Епоха постправди в новітній журналістиці

Анотація

журналістика медіа постправда новина

У статті висвітлено комплексний аналіз явища постправди та особливості функціонування цього феномену в новітній журналістиці та описано використання фейкових новин українськими ЗМІ. На основі аналізу праць науковців визначено функції і завдання постправди та її наслідки в новітніх медіа.

Ключові слова: постправда, фейк, новітня журналістика, українські ЗМІ.

Виклад основного матеріалу

Надмірний потік інформації в сучасному світі дає величезну площу для поширення фейкових новин. Постправда як стан інформаційного поля змінювала джерела та форми, але завжди залишалася панівною верхівкою.

Сьогоднішні канали комунікації стали трансреальними, тому, що в них йде гра з реальністю. Ця створена реальність розгорнута так, щоб глядач не втратив свого комфортного існування. Тобто йде конструювання правди за чітким лекалом. Така інформація не завжди відповідає істині, але з точки зору людини, мізки якої «промиті» певною пропагандою або ідеологією, безумовно приймається за правду. Саме через це сконструйована медіареальність зручна у використанні та приємна споживачу.

Основний виробник постправди в сьогоднішньому світі - будь-яка людина, яка хоче вірити в те, у що вона вірить. Передусім це пов'язано з тим, що на сьогодні у людей чимало проблем із критичним мисленням. Світ соціальних мереж сповнений кластерами користувачів, які виробляють, транслюють і споживають ті чи інші варіанти постправди. У випадках, коли постправда одночасно «м'яко» відхиляється від істини й ефективно потурає найсильнішим емоційним запитам публіки, вона може набувати тотального охоплення [6].

Метою дослідження постає комплексний аналіз прояву постправди в новітній журналістиці як актуального явища маніпуляції громадської думки в сучасному інформаційному просторі.

Актуальність дослідження обумовлена зростанням популярності постправди в будь-яких каналах передачі інформації як інструментом для маніпуляції громадської думки та свідомістю людей.

Наукова новизна роботи полягає в дослідженні такого маловивченого феномену, як постправда. В сучасному світі кожен день з'являються нові види цього інструменту, і через це немає чіткого уявлення про те, чим власне і є постправда в журналістиці - жанром, видом чи функцією.

Об'єктом дослідження є постправда та його формати в різних галузях, його прояви та жанрова специфіка.

Предметом дослідження - технологічні та концептуальні особливості постправди.

Завдання дослідження: визначити основне поняття постправди, його види та функції; розібратися у сучасних проявах постправди; виявити наслідки посправди в журналістиці.

Методологічна база: про феномен посправди у своїх роботах писав Георгій Почепцов «Віртуальні війни. Фейки» [8] та «Постправда як новий виток розвитку цивілізації» [9]. Також цю тему піднімали Андрій Мовчан «Постправда - що це таке?» [6] та Сергій Медведєв «Епоха постправди» [4]. Інформація про прояви посправди в журналістиці зібрана з онлайн-ресурсу Detector.media http://detector.media, де висвітлюються проблеми цього феномену й можливий функціональний та жанровий розвиток.

У сучасному суспільстві постправда як спосіб емоційного впливу на аудиторію знаходить усе більше поширення. Наша свідомість постійно стає об'єктом маніпулювання з боку величезної кількості інструментів, таких як ЗМІ, Інтернет, кінематограф, музика, культура, тощо. Впроваджуючи певні тренди в культурне ядро, можна переформатувати свідомість і долі цілих держав і народів [7].

ЗМІ безпосередньо впливають на поінформованість громадян. Розуміння того, наскільки важливим є питання для громадськості, приходить до аудиторії саме завдяки засобам масової інформації, зокрема, завдяки тому обсягу матеріалів з тематики, які медіа пропонують своїй публіці.

Будь-яке повідомлення, що транслюють новини, значно впливають на думку громадськості. Хоча й не можна повністю змінити позицію людини лише за допомогою трансльованих повідомлень, але можна задати вектор думки реципієнта за допомогою вибору інформації і способу її подання.

Результатом постправди в Україні стала повна атомізація суспільства: кожна група людей перебуває у бульбашці власного політичного кандидата, цураючись один одного. Залишається лише одне єдине поняття - «свій - чужий». Кожне ЗМІ намагається піднести новину так, щоб «свій» залишився та подивився до кінця, проковтуючи наживку із певним месенджером, а «чужий» захотів подивитися «чергову нісенітницю».

Журналістика стала бізнесом, який працює не на людей, а завдяки людям та їхньому бажанню дивитися по телевізору ті новини, які будуть цікаві, і не важливо, що вони можуть не мати в собі інформативного та пізнавального змісту. Усі сили медіа кинуто на те, щоб постправда кожного разу виглядала ліпше, чіпляючи все більшу аудиторію.

Один із прикладів створення постправди в українських ЗМІ є новина про те, як власниця салону краси звинуватила «1+1» у розповсюдженні фейку [1].

У програмі «Гроші» кореспондентка намагалася записатися до декількох салонів у столиці, які працюють під час карантину попри заборону. Відео, яке використали у сюжеті «Грошей», було знято 5 березня, та було показано в «ТСН» 6 березня під назвою «Весна починається з голови».

Власниця салону Kika-style Руслана Мороз написала про цей випадок на своїй сторінці у Фейсбуці пост, де звинуватила «1+1» у розповсюдженні фейків. Згодом вона видалила пост та написала інший, де повідомила, що канал змінив відео в сюжеті та вказав на початку, що в ньому використані архівні записи з інтернету. У першому сюжеті випуску «Грошей» дійсно з'явився такий надпис, також у сюжеті немає кадрів із салону Мороз.

Журналісти «Детектора медіа» звернулися до телеканалу «1+1» за коментарем та отримали таку відповідь: «Це архівне відео було використано у сюжеті програми без зазначення назви салону, прізвища майстра тощо. Одразу після виявлення помилки (відсутності плашки «Архівне відео») ми виправили відео на доступних майданчиках» [5].

Нерідко медіа можуть допускати суб'єктивне відображення подій, будучи при цьому не тільки першоджерелом, а й єдиним каналом отримання політичної інформації для аудиторії. Наприклад, вірусний медіаконтент у соціальних мережах, таких як БасеЬоок, Twitter або Instagram, є основним джерелом політичної інформації для значного числа громадян. За рахунок колективного характеру поширення очікується істинність інформації і підвищується рівень довіри до контенту, але при цьому не враховується ймовірність виникнення і циркуляції дезінформації.

Постправда дозволяє робити крізь громадські мережі віртуальну реальність для різних частин користувачів у залежності від їх переваг.

Функції постправди виходять із прямого призначення - з такого, що в неї вкладають ті, кому справді вигідний цей парадокс. Постправду виробляють політики, які шукають популярності та голосів; продавці товарів і послуг у прагненні продати більше і дорожче; ЗМІ в гонитві за тиражами; журналісти в прагненні зробити кар'єру або прославитися; блогери в боротьбі за підписників і/або гроші рекламодавців; чиновники, щоб довести лояльність або вкрасти; опозиціонери, щоб налаштувати суспільство на свою користь; іноземні розвідки, щоб ослабити державу; власні силовики, щоб посилити державу тощо.

«Постправда притупляє критичне мислення, - виводить таку теорію Артем Шрайбман. - Наприклад, людина переконана, що під виглядом загальної вакцинації на людях ставлять якісь страшні експерименти. Будь-які аргументи за вакцинацію вона вважатиме заангажованими, дослідження - проплаченими, історії про відмову від щеплення з сумним фіналом - підтасованими. Сперечатися марно. У епоху постправди факти втратили силу: клавіатури в дискусіях ламаються не за об'єктивність, а за особисті переконання, особисту віру» [2].

Окрім притуплення критичного мислення, постправда має такі наслідки: падіння авторитету засобів масової інформації, журналістів, експертів із різних тем та політичних діячів; зневажливе ставлення до важливості фактологічної інформації; тотальна недовіра до ЗМІ; некритичне сприйняття інформації; розкол суспільства за принципом «свій-чужий»; підміна журналістської діяльності пропагандою, маніпулятивними технологіями, емоційним впливом замість збалансованого раціонально-емоційного висвітлення подій, ситуацій і проблем; неможливість повноцінного і конструктивного суспільного діалогу.

Журналістики у тому вигляді, у якому вона існувала до тепер, в річищі постправди місця немає: її функції просто не зможуть приваблювати більшість глядачів та читачів. А зміна її функціонального набору може призвести до зникнення журналістики як феномену й соціального інституту або трансформування її у інші форми комунікаційної діяльності.

Феномен постправди зачіпає усі базові суспільні інститути та процеси, без яких існування цивілізації навряд чи можливо. Та попри майже тотальну заглибленість у процеси постправди, суспільство не втратило інтерес до того, як «все відбувається насправді».

Ще одним прикладом фейкової новини є «Американські лабораторії в Україні» [10].

У російських ЗМІ з різною інтенсивністю триває інформаційна кампанія проти програм США в країнах колишнього СНД. Черговий її пік припав на квітень 2020 року. Більш як два тижні проросійські ЗМІ та телеграм-канали публікували «новини» про «біологічні експерименти над українцями», а політики вимагали від президента «розслідувань і судів».

15 квітня на сайті партії «Опозиційна платформа - За життя» [3] з'явилося публічне звернення Віктора Медведчука до президента, керівників МОЗ, СБУ і прем'єр-міністра, у якому стверджувалося - без усякого посилання на факти або джерела, - що в «Україні діють 15 військових біолабораторій». Цю заяву опублікували на підконтрольних Медведчуку ресурсах - ZIK, «112.ua». Потім меседж стали просувати в телеграм-каналах - наприклад, депутата «Слуги народу» Олександра Дубинського, Андрія Портнова і анонімних каналах.

Коли скандал розрісся, 23 квітня посольство США в Україні спростувало «створення військових лабораторій» і нагадало про чинну програму співпраці США та України в галузі запобігання біологічних загроз.

У цей же день інтернет-газета «Страна.иа» [11] опублікувала матеріал із заголовком, у якому змішалися всі необхідні інгредієнти теорії змови: у ньому фігурують слова «секретний», «чума», «США» і «лабораторія».

Після публікації «Страны.иа» всі ресурси, підконтрольні Медведчуку, а також ряд проросійських українських видань почали робити з цього матеріалу «новини» із загрозливими заголовками. УНІАН зробив «новину» із заголовком «Журналісти дізналися, чим займаються в Україні секретні біолабораторії США» [12] - з посиланням на «розслідування» «За країнами». А 27 квітня канал «1 + 1» випустив репортаж «Секретних матеріалів» [10] - із таким фантастичним набором тверджень, маніпуляцій і відвертої брехні, що навіть канали «Наш», NewsOne і ZIK можуть позаздрити.

Загалом увесь скандал розгорнувся через прагнення «пропіаритися» політиків ОПЗЖ та бажання журналістів створити сенсаційне розслідування. Небажання працювати чесно, за правилам та слідувати фактам створює у інформаційному середовищі дезінформаційний вибух. Фейкові новини негативно впливають на довіру читачів не тільки до тих медійних джерел, які виготовляють фейки, а й до всієї інформаційної структури.

На сьогодні у світі існують десятки об'єднань, які займаються моніторингом новин, відшукуючи дезінформацію і повідомляючи про «фейки». Прикладом цього може слугувати український проєкт «StopFake» https://www.stopfake.org. Вони склали низку порад з медіаграмотності:

• Не вір заголовку. Читай сам матеріал, бо факти в назві можуть бути перекрученими для привернення уваги.

• Не вір підозрілому джерелу. Особливо коли воно єдине. Як правило, справжню новину дублюють усі відомі ЗМІ, і її легко перевірити.

• Не вір невідомим експертам. Так звані «аналітики» часто з'являються лише раз, а потім зникають. Людей, чия думка є фаховою та важливою, зазвичай знають усі й не лише у вузьких колах.

• Перевір дату інформації. Це примітивний спосіб маніпуляції - розміщення новини, актуальність якої вже минула. Але її поява в сьогоднішньому потоці новин викличе певний резонанс, який потрібен маніпуляторам.

• Не все, що зображено на фото чи у відео, - правда. Маніпулятори часто редагують картинки й відео, додають ті елементи, яких не було спочатку, щоб підмінити або викривити значення.

• Не все на екрані - правда. Те, що ти бачиш, може бути цілком створеною або перемонтованою реальністю. Місце події може бути реальним, а самі події - ні, люди можуть бути реальними, а їхні слова - ні.

Державні й неурядові організації активно впроваджують у практику курси, присвячені підвищенню медіаграмотності населення. Мабуть, постправда - це соціальна хвороба, і щоб придбати до неї імунітет, потрібно нею перехворіти.

Висновки

Феномен постправди не є новим. Він був завжди, але мав різні вияви і функції. Але саме сьогодні постправда набула широкого розголосу. Постправда стала результатом того, що право голосу, завдяки інтернету, отримали всі відразу.

Постправда здійснює великий вплив й на свідомість суспільства. Журналісти та політики за допомогою цього феномену вміло маніпулюють людськими емоціями, подаючи правильні слова та зображаючи новину у вигідному тільки їм світлі.

Цей феномен створює сенсації, тому він настільки сильно приваблює журналістику з її постійним бажанням зацікавити та втримати читача. Інколи журналісти готові піти на все, тільки щоб кількість переглядів із кожним разом зростала. Через таке шалене бажання вони забувають аналізувати новину, дотримуватися усіх правил роботи та етики журналіста. Нові медіа вимагають від журналістів високої швидкості роботи. Наслідком цього є те, що не у всіх вистачає часу на перевірку інформації, або ж інколи людина навмисно вигадує новину.

У епоху сучасних технологій, неконтрольованих потоків інформації й спотворення фактів стало легше додавати свою інформацію, нехай навіть повністю вигадану. Адже розбиратися у фактажі та правдивості новини стало набагато важче, через швидкість поширення самої інформації. Так, і вже не особливо важливо, правда це чи ні, головне нанести емоційну травму і закріпити визначено інформацію в головах людей, на яких спрямована дана новина.

Концепція постправди привносить у суспільне життя ідею, що обговорення політики та світу в цілому не стосуються питань істини та брехні, вони зводяться до того за яких умов людина вирішує «що істина, а що ні». Відповіді на безліч питань створені постправдой також залежать тільки від усталених переконань і світовідчуття людини.

Бібліографія

1. «Американские лаборатории в Украине»: Медведчук и «1+1» реанимировали российский фейк [Электронный ресурс] / Гала Скляревская. - Режим доступу: Ь11р8://т8.де1ес1ог.тедіа/тапіри1уаІ8Іі/ро8І/24б02/2020-05-01-атегікап8кіе-1аЬога1огіі-у-икгаіпе- medvedchuk-i-11-геапітігоуа1і-го88іі8кіі-їеік/

2. Атоев. К. Постправда исторической науки и принцип дополнительности Бора [Электронный ресурс] / К. Атоев. - Режим доступу: https://Ь1оg.1iga.net/useг/katоyev/aгtic1e/33254

3. Журналисты узнали, чем занимаются в Украине секретные биолаборатории США // УНІАН. URL: http s: //www.unian.net/hea1th/с оипігу ЬіоІаЬогаїогі i-v-ukraine-zhuгna1isty-uzna1i-о-гaЬ оte-1aЬ огatогiy-ssha-nоvоsti-ukrainy- 10971581.Ыт1

4. Медведев С.А. Эпоха постпрады [Электронный ресурс] / С. А. Медведев.. - Режим доступу: https://www.svоЬоda.огg/a/28150925.htm1

5. Медведчук: Требуем от власти раскрыть информацию о функционировании в Украине американских военных биолабораторий // Оппозиционная платформа за жизнь. URL: https://zagittya.cоm.ua/news/zajav1enija/medvedchuk_tгeЬuem_оt_v1asti_гaskryt_infогmaciju_о_fUnkciоniгоvanii_v_ukraine_ameгikanskih_v оennyh_Ьiо1aЬогatогij.htrnl

6. Мовчан. А.А. Постправда - что это такое? [Електронний ресурс] / А. А. Мовчан. - Режим доступу: https:^- vid.гu/ku1tuгa/020б 19/pоstpгavda-chtо-etо-takоe

7. Почепцов Г.Г. Від правди - до постправди, від фейку - до постфейку [Електронний ресурс] / Г.Г. Почепцов. - Режим доступу: http s: /Мкиа/8ОСіиММ d-pгavdi-dо-p о stpгavdi-vid-feyku-dо-p о stfbyku-275792_.Ыт1

8. Почепцов Г.Г. Виртуальные войны. Фейк [Электронний ресурс] / Г.Г. Почепцов. - Режим доступу: h1ttp://maxima-1іЬгагу. огд/ cоmpоnent/max1iЬ/Ь/4бб320?fогmat=гead

9. Почепцов Г.Г. Постправда как новый виток развития цивилизации [Електронний ресурс] / Г.Г. Почепцов. - Режим доступу: h1ttps://ms.detectог.media/mediaanalitika/pоst/22902/20l9-05-l9-pоstpгavda-kak-nоvyi-vitоk-гazvitiya-tsivilizatsii/

10. Чума, лихорадка, хантавирус. Чем занимаются в Украине секретные биолаборатории США // Страна.иа. URL: https://stгana.ua/news/2б3131-1aЬогatогii-ssha-v-ukraine-chtо-о-nikh-izvestnо

11. Ва11 J. Pоst-Tгuth: ^w Ви1^ії Сопцие^ Ше Wог1d / !Ва11.- Lоndоn: ВіїеЬаск РиЬ^Ыпд Ltd, 2017

12. СоидЫап S.What dоes pоst-tгuth теап Гог а phi1оsоpheг / З.СоидЫап // ВВС News.- URL: http://www.ЬЬc.cо.uk/ news/educatiоn-38557838 (дата обращения: 21.01.2018)

Размещено на Allbest.ru