Ускладнювальні фактори комунікації під час пандемії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Ускладнювальні фактори комунікації під час пандемії

Говера О.І. аспірантка кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту, КПІ ім. Ігоря Сікорського

У статті розглянуто, як змінюються елементи комунікативної моделі Гарольда Лассвелла за умов поширення інформації під час пандемії.

Модель Лассвелла передбачає, що шлях інформації від суб'єкта (комуніканта) до суб'єкта (комуніката) формується за формулою SMCRE: хто (sourse) виступає у ролі комуніканта, що (message) він транслює, яким каналом (channel), кому (recipient) та з яким ефектом (effect). Модель створена понад сімдесят років тому і використовується як стала конструкція в усіх видах внутрішніх і зовнішніх комунікацій. На початку локдаунукомунікант опинився в епіцентрі комунікативної кризи, коли сама модель Лассвелла залишилась незмінною, але її окремі елементи потребували нового осмислення та оперативного реагування на перехід до онлайнового спілкування.

Перед комунікантом стоїть першочергове завдання -- потрапити у інформаційний потік комуніката. Лінійний шлях інформації перетворюється на складну піраміду, коли комунікат стає передавачем повідомлення для наступних комунікатів. Відбулося зміщення використання офлайнових (або традиційних) каналів та інструментів на онлайнові. Це стало поштовхом для розвитку візуальних технік і способів привернення уваги, створення яких потребує опанування нових навичок у дизайні, графіці та психології. З огляду на специфіку комунікації при соціальній ізоляції психологічне сприйняття комунікатом отриманого повідомлення відбувається під впливом авторитетних для нього лідерів суспільної думки та/або будь-якого іншого середовища, з представниками якого у комуніката співпадають аттітюди (соціальні установки). Це суб'єктивний шум для розкодування змісту отриманої інформації. Збільшилась і частка об'єктивних шумів, зокрема технічних. Результатом дослідження стала систематизація цих ускладнювальних факторів комунікації на різних етапах взаємодії комуніканта з комунікатом.

Ключові слова: комунікація, соціальні комунікації, фактори комунікації, комунікативна модель, засоби зв'язку, аутсорсинг, пандемія.

Govera O. postgraduatestudentoftheDepartment ofPublishingandEditing, PublishingandPrintingInstituteofIgorSikorskyKyivPolytechnicInstitute

COMPLEX COMMUNICATION FACTORS DURING PANDEMIC

ThearticleexamineshowtheelementsofHaroldLaswell'scommunicativemodelevolveinresponsetoinformationspreadduring a pandemic.

TheLaswellmodelprovidesthatthepathofinformationfromthesubject (communicator) tothesubject (recipient) isformedbytheformula SMCRE: who (source) actsascommunicator, broadcastingwhat (message), bywhichchannel (channel), towhom (recipient) andwithwhateffect (effect).

Themodelwascreatedmorethanseventyyearsagoandisusedas a permanentconstructioninalltypesofinternalandexternalcommunication. Atthebeginningofthelockdown, thecommunicatorwascaughtinthemiddleof a communicationcrisiswhentheLasswellmodelitselfremainedunchanged, butitsindividualelementsrequirednewthinkingandrapidresponsetotheshifttoonlinecommunication.

Themaintaskofthecommunicatoristogetintotheinformationflowoftherecipient.

Thelinearpathofinformationbecomes a complexpyramidwhentherecipientbecomesthetransmitterofthemessageforthefollowingrecipients.

Theuseofoffline (ortraditional) channelsandtoolsshiftedtoonlineones.

Thiswastheimpetusforthedevelopmentofvisualand awareness-raising techniques, whichrequiretheacquisitionofnewskillsindesign, graphicsandpsychology. Giventhenatureofcommunicationinsocialexclusionsituations, therecipient'spsychologicalperceptionofthemessageisinfluencedbyopinionleaderswithauthorityoverthemand / oranyotherenvironment, whoserepresentatives'sharethesameattitudescoincide.

Andthisactsas a subjectivenoisetodecodethecontentofthereceivedinformation.

Theproportionofobjectivenoises, especiallytechnicalones, alsoincreased. Theresultofthestudywassystematizationofthesecomplexityfactorsofcommunicationatdifferentstagesofinteractionbetweenthecommunicatorandtherecipient.

Keywords: communication, socialcommunication, communicationfactors, communicationmodel, communications, outsourcing, pandemic.

Вступ

Світова пандемія COVID-19 змінила механізми обміну інформацією. Основою для розуміння цих змін є аналіз етапів комунікаційної моделі як системи суспільної взаємодії. Комунікативний процес розпочинається насамперед з дослідження потреб комуніката, які в умовах заборон на соціальну активність змістили акценти його сприйняття особистих кордонів [1]. Така соціальна інтеракція поглинула зовнішні чинники та надала їм нового контекстуального значення [13]. Так, під час дистанційної роботи та навчання члени сім'ї є мимоволі залучені до внутрішньо організаційного спілкування, а співробітники можуть стати свідками приватного життя кожного.

Мета дослідження. Метою роботи є виокремити та систематизувати фактори, які створюють перешкоди в комунікативному процесі за умов пандемії.

Результати

Під час пандемії COVID-19 залишились незмінними етапи класичної моделі комунікативного процесу, автором якої є американський політолог Г. Лассвелл [2]: комунікант формує повідомлення з урахуванням своїх потреб та очікувань цільової авдиторії, обирає канали та інструменти, закодовує своє повідомлення; комунікат отримує та розкодовує інформацію. Окремим етапом комунікативної моделі є аналіз фідбеку від цільової аудиторії. Врахування особливостей інформування зовнішньої (усі суспільні групи, що впливають на стан справ комуніканта) та внутрішньої (персоналу) авдиторії, -- і дає можливість ухвалити рішення про подальший комунікативний процес, на кожному етапі якого можна виокремити та узагальнити ускладнювальні фактори.

Формування портрета цільової авдиторії потребує розуміння, що за умов пандемії будь-яка сучасна людина опиняється в незвичному для себе ізольованому просторі та втрачає здатність відділяти раціональну інформацію від фейків. У неї натомість зростає довіра до соціальних мереж, які дають їй можливість створити свою зручну «інформаційну бульбашку». Це ускладнює роботу комуніканта: до його завдань додається пошук таких лідерів суспільної думки, яким довіряє його комунікат. Таким чином, сам комунікативний процес отримує два рівні адресатів: на першому рівні ними є інфлюенсери, які на другому рівні самі є каналом передавання інформації.

У доепідемічний період значно різнились канали та інструменти передачі інформації обом групам цільових авдиторій. Так, у роботі з внутрішньою авдиторією використовувались здебільшого офлайнові інструменти, як-от: інформаційні (дошки оголошень, корпоративні видання), комунікаційні (збори колективу) та організаційні (урочистості до професійних свят, спартакіади).

У комунікацію із зовнішньою авдиторією були включені онлайнові інструменти: чат-конференції, відеоблоги, стріми, розіграші подарунків. І саме із цією групою цільової авдиторії найчастіше працювали позаштатні комуніканти: дослідники повідомляють, що 2019 року майже дві третини компаній B2B передали частину свого маркетпнну ((у тому числі і комунікативну) на аутсорсинг [7]. Під час пандемії ситуація змінилась: з одного боку, комунікація з персоналом перейшла в онлайн- режим, а з іншого -- знизились видатки на послуги залучених фахівців. Унаслідок цього в штатних комунікантів виникла необхідність оперативно опанувати такі канали зв'язку, як: соціальні мережі, вебсайти, онлайн-навчальні та виробничі платформи, з використанням інструментів візуалізації контенту, відеолекцій, віртуальних зустрічей, подієвихонлайн-трансляцій [6].

Збільшення використання під час карантину цільовою авдиторією інтернету [11; 12] ускладнює і процес кодування інформації. На відміну від офлайнових механізмів добору слів і символів, способами привернення і втримання уваги в онлайн-повідомленнях є заголовки текстів, відеозвернення, інтернет-комікси та інтернет-меми.

Розкодування змісту отриманої інформації супроводжується перешкодами -- шумами [10], які бувають об'єктивними та суб'єктивними. За умов пандемії збільшився вплив суб'єктивних шумів, що базуються на бажанні комуніката отримувати тільки ті повідомлення і через ті інтернет-канали, які емоційно його задовольняють. Ще одним уск-ладнювальним фактором соціальної комунікації на цьому етапі є збільшення технічних шумів: постійна або тимчасова відсутність доступу до онлайн-інструментів унеможливлює отримання повідомлення від ко-муніканта.

Результати аналізу цих перешкод стають основою для вибору каналів та інструментів подальшого комунікування із цільовою авдиторією.

Висновки

Соціальна та економічна нестабільність, що виникла під час пандемії COVID-19, створила перешкоди у сприйнятті інформації цільовою авдиторією, у якої зменшилася довіра до офіційних джерел і зросла залежність від думки популярних блогерів. Комунікат утратив здатність відрізняти раціональну інформацію від хейту, а комунікант постав перед необхідністю приймати швидкі, а тому і непрогнозовані рішення. Виокремились дві групи ускладнювальних факторів -- технічні та поведінкові.

Поведінкові ускладнювальні фактори -- перешкоди комунікативного процесу, які характеризують потреби комуніката в інформації, -- це:

зростання довіри до інформації, яка відповідає власним уявленням комуніката;

створення власної «інформаційної бульбашки»;

зростання недовіри до офіційних джерел;

зростання довіри до блогерів.

Технічні ускладнювальні фактори -- перешкоди комунікативного процесу, які характеризують способи передачі інформації, -- це:

використання нових онлайнових каналів та інструментів;

вдосконалення навичок роботи з раніше відомими онлайновими каналами та інструментами;

спрощення мовленнєвої комунікації;

збільшення візуалізації комунікації.

Дослідження цих факторів стане основою для створення базової моделі комунікативного процесу за умов пандемії.

Список використаної літератури

пандемія комунікативний модель суспільство

1. Lorenz Graf-Vlachy, ShuhuaSun&Stephen X. Zhang (2020) Predictorsofmanagers'mentalhealthduringthe COVID-19 pandemic, EuropeanJournalofPsychotraumatology, 11:1, DOI: 10.1080/ 20008198.2020.1834195.

2. Mills, B., &Barlow, D. M. (2014). Harold D. LasswellReading: Lasswell, H. D. (1948) `Thestructureandfunctionofcommunicationinsociety', inBryson, L. (ed.) TheCommunicationofIdeas, NewYork: HarperandBrothers.

3. Долбнева Д. В. Вплив COVID-19 на економіку країн світу // Проблеми економіки. 2020. № 1 (43). С. 20-26.

4. Іванов, В. Ф., Іванова Т. В. Інформація і знання: взаємозв'язок і взаємовідношення. // Інформаційне суспільство. 2013. № 18. С. 9-12.

5. Іванченко С. М., Позняк Д. В. Інформаційний вплив: теорія і практика прогнозування: монографія. Київ: Міленіум, 2011. 304 c.

6. Лисенко О. М. Ефективна комунікація в період карантину. URL: https://www.youtube.com/watch?v=JboKUhgI8Us&feature=youtu. be (дата звернення 05.09.2021).

7. Микало, О. І. (2010). Аналіз світового досвіду використання аутсорсингу. Ефективна економіка, (5). URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=203 (дата звернення: 5 вересня 2021).

8. Плахтій Ю. Спілкуватися не можна мовчати: як карантин змінив наші офлайн та онлайн комунікації // Вежа: інформаційний портал.

9. Мартиненко П. А. Соціальна ізоляція як передумова виникнення відстороненості та тривожності у особистості // Психологічне здоров'я персоналу організацій в умовах пандемії COVID-19: проблеми та технології забезпечення: матеріали XIV Міжнародної наук.-практ. онлайн-конф. з організаційної та економічної психології (21 травня 2020 року). Київ; Біла Церква, 2020. С. 40-44.

10. Різун В. В. Теорія масової комунікації: Київ, Просвіта, 2008. 260 с.

11. Україна на карантині: моніторинг суспільних настроїв (24-25 квітня) // Офіц.веб-сторінка соціологічної групи «Рейтинг» URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/1f899becb5cbe23739dc1f91 bc61a97d.html (дата звернення 05.09.2021).

12. Україна на карантині: моніторинг суспільних настроїв (15-17 листопада) // Офіц.веб-сторінка соціологічної групи «Рейтинг» URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ukraina_na_karantine_ monitoring_obschestvennyh_nastroeniy_15-17_noyabrya.html (дата звернення 05.09.2021).

13. Халабуденко О. А. COVID-19 як тригер конструювання соціально-правової дійсності // Римське право і сучасність. Епідемії в Європі і право: від Риму до COVID-19: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 12 червня 2020 р.). Одеса, 2020. С. 60-63.

14. Lorenz Graf-Vlachy, ShuhuaSun&Stephen X. Zhang (72(0^(0- Predictorsofmanagers'mentalhealthduringthe COVID-19 pandemic, EwopeanJournalofPsychotraumatology, 11:1. DOI: 10.1080/20008198.2020. 1834195.

15. Mills, B., &Barlow, D. (2014). Harold D. LasswellReading. Lasswell, H. D. (1948) `Thestructureandfunctionofcommunicationinsociety', inBryson, L. (ed.) TheCommunicationofIdeas, NewYork: HarperandBrothers.

16. Dolbneva D. V. (2020). Vplyv COVID-19 naekonomikukrainsvitu [Impactof COVID-19 ontheeconomyofcountriesaroundtheworld]. Problemyekonomiky, 1 (43), 20-26.

17. Ivanov, V. F., &Ivanova, T. V. (2013). Informatsiia i znannia: vzaie- mozviazok i vzaiemovidnoshennia [Informationandknowledge: relationshipandrelationship]. Informatsiinesuspilstvo, 18, 9-12.

18. Ivanchenko S. M., &Pozniak D. V. (2011). Infoririatsiiiiyivplyv: teoriia i praktykaprohnozuvannia [Informationalimpact: theoryandpracticeofforecasting]. Kyiv: Milenium.

19. Lysenko, O. M. (2021). Efektyvnakomunikatsiia v periodkarantynu [Effectivecommunicationduringthequarantineperiod]. Retrieved 5 September 2021 from URL: https://www.youtube.com/watch?v=Jbo KUhgI8Us&feature=youtu.be.

20. Mykalo, O. I. (2010). Analizsvitovohodosviduvykorystannia aut- sorsynhu. Efektyvnaekonomika, (5). Retrieved 5 September 2021 from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=203.

21. Plakhtii, Yu. (2021). Spilkuvatysianemozhnamovchaty: yak karan- tynzminyvnashioflaintaonlainkomunikatsii [Communicationcannotbesilent: howquarantinehaschangedourofflineandonlinecommunications]. Retrieved 5 September 2021 from: https://vezha. ua/spilkuvatysya-ne-mozhna-movchaty-yak-karantyn-zminyv-nashi- oflajn-ta-onlajn-komunikatsiyi/.

22. Martynenko, P. A. (2020). Sotsialnaizoliatsiiayakperedumova vynyk- nenniavidstoronenostitatryvozhnosti u osobystosti [Socialisolationas a prerequisitefortheemergenceofdetachmentandanxietyintheindividual] Psykholohichnezdoroviapersonaluorhanizatsii v umo- vakhpandemii COVID-19: problemytatekhnolohiizabezpechennia: materialy XIV Mizhnarodnoi nauk.-prakt. onlain-konf. z orhanizat- siinoitaekonomichnoipsykholohii (21 travnia 2020 roku). Kyiv; BilaTserkva, 40-44.

23. Rizun, V. V. (2008). Teoriiamasovoikomunikatsii [Theoryofmasscommunication]. Kyiv: Prosvita.

24. Ukrainanakarantyni: monitorynhsuspilnykhnastroiv (2-25 kvitnia) [Ukraineunderquarantine: monitoringofpublicsentiment (April 24-25)]. Retrieved 5 September 2021 from: http://ratinggroup.ua/ research/ukraine/1f899becb5cbe23739dc1f91bc61a97d.html.

25. Ukrainanakarantyni: monitorynhsuspilnykhnastroiv (15-17 lystopada) [Ukraineunderquarantine: monitoringofpublicsentiment (November 15-17)]. Retrieved 5 September 2021 from: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ukraina_na_karantine_ monitoring_obschestvennyh_nastroeniy_15-17_noyabrya.html.

26. Khalabudenko, O. A. (2020). COVID-19 yaktryherkonstruiuvannia sotsialno-pravovoi diisnosti. Rymskepravo i suchasnist [COVID-19 as a triggerforthedesignof socio-legalreality]. Epidemii v Yevropi i pravo: vidRymudo COVID-19: materialymizhnar. nauk.-prakt. konf. (Odesa, 12 chervnia 2020 r.). Odesa, 60-63.

Размещено на Allbest.ru