Конвергентні практики в роботі регіонального журналіста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конвергентні практики в роботі регіонального журналіста

Соколова Н.П.

Бахметьєва А. М.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті досліджуються прояви глобальних медійних трендів у роботі регіональних ЗМІ та розглядаються приклади застосування мультимедійних технологій окремими журналістами. Із розвитком новітніх технологій фахові вимоги до універсального журналіста значно розширилися: до вміння працювати в різних жанрах, навичок фото- і відеозйомки та володіння менеджерськими функціями додався широкий спектр навичок застосування мультимедійних технологій для створення і розповсюдження контенту. Використання різних платформ сприяє розширенню аудиторії та фінансовій стабільності регіональних ЗМІ. журналіст конвергентний регіональний

Ключові слова: ЗМІ; регіональна журналістика; конвергенція; крос-медійна редакція; мультимедіа; соціальні мережі.

The article explores the manifestations of global media trends in the work of regional media and examines examples of usage of the cross-media technologies by journalists. With the advancement of the latest technologies, the professional requirements for the universal journalist have expanded significantly: the ability to work in different genres, photo and video skills and managerial functions have added a wide range of multimedia technologies to create and distribute content. The use of different platforms helps to increase the audience and financial stability of regional media.

Convergence processes, the use of multimedia platforms and convergent practices have already become a trend for regional media in Dnipro. In the absorbing flow of information, the identity of the journalist that the reader or viewer will trust is of utmost importance. The versatility of a regional journalist today defines his ability to produce different types of content for different media platforms, to take into account their technological and stylistic features, to be able to use cross-media technologies to promote this content. Interesting resonant topics, journalistic content and interaction on social networks contribute to the popularity of not only the author but also the newspaper or TV channel. The readership / viewership is also influenced by the journalist's active civic position, his involvement in the communities. The phenomenon of synergistic influence of journalistic work and active public activity on one another is traced, which will prevent the increase of the audience of both journalist and media.

Keywords: media; regional journalism; convergence; cross-media editorial; multimedia; social networks.

Постановка проблеми. Професійні уявлення про універсального журналіста докорінно змінюються протягом останніх десятиліть. На початку 2000-их заступник головного редактора британської газети TheObserverДевід Ренделл писав, що універсальний журналіст має знати, як робиться будь-який матеріал, вміти інформувати і розважати, редагувати і робити макет газети, керувати редакцією та сприймати нові технології [1]. Сьогодні журналісту вже недостатньо «сприймати нові технології», необхідно вільно володіти усім арсеналом можливостей мультимедійних платформ.

Конвергенція традиційних та нових медіа, актуальність розповсюдження інформації на різних платформах для розширення аудиторії та просування контенту вимагає від журналістів навичок створювати матеріали для різних медіа. Таке розуміння універсальності має багато противників, які вважають, що якість журналістики падає, адже один фахівець не може однаково добре готувати матеріали для різних медіаплатформ. Негативні прояви боротьби за аудиторію (гонитва за кліками, засилля фейків, підміна новин постами із соцмереж тощо) викликала гарячі дискусії між теоретиками в галузі комунікативістики, власниками ЗМІ, професійними журналістами, які сперечаються про вплив нових тенденцій на якість та змістовність новин та медійного контенту загалом.

Конвергентні та крос-медійні практики стали характерними і для дещо консервативного й обмеженого фінансово ринку регіональних медіа. Саме професійне використання сучасних технологій редакціями і окремими журналістами визначатиме, чи матимуть локальні газети зі сторічною історією читачів у недалекому майбутньому. На нашу думку, згодом це стосуватиметься і телебачення у класичному розумінні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Важливе значення для розуміння нових тенденцій в медіа мають дослідження H. Jenkinsта G. Hayes. Зокрема, JenkinsH. [2] вивчав проблематику впливу медіа на суспільство, політику і культуру, простежив зміни ролі аудиторії в умовах розвитку цифрових технологій. G. Hayes[3] визначив чотири рівні використання крос-медіа в ЗМІ. Вітчизняні комунікативісти М. Женченко, Г. Яновский, Г. Сарміна, Л. Василик досліджують українські тенденції розвитку сучасних медійних трендів. Г. Сарміна [4] вивчає специфіку крос-медійної журналістики, яка характеризується інтеграцією мереж і переходом до індивідуалізації. Також вона розглядає конвергентну журналістику як особливий тип партиципативної журналістики. Л. Василик [5] на основі аналізу конвергенції, визначає ключові трактування процесу, систематизує тенденції та динаміку у соціальних комунікаціях. У колективній монографії «Кросмедіа: контент, технології, перспективи» [6] розглядаються різні підходи до вивчення явищ крос-медійності та конвергенції у вітчизняних ЗМІ.

Мета дослідження: аналіз конвергентних практик регіональних журналістів.

Об'єкт дослідження - конвергентні практики на різних медійних платформах журналістів Дніпра Дарини Сухоніс-Табацької (газета «Наше Місто») та Влада Войцеховського (телеканал ОТВ Днепр) як приклад розширення аудиторії свого ЗМІ через персоніфікацію контенту.

Методи дослідження. У роботі було використано методи спостереження, аналізу і синтезу для формування теоретичних засад для дослідження явища загалом та особливостей втілення в практичній площині, метод моніторингу для дослідження активності вищезазначених журналістів на різних медіаплатформах.

2. Результати і обговорення

Регіональні ЗМІ, які сьогодні вже прийнято називати традиційними (газети, телеканали), активно використовують нові медійні платформи для розповсюдження контенту і залучення нових аудиторій. Використання різних платформ і збільшення своєї аудиторії - сьогодні єдиний для них шлях до фінансової стабільності.

Процеси конвергенції, що комунікативістами визначається як «інтеграція традиційних та нових медіа, що супроводжується дублюванням контенту та/або створенням альтернативних медіа майданчиків» [7, с. 23], нині простежуються в усіх регіональних медіа. Власні сайти із потужним відділом рерайтерів новин, офіційні акаунти в соцмережах, майданчики для проведення прес-конференцій в режимі онлайн вже стали «masthave» для газет, телеканалів та радіостанцій. А редакції популярних новинних сайтів організовують мобільні бригади для зйомки надзвичайних подій на відео (сайт «Інформатор», наприклад). Варто зазначити, що в нових медіа зливаються ознаки різних платформ, які кілька років тому практично не взаємодіяли.

«Конвергентність завдяки інформаційним технологіям і системам комунікацій інтегрує всі види медіаконтенту в єдину систему, за рахунок чого створюються нові типи медіа та платформи (веб-видання, блоги, розширення для браузерів, соціальні мережі, цифрове відео, мобільна телефонія, інтерактивне телебачення тощо). Конвергентність починається на різних галузях - злиття технологій, видів соціальної комунікації, виробництва медійного продукту. Глобальне поширення інформації та комунікації створює можливості для координації дій і спілкування на масовому і індивідуальному рівні» [6, с. 9].

Редакцію, яка працює за «принципом взаємного обміну інформацією» [7, с. 19] називають крос-медійною. «Створення, обробка та розповсюдження контенту відбувається відразу для всіх технологічних платформ» [там само]. Крос-медійна редакція відрізняється більшою функціональністю, завдяки чому можна оптимізувати штат.

Через брак коштів деякі редакції (наприклад, редакція газети «Днепр вечерний») економлять на штаті фахівців, особливо тих, що займаються просуванням контенту в мережі. Штатні журналісти шукають інформацію, пишуть матеріали і займаються їх розповсюдженням у соцмережах. Хоча Хейс визнав таку практику малоефективною.

В організаційному плані стосовно більшості регіональних ЗМІ скоріше йтиметься про мультимедійні редакції. Особливістю мультимедійної редакції «є наявність спеціальних редакторів для кожної технологічної платформи» [7, с. 19]. Тож інформація для різних категорій споживачів йде не тільки різними каналами, а й від різних редакцій і журналістів.

За принципом розподілу за різними платформами побудована робота журналістів і рерайтерів в редакції видання «Наше місто» (зареєстрована - КП «Редакції газети Наше місто» ДМР). Електронна версія газети «Наше місто» [8] з'являється на сайті у pdf-форматі наступного дня після виходу друком і має 32 сторінки. Мова друкованого та електронного видання - українська, окремі публікації - російською. Є редактор і штат журналістів, які відповідають за паперовий випуск газети, інший редактор і колектив журналістів з рерайтерами відповідають за сайт видання, менеджер із роботи в соціальних мережах ^ММ) розповсюджує контент на офіційних акаунтах газети. В газеті і на сайті працює приблизно по 20 штатних журналістів, а також залучаються фрилансери.

Але ми можемо говорити про конвергентні практики в роботі певних журналістів газети «Наше місто». Яскравим прикладом успішної роботи на різних медіаплатформах є журналістська творчість Дарини Сухоніс-Табацької. Журналістка пише цікаві матеріали в газету, і на сайт, шукає та збирає інформацію самостійно та виконує обов'язки модератора інформаційного центру «Наше місто», де проводяться прес-конференції на актуальні для Дніпра теми.

На сторінках газети Дарина відродила популярні, але дещо призабуті в регіональній журналістиці, жанри журналістські розслідування та експерименту («журналіст міняє професію»). У кожному випуску вона перевіряє заклади харчування, вчиться в студії танцю, проводить соціальні експерименти із захисту дітей. З останніх цікавих експериментів, що викликали широкий резонанс як на сторінках газети, так і на сторінці у Facebook - це розслідування у секс-шопі, навчання танцю на пілоні та куштування шаурми в кіосках у популярних місцях. її розслідування мають резонанс, тому що журналістка все випробовує «на собі».

Також журналістка всі свої матеріали поширює на особистій сторінці в Facebook, де має більше 700 фоловерів. Зауважимо, що матеріали в соцмережі не ідентичні тим, які публікувалися в газеті. Як і передбачає комунікативна стилістика цього медіа, там публікуються більш особистісні, відвертіші враження від соціального експерименту, багато особистого контенту, що створює відчуття відкритості, щирості й довіри. Таким чином, персоналізація газетних матеріалів збільшує аудиторію не тільки особисто журналістки, а й видання загалом.

Д. Сухоніс-Табацька реалізує ще один медійний проєкт - інформаційний центр «Наше місто». Прес-конференції з інформаційного центру транслюються онлайн в мережу інтернет (тобто створюється відеопродукт), а найголовніші питання, що обговорювалися із спікерами, висвітлюються на шпальтах газети «Наше місто». Також кілька тем з кожної прес- конференції подаються окремими публікаціями на сайті видання. Ця діяльність, безумовно, є редакційним завданням, але журналістка супроводжує кожну прес-конференцію постами на особистій сторінці в Facebook, створюючи додатковий контент і рекламуючи редакцію газети.

Не можна оминути й досить резонансну суспільну діяльність Дарини - вона є активістом і волонтером громадських зоозахисних організацій, сприяє медіатизації проблеми жорстокого поводження з тваринами як в газеті, так і в соцмережі. Журналістські матеріали, присвячені цій тематиці, завжди мають значний резонанс. І хоча волонтерська діяльність журналістки не є замовною з боку редакції, очевидно, що зоозахисна тематика сьогодні досить популярна, а додавання до іміджу сучасної і активної журналістки рис соціально небайдужої громадянки позначається й на іміджі газети, збільшуючи аудиторію читачів.

Яскравим прикладом конвергентних журналістських практик є професійна діяльність автора і ведучого телепроєкту «Меморандум» Влада Войцеховського. ТОВ «Громадське телебачення ОТВ» має зареєстровані види діяльності - видання журналів і періодичних публікацій, діяльність із виробництва кіно-, відеофільмів та телевізійних програм, діяльність із розповсюдження кіно-, відеофільмів та телевізійних програм. Відсутність державної реєстрації як ЗМІ дозволяє не вказувати кінцевого бенефіціанта, однак журналісти пов'язують медіа із родиною Вілкулів.

Телеканал «ОТВ Днепр» [9], що здійснює кабельне мовлення, не використовує усіх переваг мультимедійності для просування контенту. В інтернеті знаходимо лише YouTube- канал компанії, де можна переглянути телепроєкти онлайн, навіть офіційного акаунту в соцмережах ОТВ не має.

Натомість активно наповнює професійним телевізійним контентом особисту сторінку у Facebook та просуває його Влад Войцеховський. Також журналіст керує сторінкою «Меморандум Влада Войцеховського». Авторський телепроєкт Влада побудований в форматі теледебатів. Автор наголошує, що, за згодою з керівництвом каналу, він абсолютно самостійний у виборі тематики і гостей. І це очевидно, порівнюючи проєкт із іншим контентом каналу. Ведучий сам збирає інформацію, формулює порядок денний чергового випуску «Меморандуму», а через особисту сторінку в соцмережі, яка має 1 100 фоловерів, шукає спікерів для програми. Зауважимо, що журналіст виступає не тільки модератором дискусії в студій, а й активним учасником. У середньому випуски «Меморандуму» мають 70¬100 переглядів на YouTube-каналі «ОТВ Днепр» та стільки ж на особистій сторінці журналіста. Порівнявши ці покажчики із схожим за форматом проєктом «Тема» (ведуча - Олена Хорошилова), який розповсюджується тільки на YouTube-каналі «ОТВ Днепр», зауважимо значно меншу кількість переглядів - 30-70.

Також В. Войцеховського можна назвати популяризатором історії України і велоспорту в Дніпрі. Соціально-активний журналіст був організатором і учасником багатьох велопробігів, у тому числі й присвячених знайомству з історичними пам'ятками регіону. Громадська і професійна діяльність журналіста сприяє медіатизації проблем безпеки дорожнього руху, зокрема, велосипедистів, здорового способу життя загалом. Порівнюючи професійну журналістську діяльність (як телевізійну, так і волонтерську, але пов'язану із створенням медійного контенту для соцмереж) Влада Войцеховського, зауважимо, що в процесі конвергентної діяльності журналіста популярність контенту збільшується.

3. Висновки

Конвергентні процеси, застосування мультимедійних платформ і конвергентних практик вже стало трендом і для регіональних ЗМІ Дніпра. У поглинаючому потоці інформації виключного значення набуває особистість журналіста, якому читач чи глядач довірятиме. Універсальність регіонального журналіста сьогодні визначає його вміння продукувати різні типи контенту для різних медійних платформ, враховувати їхні технологічні і стилістичні особливості, уміння застосовувати крос-медійні технології для просування цього контенту. Цікаві резонансні теми, змістовні журналістські матеріали та інтеракція в соціальних мережах сприяють популярності не тільки автора, а й газети чи телеканалу. На розширення читацької/глядацької аудиторії впливає також активна громадянська позиція журналіста, його залученість до спільнот міста, які прагнуть розв'язати певні соціальні проблеми. Простежується явище синергетичного впливу журналістської роботи і активної громадської діяльності одне на інше, що спряє збільшенню аудиторії як журналіста, так і медіа.

Список використаних джерел

1. Рэндалл Д. Универсальный журналист. Москва : Международный центр журналистики, 1996. 120 с.

2. Jenkins H. Convergence Culture: Where Old and New Media Collide. New York : New York University Press, 2006.308 р.

3. Hayes G. Social Cross Media - What Audiences Want. URL: https://www.personalizemedia.com/Zcross- media/(дата звернення: 11.11.2019).

4. Сарміна Г. Л. Крос-медіа як нова модель адресантно-адресатних конфігурацій партиципативної журналістики. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». 2018. № 11. С. 63-67.

5. Василик Л. Конвергенція та крос-медійність: дискурс термінологічної парадигми. URL:

http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/43008/2/2017n883_Vasylyk_L-Convergence_and_cross_media_3- 10.pdf(дата звернення: 11.11.2019).

6. Кросмедіа: контент, технології, перспективи : колективна моногр. / за заг. ред. д. н. із соц. ком. В. Е Шевченко. Київ : КНУ ім. Т. Шевченка, 2017. 234 с. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/mono/cross.pdf(дата звернення: 04.11.2019)

7. Крецу І., Гузун М., Василик Л. Підручник з крос-медіа. Bonn-Sibiu : Schiller Publishing House, 2015. 140 с.

8. Сайт «Наше місто». URL: https://nashemisto.dp.ua/(дата звернення: 04.11.2019).

9. Сайт телеканалу «Відкритий». URL: https://opentv.media/kak-v-dnepre-proshel-veloden-2019-fotoreportazh (дата звернення: 04.11.2019).

Размещено на Allbest.ru