Вияви трансформації наукового контенту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»

Вияви трансформації наукового контенту

Петрушка Аліна Іванівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, провідний спеціаліст

Метою роботи є визначення чинників трансформації наукового контенту журналу «National Geographic Magazine» (NGM). Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів і спеціальних методик: аналізу, синтезу, логічного і статистичного методів, методу візуалізаціїрезультатів дослідження. Застосування аналізу, синтезу, логічного методу дало змогу обґрунтувати термін квазіприсутність аудиторії, визначити видові особливості ілюстрованості статей NGM. За допомогою статистичного методу і методу візуалізації результатів дослідження було обраховано і представлено динаміку ілюстрованості статей. Наукова новизна роботи полягає у введенні в науковий обіг, філософському та лінгвістичному обґрунтуванні терміна квазіприсутність аудиторії, представленні видових особливостей ілюстративного матеріалу і динаміки його поширення в журналі. Висновки. NGM, пройшовши тривалий шлях свого розвитку як бренд наукового, а згодом відомого на весь світ науково-популярного журналу, створив сучасний стиль подання ілюстрованого контенту. До межі першого десятиліття ХХ століття NGM окреслив стабільну тенденцію зміни знакової природи представлення в журналі науково-природничих знань: від текст-орієнтованого документа до візуалізованого засобами образотворчого мистецтва та картографії наукового матеріалу. Було закладено підвалини стилю наукового журналу як джерела достовірної текстової інформації, широко аргументованої і підтвердженої різноманітною візуальною інформацією.

Ключові слова: науковий контент, візуалізація, фотографія, ілюстрація.

Целью работы является определение факторов трансформации научного контента журнала «National Geographic Magazine» (NGM). Методология исследования заключается в использовании общенаучных методов и специальных методик: анализа, синтеза, логического и статистического методов, метода визуализации результатов исследования. Применение анализа, синтеза, логического метода позволило обосновать термин квазиприсутственность аудитории, определить видовые особенности иллюстрированости статей NGM. С помощью статистического метода и метода визуализации результатов исследования было подсчитано и представлена динамика иллюстрованости статей. Научная новизна работы заключается во введении в научный оборот, философском и лингвистическом обосновании термина квазиприсутственность аудитории, представлении видовых особенностей иллюстративного материала и динамики его распространения в журнале. Выводы. NGM, пройдя долгий путь своего развития как бренда научного, а впоследствии известного на весь мир научно-популярного журнала, создал современный стиль представления иллюстрированного контента. В первом десятилетии ХХвека NGMобозначил стабильную тенденцию к изменению знаковой природы представления в журнале научно-естественных знаний: от текст-ориентированного документа к визуализированному средствами изобразительного искусства и картографии научного материала. Были заложены основы стиля научного журнала как источника достоверной текстовой информации, широко аргументированной и подтвержденной разнообразной визуальной информацией.

Ключевые слова: научный контент, визуализация, фотография, иллюстрация.

The purpose of the article is to determine transformation 's factors of scientific content of National Geographic Magazine (NGM). The methodology consists of using general scientific methods and special methods: analysis, synthesis, logical and statistical methods, the method of visualization of research results. The application of analysis, synthesis, logical method has allowed substantiating the term quasi-presence of the audience, to define the specific features of NGM articles ' illustrativeness. Using the statistical method and method of visualization the dynamics of articles' illustrativeness was calculated and presented. The scientific novelty of the work consists in introducing into the scientific circulation the philosophical and linguistic substantiation of the term quasi-presence of the audience, presentation of specific features of the illustrative material and the dynamics of its dissemination in the journal. Conclusions. NGM, having gone a long way in its development as a brand of scientific and subsequently known to the world ofpopular science magazine, created a modern style ofpresentation of illustrated content. To the brink of the first decade of the twentieth century, NGM outlined the stable tendency of changing the symbolic nature of the presentation of scientific and natural knowledge in the journal: from text-oriented document to visualized by the means of fine arts and cartography scientific material. The foundations of the style of the scientific journal were laid as sources of reliable textual information, widely argued and confirmed by various visual information.

Key words: scientific content, visualization, photography, illustration.

Актуальність теми дослідження. Науковий дискурс «National Geographic Magazine» (NGM) зазнав докорінних змін під впливом трансформації функціонального та читацького призначення, профілю тематичного наповнення контенту журналу. NGM - бренд світової журналістики, що сформував сучасний стиль подання багатоілюстрованого контенту. Шлях від академічного корпоративного часопису до всесвітньовідомого науково-популярного видання NGM пройшов, впровадивши кардинальні трансформації в концепцію його функціональних характеристик. Трансформація функціонального призначення NGM найбільш чітко простежується у дослідженні принципів відбору і представлення інформації: тренд до використання стилістики популярного, привабливого опису досліджень; широке насичення контенту ілюстраціями та картами; обмеження обсягів офіційних матеріалів. Таке скерування свідчило про типологічну трансформацію концепції журналу: від наукового видання до науково-популярного. Коректування типологічних характеристик журналу та розширення тематики його контенту далеко поза межі академічної географії цілеспрямовано проектувалося на запотребованість журналу значно ширшими читацькими колами, тобто відбувалася зміна читацького призначення журналу. Докорінних змін зазнав і профіль тематичного наповнення контенту журналу. Публікація ґрунтовних і суспільно вагомих статей з фізичної географії (дослідження ерозії, класифікації рельєфу, погодних, прибережних і наземних обстежень) поєднувалося із застосуванням на практиці того, що вже стало принципом функціонування журналу - використанням географічних знань як інструменту націоналізму, оприлюдненням розвідок з широкого спектру суміжних природничих та суспільних наук (біології, орнітології, зоології, антропології, демографії, етнографії, історії), написаних в привабливому стилі, ілюстрованих схемами, картами, фотографіями.

Метою роботи є визначення трансформаційних чинників наукового контенту журналу «National Geographic Magazine» (NGM). Для досягнення мети головними завданнями є обґрунтувати термін квазіприсутність аудиторії, визначити видові особливості і динаміку ілю- строваності статей NGM.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Знак як елемент системи соціальної комунікації демонструє незмінну вагомість і займає провідні позиції і в інформаційній науці. Класична теорія сутності та природи знаку і знакових систем, дослідження їхньої ролі в комунікаційних процесах, в комунікаційній взаємодії, вивчення їхнього інтерпретаційного потенціалу висвітлено в працях Ч. Пірса, Ф. де Сосю- ра, Ч. Морріса, М. Гайдеґґера, Р. Барта, Ж. Бо- дрійяра, Г Гадамера, У Еко [1; 5; 7; 9; 12;]. Семіотичну теорію було покладено в основу дослідження закономірностей функціонування документальної і фактологічної інформації та її інтерпретаційного потенціалу, що реалізується в соціальних комунікаціях, проведеного М. Комовою. Як вказує дослідник, документ реалізує свою інформаційну та комунікаційну функції в процесі комунікаційного акта, під час якого комунікант і реципієнт передають і приймають інформацію, виконавши дві операції, що мають семіотичне підгрунття - кодування інформації в документі та її декодування, здійснюване за допомогою знаку або знакових систем. Документна комунікація як інформаційний процес здійснюється в знаковій формі. Комунікаційний акт відбувається завдяки реалізації знаком своїх властивостей: інформативності, оскільки знак містить смислову інформацію про означуваний об'єкт, та перцептивності, оскільки знак повинен бути зрозумілим і доступним для сприйняття реципієнтом. Таким чином документ виявляє себе як інформаційно-семіотичний феномен соціальної комунікації [2]. Питання знакової природи документів, тенденції до глобальної мультимедійності представлення інформації на різноманітних електронних носіях, візуалі- зація інформації перебувають в колі багатоас- пектних прикладних досліджень.

Виклад основного матеріалу. На шляху свого тріумфального поступу до світового читача NGM крок за кроком випрацьовував і розвивав засади представлення матеріалу, до яких можна зарахувати: універсальність контенту; квазіприсутність аудиторії; динамічність тематичних трансформацій контенту журналу; сенсаційність; елітність автури; америкоцентризм; нетолерантність до тоталітарних режимів; зорієнтованість на поширення демократичних цінностей. Серед перелічених засад виняткову вагу у перетворенні суто академічного видання Національного географічного товариства у світовий бестселер, на наш погляд, має позиція про квазіприсутність аудиторії.

Обґрунтування терміна квазіприсутність аудиторії. NGM, поставивши собі завдання вийти з вузького академічного кола професіоналів-географів, охопити та задовольнити інформаційні запити та інтереси непрофесійного читача, вжив кроки до трансформації жанрової структури публікацій, до зміни співвідношення текстового та візуального компонентів. Вміщення на сторінках NGM багатого ілюстративного матеріалу спричинює глибокий емоційний ефект ілюзії присутності та активної співучасті читача в подіях, описаних автором (журналістом, фотографом, художником). Для номінування цього ефекту вводимо термін «квазіприсутність».

Технологічні аспекти введення в науковий обіг терміна «квазіприсутність» ґрунтуються на появі тенденції до насичення контенту друкованих мас-медіа традиційними ілюстративними матеріалами (гравюрами, фотографіями, фотогравюрами, картами, схемами), що і спостерігається в діяльності NGM. Однак, технологічна база для реалізації квазіприсут- ності зазнала докорінних еволюційних змін в час використання інформаційних технологій. Поширення мультимедійних технологій в мас- медіа, які становлять платформу комбінування різних форм подання інформації на одному носієві (текстової, графічної, звукової, анімації, відео) надає учасникам комунікативних процесів необмежені можливості надсилати та одержувати інформацію у будь-якій формі чи формах, взаємозамінних за потребами споживачів [6]. Поєднання звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів на одному носієві контенту створює глибокий вплив на споживача інформації не тільки на інтелектуальному, але й на емоційному, психологічному рівні, що створює ілюзію безпосередньої, легко доступної участі в демонстрованих подіях чи явищах.

Саме активне цілеспрямоване включення особистісних характеристик споживача інформації в процес комунікативної взаємодії дає підстави для введення в науковий обіг терміна квазіприсутність на позначення поняття «ефект ілюзії власної реальної участі (спостереження) в подіях чи явищах, демонстрованих в мас-медіа, зокрема, із використанням мультимедійних телекомунікаційних технологій».

Філософські аспекти введення в науковий обіг терміна квазіприсутність лежать в площині теорій екзистенціалізму, що осмислює існування людини у світі та її відповідальності за свої дії, позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі та повинна мати змогу діяти вільно, мати свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації. Основним виявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору [11].

До екзистенціалістів, чиї вчення становлять філософське підґрунтя досліджуваних комунікативних процесів, належить М. Хайдеггер (Martin Heidegger). Філософ, вивчаючи буття через інтерпретацію особливого виду буття - людського буття - дазайну, тут- буття (нім. Dasein - філос. тут-буття, буття- свідомість, букв. існування), предметом дослідження обрав смисл буття загалом. На думку філософа, сутністю, яка визначає смисл буття і повинна бути вихідним пунктом для відкривання буття, є людина, оскільки саме цій сутності властиво те, що разом з її буттям і через її буття це ж буття й відкривається. За М. Хайдеггером, первісна відкритість тут-буття характеризується як налаштованість, тобто основний екзистенціонал або буттєва характеристика тут-буття. У тлумаченні екзистенціо- нальної структури тут-буття М. Хайдеггер обґрунтовує первісність емоційно-практичного ставлення людини до світу, тобто буття сутності (людини) відкрито їй відповідно до її безпосередніх намірів чи можливостей, а не просто споглядання [12]. квазіприсутність журнал ілюстрованість стаття

Пропонуючи до введення в науковий обіг термін квазіприсутність, важливо також проаналізувати його відповідність до лінгвістичних вимог, а саме, дотримання норм термінотворення і терміновживання.

Термін квазіприсутність утворений за допомогою поширеного в науковій мові способу основоскладання шляхом поєднання усіченої основи латинського походження квазі- (лат. Quasi - немов, майже) і загальновживаного слова присутність. Для сучасної спеціальної лексики властиве використання органічно засвоєних українською мовою тер- міноелементів греко-латинського походження, яким притаманна стандартність значень [4]. Серед них - усічена основа квазі-, яка виступає в препозиції складених слів, і за значенням, згідно із Словником української мови, відповідає прикметникам несправжній, уявний [8].

Слово присутність, яке входить до складу пропонованого до вживання терміна-композита квазіприсутність, належить до загальнолітературної мови і охоплює такі значення: І.Чиєсь перебування в якому-небудь місці у певний час; протилежне -відсутність. 2. Наявність, існування чого-небудь у чомусь, десь.

У цих значеннях слово присутність є компонентом у словосполученні у присутності, а саме: а) при наявності кого-небудь десь; при наявності певної кількості людей; б) (канц.) при яких-небудь свідках; в) при наявності чого-небудь у чомусь; за допомогою чогось [8]. Таким чином, термінологізація цієї лексеми не обтяжується складною семантичною структурою.

Зміну семантики загальновживаного слова у комунікативній терміносистемі відбивають такі аспекти значення, як денотативний, сигніфікативний, парадигматичний і синтагматичний [3].

Нова денотативно-сигніфікативна співвіднесеність слова присутність у поєднанні з усіченою основою квазі- зумовлює отримання нею нової семантичної мотивованості, яка формується внаслідок метафоричного переосмислення його значення. На основі спільної ознаки - функційної схожості - відбулося переосмислення значення загальнолітературного слова: присутність (чиєсь перебування в якому-небудь місці у певний час) ^ квазіприсутність (несправжнє, уявне чиєсь перебування в якому-небудь місці у певний час).

Термінологічне значення деривата визначає реалізацію нових парадигматичних відношень. Термін квазіприсутність виявляє своє парадигматичне значення у групі слів, об'єднаних семою “ознаки (характеристики) реципієнта як суб'єкта комунікативної взаємодії”. Відбувається розширення сфер вияву характеристик реципієнта у комунікативній взаємодії та їхньої термінологічної номінації: такі традиційні сфери, як семантична (поінформованість, начитаність, обізнаність) та психологічна (комунікативність, мотивова- ність, переконаність, адаптованість), доповнюються фізичною характеристикою (ква- зіприсутність), яка властива реципієнтам в умовах мультимедійної комунікації.

Термінологізація слів, зокрема загальнолітературних, здебільшого передбачає утворення нових синтагматичних значень, які відбивають взаємозв'язок між родовими і видовими поняттями. Родові поняття позначаються метафорично переосмисленими словами, видові поняття відтворюють суто спеціальні терміни, які виступають в ролі конкретизаторів: присутність ^ квазіприсутність реципієнтів.

Таким чином, термін квазіприсутність відповідає мовним нормам української мови, має прозору семантичну і словотвірну структуру, а тому є придатним до використання в науковій мові.

Із часу заснування NGM найпривабливі- шими жанрами подання матеріалу були звіти, репортажі про експедиції, екскурсії, подорожі залізницею, повітрям чи водою, трансконтинентальні рекордні перельоти, мандрівки незвіданими землями та пам'ятними місцями паломництва мільйонів. Дописи, статті щедро ілюструвалися фотографіями, гравюрами, картами. Із виходом у світ майже кожного номера читач мав змогу подорожувати разом з авторами дописів, які були безпосередніми учасниками подорожей:

повітряна подорож на аероплані з Константинополя в Афіни з оглядом давніх, середньовічних та сучасних подій на тлі міфології за 3000 років за М. Вільямсом, 25 ілюстрацій (грудень 1928);

шляхами подорожей Марко Поло в Азії і відкриття незвіданих земель, долучення відомостей про корисні копали, тварин, птахів і рослин до знань людини, 55 ілюстрацій (листопад 1928);

підкорення Тихого океану: подорож літаком у 7400 миль через три океани з Сан- Франциско в Брісбені (Австралія), 28 ілюстрацій (жовтень 1928);

подорож італійських повітряних аргонавтів на гідролітаку до шести континентів у 60000 миль, 62 ілюстрацій (вересень 1928);

подорож на острів Хуана Фернандеса (Чилі), 24 ілюстрацій (вересень 1928);

археологічні експедиції в Месопотамію: до руїн на Кархеміш (Туреччина) і в Урі (Ірак), 19 ілюстрацій (серпень 1928);

пішохідна екскурсія по Ісландії, 39 ілюстрацій; Острів саг (Ісландія), 20 ілюстрацій (квітень 1928);

повітряна подорож вздовж русла річки Потомак, 38 ілюстрацій (березень 1928);

навколосвітня подорож самотнього мандрівника на вітрильнику протягом чотирьох років, 77 ілюстрацій (лютий 1928);

подорож залізничним і водним транспортом уздовж східного узбережжя Адрі- атичного моря по північно-західному краю сербів, хорватів, словенів, чорногорців, 27 ілюстрацій (січень 1928);

підкорення Північного полюсу (травень 1928).

Таким чином, саме завдяки оригінальності, незвичності, непересічності тематики, величезній насиченості контенту автентичним ілюстративним матеріалом досягалася квазі- присутність читачів у подіях - ефект ілюзії власного реального спостереженя за подіями, що, безумовно, було колосальним важелем привабливості журналу, потужним засобом впливу на емоційне сприйняття.

Видові особливості ілюстрованості статей NGM. Із початку 1896 року NGM, набувши статусу ілюстрованого місячника, інформував не тільки про назви статей, але й про наявність ілюстративного матеріалу, створеного фотомеханічним або фотохімічним способами: фронтиспісів, ілюстрацій, карт, діаграм, портретів, які візуалізували текстові матеріали. NGM, як і інші провідні періодичні видання, активно використовував технологію автотипії, винайдену в кінці ХІХ ст. Г Мейзенбахом. Особливо значення автотипії зросло, коли за допомогою світлофільтрів було опрацьовано техніку кольороподілу багатоколірних оригіналів та їхнього відтворення в друці всього трьома-чотирма доповнювальними тріадними фарбами - ціан, маджента, жовтий, чорний, що входять до суб- трактивної колір моделі CMYC [10]. Про використання у NGM доповнювальної чотириколірної моделі CMYK послідовно підкреслювалося в журналі.

Фотогравюри, виготовлені фотохімічним способом, друкувалися з металевої (мідної) пластини репродукцією малюнку або світлини. Фотохімічний друкарський процес, винайдений у 1879 році, давав змогу виготовляти гравюри вручну.

Активне вміщення фотографії на сторінках NGM знаменує собою поворот від незнаного, непопулярного існування журналу. Потужним поштовхом до використання фотографії і надання їй центральних позицій в кон- тенті журналу стали воєнні конфлікти США з Іспанією та Філіппінами в кінці ХІХ - на початку ХХ століття. Саме цей період NGM обрав свій шлях, щоб стати одним з найпоширеніших джерел інформації і зображень про світ в американській культурі. Саме актуальністю тематики, її суспільною вагомістю, а також широким використанням нової технології фотографування, привабливістю контенту зумовлений неабиякий інтерес до опублікованого в квітні 1905 року номера журналу про культуру, політику і багатства Філіппін, ілюстрованого 32 фотографіями. Фотографічне відтворення життя на Філіппінських островах було важливим не тільки тому, щоб розважати публіку, але й для сприяння взаєморозумінню між американцями і філіппінцями. NGM послідовно підкреслював прогресивний характер американської присутності на Філіппінах, демонструючи атрибути цивілізації - соціального та політичного порядку, освіти, торгівлі - необхідних для майбутнього благополуччя Філіппін і водночас вміщував екзотичні портрети уродженців островів та «цивілізованих» філіппінців, які переймали характер західної культури. Цей номер редакція була змушена додруковувати для задоволення небувалого попиту.

Фотографія послідовно використовувалася і стосовно інших ситуацій, зокрема для документування прогресивного впливу американської присутності та комерційної вигоди шляхом зіставлення образів життя на Кубі до і після поліпшення армійського корпусу інженерів. Ця ж стійка тенденція простежується і в роки холодної війни. Традиція широко використовувати фотографію як документальну базу та аргументацію в журналі зародилася як спосіб продемонструвати міць місії Америки за кордоном.

Фронтиспіси, які також виконувалися способом автотипії в NGM мають не тільки художньо-естетичне, але й значне пізнавальне, наукове навантаження. Передусім, серед майже 20 фронтиспісів, вміщених у журналі протягом перших десятиліть, найбільшу наукову цінність мають карти: воєнних операцій (червень 1899), північного полярного полюсу (серпень 1899); Китаю (вересень 1900), Китаю, Японії та Російсько-маньчжурської залізниці (серпень 1900), Південної Америки (серпень 1906). Поряд із традиційним зображенням гір чи міст привертає увагу вперше у листопаді 1903 року вміщене панорамне зображення - панорама гір Врангеля (листопад 1903).

Збереженню історичної пам'яті слугує вміщення портретів визначних діячів, праця яких пов'язана із здобутками географічної науки. Так, у час зміни президентів Національного географічного товариства вийшов у світ спеціальний номер, присвячений першому президентові товариства Гардінеру Г Хаббарду, з його портретом на фронтиспісі (лютий 1898 р.), наступний номер містив фронтиспіс з портретом нового президента товариства Олександра Г Белла (березень 1898 р.).

Динаміка ілюстрованості статей NGM. Про утвердження журналу як ілюстрованого наукового видання свідчить зростання статей, тематику яких розкривають ілюстрації, карти, діаграми, графіки, портрети (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка ілюстрованості статей NGM (1896-1920)

Слід відзначити, що кількість ілюстрова- кількість ілюстрованих статей ілюстраціями, них статей, вміщених у журналі протягом 1896 картами становила уже до 85%, а до 1920 року - 1905 років, не перевищувала 50%, але мала всі наукові статті супроводжувалися ілюстра- тенденцію до зростання. У 1896 - 1909 роках ціями, зрідка картами.

Кількість ілюстрацій до статей, звичайно, була різною, однак з 1905 року розпочався друк багатоілюстрованих статей, що засвідчувало про використання авторським колективом потужних можливостей та ресурсів ілюстрації, фотографії. Так, у квітневому номері цього року вміщено статтю про відкриття Філіппін, яка супроводжувалася 150 ілюстраціями з життя аборигенів.

У червні цього ж року вийшов у світ спеціалізований номер щодо прогнозу погоди і штормів, підготовлений очильником Бюро погоди США і Президентом Національного географічного товариства Віллісом Муром (Willis L. Moore). Цей номер «National Geographic Magazine», без сумніву, мав непересічне значення: він вперше складався з 20 карт у повний аркуш у 15 кольорах і 5 ілюстрацій, а також містив карту воєнних дій в Маньчжурії у двох кольорах (червень 1905). Із цього часу на сторінках журналу почали траплятися і повноаркушеві ілюстрації до статей. Так, стаття про найбільші полювання у світі супроводжувалася 17 повноаркушевими ілюстраціями (грудень 1906).

Ця тенденція набула свого потужного розвитку у наступні роки. Так, стаття про поширені види птахів з ферм і фруктових садів супроводжувалася 350 ілюстраціями у 8 кольорах (червень 1913).

Із початку 1914 року NGM активно розширює візуальний ряд, використовуючи найновіші досягнення у сфері фототехнологій та проектування фотоапаратури, що розширювало можливості збереження, відтворення і поширення інформації. Крім ілюстрацій та карт, що супроводжували спочатку більшість статей, а до кінця другого десятиріччя минулого століття кожну з них, в окремих номерах журнал вміщує багатий ілюстративний матеріал, який міг або стосуватися, або не стосуватися тематики статей в номері: узагальнено анонсується кількість ілюстрацій в 4-х кольорах чи двотонових фотогравюр в номері (табл. 2). Фотогравюри охоплювали по 16 аркушів; ілюстрації не мали сталої кількості - по 8, 16, 20, 32 аркушів, одна добірка нараховувала 119 аркушів. Ілюстрації та гравюри могли не стосуватися тематики статей в номері.

Таблиця 2 Ілюстрованість номерів NGM(1914-1920 рр.)

Редакція надавала виняткове значення образотворчій та картографічній компоненті контенту журналу: постійно розширюючи візуалізацію текстової науково-природничої інформації, редакція скрупульозно вела підрахунок ілюстрацій. Із 1921 року ілюстративний матеріал до номерів анонсується переважно у двох варіантах: кількість повноколірних ілюстрацій, кількість сторінок повноколірних ілюстрацій (табл. 3).

Поширення фотографії, зокрема кольорової, створило технічні передумови для широкого застосування візуального супроводу наукових статей ілюстративним матеріалом, що сприяло поступовій трансформації суто наукового журналу в науково-популярний. Ілюстрації робили привабливим журнал як для цільової аудиторії, але й для широких читацьких кіл. Із 1905 року на сторінках журналу регулярно друкуються кольорові ілюстрації і карти, зокрема у повний аркуш. У 1909 року кількість ілюстрованих статей фотографіями, картами становила уже до 85%, до 1920 року - 100%. Текстова та образотворча, картографічна інформація стали повноправними компонентами контенту журналу, які відтворювали знання про навколишній світ своїми спеціальними засобами збереження і передавання інформації: знаки тексту передавали зорові коди звуків, ілюстрації були візуальними аналогами навколишнього світу.

Таблиця 3 Ілюстрованість номерів NGM (1921-1958 рр.)

Висновки. NGM, пройшовши тривалий шлях свого розвитку як бренд наукового, а згодом відомого на весь світ науково-популярного журналу, створив сучасний стиль подання ілюстрованого контенту. Виконуючи функції офіційного наукового журналу Національного географічного товариства, журнал набув авторитету і ваги в наукових колах, що у поєднанні з реалізацією новаторських засад редакційної політики Г Гросвенера дозволило створити авторитетне видання для популяризації наукових знань з географії, природознавства, історії, культури різних народів, різних цивілізацій планети.

До межі першого десятиліття ХХ століття окреслилася стабільна тенденція зміни NGM як наукового видання щодо знакової природи представлення науково-природничих знань: від текст-орієнтованого документа до візуалізо- ваного засобами образотворчого мистецтва та картографії наукового матеріалу. Було закладено підвалини стилю наукового журналу як джерела достовірної текстової інформації, аргументованої і підтвердженої широким представленням різноманітної візуальної інформації. Широке використання засобів візуалізації текстового матеріалу - фотографії, карти, гравюри - відкрило шлях до трансформації наукового та корпоративного видання, призначеного вузькій групі інтелектуалів-географів у науково-популярний часопис, цікавий і корисний якнайширшим колам читачів, яких цікавило різноманіття життя Землі і людини на Землі.

Маючи за мету популяризувати здобутки геології, демографії, метеорології, картографії, океанографії та історії освоєння земель, журнал пройшов тривалий еволюційний шлях з'ясування своїх функцій, засобів поширення надбань науково-природничих знань, пошуку своєї читацької аудиторії. Можемо вести мову про такі новації «National Geographic Magazine»:

- обрання тематики, актуальної на національному та світовому рівні. NGM сформувався як джерело інформації національного рівня, поєднавши географічну науку з національним імперативом - комерційною, політичною, військовою експансією США. Ця модель комунікативної взаємодії журналу і федерального уряду, суспільства збережеться протягом усього ХХ століття; на думку дослідниці Сюзан Шультен, фотографічна традиція в журналі розпочалося як спосіб продемонструвати міць місії Америки за кордоном [14];

трансформування функціональниххаракте- ристик. NGM виявив здатність експериментувати, поєднавши імперативи науки та здатність задовольняти інтереси широких читацьких верств популярним та привабливим викладом інформації;

використання традиційних і впровадження нових технологій ілюстрування текстового матеріалу, зокрема фотографування. NGM надавав винятково важливого значення ілюстрації (фотографії, карті, гравюрі) як важливому компоненту контенту журналу, що набув ознак відмінної риси журналу в ХХ столітті.

Список використаних джерел

1. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. Київ : Юніверс, 2001. 288 с.

2. Комова М.В. Документальна та інтерпретаційна природа контенту в соціальних комунікаціях. Львів : Тріада-плюс, 2014. 384 с.

3. Комова М.В. Українська документознавча термінологія : шляхи формування та функційні особливості. Львів, Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2011. 315 с.

4. Кочан І. М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові. Львів : Видавн. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. 519с.

5. Моррис Ч. Основания теории знаков // Семиотика. Москва, 1983. С. 37-89.

6. Пелещишин А. М. Позиціонування сайтів у глобальному інформаційному середовищі. Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2007. 258 с.

7. Пирс Ч.С. Избранные философские произведения. Москва : Логос, 2000. 448 с.

8. Словник української мови : в 11 т. Київ : Наук. думка. 1970-1980.

9. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. Київ : Основи, 1998. 324 с.

10. Стефанов С. Краткая энциклопедия печатных технологий. Москва : ФЛИНТА : Наука, 2012. 248 с.

11. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 416с.

12. Хайдеггер М. Время и бытие. Москва : Республіка, 1993. 447 с.

13. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. ТОО ТК «Петрополис», 1998. 432 с.

14. Schulten S. The Making of the National Geografie : Science, Culture, and Exhansionism // American Studies, 41:1 (Spring 2000). Р. 5 - 29.

References

1. Gadamer H.-G. Hermeneutics and poetics. Kyiv : Yunivers, 2001. 288 p.

2. Komova M.V. The documentary and interpretative nature of content in social communications. Lviv : Triada-plius, 2014. 384 p.

3. Komova M.V. Ukrainian document terminology: the ways of formation and functional features. Lviv, Vyd-vo NU «Lvivska politekhnika», 2011. 315 p.

4. Kochan I.M. Dynamics and codification ofterms with international components in the modern Ukrainian language. Lviv : Vydavn. tsentr LNU im. I. Franka, 2004. 519 p.

5. Morrys Ch. Foundations of the theory of signs // Semiotics. Moskva, 1983. pp. 37-89.

6. Peleshchyshyn A.M. Positioning of sites in the global information environment. Lviv : Vyd-vo NU «Lvivska politekhnika», 2007. 258 p.

7. Pyrs Ch.S. Selected philosophical works. Moskva : Lohos, 2000. 448 p.

8. Dictionary of the Ukrainian language: v 11 t. Kyiv : Nauk. dumka. 1970-1980.

9. Sosiur F. de. The course of general linguistics. Kyiv : Osnovy, 1998. 324 p.

10. Ctefanov S. Brief Encyclopedia of Printing Technology. Moskva : FLYNTA : Nauka, 2012. 248 p.

11. Toftul M.H. Modern Dictionary of Ethics. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im.I. Franka, 2014. 416 p.

12. Khaidehher M. Time and being. Moskva : Respublika, 1993. 447 s.104.

13. Э^ U. Missing structure. Introduction to semioology. TOO TK «Petropolys», 1998. 432 p.

Размещено на Allbest.ru