прецедентне ім'я/прізвисько «кремлів-ський хазяїн», що набуває у цьому контексті негативного іронічного звучання. Або «Поза парламентом говоріть хоч мовою інопланетян, а тут, в законодавчому залі, -- прошу дуже... це ж не іспит на відділення української філології, зрештою, депутат -- не конче Ціцерон» (Україн-ська правда. -- 2012. -- 24 грудня). феномен прецедентність медіа текст

На дещо провокаційне питання щодо членства І. Фаріон в КПРС вона відповідає: «Хай ще напишуть, що я внучка Геббельса і двоюрідна сестра Бен Ладена» (Українська правда. -- 2013. -- 18 січня). Ці імена є прецедентними: перше з них характеризує людину, яка в свій час відзначалася жорстокістю, навмисним перекручуванням фактів, а друге прецедентне ім'я -- Усама бін Ладен, відомий у світі терорист, що взяв на себе відповідальність за теракти 11 вересня 2001 року в США. Звертаючись до ПІ, І. Фаріон намагається вказати на абсурд-ність інформації, яка з'явилася щодо неї в ЗМІ.

Використовуються прецедентні імена, що пояснюють прецедент- ну ситуацію: «Це треба, щоб збагнути, чому сьогодні у нас в парла-менті сидять Колесніченки і Альонушки Бондаренко» (Українська прав-да. -- 2013. -- 18 січня). Мова йде про депутатів, які підтримали закон про основи державної мовної політики. Звернення до ПІ в даному ви-падку пов'язане із вказуванням на певну ПС, а саме на ситуацію за-провадження В. Колесніченком та О. Бондаренко скандального мов-ного законопроекту, який викликав невдоволення з боку населення, та, незважаючи на це, був затверджений.

Атрибутами, як було зазначено вище, називаємо те, що тісно пов'язане з означуваним ПІ, але не є необхідним для його сигніфіка- ції. У реченні «Бо меч справедливості за вкрадені українські -- і ніякі інші -- народні багатства (у тому числі і замах на крадіжку мови) уже ні-ні -- та й нагадує про своє існування» (Українська правда. -- 2012. -- 24 грудня) через атрибут «меч справедливості» здійснюється апеляція до прецедентного імені, а саме до царя Соломона або Феміди як спра-ведливих суддів. А через атрибут «прокрустове ложе» автор звертаєть-ся до відомого в давньогрецькій міфології велетня-розбійника Про-круста, який примушував лягати у це ліжко схоплених подорожніх і тому, хто був довший за це ліжко, нібито обрубував ноги, а в кого вони були коротшими -- витягував їх, або, іншими словами, штучна міра, до якої силоміць щось припасовують: «Натомість у прокрустове ложе європейських правил специфіка правління Віктора Федоровича ну ніяк не вкладається» (Українська правда. -- 2013. -- 16 січня).

Прецедентна ситуація (ПС) -- це «еталонна», «ідеальна» ситуація, пов'язана з набором конотацій, диференційні ознаки якої входять до когнітивної бази певної лінгвокультурної спільноти [11, 34], актуалі-зується через прецедентне ім'я або прецедентне висловлювання: «За-галом це -- молоді люди, розчаровані цинізмом політичної верхівки, яких, однак, навряд чи тягне назад, за «залізну завісу» (Українська правда. -- 2013. -- 16 січня), тобто для людини, яка народилася й про-живала в Радянському Союзі, навряд чи є привабливим той час, коли був заборонений виїзд за кордон та ін.

Відомою для українців є ситуація, коли у Харкові було підписа-но ряд угод з питань перебування Чорноморського флоту Росії на території України: «Парламент ухвалював рішення про ратифікацію «харківських угод» у екстремальних умовах» (Українська правда. -- 2012. -- 11 грудня). «Добре відома ПР вже давно й послідовно намага-ється своїми політиками в освіті, пам'яті розмити той ідентичністний субстрат, що ґрунтував «Помаранчеву революцію» 2004 року» (Україн-ська правда. -- 2012. -- 16 жовтня). У даному реченні «Помаранчева революція» -- це прецедентне ім'я, що вказує на прецеденту ситуа-цію, що мала місце в Києві у листопаді 2004 року.

Прецедентне висловлення (ПВ) -- репродукований продукт мовно- мисленнєвої діяльності; що становить завершену й самодостатню одиницю, яка може бути або не бути предикативною; складний знак, сума значень якого не дорівнює його смислу: останній завжди «шир-ше» простої суми значень [8, 47--48]. До прецедентних висловлювань відносяться цитати з текстів різного характеру, прислів'я та приказки, які ускладнюють смисловий простір певного фрагменту тексту, спри-яють процесу інтерпретації.

Цей тип прецедентних феноменів представлений в авторських текстах переважно прислів'ями та приказками: «Є такий класний фразеологізм український «На похиле дерево кози скачуть». Ми не бу-демо тим похилим деревом, то не будуть на нас скакати кози ні з Єв-ропейської унії, ні з Америки, ні з Московії» (Українська правда. -- 2013. -- 18 січня), «Дуже багато доводиться чути істерики від Кремля про уявне нібито «порушення прав російськомовних в Україні», де їм не просто нічого не загрожує, навпаки, вони почуваються, як «варе-ник у сметані» (Українська правда. -- 2014. -- 19 червня), крилатими висловами: «Всё в информации, глупый!». Саме такий заголовок має стаття Ю. Шевчука, який перефразував крилатий вислів Джеймза Карвила «It's the economy, stupid!» (Українська правда. -- 2014. -- 10 березня). Вже прецедентним стало висловлення «братня» Росія», що має цілком протилежне значення: «Особливо -- у «братній» Росії, яка вже давно веде війну проти України» (Українська правда. -- 2014. -- 19 червня).

Головною, відмітною рисою авторів публікацій «Української прав-ди» є вміння балансувати у виборі прецедентних феноменів таким чи-ном, щоб охопити широке коло цільової аудиторії. А вже кожен читач розкодовує прецедентні феномени в залежності від своєї культурної обізнаності, начитаності.

Отже, аналіз публікацій Інтернет-видання «Українська правда» доводить активне й регулярне вживання в медійних текстах преце-дентних феноменів як важливої частини національної мовної карти-ни світу, що свідчить про певний культурний рівень, на якому пере-буває українське суспільство в той чи інший період свого розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дідун Л. Функціонування прецедентних висловлювань у ролі заголовків газетних статей / Л. Дідун // Українська мова у ХХІ столітті: традиції і новаторство : всеукр. лінгвіст. форум мол. учених, 21-23 квітня 2010 р. : тези доп. - К., 2010. - С. 212-213.

2. Дороз В. Прецедентні феномени -- базове ядро стереотипних знань учнів національних спільнот / В. Дороз // Українська мова та література в шко-лі : наук.-метод. журнал. -- 2010. -- № 1. -- С. 6-11.

3. Захаренко И. Прецедентное имя и прецедентное высказывание как сим-волы прецедентных феноменов / И. Захаренко, В. Красных, Д. Гудков, Д. Багаева // Язык, сознание, коммуникация : сб. ст. / ред. В. Красных, А. Изотов. -- М. : Филология, 1997. -- Вып. 1. -- С. 82- 103.

4. Караулов Ю. Русский язык и языковая личность / Ю. Караулов. -- М. : Наука, 1987. -- 261 с.

5. Космеда Т. Комунікативна компетенція Івана Франка : міжкультурні, ін- терперсональні, риторичні виміри / Т. Космеда. -- Л. : ПАІС, 2006. -- 328 с.

6. Красных B. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? / В. Красных. - М. : Гнозис, 2003. - 369 с.

7. Красных B. Система прецедентных феноменов в контексте современных исследований / В. Красных // Язык, сознание, коммуникация : сб. ст. / Ред. В. Красных, А. Изотов. - М. : Филология, 1997. - Вып. 2. - С. 5-12.

8. Красных B. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / В. Крас-ных. - М. : Гнозис, 2002. - 283 с.

9. Красных B. Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации / В. Красных, Д. Гудков, И. Захаренко, Д. Ба-гаева // Вестник МГУ. Сер. 9 : Филология. - 1997. - № 3. - С. 62- 75.

10. Назаренко О. Прецедентні феномени в газетних заголовках як актуаліза- тори чинника адресата / О. Назаренко // Діалог : Медіа-студії : зб. наук. праць / ред. кол. : відп. ред. Александров О. В. - О. : Астропринт, 2010. - Вип. 10. - С. 114-123.

11. Нахимова Е. Прецедентные имена в массовой коммуникации / Е. Нахи-мова. - Екатеринбург : УрГПУ, 2007. - 207 с.

12. Сереброва С. Интертекстуальность масс-медийных текстов : мода или по-требность времени? / С. Сереброва // Культура речи. - 2009. - Вып. 13. - С. 325- 336.

13. Сметанина С. Медиа-текст в системе культуры (динамические процессы в языке и стиле журналистики конца XX века : науч. изд. / С. Сметанина. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2002. - 383 с.

Размещено на Allbest.ru