Блогінг як тип сучасної журналістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Блогінг як тип сучасної журналістики

Замковий А.В.,

Гусак Н.А.

Сьогодні блоги досить швидкими темпами почали займати своє місце у Всесвітній павутині. Із простого захоплення блогінг поступово перетворився на професію, а для деяких навіть на спосіб заробітку.

У статті детально розглянуто проблему та особливості розвитку блогосфери як докорінно нового явища мас-медійної діяльності на її сучасному етапі. В ході дослідження нами було розглянуто питання феномену блогерів та проведено їх порівняння із традиційними ЗМІ. Також, ми дослідили і визначили ступінь ефективності блогів на таких інтернет-платформах як відео-хостинг YouTube, соціальні мережі Facebook та Twitter.

Було проаналізовано діяльність наступних блогерів: відео-блогер Євген Вольнов (prankota.com), Борис Філатов та його офіційна сторінка у соціальній мережі "Facebook" і анонімний автор твіттер-акаунту "Сталингулаг". блогер інтернет хостинг

Мета написання дослідницької роботи: розглянути головні особливості феномену блогосфери як нового віяння журналістської роботи, з'ясувати причину її феномену та порівняти ступінь ефективності блогів на трьох популярних платформах.

Наукова новизна даної статті полягає у недостатній кількості схожих дослідницьких матеріалів, що стосуються особливостей розвитку сучасного блогінгу.

Метод аналізу сприяв вивченню окремих компонентів блогосфери задля уяви цілісної картини, за допомогою порівняльного методу був виявлений рівень ефективності блогу на різних інтернет- платформах.

Результати дослідження мають практичне значення, оскільки вони можуть бути використані для подальшого вивчення блогосфери та блогерів як журналістів ХХІ ст. За нашими прогнозами, розвиток блогерської діяльності відбуватиметься більш швидкими темпами, одночасно із її ефективністю. Відповідно, увага аудиторії буде прикута до "нестандартних форм журналістики", аніж до продукту канонічних ЗМІ.

Ключові слова: блогінг; блогер; медіа; цензура; інтернет-журналістика; традиційні ЗМІ; Facebook; YouTube; Twitter; соціальні мережі.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогоднішній ринок блогосфери переживає активну фазу розвитку. Доступність інтернет-з'єднань та простота у інтерфейсі ряду платформ та соціальних мереж дозволяє ледь не кожному користувачу публікувати власні дописи (пости) на різноманітну тематику, збирати аудиторію та публічно висловлювати власну думку стосовно того, чи іншого питання.

Тож, дослідження явищ, що відбуваються у сучасній блогосфері з позицій традиційного журналістикознавства, дозволить не лише виявити особливості розвитку цієї галузі, а й більш детально заглибитися у вивчення феномену блогерів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед українських дослідників є ті, хто звертався до вивчення феномену блогосфери. Зокрема, можна виокремити Л.М. Городенко та О. Михайлову. Вони є авторами наукових статей, в яких українська блогосфера розглядається як інструмент соціокультурної трансформації у нашій країні. Також, проблемою розвитку блогінгу займалася Юлія Половинчак, котра у своїх роботах описувала особливості функціонування української блогосфери.

Серед зарубіжних науковців, які вивчали блогосферу, варто виділити російського науковця Ольгу Філатову, що займалася питанням співвідношення блогів із традиційною журналістикою. Дослідженням блогосфери займався і Костянтин Гетманський. Вчений докладно розглянув блогінг у контексті зародження нового персонального журналізму.

Мета статті. Визначити та науково обґрунтувати особливості блогосфери як сучасного віяння Інтернету та порівняти блогінг із традиційними засобами масової інформації, виявити їх схожість і відмінність, дослідити їх ефективність.

Об'єкт дослідження. Текстові та аудіовізуальні блоги як прояв блогосфери та їх феномен у сучасному медійному просторі.

Методи дослідження. Переважно у вищевказаних блогерських ресурсах було проаналізовано їх зміст. За допомогою порівняльного методу був виявлений рівень ефективності блогу на різних інтернет-платформах. Метод аналізу сприяв вивченню окремих компонентів блогосфери задля уяви цілісної картини.

Результати й обговорення

Блогосфера - це динамічна частина Інтернету, яка останнім часом демонструє активне зростання. Існує думка, що блоги найближчим часом зможуть витіснити традиційні засоби масової інформації і навіть літературу. Зокрема, російський інтернет- журналіст Ю. Синодов вважає, що зараз відбувається сутичка між традиційними медіа та блогами. Виходячи із того, що у своїй простоті та захоплюючому стилі блоги привертають увагу чималої частини аудиторії ЗМІ (особливо, молоді). В той самий час, телебачення намагається подавати інформацію якомога простіше та динамічніше, аби не поступатися у завчасно програній війні.

Блогосфера пройшла періоди зародження, стрімкого входження в моду і здобуття масової популярності. Поступово вона стала звичним явищем соціальної реальності. Формат інтернет-щоденника, текстового, аудіо- або відео-блогу стали невід'ємною частиною інформаційного простору та епохи інформаційного суспільства, в цілому. Розвиток блогосфери та соціальних медіа в цілому справляє вплив на всі види комунікативної діяльності, в тому числі і на журналістику. Ряд дослідників пропонують розглядати блог як чергову сходинку в її еволюції. Зокрема, К. Гетманський говорить, що "Інформаційний блогінг, який стає все популярнішим серед читачів, - це сучасне продовження традицій персонального журналізму, котрий процвітав в європейських країнах на рубежі XVИ-XVШ ст. в епоху Просвітництва. Видання французів П'єра Бейля, Жана Леклерка, Жан Донно де Візі, англійців Д. Дефо, Дж. Свіфта, Д. Аддісона, Р. Стіла та ін. зробили значний внесок у розвиток журналістики. Вони одночасно виступали в ролі видавців, журналістів, коментаторів і редакторів. Так само сьогодні вчиняють творці сучасних блогів, які можуть моментально розмістити нову інформацію на своїй сторінці. Однак блоги, на відміну від видань епохи Просвітництва, котрі піддавалися гонінням з боку держави за поширення памфлетів та інших сатиричних творів, а також за публікацію заборонених творів соціального, політичного і філософського характеру, практично вільні від будь-якої цензури" [1].

Але, незважаючи на швидкісний темп зросту та укріплення власних позицій, досі не сформульовано визначення поняття "блогу". Виходячи із цього, ми вирішили запропонувати власне тлумачення даного терміну, опираючись на ті, що пропонують нам дослідники (наприклад, Дж. Хортон. О. Філатова, К. Гетманський). Зокрема, американський науковець Джей Ройзен взагалі замінює термін "блогосфера" поняттям "громадянська журналістика" і вважає, що суб'єктами громадянської журналістики є ті люди, які спершу вважалися аудиторією традиційних ЗМІ.

Однак, на наш погляд, прирівнювати усі напрямки блогінгу до журналістики - це не правильне рішенням. Люди читатимуть чужий блог лише тоді, коли знаходитимуть там, здебільшого, корисну, важливу та цікаву для себе інформацію - пости, які міститимуть у собі цікаві тексти, фотографії, коментарі, посилання на інші інформаційні джерела.

Тож, опрацювавши ряд визначень, нами було сформульоване власне визначення поняття "блог". Ним варто називати онлайн-журнал, Інтернет-щоденник, веб-сайт (або обліковий запис користувача, створений на базі певного ресурсу - наприклад, соціальної мережі), розміщений, як правило, у публічному доступі. Основним змістом типового блогу є записи автора, котрі регулярно публікуються, розташовуються у хронологічному порядку, містять в собі текст і/або візуалізацію у вигляді фотографій, чи мультимедійних файлів.

Користувач може вести власний блог у різних форматах, використовуючи широкий спектр платформ, котрі надають таку можливість. Найбільш популярною платформою для блогів сьогодні є YouTube та соціальна мережа Facebook. Також, популярність серед користувачів мають такі платформи, як Twitter і LiveJournal.

Характерною особливістю блогу є наявність зворотного зв'язку читача (фолловера) із автором за допомогою коментарів (відгуків) у простій Web-формі. Ця можливість перетворює блог на середовище мережевого спілкування у режимі онлайн. Варто зауважити, що швидкість розповсюдження інформації у вигляді блогу значно вища, аніж у будь-якому іншому існуючому засобу інтернет-комунікації. "Інтерактивні можливості, котрі блог надає користувачу значно ширші, аніж у таких мережевих каналів, як електронна пошта, форуми, чати і так далі" [2].

Блог є не тільки середовищем обміну інформацією, а й зоною для спілкування та обміну думками. Д. Хортон описує блоги "як можливість для звичайної людини висловити свою думку, як погляд на світ, якого годі й шукати в традиційній журналістиці, як спосіб обговорити що-небудь із собі подібними" [3].

Чи можна вважати блоги ЗМІ, а блогерів - журналістами? Це питання все частіше стає темою суперечок і обговорень у професійних журналістських колах. Зокрема, американський теле- радіоведучий та політичний коментатор телеканалу NBC Х'ю Хьюіт, котрого називають "першим істориком-дослідником блогалізації" вважає, що зараз блоги кардинально змінюють суть традиційної журналістики, котра, в першу чергу, опирається на факт. "Цікавий факт дозволяє створити новину для аудиторії. Блог, на відміну від принципів дії телебачення, газет, або радіо робить ставку не на факт, а на персональну думку про нього. У трактуванні Хевіта це означає, що сьогодні "луна" стала важливішою за "голос" людини" [6].

Можливість вільного висловлювання - це одна із тих унікальних можливостей, яку надає нам Інтернет. У Мережі свобода слова значно більша, аніж та, яку забезпечує навіть, по-справжньому, незалежний засіб масової інформації. Відповідно, така особливість привертає увагу значно ширшого загалу людей. У підсумку, ми маємо змогу говорити про прирівнювання блогерів до категорії "четвертої влади", котрою до недавніх пір вважалася лише канонічна журналістика.

Принципова відмінність текстів, що розміщуються в інформаційних блогах від текстів традиційних ЗМІ полягає у відсутності професійної редактури. Це дозволяє швидко передавати інформацію, але при цьому, звичайно ж, збільшує кількість помилок в повідомленнях. Мова заміток, що розміщуються в блогах, часто насичена термінами і скороченнями, характерними для користувачів Інтернету.

Єдиною рисою, що дає змогу блогам наблизитися до рівня засобів масової інформації, а їх авторам (блогерам) до професії журналіста, є право на вільне отримання інформації, яке гарантує законодавство тієї, чи іншої держави. Зокрема, в Україні це питання регулює Закон "Про інформацію" (http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/2657-12).

Згідно із ним, "кожен громадянин має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів" [4]. Спираючись на законодавчу базу, блогер, фактично, має можливість проводити журналістську роботу, користуючись схожими робочими методами, використовувати технічні прилади для фіксування певних важливих, на його думку, подій, епізодів тощо.

Окремі види блогів можна вважати засобами масової інформації. Однак, блогерство як окремий, специфічний вид діяльності не потрібно порівнювати із традиційною журналістикою. Як медійна категорія - це, певного роду, парадокс. Самі блоги, безсумнівно, є засобом масової інформації. Але автори мережевих текстових щоденників, відео-мейкери (так само, як і графомани) журналістами вважатися не можуть. Навіть якщо вони грамотно пишуть і володіють словом.

На відміну від традиційних ЗМІ, для блогів характерні короткі публікації, що носять особистісний характер. Кожна публікація - текст, чи відеозапис - створюється за короткий проміжок часу. У процесі його створення автор часто використовує образи і символи, зрозумілі лише йому та представникам його потенційної аудиторії. Традиційні засоби інформації, у свою чергу, на додачу до екстрених, актуальних повідомлень, воліють публікувати "довгограючі" матеріали, написані в жанрі традиційної журналістської статті. Журналісту важливо знати і розуміти ті процеси, які відбуваються в суспільстві, для того щоб потім донести їх до читачів, глядачів.

Ще однією рисою, що відрізняє блог від газети, журналу, радіостанції, чи телевізійного каналу є його інтерактивність. Тексти і коментарі до них у Інтернеті можуть з'являтися майже моментально, автори вступають в дискусію з користувачами.

Також, існує відмінність у форматі подачі інформації. Блогери можуть розповісти про ту, чи іншу подію, обговорити певну тему у нестандартній формі. Традиційні ЗМІ використовують більш складні способи розміщення інформації, наприклад, меню і змісту. Подача інформації сьогодні занадто штампована та чітко структурована.

Сьогодні межа між блогосферою і професійними засобами масової інформації поступово зникає. Газети, журнали, телебачення і радіо почали публікувати огляди блогів і запрошувати популярних блогерів у якості коментаторів, або експертів. Зокрема, неодноразовим гостем на українських телеканалах та радіостанціях ставав інтернет-пранкер Євген Вольнов (https://www.youtube.com/channel/ UCRMICnFYFyI KDBszZ_U3tBw).

Родом його діяльності є телефонні розіграші та антипропагандистська діяльність. Детальніше варто зупинитися на його другій спеціалізації. Із початком російської агресії на Сході України та інформаційною війною, котру наші ЗМІ поки програють, пранкер почав публікувати записи своїх дзвінків із російськими політиками, терористами та людьми, котрі підтримують дії РФ. Таким чином, Євген Вольнов викладає у відкритий доступ (на відеохостинг Youtube) докази того, що досі не може підтвердити ОБСЄ та Євросоюз. Як говорить сам Євген, метою його подібної діяльності (окрім розваги публіки, адже більшість його дзвінків носять розважальний характер) є повна поразка пропагандистської машини країни-агресора. На сьогоднішній день, аудиторія каналу "Евгений Вольнов" складає більше трьохсот тисяч фолловерів. Серед них є і ті, кого пан Вольнов зумів переконати у неправильності їх позиції.

Соціальні мережі стали чудовою платформою для висловлювання власної думки та поглядів на широкий загал. Зараз немає потреби у створенні спеціального індивідуального ресурсу. Достатньо лише завести обліковий запис у соціальній мережі (Facebook, Twitter, YouTube тощо) і починати активно додавати цікаві записи на свою сторінку.

Яскравим прикладом успішного функціонування текстового блогу є особистий профіль мера м. Дніпра Бориса Філатова, кількість фоловерів котрого за короткий проміжок часу зросла більш ніж на сто тисяч користувачів (https://www.facebook.com/ profile. php?id=100002157183088).

Нинішній мер Дніпра займає 20-ту сходинку у рейтингу популярних російськомовних блогерів у соціальній мережі Facebook. Хоча блогінг не є основним видом діяльності градоначальника, його популярність та ефективність від цього не меншає. Більшість записів стосуються стану справ у місті. Саме такі "пости" привертають увагу читачів, що можна простежити за кількістю "лайків" та коментарів. На другому місці за популярністю записи про українську політику в цілому і на третьому - особисті публікації Бориса Філатова.

Третім прикладом блогу, що функціонує, переважно у форматі коротких текстових записів є Twitter-акаунт анонімного користувача "Сталингулаг" (https://twitter.com/ StalinGulag). Його аудиторія перевищує мільйон користувачів, автор у жорсткій та цинічній формі висловлюється про стан життя і політику у Російській Федерації. Головний його "месседж" до російського народу: "Ви самі це заслужили".

Висновки