Методи виявлення та припинення розповсюдження недостовірної інформації в Інтернете

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Методи виявлення та припинення розповсюдження недостовірної інформації в інтернете

Лаптева Т. О. Phd-аспірантка

Вступ

Світова спільнота всерйоз стурбована розповсюдженням у мережі інформації, яка не відповідає дійсності. Ситуація навколо коронавірусу показала важливість припинення фейкових повідомлень: за безневинними і безглуздими чутками з'являються потенційно небезпечні для життя і здоров'я людей теорії змови[1]. Провідну роль розповсюдженні фейків грають соцмережі і месендже- ри, де фактчекінгу приділяється значно менше уваги, ніж було б. З метою припинення розповсюдження недостовірної інформації, найефективнішою буде повноцінна участь усіх органів влади та чиновників різного рівня щодо висвітлення своєї діяльності у соціальних мережах. Потрібно більше інформаційної відкритості, більше розмов із людьми, більше контенту, більше новин. Це породжує атмосферу довіри до новин, і це буде найкращою відсіч розповсюдженню такого роду інформації. Суть проблеми полягає в тому, що у людей просто недостатньо інформації, або вона написана незрозумілою мовою, не дається достатньо роз'яснень, і на цьому тлі таки виникають всі ці спекуляції.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах, коли будь-хто може поширити будь-які відомості практично зі швидкістю світла, необхідність факчекінгу та контролю за недостовірною інформацією стає нагальною необхідністю. Необдумані заяви, чутки та плітки, а іноді й навмисна брехня формують думки мільйонів людей, і відрізнити правду від брехні часом не в змозі навіть професіонали. Великі IT-корпорації, такі як Google, Facebook і Twitter, анонсують запуск нових інструментів боротьби з фейками та іншими деструктивними відомостями, проте жоден з цих механізмів поки не довів своєї ефективності.

Як зазначають експерти, модерація контенту в іноземних соцмережах найчастіше здійснюється упереджено, тобто над алгоритмами переважають людський чинник та захист власних політичних чи комерційних інтересів [2]. Так, у мережі регулярно публікуються відомості, що дискредитують українські здобутки у галузі науки, спорту, космічної програми чи військових заслуг. Щоб не допустити спотворення образу держави, було ухвалено рішення про розробку програми протидії фальсифікаціям та спотворенням вітчизняної історії.

На мою думку, подібний дата-сервіс зможе зіставляти «максимальну кількість фактів, які стосуються повідомлення» та виявляти невірні. Під час перевірки агрегатор врахує авторитетність джерела, час публікації та додані фото та/або відео. Сервіс повинен допомогти автоматизувати пошук авторів та розповсюджувачів дезінформації в мережі, а значить підвищити швидкість реагування на подібний контент. Передбачається, що вітчизняна розробка, аналог якої поки що не вдалося створити навіть Facebook, буде доступна як приватним користувачам та компаніям, так і наглядовим відомствам.

На даний час нашими науковцями, планується розробка моделі та методів виявлення недостовірної інформації в інформаційному просторі на основі експертно-машинних методів ран- жування в умовах інформаційного протиборства для захисту інформаційних ресурсів організації та підприємств. Дане наукове завдання має суттєве для розробки методів виявлення недостовірної інформації в інформаційному просторі в умовах інформаційного протиборства.

Вважається, що найнебезпечніші технології майбутнього - насправді майже сьогодення - це дипфейки, тобто фейки, що створюються нейромережею. Йдеться про відео та аудіозаписи, на яких нібито відомі люди роблять різні фейкові заяви. Такі фейки генеруються за допомогою штучного інтелекту, зазначає експерт [3,4]. У найближчому майбутньому ця технологія, призведе до збільшення злочинів. І не економічних, а якихось інших. І може реально стати інструментом терористів.

Державні органи в принципі почали задумуватись про боротьбу з поширенням інформації деструктивного характеру, але вони, ні бачать низку потенційних проблем при реалізації пропозицій. «Навіть Facebook намагається вже не перший рік створити якусь «машинку», якийсь алгоритм, який займатиметься боротьбою з фейками. Я вважаю, що поки це зробити досить складно, бо якщо говорити про український сегмент, то самих фейків ще не так багато, щоб алгоритм міг звіряти, оцінювати. Коли двигун працює, він звіряється з базою даних. А для самої бази даних ще не так багато інформації. факчекінг інформація соцмережа інтернет фейк

Зрозуміло, зазначені труднощі не означають, що від вирішення проблеми потрібно відмовитись - просто рішення буде не таким простим, як хотілося. Оскільки з кожним роком виявити дипфейки буде все важче, згодом люди просто перестануть довіряти будь-якій інформації. Тому що розібратися, що правда, що брехня буде неможливо. І ось тоді будуть потрібні нові способи передачі даних та новин. Це найсерйозніший виклик нашого часу, і хто відповість на нього першим, той переможе.

Висновки

Проведене дослідження, та запропонований метод виявлення та припинення недостовірної інформації в Інтернеті показало, щоб зорієнтуватися у світі інформації та вміти відокремлювати достовірну інформацію від недостовірної, необхідно виконати такі дії:

1) володіти навичками грамотного пошуку інформації чітко уявляти, що треба знайти у мережі, правильно формулювати пошуковий запит;

2) дослідити джерела інформації;

3) навчитися критично відбирати та оцінювати інформацію;

4) вміти перевіряти фактичні помилки;

5) порівнювати зміст, закладений в інформаційному повідомленні зі своїми базовими знаннями з тієї чи іншої проблеми, у разі їх нестачі звертатися до додаткової літератури, інших джерел інформації;

6) систематизувати інформацію, шукати прихований зміст.

Публікувати відповідь-спростування на фейк потрібно на тій

же платформі, де він з'явився, причому не через добу-дві, а протягом двох годин. «Потрібно відстежувати цю інформацію, потрібно постійно перебувати на зв'язку та в контакті».

На мою думку, найкращим варіантом будуть комплексні заходи щодо боротьби з поширенням хибної інформації. І одним із способів боротьби з брехнею має стати правда.

Література

1. Юдін О. К., Бучик С. С. Концептуальний аналіз уразливості державних інформаційних ресурсів. Наукоємні технології. 2013. № 3(19). (Технічні науки). С. 299-304

2. Тенденції розвитку системи інформаційної безпеки України [Електронний ресурс]. Бібліофонд. - Режим доступу: http://bibliofond.ru/ view.aspx?id=652263

3. Михайлов А. П., Петров А. П., Прончева О. Г. Математическое моделирование информационного противоборства в эпоху Интернета. Труды XVIII Всероссийской конференции Научный сервис в сети Интернет, 2016. С. 264-270.

4. Дудатьєв А. В., Войтович О. П. Інформаційна безпека соціотехніч- них систем: модель інформаційного впливу. Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія, 2017. №10. С. 16-21

5. Кузнецова А. П., Монахова Г. Е., Монахов М. Ю. Репутация Интернет-источников данных в информационно-аналитической деятельности администратора безопасности. Динамика сложніх систем - XXI век Т.10, №4, 2016. С.78-81

Размещено на Allbest.ru