Інтерв'ю: трансформації жанру на сучасному етапі

Keywords: journalism, interview, new forms of interview, interview as a journalistic genre.

Постановка проблеми. Одним із позитивних векторів розвитку сучасної журналістики є популяризація діалогічності як у друкованих засобах масової інформації, так і на телебаченні, радіо та в Інтернеті. Інтерв'ю як жанр відіграє ключову роль у побудові сьогоднішньої моделі роботи ЗМІ.

Інтерв'ю було і є одним із найпопулярніших жанрів журналістики. Як і більшість жанрів, інтерв'ю із плином часу змінюється та, як результат, набуває нових форм, які відповідають потребам сучасної аудиторії та потребам сьогодення в цілому.

Мета дослідження. Метою цієї розвідки є проаналізувати процес трансформації жанру інтерв'ю на сучасному етапі та розглянути сучасні різновиди інтерв'ю.

Об'єкт дослідження - інтерв'ю як сучасний жанр журналістики.

Предмет дослідження - процес трансформації жанру інтерв'ю на сучасному етапі.

Методи дослідження. Дослідження проводилося із використанням загальнонаукових методів: описового, аналізу та синтезу. За допомогою цих методів проаналізувано процес трансформації жанру інтерв'ю на сучасному етапі та розглянуто його сучасні різновиди. За допомогою методу типологізації виокремлено види інтерв'ю та схарактеризовані їх визначальні ознаки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання жанрових особливостей інтерв'ю та його трансформації розглядали в роботах дослідники О. Д. Кузнєцова, Г. Т. Крижанівська, М. Кім, О. В. Сушкевич. Учений О. Чекмишев, який вивчав питання трансформації жанрів журналістики, зазначив, що разом із розвитком масової комунікації неминуче відбувається утворення нових підтипів інтерв'ю через потреби сучасності. Протягом останніх років дослідники виокремлювали також новітні види інтерв'ю - рефлексивне інтерв'ю (М. І. Найдьонов), стрес-інтерв'ю (Т. В. Перегудова), експертне інтерв'ю (С. Бацюкова), дослідницьке інтерв'ю (Д. Титаренко).

Результати й обговорення

друкований журналістика інтерв'ю

Інтерв'ю можна визначити як журналістський жанр інформаційного характеру, а також як метод збирання інформації, у якому беруть участь журналіст, який ставить питання, та респондент, який відповідає. Кількість учасників може варіюватись залежно від завдань інтерв'ю та його формату. Це означає, що журналіст може ставити питання декільком респондентам під час однієї бесіди, або інтерв'ю може бути спільною роботою декількох журналістів та одного чи декількох респондентів.

Якщо розглядати інтерв'ю у розрізі структури тексту журналістського твору, то можна виділити певну кількість його видів.

Інтерв'ю-діалог (інтерв'ю-бесіда) - тип інтерв'ю, що має формат бесіди між журналістом та респондентом. На відміну від інтерв'ю-монологу, інтерв'ю-діалог передбачає уточнюючі запитання журналіста з метою отримання цікавих деталей та фактів, завдяки яким «вимальовується» повна картина, а також задля коректного розуміння думки респондента з тієї чи іншої теми та з метою уникнення неточностей в інтерв'ю, що, як наслідок, можуть вплинути на якість матеріалу. Одними із завдань журналіста є спрямовувати діалог у потрібне русло, а також створювати атмосферу для комфортної бесіди.

Наприклад, інтерв'ю головної редакторки інтернет-видання «ГОРДОН» Олесі Бацман із колишнім радянським розвідником і однокурсником президента РФ Володимира Путіна з інституту КДБ Юрієм Швецем побудовано на принципах інтерв'ю-діалогу [1].

Наступний тип - інтерв'ю-полілог, що передбачає бесіду декількох (трьох або більше) людей, у якому беруть участь респонденти та журналіст. Такий тип інтерв'ю дозволяє поглянути на предмет обговорення з різних боків та побачити ситуацію не тільки через призму поглядів та сприйняття однієї людини, а зробити матеріал багатовимірним.

Інтерв'ю-полілог містить різні точки зору та дає змогу респондентам доповнювати один одного, дискутувати з певного питання тощо.

Яскравим прикладом такого інтерв'ю є матеріал «Що чекає на ЛНУ ім. Івана Франка?», де трьом претендентам на місце ректора університету було задано декілька питань, які вони обговорювали [2].

Наступним типом інтерв'ю, що достатньо широко використовується в сучасній журналістиці є інтерв'ю-повідомлення, що є найкоротшим форматом, який

характеризується стислим викладом. Наприклад, стислий зміст брифінгу в Пекіні стосовно пандемії коронавірусу [3].

Ще один тип інтерв'ю - це інтерв'ю-анкетування. Такий вид інтерв'ю дозволяє охопити значну кількість людей та є заочним. У контексті збору інформації анкетування допомагає сформувати статистику стосовно певних соціальних явищ або узагальнити думку соціуму щодо конкретної ситуації. Наприклад, соціологічне опитування з приводу планів українців на травневі свята, де було сформовано статистику стосовно 75 % населення, що планує залишитися вдома, можна прирівняти до інтерв'ю-анкетування, тому що за допомогою інтерв'ю була створена статистика та укомплектована в один матеріал [4].

На відміну від лаконічного стилю інтерв'ю-анкетування інтерв'ю-замальовка інтегрує художні деталі, що передають рефлексії його учасників. Ключовою відмінністю цього виду є можливість журналіста не тільки оформити зміст бесіди, а також розкрити деякі подробиці стосовно того, за яких обставин відбулося інтерв'ю, схарактеризувати співрозмовника (респондента), тим самим «замалювати» його портрет та створити певний образ. Окрім того, такий тип інтерв'ю дає змогу не тільки респонденту відповідати на питання, але й журналісту висловлювати власну думку, давати коментарі, проводити паралелі. Прикладом такого інтерв'ю-замальовки може бути інтерв'ю з президентом України В.Зеленським, опубліковане виданням The Guardian під назвою «Володимир Зеленський: Моє запрошення до Білого дому? Мені сказали, що воно готується» [5]. Воно містить не лише пряму мову українського президента, а й рефлексії та враження журналіста, які він отримав під час спілкування.

Ще один тип інтерв'ю - це конфронтаційне інтерв'ю, обов'язковою рисою якого є наявність респондентів із різними (навіть протилежними) поглядами на одну й ту саму тему або ситуацію, що є предметом обговорення. Такий формат інтерв'ю являє собою своєрідні дебати, утворення гострого протистояння декількох осіб під час суперечки. Прикладом такого формату є програма Hard Talk на ВВС, де гості програми висловлюють свої думки щодо гострих соціальних тем.

Таким чином, ми типологізували інтерв'ю за їх структурними ознаками. Однак маємо констатувати, що за сучасних умов розвитку журналістики, що характеризується значною дифузією жанрів, важко говорити про чисті види інтерв'ю у межах жанру. Його еволюція приводить до того, що інтерв'ю не обмежується рамками чіткої типології та демонструє широкий спектр кооперації з іншими журналістськими жанрами, як інформаційними, так і аналітичними.

Окрім того, інтерв'ю може відрізнятися не тільки структурою тексту. Залежно від мети інтерв'ю, тактики його проведення та стратегії інтерв'ю можна виокремити певні відмінності серед видів цього жанру.

Слід зазначити, що стратегія інтерв'ю - це його певний план, загальне уявлення про те, як саме воно буде будуватися, який буде предмет обговорення, де будуть проставлені акценти, яким темам буде приділено більше часу і яких тем не бажано торкатися, які конкретно та в якій послідовності будуть поставлені запитання. Стратегія визначається метою проведення інтерв'ю та, зазвичай, окреслюється у найбільш логічний для бесіди спосіб задля природного вигляду розмови. Від того, у якій послідовності поставлені запитання та від стратегії в цілому, може залежати те, як просувається бесіда та загальна атмосфера розмови.

Доречно буде також додати, що інтерв'ю можуть відрізнятися рівнем стандартизації, що впливає на рівень їхньої структурованості.

Високий ступінь стандартизації інтерв'ю передбачає чітко окреслену стратегію проведення інтерв'ю. Прикладом інтерв'ю із високим ступенем стандартизації є опитування. У цьому випадку всі питання журналіста чітко сформульовані заздалегідь, прописані заздалегідь та послідовно вибудовані. Завдання журналіста під час такого інтерв'ю переважно полягає у фіксуванні відповідей респондентів.

Звісно, у будь-якому підході до організації інтерв'ю є свої переваги та недоліки. Безумовною перевагою інтерв'ю з чітко визначеною стратегією та високим рівнем стандартизації, є визначений результат інтерв'ю та економія часу, адже структуровані питання не потребують стільки часу, скільки зазвичай відводиться бесіді, яка будується у більш «вільному» форматі. Також вся ініціатива знаходиться у руках журналіста, тому можливості перейти на обговорення інших тем та питань, що не були передбачені інтерв'юером, майже немає. Окрім того, формат чітко структурованого інтерв'ю із високим рівнем стандартизації потребує менше професійних навичок журналіста, адже під час інтерв'ю не може виникнути необхідності у переспрямуванні бесіди, зміни її теми, немає потреби в запитаннях, які б деталізували відповіді респондента. Адже завдання людини, що бере інтерв'ю - зачитати заздалегідь підготовлені питання та зафіксувати відповіді опитуваних.

Стосовно недоліків такого формату проведення інтерв'ю, імовірним є те, що жорсткий список питань, можливо, викличе в респондента асоціацію із іспитом, який йому потрібно скласти. Особливо, якщо людина не звикла давати інтерв'ю. Такий тип інтерв'ю може значно знизити рівень відкритості респондента до запитань.

Також варто зазначити, що ще одним достатньо вагомим недоліком може стати те, що список запитань, від якого не можна відхилитися через жорстку структуру інтерв'ю, може стати причиною того, що важливі теми взагалі не будуть обговорені. Такий вид інтерв'ю використовується найчастіше для збирання інформації на певну тему у великої кількості людей. Якщо питання оформлені у вигляді анкетування, то безпосереднє спілкування журналіста та респондента може взагалі не знадобитися.

Неструктуроване інтерв'ю нагадує бесіду. Зазвичай, цей тип інтерв'ю вибудовується таким чином, що журналіст лише задає тему розмови і спрямовує бесіду у потрібне русло. Наприклад, запитує про ставлення респондента до тієї чи іншої ситуації, або ставить питання більш загального характеру. Варто зазначити, що на відміну від структурованого інтерв'ю, формат неструктурованого інтерв'ю передбачає формування питань журналіста у процесі самої розмови. Тобто наступне питання, яке задасть журналіст респонденту, залежить від відповіді респондента на попереднє.

Перевагами такого інтерв'ю є можливість поглибити обговорення актуальної теми, проблеми, ситуацію тощо. Адже у журналіста немає чіткого регламенту, якому він повинен слідувати. Також респондент відчуває себе більш комфортно, тому рівень відвертості зростає, і кінцевий матеріал, як результат, буде більш розширеним та цікавим.

Серед умовних недоліків такого формату інтерв'ю слабка передбачуваність кінцевого результату. Також не варто забувати, що неструктуроване інтерв'ю вимагає високого рівня професіоналізму від журналіста, адже під час бесіди необхідно аналізувати відповіді респондента, його поведінку, продумувати хід бесіди та наступні запитання.

Частково стандартизоване інтерв'ю, що являє собою по суті напівструктуровану бесіду, містить заздалегідь підготовлені питання до респондента, але, у той самий час, журналіст у разі потреби може ставити додаткові питання. Такий формат діалогу дозволяє приділити важливим темам більше часу, тому що не потрібно слідувати чіткому порядку «питання-відповідь» як у стандартизованому інтерв'ю, та в той самий час журналіст не змушений формувати питання вже у процесі інтерв'ю, як це необхідно робити в неструктурованому інтерв'ю. Виходячи з цього, можемо зробити висновок, що частково структуроване інтерв'ю - це найбільш оптимальний варіант створення інтерв'ю, який комфортний для обох сторін - журналіста та респондента. Цей тип інтерв'ю поєднує переваги структурованого та неструктурованого інтерв'ю, у рамках такого виду бесіда стає більш гнучкою і комфортною для журналіста у плані оформлення результатів інтерв'ю та створення його кінцевого варіанту (готового для публікації).

Висновки

Таким чином, можемо зробити висновок, що жанр інтерв'ю як один з найбільш продуктивних журналістських жанрів розвивається у напрямку більш розлогої типологізації, що передбачає появу нових вузьких відгалужень інтерв'ю. Водночас жанрова дифузійність спричиняє, з одного боку, інтегрування інтерв'ю з іншими журналістськими жанрами (кореспонденцією, статтею, репортажем тощо), а з іншого - міжвидову кооперацію усередині самого жанру інтерв'ю

Список використаних джерел

1. Інтерв'ю Бацман зі Швецем. Де й коли дивитися. URL: https://gordonua.com/ukr/news/politics/- interv-ju-batsman-zi-shvetsem-de-i-koli-divitisja-1497352.html (дата звернення 28.04.2020).

2. Що чекає на ЛНУ імені Івана Франка. Galinfo. 8.05.2014. https://galinfo.com.ua/articles/ shcho_chekaie_na_lnu_im_ivana_frankachastyna_2_161791.html (дата звернення 28.04.2020).

3. У Пекіні назвали "неприкритою брехнею" заяви американських політиків про відповідальність Китаю за корона вірус. Gordonua.com. 28.04.2020. URL: https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-u-pekini- nazvali-neprikritoju-brehneju-zajavi-amerikanskih-politikiv-pro-vidpovidalnist-kitaju-za-koronavirus-1497494.html (дата звернення 28.04.2020).

4. 75% українців мають намір провести травневі свята вдома - опитування. Gordonua.com. 28.04.2020. URL:

1. https://gordonua.com/ukr/news/society/-75-ukrajintsiv-majut-namir-provesti-travnevi-svjata-vdoma-opituvannja -

2. 1497492.html (дата звернення - 28.04.2020).

5. Volodymyr Zelenskiy: My White House invitation? I was told it's being prepared. The Guardian. 07.03.2020. URL: https://www.theguardian.com/world/2020/mar/07 (Accessed: 28.04.2020).

Размещено на Allbest.ru