Інформаційно-аналітичні, освітні та медіа-технології підвищення ефективності політики профілактики неінфекційних захворювань в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Рівненський державний гуманітарний університет, історико-соціологічний факультет (Рівне, Україна)

Інформаційно-аналітичні, освітні та медіа-технології підвищення ефективності політики профілактики неінфекційних захворювань в Україні

Постельжук Я., аспірант кафедри політичних наук



Досліджено вплив інформаційно-аналітичних, освітніх та медіа-технологій на політику профілактики неінфекційних захворювань, які є основним сегментом у структурі патологій здоров'я. Визначено основні їх позитивні та негативні аспекти під час процесу реалізації та інструментарій.

Ключові слова: технології, медіа-технології, здоров'я, діагностика, політика, профілактика, неінфекційні захворювання.



INFORMATION-ANALYTICAL, EDUCATIONAL AND MEDIA- TECHNOLOGIES OF IMPROVING THE EFFICIENCY OF THE POLICY OF PREVENTION OF NON-INFECTIOUS DISEASES

Postelzhuk Y.,

Rivne State University for the Humanities, Faculty of History and Sociology, post-graduate student of the Department of Political Science (Rivne, Ukraine)

The article deals with the influence of information-analytical, educational and media technologies on the policy of prevention of non-infectious diseases, which are the main segment in the structure of health pathologies. The research has identified main positive and negative aspects during the implementation process and needed tools.

Keywords: technologies, media technologies, health, diagnostics, policy, prevention, non-communicable diseases.

The rapid development of information and communication technologies provides an opportunity for the healthcare sector to change the applied tools in the segment of non-infectious diseases prevention policy. In the context of the coronavirus pandemic and quarantine, today's medicine is forced to begin the transformation of health methodologies in relation to the challenges posed by the pandemic.

This requires the integration of the whole industry into the dimension of digital technologies, and finally the introduction of completely new approaches (Nano-Bio-Info-Cogno-technologies) in treatment. The matrix platform, the «point» of assembly, so to speak, of this construct will be the creation of a single server center (electronic medical server), which will help to accumulate the necessary information online, and ultimately optimize the work of medical personnel with patients. This will allow creating a new model of medical personnel management and (if necessary) use all the potential base of opportunities available in the field of health care.

Making the medical process/management more technological (tele medicine or tele engineering) will create qualitatively new (systemic) opportunities to improve medical care, which should be understood as a whole mechanism of systemic organization and interaction of medical staff (and technological equipment) to provide medical care. At the same time, it should be based on academic and applied (legal, economic, clinical, etc.) proper conclusions with the use of electronic information and telecommunication technologies. Telecommunication technologies are (practically) the determining trigger for the transformation of the modern health care system in Ukraine and the evolution of its main mechanisms of implementation in general.



1. Постановка проблеми

Системний розвиток інформаційно-комунікативних технологій, створює нові можливості для трансформації сфери охорони здоров'я та політики профілактики захворювань зокрема. В такому аспекті, сучасна система медицини все більше використовує цифрові технології по створенню електронного медичного простору (як єдиного інформаційного поля) для взаємодії медичних закладів, медичного персоналу з пацієнтами, клієнтами медичних послуг тощо. Це (водночас) оптимізує організацію медичного обслуговування та управління медичним персоналом вцілому. Взагалі, сучасна технологічна революція створює якісно нові можливості з покращення медичної допомоги населенню, під якою слід «розуміти систему організації надання медичної допомоги, що ґрунтується на юридично, економічно, клінічно та етично обґрунтованому використанні та застосуванні комп'ютерних, електронно-інформаційних і телекомунікаційних технологіях» [20, c. 61].

Інформатизація та медіатизація системи медичної допомоги виступає однією з основ швидкого об'єднання та реформування усіх лікувально-профілактичних закладів України (як приватних, так і державних) і здійснення загально-державної політики у галузі охорони здоров'я країни вцілому. Застосування сучасних «медіа-технологій» надасть можливість оптимізувати усю наявну інфраструктуру та досягнути максимальної продуктивності в цьому напрямі. Також, одним із тригерів цього (моди на здоров'я та його збереження, зрештою прагнення до досконалості) є перфекціонізм. Останній є однією із ознак сьогочасної людини та допомагає їй у власному розвитку й життєвій конкуренції, зрештою в боротьбі за здобуття необхідних лише їй компетентностей. Зрозуміло, що цей сьогочасний тренд нав'язується через мас-медіа й лежить в мейнстрімі перфекціоністських тенденцій [35, с. 65].

Актуальність проблеми криється в розумінні вченими та дослідниками причин швидкого просування людства до можливостей цифрових технологій та пластичної інтеграції в них. Адже, відбувається своєрідний «зсув» наукової парадигми в якій основним провідником, інтегративним тригером цього процесу, так би мовити, виступають інформаційно-аналітичні, освітньо-цифрові та медіатехнології, які являють собою нову модель реалізації державної політики профілактики у сфері неінфекційних захворювань. Розкриття специфіки реалізації (інструменталізації) цього процесу та їх форм є своєрідним імперативом, що й актуалізує обране нами предметне поле дослідження.

Метою дослідження є з'ясування можливостей впливу інформаційно-аналітичних, освітніх і медіа-технологій на політику профілактики в Україні у сегменті неінфекційних захворювань. Завданням ж, означення наслідків впливу цифрових технологій та розкриття інструментів і форм їх реалізації.

Рівень вивченості проблеми. Українська академічна наука (як і російська зокрема) представлена багатьма працями у цій царині. Однак, вчені (переважно) реалізовували окремі напрями дослідження у сфері різних аспектів політики профілактики неінфекційних захворювань, що носить наближений проблемний контур. Серед українських науковців, це, наприклад, роботи Москаленко В. Ф. [26; 27; 28], Слабкого Г О. та Шафранського В. В. [30], Грузєвої Т С. [7; 8], Гульчій О. П. [9], Гутор Т Г [10], Сушко В. О. [33], Коблянської А. В. і Скляренко К. А. [17; 18], О. Горбась І. М [6]. Російських - Стрельникова А. А., Обрезан А. Г., Шайдакова Е. В. [32], Морозова М. А. [25], Масленникова Г. Я. й Оганова Р. Г. [22] тощо. Цінними для нас є праці й представників сучасної західної історіографії, серед яких роботи Joseph A. [43], Evered K. D., Whelan J. [38], Woolf S. H., Jonas S., Robert S., Kaplan-Liss E. [42; 41], Cassens B. J. [47], Becker D. M., Gardner L. B. [46].

Проте, більшість із них займалися (здебільшого) дослідженнями самої політики профілактики в тій чи іншій країні вцілому. І лише зрідка, можна віднайти ті, академічні наробки в яких безпосередньо висвітлюється проблематика впливу інформаційно-аналітичних і медіа-технологій на політику профілактики та її реалізацію в контексті неінфекційних захворювань.

2. Виклад основного матеріалу

Під «медіатехнологіями», слід розуміти глибоку інтеграцію різних інформаційно-телекомунікаційних технологій в єдину організаційну модель в сучасному медіа просторі. Її можна схарактеризувати як симбіоз різносторонніх методів передачі будь-якої інформації (графіки, тексту, звуку тощо) [45, р. 32] за сприяння преси, радіо, кіно, телебачення, інтернету, домашніх відеоцентрів, «які здатні поєднувати телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку» тощо [11, с. 165]. Для прикладу, Л. Данильчук, вважає, що «мас-медіа - це, насамперед, так звані засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса, носії зовнішньої реклами), по інфраструктурі яких інформаційне повідомлення доставляється, як правило великій кількості потенційних споживачів [11, с. 164].

Зрозуміло, що окреме місце в контексті розгляду медіа-технологій (як напряму реалізації політики профілактики різних захворювань) лежить у площині самого медіа-впливу, під яким слід розуміти можливість абсолютно різних «типів медіа-продукції (новинних повідомлень, реклами, медіа-кампаній тощо) ефективно впливати на аудиторію [11, с. 163]. Процес медіа-впливу - стверджує В. Недбай - містить два подібних рівні: створення й поширення інформаційних повідомлень, зрештою приєднання до повідомлень оціночних або нейтральних коментарів» [29, с. 13]. Слід згадати й про види спеціальних медіа-технологій - ефект «порядку денного», ефект «праймінгу», констатація факту й періодичність повторювання різної інформації, ефект психологічного шоку тощо [2, с. 12-13].

Взагалі, модель розвитку електронної системи охорони здоров'я та її ключові напрямки (з інформатизації медичної галузі), означено резолюцією ВООЗ А58/21 «Електронна охорона здоров'я». Згідно її концептуальної моделі, вона повинна стати наслідком впровадження змін у кожному напрямку системи охорони здоров'я, через покращення якості медичного обслуговування. Водночас, надати можливість доступу до медичної допомоги у важко доступних регіонах планети людям, що мають інвалідність чи похилий вік. Її реалізація - це впровадження медико-санітарних послуг, створення можливості доступу до справжніх фахівців і як наслідок, значне підвищення якості обслуговування людей в сфері охорони здоров'я [48]. Адже, пролонгація здоров'я людини є одним із визначальних індексів людського потенціалу у світі в цілому [14, с. 14].

Інтеграція інформаційних технологій в систему охорони здоров'я країни відбувається у призмі чинного законодавства України та регулюється розпорядженнями Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), указами президента України та ухвалами Кабінету Міністрів України (КМУ) [12, с. 245]. Для прикладу, наказ МОЗ № 261 від 26 березня 2010 р. «Про впровадження Телемедецини в закладах охорони здоров'я» [4, с. 75], що й створює можливість для телемедичного супровіду самого лікувально-діагностичного процесу, профілактики та скринінгу [34, с. 4], «телемоніторингу, амбулаторного медичного обслуговування (наприклад, домашня телемедецина), дистанційного навчання й освіти тощо [12, с. 250].

На думку вчених, світ наближається до так званої «точки технологічної сингулярності», в якій людство очікує раптова й докорінна зміна у всьому. Причиною цього є не контрольований розвиток нових технологій - конвергентних NBIC-технологій [44, р. 468]. Під ними (NBIC технологіями) варто розуміти конвергенцію нано-, біо-, інфо-, когно-технологій, що описані М. Роко і В. Бейбриджем у роботі під назвою «Converging Technologies for Improving Human Performance». Розмірковуючи над цим, вчені дійшли висновку, що основним його концептом є системно наростаючий (глибокий) синтез між різними науками та окремими технологічними галузями в контексті людської діяльності та інтелектуального потенціалу [16, с. 27]. Йдеться про нові види/типи медицини (квантово-голограмна/ регенеративна модель), що санкціонуватиме лікування й діагностику без будь-яких фармакологічних препаратів, а в майбутньому (взагалі) дозволить відмовитися від фармацевтичної індустрії (як такої) в цілому.

Це потребує значних державних асигнувань й передачі частини технологій у приватний сектор, де має відбутися пошук інвестора та абсорбція. Оскільки фінансове забезпечення академічних/освітніх досліджень (як і науково-технічних (тобто, експериментальних) має відбуватися згідно визначеної пріоритетності. Тому, особливо значущим є рівень освіченості, фаховості та компетентності тих, хто може отримати можливість їх прикладного застосування, чи стати кінцевим бенефіціаром таких технологій.

Тобто, йдеться про впровадження нової системи освіти, що зможе надати фахові знання та здобути компетентності у наступних областях, наприклад: 1) Створенню «стандартів і технологій щодо запровадження здорового способу життя; 2) Оволодіння технологіями з підвищення якості та безпеки продуктів харчування; 3) Вміння використовувати технології з створення молекулярно-діагностичних систем і терапевтичних засобів» [1, с. 38-39]. Таким чином, вкрай необхідними є академічні (прикладні) дослідження з проблеми інтеграції сучасної людини в глобальні процеси світу й повного цифрового освоєння останньою. Тому, якісна підготовка населення до фахової/продуктивної взаємодії «із сучасною системою медіа, формування у громадян медіаінформаційної грамотності та медіакультури (відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей)», дозволить покращити показники по не захворюваності неінфекційними захворюваннями в Україні, зрештою спростити скринінг і профілактику [19].

Близькість України до Європейського союзу (ЄС) і надання останнім науково-технічної підтримки, позитивно позначається й на реалізації Україною політики здоров'язбереження і профілактики неінфекційних захворювань. Тому, мусить відбутися системна розбудова нової освітньої моделі в сфері здоров'язбереження й запровадження владою світових стандартів по здоров'ю та їх впровадження у правову систему України. Таким чином, під розумінням освітніх технологій, слід розглядати не лише підвищення кваліфікації та можливості інтеграції медичного персоналу у світ новітніх технологій, але й впровадженням медико-політичного інструменталізму ІТ-технологій.

Мода на здоров'я закладається одночасно як зміною наукової парадигми, так і молодих поколінь, що прагнуть будувати означену модель на принципах естетики та перфекціонізму. Мода на здоров'я та красу транслюється (практикується) через різні соціальні мережі та відеохостенги, наприклад - Viber, YouTube, Facebook, Instagram) [31, с. 364], що підсилює тренд «завжди бути здоровим». Більше того, його адепти, постійно об'єднуються у «групи здоров'я» та навіть влаштовують змагання між собою через стрім у власних блогах, викладенні фотографій чи відеороликів [31, с. 365].

Вже сьогодні, ми можемо бачити системні прориви в цьому напрямку. Наприклад, практично більшість засобів масової інформації та мас-медіа активно прокламують нано-медицину (запрограмованих нано-роботів, що на клітинному рівні захищають організм людини від вірусів і фізичних пошкоджень); розумних смартфонів, що здатні (наприклад, через повітря шляхом вловлювання найменших вірусних частинок (самих) молекул)) виявити герпес, гепатит і рак; зробити «сенсорний» аналіз крові (так званий «укол ніжного дотику», що відразу надає можливість отримати 70 показників по останній й на ранній стадії виявити хворобу чи запобігти її розвитку). Сюди ж можна віднести мітілірування ДНК (модифікацію молекули ДНК без зміни самої нуклеотидової послідовності), через яке можна спрогнозувати можливий розвиток раку чи ризик виникнення важких вікових хвороб: діабету, серцево-судинних захворювань тощо та генну інженерію (перепрограмування самого коду хвороби, резервного копіювання пам'яті людини, сканерної діагностики, омолоджування за допомогою нано-технологій тощо [39]. А можливість реплікації «на 3D-принтері частини грудної клітки і ДНК людини», взагалі відкривають абсолютно нові можливості у цьому напрямку [31, с. 365].

Іншим прикладом, може слугувати репрезентація компаніями Nike, Apple, Fitbit «трекеру активності», який може (коли людина рухається) вказати на тривалість часу, вимірювати відстань яку пройшла людина, точно показувати обсяг «спалених» нею калорій та бистроту їх втрати [13].

Прокламація розумних девайсів та їх просування через медіа-технології у професійну/ профілактичну медицину та побутове дозвілля, дозволяють створити систему цілодобового моніторингу за здоров'ям людини. Наприклад, лише у 2019 р. з'явилась можливість мати такі техно-іновації, як: 1) бігові годинники-пульсометри - Gamin Forerunner та Mio Alpha II; 2) безпомилковий цифровий тонометр - Qardio QardioArm; 3) автономні/електронні терези для зменшення ваги - Qardio QardioBase Wireless тощо [21].

Більшість світових брендів (із виробництва смартфонів і планшетів) системно інтегрують до програмного забезпечення електронних девайсів ряд різних функцій медико-профілактичної та діагностичної направленості. Це закладає підвалини для трансформації інструментів охорони здоров'я в Україні та їх швидкого синтезу із новітніми технологіями. Ознакою завершення цього процесу є оптимізація роботи всіх закладів з охорони здоров'я та медицини з пацієнтами, комфорт і зручність отримання медичної допомоги останніми.

Йдеться, наприклад, про Apple Watch IV - надсучасний годинник, що може в реальному часі здійснити електрокардіограму чи показати власний пульс і кардіоритм людини. Компанія Microsoft системно застосовує/використовує різні інформаційні дані, неодноразово послуговуючись такими віртуальними платформами, як «Microsoft Azure, HealthCare NExT, Microsoft Genomics». Завдяки чому, техно-корпорації (як і їх провайдери) можуть раціонально скеровувати сервіс і послуги на заздалегідь визначені ними соціальні групи. В Україні теж створена уніфікована (електронна) модель щодо потрапляння на консультацію людиною до сімейного лікаря, що обраний/обрана нею [23].

Водночас, через перенасичення медіа-простору різною інформацією можна простежити у користувачів розчарування й зневіру, а також неможливість людьми знаходити необхідну лише їм інформацію, зрештою демонструвати вміння самотужки проектувати власні підходи до реалізації/отримання (послуг) у сфері якісної телемедицини [36].

Оскільки в Україні вже тривалий час запроваджуються різні інструменти з політики профілактики неінфекційних захворювань, то необхідною умовою їх реалізації є професійна, продуктивна «інформаційна політика й проведення масштабної роз'яснювальної роботи, щодо основних факторів ризику неінфекційних хвороб - тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорового харчування, недостатньої фізичної активності тощо, зрештою їх наслідків для здоров'я людини» [3]. Саме реалізація національно-державницької стратегії (щодо неінфекційних захворювань) дозволяє (практично) на третину зменшити завчасну смертність від діабету та раку, респіраторних ускладнень, різних серцево-судинних захворювань тощо.

Тому, реалізація політики профілактики в сфері неінфекційних захворювань є важливим елементом інформаційної державної політики. Вона потребує системності, послідовності та інноваційності у своїх підходах й інструментах реалізації, транслювання цих завдань/цінностей через державні, приватні інформаційні та медіа-технології, а також їх цифрові «продукти» [24]. Оскільки, вже сьогодні новітні смартфони можуть обстежити тіло людини та швидко виявити різні потенційні (хронічні) хвороби, тобто мають значно ширший програмно-практичний функціонал [37].

Сьогодні, практично у більшості країн ЄС виробленні власні моделі розвитку електронної системи охорони здоров'я. Наприклад, у 2011 р. світ побачив документ під назвою «Європейські країни на шляху до національної інфраструктури електронної охорони здоров'я» [40]. У ньому йдеться не лише про «Телемедецину» як таку, але й про імплементацію її нормативно-правової бази. Тобто, прийняття законів, що будуть захищати права пацієнтів, їх особисті дані, таємницю історію хвороби тощо. Серед країн, що вже зробили це - Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Великобританія, Франція та ін. А в таких країнах як Італія, Іспанія, Швейцарія, необхідною є навіть згода самого пацієнта щодо електронної форми - фіксації історії його хвороби [12, с. 255].

Водночас слід зробити застереження щодо деструктивного впливу медіа-технологій на свідомість і здоров'я людини [5]. Оскільки, великі фармацевтичні компанії та фармакологічні концерни, можуть вдаватися до маніпулятивного впливу свідомістю людини з метою реалізації власної продукції, просування неякісних вакцин з профілактичною метою, зрештою просто прагнучи збільшити власні прибутки [15, с. 8]. Саме тому, механізмом гарантування людського здоров'я (в мас-медійному «шлюзі») має стати, насамперед, медійна грамотність, яка гарантуватиме об'єктивне сприйняття інформаційно-медійного контенту в медико-профілактичних цілях [15, с. 10]. В такому аспекті, сучасні медіа також розширюють доступ населення до знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, засоби діагностики, профілактики та лікування захворювань через телебачення (спеціальні передачі, ТВ-канали тощо) і Інтернет (сайти, Інтернет-телебачення, YouTube-канали).

неінфекційний захворювання медіа профілактика



Висновки

Таким чином, технології сучасних медіа активно вливають на формування ціннісних орієнтирів сучасної людини та виступають одним із напрямів реалізації політики профілактики захворювань. Вони можуть носити як позитивні (зручність, доступність, швидкість отримання сучасних медико-технологічних інструментів: телемедицина, телемедичний супровід, скринінг тощо), так і негативні аспекти (маніпуляція рекламою - неякісні ліки, недостатність регламентації (імплементації) медичного законодавства в країні, недобросовісною діяльністю самих ЗМІ на фоні відсутності валеологічної та медіа-грамотності людей.



Список використаних джерел

1. Аналітична довідка. Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та отримані результати у 2018 р. Київ, 2019. - 58 с.

2. Бондар О. В. Медіатехнології. Необхідність критичного мислення у сфері візуальної медіа продукції // Медіакультура особистості / Упор. Т П. Крячко. За наук. ред. В. І. Шуляра. Миколаїв: ОІППО, 2016. С. 9-13.

3. В Україні запускають кампанію здорового способу життя. URL: https: //www.ukrinform. ua/rabric-society/2508810-v-ukraini-zapuskaut- kampaniu-zdorovo go-obrazu-zitta.html. (дата перегляду 14.07.2020).

4. Владзимирський А. В. Телемедецина в системі менеджменту та організації охорони здоров'я: навч. посіб. Донецьк: Вид. «Ноулідж», 2012. С. 75.

5. Вплив засобів масової інформації на здоров'я. URL: http: //www._authorstream.com/Presentation/ Artem Denezhnyy. (дата перегляду 14.07.2020).

6. Горбась І. М. Профілактика хронічних не- інфекційних захворювань - реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні // Український кардіологічний журнал. 2009. № 3. С. 6-11.

7. Грузєва Т. С. Імплементація рекомендацій ВООЗ з впровадження сучасних профілактичних технологій в освітні програми підготовки фахівців первинної ланки охорони здоров'я // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. 2015. № 2. С. 116.

8. Грузєва Т. С. Моніторинг проблем, пов'язаних з неінфекційними захворюваннями, як основа профілактичних стратегій та програм дій // Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно- епідеміологічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2016 рік. К., 2017. С. 492-502.

9. Гульчій О. П. Інноваційні технології профілактики і контролю НІЗ як пріоритетний напрям охорони громадського здоров'я і демократизації медицини // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. 2015. № 2. С. 102-103.

10. Гутор Т. Г. Система моніторингу здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги як якісний механізм переорієнтації роботи лікарів на організацію профілактичних заходів // Україна. Здоров'я нації. 2013. № 3. С. 28-34.

11. Данильчук Л. О. Теорія і методика соціальної профілактики торгівлі людьми, засобами інформаційно-комунікаційних технологій [Текст]: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.05 / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2018. 544 с.

12. Державна політика у сфері охорони здоров'я: кол. моногр.: у 2 ч. / [кол. авт.; упоряд. проф. Я. Ф. Радиш; передм. та заг. ред. М. М. Бі- линської, Я. Ф. Радиша]. К. НАДУ, 2013. Ч. 1. С. 250-251.

13. Ера ґаджетів. URL: https: //24tv.ua/projects/ wearables/#glasses. (дата перегляду 25.06.2020).

14. Загальна теорія здоров'я та здоров'язбереження. Колективна монографія / за заг. ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Харків: Вид. Рож- ко С. Г., 2017. 448 с.

15. Зайко Л. Я. Мас-медіа як чинник формування суспільної свідомості: соціально-філософський аналіз: автореф. дис. ... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Леся Яківна Зайко; Житомир. держав. ун-т ім. І. Франка. Житомир, 2019. - 17 с.

16. Іванов С., Іванова Л. Напрями формування медіаінформаційної компетентності // Збірник статей V міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2017. С. 27-36.

17. Коблянська А. В. Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації» як підґрунтя розробки національного плану дій боротьби з НІЗ // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. 2015. № 2. С. 120-121.

18. Коблянська А. В., Скляренко К. А. Сучасні вимоги до державної політики у сфері охорони довкілля та здоров'я дітей: досвід та рекомендації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я // Довкілля та здоров'я. 2016. № 1. С. 68-72.

19. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). URL: https: //ms.detector.media/ mediaosvita/post/16501/2016-04-27-kontseptsiya- vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukraini-nova-redakts. (дата перегляду 21.06.2020).

20. Лобас В. М. Електронні засоби державного управління охороною здоров'я: навч. посіб. / В. Б. Лобас, А. В. Владзимирський, В. В. Мозговой. - Донецьк: Вид-во «Ноулідж», 2012. С. 61.

21. Лучшие гаджеты для здоровья 2019 г. URL: https: //ilounge.ua/review/ luchshie-gadzhety-dlya-zdorovya. (дата перегляду 25.06.2018).

22. Масленникова Г. Я., Оганов Р. Г. Выбор оптимальных подходов к профилактике неинфекционных заболеваний в рамках международного сотрудничества // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2018. N 1.С. 4-9.

23. Медицина і технології від Alphabet, Amazon, Apple і Microsoft. Неділя, 23 Сентября, 2018. URL: //kfund-media.com/ru/medytsyna-y-tehnologyy-ot- alphabet -amazon-apple-y-microsoft/. (дата перегляду 21.06.2020).

24. Медіа-технології Рух ДОП України. Офіційна сторінка Руху студентських Дружин Охорони Природи України. URL: http://pryroda.in.ua/ dop /oxorona-prirodi-v-misti/chastina-2-shlyaxi- virishennya-problem/media-texnology. (дата перегляду 25.06.2020).

25. Морозов М. А. Здоровый образ жизни и профилактика заболеваний. Учебное пособие. - 2-е изд., испр. и доп. Санкт-Петербург: СпецЛит, 2013. 310 с.: ил.

26. Москаленко В. Ф. Концептуальні підходи до формування сучасної профілактичної стратегії в охороні здоров'я: від профілактики медичної до профілактики соціальної. К.: Авіцена, 2009. 238 с.

27. Москаленко В. Ф. Формування глобальної комплексної інтегральної міжсекторальної системи профілактики - інноваційний підхід до вирішення сучасних проблем громадського здоров'я // Журн. Академії мед. наук України. 2009. № 3. С. 516-542.

28. Москаленко В. Ф., Гульчій О. П. Промоція здоров'я та профілактика захворювань // Громадське здоров'я. Вінниця, 2013. С. 124-142.

29. Недбай В. В. Інноваційні медіа-технології в системі політичних комунікацій: автореф. дис. ... док. політ. наук: 23.00.02; Одеська юридична академія. Одесса, 2012. 32 c.

30. Слабкий Г О., Шафранський В. В. Профілактика як стратегічний напрямок ефективної діяльності системи охорони громадського здоров'я // Здоров'я суспільства: науково-практичний журнал міжнародної громадської організації Міжнародна асоціація «Здоров'я суспільства». 2017. Т 6, № 1/2. С. 80-86.

31. Співак М. В. Державна політика здоров'язбереження: світовий досвід і Україна: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Ко- рецького НАН України; Видавництво «Логос», 2016. - 536 с.

32. Стрельников А. А, Обрезан А. Г., Шайда- ков Е. В. Скрининг и профилактика актуальных заболеваний: руководство для врачей. Санкт- Петербург, СПБ.: СпецЛит, 2012. 540 с.

33. Сушко В. О. Досвід профілактики НІЗ серед груп населення, які зазнають дії професійного ризику // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. 2015. № 2. С. 122-123.

34. Федько О. А. Здоров'я як предмет державної політики: проблеми управління. (дата перегляду 02.06. 2020).

35. Чепурна Г. С. Мас-медіа як чинник формування перфекціонізму молоді // Збірник статей V міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2017. С. 65-69.

36. Як нові технології змінять медицину майбутнього. URL: https:_//bigg ggidea.com/practices/ yak-novi-tehnologi-zminyat-meditsinu. (дата перегляду 14.07.2020).

37. 5 новітніх гаджетів для здоров'я (11.01.2017) МЕДІАТЕКА. URL: https://www.dw.com/uk/5%D0%BD%D0%85-видео. (дата перегляду22.06.20).

38. David Evered, Julie Whelan The Value of Preventive Medicine. Perspectives on health promotion and disease prevention in the United States. John Wiley and Sons, 14 septem. 2009. 192 p. URL: https: // books.google.com.ua/books? id=yohulwECAMwC &hl=ru&source=gbs_navlinks_s. (дата звернення: 14.02.2019).

39. Digital & Медицина: информационные технологии на пороге вечной жизни 14.10.2016: URL: DIGITAL, БЛОГ https://ndm.agency/blog/dig- ital-medicine. (дата звернення: 16.01.2020).

40. European countries on their journey towards national eHealth infrastructures - Final European progress report / Karl A. Stroetmann, Jцrg Artmann, Veli N. Stroetmann with Denis Protti, Jos Dumortier, Sarah Giest, Uta Walossek and Diane Whitehouse // European Commission. DG Information Society and Media, ICT for Health Unit. - 2011. January. URL: http://www.ehealth-strategies.eu/report/eHealth_ Strategies_Final_Report _Web.pdf. (дата звернення: 16.01. 2020).

41. Health Promotion and disease prevention in clinical practice / [edited by] Steven H. Woolf, Steven Jonas, Evonne Kaplan-Liss - 2 nd ed. Lippincott Williams & Wilkins, 2008. 613 p.

42. Health promotion and disease prevention in clinical practice / editors, Steven H. Woolf, Steven Jonas, Robert S. Т 434. Lawrence Lippincott Williams & Wilkins, 1996. 631 p.

43. Joseph A. Knight A Crisis Call for New Preventive Medicine: Emerging Effects of Lifestyle on Morbidity and Mortality. World Scientific, 2004. 760 p.

44. Mihail C. Roco, Bainbridge W. S. Converging Technologies for Improving Human Performance: Nanotechnology, Biotechnology, Information Technology and Cognitive Science. Springer-Science & Business Media, B.V, 2003. P. 468.

45. Potter, W. James (2008). Arguing for a general framework for mass media scholarship. SAGE. P. 32.

46. Prevention in Clinical Practice / edited by Daniel M. Becker and Laurence B. Gardner. Springer Science. Business Media, 6 December. 2012. 468 p.

47. Preventive medicine and public health / [edited by] Brett J. Cassens. - 2 nd ed. Lippincott Williams & Wilkins, 1992. 505 p.

48. WHO.58.28 eHealth Resolution / Health Academy. URL: https:_//www._who.int/healthacademy/ news/en/. (дата звернення: 16.01. 2020).

References

1. Analytical reference. Implementation of priority areas of science and technology development and results obtained in 2018. Kyiv, 2019. - 58 p.

2. Bondar OV Media Technology. The need for critical thinking in the field of visual media products // Media culture of the individual / Emphasis. TP Kry- achko. For science. ed. VI Shulyar. Mykolaiv: OIPPO, 2016. P. 9-13.

3. A healthy lifestyle campaign is being launched in Ukraine. URL: https: //www.ukrinform.ua/ru- bric-society/2508810-v-ukraini-zapuskaut-kampa- niu-zdorovo go-obrazu-zitta.html. (revision date 14.07.20).

4. Vladimirsky AV Telemedicine in the system of management and organization of health care: textbook. way. Donetsk: Ed. Knowledge, 2012. P. 75.

5. The impact of the media on health. URL: http: // www.authorstream.com/Presentation/Artem Denezhnyy. (revision date 14.07.2020).

6. Gorbas IM Prevention of chronic non-communicable diseases - a real way to improve the demographic situation in Ukraine // Ukrainian Journal of Cardiology. 2009. № 3. S. 6-11.

7. Gruzeva TS Implementation of WHO recommendations for the introduction of modern preventive technologies in educational programs for the training of primary health care professionals // Eastern European Journal of Public Health. 2015. № 2. S. 116.

8. Gruzeva TS Monitoring of problems associated with non-communicable diseases as a basis for preventive strategies and action programs // Annual report on public health, sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. 2016. K., 2017. S. 492-502.

9. Gulchiy OP Innovative technologies of prevention and control of NCDs as a priority area of public health and democratization of medicine // Eastern European Journal of Public Health. 2015. № 2. S. 102-103.

10. Gutor TG The system of monitoring the health of the population at the level of primary health care as a qualitative mechanism for reorientation of doctors to the organization of preventive measures // Ukraine. The health of the nation. 2013. № 3. S. 28-34.

11. Danilchuk LO Theory and methods of social prevention of human trafficking, means of information and communication technologies [Text]: dis. ... Dr. Ped. Sciences: 13.00.05 / Ternopil. nat. ped. Univ. V Hnatyuk. Ternopil, 2018. 544 p.

12. State policy in the field of health care: col. monograph: у 2 ч. / [кол. avt.; order. prof. J. F. Radish; foreword and general ed. MM Bilynska, JF Radysh]. K. NADU, 2013. Ch. 1. S. 250-251.

13. The era of gadgets. URL: https: //24tv.ua/projects/wearables/#glasses. (revision date 25.06.2020).

14. General theory of health and health. Collective monograph / for general. ed. prof. Yu. D. Boychuk. Kharkiv: Ed. Rozhko SG, 2017. 448 p.

15. Zaiko L. Ya. Mass media as a factor in the formation of public consciousness: socio-philosophical analysis: author, dis. ... cand. philosopher. Sciences: 09.00.03 / Lesya Yakivna Zaiko; Zhytomyr. states. Univ. I. Franko. Zhytomyr, 2019. - 17 p.

16. Ivanov S., Ivanova L. Directions of formation of media information competence // Collection of articles of the V international scientific-methodical conference “Practical media literacy: international experience and Ukrainian perspectives”. Kyiv: Free Press Center, Academy of the Ukrainian Press, 2017. P. 27-36.

17. Koblyanskaya AV Intersectoral comprehensive program “Health of the Nation” as a basis for the development of a national action plan to combat NCDs // Eastern European Journal of Public Health. 2015. № 2. S. 120-121.

18. Koblyanskaya AV, Sklyarenko KA Modern requirements for public policy in the field of environment and child health: the experience and recommendations of the World Health Organization // Environment and Health. 2016. № 1. S. 68-72. (revision date 02/14/2019).

19. The concept of introducing media education in Ukraine (new edition). URL: https: //ms.detector.media/mediaosvita/post/16501/2016-04-27-kontseptsiya- vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukraini-nova-redakts. (revision date 21.06.2020).

20. Lobas VM Electronic means of public administration of health care: textbook. way. / VB Lobas, AV Vladimirsky, VV Mozgovoy. - Donetsk: Knowledge Publishing House, 2012. P. 61.

21. The best gadgets for health in 2019. URL: https: //ilounge.ua/review/ luchshie-gadzhety-dlya- zdorovya. (revision date 25.06.2018).

22. Maslennikova G. Ya., Oganov RG The choice of optimal approaches to the prevention of non-communicable diseases in the framework of international cooperation // Cardiovascular therapy and prevention. 2018. N 1.С. 4-9.

23. Medicine and technology from Alphabet, Amazon, Apple and Microsoft. Sunday, September 23, 2018. URL: //kfund-media.com/ru/medytsyna-y- tehnologyy-ot-alphabet -amazon-apple-y-microsoft /. (revision date 21.06.2020).

24. Media technologies Movement DOP of Ukraine. Official page of the Movement of Student Wives of Nature Protection of Ukraine. URL: http:// pryroda.in.ua/dop / oxorona-prirodi-v-misti / chastina- 2-shlyaxi-virishennya-problem / media-texnology. (revision date 25.06.2020).

25. Morozov MA Healthy lifestyle and disease prevention. Textbook. - 2nd ed., Corrected. and ext. Saint- Petersburg: SpetsLit, 2013. 310 p.: ill.

26. Moskalenko VF Conceptual approaches to the formation of modern preventive strategy in health care: from medical prevention to social prevention. K.: AB^eHa, 2009. 238 c.

27. Moskalenko VF Formation of a global integrated integrated intersectoral system of prevention - an innovative approach to solving modern public health problems // Journal. Academy of Med. Sciences of Ukraine. 2009. № 3. S. 516-542.

28. Moskalenko VF, Gulchiy OP Health promotion and disease prevention // Public Health. Vinnytsia, 2013. S. 124-142.

29. Nedbay VV Innovative media technologies in the system of political communications: author, dis. ... doc. flight. Science: 23.00.02; Odessa Law Academy. Odessa, 2012. 32 p.

30. Slabky GO, Shafransky VV Prevention as a strategic direction of effective activity of the public health system // Public Health: scientific-practical journal of the international public organization International Association “Public Health”. 2017. T. 6, № 1/2. Pp. 80-86.

31. Spivak MV State policy of health preservation: world experience and Ukraine: monograph. Kyiv: Institute of State and Law. VM Koretsky NAS of Ukraine; Logos Publishing House, 2016. - 536 p.

32. Strelnikov AA, Obrezan AG, Shaidakov EV Screening and prevention of topical diseases: a guide for doctors. St. Petersburg, St. Petersburg.: СпeцПнт, 2012. 540 c.

33. Sushko VO Experience of NCD prevention among groups at risk of occupational risk // Eastern European Journal of Public Health. 2015. № 2. S. 122-123.

34. Fedko OA Health as a subject of public policy: management problems. (revision date 02.06. 2020).

35. Chepurna GS Mass media as a factor in the formation of youth perfectionism // Proceedings of the V International Scientific and Methodological Conference “Practical Media Literacy: International Experience and Ukrainian Perspectives”. Kyiv: Free Press Center, Academy of the Ukrainian Press, 2017. P. 65-69.

36. How new technologies will change the medicine of the future. URL: https: // bigg ggidea.com/ practices/yak-novi-tehnologi-zminyat-meditsinu. (revision date 14.07.2020).

37. 5 newest gadgets for health (11.01.2017) MEDIATEKA. URL: https://www.dw.com/ uk/5%D0%BD%D0%85-video. (revision date

Размещено на Allbest.ru

...