Функціонально-семантичні особливості музичного молодіжного сленгу на сторінках сучасних інтернет-видань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонально-семантичні особливості музичного молодіжного сленгу на сторінках сучасних інтернет-видань

Молодіжна субкультура - це не лише звичаї, життєві погляди, манера поведінки, одяг, а й своєрідна мова, яку найчастіше називають сленгом.

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення.

Мовлення молоді завжди демонструє не лише злет і спад духовної культури суспільства, але і його соціально -психологічні проблеми. Як наслідок, постають не лише проблеми адаптації молоді в суспільстві, а й соціально - психологічні механізми та перспективи розвитку мовлення. Лінгвісти Л.Бакуменко, С.Пиркало, Н.Шовгун, В.Балабін, Ю.Мосенкіс, Л.Ставицька, Л.Масенко та багато інших активно зацікавились сленгом, оскільки він є одним із найбільш суперечливих, своєрідних мовних явищ.

Особливу увагу в статті приділено розгляду одного з різновидів молодіжного сленгу - музичного. Такий сленг є переважно жаргонним утворенням. Ядром музичної субмови є численні номінації понять, безпосередньо пов'язані з професійною діяльністю та традиційною для молодіжного світогляду напускною зневагою до об'єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій. Переосмислених музичних жаргонізмів у молодіжному слензі небагато. Власне цей вид сленгу наближається до професійного жаргону, а тому є яв ищем своєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів.

Загалом музичний сленг обслуговує цілком специфічну сферу діяльності, виконуючи, зокрема, функції «неофіційного», спрощеного (порівняно з термінами) називання тих чи тих предметів музичного побуту. Водночас, є підстави говорити про специфічні риси психології носіїв цього соціолекту, що безпос е- редньо впливає на ідентифікацію їх у соціумі, певне від нього відмежування, їх моделі поведінки, які відбиваються, зокрема, і в мові.

Музика, у широкому сенсі, активізує ірраціональне, творче начало людської психіки. Це стосується як самого творця музики, так і слухача.

Варто відзначити, що сфера музикантів не може існувати без участі почуттів, емоцій, різних асоціацій і образів. Тож, розглядаючи власне сленговий склад молодіжної музичної субкультури, можемо виділити такі тематичні групи:

1. Назви людей: лабух - музикант-непрофесіонал (3); басяк - бас гітарист (3); піпл - люди, публіка (2); пункери - прихильники панк-року (3); пузочоси - гітаристи та ін.

2. Назви музичних інструментів: басуха - бас гітара (3); соляк - робочий барабан у партії (3); соляра - соло-гітара (3) та ін.

3. Назви частин музичних інструментів: самотник - вібратор (3); броме - ритм-машина (2); нитка, спиця, стріла - струна (3) та ін.

4. Назви предметів, які певним чином пов'язані з музикою: мофон - магнітофон (3); радейко - радіо (3); сольник - сольний альбом виконавця (3) та ін.

5. Назва процесуальності, виконання дії: лабати - грати (3); давити - заглушувати публіку надмірною гучністю (2); вити - ненависний спів для виконавця (3) та ін.

6. Назва почуттів від захоплення музикою: гармошка - гармонія (2); екстаз - вищий ступінь захвату, наснаги, інколи переходить в несамовитість (3) та ін.

7. Назва видів музики: колискова - важкий рок (2); попса - популярна музика (2); говнорок - загальна назва тоскної рок музики (2) та ін.

8. Назви знакових властивостей музичних інструментів: волум - гучність (2); гумовий - низький звук (2); клешня - акорд (2) та ін.

9. Абстрактні назви, пов'язані з музикою: музло - музика (3); клітка - дискотека (3); сейшн - концерт (2) та ін.

10. Сталі (клішовані) вислови: піпл убитий - публіка, яка прийшла не на той концерт (2); іди колядуй - ввічлива відмова зробити щось (2); читати партитуру - розпивати алкоголь (2) та ін.

Як бачимо, молодіжні сленгові номінації, що використовуються в музичній сфері, виконуючи переважно функцію називання людей або предметів «музичного побуту», передусім - інструментів та музичної апаратури, - наближаються до професійного жаргону.

Одним із основних шляхів творення музичного молодіжного сленгу на позначення назв предметів музичного спрямування є метафоризація - найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови.

Наприклад: «пункери» (прихильники панк-року) - своєрідне маркування одного кола людей (3); «пам 'ятник» (апаратура, що застаріла, яку майже неможливо продати) (3); «дрова» (неякісний фабричний інструмент) (3); «батарея» (баян) (3) та ін.

Ще однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення, - омонімія.

Наприклад: «контрабанда» (контрабас) (3); «кефір» (живий ефір) (3); «капець» (складний джазовий акорд) (2) та ін.

Досить поширеними є лексичні утворення покоління певного періоду - неологізми, які дещо збагачують мовний словник музичного сленгу: «лабух» (музикант-непрофесіонал) - має стилістично знижений експресивний відтінок, оскільки для такої людини головне не музика, а гроші (3); «кондубас» (контрабас) (3); «піратура» (апаратура) (3) та ін.

Варто згадати й про афіксацію, яка також є поширеним способом словотвору в системі молодіжного сленгу, що підпорядковується законам сучасної української мови й виконує важливу функцію - збагачує слово експресивним забарвленням.

Наприклад: «басуха» (бас гітара) - суфікс -ух- використовується для утворення слова з експресією згрубілості, зневажливості, іронічності; основа базового слова піддається усіченню (3); «басівка» (гарна бас гітара) - суфікс - івк- надає слову зменшено-пестливого відтінку (3) та ін.

Ще одним шляхом формування музичного сленгу є складання та усічення основи слова. Такий процес пов'язаний із бажання молоді виокремитися з загального прошарку й зробити свою мову зручною та зрозумілою серед свого кола музикантів і шанувальників музики.

Наприклад:

1. Слова, що утворені шляхом складання основ: «пузочоси» (гітаристи) - чесати пузо (гітара під час гри музикантів прилягає їм до живота, тому й з'явилася подібна назва, що має стилістично знижений експресивний відтінок) (3); «самограйка» (електронний клавішний інструмент для домашнього використання) - музикант грає наодинці, сам (3) та ін.

2. Слова, що творяться за допомогою усічення основи: «соляра» (соло- гітара) - за рахунок усічення основи утворилося слово, у якому суфікс -яр- створив експресивну модифікацію, що має згрубіло -жартівливий характер (3); «сакс» (саксофон) (3); «мофон» (магнітофон) (3) та ін.

Отже, можемо відзначити, що шляхи творення музичного молодіжного сленгу дуже різноманітні. Така різноманітність його творення пояснюється прагненням молоді вирізнитися, за допомогою мовних засобів, які виконують такі функції: експресивну, емоційно-оцінну, функцію економії мовних ресурсів, функцію категоризації та систематизації, номінативну функцію тощо.

Досить поширеним джерелом формування музичного сленгу є запозичення. Наведені в статті сленгові лексеми запозичуються з іноземних мов як шляхом дослівного, так і змістового перекладу. Найчастіше слова відтворюються транслітераційним або транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом.

Наприклад:

1. Слова, що запозичуються шляхом дослівного перекладу: «чікса» (дівчина) - походить шляхом запозичення від англ. «cheeks» («щоки») (3); «ві- джей» (діджей) - походить шляхом запозичення від англ. «DJ» («діджей») (2) та ін.

2. Слова, що запозичуються шляхом змістового перекладу. Вони передаються транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригіналом слова: «піпл» (люди, публіка) - походить від англ. слова «people» (2); «друмер» (барабанщик) - походить від англ. слова «drumer» (3) та ін.

Як бачимо, серед найближчого до засвоєння українським сленгом іншомовного матеріалу є англійське джерело.

Англійська мова домінує в сучасній музиці (тексти пісень, міжнародні музичні проекти та телевізійні шоу, популярні музичні каналах («М1», «М2»), що сприяє її пристосуванню в цілому світі.

Як відомо, у кожної людини свої музичні вподобання, однак, мабуть, немає таких, які ставляться негативно до музики в цілому. Тому музика є одним із важливих каналів засвоєння і переосмислення іншомовної лексики. Умовно можна виділити дві групи слів: 1) загальновживані у молодіжному сленгу форми, які мають семантичні «музичні відповідники»; 2) специфічні слова, властиві лише музичному сленгу.

Першу групу представляють слова на кшталт таких, як драйв (початкове значення в англійській мові - стимул, поспіх, потреба, емоційне збудження, порив); паті (вечірка); піпл (люди, аудиторія, публіка, яка прийшла на концерт); сідюк (програвач компакт-дисків) тощо.

Щодо другої групи слів, «питомо музичної», то вона якнайкраще, на нашу думку, ілюструє сам процес засвоєння іншомовної лексики. Адже ці слова меншою мірою стереотипні, ніж загальноприйняті у сленгу англіцизми.

Отже, відзначимо, сленг функціонує не лише в мовленні окремо взятої соціальної групи, де він виконує такі функції, як ідентифікаційна, експресивна, емоційно-оцінна, функція економії мовних ресурсів, функція категоризації і систематизації, номінативна функція тощо. Він є поширеним явищем серед різних молодіжних груп, тому й стає для науковців надзвичайно перспективним науковим дослідженням для вивчення мовленнєвої ситуації та динаміки розвитку мови.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

сленг мова музичний молодіжний

1. Іванова Н. Український музичний сленг: психологія носіїв, лексичний склад та ігрові ресурси мови / Н. Іванова // Урок української. - 2004. - N°7. - С. 20-23.

2. Музыкальный сленг / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://askold.ucoz.ru.

3. Словарь музыкального сленга / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://mmk-fo rum, com.

Размещено на Allbest.ru