Журналістика рішень у світових та локальних ЗМІ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Журналістика рішень у світових та локальних ЗМІ

Наталія Черепова (студентка ІІІ курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету філології та журналістики)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Фенько Н.М.

У статті досліджено витоки та теоретичні засади концепції solutionjournalism (журналістика рішень), наведено світові та локальні приклади її застосування, окреслено доцільність впровадження методу в умовах українського медіаринку. На основі аналізу теоретичної та практичної бази визначено проблеми та перспективи подальшого розгляду й застосування концепції

Ключові слова: solutionjournalism, журналістика рішень, конструктивна журналістика, solutionstory, локальні медіа.

Класичні принципи журналістської діяльності продовжують функціонувати, не втрачаючи актуальності, однак водночас поруч виникають нові концепції, зокрема такі, як «solutionjournalism» (журналістика рішень). Журналістика рішень виникла як відповідь на запити сучасного суспільства: збалансованість, об'єктивність та дієвість журналістських матеріалів. Світовий досвід показує її ефективність у розв'язанні низки проблем. Водночас дослідження та впровадження цього методу на українському медіаринку перебуває на початковому етапі. Відтак маємо за необхідне вдатися до вивчення цієї концепції задля ефективного впровадження в локальних ЗМІ.

Теоретичною базою концепції журналістики рішень можна вважати посібник «SolutionJournalismLearningLab, Basictoolkitcourse» [1], опублікований на сайті американської незалежної некомерційної організації «SolutionJournalismNetwork». Зазначений посібник доступний на сімнадцяти мовах, зокрема російській (української немає). Викладений матеріал окреслює межі поняття «журналістика рішень» та надає практичні рекомендації щодо застосування концепції у форматах репортажу та сторітелінгу. Окрім зазначеного посібника можна спиратися на публікації журналістів-практиків, як Дж. Хотц [2], І. Матвіїшин [3] тощо. Однак наразі концепція журналістики рішень досліджена недостатньо і є перспективною темою для подальших наукових пошуків.

Метою дослідження постає окреслення та аналіз особливостей застосування концепції журналістики рішень у локальних ЗМІ.

Актуальність дослідження зумовлена встановленням світового тренду на застосування концепції журналістики рішень та соціально-політичною необхідністю її впровадження в зазначених ЗМІ.

Журналістика рішень (англ. «solutionsjournalism») або конструктивна журналістика - це підхід до створення журналістських матеріалів, який базується на висвітленні наявних та/або об'єктивно досяжних способів подолання проблемної ситуації, а не на проблемі в ролі інформаційного приводу. Появу цього різновиду журналістики зауважили ще в 1998 р. Означення поняття вперше зафіксоване у 2003-му році, після створення французької громадської організації Reportersd'Espoirs («Репортери надії»), що позиціонувала себе як «мережа журналістів та медіапрофесіоналів, які прагнуть просувати новини, що базуються на рішеннях у ЗМІ». Виникають поняття «інформаційне рішення» та «журналістика рішень». З 2010-го року концепт просуває американська незалежна некомерційна організація «SolutionJournalismNetwork» - «Мережа журналістики рішень» або МЖР.

МЖР заснували репортери й автори колонки «Fixes» («TheNewYorkTimes») Давид Борнштейн і ТінаРозенберг, разом із журналісткою та письменницею Кортні Е. Мартін. Наразі до мережі долучилися понад 170 редакцій та 1000 осібних журналістів. У згаданому вище посібнику [1], опублікованому на офіційному сайті організації, автори концепції виокремлюють п'ять ознак журналістики рішень:

1. Матеріал глибоко досліджує реакцію на певну соціальну проблему.

2. У матеріалі не пропущено значущі деталі, які стосуються цієї реакції.

3. Автор фокусується на результаті, а не на мотивах, та наводить доступні докази результативності запропонованого; конструктивність.

4. Матеріал не лише надихає, але й пропонує корисні знання.

5. Автор інформує читачів про вразливі місця запропонованого рішення.

Також зазначено, що є певна категорія публікацій, наближених до концепції журналістики рішень за зовнішньою подібністю, але відмінних за призначенням. Ознаками таких матеріалів є виняткова увага до одного героя чи організації, необ'єктивно висока оцінка користі запропонованого рішення, емоційні заклики до підтримання (зокрема, фінансового) певної ініціативи, втрата акценту на конкретному рішенні чи структурних соціальних проблемах тощо. З огляду на це вважаємо за необхідне додати до переліку такі ознаки журналістики рішень:

6. Звернення до конкретних прикладів без акценту на суб'єктах дії.

7. Змістовий та композиційний акцент на способі розв'язання проблеми.

8. Переважання користі певного рішення над рівнем зацікавленості в його реалізації.

Опрацювання наявного досвіду дає змогу виявити й переваги, і недоліки концепції журналістики рішень. Перевагою є, передовсім, дієвість, виражена в здатності справляти конкретний вплив на низку важливих соціальних, політичних та економічних явищ. Так застосування концепції може сприяти: наверненню суспільства до більш ефективних стратегій; денормалізаціїтолерування бездіяльності; інформуванню про новітні ідеї, що мають соціальну чи економічну значущість; налагодженню суспільного діалогу та деполітизації певних структур; переосмисленню «статусу-кво». Також до переваг концепції журналістики рішень варто зарахувати високу якість кінцевого журналістського продукту та підвищення рівня журналістики загалом, значне залучення авдиторії, зокрема нової, довгостроковість досягнутого впливу тощо [4].

Вважаємо за важливе окремо зауважити роль журналістики рішень у підтриманні та поліпшенні психологічного здоров'я авдиторії в умовах кризової ситуації. Так інформування про дієві способи адаптації до умов карантину дає змогу не лише впровадити ефективні заходи адекватно до ситуації, але й знизити загальний рівень тривожності завдяки демонстрації факту наявності конкретних позитивних прикладів [3].

Поруч із окресленими вище перевагами журналістика рішень має й певні недоліки, з-поміж яких найсуттєвішим вважаємо складність її впровадження в умовах сучасного медійного ринку України. Так, за словами засновниці Івано-Франківського видання «Куфер» Софії Дейчаківської, редакції «бракує кейсів» для створення матеріалів у рамках концепції журналістики рішень, та замало статистики, що могла би демонструвати актуальність певної проблеми для значної кількості читачів. Керівниця CID MediaGroup Наталка Палійчук (видання - Район.іп.иа) вказує на брак тем для висвітлення. Редакторка сайту «Заборона» Юліана Скібіцька акцентує увагу на психологічному аспекті: «було складно відійти від якихось чорнушних тем і давати щось позитивне. За свій досвід у журналістиці зрозуміла: щось негативне краще продається і краще читається. І у тебе самої голова працює лише на пошук поганого. Щоб побачити позитив, потрібно повністю перемкнутися». Журналістка видання «Новоевремя» Олександра Горчинська розповідає про складнощі із зануренням у тему та пошуком експертів [5].

Під іншим кутом дивляться на проблеми впровадження концепції тренери, які навчають журналістики рішень. Білоруський медіаексперт та тренер, проєктний менеджер TransitionsOnline у Білорусі, Україні та Грузії ЛяксейЛявончик розповів, що білоруські журналісти «писали просто про факт, а не процес чи проблему», не вдаючись до поглибленого аналізу ситуації; українські колеги «описували гіпотетичні рішення»; журналісти Грузії мали хибне уявлення про концепцію, вважаючи її подібною до радянської моделі, орієнтованої на «хороші» новини.

Медіатренерка від InternewsUkraine Тетяна Матичак також говорить про інерцію мислення й теоретичні рішення, та додає до проблем, з якими стикаються журналісти, намагання впровадити неадаптований досвід або вигадати рішення самостійно. Окремо йдеться про невідповідність концепції журналістики рішень та вимог деяких редакцій, зокрема щодо кількості матеріалів за певний проміжок часу [6].

Концепцію журналістики рішень застосовують провідні видання світу. Так TheGuardian містить рубрику TheUpside. В описі зазначено, що згадана рубрика фокусується на сприянні журналістами позитивним змінам. У TheNewYorkTimes, як уже згадано вище, є рубрика Fixes («швидкі рішення»).

З-поміж українських видань solutionjournalism застосовують такі медіа, як TheUkrainians, Ukrai'ner, НВ, TheDevochki, «Рубрика», БЖ, The Бабель тощо. TheUkrainians - суспільно-політичний портал, «онлайн- журнал про українців, ініціативу та відповідальність». Місія видання - «уможливлення позитивних соціальних змін за допомогою інструментів журналістики». Завдання - «...мотивувати до позитивних змін через історії успіху людей та ініціатив; пояснювати незрозумілі явища та процеси, що формують нову Україну.». Матеріали порталу створено відповідно до мети та завдань.

На порталі Ukrai'ner журналістики рішень переважно стосується одна з тем, окреслена як «власна справа»; є інші приклади. На НВ («Новоевремя») ознаки solutionstory мають поодинокі публікації в розділах «Бізнес», «Техно», «Life» та «Спецпроєкти». Видання TheDevochki (жіночий онлайн-журнал) має розділ «Девушкаговорит»: історії досвіду читачок. Подібні тексти містить портал «Рубрика» (як зазначено на сайті, «перше в Україні видання формату журналістики рішень») та БЖ (Більше життя, «сайт про міську культуру»). У виданні The Бабель з'являються «репортажі про позитивні історії людей».

В українському медіапросторі, за словами Тетяни Матичак [6], частіше трапляються елементи журналістики рішень, аніж повноцінні матеріали. Розглянувши низку прикладів публікацій перелічених вище видань, зазначаємо, що така оцінка відповідає дійсності. Усі розглянуті матеріали містять спільні ознаки, що не дають змоги зарахувати їх до повноцінних solutionstory: це, зокрема, акцентування на персонажі, а не на способі розв'язку, фокусування на мотивах, відсутність глибокого аналізу тощо.

Локальні медіа ОТГ частково долучаються до впровадження концепції журналістики рішень, але такі приклади можна назвати поодинокими. Так з-поміж призерів (6 переможців, 6 спеціальних та 36 заохочувальних призів) конкурсу «Журналістика рішень - 2020», що проводився «Хуавей Україна» в партнерстві з НСЖУ та амбасадоркою рішення-орієнтованого підходу в Україні Вікторією Спащенко, відзначено представників двох таких видань: «Троїцьке.Сйу» (Луганська обл.) та «Переяслав.Сйу» (Київська обл.). Журналістка «Троїцьке.Сйу» Марина Животкова посіла перше місце в номінації «Технологічні тренди» (стаття «Українські кристали рятують життя воїнів-захисників»); журналіст «Переяслав.Сйу» Віталій Усик здобув заохочувальний приз за матеріал «З поглядом у майбутнє». Богдан Салько - про віртуальну реальність та трансформерів у Переяславі [7].

Зазначимо, що, по-перше, обидва видання є міськими, та, по-друге, їхні сайти створено за сприяння «Агенції розвитку локальних медіа». На нашу думку, це дає зазначеним виданням певні переваги перед іншими локальними медіа ОТГ, зокрема газетами селищ міського типу, даючи змогу впроваджувати нові концепції з меншим ризиком. Натомість у медіа менших територіальних одиниць матеріали «solutionstory» не представлені, або представлені поодинокими прикладами.

На території Кіровоградщини функціонують такі медіа, як регіональна філія Суспільного телебачення; загальноукраїнські («Україна-Центр» тощо), регіональні («21 канал», «Кіровоградська правда», «Гречка» тощо), міські («Все про все» тощо) та менші («Вперед» - смт. Олександрівка - тощо) друковані та онлайн-видання різної тематики. Серед названого матеріали, повністю або частково відповідні до концепції журналістики рішень, найчастіше трапляються на Суспільному, адже стандарти цього телебачення (об'єктивність, баланс думок, обговорення суспільно важливих питань тощо) мають багато спільного з тезами концепції. Приклад сюжету, наближеного до «solutionstory» - «У Приютівській громаді протидіють коронавірусу».

Друковані видання публікують матеріали, причетні до журналістики рішень, із меншою періодичністю. Притому є залежність між масштабом видання та кількістю подібних матеріалів. Так на сторінках газети «Україна-Центр» публікації «solutionstory» з'являються регулярно, щонайменше раз на декілька номерів. Такі видання, як «Кіровоградська правда» та «Гречка» також стали призерами згаданого вище конкурсу «Журналістика рішень - 2020», але цей формат не є постійним для них. Видання СМТ та громад здебільшого не публікують solutionstory. Припускаємо, що до подібної залежності призводить низка відмінностей видань, зокрема рівень професіоналізму журналістів, зацікавленості аудиторії, фінансової незалежності та залученості до грантових програм.

Отже, журналістика рішень є потужним інструментом впливу на суспільство, зокрема налагодження суспільного діалогу щодо проблемних ситуацій у важливих аспектах його функціонування, таких, як соціальне забезпечення, економіка, політика, та інших.

Також зазначена концепція виявляє себе як належна відповідь на запити сучасного суспільства та виклики, що стоять перед ним та, окремо, перед журналістами, завдяки таким ознакам solutionstory, як об'єктивність, конструктивність та переконливість.

Деякі приклади також доводять ефективність журналістики рішень у кризових умовах. Світові ЗМІ протягом останніх 20-ти років демонструють приклади успішного впровадження концепції журналістики рішень, як у вигляді поодиноких матеріалів, так і на рівні рубрик чи спеціалізованих видань.

Аналіз досвіду впровадження концепції журналістики рішень в умовах українського медіаринку виявляє низку проблем глобального (менталітетного, соціального, політичного, економічного тощо) та особистісного (психологічного, професійного, інтелектуального) роду.

Успішність та відповідність матеріалів до стандартів solutionstory здебільшого залежить від масштабу видання. Інші важливі умові - професійність та ерудиція журналістів-авторів solutionstory, а також наявність відповідних прикладів для висвітлення в межах застосування концепції.

Викладене вище дає змогу зробити висновок, що концепція журналістики рішень є перспективною для поліпшення соціально-політичної ситуації, підвищення якості журналістських матеріалів та зростання довіри до ЗМІ загалом, але потребує попередньої адаптації або додаткового підтримання для впровадження в умовах українського медійного ринку.

Відтак вважаємо перспективним подальше дослідження зазначеної теми: систематизацію теоретичної бази, широкий аналіз прикладів її застосування та вироблення практичних рекомендацій для застосування в локальних медіа.

Бібліографія

журналістика рішень український медіаринок

1. SolutionJournalismLearningLab, Basictoolkitcourse. // LearningLab: веб-сайт. URL: http://bit.do/fLQw4 (дата звернення: 17.03.2021)

2. Дж. Хотц. Журналістика рішень: лайфхаки для продуктивності // MediaLab: веб-сторінка. URL: https://medialab.online/news/zhurnalistyka-rishen/ (дата звернення: 17.03.2021)

3. І. Матвіїшин. Як журналістика рішень може допомогти нам віднайти надію під час коронакризи. // Детектор Медіа: веб-сторінка. URL: https://detector.media/community/article/178784/2020-07-15-yak-zhurnalistika-rishen-mozhe-dopomogti-nam-vidnaiti-nadiyu-pid-chas- koronakrizi/(дата звернення: 17.03.2021)

4. TenReasonsWhyWeNeedSolutionsJournalism // Thewholestory: веб-сторінка. URL: https://thewholestory.solutionsjournalism.org/ten- reasons-why-we-need-solutions-journalism-a4b29c663086 (дата звернення: 17.03.2021)

5. Наталя Куліді. Журналістика рішень в Україні: топ проблем, з якими стикаються медіа. // TheLede: веб-сторінка. URL: https://www.thelede.media/management/ 2020/06/10/1718/ (дата звернення: 17.03.2021)

6. Наталя Куліді. Як навчити і навчитися журналістиці рішень - розповідають медіатренери // TheLede: веб-сторінка. URL: https://www.thelede.media/istorii/

2020/07/13/1878/ (дата звернення: 17.03.2021)

7. Визначено переможців конкурсу «Журналістика рішень -2020»// HUAWEI: веб-сторінка. URL:https://www.huawei.com/ua/news/ua/2020/2020070101 (дата звернення: 17.03.2021)

Размещено на Allbest.ru