Структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу "Coronavirus P andemic" (на матеріалі інформаційного порталу BBC NEWS)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” (на матеріалі інформаційного порталу BBC NEWS)

Алексенко С.Ф.

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Суми

Приходько М.В.

студентка I курсу магістратури факультету іноземної та слов'янської філології Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Суми

У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими й просторовими межами, канвою певних подій. Об'єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом - його архітектоніка. Новинний наратив у контексті електронного формату оприлюднення новин визначається як структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб'єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями.

Окреслено структуру та композиційні характеристики побудови наративу пандемії коронавірусу з огляду на наукові категорії сучасної наратології, а саме суперструктурну схему дискурсу новин, спосіб організації новинної інформації, точку фокалізації, комунікативність. Проведений наративний аналіз дискурсу новин “Coronavirus Pandemic” на матеріалі статей у відповідній рубриці на інформаційному порталі BBC News уможливив з'ясування панівного принципу організації інформації як мережевого. Проаналізовано відповідність наративу встановленим стандартам комунікативності як можливості для читацької аудиторії реагувати на новинні повідомлення порталу через аккаунт BBC News у різних соціальних мережах та гіпертекстуальності як інструменту поширення, популяризації досліджуваного наративу. Встановлено такі композиційні компоненти цього наративу за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою Т.А. ван Дейком, як «короткий зміст», «головна подія», «фон», «вербальні реакції». Доведено більшу ефективність змішаного типу точки фокалізації досліджуваного наративу як ставлення наратора до оповіданого порівняно з внутрішнім та зовнішнім типами.

Ключові слова: новинний дискурс, новина, наратив, комунікативність, точка фокалізації, композиційна організація.

STRUCTURAL AND COMPOSITIONAL PECULIARITIES OF THE DISCURSIVE UNFOLDING OF THE NARRATIVE “CORONAVIRUS PANDEMIC” (ON THE BASIS OF THE INFORMATION PORTAL BBC NEWS)

Aleksenko S.F.

PhD in Philology, Associate Professor,

Senior Lecturer at the Germanic Philology Department Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, Sumy

Prykhodko M.V.

1st year Master's Student at the Faculty of Foreign and Slavonic Languages Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, Sumy,

The article deals with the structural and compositional features of the discursive unfolding of the “Coronavirus Pandemic” narrative in the electronic news discourse. News discourse being able to form a modern informational picture of the world and the image of events has a powerful potential for the influence on the mass audience through the constructed narratives. The narrative is interpreted as a story with its thematic unity, characters, temporary and spatial boundaries, and the background. The object of the study is the “Coronavirus Pandemic” narrative in the form of its discursive unfolding on the BBC News portal, and the subject is its architectonics. News narrative in the context of the electronic format of the news publication is defined as a structured and systematized hypertext narration of a certain story about the subjects' actions in their causal sequence. The narrator construes such a narration as relevant to the audience; open to the latter's multiple interpretations and resonating with its fundamental values.

The structure and compositional characteristics of the coronavirus pandemic narrative construction have been determined drawing on the scientific categories of the modern narratology: the superstructural scheme of news discourse, the way of organizing news information, the point of focalization, and communicativity. A narrative analysis of the Coronavirus Pandemic news discourse based on articles posted in the corresponding column on the BBC News information portal has enabled us to define the dominant principle of organizing information there as a network one. The article analyzes the conformity of the narrative in question with the accepted standards of communicativity as an opportunity for the readership to react to the portal's news messages through the BBC News account in various social media and hypertextuality as a tool for disseminating and popularizing the studied narrative. The following compositional components of this narrative have been established according to the superstructural scheme of news discourse proposed by Teun A. van Dijk: “the lead”, “the main event”, “the background”, “verbal reactions”. It has been proven that the mixed type of the point of focalization in the investigated narrative is more effective as the narrator's attitude to stories in comparison with the internal and external types.

Key words: news discourse, news, narrative, communicativity, the point of focalization, compositional organization.

Постановка проблеми

coronavirus pandemic дискурс наратив

Проблематика досліджень мас-медійного дискурсу посідає вагоме місце у сучасних лінгвістичних розвідках. Створюваний засобами масової інформації для зберігання й поширення суспільно важливої інформації, він усе більше оточує людство та формує соціально релевантні, ідеологічні, ціннісні смисли. Стрімкий розвиток новітніх технологій у ХХІ столітті сприяв сплеску поширення технічних засобів поширення інформації, що привело до появи електронного новинного дискурсу, який з огляду на свою гібридну природу досі не отримав всебічного вивчення. Важко переоцінити особливу значимість новинних текстів, здатних формувати інформаційну картину світу та конструювати образ події, послідовність її розгортання у часопросторі, отже, бути наративними. Особливості категорії наративності загалом та наратологічного розгортання новин зокрема вивчали І.В. Алещанова, В. Шмід, А.А. Кондрико,

О.О. Кучерова, І.В. Лисичкіна. Наратив є фундаментальним компонентом соціальної взаємодії, універсальною характеристикою будь-якої культури, дослідження якого уможливлює глибше розуміння формування ціннісних орієнтирів певного соціуму чи людства загалом.

Аналіз досліджень і публікацій. Новинний дискурс вивчався у когнітивно-комунікативному аспекті [1], досліджувався з точки зору композиційно-графічного моделювання новинних порталів [2], проаналізований за ціннісними [3] та структурно-композиційними характеристиками [4], розглядався у його жанровому розмаїтті [5]. Міркування загальновизнаного класика досліджень новинних повідомлень Т.А. ван Дейка формують наратологічний погляд на новинний дискурс, адже спілкування посередництвом новинних текстів створює модель події, яка конструюється читачами і часто не збігається з тією її моделлю, що подана журналістами [4, с. 240-247], тому вивчення наративів, що формуються в сучасному електронному новин- ному дискурсі, є вельми актуальним.

Мета статті полягає в дослідженні структурно-композиційних особливостей наративу “Coronavirns Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Матеріалом розвідки слугує вибірка журналістських статей рубрики “Coronavirus Pandemic” інформаційного порталу BBC News впродовж січня 2020 року - лютого 2021 року.

Виклад основного матеріалу

Будучи усною та письмовою взаємодією через медіаплатформи, масмедійний дискурс орієнтований на віддаленого читача, слухача або глядача [6, с. 441]. Новинний дискурс, або дискурс новин, як складова частина масмедійного дискурсу тлумачиться як лінгвістичний феномен, що характеризується інтерактивністю та протікає в режимі реального часу, відображаючи усі зміни та події у суспільстві [7, с. 35]. Стрижневим компонентом новинного дискурсу є поняття «новина», зміст якого отримав розмаїття трактувань. Отже, це процес, завдяки якому «необроблена інформація» перетворюється на новий продукт [8, с. 46]; інформаційне повідомлення, через яке відбувається взаємодія автора зі споживачем інформації, що спричиняє обмін знаннями, думками, нормами [9, с. 48]; нова вість, повідомлення про різні, але важливі події у країні та світі [10, с. 23і].

Структурна побудова дискурсу новин була детально вивчена та описана Т.А. ван Дейком, який виділив дві базові категорії, що формують його композиційну організацію, а саме «короткий зміст» та «власне новина». Перша категорія є коротким анонсом новинних матеріалів через заголовок і огляд, покликаних коротко представити статтю і привернути увагу читачів. Друга складається з епізоду та коментарів. Епізод формується стрижнем події - «головною подією», яка часто буває рекурсивною, та її соціально-політичним «фоном»; реакціями на цей епізод - дієвими або вербальними, причому останні є припущеннями чи оцінками читачів новини у формі цитат. Під фоном науковець розуміє обставини розгортання головної події, той контекст, що надає додаткову інформацію про події, створюючи «історію». Детальний опис подій приводить до появи таких категорій, як «попередні події» та «наслідки». Наприкінці новинного повідомлення, у коментарях, містяться висновки, прогнози та будь-яка інша інформація, що виходить від самого автора. Така послідовність не є жорстко визначеною і може варіюватися залежно від конкретно розглянутого тексту новини [4, с. 255-259].

Розширює поняття структури новинного дискурсу Ю.С. Воротнікова, виділяючи декілька способів організації новинної інформації, таких як осьовий, мережевий і комбінований. За осьового способу організації на першій сторінці знаходиться центральна стаття з гіперпосиланнями на різні додаткові матеріали, де в інформативній та лаконічній формі розповідається про певну подію. За мережевого принципу організації на першій сторінці розташований список заголовків, які не розкривають сутності головного питання наративу, а лише пов'язані з обговорюваною подією, включаючи гіперпосилання на події, схожі з основною. Комбінований принцип, будучи поєднанням перших двох типів, реалізується за допомогою такої архітектоніки: на першій сторінці пропонуються декілька публікацій за запропонованою темою (осьовий принцип) разом із посиланнями на статті зі схожими подіями, коментарями, міркуваннями тощо (мережевий принцип) [1, с. 32].

Значні зміни новинного дискурсу впливають на презентацію новини, адже вона все частіше подається у формі оповідання, як новинний наратив. Наратив є міждисциплінарним терміном, адже широко використовується у комунікативній лінгвістиці, лінгвістичній прагматиці, соціолінгвістиці, когнітивній лінгвістиці, медиалінгвістиці тощо. Поняття «наратив» у вузькому сенсі трактується як словесний спосіб репрезентації подій оповідачем, історія послідовності подій, у широкому розумінні - як численні наративні трансформації однієї і тієї самої події. Наративи характеризуються структуризацію подій, являючи собою певний їх ланцюжок, і «формуються з урахуванням культурного контексту адресата» [11, с. 230]. Події набувають окремого змісту для читачів та нара- тора. Саме наратор визначає актуальність події для аудиторії. Перш ніж стати новиною, подія має бути переформатована у форму розповіді, тобто необхідно створити «історію з її тематичною єдністю, дійовими особами, часовими й просторовими межами, канвою певних подій», а також дискурсом (точкою зору). Іншими словами, необхідне формування наративу [12, с. 11-24]. Цінність наративу полягає в прагматичному аспекті його розуміння та інтерпретації, адже в ході оповіді основна тема можна формувати інформаційні відгалуження у формі відступів наратора чи роздумів дійових осіб. Під новинним наративом у пропонованій розвідці розуміємо структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб'єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями.

Наративність визначається «подійністю» (присутністю певної події як стрижня оповідання), умовами якої є релевантність змін, непередбачуваність, консекутивність (спричинені подією наслідки для мислення чи дій суб'єкту), незворотність, неповторюваність [13, с. 11-13]. Центральною категорією наратології є «точка зору», або «точка фокалізації» (англ. `Тосаі^айоп”), яка визначає ставлення нара- тора до оповіданого. Будь-яка історія оповідається крізь призму певної точки зору (фокусування), яка співвідноситься з одним із голосів у наративі, а саме наратора чи персонажа/персонажів. Зовнішній тип фокалізації представляє події з точки зору наратора (об'єктивного оповідача), за якого наратор уникає вираження власної думки; за внутрішнього типу події описуються через позицію персонажів, яка опосередковано виражає точку зору наратора; змішаний тип поєднує два щойно названих типи [13, с. 62-67].

Все більше видань незалежно від виду їх існування (друковане чи телевізійне ЗМІ) функціонують в інтернет-просторі, в результаті чого виникає особливий вид новинного дискурсу - електронний новинний дискурс. Останньому притаманні, крім основних дистинктивних ознак дискурсу новин, декілька додаткових, а саме конвергентність та гібридизація, модифікація, плюралізація, композиційні особливості. Подібно до письмового новинного дискурсу електронний новинний дискурс використовує графічний спосіб передачі інформації, але є швидкоплинним з огляду на часту оновлюваність електронного новинного простору, який існує в межах численних інформаційних порталів (інтернет-порталів, вебпорталів). Інформаційний новинний портал - це композиційно та структурно складна технологічна платформа, що надає інтерактивні новинні сервіси, які працюють у межах єдиного ресурсу, є точкою доступу до новинної інформації та допомагають під час її пошуку в медіапросторі [2, с. 34].

Формат інформаційного порталу зумовлює таку основну структурну характеристику електронного новинного дискурсу, як гіпертекстуаль- ність, тобто сукупність специфічних особливостей гіпертексту в структуризації та організації доступу до інформації [14, с. 32]. Вона допомагає новині зібрати більше переглядів, проте позбавляє її завершеності. Читаючи статтю, користувач переходить з одного посилання на інше, здійснюючи «перехресне» читання, яке в певний момент обривається.

Структурно-семантична складова частина новинного порталу BBC news представлена такими новинними блоками (рубриками), що формують макроструктуру порталу, як “Home”, “Coronavirus”, “Video”, “World”, “UK”, “Business”, “Tech”, “Science”, “Stories”, “Entertainment and Art”, “Health”, “World News TV”, “Reality Check”, “In Pictures”. Ця макроструктура займає горизонтальне положення на початку сторінки у вигляді рядку, поділеного на блоки, який час від часу оновлюється новими актуальними категоріями.

Наратив “Coronavirus Pandemic”, що розгортається в реальному часі у рубриці “Coronavirus” на інформаційному порталі BBC News, репрезентує події, пов'язані з медичними, соціально-економічними, політичними, культурологічними наслідками пандемії вірусної пневмонії, що спричинюється вірусом SARS-CoV-2, у британському національному та світовому контекстах, а саме спалах та глобальне поширення вірусної хвороби; статистику захворюваності та безпрецедентні карантинні обмеження; економічні, соціально-психологічні та культурні наслідки карантину; необхідність та темпи вакцинації; зміну людського світобачення за умов життя за «довгої пандемії». Стартова сторінка унаочнює семантичну складову частину цього наративу, адже зміст коротких новинних повідомлень сформульований у заголовках (“What Europeans have learned from a year of pandemic”, “Oxford-AstraZeneca: EU regulator says `no indication ' vaccine linked to blood clots”, “Coronavirus: Europe in vaccine race to save summer”') Заголовки є коротким резюме тексту, тому вони виділяються жирним шрифтом та є більшими за розміром. Пріоритетна новина займає центральну позицію новинного порталу та має короткий вступ до основного матеріалу.

За принципом організації інформації новин- ний наратив “Coronavirus Pandemic” є мережевим, адже у рубриці, присвяченій цій темі, наявний лише список заголовків, пов'язаних однією подією зі схожими гіперпосиланнями (“Coronavirus: Three-week lockdown extension set to be approved”, “Coronavirus: Significant social distancing needed `until vaccine found'”, “The businesses adapting to life under lockdown”, “Covid: Is it time we learned to live with the virus?”, “Is Covid at risk of becoming a disease of the poor?”').

Комунікативність як одна з характеристик новинного наративу проявляється у можливості для читачів виразити свою реакцією чи надати відповідь на певну новину. Ознайомившись із новин- ними повідомленнями, аудиторія може перейти за посиланням на аккаунт BBC news у таких соціальних мережах, як Facebook або Twitter, та від- реагувати на нього, прокоментувати, поставити питання або навіть стати джерелом наступної новини про певну подію, бути першим, хто повідомив про неї, надавши фото, відео-, аудіоматеріали. Реакція аудиторії передає різну емоційну тональність залежно від тематики новинного повідомлення. Наприклад, більшість коментарів до статті з теми “Coronavirus: Europe faces `six tough months ' of pandemic, WHO says” передає обурення та критику читачів щодо дій влади та Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: “WHO should have done their job properly back last year when they were aware of the virus need replacement with a new health and environmental protection agency who stand up to places like China”, “WHO didn't even know when this started. How they can know when this will finish. It's useless organisation!”. У коментарях до іншого новинного повідомлення під заголовком “Coronavirus: Is the world winning the pandemic fight?” читачі розділились на декілька груп, у яких вони, з одного боку, намагаються підтримати один одного, шукаючи плюси в нових, часто жахливих, умовах існування за пандемії: “It has not been a winnable fight since the beginning. How can we call this a win when millions have died? We can only try our best to minimize the losses and hope that everything is gonna be alright”, а з іншого боку, виражають зневіру у найближчому майбутньому без коронавірусу: “CoronaVirus will be a part & parcel of our Life for a very long period of time...”.

Розглянемо композиційну структуру новин- ного наративу “Coronavirus Pandemic” за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою Т.А. ван Дейком та описаною нами вище, на прикладі статті “Coronavirus: Significant social distancing needed `until vaccine found'”. По-перше, перед ознайомленням із подією, що описується у статті (спалах нового коронавірусу Covid-19), аудиторія має можливість прочитати її короткий зміст, представлений у вигляді такого повідомлення: “China and the US are in a tense war of words but what actually happened during the early outbreak? The US and other countries have raised questions about whether China was fully transparent when the virus first emerged there”. По-друге, головна подія висвітлюється за допомогою двох компонентів, а саме фону та вербальних реакцій. Фоном цієї статті виступає представлений графік розгортання пандемії з описом основних подій: “1 December - The first onset of symptoms are observed, according to the Lancet medical journal... 30 January - The WHO declares Covid-19 a Public Health Emergency of Global Concern-thisfollows82confirmedcasesoutside China... 15 February - there were a lot of people in hospital and steps taken to ease lockdown should be “cautious but irreversible””. Наприкінці статті автор надає власні коментарі щодо описаної інформації: “We are unable to independently verify these posts and many were removed by Chinese authorities which heavily censor the Internet”. Чітка структура побудови наративу допомагає читачам комплексно зрозуміти представлену у новині проблему та детальніше ознайомитись як із передумовами її виникнення, так і з її можливими наслідками.

Аналізуючи особливості дискурсивного розгортання досліджуваного наративу щодо панівного типу точки фокалізації в ньому, можемо стверджувати, що він характеризується змішаним типом. Так, у відповідній рубриці інформаційного порталу, крім авторських статей, розміщуються історії пересічних громадян, які зіткнулися з вірусною пневмонією, наводяться їх численні цитати (секція Your Coronavirus Stories). Так, опис подій з точки зору експертів у сфері медицини (стаття “Coronavirus: Is the world winning the pandemic fight?”'): ““We're still in the midst of an accelerating, intense and very serious pandemic”, Dr Margaret Harris, from the WHO, told me”, ““There are people that have water to wash their hands and those that do not”, Dr Groppelli said”, політичних діячів: “Speaking at Monday's Downing Street briefing, Mr Johnson hailed the “unprecedented national achievement” of hitting the target, but warned the threat from the virus remained “very real”” тощо представляє фактуальну інформацію, наратор при цьому знаходиться на задньому плані, не надаючи будь-якої прямої оцінки подіям: “Restrictions in the rest of England are due to be eased at the weekend, with pubs, restaurants, hairdressers and hotels allowed to reopen”. У секції “Your Coronavirus Stories” наратор, структуруючи історії та репліки читачів з досвідом хвороби на коронавірус, опосередковано виражає свою точку зору. Наприклад, у статті “Long Covid: `I can't walk 10m without a rest'” викладена низка історій людей, які зіткнулися з хворобою, що формує в читачів чітке уявлення про важкі симптоми чи наслідки «довготривалого ковіду»: “For Jo, 50, it has left her unable to work as a midwife since last June... “I hardly go out anymore because Ijust haven't got the energy”, “Emma, a 32-year-old district nurse in Belfast, has tested positive for coronavirus twice but says long Covid is “far wors”” than the virus itself. “I was really unwell, my breathing was really bad”, “This weekend I succumbed and got a wheelchair. I can't walk more than 10 metres without needing a rest”, “Being a district nurse requires you to be fit, going to people's houses, but I was suffering fatigue and heart palpitations, along with aches and pains”, “It's exacerbated all the long Covid symptoms”. Отже, поєднання внутрішнього і зовнішнього типів фокусування для представлення інформації викликає більшу довіру у читачів, ніж використання одного типу, роблячи новини не тільки інформативними, але й плюралістичними, багатогранними та більш драматичними.

Висновки і перспективи

Сучасний новинний дискурс як складова частина масмедійного дискурсу здатний, поширюючи суспільно важливу інформацію, формувати культурологічні та ціннісні смисли через певні наративи. Наратив “Coronavirus Pandemic”, що розгортається як складна та комплексна структура на інформаційному порталі BBC News, розставляє актуальні та релевантні акценти, пов'язані з коронавірусною пандемією у британському національному та світовому контекстах. Цьому сприяють такі особливості його композиційної організації, як мережевий принцип подачі інформації, гіпертекстуальність та комунікатив- ність під час навігації у відповідній рубриці, змішаний тип точки фокалізації, впорядкування статей за такою схемою: короткий зміст (заголовок та огляд) - головна подія - фон події - коментарі. Подальші розвідки плануємо спрямувати на всебічний аналіз лексико-семантичних засобів актуалізації досліджуваного наративу у зв'язку з його ключовими концептами.

Література

1. Воротникова Ю.С. Реализация новостного дискурса в электронных англоязычных СМИ : дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04. Санкт-Перетбург, 2005. 212 с.

2. Ситник О.В. Комунікативна спрямованість композиційно-графічного моделювання як складних стратегій розвитку новинних порталів : дис. ... канд. наук із соц. комунікацій : спец. 27.00.01 ; Національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2014. 270 с.

3. Добросклонская Т.Г. Медиалингвистика: теория, методы, направления. Москва : Ридеро, 2020. 180 с.

4. Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация : сборник работ. Москва : Прогресс, 1989. 312 с.

5. Ковальчукова М.А. Новостной анонс в сети Интернет как речевой жанр дискурса СМИ : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.19. Ижевск, 2009. 25 с.

6. O'Keeffe A. The Routledge Handbook of Corpus Linguistics. England : Taylor & Francis Ltd, 2012. 684 p.

7. Иванов Л.Ю. Язык Интернета: заметки лингвиста. 2000. URL: http://www.faq-www.ru/lingv.htm.

8. Новини vs Новини. Виборча кампанія в новинних телепрограмах / ред. Н.В. Костенко, В.М. Іванова ; Інститут соціології НАН України, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академія української преси. Київ : ЦВП, 2005. 212 с.

9. Чічановський А.А. Новина в журналістиці: проблеми практичної політики. Київ : Грамота, 2003. 48 с.

10. Землянова Л.М. Коммуникативистика и средства информации : англо-русский толковый словарь концепций и терминов. Москва : изд-во Московского университета, 2004. 416 с.

11. Лисичкіна І.А. Масмедійні особливості побудови ефективного наративу як інструмента стратегічних комунікацій. Psycholinguistics. 2019. Vol. 26. No. 2. С. 224-242.

12. Halls S. Paper voices: The popular press and social change. London : Chatto and Windus, 1965. Р. 11-24.

13. Шмид B. Нарратология. Москва : Языки славянской культуры, 2003. 312 с.

14. Дедова О.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма. Вестник Московского университета. Серия 9. 2001. № 4. С. 22-36.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Triggle N. Coronavirus: Three-week lockdown extension set to be approved. 2020. URL: https://www.bbc.com/news/uk-52304914.

2. Coronavirus: Europe faces `six tough months' of pandemic, WHO says. 2020. URL: https://www.bbc.com/news/world-europe-55008447#:~:text=A%20%22tough%22%20six%20

months%20lies,Covid%2D19%20deaths%20last%20week.

3. Triggle N. Coronavirus: Significant social distancing needed `until vaccine found'. 2020.URL: https://www.bbc.com/news/uk-52308201.

4. Gallagher J. Coronavirus: Is the world winning the pandemic fight? 2020. URL: https://www.bbc.com/ news/health-53694982.

5. Coronavirus: Worst could be yet to come, WHO warns. 2020. URL: https://www.bbc.com/news/world- 53227219.

REFERENCES

1. Vorotnikova, Yu.S. (2005). Realizatsya novostnogo diskursa v elektronnykh angloyazichnykh SMI [Realization of news discourse in the electronic English-language media]. (Candidate's thesis). Sankt- Peretburh [in Russian].

2. Sytnyk, O.V. (2014). Komunikatyvna spriamovanist kompozytsijno-hrafichnoho modeliuvannia yak skladnykh stratehii rozvytku novynnykh portaliv [Communicative orientation of compositional-graphic modelling as complex strategies for the development of news portals]. (Candidate's thesis). Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv [in Ukrainian].

3. Dobrosklonskaia, T.H. (2020). Medyalingvistika: teoryia, metody, napravlenyia [Medialinguistics: theory, methods, directions]. Moskva: Ridero [in Russian].

4. Dijk, T.A. van (1989). Yazik. Poznanie. Kommunikatsiya [Language. Cognition. Communication]. Moskva: Progress [in Russian].

5. Kovalchukova, M.A. (2009). Novostnoi anons v sety internet kak rechevoi zhanr diskursa SMI [News announcement on the Internet as a speech genre of media discourse]. (Extended abstract of candidate's thesis). Udmurt State University. Izhevsk [in Russian].

6. O'Keeffe, A. (2012). The Routledge Handbook of Corpus Linguistics. England: Taylor & Francis Ltd [in English].

7. Ivanov, L.Yu. (2000). Yazik interneta: Zametki lingvista [The language of the internet: Linguist's notes]. Retrieved from: http://www.faq-www.ru/lingv.htm [in Russian].

8. Kostenko, N.V., Ivanova, V.M. (Ed.) (2005). Novyny vs Novyny. Vyborcha kampaniia v novynnykh teleprohramakh [News vs news. Electioneering Campaign on TV News Programs]. Kyiv: TsVP [in Ukrainian].

9. Chichanovskyi, A.A. (2003). Novyna v zhurnalistytsi: Problemy praktychnoi polityky [News injournalism: Policy issues]. Kyiv: Hramota [in Ukrainian].

10. Zemlyanova, L.M. (2004) Kommunikativistika i sredstva informatsii: Anglo-russkiy tolkoviy slovar kontseptsiy i terminov [Communication studies and the media: An English-Russian explanatory dictionary of concepts and terms]. Moscow: izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].

11. Lysychkina, I.A. (2019). Mas-mediyni osoblyvosti pobudovy efektivnogo narativu yak instrumenta strategichnyhk komunikatsiy [Mass media peculiarities of building an effective narrative as a tool of strategic communications]. Psycholinguistics, 2, 224-242 [in Ukrainian].

12. Halls, S. (1965). Paper voices: The popular press and social change. London: Chatto and Windus [in English].

13. Shmid, B. (2003). Narratolohyia [Narratology]. Moskva: Yazyki slavianskoy kultury [in Russian].

14. Dedova, O.V. Lingvisticheskaya kontseptsyia giperteksta: osnovnye poniatiya i terminolohicheskaya paradigma [Linguistic concept of hypertext: basic concepts and terminological paradigm]. Vestnik Moskovskoho universiteta, 4, 22-36 [in Russian].

SOURCES

1. Triggle N. Coronavirus: Three-week lockdown extension set to be approved. 2020.URL: https://www.bbc.com/news/uk-52304914.

2. Coronavirus Europe faces `six tough months' of pandemic, WHO says. 2020. URL: https://www.bbc.com/news/world-europe-55008447#:~:text=A%20%22tough%22%20six%20

months%20lies,Covid%2D19%20deaths%20last%20week.

3. Triggle N. Coronavirus: Significant social distancing needed `until vaccine found'. 2020. URL: https://www.bbc.com/news/uk-52308201.

4. Gallagher J. Coronavirus: Is the world winning the pandemic fight 2020.URL: https://www.bbc.com/news/health-53694982.

5. Coronavirus: Worst could be yet to come, WHO warns. 2020. URL: https://www.bbc.com/news/ world-53227219.

Размещено на Allbest.ru