Блог як окремий сегмент інтернет-ЗМІ (на прикладі тревел-блогу)

У порівнянні з традиційними каналами масової комунікації, інформаційний простір глобальної мережі являє собою безкінечні потоки даних, структурувати які та підпорядкувати будь-яким канонам є доволі складним завданням. Альтернативою до традиційних ЗМІ є інші суб'єкти масової комунікації, що представлені в мережі Інтернет. Передусім, мова йде про блоги.

Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості. Блог, за визначенням, являє собою особистий ресурс, є публічною платформою та передбачає прямий зв'язок автора з аудиторією у вигляді коментарів, «лайків», «донатів» (добровільних пожертв на розвиток ресурсу), але переважає авторський контент (текст) [2].

Праобразом першого блогу вважається сторінка в мережі Тіма Бернерса-Лі, де він публікував записи довільної тематики з 1992 р. У 1999 р. Пітер Мерхольдз опублікував на боковій врізці свого сайту Peterme.com фразу «we blog» («ми ведемо блог») - так з'явився сам термін «блог», що є похідним від поняття «weblog» («мережевий бортовий журнал»). У 1999 р. американська компанія Pyra Labs відкрила сайт Blogger.com, першу безкоштовну блогерську платформу [3]. Тоді блоги розглядалися у багатьох аспектах - як нове комунікативне середовище, новий жанр, нове джерело новин та засіб вираження громадської думки.

Кожен блог, зазвичай, підпорядкований конкретній тематиці. Наприклад, підбір тем для тревел-блогів може виглядати так: які цікаві локації відвідати у новій країні; як дешево перетнути пів Європи; як виживати у дикій природі тощо. Це зумовлено необхідністю втримувати увагу конкретної аудиторії протягом довгого часу і не розпиляти її в умовах щоденно зростаючої конкуренції з боку інших блогерів.

Популярність тревел-блогінгу виникла протягом кількох останніх років - паралельно із масовим розвитком культури подорожування. Особливо це стосується потужного «мейнстріму» - бюджетних подорожей серед молоді. Хлопці та дівчата залюбки відправляються до іншої країни, майже без грошей у кишені, активно використовуючи можливості автостопу (hitchhiking) і так званого «коучсерфінгу» (couchsurfing ) - явища, коли туристи залишаються на ночівлю у незнайомих людей задарма або за символічну плату/послугу. Хвиля подібних подорожей за останні кілька років продемонструвала користувачам Інтернету як легко перетинати кордони й зародила серед молоді масову ідею подорожувати світом. Відповідно, ледь не кожен третій турист веде власний текстовий або відео-блог, розповідаючи про цікаві випадки, нюанси перебування у невідомій країні, лайф-хаки тощо. Контент переважної більшості таких блогів - звичайні відео-нарізки, на які накладена музика, але зустрічаються і такі матеріали, що за рівнем інформативності (як мовлиннєвої, так і візуальної) не поступаються традиційним журналістським матеріалам.

Кількість блогів та варіативність їхніх тематик у сотні разів перевищує відповідні показники ЗМІ. Головні причини цього явища - спрощена організаційна складова та відсутність обмежуючих норм чи правил. Офіційно ведення блогу не є комерційною діяльністю, його не потрібно реєструвати, періодичність публікацій обирає сам автор, що дозволяє вести його самотужки. Аудиторія такого блогу складає конкуренцію певним традиційним ЗМІ, іноді перевищуючи її.

Як і для будь-якої царини людської діяльності, що носить масовий характер та привертає увагу дослідників, для блогерства існує власний етичний кодекс, що є складовим загальної комп'ютерної етики. Загалом комп'ютерна етика є доволі умовним поняттям і стосується цілого ряду питань, як-то: захист прав власності, авторських прав, права на особистий простір та свободу слова; розв'язання правових проблем, пов'язаних із комп'ютерною злочинністю тощо. Перший кодекс комп'ютерної етики було розроблено в США (1979 р.).

Специфіка інтернет-журналістики полягає у тому, що регулярне інформаційне мовлення на широку аудиторію стало можливим без розгортання спеціалізованої технічної апаратури. Журналіст, що працює на інтернет-видання, часто не володіє доступом до відповідного технічного забезпечення, а самі видання можуть не мати офіційного статусу ЗМІ. Але журналіст все одно несе відповідальність за інформацію, що публікує. Особливості функціонування інтернет-журналістики (децентралізація ЗМІ, потяг до інтерактивності) наштовхують експертів на висновки про те, що сучасна журналістика та блогосфера взаємодоповнюють одне одного, перетинаючись на полі масової комунікації [4].

Традиційні ЗМІ та блоги відрізняються за комплексністю подачі інформації. Зазвичай, блоги - це вузько спеціалізовані канали інформації, ЗМІ надають аудиторії значно ширшу інформаційну базу. Проте, бувають випадки, коли блоги перегукуються зі ЗМІ - переважно за тематичним спрямуванням (стосовно спеціалізованих видань). Деякі блоги є більш популярними, ніж традиційні ЗМІ з відповідною тематикою. так само, як певні ЗМІ вигідно вирізняються на фоні блогів аналогічного спрямування. Але є ніші, де однаково міцно існують як представники ЗМІ, так і блогери на кшталт тематики подорожей.

Висновки

У ході роботи з теоретичним матеріалом було визначено: ключові особливості сучасного медіа-простору в мережі Інтернет (потяг до інфотейнменту; спрощені можливості масової комунікації та поступове стирання меж між її різновидами); основні інформаційні, комунікаційні характеристики блогів; передумови популярності тревел- журналістики та нюанси її функціонування.

Сучасні блогери на достатньо високому рівні володіють навичками зйомки та монтажу, тоді, як автори текстових публікацій часом поступаються професійним журналістам щодо створення художньо довершених матеріалів.

За більшістю показників, таких як: змістове навантаження, інформаційна насиченість, об'єктивність подачі та актуальність матеріалів, дотримання етичних стандартів, наявність медіа-елементів - тревел-блоги виявились майже ідентичними до традиційних журналістських доробків. Матеріали ЗМІ є більш досконалими за технічними характеристиками, блоги ж виграють за рахунок оперативності та частішої періодичності публіка цій.

Блоги є невід'ємним елементом сучасного інформаційного простору та одним із найвпливовіших суб'єктів масової комунікації, у боротьбі за аудиторію складає серйозну конкуренцію ЗМІ. Подібна конкуренція повинна не протиставляти розглянуті канали комунікації, а навпаки - спонукати їх до гармонійного співіснування та використання можливостей одне одного для якісного розвитку ринку інформації. Так, за умови грамотного симбіозу, тематичні мас-медіа можуть значно розширити свою джерельну базу та напрямки діяльності, а також підвищити оперативність викладення матеріалів за рахунок мобільності та інформаційної маневреності, що пропонує блогінг. Самі ж блогери можуть використовувати технічні можливості та журналістські стандарти для покращення якості своїх матеріалів, їхньої естетичної, культурної цінності.

Література

1. Velf, A. (2008), "Satisfaction of social attraction", available at:https: //www.kommersant.ru /doc/ 1038254 (accessed 22 May 2018).

2. Volhonsky, V. L., Sokolov M. M., Zajtseva U. E. (2006), "Psychological mechanisms and bases of classification of blogs", StPbSUPublishing, St.Petersburg, 195 p.

3. Zakharchenko, A. P. (2014) "Internet media: an interactive tutorial for the "Site Support" course for students in the publishing and editing department', Krok, Ternopil, 198 p.

4. Chernikh, O. (2015) "Journalism or blogging - that's the question", available at: http://mediakritika.by/artide/2832/zhumalistika-ili-blogging-vot-v-chem-vopros (accessed 22 May 2018).

Размещено на Allbest.ru