Контент онлайн-ЗМІ як об'єкт редакторського аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контент онлайн-ЗМІ як об'єкт редакторського аналізу

Матійко Г.О.

Терханова О. В.

Дніпровський національний університет імені ОЛЄСЯ Гончара

У статті розглянуто медійний контент інтернет-видань як основний об'єкт редакторського аналізу. Стверджується, що на змістове наповнення сучасних онлайнових ЗМІ впливають процеси мультимедіатизації, що сприяло утвердженню мультимедійного сторітелінгу як сучасного формату представлення інформації. Акцентовано увагу на тому, що якісна мультимедійна історія є продуктом співпраці журналістів, дизайнерів, фотографів, веб- розробників, а редактор сайту за таких умов стає відповідальним за проходження усіх етапів створення якісного медійного контенту. Відповідно, мультимедійний редактор сьогодні має володіти цілим комплексом знань, що включає власне текстуальний, маркетинговий, менеджментовий, технологічний, фінансовий аспекти тощо.

Наведено перелік сучасних мультимедійних способів представлення інформації, які стають об'єктом редакторського аналізу - це інфографіка, таймлайни, інтерактивні карти, динамічні схеми, алгоритми дій (to-dolists) тощо. Виокремлено технологічні прийоми, що застосовуються для створення належної візуалізації проектів на кшталт анімованого фону, індикатору скроллу сторінки у вигляді анімованої лінії (progressbar), підсвічування пунктів меню навігації в залежності від поточного положення користувача на сторінці сайту (scrollspy), ефекту руху фонів сторінки сайту за різної швидкості прокручування колеса комп'ютерної миші (parallax) та ін.

Встановлено, що українські онлайн-видання переймають досвід закордонних колег у питанні створення та аналізу контенту із урахуванням сучасних технологічних можливостей. У статті згадано низку засобів масової інформації, що працюють у форматі мультимедійного сторітелінгу - це, зокрема, «Українська правда», «Новое время», «ТСН», «texty.org.ua».

Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані для подальшого вивчення поняття контенту сучасних онлайнових ЗМІ та ролі редактора у створенні та опрацюванні змістової частини. медійний контент інтернет

КЛЮЧОВІ СЛОВО: контент інтернет-ЗМІ; редактор онлайн-видання; мультимедійний сторітелінг; мультимедійна історія; інтернет-ЗМІ.

The article considers the media content of Internet-editions as the main object of editorial analysis. It was stated that the content of modern online media is influenced by the processes of multimediatization, which caused the adoption of multimedia storytelling as a modern format for the information presentation. The attention was paid to the fact that high-quality multimedia history is a product of cooperation between journalists, designers, photographers, web developers, and the editor in this context becomes responsible for all stages of creating high-quality media content. Thus, today the multimedia editor must have a whole set of knowledge, which includes the textual, marketing, management, technological, financial aspects, etc. The article pays special attention to the object of editorial analysis - we mean modern multimedia formats of presenting the information like an infographic, timelines, interactive maps, dynamic schemes, to-do lists, etc. Besides, the editor uses different techniques to create proper visualization of projects.

The novelty of the article states that Ukrainian online editions use the experience of foreign colleagues in the issue of creating and analyzing content in online media. In the article there was mentioned a number of mass media, which work in the format of multimedia storytelling, particular, "Ukrainska Pravda", "Novoe vremya", "TSN", "texty.org.ua".

The practical significance of the research can be used for further studying the content of modern online media and the role of the editor in creating and working on the content part.

Keywords: content of online media; editor of online edition; multimedia storytelling; multimedia story; internet media.

Постановка проблеми. Сьогодні більшість видань у світі та, зокрема, в Україні перейшли в онлайн-формат. За останні десятиліття з'явилася чимала кількість ЗМІ, які почали функціонувати безпосередньо в мережі. Усе це дає підстави говорити про те, що зараз працює формула: «Якщо тебе немає в Інтернеті, тебе немає ніде».

Мережа як сучасний майданчик для засобів масової комунікації потребує підходів, відмінних від тих, якими керувалися відносно традиційних друкованих видань. Змін зазнали й організація роботи редакції, з'явилося поняття медіаконтенту, розширилося коло фахівців, які працюють над створенням якісного медійного продукту.

До завдань редактора інтернет-видання стали входити ті аспекти, які впливають на якість змістовного наповнення медіа - текстуальний, технологічний, менеджементовий, маркетинговий, фінансовий.

Онлайнові видання в Україні, які переймають найкращі практики західної школи журналістики, почали віддавати перевагу мультимедійним способам представлення контенту - комбінації тексту, фото, відео разом із способами унаочнення інформації (таймлайн, інфографіка, інтерактивні мапи, флеш-ігри) та технологічними прийомами (scrollspy, parallax, animatedbackground, sliding). Найпоширенішим форматом, який дозволяє застосувати усі ці прийоми на практиці, є мультимедійна історія.

Зважаючи на постійний розвиток контенту цифрових медіа в Україні та трансформацію роботи редактора у них, тема залишається актуальною для дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Чимало наукових розвідок, присвячених роботі над контентом в інтернет-ЗМІ («Модель мережевого журналіста» В. Рябічева, «Адаптація медіаконтенту до веб-середи сайтів та соціальних мереж» А. Пілейко, Л. Петрової, «Журналістський текст в умовах дигіталізації медіасфери» О. Градюшка тощо), фокусуються на постаті журналіста як ключового фахівця нових медіа [1; 2; 3]. У той же час, вивчення особливостей роботи редактора над змістовою частиною у мережі з урахуванням новітніх тенденцій розвитку онлайн-видань представлене досить фрагментарно.

Серед наукових праць українських медіадослідників, які бодай частково вивчали роль редактора у формуванні контенту, можемо назвати такі: «Новітні редакторські професії в умовах конвергенції та мультимедіатизації ЗМІ» Марини Женченко, де описано компетенції та професійні вимоги до редакторів інтернет-редакцій мультимедійних ЗМІ (2012), «Роль редактора в інтернет-редакції нових медіа» Ольвії Гусак, в якій визначена найбільш відповідна назва посади редактора в інтернет-ЗМІ, його місце та функціональні обов'язки в редакції конвергентного медіа (2013), «Кросмедіа: контент, технології, перспективи» за редакцією Вікторії Шевченко, де розглянуто механізми створення й управління контентом в інтернет-медіа із огляду на сучасні тенденції роботи із кросмедійними ЗМІ (2017). Вивченням окресленого питання займалися також Борис Потятинник, Олександр Амзін, Оксана Сілантьєва, Вікторія Фролова та ін.

Мета статті - дослідити роль редактора у формуванні медіаконтенту в інтернет- виданнях на прикладі мультимедійної історії.

Об'єктом дослідження є контент у формі мультимедійної історії, представлений в українських онлайнових ЗМІ.

Методи дослідження. Для вивчення формату мультимедійної історії як основного об'єкта редакторського розгляду використано метод спостереження. Акцент зроблено на тому, що сучасні онлайнові ЗМІ пропонують аудиторії мультимедійний контент, яскравим прикладом якого є мультимедійний сторітелінг. Використання методів аналізу передбачало розгляд основних мультимедійних способів представлення інформації та технологічних прийомів для створення медійного контенту, застосовуваних до українських реалій функціонування інтернет-ЗМІ. Під час дослідження також використовувався порівняльний метод, щоб співставити основні аспекти створення мультимедійних публікацій у виданнях «texty.org.ua», «Новое время», які на українському медіаринку віддають перевагу мультимедійному сторітеллінгу як перспективному способу представлення контенту. Індуктивний метод дозволив сформувати висновки до роботи.

2. Результати й обговорення

Організація роботи редактора у ЗМІ в умовах мультимедійності змінилася порівняно із традиційними виданнями. Сьогодні такий фахівець має бути не лише спеціалістом у галузі редагування, а й брати на себе обов'язки своєрідного модератора у підготовці контенту - інтегрувати всі робочі процеси, що пов'язані зі збором, опрацюванням та публікацією інформації; окреслювати конкретне коло завдань, що стоять перед працівниками онлайнової редакції (журналістами, дизайнерами, фотографами, програмістами); контролювати терміни виконання робіт; знати, як працювати із різноманітним технічним устаткуванням (від спеціалізованих програм та сервісів для обробки фото чи аудіо до знання принципів зйомки панорамних відео за допомогою безпілотників); бути у тренді з огляду на принципи розвитку світових медіаринків тощо.

Новаторський підхід до питання редакторського функціоналу запропонувало німецьке видавництво Ebner MediaGroup, яке замість традиційного редактора ввело до свого штату посаду транзакційного редактора - спеціаліста, що створює реальні вимірювані способи взаємодії аудиторії із контентом. Для цього він повинен володіти навичками роботи із SEO-оптимізацією, SMM-просуванням, аналітикою даних, діджитал-стратегіями, архітектурою веб-ресурсу тощо [4].

Зважаючи на широкий набір завдань, які стоять перед редактором онлайнових ЗМІ, існує чимало думок з приводу того, як називати фахівця з підготовки контенту в Інтернеті. У науковій літературі були запропоновані такі дефініції: редактор інтернет- ресурсу, контент-редактор, редактор-продюсер, мультимедіаредактор, редактор- режисер та ін. [5]. Із цих означень стає цілком очевидно, що сучасному редактору в інтернет-виданнях доводиться мати справу з мультимедійним змістом, а питання зацікавленості зі сторони аудиторії в якісному контенті виходить на перший план.

Змістове наповнення сучасних медійних майданчиків, що представлені в Інтернеті, називають медіаконтентом. До цього поняття включають матеріали у формі тексту, зображення, аудіо- чи звукозапису [6]. Однак, якщо взяти до уваги сучасні реалії функціонування інтернет-видань у світі та, зокрема, в Україні, можна констатувати, що не тільки ці формати є складовими онлайнових ЗМІ.

Популярними способами представлення контенту, які дедалі частіше стають об'єктами редакторського аналізу, є інфографіка, таймлайни, інтерактивні карти, слайд-шоу, алгоритм дій (to-dolist) тощо.

Особливо активно більшість українських онлайнових ЗМІ використовують інфографіку - спосіб візуалізації даних із метою швидко та чітко презентувати певну інформацію. Реалізувати інфографіку відносно легко та дешево, оскільки сьогодні у мережі існує безліч конструкторів для її створення - Creatly, Infogr.am, Piktochart, GoogleCharts.

Таймлайни допомагають проілюструвати розвиток певної події у часі та просторі, наприклад, показати хронологічний порядок певних подій або заходів. Редактор перед створенням «стрічки часу» має чітко відтворити хронологію подій та логічно структурувати контент. Формат представлення контенту через таймлайн досить поширений на Заході («The New York Times», «The Guardian», «Le Monde» та ін.), однак українські інтернет-ЗМІ тільки починають впроваджувати його в практику [7].

Інтерактивні карти - потужний спосіб унаочнити інформацію у вигляді маршрутів, адрес, показати місця, де відбувалися події, продемонструвати зміни на певній території за допомогою повзунків «було-стало» тощо. Наразі існує чимало сервісів- помічників різних рівнів складності для роботи із динамічними мапами, приміром, Batchgeo, GoogleFusionTables, TableauPublic, Mapbox, CartoDB, StoryMapJS. На українському медіаринку флагманом із використання інтерактивних карт для представлення контенту є ресурс «texty.org.ua», редакція якого спеціалізується на data- журналістиці. Вони збирають дані та на їх основі формують бачення певної історії. Приміром, проект «Анатомія Карпат» (http://texty.org.ua/d/carpathians-3d/) 2015 р., де українці вперше використали 3й-графіку для інтерактивної карти, показує як влаштовані Карпатські гори у питанні вирубки лісів, напівлегальних турбаз, проблем та перспектив гірського району.

Із точки зору аналізу змісту в онлайнових ЗМІ у процесі підготовки мультимедійного контенту редактор має звернути увагу на:

- тему історії, її фокус.

Тема повинна бути досить вагомою, щоб утримати інтерес читача до неї понад тиждень, оскільки витрачені ресурси на створення мультимедіа-проекту мають відповідати отримуваному зворотному зв'язку у вигляді переглядів, коментарів, перепостів, лайків тощо.

Також редактор разом із іншими працівниками ньюз-руму вирішують, на чому сфокусувати увагу в історії, оскільки мультимедійний сторітелінг висвітлює проблему з певної точки зору. Помилковим є включення в матеріал усієї інформації, що вдалося зібрати із певної теми.

- вибір підтем та героїв.

Часто загальна тема історії поєднує у собі декілька підтем, для кожної з яких варто шукати не експертів, а героїв (приміром, істориків або місцевих активістів).

- інтерв'ю з героями та зйомку відео.

Тут редактору як «режисеру мультимедійної історії» потрібно подбати про знаходження належної локації для зйомки, вдале освітлення, а також якісні питання, які допоможуть герою дати вам набагато більше інформації, ніж ви знаєте самі.

- текст та фото.

Текстова частина виконує завдання поінформування читача, тому вона має бути досить об'ємною, але не нудною. Фото може виступати як самостійна одиниця, так і як фон для тексту, що допомагає відтворити певний настрій у публікації.

- верстка проекту.

Головне завдання верстальника та редактора - разом розробити макет, який буде відтворювати сценарій мультимедійної історії. Текст потрібно «розбивати» відео, фото або графічними елементами інтерфейсу, щоб утримувати увагу аудиторії [8].

3. Висновки

Отже, у сучасних онлайн-виданнях об'єктом редакторського аналізу виступає мультимедійний контент, який є логічною та змістовною комбінацією текстових, фото¬, аудіо- та відео- елементів.

Мультимедійна історія стала форматом, який найповніше дозволяє застосовувати сучасні технологічні практики світових медіа щодо мультимедійного контенту. У створенні мультимедіа-сторітеллінгу беруть участь журналісти, дизайнери, веб- розробники, а редактор при цьому виконує своєрідну функцію модератора, що контролює належне проходження етапів виробництва мультимедійного проекту.

Українські інтернет-видання все частіше звертаються до такого формату представлення контенту, зважаючи на сучасні тенденції розвитку медіаринку. Створенням мультимедійних історій займаються, зокрема, ресурси «Українська правда», «Новое время», «ТСН», «texty.org.ua».

References

1. Ryabichev, V. (2014), "Model of network journalist", Naukovi zapiski Institutu zhurnalistiki [Institute of Journalism Scientific Notes], vol. 57, pp. 18-193.

2. Pileyko, A. and Petrova, L. (2017), "Adaptation of media content to web media of sites and social networks", Trudy BGTU [Works of BGTU], vol. 4, no. 1, pp. 96-102.

3. Gradiushko, A. (2017), "Journalistic text in conditions of mediasphere digitalization", available at: http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/168964A/453-459.pdf (accessed 18 April 2018).

4.Il'in, I. and Arzhanova, Y. (2017), "10 trends in media developing", available at: http://neohr.ru/10 trendov-v-razvitii-media (accessed 18 April 2018).

5.Zhenchenko, M. (2012), "The newest editorial professions in the conditions of convergence and multimediatization of mass media", Naukovi zapiski Institutu zhurnalistiki [Institute of Journalism Scientific Notes], vol. 49, pp. 142--146.

6.Shevchenko, V. (Ed.) (2017), "Crossmedia: Content, Technologies, Prospects", Department of Multimedia Technologies and Media Design of the Institute of Journalism of Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 234 p.

1. Pavlichenko, T. (2015), "Dynamic visualization: interactive timelines in the new media", available at: http://www.mediakrytyka.info/onlayn-zhurnalistyka/dynamichna-vizualizatsiya-interaktyvni-taym-layny-v- novykh-mediyakh.html (accessed 18 April 2018).

2. Lynnik, D. (2017), "How to create multimedia story: 10 steps", available at: http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/yak-stvoryty-multymediynu-istoriyu-10-krokiv.html (accessed 19 April 2018).

Размещено на Allbest.ru