Концепція моделі Solutions Journalism: конотація, функції, особливості функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПЦІЯ МОДЕЛІ SOLUTIONS JOURNALISM: КОНОТАЦІЯ, ФУНКЦІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Тетяна Слотюк

Львівський національний університет імені Івана Франка

У статті досліджено основні ознаки, загальні характеристики та суть поняття Solutions Journalism (журналістики рішень). Подано основні засади функціонування цієї моделі журналістики у західній пресі та в Україні. Наведено перелік та особливості діяльності організацій, інститутів та редакцій, що підтримують розвиток журналістики рішень. Проаналізовано різницю та спільні риси між Solutions Journalism та конструктивною журналістикою.

Ключові слова: Solutions Journalism, журналістика рішень, конструктивна журналістика, соціальна журналістика, медіа.

CONCEPT OF SOLUTIONS JOURNALISM MODEL: CONNOTION, FUNCTIONS, FEATURES OF FUNCTIONING

Tetiana Slotiuk

Ivan Franko National University of Lviv

The article examines the main features, general characteristics and essence of the concept of solutions journalism. The basic principles of functioning of this model of journalism in the western press and in Ukraine are given. The list and features of activity of the organizations, institutes and editorial offices supporting development of journalism of solutions journalism. The purpose of the publication is to describe the Solutions Journalism model: its features, characteristics and features of functioning, to find out the difference in the understanding of the concept of «solutions journalism» and «constructive journalism» in general. The task of the publication was to conceptualize the main trends in the development of solutions journalism in the Western and Ukrainian information space; show the main characteristics, formats of functioning and analyze the features of the concepts of «solutions journalism» and «constructive journalism». Applied research methods: at the stage of research of the history of formation of the concept of Solutions Journalism the historical method is used. The hermeneutic method of research helped in the interpretation of basic concepts, the phenomenological approach was applied in the context of considering the essence of the phenomenon of solutions journalism. At the stage of generalization of the features of the concepts of Solutions Journalism and «constructive journalism» a comparative method was used, which gave an understanding of the common components in their essence. The method of analysis allowed to expand the understanding of the purpose of Solutions Journalism as a type of social journalism and its main tasks. With the help of synthesis it was possible to comprehensively understand the concept of Solutions Journalism and understand its features.

In Ukraine, this type of journalism is just emerging, but its introduction into the editorial policy of the media may have a national importance. These are regional and local media that can inform their communities about the positive solution of certain problems in other communities, and thus thanks to this model can save local journalism. In the scientific context, there is a need to outline the main differences in the understanding of the concepts of decision journalism and constructive journalism, to understand the socio-psychological need to create good news.

Key words: solutions journalism, constructive journalism, information space, decision journalism, media, social journalism.

1. Постановка проблеми

Актуальність теми зумовлена тим, що у соціальній журналістиці переважають матеріали, які порушують певні соціальні проблеми, описують їх, але не показують шляху виходу, перспектив вирішення, не відповідаючи на запитання аудиторії «А що далі?». Західна журналістська практика має достатній досвід у цій сфері і редакції деяких видань діляться цим досвідом та механізмом запровадження Solutions Journalism - журналістики рішень у редакційну політику. Насамперед, такий перехід сприяє балансу між негативними і позитивними повідомленнями у новинній стрічці інформаційних агентств, верстці випуску новин на телебаченні чи радіо, а також допомагає суспільству у подальшому самостійно приймати зважені рішення, брати на себе відповідальність і допомагати розбудовувати громадянське суспільство, яке сповідує демократичні принципи. Зважаючи на те, що сьогодні в Україні відбувається реорганізація у територіальних громадах, перед суспільством постають виклики і проблеми, які потребуватимуть вирішення. Журналісти можуть виступати тут не пасивними спостерігачами, а конструктивними критиками, пропонуючи такі варіанти вирішення проблем, які вже апробовані в інших громадах.

Впровадження, підтримка розвитку Solutions Journalism в Україні має державне значення, оскільки це може врятувати місцеву, локальну журналістику. З утворенням нових територіальних громад регіональні медіа можуть орієнтуватися на те, щоб займатися здебільшого саме журналістикою рішень, описувати вирішення соціальних проблем, з якими вже зіштовхувалися інші соціальні групи. Такий підхід до розуміння значення журналістики рішень має загальнодержавне значення.

І сьогодні, коли пандемія коронавірусу впливає на усі сфери життя, що породжує страх за втрату життя, здоров'я, добробуту, важливо, щоб медіа у своїх повідомленнях акцентували основну увагу не лише на кількості заражених, померлих, а й на кількості тих, хто одужав, розповідали про успішні перемоги лікарів у безвихідних ситуаціях, про відкриття нових відділень у лікарнях, про заходи, які можуть вберегти від ураження вірусом, та ін. Така переакцентація у новинних повідомленнях не означає відсутності проблеми, вона дає надію на те, що людство може подолати пандемію зі значно меншим градусом напруги і страху у суспільстві.

Мета: описати модель Solutions Journalism (журналістики рішень): її ознаки, характеристики та особливості функціонування, з'ясувати різницю у змісті понять «журналістика рішень» і «конструктивна журналістика» загалом.

Завдання: сконцептуалізувати основні тенденції розвитку Solutions Journalism у західному та українському інформаційному просторі; показати основні характерні риси, формати функціонування цього виду журналістики та проаналізувати особливості понять «журналістика рішень» і «конструктивна журналістика».

2. Аналіз останніх досліджень та публікацій

В українському журналістикознавстві ця тема ще не досліджена. Комплексного наукового осмислення суті поняття Solutions Journalism немає. Деякі публікації про журналістику рішень, про конструктивну журналістику можна переглянути на професійних медійний порталах (imi.org.ua, detector.media, Інтерньюз-Україна, medialab.online, thelede.media, ua.ejo-online.eu та ін.). Переважно це статті з поясненням, що таке журналістика рішень, які її завдання та основні характеристики. Серед таких публікацій, наприклад, «Журналістика рішень: лайфхаки для продуктивності» - 14 порад від Дж. Хотц на сайті medialab.online (17.01.2020) та ін.

Методологічну основу дослідження становлять такі положення:

• журналістика як соціальний інститут пов'язана з вирішенням проблем, які стоять перед суспільством;

• як будь-який інший соціальний інститут журналістика невпинно розвивається;

• поява журналістики рішень (чи будь-якого іншого схожого виду) - це закономірність розвитку журналістики, конкретизація її певних функцій (наприклад, організаторської).

Характеристика методів дослідження. На етапі дослідження історії становлення поняття Solutions Journalism використано історичний метод. Герменевтичний метод дослідження допоміг у тлумаченні основних понять, феноменологічний підхід застосовано - у контексті розгляду суті явища журналістики рішень. На етапі узагальнення особливостей понять Solutions Journalism та «конструктивна журналістика» використано компаративний метод, що дало розуміння спільних складових їхньої суті. Метод аналізу дав змогу розширити розуміння призначення Solutions Journalism як виду соціальної журналістики та його основні завдання. За допомогою синтезу вдалося комплексно осягнути поняття Solutions Journalism та зрозуміти особливості функціонування цього виду журналістики.

3. Виклад основного матеріалу дослідження

Журналістика рішень зародилася на основі ідей австрійського журналіста Р Юнґа, норвезького соціолога Й. Ґаль- тунга та «позитивної психології» М. Селіґмана. Варто зауважити й те, що цей напрям журналістики набув найбільшого розвитку у країнах Скандинавії. У Данії 2010 року розпочала свою діяльність World's Best News (незалежна організація новин конструктивної журналістики, орієнтована на рішення та прогрес у світовому розвитку). Підтримала цю ініціативу данська мережа розвитку Global Focus, DANIDA (Данське співробітництво у галузі розвитку) та ООН¹. Окрім цього, у 2016 р. У Хаагеруп заснував Інститут конструктивної журналістики (Данія), який ставить собі за мету - змінити глобальну культуру новин, тим самим допомогти журналістиці і демократії World'sBestNews, «About world's best news» Haagerup, U., «Rethink Journalism», available at. За словами засновника і керівника цього Інституту У Хаагерупа, це означає, що: «Ми всі бачимо таку закономірність: якщо журналістика зламана, то і демократія - теж. Ми стверджуємо, що достовірна інформація повинна бути правом людини і є загальним благом. Ми вважаємо, що головна місія конструктивної журналістики - не врятувати журналістику від неї самої або допомогти медіа-бізнесу. Основна ідея полягає у тому, щоб відновити довіру до ідеї, що спільні факти, спільні знання та спільні дискусії є стовпами, на яких балансують наші суспільства» Там само..

У Нью-Йоркській організації Solutions Journalism Network (заснованої 2013 року) модель журналістики (Solutions Journalism) пояснюють так: «Вона чітко та переконливо розповідає, як відповідати на соціальні проблеми. Вона у критичний та правдивий спосіб розслідує і пояснює, показує приклади людей, які працюють над вирішенням проблем. Вона фокусується не лише на тому, що могло б спрацювати, але і як і чому це може спрацювати або не спрацювати» Будівська, Г. (2017), «Проблема vs. її вирішення: навіщо редакціям конструктивна журналістика», доступно за адресою . Організація Solutions Journalism Network має на меті збільшувати присутність конструктивної журналістики загалом. Свою місію вона вбачає у «збалансуванні новин історіями, які показуватимуть потенційний шлях, алгоритм дій» Голуб, О., Чуранова, О. (2018), «Новини не дають спокійно жити? Критична журналістика має бути конструктивною», доступно за адресою . У цій організації визначили також декілька важливих аспектів, на які впливає журналістика рішень: «По-перше, це дає чіткіше уявлення про суспільство. Коли ми просто висвітлюємо події, але не реагуємо на них, ми формуємо хибне уявлення про реальність, бо просто ігноруємо результати людської діяльності, досвід. Коли люди бачать позитивні рішення проблем, аналогічних до їхніх, це спонукає їх самостійно ухвалювати рішення. Те, що ви знаєте, що щось зламалося, не дає вам інструкції, як це полагодити. А журналістика рішень дає, висвітлюючи шляхи подолання тих чи інших ситуацій. Вона дає зрозуміти, як можна спрямувати свої вміння для розв'язання соціальних проблем. Це змінює журналістику. Журналісти можуть висвітлювати шкідливі та корисні речі. Однак чомусь більше уваги приділяється першому. Це навчає журналістів об'єктивно сприймати суспільство і краще розуміти та пояснювати, що працює, а що - ні. Це залучає нову якісну аудиторію, яка втомилася від суцільного негативу. Наприклад, більшість міленіалів потребують позитивного контенту, який допомагав би їм розв'язувати власні проблеми» Інтернюз.Юа (2019), «Влучні приклади реалізації журналістики рішень», доступно за адресою.

Дехто із дослідників розглядає поняття Solutions Journalism як вужче, яке хоч і має подібні риси, але входить у поняття «конструктивна журналістика». К. Макінтайр зі США та її колега із Данії К. Гілденстед, які спеціалізуються на вивченні конструктивної журналістики, вирізняють чотири її типи: журналістика рішень, журналістика перспективи, журналістика миру та відновні наративи Голуб, О., Чуранова, О. (2018), «Новини не дають спокійно жити? Критична журналістика має бути конструктивною», доступно за адресою . Кожен із цих типів конструктивної журналістики потребує своїх унікальних підходів у підготовці журналістських матеріалів. У конструктивній журналістиці важливу роль відіграє історія, основана на соціальному конфлікті, і пошук рішення; демонстрація вирішення цієї проблеми певною групою людей, соціумом; наочна презентація уже готової моделі, яку можна адаптувати для розв'язання подібних проблемних ситуацій. Такий же підхід і в журналістиці рішень, але основне для неї - результат, тоді як конструктивній журналістиці притаманний лише пошук рішення, альтернативи.

У процесі роботи з конструктивною журналістикою важливо зрозуміти систему підготовки матеріалів та формати функціонування згідно з класифікацією, яку наводять К. Макінтайр та К. Гілденстед. У журналістиці рішень головне - соціальний конфлікт і його вирішення. Важливо вміти правильно знаходити ті приклади, на які варто орієнтуватися у вирішенні певних проблем. Коли йдеться про журналістику миру, потрібно акцентувати не на війні, бо це не завжди відкритий збройний конфлікт, а доречно зосереджуватися на соціальних конфліктах окремих груп. Натомість, коли йдеться про журналістику перспективи, варто наголосити, що це не футурологія і не фантастичні ілюзії. Перспектива - це те, що починається тут і зараз, має прямий вплив на життя конкретної соціальної групи, людини. Відновні наративи містять у собі історію людини, яка втратила здоров'я, житло, сім'ю, але все-таки знаходить у собі сили жити далі і мотивацію до відновлення нормального життя, побудови бізнесу, пошуку нових перспектив у нових умовах. Це переважно історії, які мотивують людей, можуть стати прикладом для тих, хто втратив надію, віру у майбутнє і позбавлений оптимізму й бажання починати все спочатку.

Варто тут також зазначити, що конструктивна журналістика - це новий вид аналітичної журналістики, він поєднує у собі декілька жанрів: містить елементи сторітелінгу, розслідування, нарису, репортажу та ін. І в текстах, що відображають історію, пов'язану із відновними наративами, саме ці жанри використовують найчастіше, що й допомагає розповісти історію цікаво, нетривіально і дати відчуття надії тим, хто її вже втратив.

У європейських та американських редакціях починають створювати нові відділи, орієнтовані на рішення, перспективу, а не лише на висвітлення різних проблем. Наприклад, у британському виданні «The Guardian» є рубрика The upside, у щоденній газеті «The New York Times» - це розділ Fixes, «Good news» має відомий сайт «The Huffington post». За словами данської дослідниці Дж. А. Бойдесен, «багато публічних мовників у країнах Західної та Північної Європи почали запроваджувати елементи конструктивної журналістики у своїй роботі. У Данії «Danmarks Radio» почало створювати невеличкі історії, в яких фокусується увага на хороших новинах. Цей формат є й у мовників із Бельгії, Нідерландів, у британської мережі BBC Гордієнко, Т. (2018), «Конструктивна журналістика - це не прикрашання світу, а спроба показати його з усіх боків», доступно за адресою. Ще одним прикладом є діяльність першої медіа-організації Positive.news (Великобританія), яка видає однойменний журнал, завдання якого полягає у створенні журналістики, орієнтованої на прогрес, можливості та рішення. журналістика solutions journalism преса

В Україні ініціативу створення конструктивної журналістики бачимо на прикладі проекту «Життя з «нуля» на сайті «Української правди», у якому йдеться про приклади успішного освоєння переселенцями нових умов життя, їхніх перспектив у майбутньому і про адаптацію у невідомому для них середовищі. На цьому ж порталі є ще один спеціальний проект - «Нові громади», який на прикладі окремих міст демонструє успішну децентралізацію і те, як громади беруть ініціативу управління у свої руки, створюючи територіальні об'єднання. Серед видань, де теж можна знайти приклади журналістики рішень, - «TheDevochki» (розділ «Дівчина говорить»), портал «Рубрика», сайт «БЖ», «TheБабель» Інтернюз.Юа (2019), «Влучні приклади реалізації журналістики рішень», доступно за адресою , «Куфер», «Райондп.иа», видання «Новое время» зі спецпроектом «Час змін з НВ», в якому йшлося про втілені у життя локальні ініціативи. Інтернет-видання «Рубрика: медіа корисних рішень» одне з перших в українському медіапросторі заявило про те, що працюватиме надалі у форматі Solutions Journalism.

Окрім цього, експертна організація «Інтерньюз-Україна» неодноразово оголошувала конкурс матеріалів на тему журналістики рішень, проводила тренінги та семінари для обміну інформацією з цього питання. У жовтні-листопаді 2019 року «Інтерньюз-Україна» провела такий тренінг для журналістів Донецької та Луганської областей, а у березні 2020 року було оголошено про відкриття стипендіальної програми для журналістів зі східних та південних областей України, а перевага надавалася тим матеріалам, які стосувалися впровадження реформ на місцевому рівні.

На сайті «Інтерньюз-Україна» коротко подано інформацію про Solutions Journalism для тих, хто прагне працювати у цьому форматі, та схарактеризовано основні ознаки цього виду журналістики. Зокрема, там йдеться про те, що журналістика рішень: «відповідає на запитання «Як?»; розкриває соціальну проблему або конфлікт; дає приклад інноваційного вирішення проблеми; орієнтується на цільову аудиторію, яка могла би повторити це рішення; розповідає позитивні історії, але не має ознак реклами/піару; фокусується - на ефективності, а не на добрих намірах; журналіст наводить очевидні докази результатів завершеної справи» Інтернюз.Юа (2020), «Журналістика рішень: Стипендії на історії зі Сходу та Півдня України», доступно за адресою. Це основні інструменти, якими можуть послуговуватися медіа у журналістиці рішень: створення контенту не лише із описом проблем, а й з прикладами успішних проектів їхнього вирішення.

Данська дослідниця Дж. А. Бойдесен в інтерв'ю виданню «Детектор Медіа» зауважила, що конструктивна журналістика може бути ефективною для об'єднання місцевих громад та для зменшення поляризації в суспільстві, спричиненої негативними новинами, і додала: «Конструктивна журналістика не ставить за мету розповідати, що не існує воєн та проблем. Натомість вона привертає увагу не до самих проблем, а до можливих шляхів їх вирішення»¹¹.

Працюючи із Solutions Journalism потрібно розуміти механізм створення добрих новин. Польська дослідниця К. Молек-Козаковська вважає, що «оскільки ЗМІ заповнені негативними новинами, конфронтаційною журналістикою та конфліктами, конструктивні журналісти повинні мати можливість збалансувати повідомлення, доповнивши його практичною, корисною та позитивною інформацією» Гордієнко, Т. (2018), «Конструктивна журналістика - це не прикрашання світу, а спроба показати його з усіх боків», доступно за адресою Molek-Kozakowska, K. (2016), «„Konstruktywne” dziennikarstwo? W reakcjina najnowsze trendy w mediach opiniotworczychi spolecznosciowych». К. Молек-Козаковська називає такі підходи до створення «добрих новин»: «повільна журналістика (slow journalism. - Т.С.) - поглиблений та дистанційований погляд на проблему, заангажована журналістика (activist journalism), гіперлокальна журналістика (hyperlocal journalism), орієнтована на потреби вузького кола мешканців, громадянська журналістика (citizen journalism) та мирна журналістика (peace journalism)» Там само.. Отже, усі ці підходи мають соціальне спрямування, вони орієнтовані на суспільство, іноді обмежене територіально. У створенні добрих новин важливо виходити за межі тих уявлень, які часто мають наші редактори, подаючи інформацію про народження пандочок, слоненят чи порятованих із каналізаційного стоку кошенят. Це інший підхід, який спонукає побачити у проблемі соціального характеру певну тенденційність і знайти приклад того, як цю проблему уже вирішили. Журналіст має подарувати надію своїй аудиторії, а не залишати її наодинці із проблемою.

Варто зазначити, що сьогодні в Україні немає повного розуміння того, як працювати у журналістиці рішень. Труднощі роботи у цій сфері описано в матеріалі Н. Куліді «Пошук цікавих тем, успішних кейсів, компетентних експертів та хоч якоїсь статистики - з цим стикаються редактори та журналісти, коли працюють із Solutions Journalism» Куліді, Н. (2020), «Пошук цікавих тем, успішних кейсів, компетентних експертів та хоч якоїсь статистики - з цим стикаються редактори та журналісти, коли працюють із Solution Journalism», доступно за адресою. Тренери та практики організації Інтерньюз-Україна, яка проводить навчання з журналістики рішень, часто самі не до кінця розуміють її суть, плутаються у прикладах.

4. Результати і перспективи подальших досліджень обговорення

У західноєвропейському, особливо - скандинавському, регіоні, а також у Сполучених Штатах Америки поняття Solutions Journalism поповнило лексикон журналістів та дослідників наприкінці 90-х років ХХ століття, і сьогодні чимало західних редакцій у різних країнах мають окремі відділи, які орієнтовані не лише на повідомлення новин, а й на пошук рішень і демонстрацію їх своїй аудиторії. В Україні цей вид лише зароджується, маємо не так багато прикладів апробації журналістики рішень на практиці, однак, це саме той вид журналістики, який повинен мати загальнодержавне значення. Йдеться про регіональні та місцеві ЗМІ, які можуть інформувати свої громади про позитивне вирішення певних проблем в інших громадах.

У науковому середовищі є потреба досліджувати поняття Solutions Journalism: потрібно окреслити ключові проблеми, пов'язані зі створенням таких матеріалів, описати методику опрацювання та аналізу, з'ясувати принципові риси й особливості журналістики рішень і конструктивної журналістики. Тому, це важлива теоретична і практична проблема, яку потрібно вивчати і впроваджувати у практичну медійну сферу.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що, незважаючи на деякі спільні риси, Solutions Journalism (журналістика рішень) і конструктивна журналістика - це різні види журналістики. Суть журналістики рішень полягає у тому, що вона не просто повідомляє новини, не лише повідомляє про якусь проблему, а пропонує вирішення цієї проблеми або пошук альтернативи. Журналістиці рішень притаманні розповіді про людей, увага до соціальної сфери суспільства (здоров'я, безпека, добробут), її завдання - показати перспективу розв'язання проблеми, продемонструвати успішний досвід її вирішення у певному суспільстві, середовищі, групі, що може слугувати взірцем для інших.

Solutions Journalism наводить приклади того, як світ змінюється, які механізми цих змін і що для цього потрібно зробити. У журналістиці рішень важливий насамперед результат, презентація доказів його дії, ефективність, а не намір, аналіз причини конфліктної ситуації, опис процесу пошуку рішення та результат, якого досягли ті, хто пройшов цей шлях. Потрібно також наголосити і на тому, що журналістика рішень - це не піар, не реклама і не демонстрація благодійності однієї зі сторін. Якщо журналіст допускає таке, то це вже не Solutions Journalism.

Список літератури

1. Будівська, Г (2017), «Проблема vs. її вирішення: навіщо редакціям конструктивна журналістика»

2. Голуб, О., Чуранова, О. (2018), «Новини не дають спокійно жити? Критична журналістика має бути конструктивною»

3. Гордієнко, Т. (2018), «Конструктивна журналістика - це не прикрашання світу, а спроба показати його з усіх боків»

4. Інтернюз.Юа (2019), «Влучні приклади реалізації журналістики рішень»

5. Інтернюз.Юа (2020), «Журналістика рішень: Стипендії на історії зі Сходу та Півдня України»

6. Куліді, Н. (2020), «Пошук цікавих тем, успішних кейсів, компетентних експертів та хоч якоїсь статистики - з цим стикаються редактори та журналісти, коли працюють із Solution Journalism»

7 Molek-Kozakowska, K. (2016), «„Konstruktywne” dziennikarstwo? W reakcjina naj- nowsze trendy w mediach opiniotworczychi spolecznosciowych»

8. Haagerup, U., «Rethink Journalism»

9. World'sBestNews, «About world's best news»,

References

1. Budivs'ka, H. (2017), «Problema vs. ii vyrishennia: navischo redaktsiiam konstruktyv- na zhurnalistyka»

2. Golub, O., Churanova, О. (2018), «Novyny ne daiut' spokiyno gyty? Krytych- na zhurnalistyka mae buty konstruktyvnoiu»

3. Gordienko, Т. (2018), «Konstruktyvna zhurnalistyka - tse ne prykrashannia svitu, a sproba pokazaty yogo z usich bokiv»

4. Internews. Ua (2019), «Vluchni pryklady realizacii zhurnalistyky rishen'»

5. Internews. Ua (2020), «Zhurnalistyka rishen': Stypendii na istorii zi Scho- du ta Pivdnia Ukrainy»

6. Kulidi, N. (2020), «Poshuk tsikavych tem, uspishnych keysiv, kompetentnych ek- spertiv ta hoch iakois' statystyky - z tsym stykaiut'sia redaktory ta zhurnalisty, koly pratsiuiut' iz Solution Journalism»

7. Molek-Kozakowska, K. (2016), «„Konstruktywne” dziennikarstwo? W reakcjina najnowsze trendy w mediach opiniotworczychi spolecznosciowych»

8. Haagerup, U., «Rethink Journalism»

9. World'sBestNews, «About world's best news»

Размещено на Allbest.ru