Лексико-семантичні особливості мови теленовин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексико-семантичні особливості мови теленовин

Ю. Білоус

У статті розглянуто метафору та перифраз як стилістичні форми, які індивідуалізують та увиразнюють мову теленовин.

На межі ХХ-ХХІ століть медіатекст стає однією з основних форм функціонування національної мови. Вивчення мови медіа дає змогу виявити нові специфічні риси мови модерного періоду її розвитку, а також визначити основні тенденції її подальшої еволюції. Досить специфічною в такій постановці дослідницької ункціонує в різних формах, що дозволяє його визначати як кре- олізований. Телепростір вимагає дуже уважного ставлення до слова, адже воно тут є не лише засобом передачі інформації, а й засобом впливу на реципієнта. ЗМІ створюють певну текстуаль- но-ідеологізовану "аудіо-іконосферу", в якій живе сучасна людина і яка слугує для чіткої концептуалізації дійсності. Саме галузь масової комунікації сприяє тому, що суспільство виступає " генератором соціального гіпнозу", потрапляючи під вплив якого, ми стаємо узгодженою спільнотою, саме в ЗМІ найбільш чітко проявляється функція впливу мови [5]. Засобами масової комунікації створюється особливий аудіовізуальний світ, впливу якого вільно чи мимовільно піддається кожний з нас, що змушує серйозно ставити питання про відповідальність засобів масової інформації перед суспільством [2, 20].

Загалом мова ЗМІ варіюється залежно від медійного жанру, в якому вона функціонує, а отже, можна говорити про типізовані, уніфіковані, але й індивідуалізовані характеристики й набір виражальних мовно-стилістичних засобів медійної сфери, які активно досліджують фахівці в різних наукових традиціях. Так, зокрема, серед українських медіалінгвістів можна назвати О. А. Стишова, Л. І. Шевченко, А. О. Капелюшного, Д. В. Дергача, О. О. Кулініч, О. Я. Гоян, С. М. Велитченко, І. Є. Дубчак, Н. В. Пар- шук, М. Л. Штельмах та ін.

Наше дослідження стосується лексико-семантичної характеристики мови теленовин, зокрема особливостей функціонування метафор та перифразів у програмах "ТСН" та "ТСН особливе" ("1+1") та "Вікна" ("СТБ") за період 2013-2014 рр.

Як відомо, дослідження мови телевізійних каналів є на сьогодні актуальним у медіалінгвістичному дискурсі. Так, Т. Г. Добро- склонська зазначає, що новини, інформаційна аналітика, реклама та публіцистичні тексти, які в англомовній журналістиці прийнято об'єднувати загальною назвою "features", складають основу всього корпусу сучасної медіа-мови. Структуротвірними для медіамови, безумовно, є тексти новин, які можна вважати базовими текстами масової інформації. Поняття "базовий текст" засновано на цілій низці чинників, що дозволяють розглядати певний тип текстів як головний чи базовий для тієї або іншої галузі функціонування мови, оскільки саме в текстах цього типу найповніше, у "сконцентрованому вигляді", представлено всі основні риси та особливості певної сфери використання мови [4].

Новинні тексти найповніше реалізують одну з ключових функцій масової комунікації - інформативну, а також одну з базових функцій мови - повідомлення.

Мова телебачення перебуває в одному вимірі з одиницями семіотичного поля - зображення, звук, невербальні аспекти, які складають цілісний телевізійний витвір. У телевізійній мові зростає навантаження на слово: текст у жодному випадку не повинен дублювати "зображення", мати описовий характер [1].

Мова новин характеризується стійкими стилістичними ознаками, серед яких розглядаємо такі: клішованість мови текстів (стандартні конструкції, терміни та назви створюють ефект максимальної об'єктивності новинного тексту), велика кількість дієслівних словосполучень, поширеність використання пасивних конструкцій, системне використання тропів і різноманітних мовних фігур.

Як відомо, тропи та стилістичні фігури збагачують мову, роблять її яскравішою, емоційнішою, надають певного оцінного відтінку, позитивного чи негативного. Цікавим та показовим у такому разі є функціонування в мові теленовин метафор та перифразів.

Метафору вживають у тексті передусім з метою змалювання нових рис вже відомого для всіх предмета або явища. Також її використовують для формування уявлень не тільки про здобуті знання, але й про нові. А отже, метафора у ЗМІ не лише передає інформацію, а й надає їй емоційного забарвлення.

Медійні метафори відображають, зокрема, вплив розмовної, запозиченої та професійної лексики. Однак недоречним є захоплення використанням завеликої кількості метафор в мові ЗМІ, адже якщо метафора буде занадто складною та незрозумілою для аудиторії, то й сама суть висловлення та повідомлення не буде інтерпретованою аудиторією.

Як показали наші дослідження, мова "ТСН" та "ТСН особливе" телеканалу "1+1" відрізняється, причиною чого є, перш за все, їхня тематична відмінність. Якщо "ТСН" - це українські теленовини, спрямовані більшою мірою на висвітлення подій соціально-політичної та економічної тематики, то"ТСН особливе" - це новини, які висвітлюють шоу-бізнесові та громадські події. Зважаючи на це, у "ТСН" спостерігається частотне використання метафор, які стосуються політики, економіки, професійної діяльності, культури та мистецтва, законів природи. Деякі з них вживаються для додаткової експресивності, інші для вираження яскравого іронічного забарвлення: ешелон кандидатів; найпрозоріші вибори в історії (30 березня 2014); вибори без бруду (29 березня 2014); погорів на хабарі; родимки під прицілом (14 травня 2013); свинячий конгрес; мертвий сезон для мотоциклістів (21 травня 2014); деякі - з метою уникнення багатослівних описів: обраний голова; розжоване мистецтво; комунальний фонтан (13 травня 2013); випускний калькулятор (8 травня 2013).

У "ТСН особливе" метафори, серед яких багато авторських, вживаються переважно для підсилення експресивності, для збільшення позитивності чи негативності експресивного забарвлення, для динамічності мови та демонстрації авторської стилістичної вправності: палити власні нерви; без власних крил (24 квітня 2013); несмачний закон; хвостатий шопінг; ампутація будинків (5 травня 2013); дипломатичні танці; прозора Лобода (17 лютого 2014).

Отже, важливо зазначити, що метафори, які використовуються в текстах теленовин, є не так прийомами художнього відображення реальної дійсності, скільки засобами створення певної концептуальної системи, що відображає авторські інтенції. Багато метафор є новотворами, характерними лише для телеканалу "1+1".

У "Вікнах" телеканалу "СТБ" вживається помітно менше метафор, особливо якщо казати про авторські метафори. Загалом метафори тут використовують також з метою надання мові емоційного забарвлення, експресії, уникнення розлогих описів: здоровий банк (28 березня 2014); суд пішов (7 квітня 2014); сепаратизм не пройде (7 квітня 2014); чемпіон дає сигнал (5 квітня 2014); гаряча рада (8 квітня 2014).

Перифрази, у свою чергу, передбачають заміну номінативно - го компонента загальновідомим чи загальнозрозумілим зворотом, який у функції розширеного епітета характеризує особу чи об'єкт за їх певними характеристиками [3]. Поряд з метафорою, перифраз є одним з найуживаніших тропів в мові теленовин, адже він дозволяє влучно, експресивно та лаконічно схарактеризувати той чи той предмет, особу, явище. За допомогою цієї стилістичної одиниці виражаються поняття, які важко пояснити одним словом, що пов'язується з динамічністю та експресивністю, які властиві мові телебачення.

У "ТСН" бачимо різноманітні групи перифразів: а) антропо- німні: голова Харківщини, кандидат від опозиції - Михайло Добкін; найправіший кандидат - Дмитро Ярош (29 березня 2014); доктор "Пі" - Дмитро Слюсарчук (14 березня 2013); "принцеса Барбі" з Партії регіонів - Ольга Сисоєва (24 квітня 2013); б) топонімні: півострів невезіння, територія обману -півострів Крим; (29 березня 2014), в) відапелятивні: сепаратисти вихідного дня - мітингувальники за приєднання до Росії, які влаштовують свої мітинги на вихідних; велике переселення - переселення з Криму (29 березня 2014); найгучніший в історії Німеччини процес - процес над неонацистами (6 травня 2013); біла і пухнаста напасть, пухнаста заметіль - тополиний пух (20 травня 2013) та ін.

У "ТСН-особливе" зафіксовано такі групи перифразів:

а) антропонімні: найдорожчий український художник, еротичний Криволап - Анатолій Криволап (26 квітня 2013); наймолодший монарх сучасної Європи - монарх Нідерландів Віллем- Олександр (30 квітня 2013); галаслива наречена - Крістіна Агі- лера (17 лютого 2014); ректор-втікач - Петро Мельник (2 квітня 2014); пара хореографів - Дмитро Дігусар та Олена Шоптен- ко (4 червня 2013); інтерн Левін - Дмитро Ширакоїс (24 квітня

; особливі кореспонденти - кореспонденти "ТСН-особливе" (2 квітня 2014); б) відапелятивні: весілля для дорослих - весілля Чарлі Шина та Бретт Россі; британський Оскар - кіно- премія "Бафта" (17 лютого 2014); урядові колеса - урядові авті- вки (24 квітня 2014). Трапляються й цілі перифразичні ряди - золото партії; найбагатша жінка УВР; найбагатша комуністка України; народна обраниця - комуністка Оксана Калєтнік (25 квітня 2013); епатажний стиліст; король гламуру; летючий стиліст - Сергій Звєрев (24 квітня 2013) та ін. метафора перифраза теленовина мова

Перифрази у "Вікна" "СТБ" мають таку типологічну природу: а) антропонімні: міністр розбрату - Арсен Аваков; незламний полковник, справжній полковник - Юрій Мамчур (28 березня 2014); ВОНА просить - про Юлію Тимошенко (3 квітня 2014); головний міліціянт - Арсен Аваков (1 квітня; б) відапелятивні: переведені на материк - переведені з Криму студенти (31 березня 2014); життя в окупації - життя в Криму; перше крісло - президентське крісло.

Таким чином, твореннія новинних перифразів має яскраву екстралінгвальну мотивацію. Найбільшу кількість перифрастичних перенесень спостерігаємо відносно онімів, переважно, імен представників шоу-бізнесу, політиків, а також географічних назв. Відзначаємо, що політичних діячів у більшості випадків асоціюють з назвою партії, членом якої вони є. Також у перифразі може використовуватися символіка їх партії; досить часто перифраз виникає у зв'язку з різними випадками та скандалами, учасником яких був той чи інший політик.

Антропонімні перифрази, які стосуються зірок телебачення та естради, беруть за ядро асоціацію актора з фільмом та роллю, яку він грав. В основу перифразу може лягти ім'я зіграного ним персонажа або ж сама назва фільму. Співаків асоціюють з назвами їх пісень та музичних альбомів, також дуже часто перифрази виникають у зв'язку з зовнішнім виглядом артиста. В основу перифразу може лягти й подія, яка сталася з відомою людиною.

Можна зазначити, що в мові аналізованих нами теленовин доволі частотним є вживання перифразів-новотворів журналістами телеканалу.

Перифраз виникає у зв'язку з бажанням тележурналіста дати предметові, явищу чи дії емоційну оцінку. Перифраз є потужним засобом впливу на аудиторію, адже характеризує особу, явище або предмет з позитивної чи негативної сторони, тим самим нав'язуючи цю характеристику реципієнтам. Якщо ж ідеться про невідому або маловідому особу, подію або явище, то тоді в свідомості телеглядача обов'язково залишиться характеристика, яка була запропонована певним телеканалом.

Отже, дослідивши лексико-семантичний потенціал мови теленовин, визначаємо, що метафори та перифрази насичують мову теленовин більшою експресивністю та дають певну емоційну оцінку тим чи тим подіям, роблять мову каналу індивідуалізованою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Велитченко С. М. Массовая коммуникация. Специфические черты языка радио [Эл. ресурс ] / С. М. Велитченко. - Режим доступа: http://www.unesco.kz/ massmedia/pages/11_6.htm

2. Володина М. Н. Язык средств массовой информации. : [учебное пособие для вузов] / М. Н. Володина. - М. : Академический проект, 2008. - 700 с.

3. Дергач Д. В. Стилістика онімів в українських мас-медіа : [монографія] / Д. В. Дергач - К. : Київський університет, 2010. - 270 с.

4. Добросклонская Т. Г. Язык средств массовой информации : [учебное пособие] / Т. Г. Добросклонская. - М. : КДУ, 2012. - 116 с.

5. Урсул А. Д. Інформація та мислення [Текст] / А. Д. Урсул // Людина і наука, 2007. - № 10.

Размещено на Allbest.ru