Конструкції управління соціосистемою комунікацій: підсилення іміджу і репутації держави в контексті діяльності ЗМІ

Знайомство з конструкціями управління соціосистемою комунікацій. Характеристика способів підсилення іміджу і репутації держави в контексті діяльності ЗМІ. Аналіз нових інструментів формування іміджу і впливу на аудиторію. Розгляд програм іміджетворення.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.03.2020
Размер файла 1,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конструкції управління соціосистемою комунікацій: підсилення іміджу і репутації держави в контексті діяльності ЗМІ

Імідж України у світі напряму залежить від подачі матеріалів у ЗМІ, їх впливу на цільову аудиторію, що може бути ефективним за умови використання таких методів, як пропонується автором медіаплацебо, медіа-кластер, PR- наживка, PR-фільтр, імідж-трітмент, імідж-муляж, імідж- трансформер, гендерноінноваційний імідж (авт. терміни). Отримані результати науково-практичних експериментів орієнтовані на управління соціосистемою комунікацій: підсилення іміджу і репутації держави. Результат правильної інформаційної кампанії - успішна держава: економічна

незалежність і стабільність, послідовна дипломатична політика, інвестиційна привабливість, високий рівень туристичного інтересу до країни, військова міць та готовність і бажання лідерів налагоджувати дипломатичні відносини на всіх рівнях.

Нами апробовані методи: метод відповідності, метод співзвучності, метод удосконалення, метод прямої реклами, метод трансформації успіху, метод швидкого реагування, метод дзеркала, метод «вікна Овертона» - вікна можливостей, через яке можна ефективно популяризувати ідею чи об'єкт, обговорювати, підтримувати, пропагувати,

- пропонуємо закріпити законодавчо й вивести в еталон. Правильно змодельована ситуація, професійно сформований імідж об'єкта і його поетапна популяризація у ЗМІ дає результат - позитивний імідж. У соціальних медіа, пресі, радіо, телебаченні, кіно - за стислий термін формуємо громадську думку, створюємо нових лідерів й руйнуємо існуючі рейтинги, впливаємо на державний імідж. Зміст дослідження відображає суть проблем створення позитивного іміджу України в засобах масової інформації, що повністю відображено у монографіях авторки та раніше оприлюднених працях.

Наявність у кожного громадянина гаджета, під'єднаного до всеохопного Інтернету, - сприятливі умови для формування громадської думки і суспільних настроїв. У глобалізованому медіапросторі інформація втрачає цінність, доступність і оперативність здешевлюють її. Оперативність нівелює здатність аудиторії обробляти, обговорювати, переосмислювати, отриману з відкритих джерел інформацію. Отже, інформація не встигає пройти етап оціночних суджень й, як наслідок, - перерости у знання і мудрість.

Актуальність теми дослідження. Держава, як будь-який інший об'єкт іміджу, - це об'єкт, котрий необхідно подати у вигідному, конкурентному світлі, - пропонуємо медіа задіювати для формування позитивного іміджу.

Стан наукової розробки проблеми. Тема надзвичайно масштабна і достеменно не досліджена, оскільки, надзвичайно швидкими темпами розвитку науки і медіасередовища щодня з'являються нові інструменти формування іміджу і впливу на аудиторію. На конференціях і наукових зібраннях провідних дослідників теми здебільшого акцентується на взаємодії об'єкта, імідж якого формується, і цільової аудиторії і наголошується, що результатів можна досягти за допомогою медіаінструментів. У статті звертаємося до класичних і новаційних наукових розвідок, доробку Л. Губерського, Г. Почепцова, М. Дорошко, А. Гулієва, А. Г альчинського, О. Мартиненка, Б. Гаврилишина, Е. Галумова, А. Рамова, Н. Качинської, П. Кривоноса, О. Кришталя, К. Бендукідзе, В. Пекаря, С. Анхольта, Тома Адамса, Дена Пфайфера, а також світових лідерів-новаторів, зокрема Лі Куан Ю, Мічіо Кайку, Кріса Андерсона. Сучасна комунікаційна культура, до якої належить низка суміжних наукових напрямів, серед яких журналістика та іміджелогія, орієнтована на комерційну привабливість кінцевого продукту, тобто імідж держави створюють для того, щоб на практиці підвищити рівень життя кожного громадянина. Роль менеджменту - виконавців програми іміджетворення - бути максимально професійно-ефективним, виконуючи свою ділянку роботи й орієнтуватися на успішний кінцевий результат, тобто діяти в інтересах громади. Імідж України складається зі способу життя кожного українця. Наша імідж-лабораторія орієнтована на те, щоб за короткий відрізок часу вивести Україну на рівень конкурентних світових держав і сприяти зміцненню цього статусу шляхом неординарного мислення, втілення сміливих креативних проектів та ідей. Зокрема, йдеться про створення активної комунікаційної платформи в Інтернеті, де кожен громадянин міг би висловлювати свої думки щодо власного внеску у розбудову України й отримати матеріальну підтримку (грант, стипендію, державне фінансування на забезпечення свого проекту, відібраного фахівцями і шляхом голосування інших користувачів).

Інформаційні реалії початку ХХІ століття доводять: для того, щоб впливати на імідж країни, не обов'язково бути медіамагнатом. Вдало подана ідея від однієї людини у соціальній мережі може, як лихоманка, охопити весь інформаційний простір, як лавина, викликати істотні зміни у тій сфері, про яку йдеться. Час змін, у якому перебуває Україна, потребує відповідної зміни й удосконалення медіапростору, зокрема високої професійної підготовки медіапрацівників. Журналіст потребує навиків, що передбачають суміжно міждисциплінарні знання: тобто базова освіта журналіста, а також додаткові знання - мов, економіки, законодавства, політології, історії, іміджмейкингу та сфери соціальних комунікацій тощо, залежно від сфери діяльності.

Мета і завдання дослідження. Мета даного дослідження передбачає комплексне ґрунтовне дослідження іміджу України, сформованого у ЗМІ, що повною мірою викладено у наших попередніх дослідженнях. Тема політичного іміджу й надалі потребує комплексного ґрунтовного дослідження іміджу України, сформованого у ЗМІ.

Об'єктом дослідження є процес формування політичного іміджу України, що знаходиться у стані трансформації, у залежності від багатьох факторів й має віддзеркалення у медіа. Розглядаємо імідж як певний синтетичний образ, що складається у свідомості громадян певний об'єкт, зокрема, про державу і її лідерів, конкретну особу (громадського діяча), медіаорган, тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає комплексному порівняльно-історичному аналізі розвитку іміджелогії в Україні, її практичного застосування у державотворенні. Систематизовано наявні теоретичні і прикладні питання становлення наукового контенту сучасної іміджелогії. У результаті здійсненої роботи виявлено нові факти. Нові дані спостережень та експериментів дали змогу представити системний погляд і аналіз інновацій у творенні іміджу у ЗМІ, запропонувати власний алгоритм творення державного іміджу. Дослідивши українські реалії досвід й іноземних держав щодо творення країни-бренда, пропонуємо ситуаційні шаблони та їх високопрофесійне застосування. Україна має суттєві національні активи, тиражувати можливості котрих потрібно у ЗМІ, варто сконцентруватися на перевагах і рухатися за стратегією до переможного результату. Насамперед: 1) глобальна популяризація держави на рівні МЗС та бізнес-структур, що зацікавлені у завойовуванні іноземного ринку. Ключовий фактор партнерства - спільний інтерес - демонстрація переваг держави. 2) персональна зацікавленість кожного у позитивному сприйнятті країни на рівні кожного громадянина (наприклад іноземця зустрічає сервіс паспортного контролю, митниця, таксі, готель, аптеки, крамниці, театри та ін.), кожен є своєрідним пазлом єдиної картини - сприйняття держави-бренда.

Імідж бренда та ідентичність бренда - це взаємодоповнюючі поняття, де імідж складають офіційні символи: герб, прапор, символіка, вишиванка, традиції, народна творчість, фольклор, історичні пам'ятки... Інша важлива складова - це репутація, що складається із сукупності факторів, зокрема сприйняття держави у світі. Базовий імідж, підсилений аргументованою репутацією (створеною ЗМІ та професіоналами- іміджмейкерами і бренд-менеджерами), є формулою успішного іміджу країни. Отже, випливають три основні напрямки просування інтересів країни: А) на рівні МЗС і ЗМІ та іміджево-інвестиційних агенцій; Б) на рівні бізнес-інтересів українських міжнародних компанії, в контексті просування бренда (якісних товарів, послуг) з їх прямою асоціацією з Україною. В) на рівні кожного окремого громадянина, що в сукупності ознак представляє уявлення про націю, ідентичність і становить незламний код українця.

Рис.1

комунікація імідж держава

Імідж країни формують ті, хто у ній живе, своїми щоденними вчинками. Всі разом і кожен окремо - це складові держави. Країну на побутовому рівні сприймають по тому, наскільки привітні й виховані її громадяни, як часто усміхаються, поводяться у публічних місцях, по рівню злочинності й досягнень у всіх сферах. Репутацію і відповідно імідж формують стереотипи. Україна - молода країна, і має всі шанси посісти гідне місце серед топ держав Європи. Відповідальність за сприйняття країни лежить однаковою мірою на плечах кожного українця: від пересічної людини до президента.

Наведемо приклад, «є такий фільм -- «Заплати іншому», знятий за мотивами однойменного роману Кетрін Райан Хайд. У ньому розповідається про 11-річного хлопчика з неблагополучної сім'ї. У його клас приходить новий учитель суспільних наук і дає незвичне завдання -- придумати спосіб поліпшити світ і спробувати втілити його в життя. Учень розробляє схему -- «заплати іншому». Суть її в тому, щоб зробити щось добре трьом людям і попросити їх принести якусь користь трьом іншим, і так цей ланцюжок має множитися далі. На різних етапах головний герой зневірюється, втрачаючи віру у власний задум, однак урешті- решт він спрацьовує, народжуючи суспільний рух. Щоправда, за це хлопчикові згодом довелося заплатити життям... Це, звісно, ще не відповідь на винесене в заголовок запитання. Адже головна дистанція, яку пройшов головний герой, -- це шлях не від першої доброї справи до здійснення всього задуму, а від розуміння того, що таке добре, до першого вчинку, ґрунтованого на особистій ідеї. Одне з трактувань поняття віри, власне, й говорить, що це -- самовизначення особистості з приводу наявних знань. Багато хто думає так: позитивні зміни в країні мають починатися з державних, суспільних, економічних та інших структур, а не особисто з мене. Мінятимуться структури -- зміниться і моє життя. Я ж знаю, що таке добре і що таке погано, та хіба в моїх силах самому змінити життя в країні?.. » [1].

На основі досліджень й кейсів власної імідж лабораторії резюмуємо: позитивний імідж має приносити прибуток країні й працювати на добробут її громадян. Брендингом варто було займатися безперервно від Дня проголошення Незалежності України у 1991 році. Проте до 2010 року державна не переймалася комплексно іміджетворюючою політикою. Імідж України за кордоном створювався на рівні Посольств та представництв України у світі, від комунікабельності й компетентності Посла України залежало те, як сприймають країну в даному регіоні.

Згодом відповідальність за популяризацію України було покладено на Державну службу туризму і курортів України. Процес популяризації та брендування України був бюрократично ускладненим. Найбільше, на що спромоглися, - це у 2010 році представили стандарт України на регіональних туристичних виставках та міжнародних, зокрема у Японії, Казахстані, Польщі, Іспанії та Росії (двічі), - рік ознаменувався демонстрацією 30-секундного ролика «Зустріч в Україні» [2], що транслювався на екранах протягом року у метро Києва та аеропорту «Бориспіль».

Напередодні «ЄВРО 2012» гостро постало питання брендингу України, тому у 2011 р. було реалізовано перший за 20 років української незалежності масштабний проект, що передбачав розробку та втілення комплексної стратегії позиціонування України за кордоном - Бренд «Україна». Мета стратегії - викликати живий інтерес до України, вигідно презентувати її для світової спільноти [3]. Очікування від реалізації програми - поліпшення іміджу, позитивного ставлення до українців як нації й держави. Брендингова стратегія України була спрямована на залучення міжнародних туристів та інвестицій. Група CFC Consulting, виконавці замовлення - розробники стратегії просування іміджу України за кордоном, використали ідею «відкритості» світові, що охоплює щирість і гостинність, готовність до співпраці. Відкритість зумовлена також географічним розташуванням України на перехресті цивілізацій та її багатонаціональним населенням. Підтверджена - безвізовим режимом для багатьох туристів й інформаційно-іміджевими кампаніями на CNN International та BBC World «Ukraine. All About U». Доказом стала підготовка до прийому «ЄВРО 2012»: до чемпіонату відкрито сучасні стадіони, аеропорти, готелі. Змістовність і фаховість підготовленої мністерством стратегії позиціонування країни за кордоном викликала обурення громадськості. Проект було реалізовано в рамках виконання бюджетної програми з фінансової підтримки забезпечення позитивного міжнародного іміджу України. Відповідальність за роботу над стратегією, яка мала на меті створення позитивного іміджу країни, була на департаменті інформаційної політики МЗС. У ЗМІ було оприлюднено колективний лист-звернення до Кабінету міністрів із рекомендаціями щодо поліпшення іміджу країни [4].

У 2014 році відбулася спроба брендування МЗС України, так з'явився проект Bandera Pro [5]. Дизайнери розробили спеціальний шрифт Bandera Pro, офіційний для МЗС, й емблему, що символізувала графічне зображення корабля зі слоганом «Воля народу - це вітер в наші вітрила». Щоправда, в українців проект викликав іронію та асоціацію з «Титаніком». Критика дісталася не лише символіці та концепції, а й відсутності етнічної прив'язки й самій назві. У ЗМІ прозвучали експертне невдоволення: чому саме Бандера? Не потрібно прив'язуватися до однієї людини у брендингу МЗС чи України. До недоліків проекту відносимо його ультрасучасність, відірваність від історичного минулого й традицій. Проект варто було б вдосконалити: поглибити емоційно, пов'язати із традиційними цінностями України - вірою, культурою, незламним духом, силою волі, єдністю, а символіка мала б асоціюватися із людьми і селом (аграрним сектором). Має бути послідовна узгоджена кампанія - спільні меседжі уряду, ЗМІ та бізнесу, вестися публічна дипломатія на рівні держав, спілкування для просування ідей та інтересів у світі через медіа. Даному проекту, як і попереднім, на нашу думку, бракувало фаховості, що обмежило необхідну масштабність його застосування. А саме - проведення соціологічних досліджень, опитування, ведення статистики й аналітики, прогнозування й відповідно оформлення результатів діяльності й подачі масам через призму медіа. Проекти не пройшли апробації, виконані у стислі строки «під певну дату», а не глобально. Вважаємо, що уряд України має провести відкритий конкурс на реалізацію іміджевої стратегії, врахувати досвід державного брендування й використовувати основні меседжі, на кшталт: «Україна - це ми, Україна - це я», дотримуючись принципів толерантності, нейтралітету, відкритості до діалогу, демонструючи світові свій розвиток. Пропонуємо такі меседжі, що вважаємо топ-маркерами у сприйнятті України у світі: українці - борці за волю, за цілісність території, переможці, патріоти, свободолюбиві й доброзичливі, реформатори у прагненні до змін за європейськими стандартами. Ризики несприйняття треба звести до мінімуму - шляхом демонстрації поетапного прогресу, дотримуючись орієнтиру на суспільні очікування, комунікацій через медіа. Діяти відкрито й відповідно реагувати на зворотній зв'язок (коментарі, обговорення, листування) - публічні виступи як реакція. Наявні проекти мають право на життя, проте потребують доопрацювань.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, щоб запропоновані алгоритми, що є результатами численних науково-практичних експериментів мають бути використаними у іміджетворенні, сприяти підвищенню ефективності PR-заходів. У дослідженні аналізуємо кейси іміджування й пропонуємо висновки, котрі можуть бути корисними для створення комунікаційного інструменту практичного використання у сучасних українських реаліях. Активізуємо ті знання, котрі не були задіяні повною мірою раніше, - пропонуємо удосконалені алгоритми, котрі тривалий час були у науковому резерві й не були задіяні у сфері соціальних комунікацій.

У контексті іміджування у медіа, проблематики даного дослідження пропонуємо застосування методу й введення у науковий обіг термінів: імідж-тригер-фактор (авт.) та метод тригерів- імідж-дублерів (авт.). Що таке тригер у класичному розумінні (англ. trigger, flip-flop) -- це електронна логічна схема, котра має два стійкі стани, в яких може перебувати, доки не зміняться відповідним чином сигнали керування. Напруги і струми на виході тригера можуть змінюватися стрибкоподібно [6].

Метод тригерів-імідж-дублерів. Урядовці, науковці, бізнесмени часто їздять на стажування за кордон, працюють над тим, щоб вивчити успіх і поразки країн-сусідів, щоб покращити роботу системи у власній країні. Отже, ми пропонуємо у медіа інформаційній кампанії застосовувати метод тригерів-імідж-дублерів (авт.). У іміджуванні держави метод передбачає перенесення успіху іноземних держав, котрі за короткий відрізок часу піднялися до рейтингу країн-лідерів. Успішні кейси іноземних держав і лідерів у перенесенні на українські реалії (реальними справами й медійними проявами), мають стимулювати усіх учасників процесу іміджування до результату - успішної країни.

У іміджуванні персоналіїв також пропонуємо задіювати покроково системну подачу асоціативних позитивно-репутаційних матеріалів, що підсвідомо викликатимуть асоціації з успішними історичними постаттями та діючими світовими лідерами й тим самим підсилюватимуть імідж об'єкту. Метод тригерів-імідж-дублерів дієвий як для короткострокових (виборчих кампаній) так і для довгостроковий репутаційних проектів. Запозичений успіх, позитивні асоціації підсвідомо викликатимуть у аудиторії прихильне ставлення до об'єкту іміджування.

Рис.2

комунікація імідж держава

Наприклад, тиражуючи інформацію, що пройшла апробацію часом і «піднесла» лідера до історичних знакових постатей варто перенести на об'єкт іміджування. Якщо є підстави й обставини дозволяють імітувати історичний досвід та успіх, то суспільство як якісний грунт дозволить методу бути ефективним і як наслідок інформаційної кампанії популярність й рейтинговість об'єкту зростатиме. Такі методи роботи використовують для дублювання ідей світових медіа проектів (політичних та ток шоу), бізнес моделей, виборчих кампанії тощо. Аудиторія потребує простої доступної подачі інформації, не обтяженої, а навпаки та котра асоціюється з успіхом, саме такі методи сприяють бути наслідуваними, залучати прихильників до іміджування.

В контексті іміджу України завдання іміджмейкерів сформувати певну поведінково-патріотичну норму, щоб кожен прагнув бути частинкою держави й долучитися до її успіху й зростання. Ми вважаємо, враховуючи історично-політичні обставини 2014-2016 рр. об'єднуючим імідж-тригер-фактором (авт.) вважаємо тему АТО (неоголошеної війни), ця тема є тією, що варто використати задля акумуляції й єдності всередині країни, єдності нації, підвищення патріотизму. Цінність теми в тому, що біль торкнулася кожної родини, це мало відбиток не лише емоційно- неприємний, а й фінансовий, й найстрашніше, що багатьом позначилося на людських втратах. В наслідок трагічних події нація зосередилася на акумуляції внутрішньої єдності й сили, волонтери допомагають армії й постраждалим, медіа демонструє героїчні вчинки у новинах і тим самим стимулює до розголосу й залучення нових прихильників України, цінність імідж-тигер-фактору у репутаційному еквіваленті неоціненна, так як формує не лише сьогоденне враження а й історичну тематику про держави для наступних поколінь. Той хто був звичайним громадянином в умовах АТО став героєм, той хто байдуже ставився до держави - перейшов на українську мову, зосередився на виключно генетичних аспектах (вихованні дітей, способу життя, вчинків, покупок вітчизняного виробника тощо) тим самим демонструючи свою прихильність до Батьківщини. Процес іміджування у медіа відбувається завдяки послідовним актуальним правдивим матеріалам з фотоілюстраціями, котрі забарвлені тригерами, котрі мають емоційно-практичну вагу й сприяють рейтингу, мають асоціації з історичними подіями котрі завершились і є знаковими.

Запропоновані ідеї вважаємо результатом практичного досвіду та теоретичних знань, спостережень, спроби зміни світогляду відповідно у пошуках ефективних рішень. В основу запропонованих нами алгоритмів покладено реальні невирішені проблеми, які можна усунути з допомогою нестандартних рішень та креативно- продуктивних ідей. Вивчивши кейси дослідників попередників - пропонуємо авторський аспект удосконалення системи соціальних комунікацій у контексті іміджування, створення позитивного іміджу. Для втілення задумано передбачено залучення висококваліфікованих фахівців у результаті проведення тендеру. Шорт-лист (список кандидатів для визначення переможців у тендері) може бути яким завгодно, запорука результативності зустріч перемовин напряму залежиться від імідж-трітмента. Пропонуємо діяти покроково.

Крок 1.

Імідж-трітмент апробовано у період з 2004 по 2018 рр., термін позначає лаконічну подачу іміджування, це ключовий-вирішальний аспект у роботі, що розглядається як базовий аспект у формуванні стратегії з іміджування.

Імідж-трітмент - лаконічна візуалізація - презентація процесу від початку до кінцевого результату, інструмент для комунікації з замовником (або об'єктом іміджування), лаконічна довершена переконлива презентація для участі у тендері, співбесіди з замовником послуг іміджування.

В обіг вводимо новий термін сфери соціальних комунікацій «імідж-трітмент», що має подібність із кіно терміном «трітмент» [7], проте у нашому випадку це фахове смислове забарвлення. Поява терміну виникла у результаті практичного досвіду й апробацій з 2004 року, тому пропонуємо впровадження власного шаблону:

Рис.3

Імідж-трітмент передбачає візуальну подачу: це слайди, які містять назву проекту, дані про автора, приклади топ кейсів іміджмейкера по темі, концепцію-пропозицію що стосується теми зустрічі, переконливі аргументи унікальності і фаховості для перемоги у тендері. Наш імідж-трітмент підсилюється контрастами: ми наводимо приклади невдалих кейсів суперників ринку іміджування, пропонуємо результати власної аналітики, підтверджуємо імідж-трітмент результатами соціологічних досліджень. Усі слайди рухливі, а фінальний слайд статичний: містить контактні дані, котрі залишаються на моніторі поки не завершиться зустріч.

Тональність подачі імідж-трітменту зводимо у «формулу трьох П»: повага, перфекціонізм, професіоналізм.

Завдання імідж-трітмента: лаконічно й інформативно презентувати персональний контент, викликати зацікавлення, інтерес, бажання працювати з вами, емоції, змусити думати аудиторію і працювати на результат.

Рис.4

Корок 2

Угода про співпрацю, реалізація проекту за правилами субординації й райдер для роботи.

Крок 3

Ціль, план, таймінг, команда, ресурси, робота на результат, акти-виконаних робіт відповідно до заявленого імідж-трітмента, підсумки, аналітика й аудит роботи. Новий етап-пролонгація - співпраця, або передача естафети, або дружнє прощання з рекомендаційними листами, що доповнять кейс іміджмейкера.

Примітка. Розв'язання проблеми підсилення дієвості кроків у іміджуванні передбачає залучення інноваційних прийомів і методів, зокрема тих, що ми пропонуємо у роботі, які пройшли апробацію нами. Сила сприйняття охоплює загальне враження - атмосферу запах візуальний образ психологію комунікацій настрій учасників комунікаційного процесу

Йдеться про комплекс дій та обставин, котрі впливають на ефективність іміджування й у цій роботі ми пропонуємо ті, які виявилися дієвими під час проведених нами апробацій 204-2018 рр. За певних обставин - уявлення від певного явища у різних людей може бути абсолютно протилежним. Суб'єктивізм Він цього залежить результат - ефект від імідж-трітмента. Ми покладаємося на зір, запахи, звучання голосу, інтонаційні аспекти.

Приклади:

Вдалий кейс імідж-трітмента

1) У 2010 році під час підготовки соціального проекту - мистецьке турне містами країни, ідея якого дати шанс талановитим дітям (без фінансових можливостей) показати себе світові. Потрібно було залучити інвесторів і забезпечити їм максимальний комфорт і іміджево-рекламну віддачу від інвестицій. Було складено імідж- трітмент і за бажанням потенційного патнера, - суть справи треба було викласти під час обідньої перерви. Поки несли замовлення на лаптопі презентували імідж-трітмент. Зустріч у одному із столичних кафе, де грала жива музика. Потенційний інвестор сумнівався - інвестувати в проект чи ні. І раптом перед десертом заграв вальс. Наш опонент посміхнувся, несподівано звернулася до нього: «Потанцюємо» у відповідь він встав і запросив мене. Піаніст підбадьорився і зіграв нам на біс ще й улюблену мелодію потенційного партнера проекту ... Збіг? Не думаю ... Скажу так, не будь я солісткою танцювального колективу в школі а потім в університеті, не виявися у потрібному місці з потрібною людиною - діти країни б не отримали грандіозний соціальний проект.

У великих соціальних проектах соціального значення у нас завжди було дві-три компанії інвестора для кожного готували персональний імідж-трітмент, час для зустрічі-презентації 35 хв., з них 10 хв. для представлення імідж-трітменту, 20 хв. для обговорення подробиць й 5 хв. час прийняття рішень, далі співпраця з менеджментом щодо формальностей. Проект в середньому тривав від 6 до 24 місяців. Це підготовка, проведення тендерів для підрядників, реалізація та пост піар і на фінал - акти виконаних робіт, подяки, і прощальний гала-вечеря з інвесторами і відповідальними за реалізацію проекту. Найдорожчим, я б сказала, безцінним в роботі не гонорар, і навіть не задоволення від процесу роботи, а слова подяки й пропозиції подальшої співпраці від голови правління банку, нашого генерального партнера. Визнання й підсилення власної репутації ще одним успішним кейсом - це найвища нагорода, стимул працювати далі.

Невдалий кейс імідж-трітмента

2) Поразка здебільшого стосується недотримання «формули трьох П». Як не слідувати заявленим принципам - готуйтесь до фіаско. Так один з політиків, з яким ми вели перемовини, намагався хитрити. Після ознайомленням з імідж- трітментом потенційний партнер виявив бажання працювати. Успішним є імідж-тратмент чи ні все ж таки можна взначити по результатам завершення проекту, досягнення поставленої мети. Завдяки професійному досвіду і навикам іміджмейкер має особливий погляд на дійсність: бачити не одиничний факт, а кругову панораму, виткану з переплетених між собою фактів у форматі 7D.

Принцип бумерангу діє на всі сто. Ще приклад. Рік ідеальних проектів. Людина високого рангу з наявним комплектом для успіху (авторитет, фінанси, мудрість)... Під час презентації його зацікавив другорядний по темі фактор, але як з'ясувалося ключовий для нього. Йшлося про забезпечення рекламної кампанії медіа ресурсами, ми паралельно працювали над впровадженням великого медіапроекту нашого клієнта, котрий налаштувався на новий вектор свого бізнесу. Ми вийшли на бажаний алгоритм, призначено день ділового обіду. Давній клієнт, скориставшись моєю довірою, запропонував моєму потенційно новому кілька цікавих напрямів, усунувши мене. Наш соціальний проект цього разу не відбувся й медіа також, бо усунувши мене від справ, регулярно звертався по «аудит». Врешті-решт втратив усе. Без моєї допомоги. Так склалося. Наразі нуль у нього всюди: ні контактів, ні коштів, усе пішло на погашення боргів...

Дотримання «формули трьох П» а також наявна угода про конфіденційність, нерозголошення процесу роботи та цін з передбаченими шрафними санкціями - це є кульмінацією імідж-трітменту й початок співпраці - реалізації передбаченого у презентації.

Висновок: З 2006 по 2011 рр. було багато відряджень. Як іміджмейкер, автор і керівник соціальних проектів, я познайомилася з людьми практично в кожній області, в кожному місті- мільйоннику, я подивилася і краще дізналася свою країну. Люди і знайомства, їх інтерес до моєї роботи і коментарі, надихали мене на створення нових проектів. Незважаючи на сучасну глобалізацію, я наполягаю на проведенні політики протекціонізму, впевнена, що розвинена промисловість, інвестиції в освіту культуру і медицину, - зробить країну непереможною, по-справжньому багатою, конкурентної, іміджевопривабливою.

Кожна країна унікальна, важливо акцентувати на її переваги, на тих якостях, які можуть бути складовими позитивного іміджу. Завдання іміджмейкера - акцентувати на сильних сторонах, згладити гострі кути, посилити слабкі місця, підказати лідерам держави способи, шляхи отримувати вигоду для будівництва держави з потенційних переваг. Якщо проаналізувати ситуацію: найцінніше в будь-якій країні - це її люди, у нас багато ресурсів, важливо використовувати їх правильно. Дійсно, народ може і готовий перетерпіти труднощі, але він повинен бачити програму виходу з кризи і конкретні кроки політичних діячів. Чи не слова - а дії, реальні реформи. Країна - це складний механізм, де важлива кожна деталь, кожен гвинтик, кожен громадянин! У роботі іміджмейкера-політтехнолога важливий зворотній зв'язок із аудиторією. Зокрема моніторинг медіа а відгуків у соціальних мережах. Розглянемо типи коментарів у соціальних медіа: суб'єктивні, об'єктивні, нейтральні, реалістичні, деструктивні, конструктивні, емоційно забарвлені, безглузді.

Ми беремо до уваги усі, орієнтуючись на того хто автор, тролинг ігноруємо.

Аналізуючи зворотну реакцію на публічні кроки у іміджуванні - коригуємо подальший план дій. Так для збільшення ефективності процесу іміджування пропонуємо застосовувати метод «імідж-муляжу». Імідж-муляж, - це тимчасовий метод, до якого варто звертатися виключно під час виборчої кампанії регіонального масштабу, коли одному кандидату варто відвідати десятки сіл на добу. Імідж-муляж прийом який було нами використано під прослуховування конкурсантів у соціальному проекті «У пошуках перлин», ця схема була апробована колегами під час виборчих кампаній на Закарпатті.

Приклад кейс.

Імідж-трітмент передбачає залучення імідж- муляжу для дотримання таймінгу реалізації всього проекту. Покроково календарно розписуємо план заходів. Правильні дії дають можливість реалізувати успішно оптимальний сценарій.

Первинне значення муляж - це натурального розміру зліпок із гіпсу, воску, парафіну тощо, який точно відтворює форму предмета [8]. Цей прийом є доповненням до комплексного вирішення проблеми ефективності процесів іміджування. Імідж-муляж - комплекс персональних речей, певна атрибутика, котра інформує про присутність головної особи (у нашому випадку об'єкту іміджування) на події. Якщо це зустріч із медіа - то розкладені речі, піджак на вішалці, окуляри на столі, атрибутика іміж-муляж, що сигналізує про те, що лідер ту. І він за хвильку повернеться. У цей час потрібно максимально задіяти аудиторію: запропонувати ЗМІ перегляд ролику, фільму, надати документи, що інформують про подію, забезпечити атмосферу, - комфортне перебування, каву чай. Якщо ж це було вокальне прослуховування то імідж-муляж діяв на конкурсантів як підготовка до старту, аудиторія мобілізувалася й готувалася до виступу. Є застереження: імідж-муляж не може використовуватися надто довго, це короткострокове рішення для забезпечення безпечної логістики об'єкту іміджування. Від 15 хвилин до півтори години - вважаємо припустимою нормою, виходячи із власних апробацій даного способу протягом 2004-2018 рр.

Запропоновані терміни та їх застосування демонструють зміни традиційного розуміння і трактування системи соціальних комунікації. Іміджування знаходиться у площині перетину декількох моделей комунікацій, котрі використовуються вченими і практиками у різних напрямках науки і не можуть бути виокремленими із загальної системи медіа комунікації. Ці твердження доводяться й нашим дослідженням. Імідж-трансформер - запропонований термін, котрий не потребує детального роз'яснення. Це імідж, котрий змінюється відповідно до історичних обставин, очікувань суспільства. Наразі, це питання досліджується нами й знаходить на стадії апробації в процесі яких виникла необхідність винайдення поняття гендерноінноваційний імідж - це сучасний універсальний імідж, що передбачає зовнішній вигляд, поведінкову норму, публічність об'єкту з урахуванням вимог гендерної рівності, уникаючи дискримінації за будь якими ознаками. Розвиток й становлення вітчизняної іміджелогії аналізуємо у контексті світових змін й трансформації інформаційного простору. У контексті даного дослідження запропонованого поступове удосконалення існуючої медіа парадигми, методів комунікації, медіа стереотипів, планування, осмислення, моделювання. Ми передбачаємо поступовий системний перехід від класичного бачення інструментів та методів сфери соціальних комунікацій до сучасних - на вимогу часу. Значну роль у судженнях відіграють здобутий досвід, теоретичні знання, інтуїтивно-неформальні пошукові механізми, моделювання й апробації.

Пропонуємо задіяти медіаплацебо та механізми краудсорсингу як платформа для підсилення позитивного іміджу держави. Для просування держави у світі доречно задіяти механізми краудсорсингу, адже причетність кожного до «будівництва країни» - потужне заохочення і престиж для працівників і волонтерів. Змагання за першість у роботі над іміджем країни підвищить суспільно-патріотичні настрої. Причетність до великої справи, власний рейтинг і репутація ростимуть разом з іміджем країни. Краудсорсинг стимулюватиме не лише визнання, лідерство, ототожнення себе з країною і відповідальність за її майбутнє. Стимулом буде те, що людям важко критикувати створене ними самими. Престижно бути українцем, якого залучили до процесу творення й тиражування іміджу держави. Немає задоволення - немає прогресу. Заохочення - найкращий стимул до праці та розвитку. Участь має бути добровільною, завдяки поширенню ефективної інноваційної ідеї - медіа «зараження» та краудсорсинг - монетизація (реальне поліпшення іміджу країни), підвищення рівня життя кожного - аудит - вихід на вищий рівень (створення нової інноваційної ідеї і її втілення).

Шлях до ефективної інноваційної ідеї пролягає від імітації через асиміляцію. Спостерігаючи за процесом іміджетворення, за змінами інформаційного простору, суспільних настроїв, науковці працюють над удосконаленням інструментів іміджетворення, таким чином контролюючи весь процес від створення до виходу у рейтинг топ-держав.

Узагальнюючи вище сказане, на підставі апробацій та експериментів власної імідж- лабораторії, систематизуючи аналітичні дані - пропонуємо своєрідну формулу, що передбачає практичне застосування наукових розробок у сфері іміджмейкингу, поєднання теоретичних знань і досвіду, а саме:

1) УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

2) ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

3) ПОЛІПШЕННЯ ЖИТТЯ КОЖНОГО (МО- НЕТИЗАЦІЯ НАУКИ).

Рис.5

Краудсорсинг активно розвивається як модель для вирішення широкого спектру різнопланових проблем і завдань, що стоять перед організацією (підприємством), освітньою чи адміністративною інституцією, бізнесом, державою і суспільством в цілому. У контексті парадигми краудсорсингу, рішення завдань передаються розподілено для численної групи людей, за рахунок цього вартість і час досягнення результату - знижуються, тобто краудсорсинг - це мобілізація ресурсів людей за допомогою інформаційних технологій для вирішення завдань, що стоять перед бізнесом, державою і суспільством в цілому. Краудсорсинг передбачає створення продукту (контенту), платформи, що об'єднує мільйони осіб, захоплених ідеєю, які концентрують свої зусилля на створення певного креативного контенту [9], у даному випадку брендингу України й тиражування її позитивного іміджу. Йдеться про створення презентацій, відео- та аудіопродукції. В основі платформ по генерації контенту лежить механізм конкурсів, у результаті яких оголошується один або кілька переможців, з їх матеріальним або нематеріальним нагородженням і публічним заохоченням. Схема конкурсів імпонує у створенні бренда країни, це нагода безкоштовно отримати багато варіантів контенту й шляхом аналізу й голосування обрати кращий. Краудсорсинг передбачає широке охоплення: роботу з масами, завдання вирішуються великими групами потенційних виконавців, учасників процесу. Ідеї та контент, отримані за допомогою краудсорсингу, в рази ефективніші, ніж створені певною групою на замовлення або зусиллям держапарату. Краудсорсинг не має регіональних і загалом будь-яких меж, так само як і держава, її імідж - це проблема кожного. Ми пропонуємо для творення іміджу вивчити бачення людей різного віку й статусу, що представляють різні професії і володіють різним досвідом, з усіх куточків України. Процес передбачає три роки на виконання програми, в результаті такої роботи буде отримано унікальні креативні рішення. Краудсорсинг дасть змогу досягати результатів з меншими витратами, без обурень платників податків за «розтринькування» їхніх коштів. Секрет успіху багато в чому залежить від комунікаційних можливостей платформи, а вони - безмежні. В результаті буде отримано оптимальне рішення, самоорганізованість спільноти, люди й ЗМІ відсіють невдалі рішення, і в результаті Україна отримає бренд-результат. Формула: вказівка - заклик до дії - далі по шаблону (ідея, інтерес, стимул, віра у себе, сила, жага перемоги, прагнення результату) - винагорода матеріальна й визнання - слава.

Рис.6

Творення бренду

Після революції Гідності Україна почала нову еру в історії, де головними чинниками є єдність нації, що підсилюється емоціями. Головними трендсеттерами у соціальних медіа є емоційні теми. Саме емоції, обурення вивело людей на Майдан. Теорія емоційного сприйняття у 20142016 рр. - на піку популярності в Україні. Багато лідерів майдану отримали високі державні посади не завдяки своїм професійним навичкам, а завдяки особистісним характеристикам, які громадськість високо оцінила, - якості емоційного інтелекту. Емоційний інтелект - набір навичок: розпізнавання своїх і чужих емоцій, управління своїми і чужими емоціями, а також використання емоцій для мотивації, планування і досягнення цілей і завдань. Цю концепцію розробили в 1990 році вчені-психологи Peter Salov з Єльського університету і John Mayer з Університету Нью- Гемпшира [10], а у 1995 році американський журналіст Daniel Goleman популяризував теорію, оприлюднивши працю «Емоційний інтелект. Чому він може означати більше, ніж IQ» [11]. Вчений сфокусувався на аспекті практичного застосування теорії емоційного інтелекту і виділив п'ять основних складових: 1. Самосвідомість

- вміння адекватно оцінювати свої здібності, сильні і слабкі сторони. 2. Здатність розуміти свої емоції і з урахуванням цього приймати рішення.

3. Саморегуляція - здатність контролювати емоції, щоб вони не заважали поточній роботі.

4. Готовність відкласти миттєве задоволення для досягнення довгострокової мети. 5. Уміння швидко відновлюватися після стресу. 5. Мотивація

- здатність використовувати глибинні схильності і переваги для досягнення мети, проявляти ініціативу, не відступати і не впадати у відчай через невдачі. 6. Емпатія - здатність усвідомлювати те, що відчувають інші люди, вміння ставити себе на їхнє місце. 7. Соціальні навички - уміння зчитувати емоції у взаєминах між людьми. Використовувати цей навик в процесі переговорів, під час урегулювання спорів, для переконання керівництва і організації командної роботи. Використовуючи прийоми емпатії у комунікаціях з медіа, інформатор здатен зацікавити більше ЗМІ, й оприлюднена ним інформація набуде більшого розголосу, тобто сфера формування громадської думки буде максимально охоплена завдяки наявній емпатії у інформації (журналістському матеріалі). Часто за емоцією аудиторія не зважає на важливі речі: за емоціями факти і дані не мають значення. Емоції та інтуїція скеровують рішення мільйонів людей. Працюючи над підсиленням державного іміджу, пропонуємо розглядати емоційні матеріали як один із основних елементів іміджетворення у ЗМІ.

Позитивно забарвлена інформація сприяє еволюції суспільства. Згідно з теорією Joe Dispenza, дослідника впливу свідомості на реальність з наукової точки зору, емоційні думки призводять до нового вибору, новий вибір веде до нової поведінки, нова поведінка веде до нового досвіду, новий досвід веде до нових емоцій, які, разом з новою інформацією з навколишнього світу, починають міняти ваші гени епігенетично (тобто вдруге). А потім ці нові емоції, в свою чергу, починають викликати нові думки, і так розвивається самоповага, впевненість у собі, підсилюються лідерські якості, тощо. Саме таким чином ми можемо вдосконалити себе і, відповідно, своє життя. Joe Dispenza радить: ніколи не переставайте вчитися. Найкраще інформація засвоюється під час здивування. Намагайтеся щодня дізнаватися щось нове - це розвиває і тренує ваш мозок, створюючи нові нейронні зв'язки, що в свою чергу, буде міняти і розвивати вашу здатність до усвідомленого мислення, яке допоможе вам змоделювати вашу власну щасливу і повноцінну реальність. «Найголовнішою нашою звичкою повинна стати звичка бути самими собою» [12]. Дослідник Daniel Goleman [13] аргументує потребу впровадження програми навчання емоційного інтелекту в школах, та його опоненти вчені, зокрема професор управління і психології Уортонської школи бізнесу при Пенсильванському університеті Adam Grant [14], застерігають: за ентузіазмом відсутнє об'єктивне оцінювання емоційного інтелекту, бо вправні маніпулятори використовують емоції у своїх корисних цілях і можуть завдати шкоди суспільству. Йдеться про фаворитів медіа, лідерів думок, котрі маніпулюють емоціями аудиторії, змушуючи громаду робити хибний вибір на виборах, засліплені обіцянками й сентиментальними промовами люди не здатні бути об'єктивними і аналізувати ситуацію. Професор Jochen Menges з Кембриджського університету доводить: лідери з високим рівнем емоційного інтелекту імітують емоції, щоб створити сприятливе враження про себе, маскують одні емоції під інші з метою особистої вигоди [15].

Часто інструментом емоційного інтелекту є медіа, що своїми матеріалами провокують потрібні емоції у людей. Емоційно забарвлені комунікації - основний механізм діяльності сучасних ЗМІ. Емоційний інтелект може завадити розпізнати обман. Здатність бути об'єктивним і неупередженим, вміти аналізувати ситуації - головний стрижень успіху.

Висновок

комунікація імідж держава

Із дослідженого матеріалу у період 2004-2019 рр. випливає, що медіамеханізми формування позитивного державного іміджу у ХХІ ст. використовуються іміджмейкерами, політологами, науковцями на повну потужність. За допомогою запропонованих нами методів проведено наукові експерименти, на основі яких розроблено алгоритм творення державного іміджу та фахові прийоми і технології його фіксації у позитивному руслі в інформаційному просторі з використанням базових принципів.

Серед розроблених нами комплексів заходів, що спрямовані на підсилення державного іміджу України у світових медіа, та рекомендацій щодо участі нашої країни у світових рейтингових системах оцінювання державних брендів акцент треба робити на можливостях й перевагах нашої держави для партнерства й інвестицій. Політичні й економічні реалії сьогодення диктують нові умови для творення державного іміджу. Україні необхідно переглянути діяльність ЗМІ як інструмента творення іміджу країни, вийти на новий рівень співпраці ЗМІ і державних органів, удосконалити внутрішню редакційну політику. Як це зробити без конфлікту інтересів і хаосу у суспільстві, які інструменти необхідні - головна тема для досліджень міжнародних і вітчизняних експертів. На основі досліджень й кейсів власної імідж-лабораторії також резюмуємо: позитивний імідж має приносити прибуток країні і кожному громадянину, причетному до її розбудови.

Пропонуємо задіяти механізми краудсорсингу як платформу, що об'єднає мільйони осіб, захоплених ідеєю брендингу, поліпшення іміджу держави, а відтак і власного добробуту. Правильний брендинг має працювати на збільшення прибутків. Основним елементом іміджетворення у ЗМІ вважаємо емоційно забарвлені матеріали. Суспільство потребує медіаплацебо, віри у майбутнє. Доробок науковців Європи і США, котрі займаються дослідженням плацебо, наші спостереження переконливо доводять, що цей напрям є антикризовим для країн, що перебувають у депресії, стані війни і невизначеності.

Список використаних джерел

1.Середа Є., як одна людина може змінити життя в країні? [Електронний ресурс] // Євген Середа, Дзеркало тижня, 29 січня, 2016. - Режим доступу: https://dt.ua/ socium/yak-odna-lyudina-mozhe-zminiti-zhittya-v- krayini-_.html

2.Брендинг Украины: как запомниться миру [Елек¬тронний ресурс] // Главред. - 2010. - Режим доступу: http://glavred.info/archive/20l0/12/09/193021-4.html.

3.Бренд Україна [Електронний ресурс] // Стратерія брендингу. - 2011. - Режим доступу: http://uk.wikipedia. org/wiki/Бренд_«Україна».

4.Відкритий лист. Украинская общественность выступила против Спрытко и Гарнюни [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. - 2011. - Режим доступу: http:// gazeta.zn.ua/POLITICS/ukrainskaya_obschestvennost_ vystupila_protiv_sprytko_i_garnyuni_.html.

5.Bandera Pro [Електронний ресурс] // МЗС України. - 2014. - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/mediafiles/ files/misc/mfa-concept-ua.pdf

6.Тригер, термін [Електронний ресурс] // класичне базове тлумачення. - 2014. - Режим доступу: https:// uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0% B3%D0%B5%D1%80

7.Трітмент, [Електронний ресурс] // тлумачення. - 2014. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0 %A2%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D1%99

8.Муляж, [Електронний ресурс] // тлумачення. - 2014. - Режим доступу: Академічний тлумачний словник (1970--1980) http://sum.in.ua/s/muljazh

9.Краудсорсинг [Електронний ресурс] // но- винний контент. - Режим доступу: https://issuu.com/ instituteofjournalusm/docs/news_content_book

10.Елементи емоційного інтелекту [Електронний ресурс] // Peter Salov. - 2013. - Режим доступу: http:// ukrarticles.pp.ua/nauka/13222-yelementy-yemocionalnogo- intellekta.html.

11.The Four Branch Model of Emotional Intelligence [Електронний ресурс] // Mayer & Salovey. - 1997. - Режим доступу: http://www.unh.edu/emotional_intelligence/EI%20 Assets/Reprints...EI%20Proper/EI1997MSWhatIsELpdf.

12.Dispenza Joe [Електронний ресурс] // Breaking the Habit of Being Yourself. - 2013. - Режим доступу: https:// www.youtube.com/watch?v=zp-9CvaGq18.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Масова комунікація. Необхідні умови функціонування ЗМІ. Основні маніпулятивні технології в системі масових комунікацій. Телебачення як один з методів політичного маніпулювання. Теледебати як виборча технологія. Методи і техніка регулювання іміджу.

    курсовая работа [52,4 K], добавлен 07.05.2008

  • Характеристика громадської думки як об'єкту впливу засобів масової комунікації. Аналіз участі телебачення в політичній маніпуляції, використання вербалізації та нейролінгвістичного програмування. Вивчення основних методів і техніки регулювання іміджу.

    дипломная работа [186,5 K], добавлен 23.05.2012

  • Поняття та функції масової комунікації, їх внесок в формування соціальних стереотипів. Сутність суспільної та індивідуальної свідомості. Соціально-психологічні механізми впливу ЗМК на неї. Шляхи і засоби формування іміджу індивідуальності та особистості.

    курсовая работа [33,2 K], добавлен 13.04.2013

  • Специфіка засобів масової комунікації як основного способу передачі соціальної інформації. Роль медіакомунікацій в забезпеченні сталого функціонування сучасного суспільства. Специфіка сучасної журналістики в контексті комунікацій нових цифрових медіа.

    контрольная работа [69,4 K], добавлен 19.02.2021

  • Місце ведучого в сучасному інформаційному просторі та його професійні якості. Телевізійний імідж ведучого як складова його майстерності. Аналіз іміджу ведучих на провідних українських каналах (інформаційних, аналітичних та розважальних програм).

    дипломная работа [86,6 K], добавлен 27.09.2013

  • Теоретичні засади вивчення соціальних комунікацій, їх структура та види. Аналіз тлумачень терміну "книга" різними авторами. Оновні бар’єри книжкової комунікації. Функціональна сутність книги, її властивості та типологія. Роль книги в житті людства.

    курсовая работа [120,3 K], добавлен 06.08.2013

  • Порівняння основних естетично-розважальних норм телепроектів зарубіжного виробництва для відкриття нових показників якісного чи навпаки шкідливого напрямку видовищних комунікацій для українського медіаринку та його впливу на сучасну громадську думку.

    статья [29,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Ступінь впливу засобів масової інформації на аудиторію, процес формування суспільної думки та методи маніпулювання нею. Місце преси в усіх суспільних сферах життя. Релігійна спрямованість діяльності масової інформації, її методи та оцінка ефективності.

    курсовая работа [61,4 K], добавлен 23.06.2009

  • Теоретичні основи створення журналів для чоловіків, їх історичний аспект і загальна характеристика на прикладі журналу "Playboy". Проблеми дизайну якісних чоловічих журналів; їх роль у формуванні стереотипів, поведінки, звичок і іміджу сучасного чоловіка.

    курсовая работа [44,1 K], добавлен 20.04.2013

  • Загальна характеристика мас-медіа, становлення фонографічної музики. Аналіз характеристик музики як інструменту формування масової свідомості в українському контексті, розробка шляхів та рекомендацій щодо вдосконалення політики у музичній сфері.

    курсовая работа [67,5 K], добавлен 05.03.2012

  • Національно-державна ідентичність. Національна ідеологія як основна засада формування національної ідентичності. Роль ЗМІ у політичній діяльності держави. Необхідність захисту національно-державної ідентичності та місце ЗМІ в цьому процесі.

    курсовая работа [69,1 K], добавлен 18.09.2007

  • Класифікація основних видів аматорських медіа. Аналіз відеоблогів перших осіб іноземних держав і України, оцінка їх впливу на формування громадської думки. Застосовування комунікативних методів, відеосервісів та інтернет-технологій у політичній боротьбі.

    статья [27,0 K], добавлен 07.02.2018

  • Засоби масової інформації: телебачення, газети, радіо, журнали та Інтернет. Поведінкові наслідки впливу масових комунікацій на громадськість. Фізіологічні зміни у нашому організмі, що викликає діяльність ЗМІ. Футурологічна та контрольно-критична функція.

    презентация [4,5 M], добавлен 29.04.2014

  • Історія формування ринку телевізійних програм. Розподіл на виробників програм і їх трансляторів на пострадянському просторі. Проблеми українських студій. Мовна ситуація в царині телевізійних та електронних ЗМІ. Характеристика українських телекомпаній.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 20.04.2010

  • Характеристика дієвості та ефективності, як засобів для досягнення впливовості журналістської діяльності. Під дієвістю преси розуміють оперативну, безпосередню реакцію суспільних інститутів і посадових осіб на її виступи. Аналіз жанрової диференціації.

    реферат [20,0 K], добавлен 19.01.2010

  • Алгоритм роботи викладачів та кафедри. Самоаналіз навчального закладу. Аналітичні матеріали про результати проведення оцінки якості діяльності вищого учбового закладу. Перелік напрямів діяльності вузу, за якими проводиться аналіз. Додаткові послуги.

    контрольная работа [9,0 K], добавлен 17.02.2009

  • Аналіз проблеми журналістської етики на українському телебаченні в контексті етичних проблем кримінального репортажу з місця трагічної події. Характеристика кримінальної хроніки і хроніки подій на українському телебаченні, їх вплив на суспільну мораль.

    реферат [35,2 K], добавлен 03.01.2011

  • Становлення та розвиток історико-наукових серіальних видань в Одесі, їх характеристика. Аналіз проблемно-тематичних пріоритетів публікацій, визначення функцій, виявлення позитивних й негативних рис їх функціонування в контексті ґенези історичної науки.

    статья [43,6 K], добавлен 07.08.2017

  • Розгляд інформаційної політики Росії в Україні. Особливості російсько-українського інформаційного простору та його складові. Комплексне вивчення впливу російських ЗМІ на формування суспільної думки в Україні та визначення факторів його ефективності.

    дипломная работа [80,7 K], добавлен 05.01.2011

  • Дослідження медіа тексту у контексті багатоманітності наукових підходів. Медіалінгвістика в сучасній Україні: аналіз ситуації. Особливості семантико-функціонального призначення перифразів у публіцистиці. Газетний текст в медіалінгвістичному дискурсі.

    статья [26,2 K], добавлен 27.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.