Стрим-трансляція як спосіб висвітлення надзвичайних ситуацій в ефірах телеканалів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Стрим-трансляція як спосіб висвітлення надзвичайних ситуацій в ефірах телеканалів

Роксолана Кікерчук

Анотація

У статті окреслено основні тематичні напрямки стрим-трансляції в ефірах українських телеканалів. Досліджено, що стрим-трансляцію журналісти використовують, висвітлюючи значущі події, які потребують негайного реагування. Стрим-повідомлення, як основний спосіб висвітлення значущих подій, показано на прикладі надзвичайних подій техногенного, військового, соціально- політичного характеру.

Ключові слова: стрим-трансляція, надзвичайні події, прямий ефір, нові технології ЗМІ.

Abstract

LIVE STREAMING AS A METHOD OF COVERING EMERGENCY SITUATIONS ON TV

Roksolana Kikerchuk

Ivan Franko National University of Lviv

The article outlines the main thematic areas that journalists cover with live streaming. Journalism has been used by broadcasters as a way of transmitting information on television not so long ago. However, streaming messages are increasingly being used on TV broadcasts to inform viewers about emergency situations as soon as possible. It has been investigated that journalists use streaming for meaningful events that require immediate response.

It has been proven that journalists are most often referred to during a coverage of emergencies. It has been investigated that the topics of emergency situations of anthropogenic nature of stream broadcasts are transport accidents, fires, unprovoked explosions or their threat, accidents with the release of dangerous chemical, radioactive, biological substances, sudden destruction of structures and buildings, accidents on engineering grids, the dam, etc. In addition to extraordinary events, resonant events that are of great public importance are the focus of streaming.

The article discusses the Revolution of Dignity as a generator of the idea and concept of streaming. Stream messages as the main way of coverage of significant events are shown by the example of extraordinary events of technogenic, military, socio-political nature.

The subject of the Stream Army broadcast is briefly summarized on examples of streaming materials from the war on the east of Ukraine.

The topic of emergency situations of technogenic nature of stream-broadcasts is considered on the example of stream-messages from the Grybovitsa dump. In addition, the example of T. Mahauri car blasting materials in the center of Kyiv revealed that extraordinary nature streaming messages could grow into improvised themed talk shows.

In the article it is proved that emergencies are the main topic of live streaming on TV.

Key words: streaming, emergency situations, live broadcasting, new technologies in media.

Постановка проблеми

Стрим-трансляції, як спосіб передання інформації в телемовленні, журналісти використовують не так давно. Однак стрим-повідомлення дедалі частіше використовують в ефірах телеканалів, щоб якнайшвидше повідомити глядачам про значущі події. Через новітність стриму як явища, в науковій літературі є обмаль інформації про стрим.

Мета

Визначити і схарактеризувати тематику стрим-повідомлень для підвищення ефективності стрим-трансляції в мовленні телеканалів України.

Завдання для досягнення цієї мети полягають в опрацюванні літератури, яка стосується теми. Окрім робіт науковців та різноманітної друкованої літератури, опрацьовано й відеоматеріали, оскільки стрим - це динамічне явище в телемовленні. Перегляд стрим-повідомлень дає змогу дослідити тематичні особливості стрим-трансляції у мовленні телеканалів. А також визначити та структурувати надзвичайні ситуації, які висвітлюють журналісти під час стриму.

Теоретичне підґрунтя. Стрим-трансляції досліджували: у статтях «Стрим у часи воєнних дій» К. Сергацкова, «Стримери, які кидають виклик традиційній журналістиці» Е. Маранц, «Стрими, як нове явище в медіа комунікаціях» та «Стримінгові сервіси для журналістів та редакцій» А. Рейд. Однак більшість статей, які стосуються явища стрим-трансляції, присвячені прямоефірному мовленню телеканалів: автореферати «Діалогічна форма телебаченя» Н. Черкасової та «Комунікативна культура прямого телевізійного ефіру» В. Дячук. Крім того, досліджені особливості стрим-матеріалів на основі аналізу «Соціокомунікаційні моделі телевізійних текстів прямого ефіру» О. Жука, «Контент інтерактивного мовлення» О. Ятчук, монографія «Масова комунікація як чинник формування громадянського суспільства в незалежній Україні» С. Демченко. А також застосована класифікація надзвичайних подій в роботі П. Олійника.

Методологічна основа дослідження. Щоб сформувати розуміння про стрим як спосіб висвітлення надзвичайних подій, ми провели глибинне інтерв'ю з експертами, які використовують стрим-трансляцію під час журналістської роботи «в полі», а також з фахівцями, які працюючи в редакції «за кадром», формують новинний порядок денний та визначають необхідність використання стриму в ефірі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розвиток технічних можливостей (мініатюризація техніки, супутниковий та Інтернет-зв'язок) сприяють змінам у жанрових формах і виводять прямий ефір як важливу тенденцію (тренд) сучасного інформаційного мовлення1. Треба враховувати і насиченість ринку телевізійних новин та жорстку конкуренцію між телекомпаніями за оперативність передачі повідомлень.

Так у міжнародному медіасередовищі з'явились «стримери» або «стрингери» - журналісти, які проводять стрим-трансляції. Слово «стрингер» означає професію, давно існуючу в Британії і США - кореспондента або репортера, як правило, позаштатного Цвик, В. Л. (2009), Телевизионная журналистика ... с. 247. Маранц, Е. (2017), «Стримери, які кидають виклик традиційній журналістиці» .... Стример - самостійно працюючий журналіст, діяльність якого варто розглядати в контексті надзвичайних подій, в число яких входить теракти, катастрофи, військові конфлікти, масові безладдя тощо, тобто ситуації, які напряму загрожують життю громадянського суспільства і працівнику ЗМІ «Journalism & Media Glossary» ....

На думку дослідниці А. Рейд, саме надзвичайні події є визначальними у роботі журналіста-стримера Reid, A. (2015), «Livestreaming apps for journalists and newsrooms» ... Сергацкова, К. (2014), «Стрим у часи воєнних дій - достовірна та оперативна інформація онлайн» .. На противагу цьому твердженню є думка, що цю тенденцію варто переосмислювати. Журналістка-стримерка К. Сергацкова стверджує, що в Україні потрібно більше стримерів, які працюють над різними темами подій - не лише трагічними, а й культурними. «Чим більше будуть подавати їх цікаво, а не лише транслювати те, що відбувається, тим більше буде розвиватись громадянське суспільство. Це цікаво тому, що громадськість підключається до процесів, при цьому не витрачаючи час спеціально на відвідування певного заходу. Для людей, що не мають можливості бути присутніми на події - це прекрасний шанс бути причетними до неї іншим способом»5. Однак досі вважається, що до стриму потрібно звертатись у випадку, якщо подія має не лише соціальну значущість, а й елемент надзвичайної ситуації, яка потребує негайного реагування. стрим трансляція телеканал журналіст

Резонансні події, які передають журналісти у стрим-повідомленнях, експерти визначають як ті, що викликають реакцію великої кількості людей (обурення, хвилювання, відгуки) на певні дії (інформація, поведінка, висловлювання ) когось чи чогось. Професор С. Демченко слушно пропонує виходити за межі звичного, шукати резонансне, що дасть можливість «спалахнути», «прозвучати», «прогриміти», «засвітитись» Демченко, С. В. (2009),Масова комунікація як чинник формування громадянського суспільства в незалежній Україні... с. 300..

Резонують, як правило, надзвичайні події. Засоби масової інформації привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн.

Смислове наповнення стрим-матеріалів визначає кожен телеканал залежно від своєї спрямованості та інтересів. Єдиним є те, що стрим-трансляції застосовуються під час висвітлення надзвичайних подій, або таких, які викликали суспільний резонанс і повинні бути повідомлені вже і зараз. «Головною та визначальною рисою є надзвичайність події, її соціальна значущість», - зазначає телеведучий В. Полуєв. «Стрим, в основному, це вибух, мітинг, марш-хода, тобто те, що треба показати вже», -- наголошує журналіст телеканалу «Громадське телебачення» Я. Чуйко.

Основним критерієм для визначення, чи застосовувати до певної тематики технологію стрим-трансляцій є аналіз того, чи можна цю інформацію подати пізніше, чи потрібно повідомляти одразу. «Стрим завжди в пріоритеті над сюжетом, коли події розвиваються дуже швидко - тут і зараз. Якщо є ризик, що до моменту, коли ти приїдеш в редакцію, надішлеш відео і зробиш сюжет, події зміняться - набагато краще робити стрим», - зазначає стример телеканалу «Громадське телебачення» О. Яриш.

Глядача, через надлишок інформації, важко чимось здивувати та захопити. Аудиторія звикла до максимально швидкої передачі даних і не готова чекати на новини. Саме тому телеканали активно використовують стрим-трансляції. Проте, це працює лише у випадку повідомлення резонансних подій, з динамічною картинкою, а протокольні події, такі як суд, брифінг, прес-конференція, візит вповноважених осіб транслюють у тому випадку, коли вони мають велику соціально-політичну вагу.

П. Олійник визначає загальні ознаки надзвичайних ситуацій: наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності; заподіяння економічних збитків; істотне погіршення стану довкілля Олійник, П. (2013), Цивільний захист ... с. 20..

Тобто надзвичайні ситуації це, головно, аварії, катастрофи, стихійні лиха та інші події, це - епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо. Такі епізоди бувають природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру. Саме ця класифікація якнайкраще ілюструє тематично-змістове наповнення стрим-повідомлень, які з'являються в ефірі українських телеканалів.

Революція Гідності сформувала у телеканалів розуміння, що надзвичайні події потребують негайного реагування. Стрим-трансляція стала основним способом висвітлення резонансних та соціально значущих тем.

30 листопада 2013 року ефір «Громадського» почався з повідомлення: «Київський Євромайдан розігнав Беркут. Протягом дня «Громадське» буде повідомляти останні події» «Євромайдан розігнали. 30 листопада», Громадське телебачення .... В ефірі каналу трансляція кривавих подій на Майдані: стример знаходиться серед натовпу, який жорстоко розганяє Беркут. Кореспондент в режимі реального часу передає криваві події. Важливість цих кадрів безумовна, адже вони стали поштовхом до розгортання повномасштабної революції, збурили громадськість.

Однак, якщо під час Революції стримери працювали за однією концепцією, то загострення конфлікту на Сході знову змінив підхід до передання інформації. Тематика соціально-політичного характеру трансформувалась у військову.

З початком проведення АТО журналісти у прямому ефірі телеканалів розповідали про події під час прямих включень, однак, через обмеження, це не могли бути включення з місця події. Стримери здійснювали трансляцію лише поблизу з двох причин: через заборону показу місцезнаходження і відсутність зв'язку.

Винятком є збиття Боїнга 777 14 липня 2014 року «Трагедія Боїнга 777», Громадське телебачення .... Про подробиці трагедії телеканали розповідали, проте падіння літака торкається військової тематики через те, що літак збили терористи. Тому журналістам вдалось потрапили на місце події і передати стрим-матеріал в ефір мовлення.

На стрим-трансляцію з місця аварії Боїнга 17 липня 2014 року «Падіння Боїнгу 777. Хронологія подій», Телеканал 112 Україна... «Класифікація надзвичайних ситуацій»., журналісти, які потрапили на місце події пізно увечері, передавали кадри, на яких опинилися тіла жертв. Про це зазначив журналіст на одному зі стрим-повідомлень, проте відсутність освітлення і погана якість зв'язку сприяли тому, що пошматовані тіла загиблих неможливо розрізнити на зображенні.

Телеканали часто застосовують стрим-трансляції, коли новина подієва, має соціальний підтекст, наприклад, аварія на шахті чи трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі. Тут, як і на «Громадському», зазвичай, події, про які потрібно розповісти вже і зараз. «ВМЗ, БЗ, сюжет - у них аналітична сутність, щось, що не потребує максимальної оперативності і можна перевірити терміновість передачі таким чином: якщо інформація вийде про подію, до прикладу, увечері, то нічого не зміниться», - зазначає Я. Чуйко. Трагедії є топ-темами ефірного мовлення. Тому тематика техногенних катастроф одна з провідних і найчисленніших змістових наповнень стрим-трансляцій телеканалів11.

Техногенні катастрофи здебільшого спершу висвітлюють журналісти-стримери. У випадках надзвичайних ситуацій стрим-трансляція передує іншим журналістським матеріалам, на кшталт сюжету, відео-замітки, репортажу тощо. До прикладу, «Грибо- вицька трагедія» з обвалу нечистот і, як наслідок, загибелі людей, трансформувалась в багатомісячну тему колапсу зі сміттям, яку постійно експлуатували кореспонденти телеканалів в стрим-трансляціях. Проте найбільше уваги до «Грибовицького» було прикуто у перші дні трагедії. Всі загальнонаціональні телеканали висвітлювали трагедію

Грибовицького сміттєзвалища Олійник, П. (2013), Цивільний захист..., в прямому ефірі з'ясовували обставини в очевидців, в представників влади та ДСНС, а стрим-трансляції ведучі обговорювали у прямому ефірі з експертами.

Прикладом стрим-трансляцій на тематику техногенних катастроф є повідомлення про обвал Шулявського моста «Постраждалих внаслідок обвалу немає», Телеканал 112 Україна..., 27 лютого 2017 року. Подію телеканали транслювали у полівікні. В кадрі - рятувальники та зображення зруйнованого моста. Журналісти час від часу включалися з місця події, щоб повідомити подробиці, а отриману інформацію обговорювали телеведучі із запрошеними експертами в студії.

Існують випадки, коли стрим-трансляції трансформуються у цілий проект ефірного мовлення. Яскравим прикладом слугує стрим-повідомлення вибуху автомобіля на «Бесарабці» з Тимуром Махаурі «Відео з місця вибуху автомобіля Т Махаурі», Телеканал 112 Україна.... Журналістка телеканалу «112 Україна» перебувала поблизу підірваного авто, тож одразу розпочала трансляцію, роз'яснюючи факти події, як очевидець.

Під час стрим-трансляції журналістка спілкувалась зі свідками, брала коментарі у представників влади, які прибули на місце події. Протягом дня тривала стрим- трансляція, і, врешті, перетворилась у імпровізоване ток-шоу. Увечері ведучі телеканалу виїхали на місце трагедії і вели ефір «прайму» просто з вулиці.

Журналіст Остап Яриш, який працював стримером «Громадського телебачення» називає наступні критерії події, яку телеканал «стримитиме»: «По-перше, суспільна важливість події. По-друге - картинка. Найкраще для стриму - динаміка, рух, активні дії. Однак можна виходити в трансляцію і з важливих судових засідань, слухань у парламенті тощо, коли приймають якесь важливе рішення».

Результати і перспективи подальших досліджень. Важливість тематики і змісту стрим-трансляцій очевидна. Стрим-трансляції здійснюються за принципом інформаційного приводу. Тобто, відбувається подія, яка має певний резонанс у суспільстві та порушує проблеми, що стосуються прав та інтересів громадськості загалом, а телерепортер ретранслює її. Наукове значення дослідження полягає у систематизації надзвичайних ситуацій та ілюстрацій використання стрим-повідомлень під час висвітлення катастроф. А також огляд ключових положень стримерів та медіаекспертів, які працюють не лише з прямими ефірами, а також з їх суміжними компонентами, таких як стрим-трансляція. Тож ця робота може бути джерелом подальших досліджень, адже питання стрим-повідомлення потребує детального вивчення.

Висновки

Стрим-повідомлення здійснюються за принципом інформаційного приводу. Тобто, відбувається подія, яка має певний резонанс у суспільстві та порушує проблеми, що стосуються прав та інтересів громадськості у цілому, а телерепортер ретранслює її.

Доведено, що до стрим-трансляції журналісти найчастіше звертаються під час висвітлення надзвичайних ситуацій. На думку медіаекспертів, це пояснюється тим, що такі події потребують негайного реагування. Основним критерієм для визначення, чи застосовувати до певної тематики технологію стрим-трансляцій є аналіз того, чи можна цю інформацію подати пізніше, чи потрібно повідомляти одразу.

Досліджено, що тематика надзвичайних ситуацій техногенного характеру стрим- трансляцій - це транспортні аварії, пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо. Крім надзвичайних подій у фокус стрим-трансляції потрапляють резонансні події офіційного характеру, які мають серйозну суспільну вагу.

Підсумовуючи Революцію Гідності як генератора ідеї та концепції стрим- трансляції, можна стверджувати, що теми, які висвітлюють телеканали за допомогою стрим-трансляції, є надзвичайні та знакові для суспільства події.

Тематика військової стрим-трансляції на прикладах стрим-матеріалів з початку російсько-української війни показує, що трансляція подій на Сході має суворі обмеження і зараз не проводиться. Як виняток - падіння літака, яке торкається військової тематики через те, що літак збили терористи. Тому журналістам вдалось потрапили на місце події і передали стрим-матеріали в ефір мовлення.

Тематика надзвичайних ситуацій техногенного характеру стрим- розглянуто на прикладі стрим-повідомлень з Грибовицького сміттєзвалища. Крім того, на прикладі стрим- матеріалів вибуху авто Т. Махаурі в центрі Києва з'ясовано, що стрим-повідомлення надзвичайного характеру можуть переростати у імпровізовані тематичні ток-шоу.

Тож надзвичайні ситуації є основною тематикою стрим-трансляцій у мовленні телеканалів.

Список літератури

1. «Відео з місця вибуху автомобіля Т. Махаурі», Телеканал 112 Україна.

2. Демченко, С. В. (2009), Масова комунікація як чинник формування громадянського суспільства в незалежній Україні (глобальне і національне), Вид-во Маковецький, Дніпропетровськ, 368 с.

3. Диалогическая природа телевидения : (от театра к телевизионному зрелищу) (1988), Автореферат докторской диссертации, (искусствоведение), С. Петербург, гос. ин-т театра, музыки и кинематографии им. Н. К. Черкасова, 43 с.

4. Дячук, В. П. (2009), Комунікативна культура прямого телевізійного ефіру, Автореферат кандидатської дисертації (культурологія), Київ. нац. ун-т культури і мистец., Київ, 19 с.

5. «Євромайдан розігнали. 30 листопада», Громадське телебачення.

6. Жук, О. О. (2013), «Соціокомунікаційні моделі телевізійних текстів прямого ефіру».

7. «Класифікація надзвичайних ситуацій».

8. Маранц, Е. (2017), «Стримери, які кидають виклик традиційній журналістиці», The New Yorker.

9. «Масштабний обвал сміття поховав під собою рятувальників», Громадське телебачення.

10. Олійник, П. (2013), Цивільний захист, Нова Книга.

11. «Падіння Боїнгу 777. Хронологія подій», Телеканал 112 Україна.

12. «Постраждалих внаслідок обвалу немає», Телеканал 112 Україна.

13. Сергацкова, К. (2014), «Стрим у часи воєнних дій - достовірна та оперативна інформація онлайн».

14. Цвик, В. Л. (2009), Телевизионная журналистика, 2-е изд., перераб. и доп. ЮНИТИ-ДАНА, Москва, 495 с.

15. Ятчук, О. (2014), «Контент інтерактивного мовлення», Вісник Львівського університету. Серія :

16. Журналістика, вип. 39(2), с. 185-193.

17. «Journalism & Media Glossary», The News Manual.

18. Reid, A. (2015), «Livestreaming apps for journalists and newsrooms»

References

1. «Video z mistsia vybukhu avtomobilia T. Makhauri», Telekanal 112 Ukraina.

2. Demchenko, S. V (2009), Masova komunikatsiiayak chynnyk formuvannia hromadianskoho suspilstva в nezalezhnii Ukraini (hlobalne i natsionalne), Vyd-vo Makovetskyi, Dnipropetrovsk, 368 s.

3. Dialohicheskaia priroda televideniia : (ot teatra к televyzionnomu zrelishchu) (1988), Avtoreferat doktorskoi dissertatsii, (iskusstvovedenye), S. Peterburh. hos. in-t teatra, muzyki i kinematohrafii im. N. K. Cherkasova, 43 s.

4. Diachuk, V P (2009), Komunikatyvna kulturapriamoho televiziinoho efiru, Avtoreferat kandydatskoi dysertatsii (kulturolohiia), Kyiv. nats. un-t kultury i mystets., Kyiv, 19 s.

5. «Ievromaidan rozihnaly. 30 lystopada», Hromadske telebachennia.

6. Zhuk, O. O. (2013), «Sotsiokomunikatsiini modeli televiziinykh tekstiv priamoho efiru».

7. «Klasyfikatsiia nadzvychainykh sytuatsii».

8. Marants, E. (2017), «Strymery, yaki kydaiut vyklyk tradytsiinii zhurnalistytsi», The New Yorker.

9. «Masshtabnyi obval smittia pokhovav pid soboiu riatuvalnykiv», Hromadske telebachennia.

10. Oliinyk, P (2013), Tsyvilnyi zakhyst, Nova Knyha.

11. «Padinnia Boinhu 777. Khronolohiia podii», Telekanal 112 Ukraina.

12. «Postrazhdalykh vnaslidok obvalu nemaie», Telekanal 112 Ukraina.

13. Serhatskova, K. (2014), «Strym u chasy voiennykh dii - dostovirna ta operatyvna informatsiia on-lain»,

14. «Trahediia Boinha 777», Hromadske telebachennia.

15. Tsvik, V L. (2009), Televizionnaia zhumalistika, 2-e izd., pererab. i dop. YuNITI-DANA, Moskva, 495 s.

16. Iatchuk, O. (2014), «Kontent interaktyvnoho movlennia», Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia :

17. Zhurnalistyka, vyp. 39(2), s. 185-193.

18. «Journalism & Media Glossary», The News Manual.

19. Reid, A. (2015), «Livestreaming apps for journalists and newsrooms»

Размещено на Allbest.ru