Стартап як новий вектор розвитку медіа

медіастартап бізнес венчурний краудфандинговий

Постановка проблеми. Інформаційно-технологічна революція сприяє конкурентоспроможному розвитку засобів масової інформації. Стрімкі технологічні зміни в медійному просторі змушують компанії адаптуватися до вимог часу: не лише переосмислювати методи передачі інформації, а й прислухатися до запитів аудиторії. Нові процеси в комплексі трансформують підхід до створення бізнес-моделей, на яких ґрунтується те чи інше медіа. Деякі з них втілюються у формі стартап-компаній і навіть долають шлях від невеликої до авторитетної медійної компанії.

Стартап в медіапросторі - перспективна підприємницька діяльність, яка характеризується подекуди невизначеністю та високим ризиком закриття на відміну від традиційній діяльності. Ключовою особливістю стартапу є те, що це має бути молодий проект, основу якого становить ідея, яку раніше не використовували. Здебільшого медійний стартап, який отримує прибуток від продажу контенту аудиторії, - це поодиноке явище. Адже цифрове середовище - найсприятливіше для нішевих журналістських сайтів та виробництва контенту [1]. Одна з вагомих проблем на етапі втілення ідеї у проект - знаходження джерела фінансування. Українські медіастартапи мають свої особливості становлення і розвитку, зокрема, на законодавчому рівні не регламентовані такі важливі моменти, як авторське право, особливості реєстрації та оподаткування даного бізнесу, порядок здійснення інвестицій тощо.

В Україні проблематика саме медійних стартапів малодосліджена як в науково-теоретичному аспекті, так і з практичного боку. Актуальність і значущість вивчення цього питання полягає у тому, що отримані науково-практичні висновки можуть слугувати підґрунтям для напрацювання необхідної методичної та законодавчої бази для розвитку українських медіастартапів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретична база пропонованої наукової статті ґрунтується на розробках та дослідженнях зарубіжних науковців, зокрема А. Вагемсан, Т. Вітчге, Н. Бруно, М. Деуз, Й. Веку, П. Пеккала, К. Бушов. Щодо українських наукових студій із зазначеної теми, то можна констатувати, що літературу здебільшого представлено електронним сегментом, зокрема блогами, статтями чи перекладеними публікаціями іноземних науковців. Проблемами побудови бізнес-моделі стартап-компанії займались Г. Чесборо, Г. Хемела, Л. Швайцера, С. Бланк. Більшість інформації має форму Інтернет-оглядів, інтерв'ю та думок практиків.

Мета статті - дослідити особливості функціонування медіастартапів на українському ринку; з'ясувати їхні переваги та недоліки; визначити роль стартапу в українських реаліях; зазначити основні джерела фінансування та виявити потенційні інвестиційні ресурси.

Об'єкт дослідження - стартап-компанії PenAll, The Ukrainians, «Ногибоги».

Методи дослідження. У дослідженні використано системний підхід, традиційні наукові методи аналізу та синтезу, а також описовий метод під час вивчення питання про науковий та соціальний резонанс нових форм функціонування медіа у сучасних умовах Зроблено висновки про перспективи створення медіастартапу в Україні.

«Стартап» (від англ. start-up - a smallbusiness that has just been started) - щойно створений невеликий бізнес [2]. Поняття «стартап» є комплексним, адже ця форма бізнесу будується на основі інновацій або інноваційних технологій, володіє обмеженою кількістю ресурсів (як людських, так і фінансових) і планує виходити на ринок. Упроваджувані нею інноваційні технології можуть бути глобальними, тобто дана інновація буде інновацією для всього світу, або локальними, тобто дана технологія та ідея запозичені, але будуть інновацією у конкретному регіоні або країні [3]. Отже, з огляду на визначення, інструментарій і кроки, які потрібно буде зробити, започатковуючи новий проект, стартапи дещо відрізняються від традиційного бізнесу.

В Україні щороку з'являється дедалі більше стартап-компаній, серед них і медійні: наприклад, PenAll, сайт якої запрацював у 2017 р. Платформа створена як для журналістів, так і для тих, хто хоче і може писати. The Ukrainians - стартап, що з'явився у 2014 р. У ньому міститься інформація про Україну, а також про ініціативних українців, порушуються питання на суспільно важливі теми. «Ногибоги» - це онлайн-журнал про здоровий спосіб життя. Ресурс розповідає історії як для новачків у спорті, так і для досвідчених спортсменів.

Науковець Крістофер Бушов у своєму дослідженні «Реорганізація журналістики. Формування нових медіа», яке стосується німецького медіаринку, дослідив 15 нових медіастартапів. Він дійшов висновку, що головна помилка медіакомпаній - спроба перенести професійні стандарти журналістики у цифрове середовище, нехтуючи інноваціями. Стартапи, які займаються нішевими темами, наприклад, медіа для мотоциклістів чи орієнтованих на кар'єру мілленіалів, знаходять гроші швидше. Ці компанії можуть експериментувати з новими джерелами фінансування, усвідомлюючи потреби своїх читачів, наприклад, займатися Інтернет-торгівлею, консультаційними послугами чи тренінгами. К. Бушов у дослідженні зазначає, що, чим більше контент стартапу спрямований на широку аудиторію, тим складніше отримувати дохід [1].

Наприклад, голландський стартап De Correspondent за допомогою краудфандинга за тиждень зібрав 15 000 євро. Кореспонденти видання контролюють свою власну нішу, концентруються на глибокому аналізі, що дозволяє їм уникнути повторюваного циклу новин [4].

Щоб втілити власну ідею у проекті, стартапер спочатку працює за правилом «трьох F»: в нього вірять і підтримують фінансово лише сім'я (Family), друзі (Friends) і дурні (Fools) [5]. Перевага цього фінансування - відсутність боргів та отримання стартапером всього прибутку, але він має більш теоретичний, ніж практичний характер, оскільки гроші можуть закінчитись швидше, ніж ідеї.

Варто зазначити, що вибір моделі фінансування має бути спланованим і прорахованим, адже від цього залежить успішність компанії в майбутньому. Першу фінансову допомогу можуть надавати грантові організації. Але постає інша проблема -- не отримати гроші, а вивести компанію за короткий термін на платоспроможний рівень.

Одним із основних джерел фінансування стартапу виступають і бізнес-інкубатори (бізнес-акселератори) - це освітні проекти, що беруть вдалі стартапи під свою опіку. Молоді підприємці (стартапери) мають можливіть не лише здобути вагомий досвід та знання, але і заручаються підтримкою своїх наставників на роки вперед [6]. Інкубатори зазвичай формують великі компанії у вигляді невеликих інвестиційних проектів.

Щодо венчурного фінансування, то зовнішні інвестори здебільшого інвестують у високотехнологічні галузі й інші галузі з високим потенціалом розвитку, тому для креативних стартапів малоймовірно залучити кошти цим способом.

На Заході для залучення коштів для стартапів широко використовуються краудфандингові платформи. Краудфандинг (від англ. Crowdfunding -- «Громадське фінансування») -- це механізм залучення коштів від багатьох фізичних осіб, які прагнуть підтримати певний проект. Фінансування за такою схемою виконує різні функції -- від благодійності до підтримки малого бізнесу і створення інноваційних продуктів [7].

Поки що в Україні краудфаундингові платформи не сприймаються широкою аудиторією. Переважно це обумовлено тим, що населення недостатньо обізнане в даній фінансовій системі. Тому платформи не розглядаються як серйозне джерело залучення коштів для реалізації проектів. Попри це, в Україні функціонують такі платформи: Biggggidea (допомагає презентувати ідею і визначити необхідний стартовий капітал для соціального бізнесу, розвитку винаходів тощо); Kickstart (допомагає у розвитку стратегії для краудфандингової кампанії: дозволяє створити привабливу сторінку та відео на Kickstarter, а також простежувати етапи розвитку проекту від початку й до кінця; фінансує різноманітні проекти, у 13-ти категоріях: мистецтво, комікс, танець, дизайн, мода, фільми і відео, їжа, відеоігри, музика, фотографія, видавництво, технологія, театр); Ideax Nescafe (на цій платформі за презентовані проекти голосують люди і лише переможці отримують фінансування) [8].

Щодо законодавчої бази, то наразі в Україні немає закону, який би регламентував суто питання стартапу, у нормативно-законодавчому полі немає навіть формалізованого визначення терміна «стартап-компанія». Але варто сказати, що є безліч інших законів, що опосередковано торкаються цього аспекту підприємницької діяльності.

Щороку в українському Інтернет-просторі з'являються нові стартапи у медіасфері. Успішність стартапу залежить від наявності і поєднання трьох факторів: ідеї, виконавців та інвесторів. Але часто засновники журналістських проектів не усвідомлюють повною мірою свою роль у підтримці бізнесу. Вони мусять відповідати не лише за контент видання, а ще й взяти на себе роль медіаменеджерів. Для створення та промоції перспективного інноваційного проекту важливо мати конкурентну стратегію виходу на ринок, розуміти фінансові витрати, правильно сформувати команду, здатну втілити конкретну бізнес-ідею у життя.

Більшість науковців стверджує, що розвивати та поширювати стартапи на практиці вкрай складно. Цьому сприяє й сама природа бізнесу - незначна кількість осіб, які користуються новими технологіями у повсякденному житті. Отже, розвиток у медіасфері постійно відбувається, що дає підстави покладати надії на те, що найближчим часом медіастартапи в Україні набудуть серйозних форм. Наразі журналістські стартапери намагаються вчитися на помилках та історіях успіху своїх попередників.

References

1. Buschow C. (2017), "Can Media Start-Ups Save Journalism? European Journalism Observatory",

2. Cambridge dictionary (2017), "Start-up"

3. Chazov, E. (2013), "Startup as a new form for business", Scientific works of the National University of Food Technologies, 122-128 pp.

4. Borisova, S. and Biryukov, V. (2013), "Innovation in the media IN", Some questions and problems about economics and management, 11-13 pp.

5. Miond (2014), "The rule of three F - the golden rule of doing a successful business"

6. Business Law (2017), "Models of financing startups"

7. Wikipedia (2017), "Crowdfunding"

8. Dub A., Khlopetska V.-S. (2016), "Sources for startups financing and opportunities for their involvment in Ukraine", Socio-economic problems of the modern period of Ukraine, 87-92 pp.

Размещено на Allbest.ru