Становлення та розвиток видавничо-поліграфічної справи в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення та розвиток видавничо-поліграфічної справи в Україні

Дрок П. В.

Предметом дослідження є теоретичний аспект становлення видавничо-поліграфічної справи в контексті розвитку сучасної української освіти.

Метою дослідження є пошук методів вдосконалення видавничо-поліграфічної справи в контексті розвитку сучасної української освіти.

Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурний, порівняльний, факторний, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження.

Результати роботи. Визначено особливості реалізації вітчизняної видавничо-поліграфічної справи України та пошук методів вдосконалення.

Галузь застосування результатів роботи. Сучасна українська освіта.

Висновки. Важливим етапом у видавничій галузі є забезпечення поповнення обігових коштів та пошук інвесторів (спонсорів) з інших сфер бізнесу і з їх допомогою вкладання грошей в українську книжку.

Таким чином головною умовою покращення діяльності видавничої сфери в Україні є впровадження системних засад у видавничо-поліграфічну сферу для формування національного інформаційного простору новітньої України.

Ключові слова: інновації, дисципліни видавничої-поліграфічної справи, інформаційно-комунікаційні технології, освітня діяльність, інформаційна діяльність.

СТАНОВЛЕНИЯ И РАЗВИТИЕ ИЗДАТЕЛЬСКО-ПОЛИГРАФИЧЕСКОГО ДЕЛА В УКРАИНЕ

Дрок П. В.

Предметом исследования является теоретический аспект становления издательско- полиграфического дела в контексте развития современного украинского образования.

Целью исследования является поиск методов совершенствования издательско- полиграфического дела в контексте развития современного украинского образования.

Методы исследования. В работе применена совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурный, сравнительный, факторный, что позволило реализовать концептуальное единство исследования.

Результаты работы. Определены особенности реализации отечественной издательско- полиграфического дела Украины и поиск методов совершенствования.

Область применения результатов работы. Современное украинское образование.

Выводы. Важным этапом в издательской отрасли является обеспечение пополнения оборотных средств и поиск инвесторов (спонсоров) из других сфер бизнеса и с их помощью вложения денег в украинскую книгу.

Таким образом главным условием улучшения деятельности издательской сферы в Украине является внедрение системных принципов в издательско-полиграфическую сферу для формирования национального информационного пространства новейшей Украины.

Ключевые слова: инновации, дисциплины издательско-полиграфического дела, информационнокоммуникационные технологии, образовательная деятельность, информационная деятельность.

FORMATION AND DEVELOPMENT OF PUBLISHING AND POLYGRAPHIC BUSINESS IN UKRAINE

Drok P. V.

The subject of the study is the theoretical aspect of the formation of the publishing and printing business in the context of the development of contemporary Ukrainian education.

The aim of the study is to find methods for improving the publishing and printing business in the context of the development of modern Ukrainian education.

Research methods. The paper uses a set of scientific methods and approaches, including systematic, structural, comparative, factorial, which allowed to realize the conceptual unity of research.

Results of work The peculiarities of realization of the Ukrainian publishing and printing business of Ukraine and search of methods of perfection are determined.

The field of application of the results of work. Modern Ukrainian Education.

Conclusions An important stage in the publishing industry is to ensure the replenishment of working capital and the search for investors (sponsors) from other areas of business and, with their help, investing in Ukrainian books.

Thus, the main condition for improvement of the publishing industry in Ukraine is the introduction of systemic principles in the publishing and printing sector for the formation of the national information space of the newest Ukraine.

Key words: innovations, disciplines of publishing-printing business, information and communication technologies, educational activity, informational activity.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Комплексному дослідженню питань, пов'язаних із діяльністю видавничо-поліграфічних підприємств присвячені наукові праці та численні публікації. Серед них можна виділити роботи О. Боженко, С. Гавенко, О. Гузели, Б. Дурняка, С. Крилошанської, Р. Машталіра, М. Масловатого, Н. Сухолитки, Л. Швайки, А. Штангрета та ін.

Результати їх досліджень та напрацювань стосуються: становлення та особливостей функціонування суб'єктів видавничо-поліграфічної галузі різних організаційно-правових форм, форм власності та масштабів виробництва; оцінки впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ на ефективність господарської діяльності; удосконалення організації редакційно-виробничого процесу; цінової політики та процесу ціноутворення на продукцію галузі; конкурентоспроможності видавничо-поліграфічних структур, якості продукції та поліграфічних послуг; обґрунтування перспективних напрямів подальшого розвитку; підготовки фахівців тощо.

Однак, існує чимало проблем, які залишаються ще недостатньо вивченими і потребують подальших наукових досліджень.

Предметом дослідження є теоретичний аспект становлення видавничо-поліграфічної справи в контексті розвитку сучасної української освіти.

Метою дослідження є пошук методів вдосконалення видавничо-поліграфічної справи в контексті розвитку сучасної української освіти.

Виклад основного матеріалу

Події, що визначали стан книговидавничої галузі, хронологічно розвивалися так:

1990 року, у відповідь на проголошення Україною державного суверенітету, Росія в односторонньому порядку скоротила поставки в республіку товарів, визнаних нею як стратегічна сировина. Передусім це стосувалося паперу. Через що зупинялася діяльність цілого ряду видавництв. Саме тоді творча, наукова і видавнича еліта, згуртувавшись, своїм відкритим зверненням вирішила привернути увагу державних мужів і громадськості до можливої катастрофи національного книговидання.

5 липня 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову щодо державного захисту книговидання та преси України в умовах переходу до ринкової економіки, згідно з якою Кабінету Міністрів було доручено передбачити пільгове оподаткування видавництв та торговельних організацій, які видають і реалізують літературу, що виходить українською мовою. Як результат - із січня 1992 року від сплати податку звільнялися ті видавництва, що здійснювали випуск літератури українською мовою та мовами національних меншин, якщо ця література становила не менше 70 відсотків загального їхнього виробництва [1, с.112].

Таким мудрим рішенням тодішній Голова Верховної Ради України і майбутній перший Президент суверенної України Л. Кравчук назавжди увійшов в новітню історію українського друкарства, як прозірливий державний діяч, який по-справжньому оцінив вагу і значення українського друкованого слова для становлення державності й утвердження української національної ідеї. Однак своєрідний ренесанс новітнього українського книговидання тривав недовго.

Сформований після виборів нового президента новий склад Кабінету Міністрів скасував цю пільгу для вітчизняних видавництв з 1 січня 1994 року. Українська книга в умовах різкого зменшення державного замовлення, відсутності дотацій та пільг ставала економічно невигідною, а для багатьох видавців - і непотрібною [2, с. 210].

Середина 90-х років увійде в новітню історію безрезультатною боротьбою українського книговидання за своє виживання і спробами його представників позитивно вирішити це питання через законодавче поле. У цю пору велася неприхована боротьба і в комісіях парламенту, і в міністерських коридорах, і серед видавців за підготовку цивілізованого Закону про видавничу справу.

На кінець 90-х років ставало однозначно зрозумілим, що розвиток книговидавничої галузі в державі гальмує недосконале законодавство, яке докорінно слід було змінювати.

Нині в Україні, всупереч вкрай несприятливому та шкідливому для майбутнього нації законодавству щодо книговидавничої галузі, шириться потужний інтелектуальний рух. Ідеться про те, що на початок третього тисячоліття у нас склався добрий гурт професійно підготовлених і рішуче налаштованих на працю видавців і друкарів різних форм власності, які вміло продовжують кращі традиції своїх попередників на книговидавничому полі, продукуючи немало гарних, конкурентоспроможних на європейському рівні книг. Окрім того, ці видавці та поліграфісти щораз голосніше заявляють про себе як згуртовану силу, яка налаштована, незважаючи на протидію певних кіл, відстоювати професійні й державні інтереси щодо захисту української книги в законодавчому плані [3, с.45].

Незважаючи на економічні негаразди, у суспільстві існує стабільно високий попит на добротну українську книгу: навчальну, наукову, пізнавальну, довідкову, художню тощо. Задовольнити цей попит не вдається не стільки через високу ціну книги, скільки через її географічну недоступність. Постала нагальна потреба у створенні під егідою державних органів потужної дистрибуторської мережі, яка б давала можливість «просунути» будь-яке українське видання - від столичного чи обласного видавництва - у великі й малі населені пункти країни. Повсюди відчувається інформаційний вакуум щодо того, хто, де і що видає. В умовах, коли переважна більшість масових центральних і місцевих газет практично ігнорують інформацію, а тим більше рецензію на українську книгу, виникла необхідність у створенні (чи відновленні) друкованого органу на зразок колишнього «Друга читача», якому б надавалася державна підтримка, а його тематика мала б державницький характер [4, с. 62].

За прикладом країн Західної Європи, Україна все більше починає відчувати вплив щорічного ярмаркового буму в книжковій справі. Yже визначилися чотири центри таких виставок-ярмарків - у Києві, Львові, Одесі і Харкові.

Історія прийняття в Росії безпрецедентних за своїми пільгами протекціоністських законодавчих актів і приведення тамтешніх законів у відповідність до міжнародних прав переконує, що це стало можливим не само по собі, а потребувало напруженої праці чималої групи авторитетних і наполегливих меценатів видавців і поліграфістів.

Маємо Українську асоціацію видавців (об'єднує понад 80 видавництв і видавничих організацій), Українську асоціацію виробників поліграфічної продукції (у складі - 90 юридичних осіб), Асоціацію навчальних видавництв, Центр сприяння видавцям української книги, Асоціацію книгорозповсюджувачів, Асоціацію видавців та розповсюджувачів преси. Для координації зусиль, вироблення спільних позицій цих громадських структур створено Координаційну раду.

Отже, схоже на те, що керівники структур усе більше усвідомлюють свою відповідальність, глибше розуміють, що, лише згуртувавши сили, поєднавши наступальність, рішучість і професіоналізм, вдасться вивести українське книговидання на той рівень, якого воно заслуговує.

Економічна криза вплинула на всі галузі промисловості і, особливо, на видавничу діяльність. Проведений аналіз у видавничій сфері за період 2008-2018 роки показав погіршення динаміки розвитку, яка характеризується значними перепадами і зменшенням активності на книжковому ринку України. Зменшення фінансування у видавничу справу, вплив ринку поліграфічних видань та набуття видавничо-поліграфічному комплексу характеру з яскраво вираженими регіональними ознаками призвели до розширення номенклатури видань та зменшення їх накладу у окремих видавництвах [3, с. 13].

На сьогодні до видавничо-поліграфічної сфери ставляться жорсткі вимоги - це випуск друкованих засобів масової інформації за технологією «Ргіпї-оп-бетапб», тобто в режимі реального часу. Вплив глобальної інформатизації привів до створення нової моделі видавничо-поліграфічного комплексу - комп'ютерно-інтегровані видавничо-поліграфічні системи та комплекси.

На сьогодні книжковий ринок України характеризується тим, що книга поступово почала втрачати «лице» у вигляді: художньо-технічного оформлення, якості та змісту поліграфічних видань тощо, і як результат втрати національної та виховної функції, що спонукає виникненню державотоварних проблем. Однією з причин є інтенсивний розвиток інтернет- та медіатехнологій, що частково створили передумови витіснення друкованих видань. Проте впровадження у народному господарстві України комп'ютерно- інтегрованих видавничо-поліграфічних систем і комплексів дозволить забезпечити випуск друкованих видань високої якості та й у режимі реального часу з використанням принципу «Ргіпї-оп-бетапб».

Насамперед, роль держави полягає в економічній підтримці підприємств, сприяти розвиватися та розповсюджуватися україномовній книжці в українській індустрії власної держави. Не оминемо проблему заполонення в Україні імпортного книжкового товару з Росії за значно дешевшу ціну, що зумовлює витіснення української книжки з українського прилавку. Приблизно 70% імпортованої книжкової продукції ввозиться без оплати мита і податків. Українське книговидання має змогу усунути свого конкурента на власному ринку, проте слід вирішити багато важливих проблем щодо покращення системи кредитування, знаходження методів спонсорування видавничих проектів.

Президент Української асоціації видавців та книго розповсюджувачі, Олександр Афонін зазначає, що книжкові торговельні мережі перебувають в залежності від російського бізнесу, тому що їхній асортимент продукції складає 80-90% провідних російських видавництв і, як правило, в них домінує розважальна, гуманітарна, наукова книги, а також різні підручники для середньої і вищої школи. Упродовж уже декількох останніх років кількість книгарень і книжкових яток постійно зменшується, ще в 1990 р. - 4000, а в 2018 р. - 136 [5, с. 45, 6].

Сьогоднішній ринок наповнений сучасною літературою таких письменників, як: брати Д. і В. Капранови, О. Забужко, М. Матіос, Ю. Андрухович, І. Роздобудько. Вони стали відомими не тільки українському читачеві, але й здобули велику популярність у Європі, завдяки перекладам творів на польську, німецьку, чеську, хорватську, французькі мови.

Книжкову галузь необхідно кредитувати, а для цього потрібно давати кошти видавцям в кредит під доступний відсоток, також створити систематично налагоджену систему книгорозвитку щодо жанрових різновидів, щоб видавець зміг збільшувати обсяги назв видань. Наприклад, у Росії, навіть в період кризи, обсяг літератури постійно збільшується і якість видання не погіршується, а навпаки, продають з кращим оформленням [7, с. 43].

Як зазначає О. Афонін «Книга - продукт соціальний, і будь-які потрясіння, що відбуваються у суспільстві, одразу ж знаходять своє відображення у зниженні купівельного інтересу до книги» [5, с. 346].

З 18 вересня 2008 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні» і цей закон діяв до 1 січня 2015 року щодо надання пільг у кредитуванні. Відповідно, видавці і книгорозповсюджувачі були звільнені від ПДВ на прибуток у виготовленні книжкової продукції.

Таблиця. Випуск видавничої продукції в Україні 2010-2018 рр.

Порівнюючи випуск друкованої продукції у 2018 і 2010 рр., то тут ми бачимо незначну різницю. За даними Книжкової палати України у 2018 р. вийшло - 22 612 назв книг і брошур, накладом 47 022,1 тис. пр., то в 2010 р. - 22 557 назв, накладом - 45 058,3 тис. пр. [8].

Якщо ж порівнювати кількість видань щодо мовного характеру, то тут ми бачимо суттєво покращення стану україномовних видань на ринку, оскільки українською мовою у 2010 р. вийшло книг та брошур - 14852 друк. од. накладом 24704,4 тис.пр., а російською мовою - 5554, накладом 17972,8, то у 2018 р. українською мовою - 16 857 назв, накладом - 38107,4 тис.пр.; російською мовою - 3 253 друк. од., накладом - 6106,2 тис. пр.

Зрозуміло, що вплив мультимедійних та Інтернет-технологій мають суттєвий вплив на сучасного читача, оскільки різко знизилось бажання до читання, проте книга - це продукт матеріальний, що живе вічно і потрібно все зробити, щоб її купувало більший відсоток населення. Для цього необхідно суттєво поповнити бібліотечні фонди, книгарні; розробити сайти на кожне видавництво чи поліграфічне підприємство з постійно оновленою каталогізацією нових видань, щоб читач зміг бачити нову інформацію, а не ту сторінку на якій вже рік залишається все без змін, хоча щомісячне поповнення відбуваються у видавництві. Необхідно постійно впливати і заохочувати споживачів новою інформацією, так би мовити «положити їм на стіл», книгорозповсюджувачі не повинні сидіти на місці. Зважаючи на те, що зараз інформація працює в усіх ЗМІ, без піар повідомлення не буде дієвим [9, с.35]. поліграфічний видавничий освіта

Сьогодні, через надзвичайно високий рівень витрат на підготовку та виготовлення видавничої продукції, високі поштові та транспортні витрати, кредиторську заборгованість юридичних осіб видавничих підприємств, стан книговидання не швидко зміниться.

Слід сказати, що для вирішення розв'язання видавничих проблем в Концепції пропонується: створення каталогу «Книги, що є в наявності та друкуються», як це взято з прикладу на Заході під назвою «Books in Print»; захист інформації від утисків влади; створення нових робочих місць у видавничій сфері (як правило, один редактор працює в особі редактора та коректора, виконуючи функцію два в одному), а також направити світоглядне бачення громадянина щодо національності та патріотизму.

Висновки

Аналізуючи сказане вище можна констатувати про необхідність формування системної класифікації виробничих та соціально-політичних причин, що зумовлюють стан видавничої діяльності в Україні, розкрити їх прямий та опосередкований вплив на показники і як результат сформулювати системні засади ефективності функціонування видавничої сфери [10, с. 43].

Таким чином головною умовою покращення діяльності видавничої сфери в Україні є впровадження системних засад у видавничо-поліграфічну сферу для формування національного інформаційного простору новітньої України.

Отже, вкрай важливим етапом у видавничій галузі є забезпечення поповнення обігових коштів та пошук інвесторів (спонсорів) з інших сфер бізнесу і з їх допомогою вкладання грошей в українську книжку.

Список використаних джерел

Законодавство в світі книги: шляхи реалізації в Україні рекомендацій Ради Європи: Матеріали Міжнародної конференції. Київ, 21-22 квітня 1997 р. Київ, 1998. 120 с.

Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформаційної, видавничої та бібліотечної справи: Тематична добірка: У 2 ч. Ч. 2. Правове регулювання у сфері видавничої та бібліотечної справи. Київ, 2000. 234 с.

Видавнича справа в Україні. 1991-1996: Бібліографічний покажчик. Київ, 1996. С. 5.

Дубровіна Л. А., Калакура Я. С., Боряк Г. В., Климова К. I., Ляхоцький В. П. Архівознавство: підруч. для студ. вищ. навч. закладів України. Київ : КМ «Академія», 1998. 316 с.

Тимошик М. Її величність - книга. Київ, 1999. 308 с.

У Держстаті назвали регіони з найбільшою кількістю книжкових магазинів, 27.08.2018, URL: http://www.chytomo.com/u-derzhstati-nazvaly-rehiony-z-najbilshoiu-kilkistiu-knyharen/

Тимoшик М. Тенденції cyчacнoгo yкpaїHcькoгo книгoвидaння. Вісник Книжкoвoї пaлamи. 2001. № 7.

Офіційний сайт «Книжкова палата України імені Івана Федорова». URL: http://www.ukrbook.nei/statistika_.html

Тимошик М. Ситуація у видавничо-поліграфічній справі вселяє стриманий оптимізм: післямова до Всеукраїнських зборів видавців. Друкарство. 2000. № 4. С. 6-8.

Тимошик М. Ситуац/я у видавничій справі вийшла з-під контролю держави: післямова до Всеукраїнських загальних зборів видавців, поліграфістів і книгорозповсюджувачів. Друкарство. 2000. № 4. С. 4-7.

References

Zakonodavstvo v sviti knyhy: shliakhy realizatsii v Ukraini rekomendatsii Rady Yevropy [Legislation in the Book World: Ways to Implement the Council of Europe's Recommendations in Ukraine] Materialy Mizhnarodnoi konferentsii. Kyiv, 21-22 kvitnia 1997 r. Kyiv, 1998. 120 s.

Zakonodavchi ta normatyvni dokumenty Ukrainy u sferi informatsiinoi, vydavnychoi ta bibliotechnoi spravy [Legislative and regulatory documents of Ukraine in the field of information, publishing and library business]. Tematychna dobirka: U 2 ch. Ch. 2. Pravove rehuliuvannia u sferi vydavnychoi ta bibliotechnoi spravy. Kyiv, 2000. 234 s.

Vydavnycha sprava v Ukraini. 1991-1996: Bibliohrafichnyi pokazhchyk [Publishing in Ukraine. 1991-1996: Bibliographic Index]. Kyiv, 1996. P. 5

Dubrovina, L. A., Kalakura, Ya. S., Boriak, H. V., Klymova, K. I., Liakhotskyi, V. P. (1998). Arkhivoznavstvo [Archival science]: pidruch. dlia stud. vyshch. navch. zakladiv Ukrainy. Kyiv: KM «Akademiia», 316 p.

Tymoshyk, M. (1999). Yii velychnict - knyha [Its Inline - a book]. Kyiv, 308 p.

U Derzhstati nazvaly rehiony z naybil'shoyu kil'kistyu knyzhkovykh mahazyniv, 27.08.2018 [In the State Statistics Committee named the most bookstore regions, 27.08.2018] URL: http://www.chytomo.com/u-derzhstati- nazvaly-rehiony-z-najbilshoiu-kilkistiu-knyharen/

Tymoshyk, M. (2001). Tendentsii suchasnoho ukrainskoho knyhovydannia [Trends in contemporary Ukrainian book publishing]. Visnyk Knyzhkovoi palaty - Bulletin of the Book Chamber, 7.

Ofitsiynyy sayt «Knyzhkova palata Ukrayiny imeni Ivana Fedorova» [Official site of the Book Office of Ukraine named after Ivan Fedorov]. URL: http://www.ukrbook.net/statistics_.html

Tymoshyk, M. (2000). Sytuatsiia u vydavnycho-polihrafichnii spravi vseliaie strymanyi optymizm: pisliamova do Vseukrainskykh zboriv vydavtsiv [The situation in the publishing and printing business gives rise to restrained optimism: a speech to the All-Ukrainian Meeting of Publishers]. Drukarstvo - Typography, 4. 6-8.

Tymoshyk, M. (2000). Sytuatsiia u vydavnychii spravi vyishla z-pid kontroliu derzhavy: pisliamova do Vseukrainskykh zahalnykh zboriv vydavtsiv, polihrafistiv i knyhorozpovsiudzhuvachiv [The situation in publishing became out of control of the state: a speech to the All-Ukrainian General Meeting of Publishers, Polygraphists and Book Distributors]. Drukarstvo - Typography, 4. 4-7.

Размещено на Allbest.ru