Новини прайм-тайму провідних українських телевізійних каналів напередодні президентських виборів: результати моніторингу новин - березень 2019 р

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новини прайм-тайму провідних українських телевізійних каналів напередодні президентських виборів: результати моніторингу новин - березень 2019 р

Метод цього дослідження вже неодноразово описаний [напр., 11, 6-12].

Основними принципами методології пропонованого дослідження є "класична" версія контент-аналізу, що була розроблена Г. Ласуелом, Б. Берельсоном, Д. Гербнером та ін.; соціологічний підхід, який, зокрема, включає вибіркове дослідження, строгий метод, в е- рифіковані дані; концептуальна модель для кожного типу досліджень з урахуванням локального контексту й особливостей інформаційних джерел.

З самого початку дослідження (2002 р.) була розроблена концептуальна схема аналізу (основні категорії даного контентного аналізу). Вони охоплюють:

1) повідомлення (тут досліджуються характеристики повідомлення, тема повідомлення, точки зору, контекст);

2) політичні суб'єкти (втому числі, інститути, партії/фракції, персоналії);

3) політичне поле у новинах (тут досліджується диференціація каналів).

У класичному контент-аналізі крім категорії необхідно обрати одиниці дослідження. У нашому випадку одиницею контексту була програма новин; одиницею аналізу - повідомлення (тобто сюжет); одиницями підрахунку стали, по-перше, поява категорії (тобто ознаки категорії) у повідомленні; а, по-друге, час, який відведено на трансляцію категорії.

Основними показниками, як і в попередніх хвилях, були ступінь збалансованості інтерпретації подій; рейтинг уваги до політичних суб'єктів та оцінки політичних суб'єктів; доступ політиків до новинного ефіру (насамперед, обсяг синхрону); а також типи нови н- ного мовлення.

Контент-аналіз аудіовізуальної інформації здійснювався 6 -ма спеціально навченими операторами. Перед цією хвилею (як і перед попередніми) вони пройшли додатковий тр е- нінг.

Коефіцієнт надійності методики склав 85 -95% (для різних категорій аналізу). Це найвищі можливі цифри для контент-аналізу.

Основними показниками виміру є частка уваги до категорії (кількість та відсоток пов і- домлень зі згадуванням про подію або суб'єктів (у загальному та/або регіональному масиві повідомлень, а також масивах різних типів медіа); розподіл оцінок категорії всередині потоку (сума всіх оцінок та відсоток до загальної кількості сюжетів); емпірична типологія медіа за способами презентації політичного та ціннісного простору (х²).

Зупинимося трохи детальніше на кодувальному процесі. Він включає в себе: шість кодувальників із досвідом роботи; інструкцію кодувальникові, тобто документ, що детально описує схему та показники дослідження; схему роботи кодувальників з обов'язковою їх ротацією по днях та каналах; введення даних кодування до стандартизованого файлу у спеціально розробленій комп'ютерній програмі (це дозволяє мінімізувати помилки вводу даних та забезпечує незалежність кодувальників); тренінг кодувальників (як загальний, так і перед кожною хвилею); тест кодувальників на надійність перед кожною хвилею; кон троль за роботою кодувальників (контролю підлягає 15% усього масиву джерел); цифрові відеозаписи телепрограм забезпечується АУП; надійний пакет обробки інформації (формат SPSS).

Вибірка включає в себе одну програму новин у день, prime -time, один тиждень на місяць із 4 по 9 березня 2019 р. У вибірку війшли 42 випуски новин, 738 повідомлень, 88550 сек. (з них новини про Україну - 592 повідомлення (77607 сек). Результати й обговорення

Напередодні президентських виборів 2019 р. Академія української преси за участю вчених Інституту соціології НАН провела чергову хвилю дослідження методом контент - аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів - «Ін- тер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, иА:Перший та 5 канал. Усю детальну інформацію за наведеним дослідженням ви можете знайти на сайті АУП [12].

Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проєкту «Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконувала Академія української преси. За умовами проєкту, погляди, висловлені в матеріалах, належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Як показали результати моніторингу, на першому тижні березня 2019 р. 40% повідом-лень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (на попередній хвилі, у лютому 2019 р. їх було приблизно стільки ж - 38%). На ICTVтаких новин 52%, на Пер-шому і СТБ по 48%, на каналі «Україна» 45%, а найменше на 1+1 - 20% (у лютому - 27%).

Увага дотеми виборів-2019 збільшилася порівняно з лютим з 18% усіх повідомлень про Україну до 22% (у 2014 році теж перед виборами цей показник становив 18%). Найбільша така увага спостерігалася на Інтері (33%, у лютому 27%), каналі «Україна» (31%, у лютому 26%) , ICTV- 29% (у лютому 25%), найменша на 5-му каналі (8%) та Першому - 9% (у лютому 5%).

Більш за всіх висвітлювалися передвиборчі кампанії Ю. Тимошенко - 3,2% усіх повідомлень (у лютому 3,3%), О. Вілкула - 3% (у лютому 2,7%), П. Порошенка - 2,1% (у лютому 2,2%), О. Ляшка - 1,9% (у лютому 2%), Ю. Бойка - 1,6% (у лютому 0,7%). Кампанії А .Гриценка, В. Зеленського, В. Наливайченка практично не висвітлювалися - 0,2%.

В усіх новинах тижня згадувалися 17 кандидатів на президентську посаду, з яких 5 зняли свої кандидатури (це 39% офіційно зареєстрованих). Серед усіх згадувань про кандидатів найбільша частка уваги була: у П. Порошенка - 11,1% (у лютому 9,3%), у Ю. Тимошенко - 6,1% (у лютому 4,7%), О. Вілкула - 4,1% (у лютому 2,7%), Ю. Бойка - 3,2% (у лютому 1,8%), В. Зеленського - 2,5% (у лютому 1,6%), О. Ляшка - 2,0% (у лютому 2,9%), А. Гриценка - 2,2% (у лютому 2,4%).

Тільки в позитивному і нейтральному контекстах повідомлялося про А. Гриценка, переважно позитивно говорилося про Ю. Тимошенко та Ю. Бойка - 4% та 6% іронічних та негативних оцінок серед усіх згадувань про цих політиків. В іронічному і негативному контекстах згадувались найчастіше Юрій Тимошенко (45%), Д. Гнап і Є. Мураєв - по 20%.

15 із 17 згадуваних кандидатів мали синхрон в новинах. Він склав 4627 секунд (у лютому 3342 сек.) Частка синхрону у П. Порошенка - 30% (у лютому 28%), О. Ляшка - 19% (у лютому 16%), Ю. Тимошенко - 12% (у лютому 12%) О. Вілкула - 11% (у лютому 19%), Ю. Бойка - 10% (у лютому 11%), В. Наливайченка - 6%, А. Гриценка - 2% (у лютому 4%), В. Зеленського - 2% (у лютому 2%). Найчастіше згадуються програмні тези Ю. Тимошенко - 2,5% (у лютому 2,9%) і О. Вілкула - 2,2% (у лютому 2,6%).

На каналі «Україна» є синхрон 9 кандидатів, на 5 -му - двох, на Першому - трьох. На Інтері найбільший синхрон у П. Порошенка (496 сек.) та Ю. Бойка (463 сек.). На каналі «Україна» у О. Ляшка (852 сек.) та П. Порошенка - 395 сек. На ICTVнайбільші синхрони у П. Порошенка і Ю. Тимошенко - по 99 сек. Синхрон В. Зеленського є тільки на 1+1 - 80 сек. і він там більший, ніж у інших трьох кандидатів.

Канали дотримуються власних стратегій представлення кандидатів у новинах. Тільки П. Порошенко і Юл. Тимошенко висловлюються на всіх, окрім Першого, каналах; О. Вілкул та А. Гриценко - на трьох каналах (ICTV, СТБ, «Україна» та Перший, ICTV, СТБ, відповідно); О. Ляшко на двох каналах (Інтер, «Україна»); у новинах одного каналу - Ю. Бойко (Інтер), В. Наливайченко («Україна»), В. Зеленський (1+1).

Внутрішня державна політика (8%, 20%, у лютому - 11%, 23%), соціальна сфера (9%, 17%, у лютому - 11%, 15%), вибори президента (16%, 6%, у лютому - 13%, 5%) - найчастіше згадувані головні та додаткові теми повідомлень на першому повному тижні березня. Порівняно з лютим у два рази зросла частка репортажів про боротьбу з корупцією як головна і додаткова теми - з 6% до 13%. (рис. 1)

Рис. 1. Увага до головної та додаткових тем повідомлення

Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялося про кримінал, ДТП, пожежі - 11% (у лютому 6%), культуру і спорт - 10% (у лютому 11%), війну на Сході (7%, у лютому 10%), про справу Укроборонпрому - 6%.

З боку України серед учасників збройного конфлікту найбільша увага до держави та її органів - 14% (у лютому - 20%), ЗСУ - 12% (12% у лютому). З боку іншої сторони - до Росії та її керівних органів - 7% (12% у лютому). Мінські угоди згадувалися у 3% повідомлень, (5% у лютому), Нормандській формат практично не згадувався - 0,3% (0,2% у лютому). Не згадувалася Ініціатива щодо миротворців ООН на Донбасі (у лютому - 1%).

14% повідомлень були переважно з кількома точками зору (у лютому - 20%). Найбільше їх на 1+1 - 21% та Першому - 19% (у лютому 33%), а найменше на «Україні» та ICTV- по 6% (у лютому відповідно 10% й 11%). Політичні новини частіше подаються у конфліктному та негативному контекстах - 51% (у лютому 53%) (рис. 2).

Рис. 2. Контекст обговорення подій в Україні

У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень із кількома точками зору значно вища: «Антивакцинальний мітинг» - 100%, «Справа В.Мангера» - 71%, «Спроба підкупу Юрія Тимошенко» - 60%, справа А.Коболєва (57%).

Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 21%, 44%, 72% (у лютому - 20%, 41%, 78% ). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства - 32% (у лютому 34%), Президент - 22% (у лютому 13%), суд і судова система - 15% (у лютому 21%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Адміністрації президента - 40% та Кабінету міністрів - 36%. Частіше такі оцінки стосовно політичних інститутів наявні на Інтері (21%) та Першому - 20% (в цілому на усіх каналах - 14%).

Серед усіх політиків увага найбільша до П. Порошенка - 11% (у лютому 9%), Ю. Тимошенко 6% (у лютому 5%), В. Гройсмана 5% (у лютому 5%), О. Вілкула - 4%, Ю .Луценка, О. Гладковського, Ю. Бойка - по 3%. Найчастіше критично оцінювалися О.Гладковський - 92% іронічних і негативних оцінок, В. Дубіль 86% таких оцінок, Н. Холодницький - 75% (рис. 3).

У новинах першого тижня березня найбільша частка синхрону у П. Порошенка (897 сек.) - 17% (1378 сек., у лютому 13% усього синхрону політиків), О. Ляшка - 11% (776 сек., у лютому 8%), В. Гройсмана - 10% (у лютому 6%), Ю. Тимошенко - 8%, (у лютому 6%), О. Вілкула - 6% (у лютому - 9%), Ю. Бойка - 6%, А. Білецького - 5% (рис. 4)

Рис.4. Увага телеканалів до політичних гравців, тривалість синхронів

Розподіл уваги до елементів політичної конфігурації влади в новинах становить: правляча коаліція - 35%, демократична опозиція - 22%, опозиція - 15%, інші - 28% (у лютому 43%, 25%, 10%, 22%). Найбільша увага до опозиції на Інтері - 25% (у лютому 17%) та каналі «Україна» - 18% (у лютому 17%), а найменша на 5 -му (7%) та Першому - 8% (у лютому 3%).

Синхрон розподілений так: правляча коаліція - 36%, демократична опозиція - 30%, опозиція - 17%, інші - 17% (у лютому, відповідно - 40%, 24%, 22%, 14%). На Першому довше висловлювалися інші, позапартійні персони, на каналі «Україна» найбільша частка синхрону Демократичної опозиції - 52% (у лютому 35%). На Інтері більше, ніж на інших каналах, надавалося слово Опозиції - 25% (у лютому 37%), тоді як на Першому, 1+1 та 5 - му каналі, як і в лютому, політики опозиції не висловлювалися. 5 -й канал надавав перевагу представникам правлячої коаліції - 77% синхрону (у лютому 55%).

Серед політичних партій найвища увага до представників Блоку П. Порошенка - 26% (у лютому - 25%), працівників центральних органів влади - 18% (у лютому - 15%), Батьківщини - 10% (у лютому 6%), Опозиційного блоку - Партія миру і розвитку - 8% (у лютому 4%), Опозиційної платформи «За життя» - 6% (у лютому 5%), Народного фронту - 6% (у лютому 6%), Радикальної партії О. Ляшка - 3% (у лютому 10%), партії Слуга народу і Громадянської позиція - по 3% (у лютому по 3%).

Найбільша частка синхрону разом у Президента і представників Блоку П. Порошенка - 31%, (у лютому - 29%), Радикальної партії О. Ляшка - 11% (у лютому 11%), Опозиційної платформи «За життя» - 9% (у лютому 8%), Батьківщини - 8% (у лютому 6%), Опози-

ційного блоку - Партія миру і розвитку - 7% (у лютому 10%). У представників Радикальної партії О. Ляшка найбільша частка синхрону на каналі«Україна» - 31% (у лютому 24%); Опозиційної платформи «За життя» - на Інтері - 25% (у лютому 25%), Опозиційного блоку - Партія миру і розвитку на каналі «Україна» - 16% (у лютому 26%), Батьківщини на ICTV- 21% та СТБ - 17% (у лютому на СТБ - 10%), партія Слуга народу на 1+1 - 23% (у лютому 13%) (рис. 5).

Рис. 5. Представництво політичних сил за синхронами в новинах

Висновки

Дослідження встановило такі тенденції новин прайм -тайму провідних каналів українського телебачення за березень 2019 року:

1. Політичні новини в Україні у фокусі уваги програм березня. Тільки на каналі 1+1 традиційно переважають усі інші новини про Україну. Інтенсивність уваги до політичних новин помітно варіюється. Основне джерело інформації - власні кореспонденти.

2. Увага до президентських виборів зросла з 18% до 22% порівняно з новинами лютого 2019 р.

3. Канали неоднорідні за часткою уваги до теми виборів-2019. Кожне третє повідомлення про Україну на каналах Інтер, Україна, ICTVстосується виборів; кожне одинадцяте на Першому та дванадцяте на 5-му.

4. В новинах згадувалися 17 кандидатів у президенти з 44, зареєстрованих ЦВК (39%, у лютому 34%). Найчастіше повідомлялося про кампанію Ю. Тимошенко, О. Вілку- ла, П. Порошенка, О. Ляшка.

5. Найвища увага в новинах до політиків-кандидатів П. Порошенка, Ю. Тимошенко, О.Ляшка, О. Вілкула, Ю. Бойка.

6. Виключно в позитивному і нейтральному контексті говорилося про А. Гриценка, мінімально в іронічному і негативному про Ю. Бойка і Ю. Тимошенко.Найчастіше в іронічному і негативному згадувалися Юрій Тимошенко та Є. Мураєв.

7. Більше часу у новинному ефірі мають П. Порошенко, О. Вілкул, О. Ляшко, Ю. Тимошенко, Ю. Бойко. Два місяці поспіль В. Зеленський мав синхрон тільки в новинах 1+1. Канали помітно сегментовані за своїми політичними преференціями, неухильно додержуються власних стратегій виборчої кампанії.

Окремо слід зазначити, що дані дослідження свідчать про те, що новини провідних українських каналів, незважаючи на свої очевидні пріоритети, не зіграли вирішальну роль у виборах. І це вимагає більш об'ємної аналітики впливу сучасних інформаційних систем на електоральну поведінку громадян. Що і буде темою наступних досліджень.

Список використаних джерел

1. Костенко Н.В. Ценности и символы массовой коммуникации / Костенко Н.В. - К.: Наукова думка, 1993. - 132 с.

2. Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження: Навчальний посібник / Іванов В.Ф. - К.: ІСДО, 1994. - 112 с.

3. Костенко Н.В., Іванов В.Ф. Досвід контент-аналізу: моделі та практики: Монографія / Костенко Н.В., Іванов В.Ф. - К.: ЦВП, 2003. - 141 с.

4. Сучасні методики контент-аналізу: Навчальний посібник / Батаєва К., Іванов В., Коритнікова Н., Костенко Н., Семотюк О., Юзва Л.. - К.: Кондор, 2018. - 416 с.

5. Контент-аналіз / Костенко Н.В., Іванов В.Ф. // Велика українська енциклопедія / http://db.vue.gov.ua/index.php/Контент-аналіз.

6. Kostenko N., Ivanov V. Experience of Content Analysis: Models and Practices. - Kiev: Center for Free Press, 2005. - 234 p.

7. Новини vsновини. Виборча кампанія в новинних телепрограм / За ред. Н.Костенко та В.Іванова. - К.: ЦВП, 2005. - 212 с.

8. Парламентські вибори - 2006 в новинах, рекламі, пресі: Моніторинг матеріалів ЗМІ / Костенко Н., Макєєв С., Іванов В. - К.: ЦВП, 2006. - 94 с.

9. Політична реклама та новини на українському телебаченні під час дочасних виборів 2007 р. - К.: АУП, ІС НАН України, 2007. / Костенко Н., Макеєв С., Іванов В. - 96 с.

10. News vs. news: The election campaign in the TV news programs. / Ed. by Kostenko N., Ivanov V. - Kiev: CFP, 2005. - 204 p.

11. Моніторинг політичних новин прайм-тайму провідних каналів українського телебачення (хвиля - вересень 2017 р.) / Іванов В.Ф., Костенко Н.В. // Інформаційне суспільство. - 2015. - Вип. 25. - С. 6-12.

12. http://www.aup.com.ua/uploads/March_2019.pdf

Размещено на Allbest.ru