Муніципальні ЗМІ як інструмент формування позитивного іміджу влади

Размещено на http://www.allbest.ru//

Муніципальні ЗМІ як інструмент формування позитивного іміджу влади

Мозуль Я. О

У статті порушено актуальну проблему заангажованості ЗМІ на регіональному рівні. Як відомо, ЗМІ виконує функцію формування суспільної думки, здійснює вертикальну та горизонтальну комунікації. Але залежність ЗМІ від владних структур, надання їм інформаційної підтримки, висвітлення їх діяльності виключно в позитивному ракурсі актуалізує проблему заангажованості. Упередженість сучасних ЗМІ потребує ще свого теоретичного осмислення, а поки лише констатовано факти критичної налаштованості муніципальних ЗМІ. На жаль, нейтрально налаштовані видання на місцевому рівні практично відсутні. На прикладі запорізького телеканалу «Z» розглянуто проблеми функціонування муніципальних ЗМІ в українському медіапросторі, виявлено порушення етичних та правових засад у діяльності журналістів під час підготовки матеріалів. Проаналізовано телевізійні програми «Новини Z», «Актуальне інтерв'ю», «Розмова з депутатом», «Акценти дня», а також контент телеканалу на Youtube, який має вибірковий характер. Здійснений моніторинг програм дозволив виявити домінування політичних сил у регіоні. Результати аналізу контенту підтвердили гіпотезу про формування позитивного іміджу міської влади за рахунок трансляцій муніципальним телеканалом. Дії місцевої влади не підпадають під критику, що неприпустимо з точки зору журналістської етики та засад висвітлення правдивої інформації. Замовні матеріали часто видаються за редакційні, що є порушенням на законодавчому рівні. Найбільш активно заангажованість виявляється під час соціальної напруги або під час звітних періодів влади.

Ключові слова: муніципальні ЗМІ; заангажованість; імідж влади; етичні та правові стандарти; політичні погляди; моніторинг; інформаційна політика. масовий інформація медіапростір

Вступ

Роль засобів масової інформації як джерела інформування в політиці сьогодні визнана беззаперечно, оскільки ЗМІ забезпечують багаторівневу комунікацію і є умовою плідного діалогу між владою й широкими соціальними групами. Такий діалог є можливим за умови всебічного висвітлення суспільно важливої інформації, її оцінювання, об'єктивного коментування. Вплив на аудиторію здійснюється за допомогою інформативної, контрольної, освітньої, артикуляційної, соціальної, спонукальної функцій, а також функції формування суспільної думки.

Постановка проблеми. Проблема заангажованості місцевих, регіональних, всеукраїнських ЗМІ пов'язана не тільки із занепадом об'єктивної журналістики, але впливом на формування суспільних поглядів. Аудиторія отримує інформацію під кутом зору «вигідним» для власника ЗМІ, враховуючи його політичні погляди. Маніпуляції свідомістю відбуваються за рахунок багатьох факторів впливу. Пересічному читачеві досить складно розпізнати заангажованість журналістських матеріалів, у результаті чого він сприймає їх через призму власного досвіду та сформованих поглядів [1].

Феномен заангажованості пов'язаний із чітко виявленими факторами, серед яких: належність засобів масової інформації до конкретних політичних структур або непрофесійний підхід журналіста під час підготовки матеріалів, коли авторові статті складно абстрагуватися від громадської позиції та власних симпатій [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема заангажованості регіональних ЗМІ ще не зазнала теоретичного осмислення і залишається актуальною. Проблемам висвітлення інформації в ЗМІ, зокрема захисту інформаційного простору, державної політики та мас-медіа, ролі муніципальних телеканалів, газет, Інтернет-порталів у формуванні інформаційного дискурсу, присвячені праці вітчизняних науковців: С. Барматової [3], С. Онуфрієва [4], В. Петренко [5], Л. Темченко [6]. Слушною є думка С. Онуфрієва, який розглядає ЗМІ як різновид політичної діяльності, вказуючи, що медійні тексти інформаційно забезпечують практично всі процеси політичної спрямованості на різних рівнях: світ, держава, регіон, місто[4].

Аналіз наукових праць засвідчив необхідність більш детального вивчення проблеми заангажованості ЗМІ, висвітлення діяльності політичних осіб та співвідношення політики й дискурсу.

Мета статті - виявити порушення етичних та правових стандартів при підготовці сюжетів на запорізькому муніципальному телеканалі <^», з'ясувати, яким чином телевізійники формують позитивний імідж представників влади.

Об'єкт дослідження - новинні випуски запорізького муніципального телеканалу <^», програма «Акценти дня», рубрика «Розмова з депутатом» та «Актуальне інтерв'ю».

Методи дослідження. Обраний для аналізу медіапродукт проаналізовано з точки зору формування політичної картини на комунальному телеканалі та впливу інформації на свідомість глядачів. Під час аналізу висвітлення діяльності різних політичних сил у регіональних ЗМІ використано аналітико-синтетичний метод, якісний та кількісний моніторинг медіа та порівняння.

Результати та обговорення

Ситуація з муніципальними ЗМІ особлива, оскільки кошти на їх функціонування виділяють з податків громадян. Журналісти комунального телебачення мають дотримуватися всебічного висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування.

Сьогодні перед журналістами постає складне й водночас нездійсненне завдання - об'єктивно висвітлювати діяльність влади, її виконання чи невиконання обіцянок. При цьому представники інформаційної політики при органах самоврядування визначають правила гри, перевищують свої повноваження, цензурують діяльність муніципальних ЗМІ Це позначається на матеріалах, коментуванні подій та інших аспектах журналістської роботи.

Для отримання об'єктивної картини та релевантних результатів було обрано кілька популярних телевізійних програм, зокрема «Новини Z», «Актуальне інтерв'ю», «Розмова з депутатом», «Акценти дня». До участі в цих програмах залучають експертів, політичних діячів, депутатів, які мають можливість висловити думку з приводу конкретних актуальних питань, представників влади тощо. Виявити домінування політичних сил у регіоні дозволив моніторинг 20 випусків новин і 63 випусків рубрики «Розмова з депутатом» за квітень-липень 2017 р. Моніторинг новинних випусків («Новини Z») здійснювався за такими параметрами: загальна кількість новин у щоденному випуску новин, загальна кількість згадувань у якості будь-яких джерел інформації представників місцевої виконавчої влади (мер та посадові особи) та представників депутатського корпусу (депутатів), характер згадувань (позитивні/нейтральні/негативні), тематика новин.

Проаналізувавши усі види контенту на телеканалі «^», а найголовніше - новинні випуски, які транслюються у прайм-тайм і є лідерами за кількістю переглядів серед запропонованих програм, дійшли висновку, що висвітлення діяльності міської влади, включаючи мера міста та посадових осіб, має виключно позитивний або нейтральний характер. Критичні оцінки відсутні. Також для формування та підтримки іміджу посадовців використовують методику їх максимального залучення в якості експертів та коментаторів.

Для об'єктивного та неупередженого аналізу здійснено спостереження за контентом телеканалу на власній сторінці Youtube. Основна увага була приділена передачі «Запитання депутату» (60 випусків), в якій діалогічній формі між депутатом та ведучою відбувається обговорення гострих і актуальних проблем міста та шляхів їх вирішення. До участі в програмі були залучені представники усіх політичних сил. Але спостерігається суттєва невідповідність за кількістю згадувань представників різних політичних партій. Встановлено, що представники «Опозиційного блоку» (наближені до мера міста) згадувалися приблизно в 30 % контенту. Далі позиції розподілилися таким чином: «Батьківщина» - 17 %, «Солідарність» - 14 %, «Самопоміч» - 13 %, «Укроп» - 11 %, «Нова політика» - 10 %, позафракційні - 5 %.

Щодо сайту телеканалу, новини на ньому публікуються вибірково та нерегулярно. Наприклад, частково проігноровано інформаційне заповнення каналу в травні 2017 року. Інформаційні лакуни було утворено через критику опозиційних до влади ЗМІ. Громадськість вимагала перегляду підвищення цін на проїзд у міському транспорті та негайного вирішення екологічних проблем, ігнорування яких призвело до погіршення фізичного стану дітей та підлітків. Такий вибірковий підхід свідчить про те, що інформація на Youtube є неповноцінною і може використовуватися з метою маніпулювання свідомістю глядача.

Результати аналізу контенту підтвердили гіпотезу про формування іміджу міської влади за рахунок трансляцій муніципальним телеканалом. Безпосередньо появу мера міста як джерела інформації у випусках новин зафіксували в 14 матеріалах із 20. При цьому більшість згадувань має виключно позитивний характер. Так, 10 разів постать голови Запорізької міської ради оцінюється схвально, 3 - нейтрально. Негативні оцінки діяльності влади не наводяться, що свідчить про порушення балансу позитивної та негативної інформації.

У той же час представники виконавчої влади також часто виступають джерелами інформації в новинах. Приблизно у 95 % матеріалів телевізійники пропонують коментарі посадових осіб. Так, заступник мера Анатолій Пустоваров виступає коментатором майже у всіх сферах життєдіяльності, навіть якщо його коментар - виключно подяка меру міста за виконану роботу.

Щодо представників депутатського корпусу, їх присутність завжди відзначають на багатьох, важливих для міста подіях. Звернемо увагу, що при цьому обов'язково підкреслюють партійну приналежність депутатів, що є, звичайно, порушенням стандартів журналістської етики.

Враховуючи вище сказане можна стверджувати, що ЗМІ, мінімізуючи негативну інформацію, в певному сенсі виступають піар-супроводжувачем влади, формуючи її позитивний імідж. Через це жителі міста не отримують повної інформації та не можуть зробити об'єктивні висновки з приводу конкретних події та діяльності посадових осіб.

На жаль, незважаючи на наявність очевидної заангажованості матеріалів, аудиторія сприймає їх з довірою. Пояснити це можна таким чином: найбільший відсоток аудиторії становлять глядачі 40+, більшість з них пенсіонери, які традиційно довіряють ЗМІ. Довіра до новинного контенту формується за допомогою коментарів до подій, що відбулися в реальному часі в місті. Звітуючи перед громадянами про події в місті, ЗМІ використовують фактичні та інформаційні заголовки на зразок «Міський голова провів нараду», «Володимир Буряк відзвітував перед громадою міста», «План роботи на 2017 обговорили на засіданні виконкому», «Міський голова провів особистий прийом громадян». для формування образу відповідального керівника.

Заангажованість місцевих ЗМІ, зокрема комунального каналу <^» виявляється в тому, що дії місцевої влади не підпадають під критику, що неприпустимо з точки зору журналістської етики та засад висвітлення правдивої інформації. Найбільш активно заангажованість виявляється під час соціальної напруги в суспільстві, що пов'язана з політичними подіями або невирішеними проблемами міста, періоду звітів та підбиття підсумків діяльності влади, періоду політичних війн у місцевих ЗМІ, які пов'язані з критикою мера або влади. Звичайно, важко знайти підтвердження скільки бюджетних коштів витрачено на розміщення потрібних владі матеріалів, визначити кількість і формат публікацій, що написані на замовлення, оскільки такі матеріали часто видаються за редакційні.

Політичні комунікації в ЗМІ - своєрідний інструмент вирішення власних політичних конфліктів та підтримки іміджу. Реалізації цілей суб'єктів суспільних відносин в ЗМІ мають свої негативні сторони впливу на журналістику, оскільки передбачають дотримання відповідної політики по відношенню до засобів масової інформації.

Висновки

Інформаційна політика комунальних ЗМІ зазнає втручання з боку влади, що призводить до спотворення інформаційної картини регіону, порушення балансу позитивних та негативних оцінок. Громадяни, маючи права на всебічне висвітлення діяльності влади, отримують видозмінену інформацію. При цьому варто пам'ятати, що гроші на комунальні ЗМІ виділяють з податків цих самих громадян. Здійснений аналіз контенту засвідчив, що в інформаційній політиці телеканалу «Z» часто трапляються порушення редакційного та акційного статутів, журналістських стандартів, що заважає повно й всебічно висвітлювати соціально важливі події міста. Отже, на потребі дня якісне розширення спектру офіційних джерел інформації: у новинних сюжетах мають брати участь не лише посадові особи, а й депутати, зовнішні експерти. Також особливу увагу слід приділити упорядкуванню контенту сайту телеканалу «Z», зокрема розробити внутрішні документи щодо прозорих та зрозумілих принципів наповнення сайту та всіх його рубрик критичною інформацією відповідно до вимог часу, тобто оперативно і повно.

References

Mediation (2016), "Media monitoring and media analysis in real time", available at: http://www.mlg.ru (accessed 23 March 2017).

Dzyaloshinsky, I. M. (2002), Media and Local Government: Interaction for the Information Openness of Power, Komyssyja po svobode dostupa k mformacyy, Moscow, 239 p. , available at: http://www.dzyalosh.ru/02-dostup/books/mcu/mcu-00.html (accessed 25 January 2018).

Barmatova, S. V. (2004), ""The Last Socializer" of Ukrainian Society and its Role in Elections",

Political Management, no 2, p. 5., available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/

bitstream/handle/123456789/11770/11-Barmatova.pdf?sequence=1 (accessed 25 January 2018).

Onufriev, S. T. (2005), Political discourse of the Ukrainian mass media in the world information space, PhDdiss. (social.comm.), Taras Shevchenko National University of Kyiv, p. 20., available at: https://mydisser.com/en/catalog/view/312/772/21024.html (accessed 25 January 2018).

Размещено на Allbest.ru