Порушення лексичної норми в мові регіональної преси

Размещено на http://www.allbest.ru//

Порушення лексичної норми в мові регіональної преси

Косарінова А. С

У статті проаналізовано приклади порушення лексичних норм в мові регіональної преси. Наведено лексичні помилки, які найчастіше трапляються в газеті. Визначено, що ними є плеоназм, тавтологія, багатослів'я, уживання слів у невластивому для них значенні, порушення лексичної сполучуваності слів, помилкове вживання фразеологізмів та ін. У ході дослідження було виявлено, що найчастіше помилки виникають під час перекладу іншомовних текстів, що спричинює появу калькування та невластивої українській мові лексики. Також поширеною помилкою є анормативне вживання фразеологізмів, причиною якого часто є хибне розуміння їх значення або дослівний переклад усталених висловів інших народів українською, хоча в нашій мові є семантичні аналоги іншомовних образних висловів. Нерідко трапляються помилки, пов'язані з порушенням лексичної сполучуваності слів. Для правильного

слововживання недостатньо знати точне значення слів: потрібно брати до уваги особливості їх лексичної сполучуваності. Не поєднуватися слова можуть з кількох причин: вони є несумісними за змістом; обмеження накладаються граматикою; на з'єднання слів упливають їх лексичні особливості. Найчастіше помилки виникають через плутанину у вживанні синонімів, неправильне вживання багатозначних слів та контамінацію, або змішування зовні схожих словосполучень. У роботі наведено низку прикладів, що характеризують описані вище порушення лексичних норм та запропоновано варіант їх виправлення. лексичний норма преса

Ключові слова: мова ЗМІ; лексична норма; лексична помилка.

Вступ

Постановка проблеми. Наразі є дуже актуальною проблема нормативності мови та мовлення засобів масової інформації. Багато журналістів нехтує нормами української мови, хоча має професійно володіти мовленням та письмом. ЗМІ покликані не лише інформувати суспільство про останні події, а й бути при цьому взірцевим мовцем. Найчастіше на теренах публіцистичного мовлення трапляються лексичні помилки, що спричинені бідним словниковим запасом, незнанням або приблизним розумінням семантики слова, надмірним впровадженням у мову іншомовних слів, інтерференцію української мови з іншими слов'янськими мовами. Якщо всеукраїнські ЗМІ дотримуються норм культури слова, то регіональні й місцеві - не надають цій проблемі великого значення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми нормативності мови й мовлення ЗМІ досліджувало багато науковців, серед яких О. Пономарів, який дає поради щодо вибору лексичних, морфологічних та синтаксичних варіантів для найкращого висловлення думки [2]; О. Авраменко, що поставив за мету популяризацію рідної мови, але без академічності та наукового лоску [3]; В. Каленич розглянув культуру мовлення та її роль у журналістській діяльності [4]; З. Партико детально досліджує загальну класифікацію відхилень від лінгвістичних норм редагування [5]; Ф. Бацевич вважає, що типологічна характеристика девіацій базується на комунікативних засадах диференціації аномалій [6].

Мета статті - схарактеризувати порушення лексичної норми, виявлені в мові регіональної преси, визначити їх різновид та подати нормативно погоджене виправлення.

Об'єкт дослідження - лексичні помилки мови газет «Чигиринські вісті» та «Вечірні Черкаси».

Методи дослідження. Обрані для аналізу газети досліджено з точки зору порушення мовної норми. Для цього було використано загальнонаукові методи: класифікація - створено класифікацію виявлених лексичних помилок; аналіз і синтез - виокремлено ряд лексичних помилок та узагальнено їх види; аналогія - проведено паралель між газетами, спрямованими на різний читацький загал; узагальнення - на основі проведеного аналізу зроблено висновки про найбільш розповсюджені лексичні помилки в мові регіональної преси.

Результати і обговорення

Журналісти, як професіональні мовці, мають користуватися всім лексичним розмаїттям української мови, не забуваючи при цьому про культуру слова та дотримання мовностилістичної норми. Найпоширенішими порушеннями мовної норми, притаманними журналістським текстам, є лексичні помилки. Журналіст- професіонал - це людина, мовлення якої має бути нормативним, багатим та різноманітним: використання синонімів, грамотна побудова речень, відсутність слів паразитів та ін. Проте сторінки друкованих видань «збагачують» наш тезаурус неправильними виразами, кальками й невластивими українській мові конструкціями.

Лексичні помилки можна описати простою фразою: неправильні слова та вирази в неправильному чи правильному контексті.

Під терміном «лексична помилка» розуміють порушення мовної норми, пов'язані з: плеоназмом; тавтологією; багатослів'ям; уживанням слова у невластивому для нього значенні (паронімічні форми); порушенням лексичної сполучуваності слів; уживанням невластивих українській мові слів та конструкцій; помилковим уживанням фразеологізмів; лексичними анахронізмами.

У проаналізованих нами виданнях найчастіше траплялися такі порушення лексичних норм:

Використання росіянізмів

Трапляються випадки, коли автори журналістських повідомлень використовують російські слова, абияк пристосовані до української мови. Багато матеріалів, що друкують у місцевій пресі, доводиться перекладати з інших мов, зокрема з російської. Переклад, якщо його здійснює майстер своєї справи, збагачує мову новими образами, активізує творчу уяву перекладача, змушуючи його шукати найточніших семантико- стилістичних відповідників до складників першотвору. При перекладі треба бути уважним, дбати насамперед про дотримання лексичних, фонетичних та інших норм рідної мови. Калькування чужих слів як засіб номінації доречне тоді, коли для якогось поняття немає назви в рідній мові [2].

Може бути так, що до хорошого лікаря всі захочуть попасти, але більше ніж 2 тисячі він не зможе обслужити, а в декого буде зовсім вільне місце (Вечірні Черкаси, № 13, 25.03.2017).

Може бути так, що до хорошого лікаря всі захочуть потрапити, але більше ніж 2 тисячі він не зможе обслужити, а в декого буде зовсім вільне місце.

Більше з тим, як розповів начальник відділу екології департаменту житлово- комунального комплексу Володимир Гусаченко... (Вечірні Черкаси, № 13, 25.03.2017).

Тим паче, як розповів начальник відділу екології департаменту житлово- комунального комплексу Володимир Гусаченко.

Тож вся шкільна родина - учнівський та педагогічний колективи, батьківський загал щиро вдячні заступнику директора по зв'язках з громадськістю «Миронівського хлібопродукту» Альоні Кузьменко, директору ДП «Перемога Нова» Володимиру Гринюку, усім працівникам цього підприємства, які забезпечують фінансування та надають підтримку в усіх добрих справах по турботі про життя підростаючого покоління вітівчан (Чигиринські вісті, № 42, 14.10.2017).

Тож уся шкільна родина - учнівський та педагогічний колективи, батьківський загал - щиро вдячні заступнику директора зі зв'язків з громадськістю «Миронівського хлібопродукту» Альоні Кузьменко, директору ДП «Перемога Нова» Володимиру

Гринюку, всім працівникам цього підприємства, які забезпечують фінансування та надають підтримку в усіх добрих справах з турботи про життя молодого покоління вітівчан.

Новоявлені бійці тероборони прийняли присягу на вірність Україні й активно включилися до навчань (Чигиринські вісті, № 43, 21.10.2017).

Новоявлені бійці тероборони прийняли присягу на вірність Україні й активно

приєдналися/долучилися до навчань.

За перемогу в двох партіях гравцю нараховувалось відповідно від 0 до 2-х очок максимум, в залежності від результату гри (Чигиринські вісті, № 45, 04.11.2017).

За перемогу в двох партіях гравцю нараховувалось відповідно від 0 до 2-х очок максимум, залежно від результату гри.

Багатослів'я

Під багатослів'ям розуміють уживання в мові та мовленні великої кількості слів без комунікативної потреби. Це створює в повідомленні зайві шуми, що спричиняють гірше засвоєння інформації. До числа найактивніших «зайвих» слів найчастіше потрапляють присвійні займенники, узвичаєні ще в шкільному мовленні: «Т. Шевченко у своїй поемі «Катерина» писав...... Такі ж «зайві» слова потрапляють у мову газети.

А ви вже обрали свого сімейного лікаря? (Вечірні Черкаси, № 25, 17.06.2017).

А ви вже обрали сімейного лікаря?

Вживання слова у невластивому йому значенні

Звукова близькість паронімів спричиняє неприпустиме вживання їх один замість одного, що призводить до затемнення змісту висловлювання.

Тут є пам'ятники всіх епох історії України, від кам'яного віку до козацьких часів, включаючи великі городища і святилища часів Київської Русі (Вечірні Черкаси, № 13, 25.03.2017).

Тут є пам'ятки всіх епох історії України, від кам'яного віку до козацьких часів, включаючи великі городища і святилища часів Київської Русі.

Помилкове вживання фразеологізмів

Фразеологізми - це усталені образні вирази, що збагачують мову, роблять її багатограннішою, барвистішою. Українська мова має як автентичні фразеологічні вирази, так і запозичені. Іншомовні фразеологізми зазвичай уводяться у вживання калькуванням, яке передає цей вираз близькими за звучанням словами, що іноді нівелює його значення. В українській мові є власні відповідники поширеним іншомовним фразеологізмам.

Перш за все кидається в очі те, що так, як мама все закриває, зав'язує, так усе її рукою і було зроблено (Вечірні Черкаси, № 25, 17.06.2017).

Перш за все впадає в око те, що так, як мама все закриває, зав'язує, так усе її рукою і було зроблено.

І нарешті лід зрушився (Чигиринські вісті, № 48, 25.11.2017).

І нарешті крига скресла.

Плеоназм і тавтологія

Плеоназм - надлишковість засобів, що використовуються для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання.

Тавтологія - спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Тавтологія є різновидом плеоназму.

- У Чигиринському районному центрі зайнятості повідомили, що вільних вакансій достатньо (Чигиринські вісті, № 46, 11.11.2017).

У Чигиринському районному центрі зайнятості повідомили, що вакансій достатньо.

- За адресами проживання жителів району надсилалися агітаційні листівки й газети (Чигиринські вісті, № 44, 28.10.2017).

За адресами жителів району надсилалися агітаційні листівки й газети.

Порушення лексичної сполучуваності слів

Лексична сполучуваність слів - це здатність мовних одиниць поєднуватися між собою. Семантична сполучуваність має на меті природне несуперечливе з'єднання значень слів, змістів. Часто ЗМІ порушують значеннєву сполучуваність.

- Нещодавно наш спортсмен зайняв 1 місце в класі «Аматор» в змаганнях з Ерундо в раллі «Князи в грязи» (Чигиринські вісті, № 47, 18.11.2017).

Нещодавно наш спортсмен посів 1 місце в класі «Аматор» в змаганнях з Ерундо в раллі «Князи в грязи».

- Але наше село межує із Степанками, і тамтешні мешканці теж мають худобу, і пасемо ми її на одних й тих самих місцях (Вечірні Черкаси, № 13, 25.03.2017).

Але наше село межує із Степанками, і тамтешні жителі теж мають худобу, і пасемо ми її на одних і тих самих місцях.

Висновки

Таким чином, мова регіональної преси хибує на різноманітні порушення мовної норми, найпоширенішими з яких є лексичні помилки. Серед виокремлених та проаналізованих нами вживання росіянізмів є найрозповсюдженішою. До виявлених лексичних помилок належать також: багатослів'я, вживання слова у невластивому йому значенні, помилкове вживання фразеологізмів, плеоназм і тавтологія, порушення лексичної сполучуваності слів, які помітні під час уважного аналітичного читання та потребують виправлення задля підвищення мовної культури регіональної преси.

Размещено на Allbest.ru