Електронна бібліотека "Україніка" - унікальний інтегрований ресурс цифрової документальної спадщини
Основні завдання та функціональні особливості електронної бібліотеки "Україніка" - унікального інтегрованого ресурсу цифрової документальної спадщини України. Розкриття сучасного погляду на роль бібліотеки як соціального і культурного інституту.
Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.09.2020 |
Размер файла | 27,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
Електронна бібліотека «Україніка» - унікальний інтегрований ресурс цифрової документальної спадщини
Добровольська Вікторія Василівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, доцент кафедри культурології та інформаційних комунікацій
Актуальність теми дослідження. В ході стрімкого розвитку інформаційного суспільства цифрова культура набуває масштабного складного і багатозначного характеру. Сучасні дослідники активно поглиблюють і розширяють розуміння простору цифрової культури, як в теоретичному, так і практичному аспектах, аналізуючи нові практики, які виникли саме завдяки цифровим технологіям. Завдяки інформаційно-комунікативним технологіям відбувається становлення електронних бібліотек, оцифрування культурної спадщини і накопичення цифрового контенту, що є однією з основних тенденцій у культурі сучасності та об'єктивною умовою розвитку глобальної інформаційної цивілізації. У всьому світі переводяться у цифрову форму і організовуються у вигляді публічних електронних ресурсів мільйони документів, музейних предметів та інших продуктів інтелектуальної діяльності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ролі бібліотек, архівів, музеїв як сховищ національно-культурного спадку, носіїв соціальної пам'яті, ідейної основи формування соціокультурного середовища, а також формам, перевагам їх взаємодії присвячені праці українських вчених, зокрема Л. А. Дуброві- ної, І. Б. Матяш, А. М. Киридон [1]. Проблеми створення інтегрованого веб-ресурсу книжкових пам'яток України розглядалися у спільній праці Г. І. Ковальчук і К. В. Лобузіної [3]. Концептуальні засади розбудови фундаментальної національної електронної бібліотеки «Україніка» розкриває В. І. Попик [12]. Дослідженню електронної бібліотеки «Україніка» присвячено праці К. В. Лобузіної, І. П. Перенесієн- ко, Н. В. Лошинської [5]. Цифрові бібліотечні проекти, зокрема організація довгострокового збереження бібліотечних електронних ресурсів, у тому числі оцифрованих, розглянуто у монографії І. В. Лобузіна [6].
Мета роботи - розглянути основні завдання та функціональні особливості електронної бібліотеки «Україніка» - унікального інтегрованого ресурсу документальної спадщини України, розкрити сучасний погляд на зміну ролі бібліотеки як соціального і культурного інституту.
Виклад основного матеріалу. Сучасна концепція створення цифрових ресурсів історико-культурної спадщини свідчить про те, що просте оцифрування та нагромадження цифрових архівів рідкісних та цінних джерел є абсолютно недостатнім для дослідників. Широкий пласт професійних знань у більшості випадків залишається в неявному (незафіксо- ваному) вигляді. Це різноманітна інформація, що стосується семантичних засобів пошуку інформації (ієрархічних, асоціативних, синонімічних відносин між поняттями). Цією інформацією володіє бібліотечний спеціаліст з великим досвідом роботи. Це той науково- довідковий апарат, що складають контрольовані словники та авторитетні файли різноманітного призначення: авторів, організацій та установ, предметних рубрик, класифікаторів і рубрикаторів, географічних рубрик тощо. Усвідомлення цінності цієї інформації спонукало до винайдення інструментів, які б дозволили скористатись цим досвідом не лише бібліотекарям, а й користувачам.
Впровадження продуманої системи пов'язаних понять у пошуковий апарат цифрового ресурсу, створює передумови для поступового розгортання енциклопедичного порталу знань національної культурної спадщини. Під бібліотечним порталом знань слід розуміти високоінтегровану інформаційну систему, призначену для надання єдиної точки доступу до різних ресурсів і послуг бібліотеки через онлайновий інтелектуальний інтерфейс користувача, який здійснює посередництво між інформаційними джерелами та користувачем у всіх аспектах діяльності: навчальному, виробничому, дослідницькому, культурному тощо. Основу будь-якого порталу знань становить система організації знань [7].
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі -НБУВ) ініціювала та розпочала створення інтегрованого ресурсу «Електронна бібліотека «Україніка» - зведеного бібліографічного та електронного ресурсу усієї документальної спадщини України з організацією доступу до науково-довідкових, бібліографічних і текстових ресурсів, репрезентації оригіналів документів у цифровому форматі з широкими можливостями представлення на сайтах бібліотек, архівів, наукових установ у глобальній світовій мережі. «Україніка» є аналогом некомерційних цифрових проектів, здійснюваних національними бібліотеками інших країн, зокрема: POLONA (Польща), GALLICA (Франція), AMERICAN MEMORY (США), CANADIANA (Канада).
Формування фундаментальної е-бібліо- теки «Україніка» є природним завданням НБУВ з огляду на концентрацію у її фондах найбільш повного масиву літератури про Україну, включно з основною частиною унікальних і рідкісних документів, так і на накопичення нею вагомого дослідницького, методологічного й системотехнічного підґрунтя, величезних напрацювань її вчених, спеціалістів щодо інтеграції всього багатства знань про Україну [12].
Передумовою створення е-бібліотеки «Україніка» стала низка науково-дослідних та науково-організаційних робіт, здійснених у НБУВ упродовж останніх 10 років у напрямі формування інтегрованого електронного історико-культурного інформаційного ресурсу. З огляду на те, що фонди НБУВ є унікальним зібранням різноманітних джерел інформації: книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації, опис різних видів документів регулюється різними стандартами, упорядкування документів спеціалізованих фондів здійснюється на наукових принципах, які включають зовнішню специфіку документів, час їх створення і побутування.
У НБУВ було створено комплексні робочі групи, до яких увійшли наукові експерти спеціалізованих підрозділів і фахівці відділу інформаційних технологій. До складу таких груп увійшли фахівці за видами бібліотечних ресурсів: відділу кодикології і кодикографії та відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукописів; фонду юдаїки Інституту рукопису; відділу стародруків та рідкісних видань, відділу образотворчих мистецтв і відділу музичних фондів Інституту книгознавства; Інституту архівознавства; відділу формування та використання газетних фондів; сектора картографічних видань. У співпраці з фахівцями цих робочих груп була здійснена копітка робота з розробки комплексних профільних і спеціалізованих інформаційних ресурсів з інтегрованим пошуковим апаратом і користувацьким інтерфейсом [10]. Були також проведені роботи, що сприяли автоматизації бібліографічної роботи і включенню до електронного пошукового апарату НБУВ інформаційних ресурсів національної бібліографії. Крім друкованого варіанту бібліографічного каталогу з багатоаспектним довідково-допоміжним апаратом, також готувалась онлайнова публікація бібліографічних баз даних [9].
Накопичений досвід формування ресурсів рукописної і книжкової спадщини України дозволив розвивати важливий для виконання функцій НБУВ як національного бібліотечного книгосховища проект «Книжкові пам'ятки НБУВ», пов'язаний з реалізацією завдань формування Державного реєстру національної культурної спадщини. База даних «Книжкові пам'ятки НБУВ» призначена для науково- бібліографічної реєстрації пам'яток і сьогодні доступна на порталі НБУВ в тематичному блоці «Історико-культурні ресурси» [3]. Було також започатковано спеціальні дослідження питання створення цифрової бібліотеки на базі фондів НБУВ і ресурсів спеціалізованих відділів. Був розроблений ряд технологічних рішень, спрямованих на вдосконалення структури і користувацького інтерфейсу «Цифрової бібліотеки історико-культурної спадщини», разом з відділами-фондоутримувачами розпочато формування низки цифрових колекцій: тематичних, персональних, видавничих, книжкових пам'яток, історичних фондів і зібрань [6].
Узагальнення досвіду формування електронних ресурсів історико-культурної спадщини стало основою розробки оригінальної моделі та інформаційної архітектури національної е-бібліотеки «Україніка». Розробили його, підтримують, наповнюють і розвивають співробітники Інституту інформаційних технологій НБУВ на чолі з доктором наук із соціальних комунікацій Катериною Лобузі- ною [5].
Мета проєкту - акумулювати у цифровому форматі твори усіма мовами, незалежно від місця видання, про український народ, територію України та про всі народи, які жили або живуть у її межах. Це дозволить надати користувачам е-бібліотеки знання про Україну, її народ, його історію, традиції і культуру, розбудовану політичну націю, сформовану нею державу; матеріали про природне, географічне середовище, демографічний, економічний, соціальний, освітній, науковий потенціал України, здобутки української нації, її місце у світовому цивілізаційному розвитку.
Основними завданнями ресурсу є:
надання широкій громадськості доступу до документів державно-національної ваги;
забезпечення користувачів єдиною точкою входу для пошуку різнорідних за видами і тематичною спрямованістю ресурсів Україніки;
збирання та архівування мережевих електронних ресурсів Україніки (насамперед електронних версій книг і періодичних видань);
забезпечення збереження рідкісних бібліотечних та архівних фондів Україніки в електронному форматі;
створення на базі ресурсів е-бібліотеки персональних, тематичних і проблемно- орієнтованих електронних колекцій;
популяризація української мови та культури, поширення української літератури для україномовних зарубіжних користувачів;
створення можливостей використання фондів е-бібліотеки у наукових дослідженнях, в освітніх процесах, а також з метою популяризації іміджу України у світі [2].
Ядром фонду електронної бібліотеки є оцифровані документи українознавчої тематики з фондів НБУВ, цифрові джерела національної спадщини (рукописні книги, літописи, українські стародруки, рідкісні видання). У тому числі значним інформаційним масивом є створення електронного ресурсу національної бібліографії України: «Книга в Україні (1861-1917)» і «Україномовна книга (1798-1923)». Інтернет-ресурси включено до єдиної пошукової системи е-бібліотеки разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами.
Загальнодоступним сайт став у 2017 році і відтоді перебуває в процесі перманентного наповнення, основними джерелами якого є електронні ресурси Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, вільнодос- тупні мережеві електронні ресурси, українознавчі сайти та веб-ресурси наукових установ і закладів культури, оцифровані видання із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Вирізняє «Україніку» серед інших проектів оригінальна система організації знань, заснована на впровадженні унікального довідково-пошукового апарату та супровідної іконографічної інформації. Створений довідковий апарат тісно пов'язаний з іншими українськими довідковими веб-проектами: Вікпедія, Енциклопедія історії України (ЕІУ), Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU), Енциклопедія сучасної України (ЕСУ), Український національний біографічний архів. Саме це дає підстави для того, щоб вважати створену е-бібліотеку справжнім порталом знань про Україну.
Формалізована інформація про зміст кожного окремого документа розкривається за допомогою таких основних блоків: «Тип ресурсу», «Тема» та «Предметна рубрика».
«Тип ресурсу» відображає формат документа, відповідно, у переважній більшості випадків заповнення потребує лише одне поле. Наразі їх перелік становить 12 позицій: «Газети», «Інтернет-ресурси», «Архівні документи», «Карти», «Книги, «Мультимедійні матеріали», «Ноти», «Образотворчі матеріали», «Періодика», «Рукописи», «Статті, фрагменти публікацій», «Фотоматеріали». Запровадження типу документів «Інтернет-ресурси» дає змогу крім бібліографічного обліку, також створювати вебліографію значимих для знань про Україну ресурсів глобальної мережі. Включення веб-ресурсів до інформаційного поля інших цифрових документів української тематики створює для користувачів суттєві зручності: ці ресурси актуалізуються як під час вузько-цільового інформаційного пошуку, так і представленні окремим блоком як інтернет-навігатор з питань українознавства.
За основу навігаційного дерева («дерева знань») «Україніки» в полі «Тема» взято розділи знань таблиць класифікації «Рубрикатора НБУВ». На наступних ступенях підпорядкування отримані предметні заголовки суттєво скорочено та відкореговано з метою конкретизації у межах українознавчої тематики. Під час роботи користувач отримує можливість доступу до ієрархічної структури скороченого варіанту Рубрикатора НБУВ і переходу з певного рівня класифікаційної ієрархії на рівень вище або нижче для розширення або звуження меж тематичного пошуку. Користувач може обирати потрібні йому розділи, переглядати їх структуру та обирати більш чіткі та інтуїтивно зрозуміліші заголовки.
У електронній бібліотеці «Україніка» НБУВ тематична організація матеріалів відбувається у двох напрямках - опис змісту документів та опис змісту предметних рубрик. Ієрархічні предметні зв'язки представлення знань реалізовані на основі рубрикатора з питань «Україніки», який забезпечує зазначення належності документа до певного узагальненого розділу знань. Для уточнення та деталізації предметного образу документа використовується система неієрархічних змістових зв'язків на основі предметних рубрик. Паралельне використання цих двох способів організації знань забезпечує користувачеві можливість формування як загальних пошукових запитів, так і проведення більш детального пошуку конкретних понять [11].
Зважаючи на те, що для дослідників важливим є не лише сам зміст документів, а також і супровідний контекст (часовий, географічний, історичний, персональний тощо), «Україніку» супроводжує унікальний довідковий апарат структурованих пов'язаних даних, що відносяться до інформаційного поля знань про Україну. Дані електронного довідника розділені на такі основні категорії: «Персона- лії», «Історичні події», «Верстви населення», «Географічні об'єкти», «Держави», «Народи», «Населені пункти», «Пам'ятки культури», «Пам'ятки природи», «Установи» та ін. Кожна сторінка даних містить унікальний ідентифікатор, заголовок, інформаційне зображення, категорію, варіанти написання заголовка, інформацію про пов'язані дані, гіперпосилан- ня до довідкових Інтернет-ресурсів, що в сукупності складає пошуковий образ поняття, якому відповідає предметна довідка та атри- бутовані нею документи. Таким чином, відбувається інтеграція кожної окремої предметної рубрики у загальну систему тематичної організації електронної бібліотеки «Україніка». Основні поняття представленої галузі знань супроводжено іконографічною та довідково- енциклопедичною інформацією, що надає змогу визначити для кожного ресурсу його тематичні, територіальні, часові й інтелектуальні атрибути. Для кожної довідки автоматично з'являється інформація про наявність відповідних творів в електронній бібліотеці, для кожного твору - інформація про наявні довідкові ресурси. Для автора-науковця наводиться посилання до його авторського профілю на порталі «Наука України: доступ до знань». Все це створює для дослідників умови ефективного пошуку джерел наукової інформації. Довідкові записи пошукового апарату е-бібліотеки «Україніка» містять посилання до статей Вікі- педії (станом на кінець 2019 р. понад 7,2 тисячі тематичних рубрик, зокрема, понад 5,5 тис. містять посилання до української Вікіпедії; понад 5 тис. довідок присвячені персоналіям діячів науки, освіти та культури України) [5].
Важливою частиною користувацького інтерфейсу е-бібліотеки «Україніка» є також різні бібліографічні зв'язки. Крім стандартних зв'язків, таких як томи багатотомника, статті збірника або випуски періодичного видання, застосовуються також інші пов'язані дані: рукопис - видання, першопублікація - перевидання, оригінал твору - переклад тощо. Альтернативні зв'язки даних створюються завдяки формуванню різних колекцій українознавчої тематики. Наразі, в е-бібліотеці «Україніка» створено такі важливі для дослідників історико-культурної спадщини України колекції, як «Біблії» (перший за хронологією документ колекції - «Острозька Біблія», 1581 р.), «Козацькі літописи» (перший за хронологією документ колекції - рукопис «Літопис Самій- ла Величка», 1770-1779 рр.), «Конституції» (перший за хронологією документ колекції - факсимільне видання рукопису «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького (Пилип Орлик)», 1710 р.), «Українські граматики, правописи» (перший за хронологією документ колекції - «Павловский А. П. Грамматика малороссійскаго наречія», 1818 р.), «Україномовна книга (1798-1923)» (перший за хронологією документ колекції - «Котляревський І. П. Енеїда на малороссій- скій язик перелицїованная, 1798 р.). Матеріали е-бібліотеки «Україніка» мають сталі посилання та ідентифікатори, можуть слугувати джерелами для відповідних статей української Вікіпедії. Надалі розробниками передбачається створення єдиної інформаційної системи із засобами розподіленого пошуку в електронних ресурсах «Україніки» [8].
За час свого функціонування «Україніка» стала популярним науковим та освітнім вебресурсом. Як зазначають українські дослідники, під час опитування студенти акцентували увагу на змістових особливостях контенту е-бібліотеки «Україніка», зокрема, інформаційних матеріалах про Україну, український народ, його історію, культуру, освіту, документи про флору і фауну, географію, соціально- економічні можливості, наукові здобутки України. Відповідний контент «Україніки» має потужний потенціал для навчальної, наукової і професійної діяльності майбутніх учителів [4].
Розвиток бібліотек у мережевому середовищі передбачає розширення доступу до контенту, просування його у те середовище, де знаходиться користувач. Ця парадигма відображає сучасний погляд на зміну ролі бібліотеки як соціального і культурного інституту. Е-бібліотека «Україніка» орієнтована на дослідників, науковців, спеціалістів, для яких важливим є не лише сам зміст документів, а також і супровідний контекст (часовий, географічний, історичний, персональний тощо).
У довідковому апараті е-бібліотеки зафіксований широкий пласт професійних знань бібліотечних спеціалістів та науковців НБУВ. Впроваджена в «Україніці» система організації знань створює для дослідників умови ефективного пошуку джерел наукової інформації. Ядром фонду електронної бібліотеки є оциф- ровані документи українознавчої тематики з фондів НБУВ, цифрові джерела національної спадщини (рукописні книги, літописи, українські стародруки, рідкісні видання). Значним інформаційним масивом є створення електронного ресурсу національної бібліографії України: «Книга в Україні (1861-1917)» і «Україномовна книга (1798-1923)». Е-бібліотека також архівує та актуалізує для користувачів цінні вільнодоступні мережеві електронні ресурси різними мовами, які містять знання про Україну. Інтернет-ресурси включені в єдину пошукову систему «Україніки» разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами. Створена вебліографія поступово формує інтернет-навігатор українознавчого сегменту Інтернету, а надалі може бути дороговказом для визначення цінності Інтернет-ресурсів для архівування та довгострокового зберігання.
Цифрові проекти провідних національних бібліотек України вже сьогодні є цінним архівом і ресурсом, що забезпечує інформаційними джерелами культуру, науку, освіту. Вони виконують роль оперативного забезпечення широкої аудиторії користувачів історико-культурними джерелами, забезпечують популяризацію позитивного іміджу культури України в світі, формують консолідований страховий фонд цифрових копій документів національної спадщини України для майбутніх поколінь. Досвід створення зазначених цифрових бібліотек, їх ресурсна база та довідкова інформація наближає Україну до створення загальнодержавного цифрового культурологічного консолідованого ресурсу, аналогічного тим, які підтримуються і функціонують у багатьох країнах світу як пріоритет державної культурної політики.
Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про е-бібліотеку «Україніка», що архівує та актуалізує для користувачів цінні вільнодоступні мережеві електронні ресурси різними мовами, які містять знання про Україну.
Висновки. Україніка - національний довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах - про Україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу. «Україніку» серед інших проектів вирізняє оригінальна система організації знань, заснована на впровадженні унікального довідково-пошукового апарату та супровідної іконографічної інформації. Інтер- нет-ресурси включено до єдиної пошукової системи «Україніки» разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами. Створена вебліографія поступово формує інтернет-навігатор українознавчого сегменті, а надалі може бути дороговказом для визначення цінності інтернет-ресурсів для архівування та довгострокового зберігання. Створений довідковий апарат тісно пов'язаний з іншими українськими довідковими веб-проектами: Вікпедія, Енциклопедія історії України (ЕІУ), Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU), Енциклопедія сучасної України (ЕСУ), Український національний біографічний архів. Саме це дає підстави вважати е-бібліотеку «Україніка» справжнім порталом знань про Україну. електронний бібліотека інтегрований документальний
Список використаних джерел
1. Дубровіна Л., Киридон А., Матяш І. Архіви, бібліотеки, музеї - джерельна основа національної пам'яті, культурної спадщини України. Бібліотечний вісник. 2017. № 1. С. 3-10.
2. Ковальчук Г. І., Лобузіна К. В. Проблеми створення інтегрованого веб-ресурсу книжкових пам'яток України. Матеріали ІІІ Міжнародних книгознавчих читань «Стародруки і рідкісні видання в університетській бібліотеці» (Одеса, 15-17 вересня 2015 р.). 2016. С. 8-17.
3. Кучерук О. А., Караман С. О., Караман О. В. Науково-освітні електронні бібліотеки у фаховій підготовці майбутніх учителів-словесників. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 65. № 3. С. 152-165.
4. Лобузина Е., Перенесиенко И., Лощинская Н. Электронная библиотека «Украиника»: портал знаний национальной библиотеки. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2019. Вып. 17. С. 50-64.
5. Лобузін І. Цифрові бібліотечні проекти: технологічні рішення та управління життєвим циклом колекцій : монографія. Київ, 2016. 216 c.
6. Лобузіна К. В. Портали знань національних бібліотек. Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (Київ, 8-10 жовтня 2019 р.).
7. Лобузіна К. В. Фундаментальна електронна бібліотека «Україніка»: технологічна організація та основні принципи управління інформаційними ресурсами. Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація» (Київ, 6 жовтня 2015 р.).
8. Лобузіна К. Інформаційні технології створення національних бібліографічних ресурсів. Бібліотечний вісник. 2013. № 1. С. 9-14.
9. Лобузіна К. Цифрове обличчя наукової бібліотеки: столітній рубіж академічних традицій та інновацій. Бібліотечний вісник. 2018. № 3. С. 12-17.
10. Перенесієнко І. Використання онтологій в організації електронних бібліотечних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки. Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація»: формування національного інформаційного простору (Київ, 4-6 жовтня 2016 р.). 2016. С.358-362.
11. Попик В. Концептуальні засади розбудови фундаментальної національної електронної бібліотеки «Україніка». Бібліотечний вісник. 2015. № 2. С. 3-9.
References
1. Dubrovina L. Kyrydon A., Matiash I. (2017). Archives, libraries, museums - the source of national memory, cultural heritage of Ukraine. Bibliotechnyi Visnyk,1, 3-10. [in Ukrainian].
2. Electronic library “Ukrainika”. About the project. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C 21COM=F&I21DBN=AUTHOR&P21DBN=ELIB [in Ukrainian].
3. Kovalchuk G., Lobuzina K. (2016). Problems of creation of an integrated web resource of book monuments of Ukraine. Proceedings of the 3rd International Bibliographic Readings “Old-Books and Rare Editions in the University Library” (Odessa, September 15-17, 2015). pp. 8-17. [in Ukrainian].
4. Kucheruk O., Karaman S., Karaman O. (2018). Scientific and educational electronic libraries in the professional training of future vocabulary teachers. Information technology and training tools. Vol. 65, 3, рр. 152-165.
5. Lobuzina E., Perenesienko I., Loshchinskaya N. (2019). Ukrainika Electronic Library: the portal of knowledge of the national library. Libraries of national academies of sciences: problems of functioning, tendencies of development., Issue 17. pp. 50-64.
6. Lobuzin I. (2016). Digital library projects: technological solutions and life cycle management of collections. Kyiv. [in Ukrainian].
7. Lobuzina K. (2019). Portals of Knowledge of National Libraries. International Scientific Conference “Library. Science. Communication: Current Trends in the Digital Age, Kyiv.
8. Lobuzina K. (2015). Fundamental electronic library “Ukrainika”: technological organization and basic principles of information resources management. International Scientific Conference “Library. Science. Communication”.
9. Lobuzina K. (2013). Information technologies of the creation of national bibliographic resources. Bibliotechnyi Visnyk, 1, 9-14. [in Ukrainian].
10. Lobuzina K. (2018). The Digital Face of the Scientific Library: The Hundred Years Frontier of Academic Traditions and Innovation. Bibliotechnyi Visnyk, 3, 12-17. [in Ukrainian].
11. Perenesienko I. (2016). Use of ontologies in the organization of electronic library information resources of a scientific library. International Scientific Conference “Library. Science. Communication”: Formation of National Information Space (Kyiv, October 4-6, 2016). Pp. 358-362. [in Ukrainian].
Аннотация
Мета роботи - розглянути основні завдання та функціональні особливості електронної бібліотеки «Україніка» - унікального інтегрованого ресурсу цифрової документальної спадщини України, розкрити сучасний погляд на роль бібліотеки як соціального і культурного інституту. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про е-бібліотеку «Україніка», що архівує та актуалізує для користувачів цінні вільнодоступні мережеві електронні ресурси різними мовами, які містять знання про Україну.
Висновки. «Україніка» - національний довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах - про Україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу. «Україніку» серед інших проектів вирізняє оригінальна система організації знань, заснована на впровадженні унікального довідково-пошукового апарату та супровідної іконографічної інформації. Інтернет-ресурси включено до єдиної пошукової системи «Україніки» разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами. Створена вебліографія поступово формує Інтернет- навігатор українознавчого сегменту інтернету, а надалі може бути дороговказом для визначення цінності інтернет-ресурсів для архівування та довгострокового зберігання. Створений довідковий апарат тісно пов'язаний з іншими українськими довідковими веб-проектами: Вікіпедія, Енциклопедія історії України (ЕІУ), Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU), Енциклопедія сучасної України (ЕСУ), Український національний біографічний архів. Саме це дає підстави вважати е-бібліотеку «Україніка» справжнім порталом знань про Україну.
Ключові слова: електронна бібліотека «Україніка», цифрові ресурси, документальна спадщина України.
Цель работы - рассмотреть основные задачи и функциональные особенности электронной библиотеки «Украиника» - уникального интегрированного ресурса цифрового документального наследия Украины, раскрыть современный взгляд на роль библиотеки как социального и культурного института. Методология исследования заключается в использовании общенаучных методов: анализа, синтеза, логического метода, метода визуализации результатов исследования. Научная новизна работы заключается в расширении представлений об е-библиотеке «Украиника», что архивирует и актуализирует для пользователей ценные общедоступные сетевые электронные ресурсы на разных языках, содержащие знания об Украине.
Выводы. «Украиника» - национальный справочно-информационный и документальный ресурс архивных, рукописных и печатных источников, созданных в Украине или других государствах - об Украине, ее истории, экономике, культуре, основанной на принципах учета и аккумуляции документального наследия украинского народа. «Украинику» среди других проектов отличает оригинальная система организации знаний, основанная на внедрении уникального справочно-поискового аппарата и сопроводительной иконографической информации. Интернет-ресурсы включены в единую поисковую систему «Украиники» вместе с другими электронными документальными информационными источниками. Созданная веблиография постепенно формирует Интернет-навигатор украиноведческого сегмента интернета, а в дальнейшем может быть ориентиром для определения ценности Интернет- ресурсов для архивирования и долгосрочного хранения. Созданный справочный аппарат тесно связан с другими украинскими справочными веб-проектами: Википедия, Энциклопедия истории Украины (ЭИУ), Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU), Энциклопедия современной Украины (ЭСУ), Украинский национальный биографический архив. Именно это дает основания считать е-библиотеку «Украиника» настоящим порталом знаний об Украине.
Ключевые слова: электронная библиотека «Украиника», цифровые ресурсы, документальное наследие Украины.
The purpose of the paper is to consider the main tasks and functional features of the electronic library “Ukrainika” as the unique integrated resource of Ukraine's digital documentary heritage, to open up a contemporary perspective on the role of the library as a social and cultural institution. The methodology of the research consists in using of the general scientific methods: analysis, synthesis, logical method, method of the research results visualization. The scientific novelty of the paper lies in the expansion of ideas about the e-library “Ukrainika”, that archives and actualizes the valuable free-of-charge online electronic resources in different languages, that contain knowledge about Ukraine, for users. Conclusions. “Ukrainika” is a national reference, information and documentary resource of archival, manuscript and print sources, created in Ukraine or other countries, about Ukraine, its history, economy, culture. It is based on the principles of accounting and accumulation of documentary heritage of the Ukrainian people.
Among other projects “Ukrainika” is distinguished by the original system of knowledge organization, based on the introduction of the unique reference and search apparatus and accompanying iconographic information. Internet resources are included in single search engine of the “Ukrainika”, along with other electronic documentary information sources. The created webliography gradually forms the Internet navigator of the Ukrainian segment of the Internet and in the future may be a guide to determining the value of Internet resources for archiving and long-term storage. Created reference apparatus is closely related to other Ukrainian reference web projects: Wikipedia, Encyclopedia of Ukrainian History (EIU), Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU), Encyclopedia of Modern Ukraine (ESU), the Ukrainian National Biographical Archive. It gives reason to consider, that the e-library “Ukrainika” is a real portal of knowledge about Ukraine.
Keywords: electronic library “Ukrainika”, digital resources, documentary heritage of Ukraine.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; його особливості та функції. Аналіз сукупності довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек. Поняття та роль абетково-предметного покажчика. Профіль комплектування ДБА.
дипломная работа [417,6 K], добавлен 08.07.2014Передумови появи україномовних періодичних видань. Становлення української преси, цензурні утиски щодо українських газет та журналів. Мовні питання на сторінках періодичних видань. Фонди національної бібліотеки: надходження газетних і журнальних видань.
дипломная работа [106,4 K], добавлен 17.11.2009Загальна аналітична інформація щодо складу Колекції сільськогосподарських газет ХІХ ст. у фондах Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН. Періодичне видання "Земледельческая газета": програма номера, співпраця з науковцями та авторами.
статья [2,6 M], добавлен 21.09.2017Основні риси корпоративної преси: поняття та види, цілі і завдання. Структура номера та особливості подання матеріалу. Основні риси преси на сторінках газет "Азовський машинобудівник" і "Іллічівець". Стиль заголовків як невід'ємний елемент дизайну.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 04.12.2015Розглядається поняття релігійної публіцистики. Проведений дискурс-аналіз релігійної публіцистики Романа Рахманного та встановлення авторської особливості розкриття питань релігії як чинника формування не лише образу Церкви, але й України загалом.
статья [30,3 K], добавлен 06.09.2017Основні етапи розвитку студентської преси, історичний аспект. Типологічні різновиди та функціональні особливості студентської преси. Розробка концепції створення студентського видання факультету. Недоліки та складності організації редакційного процесу.
курсовая работа [78,2 K], добавлен 17.05.2012Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015Головне визначення поняття "миротворчості" та першоджерело невірної поінформованості журналістів. Суперечливе висвітлення миротворчості у ЗМІ. Основні аспекти погляду на конфліктну соціальну ситуацію, до якої призвела байдужість та необізнаність, а також
курсовая работа [53,0 K], добавлен 08.06.2005Розкриття авторського задуму та постаті телевізійного ведучого як основи створення телевізійної програми. Теоретичний аспект образу телевізійного ведучого. Особливості реалізації авторського задуму в моделях: ведучий як автор і як реалізатор задуму.
дипломная работа [70,0 K], добавлен 11.08.2010Аналіз сутності і функцій заголовків до матеріалів у пресі: номінативної (називної, сигнальної), функції залучення читачів. Основні завдання заголовків - показувати суть, зміст тексту і залучати увагу аудиторії. Процес створення заголовку. Перший абзац.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 21.12.2010Характеристика етапів редакційно-видавничого процесу, його особливості щодо наукових видань. Зміст роботи та завдання редактора при підготовці та поліграфічному виконанні конкретного видавничого продукту. Випуск та аналіз контрольного примірника.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 18.01.2013Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті. Особливості змісту літературних видань українського сегменту Інтернету. Аналіз електронної версії україномовного паперового видання "Всесвіт" та онлайн-газети "Друг читача"; їх цільове призначення.
дипломная работа [76,2 K], добавлен 24.07.2014Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.
дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010Визначення понять і аналіз інформаційних впливів агресивного характеру в інфопросторі України. Об’єкти та суб’єкти інформаційно-психологічної війни, ознаки і особливості її проведення зі сторони країн Європейського Союзу, США, Російської Федерації.
реферат [26,0 K], добавлен 26.05.2014Сутність, особливості та історичні передумови виникнення ток-шоу як жанру. Особливості та основні види ток-шоу в українському шоу-бізнесі. Реаліті–шоу як окремий вид ток–шоу, специфіка українського формату ток-шоу (на прикладі проекту "Свобода слова").
курсовая работа [45,6 K], добавлен 12.01.2012Дослідження сутності та ґенези механізмів міжнародної інформаційно-аналітичної діяльності українських засобів масової інформації. Роль журналіста в поширенні міжнародних новин. Основні загрози та перспективи розвитку міжнародної журналістики України.
статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018Дослідження проблематики сільського господарства України через її відображення та об’єктивну оцінку в матеріалах газети "Сільські вісті". Характеристика видання, його основні риси та напрямки діяльності. Історія газети в роки політичних змін у країні.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 23.04.2009Характеристика стану сучасної журналістики, який визначається позицією журналіста, його ставленням до професії, розумінням суспільної ролі. Особливості стратегії і тактики журналістської роботи. Аналіз професійного і соціального портрету журналіста.
реферат [28,6 K], добавлен 19.01.2010Роль творчості Еміля Золя в історії французької літератури та публіцистики. Розкриття письменника-реаліста як сміливого критика капіталізму. Аналіз його публіцистичних робіт і статей. Огляд справи, в якій Еміль Золя мужньо боровся проти сил реакції.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 09.03.2015Загальний образ журналіста, його функції, переваги та недоліки, професіоналізм, попит на ринку праці. Особливості роботи на телебаченні. Важкість професії журналіста. Імідж у формуванні довершеного образу професії. Інтерв'ю з Андрієм Богдановичем.
курсовая работа [71,9 K], добавлен 11.02.2014