Лінгвокультурологічний аспект оцінноїхарактеристики фемінітивів у мові ЗМІ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвокультурологічний аспект оцінноїхарактеристики фемінітивів у мові ЗМІ

Марчук Л.М.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню функціонування фемінітивів у мові ЗМІ, їхній оцінній характеристиці як відбиттю мовної політики та гендерної рівності в Україні.

Ключові слова: фемінітиви, гендер, гендерні стереотипи, маскулінативи, мовна політика.

Статья посвящена исследованию функционирования феминитивов в языке СМИ, их оценочной характеристике как отражению языковой политики и гендерного равенства в Украине.

Ключевые слова: феминитивы, гендер, гендерные стереотипы, маскулинативы, языковая политика.

The article is devoted to the study of the functioning of feminists in the language of the media, their evaluative characteristics as a reflection of language policy and gender equality in Ukraine.

Key words: feminist, gender, gender stereotypes, masculi- nates, language policy.

Постановка проблеми. Узагальнення інформації з гендерної проблематики та опрацювання загальнонаукових питань онтологічного статусу гендеру, його соціокультурної природи, розгляд дискусійних моментів у визначенні та вживанні поняття «гендер», «фемінітив», узагальнення основних відомостей про вживання фемінітивів у межах міжкультур- ної комунікації, лінгвокультурології та лінгводидактики, лінгвопрагматики, мовної комунікації засобами ЗМІ - це ті основні завдання, які постають перед гендерними, лінгво- культурологічними, лінгвістичними дослідженнями. Аналізу підлягають тематичні публікації в медіа, відображення стереотипних образів жінок та чоловіків, уживання феміні- тивів та їх оцінне забарвлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Гендерні аспекти в мові ЗМІ зацікавили науковців ще в кінці ХХ століття. В українській лінгвістиці різні аспекти гендеру досліджували А.М. Архангельська, Н.С. Остапенко, Л.О. Ставиць- ка, Л.В. Таран, О.О. Тараненко та ін. У 2011 році захищено Ю.П. Масловою дисертацію «Гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ» [5], в якій основна увага приділена здійсненню контент-аналізу гендерних концептів у друкованих ЗМІ, фіксації мовних засобів конструювання гендерного дисбалансу в медіа-текстах, дослідженню стилістичних функцій гендерних неологізмів. Окремі питання гендерних досліджень в мові ЗМІ подає в статті «Гендер і мова в сучасному лінгвістичному світі» Н.В. Собецька [11].

Узагальнено напрацювання українських мовознавців у царині гендерної лінгвістики в колективній монографії ТА Космеди, Н.А. Карпенко, Т.Ф. Осіпової, Л.М. Саліоно- вич, О.В. Халіман «Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика», яка була видана в 2014 році [2]. фемінітив журналістський гендерний друкований

Окремі дослідження присвячені темі фемінітивів. С.П. Семенюк в авторефераті дисертації «Формування словотвірної системи іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові» зазначає: «Творення назв осіб жіночої статі здавна було об'єктом пильної уваги українських лінгвістів. Вагомий внесок у дослідження цієї проблеми зробили О. Огоновський, С. Смаль-Стоцький і Т. Ґарт- нер, О.О. Потебня, Л.А. Булаховський та інші мовознавці. Ряд концептуально важливих положень щодо продукування фемі- нітивів з'ясував І.І. Ковалик.

Опис творення та функціонування найменувань осіб жіночої статі на історичному матеріалі знаходимо в працях Л.Л. Гумецької і А.В. Майбороди. І.І. Фекета проаналізував способи творення назв осіб жіночого роду (морфологічні, морфо- лого-синтаксичний та ін.) в українській мові XX ст. та здійснив їх детальну класифікацію за лексико-семантичними розрядами. У дослідженнях В.О. Горпинича, В.М. Коломійця, Л.О. Родні- ної, Л.І. Фенько тощо розглядалася словотвірна структура найменувань осіб жіночої статі окремих семантичних груп (назви жителів, назви осіб за національністю, назви фахівців у сільському господарстві тощо). В.П. Токар, І.С. Олійник дослідили еволюцію окремих фемінізуючих формантів. Аналіз дериваційних та функціональних аспектів назв осіб жіночої статі на матеріалі різних діалектів сучасної української мови здійснено в розвідках Й.О. Дзендзелівського, В.В. Німчука, Я.В. Закрев- ської, З.С. Сікорської, Н.Л. Осташ та ін. [10, с. 3]. Проте становлення та розвиток дериваційної системи іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові продовжується. Особливо швидко та цікаво він розгортається в публіцистичному стилі в мові ЗМІ, тому вважаємо актуальним звернення до проблеми функціонування в репрезентованому стилі фемінітивів та введення їх до нормативної лексики сучасної української літературної мови.

Мета статті - здійснення комплексного мовознавчого огляду фемінітивів, уживаних у мові сучасних українських ЗМІ, їх оцінка на тлі контексту. Вибір фактичного матеріалу зумовлений значною кількістю аналізованих лексем у сучасній публіцистиці.

Виклад основного матеріалу. Під час творення фемініти- вів одним із найпродуктивніших словотвірних засобів є суфікс -К-, позаяк за його допомогою утворюється більшість феміні- тивів: вчителька, акторка, депутатка, директорка, перекладачка, скульпторка, редакторка, журналістка, діячка і т.д.; далі - суфікс -ИЦ-, який додається до чоловічої основи на -(н) ик, -ець: відмінниця, натхненниця, підприємиця, спадкоємиця, виконавиця тощо; суфікс -ИН- додається і до основ на -ець бор- чиня, виборчиня, мисткиня, фахівчиня, видавчиня тощо, і до основ на приголосний, які тривалий час вважались як такі, що не піддаються фемінізації шефиня, ворогиня, членкиня, філоло- гиня. ЗМІ активно користуються фемінітивами в своїх публікаціях, а також ведуть обговорення їх доцільності та оцінності.

У публікації від 2017 р. «Прибиральниця - можна, директорка - ні» автор/ка розповідає, як у Дніпрі через вживання фемінітиву матері відмовили у прийнятті шкільної заяви. Юлія Лівобережна здивувала користувачів соціальної мережі Фейсбук своєю історією. її син навчається в другому класі однієї зі шкіл міста Дніпра. У жінки виникла потреба написати заяву на ім'я директорки школи щодо групи продовженого дня. У заяві

Юлія вказала «директорці», оскільки нещодавно вона брала участь у тренінгу з тендерної рівності та вирішила почати вживати фемінітиви в побуті, у заяві їй відмовили, запропонували написати «директору». Там же зазначено, що «дійсно, зараз фемінітиви в українських ЗМІ стають виразниками мовної політики, зорієнтованої на пропагування ґендерної рівності. Наприклад, Громадське радіо намагається послідовно вживати фемінітиви в прямих ефірах та публікаціях на сайті. Зокрема, радіоведуча Лариса Денисенко в своїх ефірах часто не просто вживає фемінітиви, але й спеціально підкреслює участь жінок, як фахівчинь, зазначаючи «експерти і експертки»».

Щодо оцінної характеристики хочемо звернутись до власної статті [4], де зазначаємо: «Заряна Лисиця у статті «Депутатка» чи «жінка-депутат». Що обирають наші ЗМІ?» (Детектор-ме- діа, 16 березня 2016 р.) пише: «На превеликий жаль, смілив(и) цем серед ЗМІ виявився лише один телеканал - СТБ. Саме там у рамках програми «Вікна новини» можна найчастіше почути гендерно-чутливу мову. Телеканал був новатором і в часи нашумілого затвердження нового правопису української мови, став першим і, здається, єдиним, хто використовував нову українську граматику. У пам'яті найміцніше засіло вилучення літери «ф». Слова з «ф» змінювалися на «притаманні прадавній українській мові»: «Афіни - Атени», «ефір - етер».

Deutsche Welle українською потішила: фемінітиви вживаються часто, хоч і не завжди. Будучи впевненою в новаторстві та профеміністичній спрямованості «Громадського радіо», я була дещо розчарована сайтом. Наймення «депутатка» в заголовку змінилось на «жінки-депутати» в першому ж реченні статті, а далі - «повідомила прес-секретар» та інші. Крім вищезгаданих, є також кілька ЗМІ, мова яких більш- менш гендерно-врівноважена. Серед таких - «Радіо Свобода», «Українська правда», MediaSapiens, регіональний телеканал ОТБ (Харків). Проте лінгвістична ліберальність цих видань не видається мені частиною редакційної політики, оскільки не є послідовною і обов'язковою. Швидше, це ініціатива журналісток та редакторок «на місцях» [3]. Тому зазначаємо непослідовність у вживанні фемінітивів.

Наприклад: «Поліціянтку відсторонили від виконання обов'язків на час розслідування»(ZIK: https://zik.ua/zmi/bbc/2018/09/07/news-45452818_96279);«Співробітниця поліції в Далласі, штат Техас, помилилася квартирою і застрелила чоловіка, думаючи, що він вдерся до неї додому»(https://www.bbc.com/ukrainian/news-45452818); «Дівчи- на-коп також розповіла журналістам трохи про себе і про те, чому вирішила стати поліцейським»(https://antikor.com.ua/articles/51202-barbikop_ekskljuzivne_intervju_z_najvidomishoju_ politsija.ntkoju_krajini_video). Також зазначаємо пейоративне забарвлення заголовків статей про поліціянток, що накладає негативну оцінку і на фемінітив:

Сумську поліціянтку судитимуть за насильство;

У Києві дідусь побив поліціянтку;

У Запоріжжі поліціянтка побила людину;

Ментівське беззаконня: поліціянтка побила чоловіка...;

У Краматорську поліціянтка на смерть збила подругу.

І це лише ті заголовки, які були знайдені в Інтернеті після введення в пошукову систему слова поліціянтка. Це ще раз доводить усталений у суспільстві стереотип щодо жіночої та чоловічої професії. Якщо жінка посягає на чоловічу професію, то їй не прощають жодної помилки» [4, с. 103].

Проте натрапляємо і на позитивне оцінювання фемінітивів, хоча вони функціонують несистемно. Наприклад, на сайті Радіо Свободи натрапляємо на новину від 14.10.2018 р. : «В Україні жінка вперше отримала військове звання генерала. Президент України Петро Порошенко указом від 12 жовтня присвоїв військове звання генерал-майора начальнику Військово-медичного управління Служби безпеки України Людмилі Шугалей. У 2004 році на той час президент України Леонід Кучма присвоїв звання генерал-майора міліції керівниці Департаменту зі зв'язків із громадськістю МВС України Тетяні Подашевській. Вона стала першою в Україні жінкою - генералом міліції» [9].

В Івано-Франківську проект «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» влаштував «медіа-кав'яр- ню». У форматі розмови за кавою координатори та експерти проекту презентували результати гендерного моніторингу місцевих медіа та обговорили з журналістами потребу й особливості вживання фемінітивів. Цитуємо: «Добра новина: за вживанням фемінітивів, які проявляють присутність жінок на посадах, у громадській активності, загалом у суспільстві, тобто роблять їх «видимими», Франківськ - у лідерах на загальноукраїнському рівні. Експертки віддали належне не лише медіа, а й міському голові Руслану Марцінківу, який активно вживає слова «депутатка», «членкиня», «двірничка», «поштарка» тощо.

Богдана Стельмах, координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики:від теорії до практики» апелювала до позиції мовного експерта Олександра Пономаріва. Він у свою чергу дослідив, що 30% слів в українській мові мають пари, і пропонує взяти на олівець такі як «фотограф - фотографиня чи фотографесса», «критик - критикеса», «фанат - фанка», «виступант - виступанка», «міністр - міністерка». Фемінітив «міністерка», нагадує Поно- марів, був у вжитку в українській мові «досовєцького» періоду...

Що стосується фемінітивів в особливих випадках, - як-от зі словом «посол», що його критики гендерної чутливості викручують як «послиця», «послиха», «посолка», - то варто натомість вживати «амбасадорка», вважають експертки. Оскільки йдеться про професію, яка створювалася під чоловіків і за замовчуванням у мові вживається в чоловічому роді, то доречно буде також сказати «пані посол» [7].

Загалом, гендерний моніторинг журналістських матеріалів проводили у 22 областях України, по 110 друкованих і 110 інтернет-видань. Проаналізували всього 180 895 матеріалів. У межах медіа-кав'ярні, що відбулася в ресторані «Сорренто» у Кропивницькому, місцеві журналісти та журналістки підписали декларацію гендерно чутливої журналістики, інформує «Кропивницький.иА» [8].

Зокрема, про індекс гендерно чутливого друкованого та онлайн-медіа Кропивницького, який створювався на дослідженні десяти друкованих та електронних ЗМІ, розповіли Богдана Стельмах, координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» та Оксана Ярош, експертка згаданого проекту, голова ГО «Гендерний центр Волині» (обоє - з міста Луцьк).

Також представники/ці ЗМІ більш поглиблено ознайомилися з фемінітивами та правильністю їх вживання у власних матеріалах. Моніторинг тривав два місяці, експерти аналізували публікації в п'яти друкованих та п'яти електронних виданнях Кіровоградщи- ни щодо вживання фемінитивів, балансу експертних коментарів та героїв публікацій.

У медіапросторі Житомирщини панують чоловіки.

Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання тендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн-ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/ виду діяльності жінок.

Друковані ЗМІ

Тематичний аналіз тендерного балансу в друкованих ЗМІ Житомирщини показав такі результати: у матеріалах друкованих ЗМІ жінки виступають як експертки у 23% випадків. Найрідше надають слово жінкам у публікаціях на політичну тему - 7% від загального показника. Найчастіше жінки дають експертну оцінку з питань культури та освіти - по 33% та інших темах - 34%.

Найбільший гендерний «розрив» експертки/експерти спостерігався в політичній тематиці. Удвічі менше жінки також коментують теми освіти й медицини, зовсім не представлені в темах, пов'язаних зі спортом та війною.

Відповідно спостерігався й значний розрив у представленні героїнь/героїв у публікаціях на політичні теми - 16% геро- їнь/84% героїв. Однак, героїні в категорії економіка/бізнес становили 81% від усієї кількості. Високий відсоток героїнь також у матеріалах про культуру (44%). Найменше (13%) в публікаціях на військову тематику. Чоловіків як героїв найбільше героїв у категорії «Війна» (87%) та «Інше» (61%), яка переважно містить інформацію про ДТП та злочини. Відсутні героїні в темах «спорт» і «розваги». Матеріали на волонтерську тематику в моніторинговий період загалом відсутні.

Щодо тендерного дисбалансу в кожному з друкованих видань, то:

«Приміське життя» - експерток менше ніж експертів у 11 разів, героїнь менше ніж героїв у 1,6 рази;

«Житомирщина» - експерток менше ніж експертів у 4,8 разів, героїнь менше ніж героїв у 1,6 рази;

«20 хвилин» - експерток менше ніж експертів у 3 рази, героїнь менше ніж героїв у 2 рази;

«Ехо» - експерток менше ніж експертів у 2,8 рази, героїнь менше ніж героїв у 2,5 рази;

«Субота» - експерток менше ніж експертів у 2,4 рази, героїнь менше, ніж героїв у 1,6 рази.

Загальний показник вживання фемінітивів у друкованих ЗМІ - 41%. Найчастіше варіюються назви посад начальник/начальниця, заступник/заступниця, депутат/депутатка.

Наприклад: «Оксана Шкаралевич, начальниця лабораторії» (Житомирщина, № 7, с. 5 «Ніхто з наших на заробітки не виїхав»), «начальник управління охорони здоров'я Марія Мсюро- ва» (20 хвилин № 5, с. 3 «Карантин продовжили до 16 лютого») чи в цій же газеті - «заступник директора департаменту освіти Раїса Кошевич» (с. 5 «Департамент освіти Житомирської міської ради пояснив, як відбуватиметься зарахування дітей до 1 класу 2019 року»).

У газеті «Житомирщина» натрапляємо: «Одна кандидатка, Юлія Литвиненко»(№ 7, с. 2 Реєстрацію кандидатів у Президенти завершено»), але «кандидат педагогічних наук Олена Василівна Дерев'янко» (№ 7 с. 7 «За заслуги перед народом»).

Найбільше фемінітивів уживає газета «Житомирщина» (57%). В інших переважають маскулінітиви. їх вдвічі більше у газеті «20 хвилин», по одному фемінітиву виявлено в «Суботі» та «Приміському житті», стільки ж маскулінітивів. Жодного фемінітиву в газеті «Ехо».

Стереотипні образи та сексистський контент виявлені лише у двох тижневиках - «20 хвилин» та «Ехо». І якщо в першій з газет такі вислови знаходимо в публікації, пов'язаній зі святкуванням Дня святого Валентина («Не секрет, що на полицях магазинів можна знайти все, що завгодно, тому ваша половинка буде у справжньому захопленні», «Це не те свято, коли вибір подарунка можна перекласти на свою половинку»(«День святого Валентина 2019: що подарувати». № 5 с. 17)), то газета «Ехо» систематично вживає сексистські вислови в публікаціях : «И среди «ночных бабочек» есть так называемые элитные. Зачастую это девушки, работающие моделями и выглядящие соответственно» (Как лишить мужчину 5 тысяч гривен?, № 7 с. 22) , «Голая женщина парит... это красиво» (Показываю грудь и фокусы одновременно, № 7 с. 24). Також на першій шпальті газети «Ехо» постійно розміщує фото дівчат, переважно напівоголених.

Інтернет-видання

У новинах інтернет-видань теж переважає експертна думка чоловіків (67% проти 33% експерток). Найбільший гендерний розрив бачимо в темі «Політика (17% експерток проти 83% експертів) та «Війна» (9% експерток проти 91% експертів). Загальний показник вживання фемінітивів у житомирських інтернет-виданнях - 19%.

Найбільше фемінітивів у новинах сайту «Житомир.інфо» - 9, на решті сайтів за період моніторингу виявлено по 1 феміні- тиву, а на частково російськомовному сайті «Журнал Житомира» - жодного.

Переважна кількість маскулінітивів використовується на позначення посад жінок одночасно з фемінітивами, наприклад:«заступник головного лікаря ЦПМСД Людмила Зайцева» поряд із «заступницею головного лікаря «Центру первинної медико-санітарної допомоги» Людмилою Зайцевою» (Жито- мир.інфо); «Працівниця заводу «Кромбергенд Шуберт» Житомир Галина Боровська» і «співробітник патрульної поліції Тетяна Носадчук» (Житомир.інфо).

Також у новинах на політичну тематику здебільшого натрапляємо: «нардеп Олександра Кужель» (Вголос), «Литвиненко Юлия - журналист и телеведущая, самовыдвиженец», «Кандидат у президенти України зазначила...» (Журнал Житомира») [6] .

Висновки

Таким чином, уживання фемінітивів у мові ЗМІ є досить активним, проте несистемним. Спостерігаємо такі явища, як лексичні лакуни в найменуваннях жіночих професій та гендерну асиметрію (морфологічну й семантичну), що пояснюємо ситуативно-прагматичними завданнями підкреслення соціального статусу через вживання чоловічого роду. На сьогодні активне творення та вживання нових фемінітивів в українських електронних ЗМІ є яскравим виявом мовної політики, спрямованої на розширення лексико-се- мантичної групи фемінітивів. Фемінітиви в українській мові є важливою складовою частиною репрезентативної лекси- ко-семантичної групи «назви осіб». Подальше дослідження вбачаємо в дослідженні фемінітивів у всіх функцій них стилях сучасної української мови.

Література

1. Жіночий консорціум. иИЬ: https://wcu-network.org.ua/

possessmg-equal-rights/news/PriЫralmcja_%E2%80%94_mozhna_ direktorka_%E2%80%94_n

2. Космеда Т.А. та ін. Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика : колективна монографія. Харків : ХНПУ ім. ГС. Сковороди. Дрогобич : Коло, 2014. 472 с.

3. Лисиця Заряна. «Депутатка» чи «жінка-депутат». Що обирають наші ЗМІ? иИЬ: https://detector.media/mfospace/

artide/113571/2016-03-16-deputatka-chi-zhmka-deputat-shcho- obirayut-nashi-zmi/

4. Марчук Л.М. Фемінність української мови. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: науковий збірник: Серія : Філологічна. Кам'я- нець-Подільський, 2018. Випуск XV. С. 99-104.

5. Маслова Ю.П. Гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ : автореф. дис. ... к.ф.н., спец. 10.02.01 Українська мова. Луцьк, 2011. 17 с.

6. Новожилова І. Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань. URL: https://ngo.zt.ua/v-mediaprostori- zhytomyrschyny-dominuyut-choloviky/

7. Сайт: URL: https://kurs.if.ua/news/poslytsya_poslyha_chy_amba- sadorka_u_frankivsku_vyznachyly_indeks_gendernoi_chutlyvosti_zmi_ta_zyasuvaly_dlya_chogo_potribni_feminityvy_62416.html

8. Сайт: URL: http://kirovohradpressclub.org/genderindex1

9. Сайт Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news- zhinka-heneral/29542542.html

10. Семенюк С.П. Формування словотвірної системи іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові : автореф. дис. ... к.ф.н., спец. 10.02.01 «Українська мова». Запоріжжя, 2000. 19 с.

11. Собецька Н.В. Гендер і мова в сучасному лінгвістичному світі. Дослідження з лексикології і граматики української мови. 2014. Вип. 15. С. 28-36.

Размещено на Allbest.ru