Інтерактивність у передачах розмовного радіо ("Громадське" та "НВ")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА

КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ

КУРСОВА РОБОТА

з теорії журналістики

Інтерактивність у передачах розмовного радіо (“Громадське” та “НВ”)

Студентки Остапенко М.О.

Керівник: старший викладач

Черниченко І.М.

Вінниця-2019 рік

АНОТАЦІЯ

Остапенко М.О. Інтерактивність в програмах розмовного радіо (“Громадське” та “НВ”). - Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019. - 24 сторінки, 26 джерел.

Дана робота є дослідженням способів формування та збереження аудиторії на радіо, а також методів впровадження інтерактивності у передачах розмовного формату. Робота структурована у 2 частини: перша - теоретичне дослідження даного питання, друга - аналіз та порівняння застосованих методів інтерактивності у ранкових передачах розмовного радо “Громадське” та “НВ”.

Ключові слова: інтерактивність, Інтернет, передача розмовного формату, ведучий, функції радіо, аудиторія.

АННОТАЦИЯ

Остапенко М.О. Интерактивность в программах разговорного радио (“Громадське” и “НВ”). - Донецкий национальный университет имени Василия Стуса, 2019. - 24 страницы, 26 источников.

Данная работа является исследованием способов формирования и сохранения аудитории на радио, а также методов внедрения интерактивности в передачах разговорного формата. Робота структурирована в две части: первая - теоретическое исследование даного вопроса, вторая - анализ и сравнение применённых методов интерактивности в утренних передачах разговорного радио “Громадське” и “НВ”.

Ключевые слова: интерактивность, Интернет, передача разговорного формата, ведущий, функции радио, аудитория.

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ІНТЕРАКТИВНОСТІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО РАДІО
• 1.1 Формування та збереження цільової аудиторії радіо
• 1.2. Методи інтерактивності на радіо
• 1.3 Етапи створення передачі розмовного формату
• 1.4 Роль Інтернету у зв'язкові між радіо а аудиторією
• РОЗДІЛ 2. ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НА РАДІО “ГРОМАДСЬКЕ” ТА “НВ”
• 2.1 Інтерактивність у ранкових передачах радіо “Громадське”
• 2.2 Інтерактивність у ранкових передачах радіо “НВ”
• 2.3 Порівняння ефективності впроваджених методів на радіо “Громадське” та “НВ”
• ВИСНОВОК
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
• ВСТУП
• Аудиторія - це те, за що бореться кожна радіостанція та заради чого створює свій контент. Тому одним із найважливіших факторів успішності роботи є зворотній зв'язок, тобто інтерактивність. Сьогодні існує багато методів контактування зі слухачами, які допомагають дізнаватися більше про тематичні або музичні вподобання, настрої та проблеми аудиторії. Для передач розмовного радіо власний ефір є одним із основних аспектів інтерактивності. За допомогою живого спілкування із людьми, яке здійснюється безпосередньо ведучим радіоефіру, відбувається формування слухацької бази, постановка та вирішення спільних проблем. Вважається, що радіо є не найпопулярнішим засобом масової інформації. Його намагалися витіснити як телебачення, так і Інтернет, які завоювали інтерес користувачів за допомогою ряду інтерактивних послуг та можливостей. Тому важливо знайти ефективні методи збереження людської зацікавленості та потреби у радіо. Як не дивно, але в той же час Інтернет є одним із найпотужніших методів інтерактивності, який покращує взаємозв'язки станції та аудиторії. Актуальність даного питання полягає в тому, що сьогодні, у добу розвитку нових медіа, з'являється все більше і більше способів формування та збереження слухацького сегменту.
• Тому метою даного дослідження є узагальнення та систематизування знань про існуючі методи інтерактивності в передачах розмовного радіо та доведення їх ефективності на прикладі ранкових передач розмовного радіо.
• Надалі перед нами стоятимуть такі завдання:

· Визначити способи формування та збереження аудиторії;

· З'ясувати методи інтерактивності, якими користуються радіостанції;

· Дослідити етапи створення та структуру передачі розмовного формату;

· Визначити роль ведучого радіоефіру у спілкуванні з аудиторією;

· Проаналізувати роль Інтернету в умовах сучасного радіомовлення;

· Охарактеризувати передачі одних з найпопулярніших розмовних радіостанцій країни;

Об'єктами даного дослідження є передача “Радіоранок” на радіо “Громадське” та передача “Новий ранок” та радіо “НВ”.

Предметом даного дослідження є аналіз та порівняння впроваджених методів інтерактивності в передачах розмовного радіо “.

Впродовж виконання даної роботи були застосовані теоретичні та емпіричні методи дослідження: опис, аналіз, синтез, індукція, узагальнення, порівняння.

Робота складається зі вступу у якому викладено актуальність даної теми, мета, завдання, предмет, об'єкт та методи дослідження. Також додається анотація із коротким описом праці. Далі матеріал структуровано на дві частини: теоретичну та практичну. У першій - дослідження та систематизація знань із заданої теми, у другій - доведення їх ефективності та впровадження у створенні контенту для передач розмовного радіо. Завершують роботу висновки, у яких встановлюється відповідність результатів заданій темі та завданням. Додається список використаної літератури та досліджених джерел, який складається із 25 позицій.

Серед теоретичних матеріалів науково-методичні посібники та науково-популярні статті викладачів та провідних журналістів: Ольга Антонова, Олена Кулініч, Сергій Квіт, Василь Лизанчук, Майя Нагорняк. Також використані студентські наукові дослідження,у сфері радіожурналістики, зокрема висвітлення явища інтерактивності. У якості джерел були досліджені публікації у таких інтернет-виданнях, як “Club RADIO” та “Научно-культорологический журнал”. Доведена гіпотеза американського радіожурналіста Квінсі Маккоя, який стверджує: “Щоб підвищити рейтинг радіостанції, керівникові слід налагодити зв'язок зі своїм слухачем на емоційному рівні. Насамперед, цьому сприяє вміння викликати у слухача почуття причетності. Нагородіть його (слухача) несподіваною розвагою, залучіть його до цього дійства, і якщо він буде вражений успіх вам гарантовано.”

Новизна даної роботи полягає у аналізі та порівнянні методів інтерактивності у передачах розмовного радіо “Громадське” та “НВ” за період 22-24 травня 2019 року.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ІНТЕРАКТИВНОСТІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО РАДІО

1.1 Формування та збереження цільової аудиторії радіо

“Інтерактивність - багатосторонній інформаційний обмін з користувачем, причому як з окремими представниками, так і з аудиторією загалом.”, - зазначає журналіст та літературознавець Сергій Квіт.[3,155] Тобто, формування та збереження аудиторії знаменує інтерактивність радіостанції. Для того, щоб вирахувати потенційних слухачів, потрібно зіставити такі дані, як потужність передавача станції, територіальні особливості мовлення, рельєфну та атмосферну специфіку, а також соціально-демографічну характеристику населення (вік, стать, освіта, національність, соціальний статус).

Існує ряд дистанційних та стаціонарних методів, які дозволяють формувати окремі сегменти цільової аудиторії. Усі вони базуються на інтерактивності, тобто на зворотному зв'язкові з аудиторією, що дає можливість визначити вподобання та настрої слухачів.

До дистанційних методів формування аудиторії належать:

· Інтернет-зв'язок. Під даним методом мається на увазі онлайн-спілкування слухачів один з одним або ж з ведучими в чатах та на офіційних сайтах радіостанції. На веб-сторінках влаштовують голосування, опитування, що дозволяє висловити свої думки з приводу формування контенту. Також можливий варіант контактування через електронну пошту.

· Телефонний зв'язок. Телефон як технічний засіб є одним із визначальних в контексті інтерактивності радіоефіру: таким чином можна проводити опитування, вести репортажі з місця подій, дискутувати в прямому ефірі.

· Поштовий зв'язок. Найменш ефективний спосіб, адже “ера листування” відійшла у минуле. Проте варто врахувати певні соціальні групи, які характеризуються віком, соціальними та ментальними особливостями, що й досі відправляють листи до редакції.

До стаціонарних методів формування аудиторії належать:

· Аудиторіум-тести. Метод, який більше стосується радіостанцій музичного формату, аніж розмовного. Це одноразовий захід, який способом анкетування дозволяє визначити фонотеку радіостанції.

· Фокус-група. Це респонденти, група з 10-15 чоловік, об'єднані та сфокусовані на одній проблемі. Вони покликані вирішувати поточні проблеми радіостанції.

· Журі-група. Опитування, як правило 100 людей, яке допомагає зробити соціально-демографічний зріз населення. Зазвичай це розсилка анкетування за домашніми адресами, яке дозволяє відстежувати зміни смаків та вподобань цільової аудиторії.

· Електронний-тест. Цей інтерактивний метод базується на онлайн-голосуванні за допомогою спеціального пристрою, який визначає музичні вподобання аудиторії. Прогнозує перспективний розвиток програмної концепції станції.

· PR-акції. Це один із найскладніших способів - зустріч із глядачами наживо. Радіостанція організовує концерти музичних виконавців або виступи ведучих прямого ефіру, займаються саморекламою передач та власних послуг.

Збереження аудиторії - процес, який станція розпочинає з першого ефіру та який триває, доки станція веде мовлення.[1, с.160]. Тому для станції важливо не лише сформувати аудиторію, а зуміти утримати та примножувати її інтерес. Власний ефір - найважливіший чинник інтерактивності радіостанції. [1, c. 160]. Уміти пристосовувати власний імідж до іміджу слухачів - це лише методика збереження аудиторії, технологічне втілення якого виконують за допомогою спеціальних соціологічних та моніторингових досліджень.

1.2 Методи інтерактивності на радіо

Двостороннє спілкування з аудиторією з'явилося в Україні на початку 90-тих. Прообразом перших розмовних інтерактивних передач стала інформаційно-музична “Контакт”. Однією з перших ведучих була Емма Бабчук, яка стверджує, що одним із перших методів інтерактивності на радіо стали дзвінки слухачів у студію. “Вона зауважує, що до програми активно залучалися прямі телефонні дзвінки слухачів, що іноді призводило до словесних дуелей і баталій.” [5, c.158]

В наш час ми можемо виокремити набагато більше методів інтерактивності, аніж просто дзвінки в студію. Хоча, варто зауважити, що цей спосіб залишається одним з найефективніших та найрозповсюджуваніших у сучасній радіосистемі. Модернізовані способи, які додалися з часом, лиш доповнюючи його та підсилюючи взаємозв'язок між аудиторією та радіо.

Сьогодні можемо виокремити традиційні методи інтерактивності, які активно діють та доповнюють одне одного. Розпочнімо з найменш розповсюджуваного та ефективного, який знаходяться під загрозою зникнення:

· Пошта. Даний спосіб зворотного зв'язку у вигляді традиційних листів та телеграм відходить у минуле. Ним користуються хіба що люди, які не мають доступу до новітніх технологій. Передачі типу “Огляд листів слухачів” зовсім зникли з радіоефірів. Однак можна відправити листа до редакції, з приводу формування контенту програм.

В часи появи даного типу зв'язку він користувався великою популярністю. “З січня 1989 р. на хвилях Донецького обласного радіо звучить навчально-пізнавальна передача "Мова рідна, слово рідне", яку веде А. Загнітко -- доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови Донецького університету, академік. Щомісяця у визначений час слухачі зустрічалися з авторською програмою А. Загнітка. І вони щиро відгукувалися на неї. Скільки листів, зворушливих слів було на підтримку ідеї української культури на Донбасі!” [2, c. 181]

· Комп'ютер. Сучасний ефективний спосіб двостороннього зв'язку між радіо та слухачем. Дозволяє спілкуватися через електронну пошту, онлайн-чати, брати участь у інтернет-опитуваннях та голосуваннях, контактувати із ведучим у прямому ефірі, ставити запитання чи замовляти пісні. Також однією з найбільших переваг є можливість прослуховування подкастів будь-якої радіостанції за будь-який період. Крім того більшість радіостанцій дублюють новини, музику на власних інтернет-ресурсах, де є можливість прослуховування у реальному часі. До того ж багато акцій, конкурсів та розіграшів.

Варто зауважити, що інтерактив-гра був запроваджений ще у кінці 20 століття. Радіостанції влаштовували конкурси з розіграшем призів. “Для маленьких слухачів звучать передачі "Барвисті сторінки", "Казкова криничка", "Країна Мудрагелія", "В гостях у Веселої Нотки", "Веселковий майданчик", "Веселий трамвай" та ін. У передачі "Веселковий майданчик" ведуча разом із своїми слухачами "розфарбовує" цей кольоровий майданчик цікавою для дошкільнят інформацією, різноманітними інтерв'ю та репортажами. Вік слухачів (5--7 років) -- це вік "чомучок", коли неодмінно хочеться про все дізнатися. Тому щоразу наприкінці передачі малятам дають завдання. Переможці конкурсу отримують призи.” [2, c.186-187]

Такі ігри та конкурси проводилися переважно у передачах для дітей та юнацтва, аби залучити молоде покоління. “Щотижневий літературно-мистецький радіожурнал "Вітрила" ознайомлює з творчістю видатних митців України і світу, сучасних поетів і прозаїків різних літературних шкіл і напрямів. Слухачі радіожурналу беруть участь у роботі літературного факультативу, різноманітних конкурсах і вікторинах.” [2, c. 189]

· Телефон. Традиційний спосіб зв'язку, який активно застосовується на радіо. Особливо, якщо ми говоримо про передачі розмовного формату, коли слухач у будь-який момент може стати учасником дискусії у студії або поставити питання експертові. Можна відправити повідомлення з будь-якою інформацією ведучому радіоефіру за допомогою телефонних додатків, типу Мессенджер. До речі, вони особливо користуються популярністю серед аудиторії, завдяки широкому спектру можливостей. Тому часто радіостанції мають чати у Viber або Telegram, де проводять опитування та голосування.

· PR-акції. Даний спосіб впроваджується у форматі відкритого заходу, де слухачі зустрічаються з ведучими радіоефірів. Наприклад, концерт із музичними виконавцями, дискотеки та вечірки із ді-джеями радіостанції, прес-конференції з редакторами передач. Спілкування представників радіо зі своєю аудиторією наживо допомагає знайти ще більше точок дотику, спільних тем та проблем. Відповідно орієнтує у створенні контенту, який би корелював із запитами суспільства.

· Подвійні ефіри. Зараз набирає популярності даний спосіб інтерактивності, адже він покликаний об'єднувати радіостанції, міста, різні аудиторії. Прямий ефір можна проводити одночасно у різних куточках країни, або ж навіть у різних країнах, тим самим інтегруючи слухачів. Нещодавно в Україні з'явилося перше інтерактивне радіо, яке активно застосовує даний метод. ““Сьогодні, як і планували, запустили перший ефір Urban Space Radio. Формат радіо можна назвати розважально-просвітницьким. Музика лунає виключно українська, часто це є гурти не мейнстримові, ті про яких мало хто знає, ми будемо про них розказувати, будемо їх запрошувати і таким чином популяризувати для того, щоб вони мали вихід на широку аудиторію. Кожного дня у нас будуть гості або прямі включення з інших міст. Таким чином це буде інтерактивна розмова з іншими містами”, - пояснив Тарас Малий, директор радіо.” [14]

Про Інтернет як окремий спосіб інтерактивності та його роль у розвиткові сучасних радіоефірів йтиметься у наступних підрозділах.

Основні переваги інтерактивного спілкування:

· Воно дає слухачу можливість висловити свою думку, тим самим реалізує його право на свободу слова.

· Зближує аудиторію та радіо, адже людина спілкується з ведучим прямого ефіру, тим самим стає експертом чи гостем студії, що дозволяє самовиразитися.

· Дозволяє людині довіряти радіо, яке завжди проаналізує проблему, спробує її вирішити, відповість на запитання, дасть можливість поділитися новинами та враженнями.

· За рахунок довіри інтегрує аудиторію, робить її єдиними цілим, що допомагає створенню громадської думки у суспільстві.

Чим більше форм інтерактивного мовлення використовує радіостанція, тим більше слухачів вона може залучити. [11, c. 106] Теоретики та практики сучасної радіожурналістики переконані, що інтерактивні методи мають великі перспективи розвитку, а передачі розмовного формату вже давно завоювали популярність та авторитет серед аудиторії.

1.3 Етапи створення передачі розмовного формату

Насамперед з'ясуємо, що ж таке передача розмовного формату. Це програмне утворення, у межах якого відбувається бесіда, дискусія на актуальні суспільні теми у тріаді - ведучий, кілька експертів(2-3) та слухацька аудиторія. [5, c. 160] Основний час програми, займають розмови ведучих, тому інформаційно-пізнавальні та соціально спрямовані передачі є найпопулярнішими. Варто зайважити, що час виходу також грає важливу роль. Прайм-тайм припадає на ранок та вечір, коли люди вирушають у справах або відпочивають вдома після робочого дня. Наприклад, італійська телерадіокомпанія “RTL 102.5 Hit Radio s.r.l.”, яка є моделлю конвергентного ЗМК, має вечірню передачу “Головні герої”, у якій закликають до ненав'язливого спілкування самих слухачів, аби допомогти відновити сили після роботи.

У прямоефірних передачах розмовного формату журналісти, як правило, пропонують до обговорення актуальні теми, які хвилюють суспільство, як українське, так і міжнародне. Діалог (полілог) є головним змістовим компонентом програми. Усе більше станцій переходять повністю на розмовний формат та заповнюють ефірний час інтерв'ю із відомими або просто цікавими людьми. Тому важливим етапом у створенні розмовної передачі є підготовка до інтерв'ю: опрацювання ведучим теми бесіди та складання списку запитань до експерта. “Як ви готуєтеся до інтерв'ю? «Я читав усе, що тільки потрапляло мені до рук», -- каже Тед О'Браян, колишній ведучий ранкового ток-шоу на WRKO у Бостоні. Коли інтерв'ю відбувається у прямому ефірі, свою непідготовленість виправити неможливо. І навіть якщо вам вдасться обманути аудиторію, ви все одно не зможете приховати свою поверховість. О'Браян відшукав і вивчив усі можливі матеріали у газетах і журналах про потрібний йому предмет. І якщо гість щойно написав книгу, О'Браян обов'язково читав її.” [4, c. 242-243] Серед досвідчених журналістів є ті, які не готують запитання принципово, вважаючи, що вони звучатимуть занадто формально. Хоча нотатки допомагають ведучому впорядкувати думки, страхують від помилок у прямому ефірі.

Окреслимо основні умови, виконання яких дозволяє посилити ефективність інтерактивного компонента як складової частини розмовних передач:

· Доефірна підготовка. Даний етап передбачає пошук інформації про предмет розмови та гостя студії, а також ретельне вибудовування всіх інтерактивних прийомів.

· Переосмислення ролі ведучого. Цей фактор є дуже важливим для ведення розмовної програми. Ведучий повинен виважено підійти до власного іміджу, як ефірного, так і особистісного, повинен контролювати свої судження, міркування, аби не заповнювати ними ефір, модерувати бесіду, даючи змогу висловитися, як експерту, та і слухачам.

· Вивчення психологічних засад вдалого спілкування. Ведучому потрібно вміти знаходити емоційний підхід до будь-якого співбесідника, аби в потрібний момент повернути діалог у правильне русло. Журналістові необхідно удосконалювати свої комунікативні навички та вміння, розширювати кругозір, ерудицію.

Отож, ми бачимо наскрізну роль ведучого у побудові успішної розмовної передачі. Одна і перших ведучих таких програм Емма Бабчук розповідає: “Я сповна відчула на собі магію живого мовлення, живої емоції (сміх, зворушення, сльози) -- і ні з чим незрівнянний ефект присутності -- у кожній хаті, у кожній господі, в колі своїх слухачів. Знаю, що люди часто кидали, як кажуть, варене й печене, аби послухати передачу, а потім, по гарячих слідах, написати листа. Просто вражаючим був ефект” [5, c. 158-159] Ведучий прагне зачепити аудиторію та притягнути її до радіоприймача. Феноменальність ведучого базується на взаємозалежності та взаємовідтворенні в тому, хто працює в ефірі, основних професійних характеристик диктора, актора та журналіста. Умовно ведучого розмовної програми називаємо “шоуменом”. Приставка “шоу” характерна більш для телебачення, тому на радіо іменуємо ді-джеєм, автором, а передачу, відповідно, авторською, іменною.

Ведучий “Громадського радіо” Андрій Куликов стверджує: “Авторська програма - це те, що повинно цікавити насамперед ведучого. Він не має копіювати або робити щось усупереч іншим. «Треба не запозичувати, а навчатися, і якщо вам сподобався якийсь прийом, то змінити його під проект. Ти даєш і береш, бо ти спілкуєшся та отримуєш фідбек. Нам часто дзвонять і роблять зауваження, і подобається це чи ні, треба реагувати на те, що радять слухачі”. [10]

Невід'ємним елементом такої програми є спілкування із слухачами, тому важливо мати контакти слухачів та підтримувати із ними зв'язок, для того, аби дізнатися, як вони реагують на зміни в ефірі. Потрібно придумати фразу, яку робитиме ведучого впізнаваним, аби людина знала, кого слухає. “Коли в ефір дзвонять, то треба показати людям, що ви не просто виконуєте механічну функцію, але й цікавитеся співбесідником. І так вам будуть дзвонити вам завжди. І головне правило авторської програми - любити і хотіти над нею працювати. Основне - зрозуміти, для чого і чому ви це робите, тоді нічого не треба вигадувати, бо у вас вже все є”[10] - переконаний Андрій Куликов.

Таким чином інтерактивна модель мовлення є шляхом до залучення мільйонної аудиторії, а також інструментом регулювання соціального життя громадян.

інтерактивність розмовне радіо

1.4 Роль Інтернету у зв'язкові між радіо а аудиторією

Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет відкрила для радіомовлення нові перспективні шляхи розвитку. Нові медіа загалом досягли нового рівня у поєднанні з Інтернетом, який можна вважати повноцінним ЗМК. Особливість інтерактивності в Інтернеті полягає у тому, що двосторонній зв'язок розгортається в одному фізичному середовищі. Через загальнодоступність існує тенденція створення онлайн-аналогів медіа, що відкриває ряд додаткових інтерактивних можливостей для користувачів. Так більшість розмовних радіо пропонує своїм слухачам онлайн-трансляцію ефірів. Окрім того можна дублювати інформацію на власному веб-сайті радіостанції. Даний фактор облегшує пошук інформації, а також дозволяє знайти необхідні матеріали за будь-який часовий проміжок.

“Інтернет-радіостанція може бути не самостійним проектом, а лише одним із вимірів мультимедійного конвергентного ЗМІ, як от радіо «Високий вал» при однойменній чернігівській газеті. Працюючи в синергії з материнським друкованим чи Інтернет-виданням, радіостанція заощаджує на контенті, залучає додаткову аудиторію і виступає «бонусом» для читачів.” [6, c.360-361] Експерт з радіомовлення Роман Заяць вважає, що з винаходом маловартісного доступу до мереж у автомобілях, Інтернет-радіо повністю перекриє FM.

Інтерактивність унаслідок доступності та активного використання Інтернет-мережі виносить на новий рівень взаємодію ЗМК зі своєю аудиторією. У мережі можна створювати онлайн-чати або фан-клуби радіостанцій. Слухачі можуть контактувати, як один з одним, так і з працівниками радіостанції. Вони мають змогу обговорювати важливі теми, рекомендувати, радити, критикувати радіо з приводу контенту.

Тому Інтернет навряд чи ставить радіо під загрозу зникнення, а, навпаки, дає йому можливість встановлювати інтерактивний зв'язок з аудиторією на новому технологічно-програмному рівні.

РОЗДІЛ 2. ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НА РАДІО “ГРОМАДСЬКЕ” ТА “НВ”

2.1 Інтерактивність у ранкових передачах радіо “Громадське”

Громадське радіо - некомерційна недержавна радіостанція, яка працює у форматі “news and talk”, а також найбільший в Україні виробник якісних подкастів. Радіо має свою новинно-просвітницьку мультимедійну платформу, якою можна користуватися через мережу Інтернет та мобільні додатки. Громадське радіо налічує одну з найбільших аудиторій в Україні, 1,5 мільйона слухачів та близько 500 тисяч - на офіційному сайті. Радіостанція працює заради сталого розвитку суспільства, тому щодня подає аналізи найсвіжіших українських та міжнародних подій.

Передача “Радіоранок” виходить в ефір з 8 по 10 годину ранку в будні дні та з 10 по 11 - на вихідних. Ведучі прямого ефіру - Вікторія Єрмолаєва та Олена Терещенко. Програма, у якій обговорюють важливі події в країні та світі, запрошують до студії відомих гостей, експертів, з якими розмовляють на актуальні теми дня.

Я провела дослідження ранкових програм “Радіоранок”, які виходили в період з 22 по 24 травня на наявність методів інтерактивного зв'язку з аудиторією. Результати показали, радіо має подкасти даної передачі на офіційному сайті у мережі Інтернет, тобто можна з легкістю знайти та прослухати ефір за будь-яку дату. Також за допомогою “Real Audio” можна слухати передачу у режимі онлайн або через телефонний додаток. Новинно-інформаційна мультимедійна платформа Громадського радіо корелює з соцмережами, тому слухачі можуть ділитися матеріалами на своїх сторінках.

Я аналізувала кожен на ефір за тим, наскільки ведучий залучає до обговорення слухачів та як часто надходять дзвінки у студію. Із 9 передач дзвінки у студію надходили лише у 2. Темами даних передач були: “Передчасні парламентські вибори”, “Блокування українських сайтів інтернет-провайдерами в окупованому Криму”.

В одній із передач ведуча нагадала номер прямого ефіру. У кожній з передач йшлося про наявність онлайн-чату, створеного на платформі Viber із закликом до обговорення тем ефіру.

2.2 Інтерактивність у ранкових передачах радіо “НВ”

Радіо “НВ” - новий український проект, недержавна радіостанція інформаційно-просвітницького спрямування, яка розпочала своє мовлення з 1 березня 2018 року. Радіо “НВ “ - це розмовна станція, у прямому ефірі якої обговорюють теми, які у всіх на слуху. До студії запрошують завжди компетентних коментаторів, а слухачів закликають дзвонити, розмовляти на навіть сперечатися.

Програма “Новий ранок” - ранкове шоу, яке виходить у ефір з понеділка по п'ятницю з 7 по 10 годину. Ведучі - Олег Білецький та Павло Новіков. У студії обговорюють важливі події та проблеми сьогодення, як вони вплинуть на українців, думки, дискусії, інтерактив зі слухачами.

Я дослідила ранкову програму “Новий ранок”, яка виходила з 22 по 24 травня 2019 року на наявність інтерактивних методів зв'язку зі слухачами. Радіо “НВ” має власний сайт, на якому є посилання на подкасти, проте база оновлюється нерегулярно. Всі ефіри дублюються на платформі You Tube, де можна не лише прослухати прямий ефір, а й спостерігати те, що відбувається у студії. Канал оновлюється щодня, тому користувачі мають можливість постійно слідкувати за матеріалами. На сайті є дані новини у текстовому форматі, а також функція “Поділитися у соцмережі”. Тобто є інтеграція із соціальними мережами.

Назва подкасту від 24 травня - “Наш виборець потім починає ненавидіти владу, яку обирає”. У студії експерт Олег Петровець. Під час розмови ведучий оголосив результати опитування, проведеного серед аудиторії радіо, з приводу теми ефіру. Також нагадав про можливість подзвонити у студію та поставити запитання експертові. Один із нових методів інтерактивного зв'язку, інтегративності - прямий ефір одразу з двох столиць - Києва та Праги, запланований на даний ефір, за технічних умов був перенесений на наступний випуск передачі.

Ефір від 23 травня з темою “Закон, який ставить під загрозу енергетичну децентралізацію”. У студії гість Андрій Зінченко. Інтерв'ю з експертом жодного разу не переривалося дзвінком слухача у студію. З приводу заданої теми заздалегідь опитувань проведено не було.

“Японці їдять на камеру музичний мем Jerry Heil” - тема ефіру від 22 травня. Експерт у студії Андрій Куртов ділиться секретами відеоблогінгу, а також розповідає про фестиваль “ВідеоЖара”. На початку ефіру ведучому надходить фотоповідомлення від користувача із Швеції, на яке він швидко реагує. Даний факт доводить те, що на платформі Viber діє активний онлайн-чат, де з легкістю можна обмінюватися новинами, дискутувати, як один з одним, так із ведучими прямих ефірів.

2.3 Порівняння ефективності впроваджених методів на радіо “Громадське” та “НВ”

Порівняймо ефективність впроваджених методів інтерактивності в ранкових передачах розмовного радіо “Громадське” та “НВ”. Розпочнімо з Інтернет-аналогів. Обидві радіостанції мають мовлення у форматі “Real Audio”, а також базу подкастів. Радіо “НВ” дає можливість перегляду ефірів на каналі у You Tube. Сайт радіо “НВ” - більш функціональний та адаптований для користувачів, містить інформацію про кожну передачу, а також розклад їх виходу в ефір. Є можливість підписатися на розсилку та отримувати сповіщення та повідомлення на електронну пошту.

Обидві радіостанції використовують класичні методи зворотного зв'язку з аудиторією: телефон, комп'ютер, Інтернет, мобільні додатки, соцмережі. Вперше радіо “НВ” застосовує новий метод - подвійні ефіри одразу з Києва та Праги (в попередніх випусках інші європейські столиці), що є прогресивним для українського радіо. За даними рейтингу Bestradio.FM-100 2018 року радіо “НВ” посідає 15 позицію. Даний факт доводить, що радіостанція охоплює різні верстви населення, особливо молодь, а також застосовує більше новітньо-технологічних методів зв'язку із аудиторією, ніж радіо “Громадське”. Радіо “Громадське” до результатів рейтингу не потрапило.

ВИСНОВОК

За останні роки українська радіожурналітика розвинулася до конвергентного сучасного ЗМК, яке надає своїм користувачам ряд мультимедійних можливостей. Радіо значно розширило сферу свого впливу потрапивши до мережі Інтернет. Онлайн-аналоги радіостанцій справді полегшують зворотній зв'язок із аудиторією, а також допомагають радіостанціям конкурувати з іншими електронними медіа.

Інтерактивне спілкування - невід'ємна частина сучасного радіо, продукт епохи вільного висловлювання думок і розвитку технологій, інструмент для ЗМК та спосіб самовираження для аудиторії. Сенс інтерактивності в тому, що радіо стає “живим”, гнучким механізмом, результатом не лише праці журналістів, але й вподобань та настроїв слухацького сегменту. Значення інтерактивності важко переоцінити, оскільки дане явище зближує аудиторію та радіо

На початку даного дослідження переді мною стояла мета - узагальнити та систематизувати знання про існуючі методи інтерактивності в передачах розмовного радіо та довести їх ефективність. Впродовж виконання даної роботи я прослідкувала історію зародження інтерактивності в програмах українського радіо, дослідила існуючі інтерактивні методи двостороннього зв'язку зі слухачами. Я охарактеризувала наявні методи формування та збереження аудиторії. Також у теоретичній частині описано етапи створення передачі розмовного формату та роль ведучого прямого ефіру в даному процесі.

У практичній частині об'єктами мого дослідження стали програми “Радіоранок” та “Новий ранок” розмовного радіо “Громадське” та “НВ”. Результати роботи показали, що радіостанції користуються широким спектром наявних інтерактивних методів спілкування з аудиторією та активно розвивають діяльність у мережі Інтернет. Теми, над якими працюють журналісти, відповідають запитам суспільства, про що свідчить залученість слухачів до обговорень в радіоефірі, а також участь в голосуваннях та анкетуваннях у телефонних додатках.

Отже, дане дослідження доводить те, що спілкування та безперервний зв'язок ЗМК зі своєю аудиторією є надзвичайно важливим фактором, як у створенні контенту, так і формуванні активного, свідомого суспільства. Так, за допомогою інтерактивних методів радіо сприяє виробленню спільної думки про те чи інше явище, впливає на поліпшення життєвого рівня людей, їхню інформаційну обізнаність та соціальну адаптацію. В умовах прогресивного розвитку методів інтерактивності радіо має всі шанси функціонувати та користуватися популярністю на новому технологічно-програмному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонова О.В., Кулініч О.О. Радіожурналістика: Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності Журналістика Держ. закл. “Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. - Луганськ: Вид-во ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2012.

2. Лизанчук В.В. Основи радіожурналістики: Підручник. - Київ, 2006.

3. Квіт С. “Масові комунікації: Підручник” / С. Квіт. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008.

4. Стівенс Мітчелл./ “Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет.” -К./ 2008

5. М. В. Нагорняк / “Інтерактивність як визначальний чинник ефективності розмовних програм інтернет-радіостанцій”./ Наукові записки Інституту журналістики. Том 57. 2014./ Жовтень -- грудень.

6. Олександр Дмитровський. /“ІНТЕРНЕТ-РАДІО В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ” / Вісник Львівського університету. /Серія Журналістика. /2015. Випуск 40. /с. 358-362

7. О. А. Зелінченко /“Інтерактивність як основа "живого" радіомовлення: історія виникнення та

8. важливість упровадження соціального замовлення аудиторії”/ Інститут журналістики КНУ ім Шевченка [Електронне джерело]

9. Анастасія Сімашова / “РАДІОБАЧЕННЯ” ЯК УНІКАЛЬНА МОДЕЛЬ КОНВЕРГЕНЦІЇ ЗМК (НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ІТАЛІЙСЬКОГО РАДІОБАЧЕННЯ “RTL 102.5”) /Львівський національний університет імені Івана Франка ТЕЛЕ- ТА РАДІОЖУРНАЛІСТИКА. /2013./ Випуск 12. С. 378-385

10. Наталья Шопен “Интерактивность - это пульс жизни” Научно-культорологический журнал №4 [82] 15.03.2002 [Електронне джерело]

11. Андрій Куликов: «Радіо дає найбільшу свободу» Медіакритика /2015 [Едектронне джерело]

12. Валерий Шеин/ Белорусский государственный университет /“Интерактив в радиоэфире - спустя 10 лет” Журналистика. Телевидение и радио. / 2011/ 103-106 с.

13. Андрей Бубукин Интерактивность на радио: только плюсы! Журнал “Club RADIO” [Електронне джерело]

14. https://fakty.com.ua/ua/videos/radio-v-ukrayini-chomu-sluhayut-ta-najpopulyarnishi-radiostantsiyi/ [Електронне джерело]

15. http://firtka.if.ua/blog/view/perse-v-ukraini-interaktivne-urban-space-radio-vijslo-v-pramij-efir-foto91037 [Електронне джерело]

ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ

16. “Перша профорієнтаційна платформа для школярів: як це працює"/ програма “Радіоранок” /Громадське радіо,, 24.05.2019

17. “Новий український правопис: що змінюється?"/програма “Радіоранок”/ Громадське радіо / 24.05.2019

18. “Передчасних парламентських виборів може не бути -- Гарань"/, програма “Радіоранок”/ Громадське радіо /24.05.2019

19. “Як зібрати гроші на свій проект і з чого почати: приклад успішної краудфандингової кампанії"/ програма “Радіоранок”/ Громадське радіо /23.05.2019

20. “Інтернет-провайдери в окупованому Криму блокують щонайменше 20 українських сайтів: дослідження"/ програма “Радіоранок”/ Громадське радіо /23.05.2019

21. “Рада не змінила виборче законодавство: що це означає"/ програма “Радіоранок”/ Громадське радіо /23.05.2019

22. “Жителям прифронтових територій нараховують тисячні борги «комуналки» за військових -- Євген Каплін"/ програма “Радіоранок”/ Громадське радіо /22.05.2019

23. “Майже половина українців підтримують референдум про статус «ЛДНР» і компроміси з боку України: соцдослідження"/ програма “Радіоранок”/ Громадське радіо/ 22.05.2019

24. “Україна не отримає новий транш МВФ: прогноз аналітика Сергія Фурси"/ програма “Радіоранок” /Громадське радіо /22.05.2019

25. “Наш виборець потім починає ненавидіти владу, яку обирає -- Олег Петровець” / програма “Новий ранок” Радіо “НВ” / 24.05.2019

26. “Закон, який ставить під загрозу енергетичну децентралізацію: суть розкриває Андрій Зінченко”/ програма “Новий ранок” / Радіо “НВ” /23.05.2019

27. “Японці їдять на камеру та музичний мем Jerry Heil: тренди відеоблогінгу від Андрія Куртова”/ програма “Новий ранок” Радіо “НВ” / 22.05.2019

Размещено на Allbest.ru