Видозміна формату журналістського розслідування на прикладі публікацій у світовій пресі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видозміна формату журналістського розслідування на прикладі публікацій у світовій пресі

розслідування журналістський аудиторія

Шевцова К. Л., Кирилова О. В.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

This article gives the analysis of publications in foreign printed media concerning the presence of the new special aspects of journalistic investigations that aim more on drawing the audience attention than covering important social issues. This analysis is a comparison study of famous investigations in the mid-XX-th century and XXI-st century with the investigations in the early XX-th century. The conclusions have been drawn about prospects in the development of journalistic investigations genre.

According to the study results, modern journalistic investigations tend to bring the information emotionally narrowing their topic range to politics and sex. This format is focused on arousing reader's interest.

Despite the fact that particular aspects of format change in the investigations were studied by many researchers, the comprehensive study of the new format in this genre and its differences has not been done yet.

The research of the special aspects of modern journalistic investigations will make it possible to enhance the quality of publications in printed media and clearly define the current readers' interests.

The special aspects of journalistic investigations in the XX-th century are singled out and compared to those of the XXI-st century. The publications in The Washington Post, Boston Globe, Bild were used during the analysis. Having followed the format change and new emphasis made in similar articles, the author managed to define the emotional influence on the reader as one of the methods to acquire audience.

As the result, two kinds of journalistic investigations were determined:

-investigations that emphasize only on social issues and possible ways to solve them;

-investigations emphasizing on sensational details of crimes or affairs.

The first investigations are related to the mid-twentieth century and the second investigations are related to the end of the XX-th century and the beginning of the XXI-st century. The more modern the investigations became, the more emotions and popular with the readers topics like sexual scandals or abuses of authority they contained.

Keywords: journalistic investigation; newspapers; audience; media format.

Проаналізовано рівень розробки теми журналістських розслідувань як методу залучення аудиторії та особливості видозміни формату цього жанру протягом ХХ-ХІ ст. Велика кількість дослідників розглядала особливості журналістських розслідувань, проте й досі не було описано, як змінювався формат протягом цього часу та які саме прийоми могли слугувати для залучення читацької аудиторії.

Розглянуто особливості журналістських розслідувань у всесвітньо відомих газетах, надано їх порівняльний аналіз журналістських текстів та основні характеристики. Результати свідчать про те, що подача інформації у журналістських розслідуваннях поступово змінювалась від максимально нейтральної до емоційної, а тематичне коло звузилось до скандальних тем на зразок зловживання владою та сексуальних скандалів задля привернення уваги читацької аудиторії.

Виокремлено особливості журналістських розслідувань у двадцятому столітті та порівняно їх з особливостями розслідувань двадцять першого століття. Для аналізу було використано публікації газет «The Washington Post», «Boston Globe», «Bild». Прослідкувавши видозміну формату та нову розстановку акцентів у подібних статтях, вдалося охарактеризувати емоційний вплив на читача як один з методів залучення аудиторії.

У результаті роботи виокремлено два типи журналістських розслідувань: розслідування, у яких робився акцент на лише на суспільно-важливій проблемі та можливих шляхах її подолання; розслідування з акцентом на сенсаційних подробицях злочинів чи махінацій. До перших віднесено публікації середини ХХ ст., а до другого - кінця ХХ та початку ХХІ ст. Чим сучаснішими ставали розслідування, тим більше в них було емоцій та звернень до популярних у читача тем, на зразок, сексуальних скандалів та зловживання владою.

Ключові слова: журналістське розслідування; газети; аудиторія; медіаформат.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні формат журналістського розслідування суттєво відрізняється від того, якого дотримувались ще на початку двадцятого століття. З інформаційно-аналітичного жанру розслідування поступово перейшло до жанру «розважального». Цьому сприяла швидка комерціалізація преси та гонитва видавців за швидкими грошима [1, с. 172].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання видозміни жанру розслідування розглядав американський дослідник та колишній військовий журналіст компанії «Night Newspapaers» Філіп Мейер. За його теорією, ЗМІ загострюють увагу на яскравих скандалах та швидкоплинних проблемах задля привернення уваги аудиторії. Проте таким чином у поле зору громадськості не потрапляють дійсно важливі соціальні проблеми. Через боротьбу за сенсацію «тут і зараз» не розвиваються і методи збору й обробки інформації. Тобто орієнтація журналістського розслідування на «сенсаційність» задля збільшення тиражу газети насправді призводить до певної стагнації якості матеріалів конкретного ЗМІ [1, c. 170].

На думку вітчизняного дослідника Сергія Приходько, окрім боротьби за рекламодавця та великий тираж, у ХХ ст. ЗМІ починають цілеспрямовано заробляти на політиці. Тому новою особливістю формату журналістських розслідувань стає так звана «війна компроматів». Політики та представники бізнесу поливають один одного брудом на газетних шпальтах, проте журналіст не несе реальної відповідальності за достовірність опублікованих фактів [2, c. 269].

Не дивлячись на те, що окремі особливості видозміни формату розслідувань уже розглядались багатьма дослідниками, цілісно новий формат цього жанру та його відмінності так і не було описано [3; 4].

Мета статті - з'ясувати функціональні аспекти журналістського розслідування у ХХ-ХХІ ст.

Об'єкт дослідження - журналістські розслідування газет «The Washington Post», «The Boston Globe», «Bild».

Методи дослідження. Обрані публікації перелічених «The Washington Post», «The Boston Globe», «Bild» проаналізовано з точки зору наявності у них нових особливостей журналістських розслідувань, які могли б слугувати більше для привернення читацького інтересу, аніж для висвітлення важливих соціальних проблем. Задля аналізу було обрано найрезонансніші справи двох якісних газет Сполучених Штатів Америки, які поширюють свій вплив як на регіональному «The Boston Globe», так і на національному рівнях - «The Washington Post», а також публікації популярного надрегіонального німецького видання «Bild». Вибір видань вмотивовано тим фактом, що газети різних типів мали б використовувати різні методи інтерпретації та презентації фактів. Під час аналізу використовувався порівняльний метод. Співставлялися відомі розслідування кінця ХХ - початку ХХІ ст. із розслідуваннями початку й середини ХХ ст. Ураховувалися не лише аспекти впливу інформаційних кампаній на соціально-політичні процеси, а й ступінь залученості читачів аналізованих журналістських розслідувань до обговорення ситуацій, про які йшлося у публікаціях.

Результати й обговорення

Для аналізу нових особливостей журналістських розслідувань було обрано наступні публікації: серія публікацій щодо сексуальних зв'язків між Монікою Левінськи та Біллом Клінтоном у «The Washington Post»; викриття священників - педофілів (23 публікації) у «The Boston Globe»; справа про «пільговий кредит» президента ФРН у «Bild». Усі ці розслідування побачили світ наприкінці ХХ - початку ХХІ ст.

Ці публікації було порівняно з гучними розслідуваннями початку та середини ХХ ст.: публікації Іди Тарбелл про Standard Oil («McClure's Magazine») та матеріали щодо «Уотергейтского скандалу» Боба Вудворда та Карла Бернстайна («The Washington Post»). Ці публікації висвітлили соціально важливі теми та використали для цього мінімум емоційно забарвленої лексики та максимум фактажу [5, с. 69].

У публікації про компанію Standard Oil мова йшла про порушення антимонопольного законодавства. Такий злочин суттєво впливав на економіку країни, про що журналістка Іда Тарбелл розповіла у серії з 16 публікацій (1901-1914 рр.) [5, с. 69].

Інше гучне розслідування ХХ ст. - «Уотергейтский скандал» (1972-1974 рр.). У циклі публікацій йшлося, як загальновідомо, про те, що президент США Р. Ніксон, причетний до злому штабу свого суперника Джорджа Макговерна. Це була публікація щодо важливої політичної проблеми - порушення законної процедури виборів. Проте журналісти утримались від оціночних суджень та використали задля інформування суспільства лише перевірені факти.

Тепер розглянемо більш сучасні публікації. Журналістське розслідування щодо сексуальних зв'язків між Монікою Левінськи та Біллом Клінтоном у «The Washington Post» (1998 р.) уже було насичене емоційною лексикою та звинуваченням президента в «аморальності». Проте реального порушення закону у цьому не було. Справа дійшла до спроби імпічменту не через кримінальне правопорушення, а вже через недовіру до президента, що може зрадити не тільки дружину, а й, можливо, і країну. Хоча друге твердження не підкріплювалось реальними фактами. Першим історію про секс між Клінтоном та Левінськи написав 17 січня 1998 р. журналіст «Newsweek» Майкл Ізіков. Проте редактор так і не дозволив йому надрукувати статтю. Тоді історію підхопила «The Washington Post», наклад якої після цього збільшився майже вдвічі протягом 4 місяців [6].

Серія публікацій про викриття священників-педофілів (23 публікації) у «The Boston Globe» натомість має під собою вагомий соціальний конфлікт. Прикриття з боку церкви священників, що ґвалтували дітей, було неприпустимим. Журналісти зібрали велику доказову базу та висвітлили отримані факти на шпальтах газети. Історія шокувала читацьку аудиторію, а також викликала міжнародну реакцію і привела до змін у римсько-католицькій церкві. Проте, не дивлячись на необхідність висвітлення проблеми, журналісти у деяких випадках максимально деталізували злочини з боку священників, створивши максимально-емоційний текст. Тираж видання після гучного розслідування збільшився втричі майже протягом року. А у 2003 р. «The BostonGlobe» отримала Пулітцерівську премію [6].

Ще один приклад емоційної подачі фактів у журналістському розслідуванні можна побачити у публікаціях газети «Bild» (2011 р.). Журналісти висвітлили скандал з президентом ФРН Крістіаном Вульфом. Вони в усіх барвах описали безбідне життя гаранта та розповіли про те, що він взяв іпотечний кредит у дружини свого друга на пільгових умовах. Щоправда, пільги були незначними. Реальна різниця становила лише 1,5 %. Власне, реальним злочином з боку законодавства ФРН така дія не була. Прокурорська перевірка рахунків президента не знайшла порушень. Проте вже через два місяці високопосадовець подав у відставку - у пресі з'явилась стаття про те, що він намагався запобігти публікації розслідування. Після цього інші ЗМІ майже щодня почали публікувати компромат на Вульфа [7, c. 150].

Тобто новою характеристикою журналістських розслідувань стає емоційний вплив на читача. У випадках на зразок розслідування про священників-педофілів він допоміг звернути увагу на важливу соціальну проблему, пов'язану із насильством над дітьми, що карається законом. У інших випадках емоційність розслідування перетворювала фрагменти особистого життя політиків на «страшний» злочин, що мав призвести до відставки [8].

Ще один важливий момент полягає у тому, що тематика розслідувань, які стали відомими на весь світ, стосується сексуальних скандалів та владних повноважень.

Висновки

Журналістські розслідування кінця ХХ та початку ХХІ ст. стали емоційнішими та звертаються до популярних у читача тем, на зразок, сексуальних скандалів та зловживання владою.

З одного боку, це показує реальні інтереси аудиторії, вважаючи на збільшення тиражу перелічених вище видань, а з іншого - показує певну неможливість бути почутим лише завдяки викладанню сухих фактів та непотраплянні проблеми до кола тем «секс» та «зловживання владою». Таким чином, можна стверджувати про зміну акцентів у функціоналі жанру журналістського розслідування, який з суто фактологічного перетворився не лише на емоційно-забарвлений, а й подекуди надмірно переобтяжений сенсаційною складовою.

References

Nikitina, N. (2008), "Specificity of Journalistic Investigation: Fundamentals of Genre and Method", Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky [Scientific notes of the Institute of Journalism], vol. 30, pp. 170-173, available at: http://joumlib.univ.kiev.ua/index.php?act=artide&artide=2326 (accessed 27 December 2017).

Prikhodko, S.O. (2010), Journalistic Investigation: Methods of Influence, New World, Kyiv, 531 p.

Kyrylova, O., Shevtsova, K. (2017), "Journalistic investigations as a method to acquire audience", Masova komunikatsiya u hlobal'nykh i natsional'nykh vymirakh [Mass Communication in Global and National Dimensions], issue 7, pp. 145-149, available at: https://www.researchgate.net/publication/322233804_Zurnalistske_rozsliduvanna_ak_metod_zal ucenna_auditorii, (accessed 27 December 2017), DOI 10.13140/RG.2.2.17474.07367.

Kyrylova, O., Shevtsova, K. (2017), "Sham investigation as an occurrence in modern Dnipro's

journalism", in Demchenko V.D. (Ed.), The system of national mass media in modern Ukraine: a new vision, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 12 April 2017, Dnipro, pp. 23-24, available at: https://www.researchgate.net/publication/318099458_PSEVDOROZSLIDUVANNA_AK_AVISE_

SUCASNOI_DNIPROVSKOI_ZURNALISTIKI (accessed 27 December 2017), DOI 10.13140/ RG.2.2.27721.03680.

Nedopitanny, M.I. (2002), "Conceptual Models of Modern Newspaper Periodicals",

Ukrayins'ke zhurnalistykoznavstvo [Ukrainian Journalistic Studies], Institute of Journalism, Kyiv, no. 3, рр. 68-70, available at: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1895

(accessed 27 December 2017).

Bredsho, P. (2011), "Journalistic investigations on the Internet: who, as well as at his own

expense", available at: http://osvita.mediasapiens.ua/web/online_media/zhurnalistski_

rozsliduvannya_v_interneti_khto_yak_i_chiim_koshtom (accessed 27 December 2017).

Shulga, V.I. (2012), Standards of modern journalistic investigations, New World, Kyiv, 211 p.

Bogomolova, M.N. (2013), The role of communication in modern civil society, Humanitarian research, Kyiv, 110 p.

Ivanov, V.F. (2006), Journalistic Ethics: A Textbook for Students, Higher education institutions, Higher school, Kyiv, 231 p.

Kizima, I. (2005), Journalistic Investigation as a Synthetic Genre of Information, Higher school, Kyiv, 388 p.

Murikan, J. (2003), Journalistic Investigation, IMI, Higher school, 178 p.

Shaiko, V.M., Kushnarenko, N.M. (2009), "Prospects of the development of social communications as a new scientific branch", Social communications in the strategies of formation of a society of knowledge, Internship materials. sciences Konf., Kharkiv, 26-27 February 2009, KhDAK, pp. 3-9.

Bucchi, M. (2008), Dal's deficit in dialogue, part of the dialogue under partecipazione-e poi? Modelli di interazione tra scienza e pubblico, Rassegna italiana di sociologia, Rome, no. 3, p. 377-402.

Shevtsova K., Kyrylova O. The Modification of Journalistic Investigation on the Example of Printed Media Publications

Размещено на Allbest.ru