Журналістське розслідування: проблема порушення стандартів

Журналістське розслідування: проблема порушення стандартів

Постановка проблеми. Жанр журналістського розслідування є синтетичним за своєю природою, оскільки в ньому поєднано традиційні методи збору інформації (спостереження, робота із джерельною базою, аналіз документів) та емпіричні дослідження. Цей жанр є трудомістким та ресурсомістким. Незмінним пріоритетом журналістського розслідування залишається суспільний інтерес та соціальна значущість отриманої інформації.

Сьогодні найбільшою популярністю користуються розслідування на політичні та соціальні теми, як-то: корупція, державні закупівлі, приватизація майна та держструктур, порушення прав громадян, робота житлово-комунальних господарств, правоохоронних служб. Журналістське розслідування вимагає дотримання професійних та етичних стандартів, ґрунтовної підготовки, виваженого підходу та об'єктивності під час висвітлення проблеми, що є запорукою створення якісного матеріалу.

Проте не всі розслідування, що виконані згідно з професійними стандартами, оприлюднюються, оскільки більшість ЗМІ заангажовані й підвладні певним політичним партіям. Сьогодні жанр журналістського розслідування на українських теренах часто стає прикриттям для створення політично замовлених матеріалів із наперед завданим результатом. Такі матеріали зводять нанівець соціальну значимість жанру журналістського розслідування і призводять до втрати довіри аудиторії до медіасфери загалом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Жанр журналістського розслідування знаходиться сьогодні в центрі дослідницької уваги. Так, О. Глушком було проаналізовано стан сучасної розслідувальної журналістики, узагальнено світовий досвід, розглянуто види розслідувань [1], групою дослідників Б. Бель, О. Бурмагіним, Т. Паторою та О. Хоменоком визначено перспективи розвитку жанру, можливості нових медіа для журналістів- розслідувачів [2]. Гострою залишається проблема дотримання професійних стандартів під час проведення розслідування та оприявнення його результатів. З метою дослідження якості проведення розслідування інтернет-видання «Детектор Медіа» здійснює контент- аналіз цього жанру [3].

Мета статті - виявити основні порушення журналістських стандартів під час проведення розслідування та оприлюднення матеріалу.

Об'єкт дослідження - програма «Стоп Корупція»

Методи дослідження - теоретичний (формалізація, класифікація) та емпіричний (прикладне дослідження, спостереження, порівняння), медійний моніторинг, який здійснений за характеристиками актуальність, баланс думок, робота із джерелами.

Результати й обговорення

Вітчизняні медійники сьогодні пильну увагу приділяють якості контенту журналістського розслідування. Так, на сайті «Детектор Медіа» експерти протягом аналізують випуски проектів журналістських розслідувань на різних каналах: «Гроші» (1+1), «Народна прокуратура» (112 Україна), «Наші гроші з Денісом Бігусом» (24 канал, UA:

Перший), «Слідство. Інфо» (Громадське ТВ, 24 канал,), «Стоп Корупція» (5 канал), «Схеми» (Радіо Свобода, иА: Перший). Контент-аналіз було здійснено з метою покращення результативності роботи журналістів. Якість матеріалів експерти оцінили на підставі характеристики таких параметрів: актуальність, робота із джерелами,

баланс/об'єктивність, повнота, усвідомлення основних наслідків розслідування та відсутність явних порушень. Означені критерії входять до числа базових професійних стандартів журналіста.

За результатами аналізу якості інформаційного продукту найвищий сумарний бал отримала програма «Наші гроші» - 25, а найнижчий «Стоп Корупція» - 12.3. Такі бали програма «Стоп Корупція», на думку експертів, має через недостатню повноту висвітлення теми, роботу з джерелами та порушення балансу думок. Такий контент-аналіз телевізійних програм журналістських розслідувань на національних каналах України ставить за мету дослідити якість контенту одного з найскладніших жанрів журналістики й сприяти покращенню та результативності роботи журналістів в цій сфері.

Експерти сайта «Детектор Медіа» зауважують з приводу програми «Стоп Корупція»: «Ми давно помітили: в кого немає проблем з експертами, то це в проекту «Стоп Корупції» на президентському каналі. Ці експерти готові коментувати будь-яку тем, а ще частіше виявляються представниками громадської організації під назвою...та- да!...так, ви вгадали з першого разу. «Стоп Корупції». Та чи то випадково, чи то свідомо їм щоразу присвоюють оригінальні титри - наприклад, «Колишній пастор», а на крайняк просто «активіст» або «юрист». Хоча ці люди далеко не нейтральні» [4].

Моніторинг програм засвідчив, що для проведення якісного журналістського розслідування, по-перше, необхідна процедура фактчекінгу, по-друге - дотримання базових журналістських стандартів: перевірка викладених у статті фактів, дотримання балансу думок, висвітлення позицій сторін.

Програма «Стоп Корупція» (телеканал «5 канал») реалізується активістами, журналістами та юристами громадської організації «Стоп Корупція».

Нами проаналізовано 10 відеоматеріалів програми «Стоп Корупція» - «Природоохоронний прокурор-губитель», «Зрада» по-ветеранськи», «Кишенькова область», «Загублена губернія», «Корупційні чорноморські ігри», «Бізнес на кістках», «Недитячі ігри з дитячим харчуванням», «На вагу золота: Подільський міст», «Коштовний тютюн», «Молочні війни на Хмельниччині». Для розгляду було обрано два випуски, які, на нашу думку, найкраще ілюструють порушення журналістських стандартів.

Звернемося до матеріалу «Природоохоронний прокурор-губитель» [5]. У відео йде мова про колишнього прокурора, який, за версією журналістів, за допомогою корупційних схем набув чималого статку. Журналісти в кадрі зосереджують увагу на будинку, квартирі, які нібито належать прокурору, але при цьому не підтверджують особу власника жодними «скрінами» документів. Журналіст надає власну оцінку подіям та фактам, характеризуючи прокурора за допомогою слів «хабарник», «злодій». Порушення законів логіки, слабкість доказової бази роблять цей матеріал малоінформативним і нецікавим для громадськості. В якості експертів журналісти «5 каналу» залучають членів своєї ж ГО (громадської організації).

Можна сказати, що відбувається маніпуляція свідомістю глядача. Висновки некоректні, оскільки не пов'язані з доказовою базою: «він зареєстрував квартири в Криму, тому він підтримує анексію Криму». Колишній прокурор не робив жодних заяв з приводу анексії Криму й свого ставлення до цього не висловлював, тобто порушено причинно- наслідкові зв'язки між емпіричною базою матеріалу та зробленими висновками. Суттєвою помилкою є те, що не представлено протилежний бік конфлікту, а отже, порушено баланс думок.

Іншим прикладом порушення професійних стандартів є випуск програми № 130 щодо конфлікту громадської організації «Купол» та стрілецького клубу «Сапсан» [6]. Суть конфлікту - землі на полігоні під Києвом не можуть поділити дві стрілецькі фірми. Перша - «Купол», що підпорядкована ГО «Купол», інша - «Сапсан» належить Юрію Кізьку (приватний підприємець). Починається відео з тенденційного показу голови ГО «Купол» - Олександра Порхуна. Його головною характеристикою стає нагорода від Президента за відзнаки в АТО, тому він апріорі в сюжеті герой позитивний.

Журналіст не дає можливості глядачу зробити висновок самому, у сюжеті є оціночні судження - «хто паплюжить образ справжнього героя України?». Образ героя підтверджується коментарями побратимів. З 13:16 хвилин хронометражу сюжету перші 2:30 займає історія Олександра Порхуна. Засновники ГО надають інформацію щодо його звернення наприкінці 2016 р. до Міністерства оборони України із запитом щодо надання земельної ділянки для облаштування стрілецького клубу. Проте за даними журналістів групи «Бігус Інфо» ГО «Купол» було утворено лише за місяць до подання документів на землю, отже така процедура має ознаки фіктивного створення ГО з метою отримання земельної ділянки. При цьому доказова база «Бігус Інфо» суттєво більша та більш обгрунтована, ніж інформація, що подає «Стоп Корупція».

Із загального хронометражу відео 12:00 хвилин відведено для обгрунтування своєї позиції представниками ГО «Купол» і лише 01:16 на телефонну розмову з представником «Сапсану».

По відношенню до Юрія Кізька (власника клубу «Сапсан») журналіст застосовує такі слова як «рейдер», «віджав». Маніпулюючи фактами з біографії героя, а саме, що він був двічі судимий, журналіст створює образ «бандита-зека». Факти, наведені журналістом («Сапсан» не сплачує державі грошей за оренду), документально не підтверджено. За версією журналіста, злочини Юрія Кізька покриває генерал Віктор Палій. Як доказ наведено думку голови громадського руху «Новий вогонь», що мав конфлікт із Палієм. Такий підхід порушує об'єктивність викладу інформації. Сам журналіст припускається суттєвої помилки, коментуючи цей конфлікт таким чином: «Палій отримав від Різниченка (голова «Нового вогню») по пиці». Далі подано синхрон невідомого волонтера. Звернемо увагу на відсутність інформації щодо організації, яку він представляє, і яку саме волонтерську діяльність здійснює. Волонтер розповідає про те, що генерал Палій займається відмиванням грошей. Зауважимо, що звинувачення не підкріплено жодними фактами. Апелюючи до інформації про відсутність правових засад функціонування ГО «Купол», журналіст робить висновок про замовний характер наданих матеріалів [5].

Враховуючи те, що програму «Стоп Корупція» транслюють на «5 каналі», який офіційно належить Президенту України, увагу сфокусовано на тому, що людина, яку нагородив сам Президент, не може скоїти злочин. Маніпулюючи глядацькою думкою, журналіст називає представників «Купола» «герої України, завдяки яким ми з вами мирно живемо». Проте така думка не є достатньо обгрунтованим доказом.

Емоційна тональність сюжету покликана відволікти глядацьку увагу від однобічної подачі інформації. Під час перегляду матеріалу не надано жодних документів та жодного коментаря від офіційних органів, а отже порушено головний професійний стандарт - баланс думок. Журналіст створює два полярних образи - «героя-колишнього воїна АТО» та «колишнього ув'язненого». Як було зазначено вище, журналістське розслідування - це матеріал, що має суспільну користь, розкриває важливі теми на основі фактів, які не були відомі раніше. Цей матеріал не набув бажаного суспільного резонансу. Журналіст розповів про конфлікт двох бізнес-структур і дав чітко зрозуміти, на чиєму боці редакція програми «Стоп Корупція». журналістський розслідування медіакартина стандарт

Цікаво те, що за два місяці після цього на ютуб каналі програми з'являється відео з безкоштовних стрільбищ членів ГО «Стоп Корупція» на полігоні клубу «Купол». У відео включено коментар членів ГО «Купол», які розповідають про те, коли було відкрито клуб та які послуги вони надають. Матеріал сприймається як неприхована реклама.

Висновки