Сучасні тенденції в німецькому альтернативному мас-медійному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні тенденції в німецькому альтернативному мас-медійному дискурсі

Бондаренко Юлія

Бондаренко Юлія, канд. наук. із соц. комунік., викладач, Сумський державний університет

Ключові слова: альтернативна преса, Інтернет-медіа, конвергентність, партиципарна модель комунікації.

MODERN TRENDS IN THE GERMAN ALTERNATIVE MASS MEDIADISCOURSE

Вивчення досвіду Німеччини в контексті розвитку альтернативних періодичних видань важливий для української науки, оскільки він є унікальним на мас-медійному європейському просторі. Дослідження цієї преси, а саме її сучасних тенденцій, дозволить у подальшому екстраполювати результати на український мас-медійний ринок.

Розгляд сучасних тенденцій у німецькому альтернативному мас-медійному дискурсі в українському журналістикознавстві є новим. Це питання ще не розглядалось у теорії соціально-комунікаційних досліджень.

Альтернативна преса як особливий різновид мас-медійної діяльності, незважаючи на значну соціокомунікаційну роль, досі не стала об'єктом наукових студій українських медіадослідників. Окремих аспектів еволюції, особливостей функціонування, типології альтернативної преси торкалися такі зарубіжні вчені, як В. Бейвель, У. БекесХ. Бромбах, Н. Бютефюр, К. Вайхлер, Й. Дорер, Т. Еберт, Е. ЙессеБ. Кес- маєр, Г. Кеттлер, Г. Ладштетер, П. Локк, К. Нітц, Ф. Нойман, К. Ойрих, Х. Пюрер, Б. Хюттнер, О. Ярен та інші. Їхні роботи поглиблюють науковий дискурс із питань альтернативної преси, засвідчують значущість цього типу ЗМІ, проте не утворюють системного дослідження.

Мета статті - з'ясувати сучасні тенденції в німецькому альтернативному мас- медійному дискурсі.

Завдання дослідження - з'ясувати причини переходу традиційних альтернативних ЗМІ в онлайн-режим та висвітлити типологію альтернативних інтернет-медіа.

Об'єкт дослідження - альтернативна преса як сегмент мас-медійної системи Німеччини. Предмет дослідження - сучасні тенденції в німецькому альтернативному мас-медійному дискурсі, а саме реалізація альтернативного ринку медіа в інтернет-просторі.

У німецькій медіа-системі за альтернативною пресою закріпилось таке визначення: «Це газети і журнали демократично структурованих редакційних колективів на самоврядних підприємствах, які працюють за принципом відшкодування витрат і відмови від реклами. Вони переслідують мету створення Gegenцffentlichkeit (контргромадськості), функціонують на противагу традиційній пресі» [1, с. 151-153].

Альтернативні друковані видання, як і будь-які інші засоби масової інформації, чутливо реагують на зміни, що відбуваються в мас-медійному просторі. Із середини 90-х рр. ХХ ст. ЗМІ зазнали значного впливу цифрових технологій, які призвели до трансформації ринку медіа, особливо це стосується друкованого сегмента. Віртуалізація інформаційного простору зумовила зменшення ролі преси. Щоб «вижити», вищезазначений різновид мас-медійної діяльності був змушений поступитися експансії цифрових технологій, прийняти правила існування, що диктував дигітальний інформаційний ринок. Є. Подставко так пояснює причини переходу традиційних ЗМІ в онлайн-режим:

- по-перше, колосальна популярність Інтернету спонукала дуже багатьох редакторів до створення представництв у Мережі. Такі представництва мають корпоративний характер: редакціям важливо було показати відкритість новим технологіям і в той же час заявити про себе в кіберпросторі з посиланням на традиційну версію;

- по-друге, аудиторія Інтернету, яка збільшилася досить швидкими темпами, була вагомим стимулом. Користувачі хочуть читати в Мережі, тому важливо привернути їхню увагу;

- по-третє, глобальні прогнози вчених про всеосяжну природу Інтернету мали свої наслідки, і мережеві версії створювалися з прицілом на можливий «повний» перехід у Мережу [2, с. 264].

Вищезазначені процеси характерні не лише для традиційних принт-медіа, а й альтернативного медіасегмента. Цікаво, що німецькі альтернативні друковані засоби масової інформації почали переходити в інтернет-простір одночасно з традиційними медіа - у середині 90-х років ХХ століття [3].

Підкреслимо, що альтернативна німецька преса на сучасному етапі розвитку мас-медійного дискурсу майже вся репрезентована в онлайн-просторі. Лише незначна частина альтернативної періодики з об'єктивних причин не може підтримувати сайти (наприклад, зафіксовані нами онлайн-видання газети «Tendenz» («Тенденц»), журналу «GID - Der Gen-ethische Informationsdienst».

Альтернативна преса репрезентована в мережі у двох формах: це онлайн-видання, які виникли на ґрунті офлайн-прототипів, та видання, що є частиною самостійних веб-ресурсів [7, с. 173]. Цікавим, на нашу думку, є досвід реалізації видань-«гібридів»: вони репрезентовані різними типологічними групами.

Однією з найбільш поширених груп альтернативних електронних медіа є видання-візитівки (відповідно до дефініції «сайти-візитівки»).

Головна мета такого медіа полягає в просуванні (рекламуванні) в інтернет-просторі офлайн-версії. Здебільшого сайти таких видань містять інформацію про саме медіа - його програмну концепцію, редакційний колектив, контактні дані, логотип. Окрім того, вони пропонують ознайомитися зі змістом друкованих видань (до речі, щоб більше зацікавити читача, видання викладають окремі публікації повністю). Обсяг їх незначний. За характером завдань, які розв'язуються редакційним колективом, тип сайту, що репрезентує це медіа, належить до простого різновиду (його особливістю є нескладна навігація, дизайн). Отже, якщо узагальнити атрибутивні прикмети альтернативних видань-візитівок, то можемо говорити про те, що вони нагадують рекламні буклети.

Зазначимо, що видання-візитівки репрезентовані переважно таким різновидом альтернативних медіа, як журнали.

Яскравим прикладом альтернативного видання-візитки є електронна версія журналу «Kippe» («Кіппе») - http://www.kippe-leipzig.de/. На сайті цього медіа можна переглянути зміст усіх друкованих номерів, отримати інформацію про історію створення, концепцію, особливості функціонування та реалізації, а також зробити благодійний внесок, придбати продукцію, кошти від якої підуть на доброчинність.

До типу видань, що нами розглядаються, також належать журнали «Z.» («Ц.») - http://www.zeitschrift-marxistische-erneuerung.de/, «WeltTrends» («Вельттрендс») - http://welttrends.de/, «PROKLA» («ПРОКЛА») - http://www.prokla. de/, «Marxistische Blдtter» («Марксістіше Блеттер») - http://www.neue-impulseverlag.de/kategorie/marxistische-bl%C3%A4tter, «Das Blдttchen» («Дас Блеттхен») - http://das-blaettchen.de/.

Поширеним різновидом електронних альтернативних медіа є власне веб-версії. Основна особливість полягає в тому, що вони розміщують на сайтах витримки або «повні» версії публікацій із поточного випуску та архіви видань, тобто за інформаційним поданням вони абсолютно однакові. Веб-дизайн таких медіа також простий: за рубрикаціями нагадує сайти видань-візитівок, оскільки містить рубрикацію, де розкривається інформація про медіа, особливості його передплати або отримання, пожертвування; має невеликий обсяг, нескладну навігацію.

Структурно-функціональні особливості власне веб-версій можемо простежити на прикладі електронних журналів «ZAG» («ЦАГ») - http://www.zag-berlin.de/index.html, «W&F» («В&Ф») - http://www.wissenschaft-und-frieden.de/.

Отже, основна функція видань - не лише посування в інтернеті, підтвердження онлайн-присутності, а й інформування аудиторії (ознайомлення з контентом).

Третя група електронних альтернативних медіа представлена таким різновидом, як змішані видання, що контамінують як власне веб-версію (або витримки із публікацій), так і PDF- та Flach-варіанти. У цій групі газета «Utopia» («Утопія») - http://www.graswurzel.net/utopia/та журнал «Widersprьche» («Відершпрюхе») -http://www.widersprueche-zeitschrift.de/.

Розглянуті різновиди належать до так званих статичних онлайн-медіа, оскільки інформація на них оновлюється не дуже динамічно. Варто зазначити, що не всі медіадослідники видання-візитівки та веб-версії офлайнових видань зараховують до засобів масової інформації.

До четвертої групи пропонуємо відносити так звані розширені (модифіковані) веб-версії офлайнових видань. Основною атрибутивною ознакою таких медіа є те, що вони продукують ширший, на відміну від друкованої версії, контент. Вони, якщо порівняти їх із трьома попередньо розглянутими типами, більш складні за дизайном, структурою. Зазначимо, що вони можуть бути представлені від найпростішого веб-оформлення до більш складних зразків.

До найпростіших зразків такого різновиду можемо віднести веб-видання журналів «Sozialismus» («Зоціалізмус») - http://www.sozialismus.de/, «Luxemburg» («Люксембург») - http://www.zeitschrift-luxemburg.de/, «Emanzipation»(«Емансіпацьон») - http://www.emanzipation.org/. Окрім друкованих версій, на їхніх сайтах подані онлайн-матеріали (до речі, часто це передруки). У цілому ж структура сайтів таких медіа дуже схожа на два попередні типологічні різновиди - подається інформація про видання, партнерів, архів, галерея тощо.

Проте здебільшого сайти розширених (модифікованих) веб-версій видань мають складну систему рубрикації, сформовану за тематичним принципом, містять новин- ні стрічки, що оновлюються відповідно до надходжень інформації, поточні номери, архіви, рекламні блоки, опції для швидкого пошуку, гіперпосилання, гостьові книги. Репрезентують вищезазначений різновид газети «SoZ» («СоЦ») - http://www.sozonline.de/, «direkte Aktion» («Діректе Акцьон»)-https://www.direkteaktion.org/, «Neues deutschland» («Ноес Дойчланд»)- https://www.neues-deutschland.de/, «TAZ» («ТАЦ») - http://www.taz.de/, «der Freitag» («Дер Фрайтаг») - https:// www.freitag.de/. Загалом цей тип електронних альтернативних видань здебільшого представлений газетами.

Як ми зазначали вище, альтернативна преса - це ще й структурна частина оригінальних веб-ресурсів. Це сайти громадських організацій, порталів тощо. Так, наприклад, веб-версія журналу «ver.di PUBLIC» («вер.діПублік») є частиною вебресурсу профспілкової організації «ver.di» - http://www.verdi.de/; про зміст, особливості передплати журналу «bioland» («Біоланд»)можна дізнатися на веб-ресурсі Асоціації органічного сільського господарства «bioland» - http://www.bioland.de/ueber-uns.html; журнал «kologie und Landbau» («Окологіунд Ландбау») розміщений на веб-ресурсі Фонду екології та сільського господарства («Stiftung Цkologie & Landbau») - https://www.oekom.de/nc/zeitschriften/oekologie-landbau/abonnement. html. Такі медіа по-різному представлені на веб-ресурсах - це видання-візитівки, веб-версії офлайнових видань (власне веб-версії, гібридні та розширені).

Прикметною ознакою більшості розглянутих нами альтернативних електронних видань є те, що вони працюють не лише на своє просування, інформування аудиторії, їх сайти часто являють собою так звані міні-краутфандингові платформи. Слід зазначити, що пожертвування на розвиток таких медіа можна внести безпосередньо на сайті видання.

Також значна частина електронних видань виконує маркетингове спрямування. Варто підкреслити, що на більшості сайтів представлені так звані онлайн-магазини (електронні магазини), де можна придбати друковані чи електронні версії видань, різноманітну продукцію (книги, мистецькі твори тощо), отриманий прибуток від продажу яких спрямовується на благодійність або ж саморозвиток. Як бачимо, сайти альтернативних видань не функціонують у «чистому» вигляді, вони часто мають змішаний характер, оскільки контамінують ознаки інших різновидів веб-сторінок, зокрема онлайн-магазину.

Використовують електронні видання, створені на основі альтернативної друкованої періодики, і мультимедійні (крос-медійні, конвергентні) технології, проте, зауважимо, це стосується не всіх веб-медіа. Це можемо пояснити тим, що переважна частина альтернативних ЗМІ - не професійні редакційні медіа, їм не вистачає людських та технічних ресурсів. Окрім того, якщо розглядуваний нами тип медіа й застосовує мультимедійні інструменти, то робить це досить обмежено, вони представлені, у порівнянні з мейнстримними аналогами, у невеликій кількості [8, с. 201]. Здебільшого крос-медійним інструментарієм послуговуються так звані розширені веб-версії друкованих альтернативних видань.

Мультимедійна інформаційна система - це система, що «забезпечує одночасне подання інформації в різних формах - звук, анімована комп'ютерна графіка, відеоряд. Наприклад, в одному об'єкті-контейнері (англ. њntainer) може міститися текстова, аудіальна, графічна та відеоінформація, а також, можливо, спосіб інтерактивної взаємодії з нею» [9, с. 136].

Альтернативні електронні версії з усієї лінійки мультимедійних інструментів здебільшого використовують гіперпосилання, гостьові книги. Усе частіше на розглядуваних нами сайтах електронних видань використовуються блоги, аудіо- та відеоконтент (здебільшого той, що ретранслювався іншими медіа).

Варто зазначити, що альтернативні медіа мають дуже багато спільних ознак із таким різновидом нових медіа, як соціальні мережі. Загальною соціокомунікаційною сутністю соціальних мереж є партиципарна (горизонтальна) модель комунікації, яка полягає в тому, що саме аудиторія формує порядок денний, відіграє провідну роль у процесі створення інформаційного потоку [10]. Завдяки соціальним мережам аудиторія перемістилася з периферії у безпосередній центр медіаландшафту та здобула контроль над висвітленням подій, чого й добивалася завжди альтернативна преса.

Натомість традиційна (вертикальна) модель побудови медіа передбачає активну участь журналіста та пасивне споживання інформації аудиторією [9]. Хоча останнім часом навіть традиційні ЗМІ розуміють - щоб не втратити читача, потрібно вести з ним інтерактивну розмову, давати можливість реципієнту висловлювати думки. Відтак активно продукують свій контент у соціальних мережах, створюють внутрішні форуми тощо.

1. Вайхлер К. Інші засоби масової інформації: теорія та практика альтернативного спілкування. - Берлін, Захід: Вістас, 1987 р. - 601 с.

2. Подставко Е. Н. Классификации сетевых изданий рунета // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия «Гуманитарные науки». 2011. № 6. С. 264269.

3. Орехова О. Е. Тенденции журнального рынка ФРГ на современном этапе. URL: http:// mgimo.ru/upload/iblock/4b5/orekhova.pdf.

4. Тонкіх І. Ю. Проблема типології інтернет-змі. URL: http://eir.zntu.edu.ua/

5. bitstream/123456789/994/1/Tonkikh_The_Internet_mass_media_typology.pdf.

6. Лукина М. М. СМИ в домене Ру: Хроника, цифры и типы // Вестник Московского университета. Серия 10 «Журналистика». 2001. № 6.С. 63-73.

7. Сюртс І. Штратегієнін Медієнбранче: Грундлагеунд Фальбайшпіле. Берлін: Шпрін- гер-Ферлаг, 2015. 523 S.

8. ФуксК.Алтернатів медіа аз крітікал медіа // Юропіанджорналовсоушлтіорі. Зальцбург: SAGE. 2010. № 13 (2). S. 173-192.

9. Хюттнер Б., ЛяйдінгерК., Ой Г. Друковані ЗМІ, безкоштовні радіостанції, видавці архівів у ФРН, Австрії та Швейцарії. Ной-Ульм: АГ СПАК, 2011. 279 с.

10. Підручник з крос-медіа / видав. : Іоанна НарчісаКрецу, МіхаілГузун, Любов Василик. Schiller Publishing Youse: Bonn / Germany - Sibrn/ Romania, 2015. 140 с.

11. Стечкин И. Учимся слышать. URL: http://convergencelab.ru/science/investigations.html.

12. Weichler, Kurt. Die anderen Medien: Theorie und Praxis alternativer Kommunikation. - Berlin, 1987. - 601 s.

13. Podstavko E.N. Classifications of the online publications of ru.net // Nauchnie vedomocti Belgorodskogo gosudarstvennogo uiversiteta. Seria «Gumanitarnie nauki». 2011. № 6. P. 264269.

14. Orehova О. Е. Tendencies of the market of magazines of Germany at the present stage. URL: http://mgimo.ru/upload/iblock/4b5/orekhova.pdf.

15. Tonkih I. Yu. The problem of the typology of Internet media. URL: http://eir.zntu.edu.ua/bitstream/123456789/994/1/Tonkikh_The_Internet_mass_media_typology.pdf.

16. Lukina M. M. Mass media in the domenru: chronicles, numbers and types // Vesnik Moskovskogo universiteta. Seria 10 «Journalistika». 2001. № 6. P. 63-73.

17. SjurtsI. Strategien in Medienbranche: Grundlage und Fallbeispiele. Berlin: SpringerVerlag, 2015.523 S.

18. Fuchs C. Alternative Media as Critical Media // European Journal ofSocialTheory. Salzburg: SAGE. 2010. № 13 (2). S.173-192.

19. Hьttner B., Leidinger C., OyG. Printmedien, Freie Radios, Archive&Verlage in der BRD, Цsterreich und der Schweiz. Neu-Ulm: AG SPAK Bьcher, 2011. S. 279.

20. Textbook in cross-media / vydav.: Ioanna Narcica Cretsu, Michail Gusun, LyubovVasylyk. Schiller Publishing Youse: Bonn / Germany - Sibrn/ Romania, 2015. 140 с.

21. Stechkin I. Learn to listen. URL: http://convergencelab.ru/science/investigations.html.