Вплив соціальних мереж на популяризацію теми космосу в ЗМІ

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вплив соціальних мереж на популяризацію теми космосу в ЗМІ

Фазліч Д. Р

На основі аналізу популярних акаунтів у Facebook («Dr. Michio Kaku» та NASA), YouTube (канали SpaceX та QWERTY), Instagram (сторінки Скотта Келлі й КБ «Південне»), виокремлено фактори, що безпосередньо впливають на створення науково-популярного контенту в різних соціальних мережах. Досліджено аудиторні особливості та представлена статистика залученості реципієнтів для кожного виду спільнот та акаунтів, присвячених космічній

тематиці; порівняно організаційні, тематичні та промоційні новації формування контенту на персональних сторінках та сторінках організацій.

Ключові слова: космос; соціальні мережі; фоловери; органічне охоплення; контент. соціальний мережа акаунт науковий

Вступ

Постановка проблеми. З кожним роком соціальні мережі залучають все більшу аудиторію активних користувачів, наразі, вже неможливо уявити собі сучасне суспільство без них. Популяризація науки також зазнала суттєвого впливу з боку соціальних мереж та через зміну комунікаційного вектору, пов'язану з їх стрімким розвитком. Поява та розвиток конвергентних технологій суттєво розширили арсенал засобів поширення науково-популярної інформації для сучасної масової аудиторії, що становить беззаперечний науковий інтерес, оскільки дає змогу сформувати уявлення про сучасні методи творення популярного контенту та залучення широкого загалу до науки загалом та космосу зокрема.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасне розуміння Popular Science (власне так визначається науково-популярний контент у просторі наукової комунікації) включає: історичні аспекти (становлення наукового знання); формування «публічного іміджу науки» (Peter Briks) через масмедійні канали [1], стверджується, що публічний дискурс підтримується високою інтертекстуальністю науково-популярної книги («вузлова точка в інтертекстуальній павутині» [2]; соціологічні виміри результативності співпраці науковців із популярними виданнями (див. напр. [3]). R. Holliman, L. Whitelegg, E. Scanlon узагальнили різні проблемні аспекти трансформації науково-популярної комунікації в мас-медіа у процесі медіатизації наукових новин [4]; контент-аналіз виступів вчених у ЗМІ, проведений Y. Tsfati, J. Cohen, А. Gunther, довів наявність «the influence of presumed media influence» (впливу передбачуваного медіавпливу), тобто чіткого мотиваційного розуміння науковцями залежності кар'єрного зростання від рівня представленості у ЗМІ їхніх відкриттів [5].

Інший напрямок аналізованих наукових робіт спрямовані на вивчення соціальних мереж, їх аудиторних особливостей та методів залучення аудиторії. У колективній монографії «Models and Methods in Social Network Analysis» (під редагуванням Р. Carrington, J. Scott, S. Wasserman) запропоновані моделі та кількісні методи аналізу даних соціальних мереж, серед яких особливо актуальними та показовими є органічне охоплення аудиторії, аналіз центральності, позиційний аналіз, залученість в розрізі кожного поста та залученість у розрізі кожного дня [6]. Дослідники J. Kietzmann, K. Hermkens, I. McCarthy, B. Silvestre зосередили увагу на семи складниках соціальних мереж: особистість, розмови, репости, залученість, стосунки, репутація та групи. Також вони зробили висновок, що організаціям, котрі планують бути активно присутніми в інтернет-просторі, необхідно сконцентруватись на залученості аудиторії, підтримці власної репутації та формуванні групи лояльних фоловерів [7].

Мета статті - дослідити вплив соціальних мереж на популяризацію теми космосу та виявити різницю у формуванні контенту для кожної з вивчених соціальних мереж.

Об'єкт дослідження. Дослідження було проведено на базі популярних акаунтів у Facebook, YouTube, Instagram, що висвітлюють тему космосу. Для порівняння ми обрали персональні акаунти та акаунти організацій: спільноти Dr. Michio Kaku та NASA на Facebook, канали SpaceX та QWERTY на YouTube, сторінки Скотта Келлі й КБ «Південне» в Instagram. Також об'єктами дослідження стали власне соціальні мережі, алгоритми їх роботи та залученість аудиторії.

Методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням загальнонаукових методів: описового, порівняльного, статистичного. Описовий метод було використано для представлення специфіки досліджуваних акаунтів у соціальних мережах. Порівняльний метод дозволив виокремити особливості формування контенту та відгуку аудиторії залежно від соціальної мережі, а також залежно від типу акаунту (персональний чи акаунт організації). Статистичний метод було використано для отримання точних цифр щодо залученості аудиторії, органічного охоплення постів, співвідношення кількості фоловерів до кількості взаємодій.

Результати й обговорення

Згідно з дослідженнями The Next Web «Digital trends 2018: 153 pages of internet, mobile, and social media stats» [8] кількість користувачів Інтернету склала 4,021 млрд чоловік, з них 3,196 млрд - активні користувачі соціальних мереж. У Східній Європі на початок 2018 р. нараховувався 131 млн активних користувачів соціальних мереж щомісяця [6].

Для аналізу особливостей формування контенту на космічну тематику ми обрали найбільш популярні соціальні мережі: Facebook - 2,167 млрд активних користувачів, YouTube - 1,5 млрд активних користувачів, Instagram - 800 млн активних користувачів.

Найбільш широко представлені на Facebook дві вікові категорії: 18-24 роки (250 млн жінок/361 млн чоловіків) та 25-34 роки (260 млн жінок, 371 млн чоловіків). Зауважимо, що Україна опинилась на другому місці серед країн світу, де кількість активних юзерів Facebook жіночої статі складає більше половини загальної аудиторії мережі (57 %) [6]. На Facebook основний спосіб комунікації зі своєю аудиторією для організацій та персоналій - це ведення групи/сторінки. Існує два принципово різних підходи до ведення подібних сторінок: персональна група (передбачає, що сторінку створено під брендом певної особистості) та група організації/установи. Для порівняння груп на Facebook ми можемо виділити такі критерії: залученість аудиторії; тематика контенту, що публікується на сторінці; супровідні матеріали (фото-, відео-, аудіо матеріали).

Для аналізу персональних груп нами було обрано сторінки відомого фізика та популяризатора космосу Мітіо Каку. Дослідження та збір статистичних даних проводились на базі сервісу Popsters, який дає можливість користувачам вирахувати залученість аудиторії, органічне охоплення постів, співвідношення лайків, репостів, коментарів до кількості фоловерів та ін.

Мітіо Каку - американський фізик-теоретик японського походження, на рахунку якого вісім науково-популярних книг («Гіперпростір. Наукова одіссея крізь паралельні світи, діри в часі та десятий вимір», «Майбутнє людства. Колонізація Марсу, подорожі до зірок та набуття безсмертя» та ін.); вчений бере участь у різноманітних телепрограмах та працює викладачем у Нью-Йоркському коледжі. На Facebook його сторінка має лаконічну назву «Dr. Michio Kaku», а створена вона була ще у 2009 р. (https://www.facebook.com/michiokaku/). Тематика представленого контенту: презентації книжок та їх промоція, зустрічі з фанатами, записи інтерв'ю та окремі моменти з особистого життя, рідше - новини на суто космічну тематику. Тексти превалюють короткі - 20-25 слів (лаконічні підписи до фотографій: «Ця зірка щойно вибухнула. Що ж, насправді це сталося 12 млн років тому, але її світло щойно досягло Землі»); таких текстів нараховується 713. Текстів довжиною 30-100 символів - 418, у таких постах Мітіо Каку запрошує фанатів прочитати нові книги, ознайомитися з найцікавішими новинами зі світу науки та залучитися до емоційних подій зі свого життя. Довгих текстів (більше 500 слів) усього три: два з них присвячені відкриттю гравітаційних хвиль, а один - марсоходові Curiosity. Загалом залученість аудиторії низька: за весь час існування на сторінці було опубліковано 1134 пости, які зібрали 4 744 268 лайків, 789 375 репостів та 261 313 коментарів. Для спільноти з аудиторією в 3 млн фоловерів це дуже низькі показники. Очевидно, що на просування та розвиток сторінки не витрачається багато коштів та часу.

Для порівняння ми обрали офіційний акаунт NASA у Facebook, що наразі має більше 21 млн фоловерів (https://www.facebook.com/NASA/.) Головна проблема, з якою стикаються модератори груп з аудиторією більше мільйона чоловік, - низьке органічне охоплення. Алгоритми Facebook налаштовані таким чином, що чим більше фоловерів має сторінка, тим рідше публікації з'являються в новинній стрічці у людей, що не є активними юзерами. Так, у сторінки NASA органічне охоплення аудиторії в розрізі кожного посту становить 0,03 %. Середній показник для сторінок з аудиторією більше мільйона чоловік - 0,36 %. Попри це, щоденно з публікаціями NASA взаємодіє більше 40 тис. чоловік, згідно із даними Popsters. З одного боку, для загальної аудиторії в 21 млн фоловерів це низький показник залученості, але в парадигмі популяризації науки загалом та космосу, зокрема - це дуже суттєва цифра. На сторінці публікують виключно новини на космічну тематику: усі досягнення NASA у вивченні космосу, прямі включення із запусків ракет, інтерв'ю з вченими, астронавтами тощо. Багато відео- та фотоматеріалу. Група наслідує сучасним трендам: на піці популярності питань тендерної рівності NASA запустило хештег #WomensHistoryMonth, під якими публікувались розповіді про видатних жінок-вчених та астронавтів NASA. Наразі в групі налічується 6319 постів, які мають 34 272 155 лайків, 7 714 339 репостів та 2 056 074 коментарів. Варто зауважити, що у NASA є одна основна сторінка на Facebook та більше 20 супутніх. Так, для місій на Міжнародній космічній станції є окрема група, також власні групи мають астронавти та імениті вчені, що працюють в NASA.

Друга соціальна мережа, яка охоплює 1,5 млрд активних користувачів - це YouTube. На початку свого існування сайт виступав лише як відеохостинг, але з часом у нього почав з'являтись функціонал, притаманний соціальним мережам: можливість створення блогером спільнот за інтересами, створення суспільних плейлистів, що формують добірку відео на певну тематику і т. ін.

Щоб розглянути особливості формування контенту для корпоративного акаунту, ми обрали канал SpaceX (https://www.youtube.com/user/spacexchannel). Він належить компанії Ілона Маска з однойменною назвою, що займається створенням ракет-носіїв для космічних місій. Цей канал є нетиповим для YouTube, оскільки більшість роликів на ньому тривають більше 50 хвилин. Відео, що потрапляють в тренди та отримують найбільше переглядів, тривають у середньому 5-15 хвилин. Статистика показує, що 20 % глядачів, котрі ввімкнуть відео з рекомендованих, підуть вже за 10 секунд від початку. Тому авторам для підтримки популярності необхідно зацікавити глядача в перші ж секунди. Але офіційний канал SpaceX не дотримується подібного таймінгу, в результаті - зниження потенційного охоплення аудиторії. Крім того, модератори каналу використали в оформленні «шапки» зображення шатлу в нейтральних тонах, а на прев'ю з'являються звичайні кадри з відео. Тобто, автори повністю ігнорують засоби залучення більшої аудиторії. Попри всі вищезазначені фактори на каналі вже 2,2 млн фоловерів, а відео в середньому збирають по 900 тис. переглядів. На каналі публікують відео з вузьконаправленою тематикою: запуски ракет, інтерв'ю з інженерами, виступи Ілона Маска. Тому аудиторія здебільшого дуже лояльна, масфоловерів зовсім незначна кількість.

Наразі на каналі 237 відео, що сумарно мають 220 млн переглядів. Найпопулярніший контент - виступи Ілона Маска, який зараз є найбільш медійною персоною, чия діяльність пов'язана з космосом.

Для порівняння ми обрали російськомовний науково-популярний канал QWERTY із аудиторією в 977 тис. фоловерів, ведучим і співзасновником котрого є В. Мітін (https://www.youtube.com/user/QWRTru/featured). Тематика каналу не обмежується космосом, але він займає велику частку від загальної кількості відео. Автори каналу приділяють увагу антропології, квантовій фізиці, вірусології та іншим галузям науки. Розповідають останні новини науки та техніки й пояснюють складні теми простими словами. Канал оформлено в стриманих тонах з використанням ілюстрацій, а на кожному відео є яскраве прев'ю, яке повинно залучати нових глядачів. Для пояснення складних тем у відео використовують зрозумілі аналогії, ілюстративні графіки, фотографії, проводять власні експерименти. Такий підхід до створення контенту дозволяє залучати аудиторію без спеціальної освіти. Як результат - більше органічне охоплення в розрізі кожного відео та кожного дня. На каналі зараз 305 відео, які сумарно мають 74 млн переглядів, 3,5 млн лайків та 209 тис. коментарів. На каналі часто можна спостерігати колаборації з іншими російськомовними науково-популярними каналами. Це дозволяє учасникам збільшувати власну аудиторію за рахунок один одного. Варто також зазначити, що відео на космічну тематику в середньому набирають вдвічі більше переглядів, ніж будь-які інші. Органічне охоплення аудиторії в розрізі посту становить 1,3 %, а в розрізі перегляду 7,4 %.

На третьому місці за популярністю серед соціальних мереж знаходиться Instagram - соціальна мережа, в якій користувачі обмінюються фотографіями та короткими відеозаписами. Можливе написання великих супровідних текстів, але воно не користується популярністю. Один із основних способів просування акаунту органічним шляхом - використання актуальних хештегів. В Instagram існує багато метрик, за якими визначають популярність акаунту: кількість фоловерів, покази (загальна кількість показів усіх публікацій), охоплення (кількість унікальних користувачів, котрі бачили публікацію), перегляди профілю, переходи за посиланнями на фірмові хештеги.

Першим в якості досліджуваного ми обрали акаунт всесвітньо відомого астронавту Скотта Келлі, учасника проекту «Рік в космосі», за сторінкою якого слідкує 1,1 млн фоловерів (https://www.instagram.com/stationcdrkelly/). Скотт Келлі став медійною персоною ще до початку місії, адже астронавтів NASA активно просувають у соціальних мережах та на телебаченні. Втім, основний приріст аудиторії стався саме в той час, коли Скот Келлі майже рік знаходився на Міжнародній космічній станції. Тоді в нього з'явились пости з найбільшою кількістю лайків та коментарів: види на Землю з МКС традиційно збирають 15-25 тис. взаємодій (підписи до них короткі), відео з МКС також є популярними. NASA доклало максимум зусиль, щоб цей проект слугував не тільки дослідницьким цілям, але й популяризував космос серед населення. Наприклад, неодноразово знімали відео про побут та повсякденне життя астронавтів, розповідали про експерименти, які проводять на борту МКС, а також відповідали на питання школярів у прямому ефірі. Статистика залучення аудиторії показує непогані цифри для акаунту з мільйоном фоловерів - 1,47 %, що на порядок більше аналогічних за тематикою та наповненням сторінок на Facebook.

Другим проаналізованим акаунтом в Instagram стала офіційна сторінка українського конструкторського бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля (https://www.instagram.com/ yuzhnoye/). Ми обрали її, незважаючи на низьку популярність, для того, щоб оцінити підхід працівників української космічної галузі до просування в Інтернет та формування контенту. Перший пост на сторінці з'явився 26.02.2018, в ньому декількома реченнями пояснили, що таке КБ «Південне», і яке місце його розробки займають у світовій космонавтиці. Втім, наразі, сторінка не знайшла великої кількості прихильників. У цифрах офіційний акаунт КБ «Південне» виражений таким чином: загальна кількість постів 326, 1430 фоловерів, 32 тис. лайків, 556 коментарів. Показник залучення аудиторії в розрізі кожного посту коливається від 9 % до 10,7 %. Зауважимо, що цей показник є меншим у 1,1 рази, ніж у схожих акаунтів із аналогічною кількістю фоловерів. Причина низького залучення аудиторії криється в хибному підході до формування контенту. Ми з'ясували раніше, що для Instagram головною складовою є візуальна, а текстова може бути лише підтримкою для яскравої фотографії. Модератори акаунту КБ «Південне» використовують в постах непримітні фотографії без обробки чи навіть світлокорекції. Ядро акаунту складають фотографії видатних вчених минулого, керівництва конструкторського бюро та фотозвіти з освітніх заходів. Користувач, котрий підписується на акаунт про космос, здебільшого очікує яскравих візуальних образів та цікавих новин. Втім, зауважимо, що Україна є космічною державою та в останні роки починає відновлювати галузь ракетобудування. Ілон Маск свого часу розповів у інтерв'ю, що найкращою ракетою після його власної Falcon Heavy є «Зеніт» - розробка КБ «Південне».

Висновки

Соціальні мережі дають популяризаторам науки додаткові засоби для формування зацікавленої аудиторії та розповсюдження наукового знання в масах. З проведеного дослідження очевидно, що найкраще сприймається найпростіший контент: яскраві фотографії в Instagram з короткими підписами мають найбільший показник рівня залученості аудиторії та найбільше органічне охоплення. На другому місці - відео про космос на YouTube, що використовують спрощену лексику, зрозумілі аналогії, а для збільшення аудиторного охоплення приділяють увагу оформленню каналу, прев'ю та колабораціям з іншими блогерами. Спільноти на Facebook мають найнижчий показник залученості аудиторії, але компенсують це великою кількістю фоловерів. Також спостерігаємо тенденцію збільшення популярності персональних акаунтів. Це пов'язано із загальними трендом на персоналізацію новин та збільшення ролі персоналій в сучасному науковому інформаційному просторі. Українська космічна галузь наразі мало представлена в соціальних мережах. Принципи формування контенту КБ «Південне» на сторінці в Instagram не відповідають критеріям, що популяризують акаунт.

Размещено на Allbest.ru