Місцева преса Польщі як складник громадянського суспільства: критерії класифікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Місцева преса Польщі як складник громадянського суспільства: критерії класифікації

Микола Прохоров

У статті обґрунтована необхідність класифікації місцевої преси для визначення її ролі у становленні громадянського суспільства Польщі. Визначено критерії виокремлення видань місцевої преси із загальної системи періодики та субкритерії для характеристики мікрорегіональної місцевої преси і субмісцевої преси. Висловлено припущення, що найбільш наближеними до сфери громадянського суспільства є видання, виокремленні на основі зв'язку між територіальним поширенням друкованих видань і формальною структурою суб'єктів-видавців, а також за ознакою зв'язку з певним місцем роботи або навчання, з певним родом професійної діяльності, з певною організацією, або ж за наявністю в читачів певних політичних поглядів.

Ключові слова: місцева преса, громадянське суспільство, ЗМІ.

В статье обоснована необходимость классификации местной прессы для определения ее роли в становлении гражданского общества Польши. Определены критерии выделения изданий местной прессы с общей системы периодики и субкритериев для характеристики микрорегиональной местной прессы и субместной прессы. Высказано предположение, что наиболее приближенными к сфере гражданского общества являются издания, выделенные на основе связи между территориальным распространением печатных изданий и формальной структурой субъектов- издателей, а также по признаку связи с определенным местом работы или учебы, с определенным родом профессиональной деятельности, с определенной организацией, или же при наличии у чита-телей определенных политических взглядов.

Ключевые слова: местная пресса, гражданское общество, СМИ.

The article reveals the necessity of classification of the local press to define its role in the development of civil society in Poland. Defined the criteria of selection the local press publications with a total of periodicals and sub-criteria for the characterization of micro-regional, local press sublocal press. Suggested that the closest to the sphere of civil society are Publishing , isolated on the basis of communication between the territorial distribution of printed publications and the formal structure of the subjects of publishers , as well as on the basis of association with a particular place of work or study, with a particular genus of professional activity , with a particular organization or in the presence of the readers of certain political views.

Key words: local media, civil society, media.

Постановка проблеми та актуальність теми

преса польща періодика субкритерій

Розбудова громадянського суспільства в постсоціалістичних державах є невід'ємним складником їх поступового розвитку на шляху демократизації. Але цей розвиток неможливий без функціонування незалежних засобів масової інформації та місцевої преси, зокрема. Польща є прикладом більш-менш успішного прикладу формування цього спектру громадянського суспільства. Сьогодні місцева преса займає зовсім інше місце в економічному та політичному житті місцевої спільноти, ніж у часи панування комуністичної ідеології та підконтрольних державі ЗМІ. Місцева газета (особливо приватні видання) успішно інтегрувалася в ринкові відносини, проте стала вільним рупором проблем, успіхів, індивідуальних і колективних інтересів місцевої громади. Поширення серед західних науковців ідей формування «громадянського суспільства ЗМІ», потребує не тільки уваги до цієї концепції та підкріплення прикладами її застосування на практиці, а й здійснення спроби аналізу та подальшого використання позитивного досвіду на ґрунті інших пострадянських держав і України зокрема, правда в складніших умовах. Для цього, насамперед, потрібно проаналізувати та порівняти діяльність місцевих періодичних видань Польщі як системи з певними зв'язками і закономірностями функціонування за певними критеріями, тобто їх класифікувати, що й складе основу їх типологізації у разі виявлення стійких ознак і властивостей. Це питання, насамперед, вивчали польські учені (С. Дзікі, М. Геруля), низка російських дослідників аналізувала загальні проблеми класифікації та типологізаії ЗМІ (О. Акопов, Б. Єсін, М. Кондаков, Є. Корнілов, Р. Овсепян, М. Шкондін). Проте українські фахівці, як журналісти, так і політологи, поки що оминули своєю увагою вказані аспекти проблеми. З огляду на значущість проблеми для суспільного розвитку та її недостатню розробленість маємо на меті здійснити спробу класифікації місцевої преси Польщі для подальшого вивчення її ролі в формуванні громадянського суспільства.

Загальновідомо, що класифікація як науковий метод пізнання допомагає краще вивчити об'єкт дослідження, зрозуміти його значення та місце в системі, що включає безліч інших об'єктів. Вона уможливлює виокремлення спільних і відмінних рис досліджуваного об'єкта в порівняні з іншими явищами навколишньої дійсності. Її використання особливо необхідне у випадках, коли ведеться дослідження великої кількості об'єктів, як от періодичних видань певного регіону чи й країни в цілому. У цьому випадку простий розподіл об'єктів з детальним описом їх складників є недостатній, а потрібне використання підкласів, певних субрівнів, встановлення залежності між ними, визначення структурної будови системи та компонування складників у схеми.

Дослідники відзначають складність процесу класифікації у гуманітарних науках і науці про засоби масової інформації, зокрема. Так, С. Дзікі наголошує, що створення наукових класифікацій, і особливо класифікацій, які охоплюють широке коло неоднорідних явищ, пов'язане з істотними труднощами при групуванні об'єктів на основі наявності у них деяких спільних рис, а також при поєднанні цих об'єктів в класи.

Будь-яка класифікація спирається на теоретичні принципи, вироблені логікою, та, залежно від складності предмета, зазвичай є багатоступеневою. При класифікації можуть виділяти класи, підкласи та дрібніші підрозділи в логічній послідовності та супідрядності. Загальною вимогою класифікації, наголошують Є. Корнілов, М. Кондаков, є вимога представити цей поділ як систему підрядних понять, до того ж цей поділ має бути постійним і безперервним, а елементи поділу повинні бути відображені поняттями вужчими, ніж основне (головне) поняття різноманітних явищ. Водночас російський учений Олександр Акопов переконаний, що класифікація дозволяє ділити пресу на класи, підкласи, групи, підгрупи на основі спільних рис (або груп рис) і дозволяє досліджувати, наскільки це необхідно, той чи інший клас, підклас, групу преси.

Під поняттям «місцева преса», мають на увазі ту частину системи періодики, яку можна виділити із загальної маси видань на основі ознак переважного змісту, пов'язаного з життям і проблемами місцевих спільнот.

Постає питання, які друковані витання слід відносити до місцевої преси як складника громадянського суспільства безпосередньо, а які сприяють його формуванню опосередковано? За якими ознаками і критеріями слід їх розмежовувати? Аналіз визначень громадянського суспільства, здійснений фахівцями Центру врядування в Осло та Відділення громадянського суспільства Бюро партнерств, діяльність яких спрямована на підтримку Програми розвитку ООН, спрямованої на зміцнення громадянського суспільства та залучення громадськості, свідчить про їх велику кількість і певне розмаїття складників6. Найбільш узагальненим видається визначення, запропоноване фахівцями Лондонської школи економіки: «Громадянське суспільство - це сфера добровільних колективних дій задля спільних інтересів, цілей і цінностей, які відрізняються від інтересів, цілей і цінностей родин, державних і прибуткових інституцій»7. Звідси основним критерієм віднесення друкованого органу до системи громадянського суспільства визначаємо його належність та орієнтацію до спільноти громадян - місцевої громади, а не до державного і ринкового секторів. Це передбачає приватний та неприбутковий характер газети чи часопису, інституційне відокремлення від держави, самостійність видавництва в прийнятті рішень і контролі за їх виконанням, добровільність участі.

Одним із головних критеріїв є приватний чи неприбутковий характер преси. Суб'єкти, які мають право на ведення видавничої діяльності, визначені у ст. 8 закону Польщі «Про друк» від 26 січня 1984 р.8, їх перелік досить великий. Зняття обмежень, пов'язаних з виданням періодики, призвело до того, що кількість суб'єктів, які є видавцями місцевої преси, істотно збільшилася. Найбільш значною зміною було надання фізичним особам, приватним фірмам з різноманітним організаційно-правовим статусом, а також недержавним організаціям та установам, громадським організаціям можливості виступати в якості видавців газет і журналів. Тим самим держава сприяла розвитку незалежних друкованих органів, які в свою чергу ставали своєрідними «агентами» громадянського суспільства.

Закон встановлює, що видавцями місцевої преси в Польщі є:

фізичні особи;

приватні та державні підприємства;

органи державної влади та самоврядування , а також підпорядковані їм установи;

неурядові організації та фонди різного типу;

політичні партії;

професійні спілки;

громадсько-культурні об'єднання;

організації господарського самоврядування;

освітні та просвітницькі установи - від початкових шкіл до вищих навчальних закладів;

католицький Костел та інші релігійні об'єднання;

національні та етнічні меншини.

Аналіз існуючої сьогодні в Польщі місцевої преси підтверджує тісний зв'язок між характеристиками видавця і типом місцевих видань. Знання характеристик видавця значною мірою полегшує визначення цілей, завдань і функцій місцевих видань і дає змогу визначити вплив на місцеву спільноту. Видавець значною мірою впливає на тематичну структуру видання, композицію та графічне оформлення його номерів, величину і склад редакційної колегії, стан професійної підготовки співробітників редакцій.

Суб'єктом місцевої преси є не тільки місцева спільнота як єдине ціле, але також її окремі частини (групи), які утворюються внаслідок суспільної стратифікації, що має різні виміри. Вони можуть формуватися на основі подібності інтересів, потреб, переконань, професійної, політико-ідеологічної або територіальної приналежності. Залежно від масштабів і типу активності місцевої спільноти в її рамках утворюється більш-менш розвинена місцева структура комунікації, яка має різні сфери та рівні функціонування. Поняття «місцева преса» тлумачиться різними дослідниками по-різному, воно може охоплювати як регіональні, так загальнодержавні засоби масової інформації, але за умови, що вони беруть участь у творенні комунікаційної мережі місцевих спільнот та формуванні місцевого інформаційного середовища. Ця умова є основним критерієм виокремлення видань місцевої преси з системи періодики. Всі інші критерії, як от: територія (ареал) поширення, межі поширення тиражу, місце випуску видання тощо, вважають вторинними.

Одним із важливих критеріїв класифікації місцевої преси в Польщі є критерій просторового охоплення. Він має універсальний характер, що дозволяє застосовувати його як при виокремленні групи місцевих видань із загальнонаціональної системи періодики, так і для виконання подальших вторинних виокремлень, в основу яких покладено поняття друковано-видавничого регіону. Друковано-видавничий регіон - це територія функціонування та розповсюдження преси в Польщі, насамперед, пов'язана з адміністративно - територіальним поділом країни. Друковано-видавничі регіони почали утворюватися після 1956 р. До 1975 р. їх межі збігалися з межами 17 воєводств, на які була поділена країна та могли охоплювати від одного до декількох воєводств. Із 1999 р. межі друковано-видавничих регіонів не співпадають із адміністративними межами існуючих у Польщі 16 воєводств, хоча близькі до них. Поняття друковано-видавничого регіону не пов'язане з поняттям регіону в історичному, географічному або культурному сенсі, хоча в окремих випадках їх межі близькі або збігаються (наприклад, у Великій Польщі).

Внаслідок виокремлення групи місцевих видань із загальнонаціональної системи періодики за субкритерієм друковано-видавничого регіону отримують наступні види періодики:

загальнодержавна - періодика, яка функціонує і поширюється на території цілої країни або її переважної частини;

надрегіональна - періодика, яка функціонує і поширюється на території більш ніж одного друковано-видавничого регіону10;

регіональна - періодика, яка діє та поширюється на території одного друковано-видавничого регіону;

місцева - періодика, яка функціонує і поширюється на території істотно меншій у порівнянні з територією друковано-видавничого регіону.

У свою чергу місцеву пресу поділяють на мікрорегіональну та субмісцеву. Під мікрорегіональною пресою розуміють усі видання, територіальне охоплення яких збігається з межами одного повіту або виходить за його межі, але не досягає розмірів території друковано-видавничого регіону. До субмісцевої преси відносять видання, територіальне охоплення яких менше меж одного повіту.

У складі мікрорегіональної періодики можна виділити шість груп видань за окремими субкритеріями (колишні воєводства; місто як центр мікрорегіону; католицька єпархія; міста - економічні центри; повіт). Серед них:

Видання, територіальне охоплення яких відображає вплив колишнього поділу на воєводства (1975-1998 рр.). До цієї групи входять, наприклад, «Kronika Beskidzka» («Бескидська хроніка»), «Nowiny Jeleniogorskie» («Зеленогурські новини»), «Pzregl^d Koninski» («Конінський огляд)11. Функціонування і поширення таких видань не лімітується існуючими кордонами воєводств, оскільки їх територіальне охоплення не пов'язане з нині чинним адміністративним поділом.

Міські територіальні видання, які охоплюють своєю діяльністю місто - центр мікрорегіону, а також території, що тяжіють до цього центру в географічному, економічному, історико-культурному стосунках або під впливом сформованих транспортних сполучень. До таких видань відносять, наприклад, «Nowiny Gliwickie» («Глівицькі новини»), «Echo Turku» («Відлуння Турку»), «Gazeta Kolobrzeska» («Колобжегська газета»), «Glos Swidnika» («Голос Свидника»).

Єпархіальна періодика, яка охоплює територію тієї чи іншої католицької єпархії. До цієї групи відносять, наприклад, «Wiadomosci Diecezjalne» («Єпархіальні відомості»), «Wiadomosci Diecezji Gliwickiej» («Відомості Глівицької єпархії») та ін;

Видання кількох великих міст, які охоплюють своєю діяльністю та поширенням групу міст, тісно пов'язаних між собою економічними, культурними відносинами, транспортними комунікаціями. До подібних видань відносять, наприклад, «Goniec Gomosl^ski» («Верхньосілезький вісник»), «Glos Zabrza i Rudy Sl^skiej» («Голос Забже та Сілезької Руди»), «Gornik» («Гірник»).

Міські видання великих міст, які охоплюють всю міську територію або її частину (декілька кварталів, один або декілька міських мікрорайонів у великих містах: Варшаві, Кракові, Лодзі, Вроцлаві, Битомі). Прикладами видань такого роду є «Zycie Bytomskie » («Життя Битома»), «Nowa Olszanka» («Нова Вільшанка») у Варшаві, «Kurier Gminny» («Кур'єр гміни») у Вроцлаві та ін.

До повітової преси відносять видання, що охоплюють своїм впливом територію одного повіту. Існують два варіанти повітових видань: у першому випадку йдеться про видання, що охоплює територію міського повіту, у другому - про видання, поширюють свій вплив одночасно як на міську, так і на сільську територію повіту (у разі, якщо місто є центром повіту, до складу якого включено також наближену до цього міста сільську територію). До повітових видань відносять, наприклад, «Tygodnik Lukowski» («Луковський тижневик»), «Przegl^d Slupecki» («Слупецький огляд» ), «Nakielski Powiat» («Накельскій повіт») та ін.

Застосовуючи критерій просторового охоплення, можна розділити субмісцеву пресу на кілька підгруп: так за навчально-виробничо-локальним субкритерієм, субкритерій мікрорайону:

Видання підприємств та установ, простір впливу яких, обмежується територією промислового підприємства, установи, вищого навчального закладу, іноді кварталу, міського мікрорайону, міста. Прикладами видань такого роду можуть служити газети нафтопереробної компанії «Petro-Echo» («Петро-Ехо»), хімічного підприємства «TarnowskieAzoty» («Тарновський азот»), газета навчального закладу «Gazeta Uniwersytecka» («Університетська газета» ) та ін.

Преса мікрорайону, що охоплює своїм впливом один або кілька мікрорайонів (наприклад, «Nasze Brudno» - «Наше Брудно», «Pzryjaciel Kli- montowa» («Приятель Климонтова»), «Zwonek Jasienski» («Ясеньский дзвінок») та ін.

Преса міських районів, вплив якої поширений на територію в межах одного району великого міста. До таких видань відносять, наприклад, «Gazeta Woli i Bemowa» («Газета Волі і Бемово») у Варшаві, «Obserwator Dzielnicowy» («Районний оглядач» ) у Любліні та ін.

Парафіяльна преса - територія її функціонування та поширення обмежується масштабами одного церковного приходу (прикладами таких видань можуть служити «Przebudzenie» («Пробудження»), «Rodzina Parafialna» («Парафіяльна сім'я»), «Serce Otwarte» («Відкрите серце»), «Siew» («Посів») та ін.

Деканальна періодика - охоплює територію католицького деканату. Її представляють, наприклад, такі видання, як «Echo Parafii» («Парафіяльні відлуння»), «Dziedzictwo» («Спадщина») та ін.

Друкований орган гміни - територія його впливу обмежується межами однієї або декількох сільських гмін. Прикладом подібних видань можуть служити «Echo Osieka» («Ехо Осека»), «Gazeta Koszycka» («Кошицька газета»), «Glos Niebylca» («Голос Небильця») та ін.

Міська преса - охоплює своїм впливом невеликі або середні за величиною міста, наприклад, «Gazeta Miejska» («Міська газета»), «Glos Radzion- kowski» («Радіонковський голос»), «Goniec» («Вісник») та ін.

Друкований орган міської гміни - територія його впливу обмежена територією невеликого або середнього міста і прилеглих до нього сільських гмін, що не виходить за межі повіту. Цю групу представляють такі видання, як «Gazeta Ogro- dzieniecka» («Огроденецька газета»), «Gazeta Orzeska» («Ожеская газета»), «Glos Wojkowic» («Голос Войковиць») та ін.

Для класифікації місцевої преси використовують критерій зв'язку між територіальним поширенням друкованих видань і формальними структурами суб'єктів-видавців. За цією класифікацією наявні три підгрупи місцевої преси:

Періодика, формально не обмежена в межах розповсюдження. У цьому випадку видавець не має перед собою будь-яких формальних перешкод, які б обмежували межі поширення тиражу. Ці межі встановлюються на практиці виключно під впливом інтересу читачів до даного видання. До таких видань належить приватна періодика, а також преса, що випускається товариствами любителів рідного краю, наприклад, «Gazeta Zulawska» («Жулавська газета»), «Ziemia Kaliska» («Калішська земля») та ін.

Преса з формальним обмеженням поширення, представлена виданнями, територіальне охоплення яких залежить від певного формального (адміністративного) поділу території. Так, поширення видань органів самоврядування у Польщі лімітується адміністративними кордонами підконтрольних цим органам територій, а парафіяльних - межами парафій. До цієї групи входять, наприклад, «Gazeta Rawska» («Равська газета»), «Glos Ostiydy» («Голос Оструди») та ін.

Видання внутрішнього обігу поширюють винятково в межах тих організаційних структур, які вони покликані обслуговувати. Такі видання підприємств та установ (включаючи освітні), політичних партій, професійних спілок. Їх представляють, наприклад, газети «Kaskada» («Каскад»), «ProMedico» («Про Медіко»), «Krosno» («Кросно») та ін.

Ще одним з класифікаційних критеріїв, який застосовують для систематизації польської місцевої преси є критерій аудиторної орієнтації видань. Загальновідомо, що кожен засіб масової інформації, включаючи місцеві періодичні видання, призначений для певної аудиторії. А тому передбачувана читацька аудиторія, якій адресовані видання, є найвагомішим серед інших критерієм класифікації, який дозволяє характеризувати місцеву пресу Польщі з огляду на її вплив на формування громадянського суспільства.

За цим критерієм виділяють газети і журнали різного роду територіальних спільнот, а також періодичні видання місцевих професійних спільнот.

Зважаючи на велику різноманітність сучасної місцевої преси в Польщі також застосовують дворівневу класифікацію. На першому її рівні поділ ґрунтується на наявності або відсутності факторів, що обмежують читацьку аудиторію видань. У цьому випадку місцеву пресу поділяють на дві підгрупи:

універсальна періодика («загальні» видання), призначена для всієї місцевої спільноти, незалежно від соціально-демографічних та інших характеристик членів цієї спільноти, наприклад, «Tygodnik Walbrzyski» («Вальбжіцький тижневик»), «Echo» («Ехо»), «Nowiny» («Новини») тощо);

преса для певних груп людей, що складають місцеву спільноту («частково-групові» видання), орієнтована лише на певну частину місцевої читацької аудиторії, наприклад: «Rzemieslnik Opolski» («Опольський ремісник»), «Czas Akademicki» («Академічний час»).

На другому рівні класифікаційного поділу універсальну пресу ділять відповідно до реакції на неї читацької аудиторії. Пресу з диференційованою аудиторією утворюють ті видання, щодо яких не проявляється фактор читацького самовідбору. У цьому випадку поняття диференційованого читача тотожне поняттю універсального читача (читацької аудиторії). Преса профільного читача утворюється в результаті селективного відношення аудиторії до того чи іншого видання, в результаті чого дійсний читач відрізняється від очікуваного13. Одним із чинників класифікації в даному випадку може виступати переважна тематика видання, його зв'язки з місцевою владою, інтереси читача.

В окремих місцевих виданнях аудиторія формується за ознакою зв'язку з певним місцем роботи або навчання, з певним родом професійної діяльності, з певною організацією, або ж за наявністю в читачів певних політичних поглядів.

На основі аналізу цілей і завдань місцевих газет можна сформулювати висновки про функції, які вони виконують. Переважна кількість цілей і завданнь місцевої преси залишалися і залишаються незмінними, незалежно від типу видань та особливостей історичного періоду їх функціонування. Разом з тим в 1990-і роки у зв'язку з появою нових типів видань відбулася помітна трансформація завдань, які виконує місцева преса. В. Чорацький вважає, що головними завданнями місцевої преси є наступні:

постачання аудиторії всебічною, поточною місцевою інформацією;

виконання функції «трибуни місцевої спільноти»;

згуртування місцевої спільноти;

формування громадської думки в місцевих масштабах;

спостереження за діями місцевої влади;

інтеграція місцевої спільноти в локальні та нелокальні соціальні структури;

підтримка місцевої культури;

формування у населення духу причетності до «малої батьківщини»;

суспільно-політична, культурно-історична, економічна освіта місцевої спільноти;

рекламно-інформаційна функція;

досягнення економічного успіху на ринку;

розважальна функція, реалізована на місцевій тематиці або місцевими авторами.

Більшість вказаних завдань здійснюється усіма місцевими виданнями, різними типами місцевої преси. Типологічні відмінності між виданнями визначають їх пріоритети у здійсненні цих завдань та ступінь інтенсивності діяльності з їх реалізації. Іноді вони ж є причиною того, що видання не виконує якусь частину з названих завдань, що обумовлено його типологічними характеристиками. Також існує розбіжність окремих типів місцевих видань між їх передбачуваними функціями і тими, які реально виконуються, що є головною причиною постійного розшарування місцевої преси.

Отже, для подальшого вивчення ролі місцевої преси Польщі в формуванні громадянського суспільства необхідна її класифікація. Для виокремлення видань місцевої преси з системи періодики застосовують наступні критерії: участь у творенні комунікаційної мережі місцевих спільнот та формуванні місцевого інформаційного середовища(первинний); територія (ареал) поширення, межі поширення тиражу, місце випуску видання (вторинні). Для класифікації преси загальновживаним є критерій просторового охоплення на основі друковано-видавничого регіону. В свою чергу, мікрорегіональну місцеву пресу характеризують за такими субкритеріями як колишні воєводства; місто як центр мікрорегіону; католицька єпархія; міста - економічні центри; повіт, а субмісцеву пресу за навчально-виробничо-локальним субкритерієм і субкритерієм мікрорайону. Найбільш наближеними до сфери громадянського суспільства є видання, виокремлені на основі зв'язку між територіальним поширенням друкованих видань і формальною структурою суб'єктів-видавців, а також ознакою зв'язку з певним місцем роботи або навчання, з певним родом професійної діяльності, з певною організацією, або ж за наявністю в читачів певних політичних поглядів.

Література

1. Dziki S. Wstp do typologii wspolczesnej prasy polskiej. Materialy OBP. Zeszyt 52 [Text] / S. Dziki. - Krakow SIW Znak, 1989. - S. 4-5.

2. Encyklopedia Powszechna PWN [Text]. W 12 woluminach. T. 3.- Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1971. - S. 578.

3. Корнилов Е. А. Журналистика на рубеже тысячелетий [Текст] / Е. А. Корнилов. - Ростов н/Д Донской издательский дом, 1999. - C. 22; Кондаков Н. И. Логический словарь [Текст] / Н. И. Кондаков. - М. Академия, 1971. - C. 403.

4. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических зданий [Текст] / А. И. Акопов. - Иркутск Ротапринт, 1985. - C. 6-7.

5. Gierula M. Polska prasa lokalna 1989-2000. Typologia i spoleczne funkcjonowanie [Text] / M. Gierula. - Katowice Wydawnictwa Komunikacji, 2005. - S. 32.

6. Оцінювання громадянського суспільства: посібник користувача. 2010. ПРООН [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.undp.org.ua/ files/ua_31487UNDP_Civil_Society_Assessments_Gui de_ukr_updated_preview_copy .pdf.

7. Prawo prasowe. Ustawa z dnia 26 stycznia 1984 r. [Zasobow elektronicznych]. - Tryb dostpu: http://isap. sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19840050024.

8. Mdry J. Teoretyczne i praktyczne implikacje przestrzennego umiejscowienia tygodnikow lokalnych w ogolnopolskim systemie prasy [Text] / J. M^dry // Tygodniki lokalne. I Ogolnopolskie Konfrontacje Dziennikarzy Pism Regionalnych / Red. E. Kurzawa. - Krakow; Katowice: Ksi^garnia Akademicka, 1984. - S. 84.

9. Тут і далі приклади наведено з джерела: Stowarzyszenie Prasy Lokalnej. Oficjalna strona. - Tryb dost^pu: http://www.prasalokalna.eu/.

10. Mikulowski-Pomorski J. Komunikowanie skuteczne? [Text] / Jerzy Mikulowski-Pomorski, Z Necki // - KrakуwOsrodek Badan Prasoznawczych, 1983. - S. 274-275.

11. Sobczak J. Prawo Prasowe. Komentarz [Text] / J. Sobczak. - Warszawa; PoznanWydawnictwa Akademickie i Profesjonalne, 1992. - S. 20-21.

12. Chorzki W. Aktualna sytuacja medio w lokalnych w Polsce na podstawie badan ankietowych z przelomu roku 2001/2002 [Text] / W. Chorzki // Studia Kieleckie. Seria Bibliologiczno-Prasoznawcza, 2003. - № 3. - S. 46-52.

Размещено на Allbest.ru