Фразеологізми як засоби інформаційної війни в російському виданні "Аргументы и факты" (лютий-квітень 2014 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фразеологізми як засоби інформаційної війни в російському виданні «Аргументы и факты» (лютий-квітень 2014 р.)

канд. філол. наук, доцент

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Проаналізовано фразеологізми у публікаціях російського тижневика «Аргументы и факты» за лютий-квітень 2014 р. Розглянуто фразеологізми різних видів, що сприяє виявленню особливості їх актуалізації, модифікацію, комунікативну та прагматичну спрямованість.

Ключові слова: фразеологічний зворот, трансформація фразеологізмів, «Аргументы и факты».

Keywords: idiomatic expression, idiomatic transformation, «Arguments and facts».

Ключевые слова: фразеологические обороты, трансформация фразеологизмов, «Аргументы и факты».

У ХХІ ст. світове співтовариство зіткнулося з новою глобальною небезпекою -- інформаційною зброєю, яка принципово відрізняється від звичних для людства засобів ведення воєн: вона «невидима» і надзвичайно небезпечна. На тлі подій, що відбуваються в Україні, можемо говорити про повномасштабне використання такої зброї -- розгортання інформаційної війни. Що ж таке інформаційна війна? Яких форм вона набула нині та які засоби використовує?

Розглядаючи зміст і роль інформації в сучасному світі, канадський філософ, філолог, літературний критик, дослідник впливу медіа як засобу комунікації на аудиторію, Маршалл Маклуен сказав: «Істинно тотальна війна -- це війна за допомогою інформації». Тож можемо розглядати інформаційну війну як комунікативні технології, спрямовані на зміну поведінки індивіда за допомогою модифікації його моделі світу через зміни в інформаційних потоках.

Людству здавна відомі технології впливу, що забезпечували маніпулювання чужою поведінкою. Так, автор «Трактату про військове мистецтво» Сунь-Цзи переконував, що задля перемоги над ворогом необхідно: знищувати все хороше, що є в країні вашого противника; втягувати впливових представників вашого противника в злочини; підривати їхній престиж і виставляти в потрібний момент на ганьбу громадськості; використовувати допомогу найбільш підлих і мерзенних людей; розпалювати сварки й зіткнення серед громадян ворожої країни; підбурювати молодь проти старих; заважати всіма способами діяльності урядів; бути щедрими на пропозиції й подарунки для купівлі інформації й спільників та ін. Як бачимо, китайський стратег і мислитель відзначав значущість інформації як засобу, необхідного для перемоги.

Сучасне стратегічне інформаційне протиборство має на меті маніпулювання масами через внесення в суспільну й індивідуальну свідомість ворожих, шкідливих ідей та поглядів; дезінформацію та дезорієнтацію мас; послаблення певних переконань та ідейних принципів; залякування ворога своєю могутністю, а свого народу -- образом ворога. За наявності глобальних комунікативних потоків важко вплинути на іншу, «ворожу» аудиторію, не вводячи в оману власну. Так, реакція росіян на сьогоднішню ситуацію в Україні доводить, що на свідомість громадян Російської Федерації було здійснено масований і до того ж довготривалий вплив.

Без сумніву, кожна думка, ідея, що з'являється у світі, не може існувати без мовного оформлення. Здатність впливу словом важко переоцінити, особливо, у контексті інформаційно-пропагандистського протиборства.

Очевидно, що мова засобів масової комунікації є лакмусовим папірцем соціальних, політичних та економічних змін у житті соціуму. Сучасна публіцистика, відображаючи реалії дійсності й тенденції розвитку суспільства, миттєво реагує на будь-які зміни в політичних дискусіях. Саме тому вона визнається дієвим засобом інформаційної війни, оскільки формує світобачення людей, здійснює ідеологічний вплив. З метою максимальної реалізації своїх основних функцій сучасні медіа намагаються адаптуватися до певних умов, аби «налаштуватися» на читача, зацікавити його і водночас моделювати його поведінку. Прагнучи максимальної емоційно-експресивної виразності, спеціалісти ЗМІ часто використовують фразеологізми, оскільки їм «властива номінація, специфічною рисою якої є оцінне, емоційно-кваліфіковане навантаження» [3, с. 16].

Мета статті -- дослідити роль фразеологізмів як засобів інформаційної війни в російському виданні «Аргументы и факты» (лютий-квітень 2014 р.), виявити особливості їх актуалізації, модифікацію, комунікативну та прагматичну спрямованість.

Функціонування фразеологічних одиниць у періодичних виданнях досліджували вітчизняні вчені М. Алефіренко, Д. Баранник, І. Білодід, М. Жовтобрюх, А. Коваль, Г. Колесник, Н. Кочукова, О. Пономарів, Ю. Прадід, В. Ужченко, а також російські мовознавці В. Вакуров, В. Костомаров, М. Кохтєв, Г. Солганик. На думку дослідників, «своєрідність фразеологічного значення, на відміну від лексичного значення, виявляється у вторинному відтворенні мовної картини світу, збагаченому досвідом інтелектуально-емоційного освоєння носіями мови відповідних об'єктів позамовної дійсності» [2, с. 17]. Образи, що лежать в основі фразеологізмів, «є зрозумілими та прозорими для даної лінгвокультурної спільноти, тобто відображають характерне для неї світобачення та світосприйняття» [6, с. 120]. Оскільки ніхто не заперечуватиме певну лінгвокультурну спорідненість громадян України та Російської Федерації, можна розраховувати на адекватне розуміння значення фразеологізмів та вмотивоване їх уживання.

У статтях «Аргументы и факты» спостерігаємо активне використання фразеологізмів кількох типів як за значенням, так і за походженням. Так, у реченні: «Путин не бог, но у него достаточно власти, чтобы очистить «авгиевы конюшни» и предотвратить нашествие Чёрных» [9] вжито фразеологізм, запозичений з античної міфології. Негативна його конотація виявляється яскравіше на фоні порівняння на початку речення. Зрозуміло, що читач, який позиціонує Геракла (а саме він очистив стайні) як надзвичайно сильну, сміливу людину, а головне -- стовідсотково позитивну, уже «не бачить» заперечної частки «не». Для російського читача у цьому реченні цієї частки не існує.

Популярними у публікаціях є фразеологічні звороти на позначення осіб, груп людей: «Служители закона явно устали» (про органи правопорядку на сході України) [5], «Предполагалось, что жертвами станут лица, имеющие за границей валютные счета и собственность, и что эти мальчики для битья шибко испугаются» (про запровадження санкцій щодо деяких громадян РФ) [8].

Іноземні засоби масової інформації, проаналізувавши, як не тільки в Україні чи Росії, а й у медіаорганізаціях світу висвітлювалися події в Україні, визначили способи ведення нинішньої інформаційної війни: необ'єктивність, перекручування фактів, відверта неприхована брехня. Так, посилаючись на статтю Анни Шаманської [18], в якій здійснено такий аналіз, охарактеризуємо бачення ситуації британською газетою «Guardian»: серед правил інформаційної війни -- «... перейменуйте революцію. Російські ЗМІ, наприклад, часто називали київські протести «фашистськими» і використовували інші негативні терміни, описуючи події» [18]. Підтверджень цієї думки можна навести безліч. Усі вони є у вільному доступі в мережі: «Лихорадочные, некомпетентные и часто на грани провокации действия киевских властей (военная мобилизация, заявления о возможном разрыве дипотношений с Россией, русофобство и антисемитизм) только пугают Запад и никак не способствуют принятию каких бы то ни было решений» [8]; «Вопрос о принадлежности Крыма встал ребром, когда в Киеве случился националистический госпереворот» [20]; «Новые бан- деровцы» [4]; «Так что, разделимся, «шановни бандеровцы»?» [13]. 16 квітня 2014 р. «Аргументы и факты» надрукували інтерв'ю з М. Задорновим: «Михаил Задорнов: «Только после беды славяне берутся за ум». Антиукраїнська риторика висловлювань російського сатирика очевидна. Захопившись інформаційною війною, газета «Аргументы и факты» не помічає (а може, й не знає) різниці між словами бАндерівці та бЕндерівці: «Сегодняшняя Византия опять нас разъединяет, натравливает древлян на полян, полян на древлян, бендеровцев на москалей. Это они привели Украину к такой ситуации, к разгулу бендеровцев в стране» [12]. Однак розумний читач зробить правильний висновок: навіщо правильне написання, аби пропаганда.

Як бачимо, висловлювання авторів статей тижневика, що мають яскраво виражений негативний характер, містять фразеологічні звороти для оцінки певної ситуації: «Можно было бы посмеяться над всем этим, если бы сейчас «десятилетиями угнетаемые бандеровцы» не правили бал в революционной Украине и не рассылали спецбригады в масках по «пророссийским областям» [13]; «Кто заварил кашу?» [8]; «Тем более в условиях, когда власти Киева будут вставлять нам палки в колёса» [11], «Чашу терпения харьковчан переполнили боевики «Правого сектора» [19], «Политика, которая ещё вчера казалась такой вялой, вдруг громко постучала в двери наших жилищ» [9].

Трапляються фразеологізми із професійною лексикою: «Мы должны ковать железо, пока горячо, -- вернуть себе то, что по праву, исторически, культурно и цивилизационно принадлежало Большой России» [7]; «В общем, местными СМИ делается всё, чтобы отвлечь людей от грядущего краха экономики и неминуемого обнищания, «российские страшилки» тут -- отличный козырь» [7]; «Им приказали, они и под козырёк!» [10].

Використовуючи деякі фразеологізми у заголовках статей, автори небезпідставно розраховують на те, що такі звороти привернуть до себе увагу, замінять нейтральну номінацію експресивною: «Кто перешёл «краснуюлинию» на Украине?» [8]; «Аксенов: Крым не будет «сидеть на шее» у России» [1]; «Обещали -- и кинули. Запад не выполнил условий соглашения по Украине» [15].

Незважаючи на те, що фразеологізми -- стійкі словосполучення, їхня природа дещо діалектична, тобто вони можуть видозмінюватися з певною стилістичною метою. Серед найпоширеніших видів фразеологічних трансформацій -- заміщення або додавання компонентів: «Впрочем, население всех постсоветских стран сегодня расположено скорее к консолидации с Россией, нежели к атомизации и перемалыванию всего живого в западной мясорубке «гражданского общества» [7], «В. Путину удалось снизить градус страха, но тревога осталась» [9], «Если они сочтут необходимым подать такие кандидатуры, мы будем их рассматривать, но насильно никто никого женить не будет» [17].

Поширеною структурною трансформацією фразеологізмів є зміна типу речень за метою висловлювання: «Что за чёрная кошка пробежала между Россией и Западом?» [16] (букв.: «хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода» [14, с. 70] використано зі зміною мети висловлювання з розповідної на питальну, що дає змогу розгорнути міркування, що й чому спричинило погані стосунки між країнами). Подібна трансформація спостерігається й у випадку: «Кто с нами в одном строю?» [7], тим паче, що так сформульований заголовок статті у газеті.

Створення виразу внаслідок накладання однієї або кількох одиниць допомагає досягти максимального ефекту виразності: «Насильно -- в «рай»?» [16] (пор.: «насильно милим не будеш» та «в рай потрапити»).

Еліптування фразеологізмів служить для зацікавлення читача: «Обычных-то людей, нас с вами, туда не пускают, так что всё вилами по воде» [10].

Ускладнення фразеологізмів дає можливість яскравіше висловити характеристики змісту: «Впрочем, население всех постсоветских стран сегодня расположено скорее к консолидации с Россией, нежели к атомизации и перемалыванию всего живого в западной мясорубке «гражданского общества» [7].

Отже, текстам статей російського щотижневика «Аргументы и факты» притаманний широкий спектр використання фразеологізмів, різноманітність їх модифікацій. Більшість фразеологічних зворотів уживаються не стільки для образності, скільки для створення оцінного ефекту (іронії, зневаги, насмішки, захоплення).

Значущість фразеологічних одиниць у газетному тексті пов'язана з низкою його властивостей. Дослідження таких особливостей є перспективним напрямом, оскільки ще потребують вивчення прецедентні тексти у публікаціях, особливості вживання власних назв у фразеологізмах і трансформованих на їх основі конструкцій.

Отже, матеріали газети орієнтуються на тих, хто готовий до тенденційного висвітлення подій в Україні кінця 2013 р. -- початку 2014 р. Однак не всі читачі погоджуються з обраним тижневиком «вектором», про що свідчать їх коментарі. Один із них яскраво підсумовує «досягнення» газети «Аргументы и факты», яка в цей час перебуває на передовій інформаційної війни: «Эта статья играет на публику. Печатать ее в такое сложное для Украины время -- это разжигать ненависть между братскими народами. Жаль, что моя любимая газета становится частью грязной российской пропаганды» [10].

фразеологізм публікація

Посилання

1. Аксенов: Крым не будет «сидеть на шее» у России // Аргументы и факты. -- 2014. -- 8 апр.

2. АлефіренкоМ. Ф. Теоретичні питання фразеології /М. Ф. Алефіренко. -- Харків: Вища школа, 1987. -- 136 с.

3. Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. -- Київ: Наук. думка, 1984. -- 156 с.

4. Гарбузняк А. Новые бандеровцы. С уходом Януковича майдан может переродиться / Алина Гарбузняк // Аргументы и факты. -- 2014. -- 26 февр. (№ 9).

5. Зотов Г. Анархия в Малиновке. Обозреватель «АиФ» передает из восточной Украины / Георгий Зотов // Аргументы и факты. -- 2014. -- 19 марта (№ 12).

6. Коновець С. П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань): дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.05 «Романські мови» / Коновець Сніжана Павлівна; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. -- Київ, 2005. -- 215 с.

7. Коровин В. Кто с нами в одном строю? / Валерий Коровин // Аргументы и факты. -- 2014. -- 26 марта (№ 13).

8. Костиков В. Как Запад чижика съел. Кто перешел «красную линию» на Украине / Вячеслав Костиков // Аргументы и факты. -- 2014. -- 26 марта (№ 13).

9. Костиков В. Трудно быть Путиным. Какие вызовы стоят перед президентом / Вячеслав Костиков // Аргументы и факты. -- 2014. -- 12 марта (№ 11).

10. Кудряшов К. Хроники банд Бандеры. Счастье вольной Украины пытались купить реками крови / Константин Кудряшов // Аргументы и факты. -- 2014. -- 9 апр. (№ 15).

11. Новая жизнь Крыма. Чем Россия поможет полуострову // Аргументы и факты. -- 2014. -- 26 марта (№ 13).

12. Оберемко В. Михаил Задорнов: «Только после беды славяне берутся за ум» / Валентина Оберемко // Аргументы и факты. -- 2014. -- 16 апр. (№ 16).

13. Свириденко О. Дикий-дикий запад. И на что он собирается жить? / Оксана Свириденко // Аргументы и факты. -- 2014. -- 5 марта (№ 10).

14. Ужченко В. Д. Фразеологічний словник української мови / В. Д. Уж- ченко, Д. В. Ужченко. -- Київ: Освіта, 1998. -- 224 с.

15. ЦепляевВ. Обещали -- и кинули. Запад не выполнил условий соглашения по Украине / Виталий Цепляев // Аргументы и факты. -- 2014. -- 5 марта (№ 10).

16. Цепляев В. Политолог Александр Рар: «За последние месяцы имидж России улучшился» / Виталий Цепляев // Аргументы и факты. -- 2014. -- 5 февр. (№ 6).

17. ЦИК Украины готова принять российских наблюдателей на выборах // Аргументы и факты. -- 2014. -- 2 апр.

18. Шаманська А. Україна та інформаційна війна (світові ЗМІ) [Електронний ресурс] / Анна Шаманська. -- Режим доступу: http://www.pravda. com.ua/inozmi/svoboda/2014/04/7/7021571. -- Назва з екрана. -- Дата перегляду: 25 квіт. 2014 р.

19. Это раскол? Восток Украины может отгородиться от власти майдана // Аргументы и факты. -- 2014. -- 9 апр. (№ 15).

20. Юрьев В. Точка невозврата. Почему Россия не могла уступить в крымском вопросе / Виктор Юрьев // Аргументы и факты. -- 2014. -- 26 марта (№ 13).

Размещено на Allbest.ru