Традиції наративної журналістики в українському літературному репортажі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Традиції наративної журналістики в українському літературному репортажі

Гудошник О.В., к. філол. н., доцент

Глущенко А.Г., магістр

Анотація

У статті здійснено аналіз наративних технік, які активно застосовуються в літературному репортажі. Проаналізовано типові ознаки жанру (художність і образність), увагу приділено специфіці побудови матеріалу, простежено емоційність як засіб вираження суб'єктивного в репортажах на українських інтернет- ресурсах (Reporters., The Ukrainians, Страна.UA, TheDevochki)

Ключові слова: наратив; нова журналістика; літературний репортаж; художнє зображення.

Annotation

Hlushchenko A., Hudoshnyk O. Traditions of narrative journalism in Ukrainian literary reporting

The article analyzes the narrative techniques that are actively used in literary reporting. The typical features of literary reporting (artistry and imagery) are investigated, attention is paid to the specifics of the material construction, the argumentative and factual components on which the reporter relies during his work are traced. Research methodology: the main research methods in the work are observations and descriptions. The method of generalization was used to analyze the peculiarities of the application of artistic reporting and narrative techniques in the field of mass media.

The research showed that the phenomenon of literary reporting is that through the personalization of a person reporter can declare an important problem, express a position, and reflect the situation in which the hero is.

The scientific novelty of the publication is a large-scale analysis of the use of artistic reporting to reveal the problem through the experience of the hero in the modern media space.

The practical significance of the article can be explained by the fact that thanks to a detailed analysis of the report, this genre has become incredibly popular in the Ukrainian media, as it allows to cover the problem and tell an interesting story with the effect of presence and immersion in the issue.

Keywords: narrative, new journalism, literary reporting, artistic image.

Постановка проблеми

Відоме репортажне медіа країни - Reporters визначає літературний репортаж, як одну з найвдаліших можливостей розкрити великі соціальні питання через наявність людських історій [1]. Свій початок наративна журналістика (у межах якої, зазвичай, виокремлюють художній/літературний репортаж) бере свій початок у 60-70 рр. ХХ ст. у США, коли вибухові політичні та культурні події (рух проти війни у В'єтнамі, боротьба за рівноправ'я, сексуальна революція) породжували активні спроби оновити журналістику через залучення літературних жанрів, стилістики, образності та суб'єктивності. Сьогодні літературний репортаж також виступає своєрідним засобом модернізації традиційного медійного поля.

Український літературний репортаж представлено на спеціалізованих ресурсах Reporters. (reporters.media/) та The Ukrainians (theukrainians.org/), у виданнях: «Країна», «Газета по-українськи», частково - «Експрес», «Високий Замок». Враховуючи затребуваність репортажу на українському медіаринку, щороку проходить всеукраїнський конкурс художнього репортажу ім. Майка Йогансена «Самовидець». Тема конкурсу 2020 р. «Як ми змінюємось». Найбільш вдалими роботами вважаються репортажі-занурення, де важливою складовою є влучні описи та живі діалоги з героями за обраною темою. Десять найкращих робіт публікуються в альманасі Veni, Vidi, Scripsi, а переможець конкурсу має змогу видати власну збірку репортажів у видавництві «Темпора».

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Активне поширення терміну «наративна журналістика» пов'язане з історичною ґенезою «нового журналізму» та широким полем використання додаткових визначень (літературна журналістика, оповідна публіцистика, журналістика занурення, нон-фікшн, художня репортажистика тощо) [2]. Масштаб, ретроспективність та напруга сюжету через емпатичну залученість, на думку комунікативістів, є визначальними маркерами літературного репортажу. Метою його існування є надання вже відомим подіям або соціальним явищам нового змістовного контексту, доповнюючи інформаційну складову, надану традиційною журналістикою [3]. Контекстність та стилістичні особливості літературної журналістики як гібридної форми, історичну ретроспективу жанру розглядає Кобі ван Крікен, Университет Радбауд (Нідерланди) [4]. Світову тенденцію щодо оповіді («весна наративних жанрів» [5]) у журналістиці пов'язують з кардинальними змінами медіа-ландшафту, активним використанням Інтернету, пошуком нових стратегій залучення читача.

В українському науковому просторі літературна (наративна) журналістика досліджувалася в аспекті залучення сторителінг-технологій до новинного формату [6], травелогії [7], публіцистики та репортажу [8]. Дослідниця Л. Шутяк захистила дисертацію в ДНУ імені Олеся Гончара на тему «Новий журналізм» у медійному дискурсі України: ґенеза та жанрово-стилістичні ознаки», другий розділ роботи присвячено аналізу специфіки українського репортажу у друкованих та онлайн-медіа. На думку авторки, «художній репортаж ... передусім - осмислення, емоції, переживання, що реалізуються на текстовому рівні, втілити які можливо у великому форматі.» [8, с. 13].

Мета статті - визначити специфіку застосування структури наративу в літературному/художньому репортажі.

Об'єкт дослідження - художній репортаж як спосіб розкриття проблеми через досвід героя та особливості його застосування в сучасному медійному просторі. Матеріалом дослідження стали 25 репортажів за період березень-квітень 2020 р.

Методи дослідження. Основними методами дослідження в роботі виступають спостереження та опис. Для аналізу особливостей застосування художнього репортажу та технік наративу у сфері мас-медіа використано метод узагальнення.

наративний авторський репортаж інтернет ресурс

Результати і обговорення

Головна характеристика наративних журналістських публікацій - суб'єктивний погляд та виклад історії або сторителінг, наявність якого важлива не для подання факту, а для відображення драматичних колізій суспільного життя, що оформлені як сторіз. Матеріал, написаний за допомогою технік наративу, має драматичну складову, конфлікт, що динамічно розгортається, вдалий сюжет. Характеристики наративної журналістики та сторителінга актуальні й для лонгрида, але при переході з друкованого середовища до інтернет-простору додатково використовуються фото, відео, інфографіка, посилання для увиразнення теми та налагодження контакту з читачем.

Одним із жанрів наративної журналістики є літературний/художній репортаж. В сучасному українському інформаційному просторі художній репортаж трактується, як жанр, що є граничним між літературою й журналістикою, який об'єднує, з однієї сторони, поняття документальності, а з іншої, сприйняття дійсності репортером, його власну рефлексію на події [9]. Головним компонентом репортажу вважається емоційність. Українська дослідниця А. Іващук відзначає, що разом із емоціями, репортаж включає документальність, відтворення фактів, а також особисте сприйняття автором певного явища [10].

За своїми ознаками літературний репортаж схожий з традиційним інформаційним. Аналітичність виражається в осмисленні отриманої інформації, сторонньому спостереженні за явищем, узагальненні. Для передачі максимальної деталізації та емоційного забарвлення журналісти використовують прийоми художності: лексичні і стилістичні характеристики, завдяки яким репортаж набуває літературної окраси. Описані особливості типові і для інформаційного, і для художнього репортажу. Тільки в першому випадку вони знаходяться в інформаційному середовищі, а в другому - споріднюють репортаж і літературні форми.

Розглядаючи комунікативну модель побудови літературного репортажу в українських медіа (на прикладі інтернет-ресурсів Reporters, TheDevochki, Страна.иА), ми акцентували увагу на тематиці, образі героя та художніх засобах.

1. Тематика

На сайті Reporters. більшість публікацій присвячені коронавірусу - проблемі, що охопила увесь світ. За вказаний проміжок часу у медіа з'явилося 11 репортажів, серед них: «Хочу додому», «Смерть на самоті. Репортаж із Ломбардії», «Як в кіно», «Бізнес на карантині», «Люди одне одного бояться» та ін. Медіа-ресурс не оминає як значущих поточних подій в країні (пожежа в Чорнобилі («На попіл і дим»), день пам'яті катастрофи на Чорнобильській АЕС («Жива мертва Прип'ять»), так і розповідає про невідомі маленькі міста України, на кшталт селища, що під Кропивницьким, в яке мільйони років тому влучив метеорит («Бовтишка у кратері»).

На медіа-порталі Страна.иА основною темою матеріалів залишається коронавірус: життя в умовах карантину, настрої людей та функціонування бізнесу («Карантин сломался. Киевские кафе начинают работать, не дожидаясь разрешения властей. Репортаж "Страны"», «"Мы тоже думали, что будем шиковать". Стали ли курьеры "Glovo" зарабатывать больше во время карантина. Репортаж "Страны"», «Феномен Новых Санжар. Как жители поселка за две недели успели забыть о вирусном бунте»).

У виданні TheDevochki у рубриці «Дівчина говорить» подаються різні історії українських жінок. За березень-квітень найбільшу увагу видання приділило коронавірусу («Я екстравертка і лишилася на карантині сама», «Как путешествовать, не выходя из дома», «Как я съездила в село на карантин», «Как я живу на карантине в Италии: История одной украинки», «Не мамкай: Як я проводжу карантин із дітьми», «Билет на карантин»). Видання позиціонує себе як феміністське, тож багато репортажів присвячено жіночій тематиці («Як це - бути дорослою дитиною алкоголіка. Особистий досвід усвідомлення і прийняття», «Я не хочу бути жертвою: про що ми мовчимо», «Хороша мама - це я. Це ти. Це просто мама»). Ресурс, як за правило, відповідає заявленій тематиці, але й не лишається осторонь актуальних подій, відображає дійсність через історії звичайних людей.

Отже, домінуючою темою репортажів на сьогодні є коронавірус, близько 80% публікацій за березень-квітень присвячено саме цій проблемі.

2. Герой

Наявність головного персонажа - одна з найважливіших вимог літературного репортажу. Саме герой вносить драматургію в розвиток сюжету і надає динаміки описуваним подіям. Найбільш типовим образом в художньому репортажі виступає звичайна людина зі своїми повсякденними проблемами, переживаннями і страхами. На Reporters у матеріалі «Людина в мішку» (23.04.2020) героєм виступає перший померлий від коронавірусу в Тернопільській області. Розповідь йде від імені доньки загиблого, яка ділиться спогадами про батька, як він захворів, як його лікували та ховали. На ресурсі TheDevochki в матеріалі «Як я живу на карантині в Італії: Історія однієї українки» (01.04.2020) героїня - жителька північної частини Італії, розповідає про перебіг ізоляції у місті, яке сильно постраждало від розповсюдження інфекції.

У характеристиці образу героя у сучасному художньому репортажі виокремлюємо такі риси:

- історії успіху поступово змінюються представленням звичайної людини у звичайних обставинах, показ героя через професію - узвичаєна форма репортажного мистецтва (найчастотніше - Страна.иА);

- традиції сторителінгу реалізуються в оповідальній стилістиці та емоційному ставленні до героя, суб'єктивність надає художньому репортажу емпатичності та співчуття.

3. Образність

При аналізі контенту ресурсу Reporters простежуються основні техніки наративної журналістики: емоційні драматичні сцени («Людина в мішку»), розлогі діалоги («Бовтишка в кратері»), явна чи прихована авторська думка («Люди одне одного бояться»), скрупульозна «атмосферна» деталізація («Жива мертва Прип'ять»). Українським публікаціям властиві такі складові, як біографічність, відображення авторського світогляду, документалізм, використання прийомів нарації.

Цікавий варіант образності та цілісного сюжету в межах окремих тем та усього сайту в цілому продемонстрував The Ukrainians. Це перший масштабний проект, в якому винятково у жанрі літературного репортажу були реалізовані різні рівні єдиного задуму: через окремі репортажні нариси описати українців як націю - героїчну (спецпроект «Справжня країна»), талановиту та амбітну («Борись за мрію», «Атоми»), зі своїм історичним та національнім розмаїттям («Наші інші») та цікавим і оптимістичним майбутнім («Створюй в Україні»).

Висновки

На сьогодні репортаж є неймовірно затребуваним продуктом медіаринку. Такий жанр дозволяє оригінально, цікаво подати історію через занурення читача до зображуваного. Опрацювання фактичного матеріалу, яскрава авторська харизма, художня образність надають тексту шарму. Та все ж, незважаючи на популярність такого формату щодо репортажного жанру, його становлення в українських медіа ще триває.

Список використаних джерел

1. Reporters. Про нас.

2. Vanoost M. Defining narrative journalism through the concept of plot. DIEGESIS. 2013. Vol. 2. No. 2. P. 77-97.

3. Krieken K.W.M. van, Sanders J.M. Framing narrative journalism as a new genre. A case study of the Netherlands Journalism. 2017. Vol. 18. Issue 10. P. 1364-1380.

4. van Krieken K. Literary, Long-Form, or Narrative Journalism. In: The International Encyclopedia of Journalism Studies / eds. T.P. Vos, F. Hanusch, D. Dimitrakopoulou, M. Geertsema-Sligh and A. Sehl. 2020.

5. Rodnguez J.M.R., Aiguabella J.M.A. Narrative journalism in the United States, Latin America and Spain. A historical relationship. CUICIID 2018. Conference: International university congress on communication in the profession and at today's university: contents, research, innovation and teaching (October 24-25, 2018). Vol. I.P. 199-201.

6. Бабенко В. Наративний текст у новинному форматі. Теле- та радіожурналістика. 2013. Вип. 12. С. 265-273.

7. Юферева О.В. Наративні тенденції сучасної української тревел-журналістики в соціокультурній перспективі (на матеріалі журналу «Мандри»). Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 53. С. 51-55.

8. Шутяк Л.М. «Новий журналізм» у медійному дискурсі України: ґенеза та жанрово-стилістичні ознаки: автореферат канд. наук із соц. комунікацій, спец.: 27.00.04 - теорія та історія журналістики. Дніпропетровськ: Дніпропетровський нац. ун-т ім. О. Гончара, 2015.

9. Українська художня публіцистика.

10.Іващук А.І. Варіативність та взаємоперехід інформаційних жанрів у сучасній українській пресі: автореф. дис ... канд. наук із соціальних комунікацій. Київ: Б.в., 2009. 17 с.

Размещено на allbest.ru