Принципи і засоби формування популярного контенту теми космосу в ЗМІ

Размещено на http://allbest.ru

Дніпровський національний університет імені Олєся Гончара

Фазліч Д. Р., Гудошник О. В.

Вступ

Постановка проблеми. В наш час спостерігається суттєва популяризація теми космосу в ЗМІ та подальше формування навколо неї принципово нового для даної теми виду комунікації. Суттєвої трансформації зазнають також методи формування контенту:вони націлені на створення ефекту безпосередньої замученості максимальної кількості людей. Дослідження даної теми є предметом наукового зацікавлення, оскільки може виявити тенденції, які суттєво вливають не лише на формування комунікації навколо теми космосу в ЗМІ, але й на формування сучасного інформаційного простору загалом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Заявлена тема вимагала розгляду й залучення наукових розвідок, які прямо чи опосередковано торкаються розробки засобів та принципів популяризації науки, які активно використовувалися у науково- популярних виданнях.

Зокрема, Оскар Хендлін дослідив принципи функціонування науки в системі популярної культури [1]. Науковці Йоакім Елджейр та Хоук Ріш прослідкували трансформацію науково-популярних видань від вузькоспеціалізованих медіа до видань, націлених на масову аудиторію з ухилом у бік розважальної функції [2].

Дослідниця Марина Варич зосередила увагу на головних чинниках, що трансформуютьнауково-популярну журналістику уметод комунікації в соціокультурному просторі [3]. Джонатан Р. Топхем дослідив зміни, які відбувались у формуванні науково-популярного контенту в європейській історії від 1800-х до 2000-х рр. [4]. Концепцію персоналізації новин розробляла Маріка Людерс [5], а Тадей Прапротник визначив основні методи дигиталізації контенту та їх вплив на загальний інформаційний простір [6].

Мета статті - дослідити особливості формування комунікаційної системи навколо теми космосу в контексті сучасності через її популяризацію засобами масової інформації.

Об'єкт дослідження. Дослідження було проведено на базі низки офіційних платформ, зокрема твіттер-акаунти NASA, Ілона Маска та Ніла Деграсса Тайсона. Також до аналізу було залучено ЗМІ, що не є спеціалізованими виданнями, втім активно висвітлюють тему космосу, зокрема «The New York Times». Для дослідження також було обрано YouTube-канали Vsauce та Rosanna Pansino, які вважаються популярними. Щодо спеціалізованих платформ було досліджено сайти Hi-ru.news, space.com, Naked Science та ін.

Методи дослідження. Дослідження виконане із застосуванням методів загальнонаукового пізнання, зокрема опису й порівняння. Було розглянуто специфіку створення контенту, пов'язаного з темою космосу, з урахуванням нових технічних можливостей. Використаний порівняльний метод для з'ясування формування особливостей дискурсу космосу в ЗМІ.

Результати й обговорення

Людство завжди цікавилось темою космосу, але багато років ці знання були з категорії привілейованих, а їх цільова аудиторія - надто малою. У наш час ситуація зазнала суттєвих змін. У статті особливу увагу звернено до розгляду тих чинників, які сприяли популяризації теми космосу в ЗМІ та вплинули на формування особливого виду комунікації щодо теми космосу.

Раніше космічна тема в ЗМІ носила лише подієвий характер. Наприклад, перший політ людини в космос став грандіозним інформаційним приводом, який висвітлювали усі не тільки радянські, а й світові ЗМІ. Візуалізація цієї події зводилася лише до публікацій фотографій усіх причетних до неї: астрономів, астрофізиків, діячів супутніх галузей науки, космонавтів, також публікувалися схеми, графіки, що супроводжували текст.

Тобто ілюстративний матеріал був однотипним і знебарвленим. Втім, варто зауважити, що за часів холодної війни новини на космічну тему мали яскраво виражений політизований характер, що було зумовлено вимогами тодішньої світової ситуації. Наприклад, газета «Радянська Росія» випустила новину про політ Юрія Гагаріна у космос під назвою "Перемога героя - перемога народу", а газета «DailyWorker» дозволила собі використати максимально політизований заголовок «Комуніст у космосі» [7].

Наразі космічна тема в ЗМІ активно популяризується. На базі проведених досліджень ми можемо сегментувати новини космосу таким чином: новини про відкриття у сфері космосу; новини про відомих діячів науки; новини про певні активності, спрямовані на популяризацію космічної теми серед широкого загалу (різноманітні конвенції, розважально-освітні заходи та ін.).

У результаті дослідження було виявлено ті чинники, які мали безпосередній вплив на популяризацію теми космосу:

1) стрімкий науково-технічний прогрес, який щодалі набуває важелів в житті пересічних громадян;

2) загальна дигиталізація інформаційного простору, завдяки якій ілюстративні та супровідні матеріали мають принципово нову якість втілення;

3) персоналізація новин, що пов'язана з непересічними, яскравими особистостями, які працюють у космічній галузі й суміжних та які створюють такий інформаційний продукт про космос, що може зацікавити й заторкнути реципієнта.

Також у статті актуалізується питання значущості процесів дигиталізації контенту, пов'язаного з темою космосу, на прикладі ілюстративних та супровідних матеріалів.

Необхідність ілюстративних та супровідних матеріалів пов'язана із загальною складністю висвітлюваної теми. Щодо новин про космос відзначимо, що ілюстрації та додаткові матеріали суттєво полегшують сприйняття інформації, оскільки роблять її більш простою та зрозумілою.

Значну увагу ілюстраціям почали приділяти після того, як з'явились перші фотографії, зроблені телескопом Hubble. Вони користувались великою популярністю серед читачів найбільших світових ЗМІ й досі залишаються актуальними. Чи не кожна людина бачила фото туманності Кошаче око, котре є одним з найвідоміших у цій серії знімків космосу.

Так, на сайті газети The New York Times є цілий розділ, присвячений новинам, що пов'язані з телескопом Hubble. Зараз ЗМІ можуть дозволити собі використовувати візуалізації, гіф-анімації та повноцінні відеоролики на 5-7 хвилин, щоб полегшити сприйняття складної інформації.

Також спостерігається тенденція до зменшення вживання термінів на користь загальновживаної лексики, активне звернення до арсеналу художніх засобів - порівнянь, метафор. Значною популярністю користуються різноманітні топи, які притаманні не лише новинам на космічну тему, але й сучасній пресі в цілому.

Варто зауважити, що подібна манера подачі інформації активно використовувалась у блогах, а тільки потім її перейняли ЗМІ, звернувши увагу на серйозну популярність текстів, побудованих за принципом топу. Як приклад можна навести «10 способів знищити людство з космосу», опубліковане на одному з найпопулярніших російськомовних сайтів наукової тематики Hi-ru.news або «Топ 8 фактів, які ви не знали про космос» та ін.

Загальна дигиталізація інформаційного простору дуже вплинула на види й засоби популяризації теми космосу. Так, все більш активно створюють групи у соціальних мережах, спеціалізовані канали в месенджерах та, звичайно, сайти.

Наприклад, одним з найпопулярніших російськомовних телеграм-каналів за означеною темою є Naked Science з 80 тис. фоловерів.

В англомовному сегменті прикладом може слугувати група сайту space.com, котра має більше двох млн активних читачів. Крім того, активно розробляють додатки, які мають на меті не просто ознайомити людину з останніми новинами космосу, але й безпосередньо залучити її до участі в дослідженнях.

Наприклад, додаток GLOBE Observer, розроблений NASA для спостереження за хмарами, встановило більше 100 тис. користувачів, а офіційний додаток NASA має у смартфонах більше 5 млн людей.

Крім того, дигиталізація інформаційного простору дозволяє мільйонам глядачів з різних куточків світу слідкувати у прямому ефірі за черговим запуском ракети й уможливлює онлайн-спілкування з астронавтами, які знаходяться на МКС. Зазначена реальність може задовольнити бажання зацікавлених користувачів у швидкому взаємозв'язку з астронавтами, потребу у комунікації на рівні питання-відповідь.Користувачі іміджборду Реддіт отримали можливість

поспілкуватись з астронавтами 26 травня 2015 р.

Неабиякою популярністю користується твіттер-акаунт NASA, який нараховує 29,4 млн читачів. Ведучі акаунту активно взаємодіють із аудиторією, що створює серйозний ефект залученості, оскільки кожен читач має шанс отримати пряму відповідь від офіційного представника NASA.

Тісна взаємодія з аудиторією дозволяє максимізувати ефект присутності людини в інформаційному просторі.

Втім, головним чинником, який впливає не лише на популяризацію космічної теми, але й на формування фан-комунікацій навколо неї, є наявність яскравих персоналій. У статті цей чинник розглядається на прикладі знакових та найбільш медійних персоналій: Ілон Маск, Стівен Гокінг та Ніл Деграсс Тайсон.

У зв'язку із зазначеним, нашу увагу звернено до соціальних мереж, які зараз є невід'ємною частиною життя більшості людей. Так, інстаграм-акаунт Ілона Маска налічує майже 7,5 млн фоловерів, а його твіттер-акаунт зібрав 21,5 млн читачів, що робить його не просто засобом комунікації, але й повноцінним засобом масової інформації.

Один з найбільш показових прикладів впливовості висловлювань у Твітері відбувся в квітні 2018 р. В офіційному акаунті Маск пожартував про банкрутство його компанії Тесла, а вже наступного дня вартість акцій цієї компанії впала на 5 %. Це свідчить про серйозний вплив, який соціальні мережі мають на сучасне суспільство і зокрема на інформаційний простір, що формується навколо космічної теми.

Варто відзначити, що такої популярності Маск набув завдяки своєму вмінню зацікавлювати, а іноді навіть епатувати публіку. Наприклад, заяву Маска про намір побудувати кіборга-дракона було висвітлено того ж дня в усіх всесвітньо відомих та значущих ЗМІ. Твіттер-акаунт Ніла Деграсса Тайсона дещо поступається кількістю читачів, але він зібрав майже 13 млн фоловерів на цій платформі.

Важливу роль відіграють і відеохостинги, наприклад, YouTube. Так, існує російськомовний канал «Илон Маск», котрий присвячено його життю та професійній діяльності, а всі відеозаписи перекладаються російською мовою. Наразі канал має трохи більше 150 тис. фоловерів та продовжує розвиватись.

Аксіоматичною є думка про те, що саме особистість багато важить у питанні формування й розвитку різних суспільних явищ. Яскраві особистості впливають на процеси суспільного життя й багато в чому їхнє бачення предмету, їхня точка зору визначає ставлення широкого загалу до будь-якого явища, їхній інтерес до певних явищ та предметів формує коло зацікавлень пересічних людей.

Яскравим прикладом зазначеного є астрофізик Стівен Гокінг, який вплинув на наше розуміння Всесвіту. Уся світова преса відреагувала на смерть відомого науковця, більше тижня його ім'я було в трендах усіх важливих соціальних мереж: Facebook, Twitter, Instagram.

Персоналії є важливим каналом, джерелом популяризації будь-якої теми, якою вони зокрема опікуються. Цікаві, яскраві особистості є бажаними гостями популярних розважальних ток-шоу, які своєю чергою почали запрошувати й працівників космічної галузі.

Наприклад, Ілон Маск був гостем на популярному американському шоу Сітвена Колберта, Стівен Гокінг свого часу завітав до Джона Олівера, а Ніл Тайсон встиг побувати навіть у Джиммі Феллона та Опри Вінфрі. Крім того, яскраві персоналії стають невід'ємною частиною популярних серіалів. Прикладом може слугувати серіал «Теорія Великого вибуху», де Стівен Гокінг, Ніл Тайсон та Ілон Маск мали декілька камео. Також Ілон Маск мав камео у другій частині «Залізної людини» та у ряді інших популярних фільмів. Звісно усе це спрацьовує зі знаком плюс щодо популяризації космічної теми. журналістика інформаційний космос маск

YouTube-канали з мільйонною аудиторією все частіше звертають увагу на космічну тему. Наприклад, на англомовному каналі «Vsauce», котрий зібрав більше 13 млн фоловерів, є окремі рубрики, присвячені фізиці та космосу. Такі відео є надзвичайно популярними. Наприклад, ролик із назвою «Зброя у космосі» зібрав 17 млн переглядів, а відео «Як рухається Земля» перетнуло позначку в 10 млн переглядів.

Існує й інший вид взаємодії із науковцями в рамках відеоблогінгу. Він спрямований на створення тільки розважального контенту. Наприклад, одна з найпопулярніших фуд-блогерів Розанна Пансіно запросила до участі у ролику Нілі Деграсса Тайсона. Вони разом приготували торт із символікою популярного серіалу, а відеоролик зібрав 1,5 млн переглядів. Це засвідчує той факт, що зацікавлення будь- якою темою масовою аудиторією відбувається й за посередництва позитивного сприйняття особистості науковця у його суто людських якостях.

Усі вищезгадані чинники дають підстави виснувати, що навколо космічної теми формується не просто інформаційний простір, але й повноцінна фан-комунікація, яка зазвичай притаманна явищам масової культури.

Висновки

Отже, науково-популярна комунікація в ЗМІ, досліджена на прикладі теми космосу, набуває масового характеру та формує навколо себе фан-комунікацію, про що свідчать характерні комунікаційні атрибути, описані вище. Головні чинники, що впливають на цей процес: персоналізація контенту та дигиталізіція методів його подачі. Втім, фан-комунікація стосовно космічної теми знаходиться на початкових етапах формування.

References

1. Handlin, O. (1965), Science and Technology in Popular Culture, Beacon Press, Boston.

2. Allgaier, J., Riesch, H. (2015) "Science in Society: from Elite Media to Mass and Entertainment Culture", available at: http://papers.univ.kiev.ua/1/zhurnalistyka/articles/konovets-o-modern-periodicals- in-the-system-of-scientific-communication_15244.pdf (accessed 21 May 2018).

3. Varich, M. (2014), "Popular scientific journalism as method of communication in socialand cultural space", Obraz, no. 15, pp. 5-13.

4. Topham, R. J. (2013), "Rethinking the History of Science Popularization", available at: https://www.taylorfrancis.com/books/e/9781317077923/chapters/10.4324%2F9781315601472-7 (accessed 21 May 2018).

5. Marika, L. (2008), "Conceptualizing personal media", available at: http://journals.sagepub.com/ doi/abs/10.1177/1461444808094352 (accessed 18 May 2018).

6. Praprotnik, T. (2016), "Digitalization and new media landscape", available at: http://www.iiass.com/ pdf/NASS-2016-no2-art5.pdf (accessed 14 May 2018).

7. Lenta.ru (2011), available at: https://lenta.ru/articles/2011/04/11/gagarin/ (accessed 12 May 2018).

Анотація

Принципи і засоби формування популярного контенту теми космосу в ЗМІ. Фазліч Д. Р., Гудошник О. В. Дніпровський національний університет імені Олєся Гончара

Тема космосу протягом останніх років набула широкої популярності в ЗМІ, що склало підґрунтя для наукових зацікавлень. Тема космосу та пов'язаний з нею дискурс стає предметом наукових студій, але на сьогодні можна говорити про її малодослідженість й недостатню наукову розробку. Цим і зумовлюється актуальність даного дослідження.

У статті звернено увагу до питання формування дискурсу космосу у ЗМІ, що постає як особливий вид комунікації й закладає підвалини для нових принципів створення науково-популярного контенту в ЗМІ. Це своєю чергою актуалізує питання щодо тенденцій формування сучасного інформаційного простору.

Особливу увагу приділено розгляду й виокремленню тих чинників, які формують фан-комунікацію навколо теми космосу й які сприяють її популяризації серед широкого загалу.

У зв'язку з цим було проаналізовано низку офіційних аккаунтів у соціальних мережах персоналій та організацій, чия діяльність пов'язана з дослідженням космосу. У колі досліджуваних об'єктів є сторінки Ілона Маска, Ніла Деграсса Тайсона та NASA.

У результаті дослідження було виявлено ті основні чинники, які впливають на популяризацію теми космосу: загальна дигиталізація методів створення контенту та наявність яскравих персоналій, що формують дискурсивне поле теми космосу та її ракурс висвітлення в ЗМІ. Також у результаті дослідження було з'ясовано основні принципи формування науково-популярного контенту в ЗМІ, контекстом якого є культура масова.

Вивчення сукупності засобів, які формують популярність теми космосу у ЗМІ та її затребуваність у масового читача, споживача масової культури, проливає світло на більш глобальні питання, пов'язані й з формуванням науково-популярного контенту ЗМІ, й з формуванням сучасного інформаційного простору в цілому.

Ключові слова: космос; науково-популярний контент; персоналізація, дигиталізація; фан- комунікація; фоловери; інформаційний простір.

Annotation

Principles and methods of formation of popular space content in the mass media. Fazlich D., Hudoshnyk O.

In recent years space issue has gained wide popularity in the media and this fact formed the basis for our scientific interests. The issue of space and the discourse associated with it becomes the subject of scientific studies, but today it's possible to talk that it is underexplored and lacks scientific development. This is the reason for the relevance of our study. The article focuses on the formation of space discourse in the media, which appears as a special type of communication and lays the foundations for new principles of the popular science content creation in the media. Particular attention is paid to the consideration and allocation of those factors that form fan-communication around the cosmos issue and promote its popularization among the mass audience. In this context, we analyzed a number of official accounts in social networks of personalities and organizations whose activities are related to space exploration. As a result of the study, we identified main factors influencing on the popularization of the cosmos issue: the overall digitalization of content creation methods and the presence of bright personalities that form the cosmos discourse field and its coverage in the media. Also, as a result of the study, there were clarified the main principles of the popular science content formation in the media, the context of which is the mass culture.

Keywords: space; popular science content; personalization, digitalization; fan communication; followers; information space.

Размещено на Allbest.ru