Імпакт-фактор як наукометричний індикатор значимості наукового журналу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імпакт-фактор як наукометричний індикатор значимості наукового журналу

П. Пасмор

У статті розглянуто критерії оцінювання рівня наукових досліджень імпакт- фактора (impactfactor) - індекса впливовості наукового видання. Надано загальноприйняті методики розрахунку цього наукометричного індикатора як важливого чисельного показника наукового журналу, що індексується найбільш відомими міжнародними наукометричними платформами, міждисциплінарними базами даних: WebofScience (WoS), IndexCopernicus, SciVerseScopus.

Ключові слова: імпакт-фактор (ІФ), наукометричні показники, інфометрика, бібліометрика української науки, міжнародні бази даних, цитування, методика визначення ІФ.

В статье рассмотрены критерии оценки уровня научных исследований импакт- фактора (impactfactor) - индекса влияния научного издания. Предоставлены общепринятые методики расчета этого наукометрического индикатора как важного численного показателя научного журнала, индексируемого наиболее известными международными наукометрическими платформами, междисциплинарными базами данных: WebofScience (WoS), IndexCopernicus, SciVerseScopus. наукометричний індикатор webofscience

Ключевые слова: импакт-фактор (ИФ), наукометрические показатели, инфо- метрика, библиометрика украинской науки, международные базы данных, цитирование, методика определения ИФ.

The common methods and criteria for evaluation of research impact factor (IF) - Index of decisiveness of scientific journal that is indexed by the most famous international scientometric platforms, interdisciplinary databases: Web of Science (WoS), Index Copernicus, SciVerse Scopus have been discussed. It has been proved that this Scientometric indicator is an important formal numerical factor of a scientific journal criterion for evaluation of information essence, has been used by publishers to study the market, denotes the meneg,ent tool of advanced payment of revenues of journal collections to the libraries.

The scientometric indicators for assessing the quality and citation of scientific periodical affect: carrying out of competitive funding of scientific research works, personnel decisions in conditions of employment of scientific and pedagogical specialists, processing of new models of publication system of national scientific periodicals, determination of brand factors of scientific institutions or institution of higher education in the world and national ratings have been confirmed

Key words: impact factor (IF), scientometric indicators, infometric, bibliometric of Ukrainian science, international databases, citation, methods of determining IF.

Постановка проблеми. Для прискорення переходу України до інноваційної моделі розвитку необхідно впроваджувати сучасні дослідження, які є найфахо- вішими і визнаними. З'ясувати це легко завдяки вивченню найпопулярніших видань, що виходять як у нашій державі, так і за її межами. У цій справі стануть у нагоді методи наукометричного, бібліометричного аналізу інфопотоків та ключового концепту наукометричного апарату міжнародних міждисциплінарних платформ - імпакт-фактору наукового видання. Інтеграція української науки до світового простору сприятиме: 1) збільшенню публікаційної активності й показників цитованості вітчизняних суб'єктів наукової комунікації, поширенню їх досягнень і напрацювань; 2) якнайшвидшому входженню українських журналів (особливо соціально-гуманітарного циклу) до зарубіжних баз даних (WebofScience(WoS), Index Copernicus, SciVerse Scopus); 3) підвищенню індексу впливовості наукових видань; 4) уніфікації підходів до оцінки вітчизняних наукових журналів, а також розміщених у них публікацій відповідно до загальноприйнятих наукових метрик.

У зв'язку з цим ми стаємо свідками того, що останнім часом у науковому середовищі, з одного боку, дослідники обирають журнали для публікації своїх праць, з іншого - редакції намагаються відібрати для себе найбільш якісні актуальні наукові статті. Передусім це свідчить про бажання як учених, так і видань підвищити інтерес до себе і власного іміджу, що, врешті-решт, призведе до зростання ефективності праці науковців, поширення їх результатів досліджень, а це посилить позиції науки в цілому. Звісно, від конкуренції журналів за статті, а вчених - за місце в певному номері періодичного видання виграють усі. Однак відразу постає питання ранжування наукових періодичних видань за кількісними показниками. Майже кожна міжнародна наукометрична база, в якій індексується журнал, використовує свою методику розрахунку кількісної оцінки визнання наукових журналів у відповідних напрямах діяльності, враховуючи при цьому певні критерії: кількість публікацій, кількість цитувань, потенціал цитування та ін.

Редактори міжнародного наукового журналу NatureResearchопитали майже 1000 авторів цього видання та понад 2500 авторів Springer. Так, 85 % респондентів зазначили, що інформація про журнали важлива в процесі прийняття рішень щодо публікації результатів власних досліджень, але 48 % авторів незадоволені тими відомостями, які представлено на сайтах видань. Крім того, редактори Nature Researchдо цього процесу долучили 225 бібліотекарів, і з'ясували, які наукометричні показники вони використовують. Встановлено, що здебільшого фахівці бібліотек спираються на такі відомі індикатори значення періодичного видання як імпакт-фактор, h-індекс, Eigenfactor та неіснуюча метрика. Як виявилося, майже 22 % респондентів не мали відповідних знань про наукометричні показники, що викликає подив. Виходячи з цих результатів, дослідники зробили висновок, що необхідно, щоб інформація про наукові журнали з високим ІФ була більш доступною, надавала загальне уявлення про методики оцінки інформаційної значущості наукового періодичного видання, його наукову цінність та авторитетність у міжнародному науковому співтоваристві. У цьому аспекті Nature Research розпочала твіт-кампанію з підвищення обізнаності громадськості стосовно журнальних метрик [3]. У той же час, попри різноманіття метрик, які дозволяють вимірювати кількісні характеристики інформації, більшість при виборі журналу продовжує орієнтуватися на один із популярних наукометричних індикаторів оцінювання видання - імпакт- фактор. З огляду на сказане вважаємо, що питання про методики оцінки, одержання кількісних даних інформаційної значимості, впливовості та авторитетності наукового періодичного видання, що має цінність і важливість як для науковців, так і для видавців потребує подальшого розгляду.

Ціль даної роботи полягає у: 1) вивченні особливостей наукометричних, бі- бліометричних, інфометричних методик і способів вимірювання кількісних характеристик інформації та mpactfactorяк наукометричного індекса впливовості видання, одного з популярних критеріїв оцінювання рівня наукових досліджень у світовій практиці; 2) представленні аналітико-прогностичного аналізу використання сучасних вітчизняних систем наукометричного моніторингу.

Об'єктом даного дослідження є mpactfactorнаукового видання як наукоме- тричний індикатор значимості журналу, що індексується міжнародними міждисциплінарними базами даних (БД) WebofScience (WoS), IndexCopernicus, SciVerseScopus, і бібліометричний засіб вивчення наукової комунікації у професійному співтоваристві, дисциплінарної структури науки.

Аналіз останніх досліджень. Вивчення проблеми наукометрії, бібліоме- трії, інфометрії як галузі сучасної науки та імпакт-фактору, що є популярним наукометричним показником впливовості наукового видання, останнім часом набуває актуальності, а головне - отримує своє теоретичне обґрунтування в багатьох працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Зокрема, комплексну наукову розробку сфер національного використання міжнародних бібліометрич- них систем для поточного моніторингу науки і комплексних наукометричних, вебометричних досліджень здійснювали: В. М. Кухаренко, Ю. М. Главчева,

О.В. Рибалко, Т О. Колесникова, С. А. Назаровець, Є. О. Копанєва. Методам бібліометрії наукової періодики та національному індексу наукового цитування присвячені фундаментальні дослідження Н. М. Рідей, Л. Й. Костенко, Д. В. Соловяненко, О. С. Онищенко, С. В. Бредихіна, А. Ю. Кузнєцова. Практичні аспекти наукометричних баз даних та метрик наукових журналів розглядали: Р. О. Влох, В. В. Писляков, О. Б. Мрихіна, О. В. Москальова, E. Garfield, H. Zijlstra, R. McCullough, B. T. Gonzalez-Pereira, V. P. Guerrero-Bote, F. Moya- Anegon, M. E. Falagasта ін.

Виклад основного матеріалу. Американський Інститут наукової інформації (InstituteforScientificInformation, ISI), заснований Ю. Гарфілдом у 1960 р., з 1975 р. розраховує для видань ІФ на основі показників їх цитованості та видає щорічно «Звіти про цитованість журналів» - JournalCitationReports (JCR). У них наводяться дані про понад 7,5 тис. науково-технічних журналів майже 3,3 тис. видавців із 60 країн. Для того, щоб відбирати для ScienceCitationIndexте чи інше видання, введено в практику спосіб обчислення імпакт-фактору (ІФ) [10, с. 117]. У даному контексті під «індексом» розуміється не деякий чисельний показник значимості, а реферативна БД наукових публікацій, що індексує посилання, які вказані в списках, і відображає кількісні показники цих посилань.

Impactfactor(далі - ІФ) - коефіцієнт впливу, кількісний показник важливості наукового журналу, формальний чисельний показник, за яким можна порівнювати ступінь розробленості наукових досліджень у різних галузях знань, критерій оцінки інформаційної значимості видання [6]. Вважається, що чим вище значення ІФ, тим більша наукова цінність та авторитетність журналу. ІФ використовується переважно видавництвами для вивчення ринку. Крім того, він є дієвим засобом керування та передплати надходжень до журнальних колекцій бібліотек. У будь-якого наукового журналу без високого рівня кількісного показника впливовості майже немає шансів потрапити до бібліотек світу. У процесі вивчення ринку наукових видань ІФ забезпечує чисельну основу для редакторів і видавців, із врахуванням якої вони формують спрямованість журналів відповідно до конкуренції, започатковують нові видання, що відрізняються від інших концепцією, змістовністю, тематикою в тій чи іншій галузі. Крім того, експертні комісії з присудження грантів і висування на наукові премії неодмінно звертають увагу на наявність у здобувача публікацій саме у тих журналах, що мають високий ІФ. Також цей показник застосовують для оцінки існуючих напрямків розвитку науки і технологій, їх динаміки і зростання в національному та міжнародному масштабах [12; 8].

Аналіз світового досвіду формування і функціонування загальновідомих міжнародних наукометричних платформ WebofScience (WoS), IndexCopernicus, SciVerseScopusу контексті їх використання для оцінки наукової діяльності суб'єктів і об'єктів системи наукових комунікацій (як уже було сказано) підтверджує існування різних способів одержання кількісних даних через цитованість наукового видання, визначення ІФ наукових журналів та застосування власних методик розрахунку оцінки визнання видань у відповідних тематико-типологічних напрямах наукової діяльності.

Крім того, варто додати, що під час вивчення публікаційної активності журналу та алгоритму визначення його ІФ слід брати до уваги, як мінімум, два аспекти: по-перше, проміжок часу обліку дуже короткий (цитування запізнюється щодо видання роботи у середньому на 1-1,5 року, а в деяких дисциплінах - на 5-10 років); по-друге, інтенсивність отримання чисельного показника, за яким можна співставляти рівень наукових досліджень у різних галузях неоднакова, що викликано відмінною частотою публікації результатів (наприклад, медичні журнали, які висвітлюють загальнолюдські проблеми в конкретній галузі, мають більші ІФ ніж філологічні або правознавчі, що розглядають актуальні проблеми, обмежені певною країною чи регіоном) [4].

Із метою отримання уявлення про показники наукових метрик наукових видань розглянемо методику розрахунку ІФ як інструментарію та наукоме- тричного апарату у відомих міжнародних платформах WebofScience (WoS), SciVerseScopus, IndexCopernicus. Так, наукометричний апарат платформи WebofScience (WoS) забезпечує відстеження показників цитованості публікацій і надає доступ до 15 тис. назв найбільш авторитетних академічних періодичних видань і збірників наукових праць, понад 40 млн публікацій і 700 млн бібліографічних посилань. Розрахунок ІФ журналів у WebofScienceбазується на трирічному періоді. При цьому ІФ можна розглядати як усереднене співвідношення кількості цитувань статей у журналі протягом поточного року і загальної кількості статей надрукованих у цьому журналі за попередні два роки. Наприклад, імпакт-фактор журналу за 2015 р. буде обчислено так: ІФ = А /В, де А - кількість цитувань протягом 2015 р. статей, опублікованих у даному журналі у 2013-2014 pp., у журналах, що індексуються базами WoS; В - загальна кількість «статей, на які можна посилатися» (статті, доповіді на конференціях, огляди, замітки, але не редакторські колонки, листи від читачів), надрукованих протягом 2013-2014 pp. у даному журналі. ІФ за 2015 р. буде обчислено у 2016 р. після отримання всіх матеріалів за 2015 р., тобто у спрощеному вигляді ІФ можна розглядати так: якщо кожна надрукована стаття в середньому була процитована один раз, то журнал матиме імпакт- фактор рівний 1 [13].

На платформі наукометричної бази даних IndexCopernicusдля визначення кількісного коефіцієнта впливовості журналу використовується IndexCopernicusValue (ICV), що являє собою суму балів з оцінки двох важливих компонентів: 1) якість наукового журналу вимірюється рівнем відповідності критеріям в окремих функціональних сферах на основі моделі ICI PublishingStars(створена на підставі переліку журналів, які вважаються цінними для Міністерства науки і вищої освіти); 2) інформаційна цінність та авторитетність наукового журналу визначається виходячи з рівня цитованості журналу, відображає ступінь й визнання його в науковому світі, а також показує динаміку його впливу на розвиток певної галузі дослідження [10].

У рамках оцінки першого компонента ICV(якість журналу) видання може отримати максимум 100 балів за такою групою критеріїв:

- якість (відповідність видавничим стандартам) (21,4 балів) - професіоналізм оформлення журналу (структура, графічне виконання, матеріалів статей, збір та публікація метаданих (дані, що характеризують або пояснюють інші дані)); відповідність міжнародним видавничим стандартам (ДСТУ (державні стандарти), ISO(міжнародні стандарти) та ін.); продуктивність співпраці з науковцями, у т. ч. академічна доброчесність; відсутність конфлікту інтересів;

- цифровізація (37,45 балів) - доступність журналу, наявність електронних версій, легкість доступу до опублікованих матеріалів, програмно- технологічна адаптованість до інтеграції з іншими базами даних, представлення у цифрових архівах. Зокрема, Реєстр репозитаріїв відкритого доступу (ROAR), Каталог відкритого доступу наукових ресурсів (ROAD), Каталог ре- позитаріїв відкритого доступу (OpenDOAR), Директорія журналів відкритого доступу (DOAJ) та ін.;

- індексація в базах даних (16,05 балів) - присутність в Інтернеті, відкритість та доступність матеріалів дослідження, що публікуються у журналах, входження до інших баз даних;

- інтернаціоналізація (32,1 балів) - кількість використання мовних версій (назва статті, анотація, ключові слова); міжнародний досвід наукового співробітництва редакції журналу;

- експертна оцінка (20 балів) формується через оцінювання актуальності тематики, відповідність етичним стандартам, освітнє значення, внесок у розвиток культури і науки тощо.

У процесі встановлення інформаційної цінності та авторитетності наукового журналу (другий компонент ICV) бали розподіляються в діапазоні від 0 до 400. Цей розрахунок має більш складний алгоритм обчислення і пов'язаний зі швидкістю та динамікою цитування. У разі запізнення виходу видання у світ або поєднане видання, журнал може також отримати негативні пункти і показники (16,05).

Наукометрична платформа SciVerseScopusкорпорації Elsevierмістить понад 47 млн реферативних записів про публікації з 18 тис. журналів, 5 тис. видавництв, 350 книжкових серій та 4,6 млн праць конференцій. У Scopusзастосовується інша методика розрахунку впливовості журналу, альтернативна імпакт-фактору, - SCImagoJournalRank (SJR) і SourceNormalizedimpactperpaper (SNIP). За SJRта SNIPвизначають рейтинг журналів предметних галузей та їх вплив у певній науковій сфері досліджень.

SCImagoJournalRank (SJR), розроблений іспанською дослідницькою групою Scimago, - це рейтинг журналів, що дає можливість оцінити науковий престиж робіт учених, виходячи з кількості цитат на кожен документ. Індикатор будується на алгоритмі подібному GooglePageRank, за яким сортуються найбільш релевантні наукові результати. Метрика престижу (prestigemetrics) оцінює журнал залежно від того, чи потрапляє він у топ-лист найбільш цитованих журналів даної галузі знань. Предметне поле, якість і репутація видання безпосередньо впливають на показник цитованості. Фактично це означає, що цитата з джерела з відносно високим SJRмає більшу цінність, ніж цитата з джерела з нижчим SJR. Самоцитування журналу не може перевищувати 33 %. До того ж SJRдозволяє користувачеві ранжувати свій власний індивідуальний набір джерел, незалежно від їх тематик. Імпакт-фактор і SJRрозраховуються тільки для тих журналів, які тривалий час індексуються в базах. Видання, включені до баз даних нещодавно (менше 2 років), цих показників не мають [14]. Ще одна методика розрахунку авторитетності наукового журналу - SourceNormalizedimpactperpaper (SNIP) (імпакт-фактор нормалізований за джерелом) - розроблена в Лейденському університеті професором Х. Ф. Моедом у 2009 р. Цей показник відображає вплив контекстної цитованості видання, що дозволяє порівнювати журнали різної тематики, зважаючи на частоту, з якою автори цитують інші джерела, швидкість розвитку впливу цитати і ступінь відображення літератури даного напряму базою даних [9].

Автоматичний облік контексту здійснюється шляхом аналізу величини при- статейних списків літератури. Ключовим у розрахунку даного показника є визначення «потенціалу цитування журналу» (DatabaseCitationPotential, DCP). Для цього встановлюється індивідуальне оточення досліджуваного журналу, тобто відбираються всі журнали, в яких за період (останні 10 років) зустрічаються цитування статей, опублікованих у даному журналі, і вираховується середня довжина списків літератури у статтях, що цитуються. При обробці списків літератури з них виключаються всі посилання на журнали, що не входять до бази даних. Розрахований стандартний 3-річний ІФ ділиться на потенціал цитування, і, таким чином, отримуємо незалежний від сфери знань показник рейтинговості журналу. Коректність визначення потенціалу залежить від повноти БД [12]. Наприклад, якщо статті з досліджуваного журналу цитуються в джерелах, які не входять до індексованих, то потенціал цитування виявиться недооціненим. Як бачимо, беруться до уваги посилання тільки на ті журнали, що присутні у БД, а посилання на відсутні джерела ігноруються. Саме тому рівень покриття наукових сфер у БД є вирішальним для розрахунку даного показника. Зокрема, для журналу у 2008 р. цей показник підраховується наступним чином. Беруться всі статті 2008р. з бази Scopus, у яких хоч раз цитуються статті із журналу. У списку літератури кожної з цих статей підраховується показник посилань на будь-які присутні в Scopusстатті, що вийшли у 2005-2007рр., тобто за три попередні роки. Середня кількість таких посилань в одній статті і є потенціал цитування журналу (DCP). При розрахунку SourceNormalizedimpactperpaperвикористовується не абсолютний, а відносний DCP, так званий RDCP. Він отримується шляхом ділення DCPданого журналу на DCPмедіанного (із середнім значенням) для всього Scopusжурналу. На сьогодні це JournalofElectronicMaterialsз DCP = 6,87. Потім для журналу обчислюється аналог звичайного ІФ, у термінології Х. Моеда, названий RawImpactperPaper (RIP) - середнє число посилань на статті журналу за три попередні роки (у даному випадку 2005-2007 рр.). Нарешті, RIP ділиться на RDCP - і ми отримуємо Source Normalized impact per paper (SNIP) [10].

Імпакт-фактор, нормалізований за джерелом, має важливі переваги: незалежність від довільних класифікацій дисциплін, повністю автоматичний характер виділення контексту - на рівні окремих статей, а не журналів; придатність для аналізу мультидисциплінарних видань і журналів різноманітних тематик; адаптивність до відмінностей за характером, обсягом і швидкістю цитувань не тільки серед дисциплін, а й серед окремих журналів всередині них; більша стійкість до маніпулювання, якому піддається традиційний імпакт-фактор. Можна також назвати й основний недолік - невирішена проблема з журналами, що друкують багато оглядів, а не оригінальних статей.

Із грудня 2016 р. у наукометричному апараті платформи Scopusфункціонує метрика CiteScore, що є способом вимірювання цитувань наукових періодичних публікацій, таких як журнали, книжкові серії та ін. Метрика визначається відношенням кількості посилань, зроблених у певний рік, на документи, опубліковані в попередні 3 роки в даному журналі, до кількості документів (того ж типу, що й посилання), опублікованих у даному журналі в попередні 3 роки. До уваги беруться не тільки статті та рецензії, а й листи, замітки, редакційні статті, конференції та інші документи, індексовані в Scopus. CiteScoreрозраховується один раз на рік. Динамічний показник CiteScoreTrackerпідраховується у той же спосіб, що і CiteScore, але оновлюється щомісяця і демонструє поточну продуктивність певного видання [15].

У 2016 р. група провідних співробітників декількох видавництв, що випускають елітні наукові журнали (у тому числі Natureі Science), опублікувала статтю, у якій критикували практику оцінки якості журналів за одним лише ІФ. Зокрема, наголошувалося, що така процедура призводить до ситуації, коли і окремі публікації, і їх автори оцінюються за цією ж характеристикою. Такий підхід є вкрай некоректним, оскільки ІФ журналу, в якому опублікована стаття, ніяк не пов'язаний з якістю і цінністю самої статті. Для того, щоб не допускати подібних оцінок, автори закликали видавців відмовитися від використання ІФ, замінивши його, наприклад, на криву розподілу статей за кількістю цитувань, опублікованих у журналі.

На підтвердження цього наведемо наступне. Дослідники наукометричної та бібліометричної сфери називають деякі технічні похибки визначення ІФ. По-перше, не завжди вдається коректно визначити назву цитованого журналу на основі бібліографічного посилання: деякі скорочення або варіанти написання назви можуть бути нерозпізнані й опущені. По-друге, є небезпека неточного співвіднесення цитати з цитованим журналом і пряме приписування цитувань іншому виданню [7]. Так, у результаті цього ISIзначно завищила ІФ журналу «ZeitschriftfurChemie»: журнал мав німецькомовну і англомовну версії. Це привело до того, що деякі посилання на статті враховувалися двічі. До не менш серйозних наслідків привела нездатність ISIвідрізнити журнал «EducationalResearch», що індексується в JournalCitationReports (JCR), від видання «EducationalResearcher» (JCRне входить). Відтак усі цитування другого журналу ставилися на рахунок першого і ISIпублікував різко завищений ІФ «EducationalResearch» протягом більш 20 років аж поки інституту не вказали на помилку [13].

Отже, можемо помітити, що застосування наукометричних метрик у практиці обчислення ІФ мають окремі методологічні недосконалості. Зокрема, на відміну від технічних погрішностей, яких абсолютно необхідно уникати, у сфері методики кожна вказівка на помилкові дії - це лише пропозиція з удосконалення, що може бути предметом спору про свою доцільність. Все частіше пропонується розраховувати ІФ не журналів у цілому, а для різних типів публікацій безпосередньо у виданні, тобто повинна бути створена методика визначення друкованої роботи як одного з типів журнальних публікацій, а ІФ наукових статей, оглядів (reviews), редакційних звернень тощо має окремо підраховуватися Це дозволило б не тільки коректніше порівнювати наукові видання між собою, отримуючи більш точні бібліометричні дані, а й надаватиме повну картину редакторської політики і дисциплінарної структури кожного журналу. Протягом десятиліть ведуться суперечки щодо оптимальної величини «цитатного вікна», що використовується при обчисленні ІФ. В цілому вчені вже зробили висновок, що дворічний інтервал занадто малий, за винятком, можливо, деяких видань, у яких процес отримання цитувань відбувається дуже швидко і так само швидко спадає [8; 7].

До наведеного додаємо, що в останні роки в Україні активізувалася робота із впровадження інформаційних технологій у наукометричну та бібліометрич- ну практику. Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського розроблено систему «Бібліометрика української науки», де відображаються рейтинги на основі даних GoogleScholar, Scopusта WebofScience, та портал «Наукова періодика України», на якому впроваджений базисний індекс для оцінки періодичного наукового фахового видання - індекс інтегрованості періодичного видання в систему наукових комунікацій. Рейтинг журналу або збірника наукових праць у репозитарії електронних копій наукової періодики України встановлюється сумою значень. 10 формальних показників, закладених в Індекс інтегрованості, який характеризує не науковий рівень журналу, а ступінь його визнання та поширення і можливість одержати інформацію про опубліковані в ньому статті. Індекс інтегрованості має значення від 1 до 10. Періодичне видання з індексом 4 і більше можна вважати інтегрованим у систему наукових комунікацій; якщо ж цей індекс менше 3, то публікації у виданні можуть залишитися непоміченими [1; 5; 11].

Розглянемо більш детально «Рейтинг наукових періодичних видань, що мають бібліометричні профілі», заснований на даних із GoogleScholar. Рейтин- гування видань проведено за п'ятирічним індексом Гірша (h5 - кількість статей журналу за 2012-2016 рр., на які є посилання в понад hпублікаціях), а в межах одного індексу - за алфавітом назв. Індекс Гірша наведено з профілю видання, створеного та вивіреного його редакцією. На даний момент у базі GoogleScholarзареєстровано 455 назв наукових періодичних видань. Наприклад, до рейтингу ввійшли видання Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого: 94 місце - Проблеми законності ^5-індекс - 9); 109 - Економічна теорія та право ^5-індекс - 8); 131 - Вісник Асоціації кримінального права України ^5-індекс - 7); 135 - Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія ^5-індекс - 7); 252 - Теорія і практика правознавства ^5-індекс - 5).

Міністерство освіти та науки України з метою більш активного входження українських наукових досліджень до світового інфопростору оголосило амбітні завдання щодо створення Національного репозитарію академічних текстів, що сприятиме виявленню плагіату. Його наповнення розпочнеться з систематизації текстів дисертацій, що нині перебувають у сфері використання УкрІН- ТЕІ. У підсумку на ресурсі будуть збиратися освітні та наукові академічні тексти в тому вигляді, в якому вони піддаються машинній обробці, перегляду та порівнянню. Після запуску репозитарію, у 2018-2019 рр. планують розробку національної наукометричної системи з відповідними механізмами та інструментами визначення індексу цитування [2].

Висновки

Отже, незважаючи на критику, ІФ застосовується як найпопуляр- ніший наукометричний індикатор впливовості видання у загальновідомих міжнародних платформах WebofScience (WoS), IndexCopernicus, SciVerseScopus. Нині існує чимало різновидів методик розрахунку ІФ, але він є актуальним і використовується як видавництвами, редакціями журналів, бібліотеками, так і вченими з усього світу. Україна вже на шляху інтеграції в міжнародне наукове суспільство, поступово адаптується до світових стандартів, вимог і умов функціонування наукової комунікації. Аналіз поточного стану і перспективи інноваційного розвитку наукометричної, вебометричної та бібліометричної галузей в Україні показав, що передусім потрібно вирішити наступні питання: а) побудувати вітчизняні ефективні і оптимальні за витратами системи науко- метричного моніторингу; б) налагодити відслідковування показників наукових метрик; в) подолати безсистемність та недостатність координованості у реалізації наукометричних проектів установами різних систем і відомств; г) забезпечити корпоративну взаємодію дослідних колективів щодо методологічних, методичних підходів бібліометричного, вебометричного та наукометричного аналізу інформаційних потоків і авторитетності наукового видання; д) впровадити в Україні нові інформаційні наукометричні технології. Створення національного індексу цитування наукових видань є стратегічним завданням розвитку дисциплінарної структури науки і технологій у національному та міжнародному масштабах.

Список використаної літератури

1. Влох Р. О. Система оцінки українських фахових видань [Електронний ресурс] / Р. О. Влох. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://bit.ly/2yaRq72(дата звернення: 24.07.2017). - Загол. з екрана.

2. 2017 року систему вищої освіти очікують чотири ключові зміни // Вища шк. - 2017. - № 2. - С. 5-6.

3. Кампанія з підвищення обізнаності щодо метрик наукових журналів [Електронний ресурс] // Пан Бібліотекар : блоґ про бібл. справу та інформ. технології. - Електрон. дан. - Ukraine, 2017. - 26 квіт. - Режим доступу: http://bit.ly/2jG9Z0s(дата звернення: 24.07.2017). - Загол. з екрана.

4. Колесникова Т. О. Університетська наука: бібліометричні дослідження / Т О. Колесникова, О. В. Матвєєва // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали 6-ої Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 10-11 верес. 2015 р.). - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. - С. 40^8.

5. Копанєва Є. Національні індекси наукового цитування / Є. Копанєва // Бібл. вісн. - 2012. - № 4. - С. 29-35.

6. Костенко Л. Бібліотека та наукометрія: світовий досвід, українська перспектива / Л. Костенко, Д. Соло- вяненко // Бібл. вісн. - 2009. - № 6. - С. 29-32.

7. Кузнецов А. Ю.Методы библиометрии и рынок электронной научной периодики / А. Ю. Кузнецов, С. В. Бредихин. - Москва ; Новосибирск : ИВМиМГ СО РАН, НЭИКОН, 2012. - 255 с.

8. Кухаренко В. М. Куратор змісту : навч.-метод. посіб. / В. М. Кухаренко, Ю. М. Главчева, О. В. Рибалко ; ред. В. М. Кухаренко ; Харків. політехн. ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : КП «Міська друкарня», 2016. - 176 с.

9. Москалева О. В.Научные публикации как средство коммуникации, анализа и оценки научной деятельности / О. В. Москалева // Руководство по наукометрии: индикаторы развития науки и технологии / М. А. Акоев, В. А. Маркусова, О. В. Москалева, В. В. Писляков. -- Екатеринбург : УрФУ, 2014. - С. 110163.

10. Мрихіна О. Б. Індекси цитування наукових праць: інструменти, особливості та недоліки / О. Б. Мрихіна // Наша перспектива. -- 2014. - Вип. 8/9. - С. 10-11.

11. Наукова періодика України та бібліометричні дослідження / Л. Й. Костенко, О. І. Жабін, Є. О. Копанєва, Т В. Симоненко ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ, 2014. - 173 с.

12. Путівник у прикладну наукометрію : навч. посібник / Н. М. Рідей, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх [та ін.]. - Херсон : Олді-плюс, 2014. - 344 с.

13. Писляков В. В.Библиометрические индикаторы в ресурсах ThomsonReuters/ В. В. Писляков // Руководство по наукометрии: индикаторы развития науки и технологии / М. А. Акоев, В. А. Маркусова, О. В. Москалева, В. В. Писляков. - Екатеринбург : УрФУ, 2014. - С. 75-109.

14. Comparison of SCImago journal rank indicator with journal impact factor / M. E. Falagas, V. D. Kouranos, R. Arencibia-Jorge, D. E. Karageorgopoulos // The FASEB Journal. - 2008. - Vol. 22 (8). - Р2623-2628.

15. Zijlstra H. CiteScore: a new metric to help you track journal performance and make decisions. [Електронний ресурс] / H. Zijlstra, R. McCullough // Elsevier. - Електрон. дан. - 2016. - 8 December. - Режимдоступу: http://bit.ly/2hmSC2O(дата звернення: 24.07.2017). - Загол. з екрана.

Размещено на Allbest.ru