Друкарня Бердичівського монастиря Босих кармелітів: історія та видавнича діяльність 1758-1844 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рец. на: ІРИНА ЦІБОРОВСЬКА- РИМАРОВИЧ.

Друкарня Бердичівського монастиря Босих кармелітів. Історія та видавнича діяльність 1758-1844

кандидат історичних наук

Київ

Книга присвячена висвітленню діяльності друкарні Бердичівського монастиря босих кармелітів впродовж майже ста років. Автор поєднала вивчення історії друкарні із книгознавчим аналізом її видань й визначила жанр праці, як бібліографічну монографію. Це багатопланова робота, перша у вітчизняній історіографії, оскільки, як пише автор, проблема «не була актуальна у радянській атеїстичній гуманітарній науці». Друкарня обслуговувала в першу чергу католицьку церкву Правобережної України, видавала продукцію переважно релігійного характеру польською та латинською мовами. Але діяльність її є невід'ємною частиною культурних та релігійних рухів на українських землях і тому заслуговує на всебічне дослідження та оцінку. Автор для написання праці використала велику кількість різноманітних за видом як історичних джерел, так і книгознавчих методик. Для цього в першу чергу ставилося на меті виявити, описати і ввести у науковий обіг всі наявні на теренах України примірники бердичівських видань. Згадані також й ті, що є в бібліотеках і музеях Польщі, Литви, Білорусі, Росії. З цією метою опрацьовувалися як друковані, так і рукописні каталоги та інвентарі бібліотек. Автор залучила до аналізу 1180 примірників 929 бердичівських видань.

В монографічній частині комплексно висвітлено історіографію проблеми, аналізуються праці як польських, так і вітчизняних дослідників, які приділяли увагу діяльності друкарні, зокрема, найновіші дослідження члена Ордену босих кармелітів о. Б.Ю. Ваната. Ірина Ціборовська зазначає, що опублікований у його праці каталог видань в цілому «представляє репертуар продукції друкарні», але описаний не за усталеними сучасними книгознавчими методиками. Вона відзначає вклад у дослідження проблеми Я. Запаски та Я. Ісаєвича. Діяльність друкарні викладено в контексті історії монастиря від часу заснування до його ліквідації Російською імперією в 1866 р. Фундатором обителі був представник відомого шляхетського православного роду Тишкевичів Януш Федорович, який прийняв католицизм. Висвітлюються основні віхи в історії монастиря, його організація та матеріальне забезпечення, історія чудотворної ікони Бердичівської Божої Матері, коронація якої відбулася в 1756 р., та її подальша доля. Зазначається, що основним завданням Ордену була місіонерська, апостольська та просвітницька діяльність. Наприкінці XVIII ст. в процесі реорганізації шкільної освіти в Речі Посполитій при монастирі діяли п'ятикласна школа з розширеною програмою, кількість учнів якої становила 120 осіб, духовна семінарія Ордену, утримувалася монастирським коштом капела і аптека. друкарня книгознавчий художній календар

Далі увага автора зупиняється на історії заснування та діяльності друкарні. Публікується латинською мовою і у авторському перекладі оригінал дарчої грамоти польського короля Августа ІІІ від 1758 р. Висвітлюється організація видавничої справи в монастирі, розподіл службових обов'язків, вказані префекти (директори), які відповідали за роботу друкарні. Показано шлях проходження книги від попереднього розгляду до публікації, обов'язковість дозволу цензора на кожне видання, після чого книгу передавали в друкарню. Співставляючи різноманітні джерела, автор вирахувала, що друкарня видала 929 видань, з них близько половини у ХVIII ст. Наочно це показано у таблицях, що відображають інтенсивність діяльності друкарні в різні періоди.

Значну увагу приділено аналізу репертуару видань. Враховуючи специфіку друкарні, основною її продукцією була релігійна література: молитовники, літургійні книги, теологічні праці, агіографічна література, проповіді, церковні календарі. Значне місце посідали видання, присвячені культу Діви Марії. Серед них приділено увагу публікації української духовної пісні «Взиваєт Тебе ціла Україна, Діво Царице, надеждо єдина», надрукованої латинським шрифтом, у виданні «Obrona Polskiej Korony od granic Ukrainskich Marya w Berdyczowskim Obrazie...» (1760), присвяченому коронації чудотворної ікони Бердичівської Богородиці. Ця пісня, як пише автор, є «маловідомим зразком української духовної поезії середини XVIII ст.» (с. 86). Поряд із цим видавалася й світська література: історичні і художні твори, шкільні підручники, господарські календарі, які користувалися великим попитом серед різних верств населення. Основними мовами видань були польська, частково латинська. Інколи видання були двомовними, де поряд з польською як друга мова фігурували російська, французька або німецька.

Автор наводить кількісну характеристику основних груп видань, вказує місце зберігання примірників, відзначає їх особливості: варіанти титульних аркушів, наявність присвят, художнє оформлення. Детально аналізуються видання художньої літератури. Зокрема, автору вдалося, шляхом порівняльного аналізу друкарських особливостей, аргументовано довести, що один примірник опери-драми польського літератора епохи Просвітництва В. І. Маревича «Polusia corka Kolodzieia, czyli wolnosc oswobodzona. Opera tragiczna w dwoch aktach» (1789 р.), який зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, був надрукований у Бердичеві (с. 106). У бібліографії це видання фігурує без зазначення місця друку.

Значну увагу приділено і історико-книгознавчому аналізу різного роду календарів, що видавалися Бердичівською друкарнею. Серед них -- політичні календарі (1760-1792 рр.), які містили на своїх сторінках інформацію про світських і духовних урядовців Речі Посполитої, а також про європейське політичне життя. Але найбільшою популярністю, як зазначає автор, користувалися господарчі календарі, які подавали відомості з різних галузей знань -- агротехніки, економіки, медицини, ветеринарії та ін. Наприкінці ХУШ -- початку ХІХ ст. вони перевидавалися у Харкові російською мовою. Опубліковано цікаві сентенції та рими з господарчих календарів. Представлено також і книгознавчий аналіз навчальної літератури: букварів, граматик та розмовників з німецької, французької, польської, російської мов, підручників арифметики.

В монографії всебічно висвітлено і художнє оформлення бердичівських видань, зазначається, що раніше цей аспект не був об'єктом спеціальних книгознавчих досліджень. Автор характеризує діяльність відомих бердичівських граверів Ф. Раковецького, Т. Троцкевича та львівського гравера і друкаря І. Филиповича, який співпрацював із Бердичівською друкарнею. Аналізує техніку друкарства, оформлення, прикраси, зокрема, ініціальні літери, заставки, кінцівки та віньєтки, гравюри, відзначає найбільш ілюстровані видання. Цікавим є порівняльний аналіз прикрас бердичівських друків із західноєвропейськими виданнями.

Значна увага приділена розповсюдженню та побутуванню бердичівських видань. Цей аспект досліджується на основі провенієнцій та като- логів різного типу бібліотек -- від монастирських до приватних та навчальних закладів. Автор скрупульозно дослідила каталоги бібліотек низки католицьких монастирів різних орденів та греко-католицьких василіан, що діяли на території Київського, Брацлавського, Волинського та Подільського воєводств, а пізніше Київської, Волинської та Подільської губерній. У полі зору були і видання, які опинилися в різних установах після 1917 р. Аналізується репертуар друкарської продукції Бердичівської друкарні як релігійного, так і світського характеру. Це казання, теологічні праці, видання, пов'язані з культом Діви Марії та діяльністю Ордену босих кармелітів. Вказується і кількість примірників тих чи інших видань у монастирських та приватних бібліотеках. Надається інформація про власників книжок, зокрема, дати життя, посади, родові герби, публікуються вкладні та дарчі записи польською, часто латиною, які автор перекладає. Вказуються місця зберігання бердичівських примірників за сучасним територіальним поділом, що важливо.

Акцентується увага на побутуванні світських видань, серед них праць бельгійського філософа Ю. Ліпсія (1547-1606). Його книга польською мовою «Rozumna rada do nachelionej Ojczyznie do upadku...», видана у 1783 р., знаходилася у книгозбірнях польського короля Станіслава Августа Понятовського, Львівського університету, у приватних бібліотеках Стажинських, Баворовських, Мікошевських (с. 160). Інша праця цього ж автора «Uwagi i przyklady politycznie o cnotach i ulomnosciach wielkich ludzi» (1790) також була відома читачам. Поширювалися видання праці давньоримського історика Корнелія Непота, книги з історії. Багатоплановість дослідження обумовила в деяких випадках незначні повторення, як, наприклад, з інформацією про побутування праць Ю. Ліпсія (с. 160, 169).

Значна увага приділена джерелознавчому аналізу і господарчих календарів, яких збереглося небагато. Автор аналізує п'ять бердичівських календарів, піднесених київському і галицькому митрополиту Євгенію (Болховітінову), які зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Бердичівські господарські календарі поширювалися і у Лівобережній Україні, про що йдеться в монографії.

Другу частину книги складає каталог видань бердичівської друкарні та наявних примірників. Опис йде за хронологією від 1760 р. до 1864 р. Додано список бердичівських видань, в яких відсутній рік друкування або рік і місце. Всього описано 929 видань. Потрбно віддати належне автору в тому, що, ретельний книгознавчий опис враховує всі параметри: повну назву книги, рік видання, формат, кількість сторінок, наявність передмов, присвят, провенієнції, бібліографію, художнє оформлення, оправу, місце зберігання. Вказуються друкарські особливості набору. Автор віднайшла і ввела в науковий обіг примірники, що раніше не були атрибутовані як бердичівські видання або ж мали фіктивні вихідні дані. Вона встановила невідомі до цього часу місця зберігання, різні варіанти деяких видань, присвят, передмов, титульних аркушів тощо. Підібрані ілюстрації наочно демонструють високий художній рівень бердичівських друків. До каталогу додано абетковий покажчик виданих книг, списки архівних та опублікованих джерел, покажчик імен та провенієнцій.

Необхідно відзначити високу поліграфічну якість книги, яка добре ілюстрована заставками, кінцівками, віньєтками, орнаментом з бердичівських видань. Загалом, дослідження є значним внеском в історію книгодрукування в Україні.

Размещено на Allbest.ru