Трансмедійний сторітелінг як синергія жанрів, цифрового контенту та мультимедійних платформ

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

На зламі ХХ та ХХІ століть постало визначне явище в галузі інформації, пов'язане як із способами її кодування, генерування та обробки, так і з можливостями передачі інформаційного контенту, обміну ним користувачами. Це явище представлене кількома формами, що протягом двох останніх десятиріч визначали стрімкий перехід від індустріального до інформаційного суспільства: мультимедіа, кросмедіа, трансмедіа. Такі процеси відображають поступове щорічне нашарування медійних складників, пов'язаних із засобами та способами генерування, редагування, транслювання та передачі інформації. Вони супроводжуються прогресивними змінами виняткової ваги в медійній галузі, створюють передумови для тотальної невідворотної трансформації всієї галузі журналістики й тому справедливо приваблюють увагу сучасних дослідників.

Особливу зацікавленість викликає сьогодні поняття трансмедійного сторітелінгу не тільки як результат конвергенції медіаформатів, але й як остаточне свідчення переходу від мас-медіа до інтерактивних мультимедіа, адаптованих до конкретного адресата та цілих мережевих спільнот. Цей перехід символізує прагнення журналістики до соціалізації, реалізації інтерактивного зв'язку зі своєю аудиторією. Саме тому для повнішого розкриття теми дослідження й звертаємося до явища трансмедійних історій.

Тема дослідження набуває особливої актуальності у зв'язку з надзвичайною зацікавленістю аудиторії мультимедійними історіями, пристосованими до сучасних мобільних гаджетів, що синтезують всі різновиди цифрового контенту.

Дослідження має за мету проаналізувати найголовніші медійні складники, що створюють синергетичний ефект у сприйнятті трансмедійного сторітелінгу реципієнтами. Досягненню мети сприятиме висвітлення передумов виникнення цього явища та стан зацікавленості ним сучасних дослідників, вивчення найголовніших форм представлення такого сучасного інформаційного продукту на тлі потреб вітчизняної споживацької аудиторії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Увагу українських дослідників останніх років привертали як теоретичні засади існування конвергентних ЗМІ в цілому, так і функціонування конкретних форм подачі такого продукту в сучасних медіа, зокрема, у вигляді лонгріда, мультимедійного тексту тощо. Так, трансформацію сучасної медіаіндустрії, основи крос-медійності вивчають Г. Синоруб [4], В. Шевченко [8]. Механізми створення мультимедійної історії науково обґрунтовано у працях Л. Василик [1; 2], Д. Тужанського [5]. Практичні поради щодо конструювання лонгрідів дають В. Пуля [3], І. Фанта [6] та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Існує багато передумов перетворення інформаційного середовища, але виділимо найістотніші, наслідки яких призвели не тільки до революційних змін інформаційної моделі світу, а й до реконструкції свідомості сучасних споживачів інформації.

По-перше, це завершення процесу цифровізації суспільства. Можливість цифрового кодування будь-якої інформації відкрила необмежені перспективи користування нею. Швидкий доступ до цифрового контенту, легкість його генерування та обробки зумовили виникнення великої кількості форм представлення, форматів, розширень, носіїв для запису й транспортування інформації.

Іншим важливим чинником є надзвичайно швидкий розвиток, розширення пропускної здатності інтернет-середовища. Можливість дуже швидко передавати інформаційний контент у величезних обсягах на майже необмежену відстань стала однією з першопричин трансформації сучасних технічних засобів ЗМІ.

У свою чергу, ці потужні фактори відіграли чималу роль у зародженні й розвиткові конвергентної тенденції журналістики в цілому. Всеохопна комп'ютеризація, виникнення цілої низки пристроїв для оперування цифровою інформацією й для доступу до новітніх каналів зв'язку радикально змінили підхід до технологій отримання інформації членами соціуму та ставлення до такої оновленої форми її подачі.

Така ситуація спричинила зміну парадигми інформаційного обміну у світі: користувачі вже не можуть і категорично не хочуть отримувати інформацію в застарілому вигляді та бажають мати можливість впливати на неї, а відповідно, виробники й транслятори цієї інформації змушені навчитися генерувати й передавати її так, як того вимагають сучасні нагальні інформаційні потреби соціуму.

Оновлені потреби сучасного інформаційного середовища торкнулися безпосередньо способів та методів функціонування сучасних ЗМІ, вибудовуючи їх за принципами конвергенції, диджиталізації та керуючись найновішими тенденціями в журналістиці, а саме: крос- медійною та трансмедійною тенденціями. Одним із прикладів цього є мобільна журналістика як реакція ЗМІ на вимоги до виробництва та трансляції оновленого типу медіаконтенту. Це забезпечується не тільки використанням професійної знімальної, записувальної та транслювальної техніки, а й застосуванням у роботі високотехнологічних можливостей сучасних цифрових гаджетів (мобільних телефонів, планшетів та портативних пристроїв). Їхнє технічне та програмне оснащення (мобільні додатки) сьогодні цілком дозволяє згенерувати історію в досить «високих» форматах та опублікувати її, користуючись комунікаційними можливостями тих самих пристроїв.

Явище мультимедіа, продиктоване бумом перших років втілення «цифри» у вигляді перших загальнодоступних персональних комп'ютерів, сьогодні змінилося значно ширшим щодо змісту явищем крос-медійності. Гадаємо, саме з цього моменту починається визрівання унікального синергетичного ефекту, який значно посилився з паралельним настанням епохи трансмедійного сторітелінгу. Якщо мультимедійні пристрої були синтезом, найімовірніше, технологічних платформ, пов'язаних із різними видами цифрового контенту (візуальним, аудіо- та відеоконтентом, інфографікою тощо), то кросмедіа передбачає, як зазначає професор Ральф Хольфельд (Пассау, Німеччина), «філософію нової журналістики -- розширення рамок традиційної комунікації через залучення ширшого кола споживачів інформації, які стають її співтворцями та зумовлюють ефект трансмедіа <...> передбачаючи активний зворотний зв'язок зі споживачем інформації, його співучасть у творенні медійного продукту» [7, 21].

Якщо говорити про специфіку сучасного цифрового контенту, то окремо відзначимо зростання ролі й важливість у сучасному крос- медійному ландшафті візуального складника відображення інформації й, відповідно, технічних засобів, що покликані забезпечувати його створення, обробку та транслювання. Адже візуалізація даних слугує посиленню ефекту від сприйняття історії, «поглиблює процес засвоєння трансльованих образів, пояснює складні дані у простий наочний спосіб, що обумовлено відмінностями у сприйнятті вербального, візуального та аудіального контенту» [8, 13]. Звернення до візуального контенту сьогодні передбачає не тільки постійне оновлення та вдосконалення техніки для якісної зйомки, оволодіння сучасним фаховим програмним забезпеченням, але й виникнення нових форматів та стандартів трансляції. Прикладом цього є завершення ери аналогового ефірного телебачення в телевізійному стандарті PAL, трансляція якого на теренах України припинилася 1 вересня 2018 року, і повний перехід на цифрове ефірне телебачення стандарту DVB-T(Т2). Такий перехід передбачає виготовлення та трансляцію програм у форматі високої чіткості зображення HighDefinition, що має дві якості: FullHD(1920 * 1080 пікселів) та HDready(1280 * 720 пікселів).

Крос-медійність регламентує перебудову структури журналістської редакції, виникнення нових журналістських професій, а також універсалізацію ролі журналіста. Відповідно до цього, особистість журналіста має сьогодні поєднувати в собі не тільки якості, що передбачають добре володіння «словом», знання принципів роботи журналіста та журналістських стандартів, але й вправність у використанні практично всіх технічних засобів, програмного забезпечення та каналів зв'язку, що допомагають ЗМІ формувати, публікувати й транслювати інформаційне повідомлення.

Вміння журналіста за допомогою сучасної техніки та поєднання практично всіх видів медійного контенту розповісти історію (сторітелінг), яка виходить за межі відображення колишніх вузькоспеціалізованих галузей ЗМІ, -- ось сучасне та майбутнє журналістської діяльності.

Трансмедійний сторітелінг презентує історію, «де головним аспектом є споживач контенту, а не сам контент» [4, 26], тобто визначальною є взаємодія між автором і споживачем інформації. А коли жанрове розмаїття наративу, посилене впливом видів цифрового контенту, виходить за межі власне розповіді та передається через різні канали комунікації для різних аудиторій, синергія такого поєднання досягає свого апогею. Як підкреслює Е. Еванс, «визначальною рисою трансмедіа є те, що такі проекти спеціально створені для декількох медіаплатформ таким чином, щоб різні тексти та їхня аудиторія були взаємопов'язані» [9, 42].

Висновки та перспективи дослідження.

Отже, сьогодні можемо констатувати втілення у вітчизняний медіаландшафт новітніх інформаційних тенденцій, продиктованих часом, що зумовлюють стосунки журналіста з отримувачем інформації за принципами взаємодії та інтерактивності. Модель інтегрованого медіаринку, спричинена вищеозначеними факторами, диктує новий якісний рівень мультимедійних платформ, що підлягає крос-медійній тенденції та провокує стрімкий темп розвитку технічного забезпечення роботи ЗМІ. Така модель спроможна дедалі посилювати синергію впливу трансмедійних історій на соціум, завдяки зростанню якості цифрового контенту, а також осучаснення рівня та кількості мультимедійних платформ.

Щоправда, спираючись на практику роботи в місцевих ЗМІ та з огляду на економічну ситуацію в українському медіапросторі, по-перше, можна помітити порівняно невисокі темпи інтеграції на його теренах крос-медійних технологій; по-друге, спостерігається певна обмеженість представлення трансмедійного сторітелінгу лише окремими формами, такими, як, наприклад, різновиди лонгріду.

Література

сторітелінг журналіст цифровий контент

1. Василик Л. Крос-медіа як тренд сучасної журналістики. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т 52. С. 297-300.

2. Василик Л. Трансмедійний сторітелінг: підручник із крос-медіа / вид. І. Крецу, М. Гузун, Л. Василик. Bonn, Germany -- Sibiu, Romania : Schiller Publishing House, 2015. С 27-35.

3. Пуля В. Как создать мультимедийный лонгрид? Журналист. 2015. № 2. С. 44-45.

4. Синоруб Г. Трансформаційні процеси в сучасній медіаіндустрії як шлях до якісної журналістики. Крос-медіа: контент технології, перспективи : колект. монографія / за заг. ред. В. Шевченко. Київ, 2017. С. 23-32.

5. Тужанський Д. Як написати longread [відео]. URL: http:// journalism.ucu.edu.ua/program-highlights/3755/.

6. Фанта І. Лонгріди можуть залучати на сайт такий самий трафік, як і топові новини. URL: http://osvita.mediasapiens.ua/web/online_media/ longridi_ilona_fanta/ (дата звернення: 04.12.2019).

7. Хольфельд Р. Що таке крос-медіа? : підручник із крос-медіа / вид. І. Крецу, М. Гузун, Л. Василик. Bonn, Germany -- Sibiu, Romania : Schiller Publishing House, 2015. С. 21-23.

8. Шевченко В. Конвергентність як основна ознака сучасних медіа. Крос-медіа: контент технології, перспективи:колект. монографія / за заг. ред. В. Шевченко. Київ, 2017. С. 8-17.

9. Evans E. Character, Audience Agency and Transmedia Storytelling. Media, Culture & Society. 2008. Vol. 30. №2. pp. 39-47.

Размещено на Allbest.ru