Блогосфера у сучасному медійному просторі

5) Блоги та періодична преса:

1) час надходження оновленої інформації читачам залежить від часу виходу номера газети або журналу - тому паперові ЗМІ програють блогам в оперативності;

2) тираж видання зумовлює потенційний обсяг аудиторії (що розраховується як тираж, помножений на три);

3) організована відкладена зворотний зв'язок;

4) зворотний зв'язок здійснюється за допомогою різних методів зв'язку, ніж при прямій комунікації;

5) багато офлайн-ЗМІ створюють на сайтах блоги спеціально для організації зворотного зв'язку з аудиторією.

Блоги та телеефір:

1) трансляція йде практично в безперервному режимі, обмежена кількість телеканалів забезпечують обмежену кількість інформаційних або інших програм одночасно;

2) охоплення аудиторії велике, але залежить від технічних засобів у приймаючої сторони;

3) організований частково відкладений, частково негайний (в передбачених випадках) зворотний зв'язок;

4) зворотний зв'язок аудиторії з журналістами здійснюється за допомогою інших каналів зв'язку;

5) багато телеканалів створюють на своїх сайтах блоги для отримання відгуку від аудиторії. У деяких випадках технологію блогів використовують для організації негайної зворотного зв'язку зі студією, наприклад, коли програма будується на основі питань або відповідей глядачів.

Блоги та радіо:

1) трансляція йде майже безперервно, перевага цього виду комунікації полягає в тому, що для його сприйняття не потрібен зір, за рахунок чого розширюється спектр ситуацій, можливих для його сприйняття, в тому числі в поїздах та автомобілях;

2) охоплення аудиторії радіостанціями на сьогоднішній день більше, ніж у будь-яких інших засобів масових комунікацій, в тому числі у Інтернету;

3) зворотний зв'язок здійснюється в основному в відкладеному режимі, в особливих випадках - в негайному;

4) канал зворотного зв'язку завжди відмінний від самого каналу мовлення - радіо;

5) аналогічно з друкованими та теле-ЗМІ, для зв'язку з аудиторією радіоканали використовують технології блогів.

5 Аудиторія блогосфери - «соціальна еліта», що володіє передовими технологіями. Вона більш освічена, ніж середньостатистичний користувач Інтернету, її доходи на порядок вище.

Існує кілька факторів, що визначають формування аудиторії навколо тих чи інших блогів:

1) Знайомство комунікатора і його аудиторії поза блогосфери (в офлайні);

2) Загальний інтерес з автором щоденника або співтовариства (автолюбителі, любителі домашніх тварин);

3) Сполучені навколо яскравих і популяризованих центрів - блогерів або спільнот;

4) Тимчасовий загальний інтерес у читача і автора спільноти або щоденника: залученість учасників в один і той же подія;

5) Загальні віртуальні «друзі».

На відміну від відвідувачів традиційних ЗМІ, учасники блогосфери не підкоряються ніякій центральній фігурі і всі дії вчиняють за власним вибором і рішенням. Від цього вони оцінюють всі кроки, пройдені по блогам, послугою для інших авторів, таких же, як вони самі, на відміну від кроків, пройдених ними за офіційними ЗМІ. Склад аудиторії ЗМІ та блогів багато в чому збігається, але змінюється її «агрегатний стан». Прагнення висловити свою думку, відкритість до дискусій виходять на перший план готовності до критики [7].

Ефекти від діяльності засобів масової комунікації (до яких відносяться і блоги, і ЗМІ) можуть бути різноманітними:

- негайними (безпосередніми) або відкладеними;

- поведінковими, пізнавальними (когнітивними), емоційно-оціночними;

- позитивними і негативними з точки зору цілей ініціатора і учасників комунікації;

- на рівні особистості, групи, суспільства в цілому (соцієтальні);

- в різних видах життєдіяльності учасників комунікації: робота, побут, дозвілля, сім'я і т.п.

3.3 Ефективність інформації. Довіра. Освоєння тексту аудиторією

З самого початку вивчення ЗМІ аналіз сприйняття інформації, тобто текстів, що передаються каналами масової комунікації, був однією з головних дослідницьких проблем, що полягає у фіксуванні ефектів на рівні аудиторії. Безсумнівно, одним з результатів впливу інформації є феномен довіри до джерела. Якщо порівнювати канали комунікації, телебаченню довіряють близько 70% аудиторії, пресі - близько 50% і радіо - 40%, в той час, як Інтернету в цілому довіряють лише 23% [17].

Чуткам ж від знайомих люди довіряють в два рази менше, ніж офіційним ЗМІ. Але масова довіра до ЗМІ в останні роки неухильно падає. Максимально достовірну інформацію передають незацікавлені особи. Блоги як некомерційний канал є джерелом часто унікальної інформації від неупереджених комунікаторів. Складається взаємна схема: ЗМІ поширюють інформацію, здатну впливати на масову аудиторію, а блоги поширюють масову інформацію, покликану впливати на владні структури [13].

Результативність діяльності блогерів залежить від прагматичної спрямованості кожного блогу, його цільових функцій. Автори блогів заповнюють порожні ніші потреби суспільства в інформації. Існують чотири варіанти впливу ЗМК на споживача: функціональне, дисфункциональное, нефункціональне і афункціональное. Сьогодні блоги зарекомендували себе як нестандартний і потужне джерело актуальної інформації, тому є тенденція "сліпої довіри" відомостями з блогів. Ефективність поширюваної в блогах соціальної інформації досить велика, в першу чергу тому, що в блогах аудиторія розосереджена в вигляді цільових груп. Однак гостро стоїть питання про інструменти визначення достовірності інформації в блогах, а також про статус цієї інформації та про відповідальність авторів.

3.4 Ринок Instagram-інфлуенсерів України: топ-блогери, залучення і накрутки

Українській блогосфері ще далеко до рівня «дзеркала суспільства», але блогери поступово перетворюються в локальних лідерів думок. Те, що вони пишуть з нагальних питань, має значення для зацікавлених осіб. Проводячи дослідження або моніторинг вітчизняної блогосфери, потрібно визначитися з об'єктом досліджень і з'ясувати теперішнє становище речей. Сервіс для пошуку і перевірки блогерів в Instagram trendHERO опублікував дослідження ринку Instagram-інфлуенсерів в Україні. Компанія проаналізувала 824 000 Instagram-блогерів з України, у яких більше 1000 підписників [11]. Україномовних блогерів майже в 4 рази менше. Таку різницю легко пояснити двома факторами: деяка частина населення продовжує розмовляти російською, що додатково дозволяє просувати контент на весь СНД. Якщо блогер постить рецепти, наприклад, то йому потенційно вигідно постити рецепти російською, щоб його читали і в Харкові, і в Мінську, і в Пітері [9]. У цьому дослідженні ми вивчаємо тих блогерів, які знаходяться в Україні (понад 800 000). Але для розуміння подивимося, де знаходяться блогери, які пишуть українською: 79% таких блогерів знаходяться в Україні, що схемтатично відображено на рис. 3.1

Рис. 3.1. Географічне розподілення україномовних блогерів

Термінологія

Блогер, інфлюенсер, лідер думок. Розберемося в різниці:

- У блогера є блог і підписники.

- Інфлюенсер може впливати на свою аудиторію

– Лідер думки - експерт у своїй області або володіє якимись важливими знаннями.

Це все може бути одна людина. Бариста-гуру, який регулярно постить свої ідеї в Instagram-акаунті з 20 000 підписників - мікроб логером, інфлуенсер і лідер думок.

Інша ситуація - дівчина набрала на giveaway 1 млн підписників, але аудиторія не залучена і не довіряє рекомендаціям. Блогер, але не інфлюенсер.

Механіка залучення і накрутки

Лайктайм. Спеціальні інтерактиви для збільшення кількості лайків. Відомі дві форми: через чати активності і через пости.



Рис. 3.2. Приклад посту Like Time

Чати активності - це чати блогерів, де вони домовляються про взаємні лайки і коментарі. Блогер просить пролайкать його пост, а замість лайкать пости інших учасників.

Або можна закликати ставити лайки своїх передплатників. Блогер пише пост приблизно такого змісту: «Лайкніть цей пост, залиште коментар і лайкніть пости ще 3 людей, які залишили коментарі». Приклади можна легко знайти, якщо пошукати за хештегом #liketime, # лайктайм і так далі.

Другий варіант краще, хоча це теж можна вважати накруткою.

Гівевей (giveaway). Конкурс з особливою механікою. Найчастіше він звучить так: «Підпишись на всіх, на кого я підписана, і виграй айфон або один зі ста дрібніших призів».



Рис. 3.3. Приклад посту giveaway

Зазвичай у Giveaway є організатор, який закуповує рекламу і проводить лайктайми серед блогерів-спонсорів.

Блогери з giveaway підходять для реклами конкурсів та інших giveaway, адже у них специфічна аудиторія, яка любить безкоштовний сир. Якщо рекламувати товари, послуги або підписку на тематичні акаунти, гівевейщікі можуть бути неефективні.

Массфоловер. Аккаунт, який підписується на інші акаунти, щоб отримати взаємну підписку.

Їх легко визначити за кількістю підписників (більше 1500) і специфічної поведінки.

Демографія



Рис. 3.4. Статистичні характеристики блогерів

Блогерів можна умовно розділити на категорії за розміром бази підписників:

– Наноінфлуенсери с 1 -10 тисяч підписників,

– Мікроінфлуенсери - 10-100 тисяч підписників,

– Макроінфлуенсери - 100 тисяч - 1 млн підписників,

– Мільйонники - 1 млн передплатників і більше.

Основний робочий сегмент - це мікроінфлуенсери (10-100 тисяч).

Залучення підписників

У influencer-маркетингу є поняття Engagement Rate (ER). ER - це сума лайків і коментарів останніх постів, поділена на кількість останніх постів і кількість підписників [7].

Engagement Rate допомагає з першого погляду зрозуміти, скільки в середньому у блогера лайків і комментов, а також наскільки жива аудиторія. Хоча його теж відносно легко можна накрутити.



Рис. 3.5. Рівень ER по країнам

Тренд по країнам схожий, але в США трохи «стабільніше» - та немає стрибка ER у мільйонників. Як варіант це відбувається, тому що в США не так поширені Giveaway + істотно більше блогерів (особливо зірок).

В середньому акаунти з 1-2 тисячами підписників в Україні мають Engagement rate 8,9%, а мільйонники -3,4%. Для мільйонників це високий показник, якщо порівнювати по світу. Але це пов'язано з тим, що більшість українських мільйонників не з числа зірок отримали мільйон на giveaway, а там зазвичай висока залученість через лайктаймів.

Жінки набирають більше лайків. Адже не дарма Instagram вважають жіночої соцмережею. Потрібно враховувати, що роблять представники тієї чи іншої статі. Більш високе залучення підписників може залежати від безлічі факторів. Наприклад, жінки частіше лайкають і частіше підписані на жінок, жінки блогери проводять більше часу і більше постять [26].



Рис. 3.6. Жіночі акаунти в Інстаграм

Рис. 3.7. Гендере співвідношення акантів в Інстаграм

Мова

З одного боку, блогери схильні робити контент російською (його будуть розуміти більше людей), але з іншого боку український може бути фішкою - не просто рецепти, а рецепти українською, не уроки з фотографії, а уроки фотографії українською. На локальному рівні українська мова може бути виграшною стратегією.

Чому тоді не англійська? Тому що аудиторії дуже вузька. Якщо пишете англійською, то сегмент швидше буде європейський або американський ринок. За класифікацією не потрібно втрачати суть. Чим менше підписників, тим більше ER. У початківців (1-2 тисяч підписників) ER може бути і 10%, мікроінфлуенсери мають ER від 1 до 2%, а мільйонники 2-4%.

Приріст підписників

Це важливий показник розвитку блогера. Сам графік приросту може дуже багато розповісти про те, як блогер набирає підписників. Наприклад, що блогер набирає аудиторію через giveaway або накрутку:

Головне питання - як ростуть блогери в залежності від розміру. Наприклад, наноінфлюенсер від 1000 підписників. Йому потрібно набирати 33 підписника за місяць, щоб за 90 днів набрати 10% зростання. А блогеру з мільйоном підписників для такого ж приросту потрібно набрати 33 000.

Важливий етап в житті блогера - 10 000 підписників: можна ставити посилання в сторіз, а значить ефективніше гнати трафік. З цим також пов'язаний міф, що рекламу можна продавати від 10 000 передплатників.

Отже, українські блогери-мільйонники - це:

38% - блогери, які проводять Giveaway.

32% - знаменитості, яких показують по телевізору (Настя Каменських, Леся Нікітюк, Олена Зеленська, Маша Єфросиніна).

7.04% - бренди («Квартал 95», «1 + 1», «Свiтське життя»).

5.63% -- контент 18+.

5.63% - тематичні блоги (психологів, лікарів, кухарів, яких не крутять постійно по телевізору (наприклад, доктор Комаровський потрапив в розділ знаменитостей, а не тематичних).

В розділ «Інші» потрапили тік-токери, ютюбери, бізнесмени і вайнери.

До речі, важливе уточнення - сам блогер знаходиться в Україні, але його підписники не завжди в цій же країні. Навіть у Володимира Зеленського всього 52% підписників з України.

Можна однозначно сказати, що за кількістю підписників в топі - селебрітіз.

На рис. 3.8. наведено кількість підписників топових блогерів України

Рис. 3.8. Топ-блогери України



ВИСНОВКИ

У сучасному світі нарівні з традиційними видами ЗМІ блоги відіграють роль засобів масової інформації. Можна зробити висновок, що блогосфера сьогодні (завдяки наявності унікальних, специфічних функцій блогосфери в процесі виробництва, обміну і поширення інформації) є самостійним унікальним засобом масової комунікації. Те, що аудиторія створює і поширює інформацію є принциповою відмінністю блогів від традиційних ЗМІ. Раніше автономні суб'єкти, глядач або слухач, автор і читач, виявилися об'єднані.

Оскільки існує закон зміни і збільшення потреб, потреба суспільства в інформації не може бути задоволена до кінця, так як закон стосується і інформаційної сфери. Блоги можна назвати ілюстрацією дії цього закону. Традиційні методи подачі інформації масовими каналами і способи організації зворотного зв'язку з аудиторією вже не так актуальні, рівень технічної і гуманітарної грамотності суспільства зростає, виникають нові механізми масової комунікації.

Блогосфера - це один із засобів масової комунікації Нового часу. Блоги стали великим джерелом інформації та для суспільства, і для традиційних ЗМІ. Аргументом на користь великої інформативності блогосфери, виграшності їх «двостороннього формату» комунікації з високою активністю аудиторії, а також на користь необхідності використовувати блоги всім, хто зацікавлений в якісній роботі з інформацією, є теза, що «з будь-якого даного питання вся аудиторія знає більше, ніж одна людина «, в тому числі журналіст. Наявність контенту, зібраного користувачами, - одна з основних специфічних рис Інтернету. Блоги - це майданчик, на якій такий контент збирається максимально зручно.

З самого початку вивчення ЗМІ аналіз сприйняття інформації, тобто текстів, що передаються каналами масової комунікації, був однією з головних дослідницьких проблем, що полягає у фіксуванні ефектів на рівні аудиторії. Безсумнівно, одним з результатів впливу інформації є феномен довіри до джерела. Якщо порівнювати канали комунікації, телебаченню довіряють близько 70% аудиторії, пресі - близько 50% і радіо - 40%, в той час, як Інтернету в цілому довіряють лише 23%.

Чуткам ж від знайомих люди довіряють в два рази менше, ніж офіційним ЗМІ. Але масова довіра до ЗМІ в останні роки неухильно падає. Максимально достовірну інформацію передають незацікавлені особи. Блоги як некомерційний канал є джерелом часто унікальної інформації від неупереджених комунікаторів. Складається взаємна схема: ЗМІ поширюють інформацію, здатну впливати на масову аудиторію, а блоги поширюють масову інформацію, покликану впливати на владні структури.

Результативність діяльності блогерів залежить від прагматичної спрямованості кожного блогу, його цільових функцій. Автори блогів заповнюють порожні ніші потреби суспільства в інформації. Існують чотири варіанти впливу ЗМК на споживача: функціональне, дисфункциональное, нефункціональне і афункціональне. Сьогодні блоги зарекомендували себе як нестандартний і потужне джерело актуальної інформації, тому є тенденція «сліпої довіри» відомостями з блогів. Ефективність поширюваної в блогах соціальної інформації досить велика, в першу чергу тому, що в блогах аудиторія розосереджена в вигляді цільових груп. Однак гостро стоїть питання про інструменти визначення достовірності інформації в блогах, а також про статус цієї інформації та про відповідальність авторів.

У науковій традиції поняття комунікаційного, інформаційного і комунікативного простору можуть змістовно збігатися і в той же час мати відчутні відмінності, що є наслідком їх контекстуальних інтерпретацій тими чи іншими авторами. Згідно з однією з точок зору, термін «комунікаційний» слід застосовувати при аналізі соціальної взаємодії, що здійснюється за допомогою інформаційного каналу, засоби зв'язку, в той час як термін «комунікативний» відноситься безпосередньо до опису спілкування. Дана точка зору дозволяє трактувати комунікаційний простір як систему різноманітних комунікативних зв'язків, що виникають між різними агентами комунікації.

Дослідження блогосфери має першочергове значення для таких областей наукового знання, як комунікативістика і політична наука. Їх вплив на ЗМІ, що виявляється у феномені медіаконвергенції, істотно змінює всю середу масових комунікацій в регіонах. У політологічному аспекті інтерес представляють ефекти використання блогосфери при проведенні виборчих кампаній, коли рекламна і PR-активність кандидатів і партій стала зміщуватися в область мережі інтернет.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Артамонова І. М. Блог у системі соціальних комунікацій // Наукові записки Інституту журналістики. К., 2010. С. 44-48.

2) Білорицька А. Є. Характеристики контенту блогу як репрезентації капіталів суб'єктів у блогосфері (на основі проведеного контент-аналізу) // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2010. № 15. С. 108-113.

3) Блог І. Гаркавенка [Електронний ресурс]. // URL: http://incvar-garcavi.livejournal.com/ (дата звернення 17.05.2021)

4) Блоги. Українська правда [Електронний ресурс]. // URL: http://blogs.pravda.com.ua/ (дата звернення 17.05.2021)

5) Блогінг як захоплення, блогінг як самоціль, блогінг як інструмент Електронний ресурс]. // URL:http://blogosphere.com.ua/2011/04/14/what-isblogging-for-you/ (дата звернення 15.05.2021).

6) Голубовський Р. Місцева жовта преса [Електронний ресурс]. // URL: http://blog.golubovsky.com/chuck-norris-ontario/#more-3968 (дата звернення 17.05.2021)

7) Досенко А., Погребняк І. Інтернет-журналістика: комунікативні маркери. 2020., 202 с.

8) Дубов Д. Засоби масової комунікації як якісно нові суб'єкти політичних комунікацій // Політичний менеджмент. К., 2007. № 1 (22). С. 57-65.

9) Екгард Л. В. Блогерство - громадянська журналістика чи чутки // Вестн. Воронеж. гос. ун-та. 2010. № 2. С. 220-223.

10) Зайцева С. В., Левун Н. В. Мовні особливості української блогосфери / Український смисл : науковий збірник / за ред. проф. І. С. Попової. Дніпропетровськ: Ліра, 2016. С.278-290.

11) Іллюк Н. О. Блогосфера як прояв «Громадянської» («Громадської», «Народної» журналістики) // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Серія «Філологія. Соціальні комунікації»). -- Сімферополь : ТНУ ім. В.І. Вернадського, 2012. № 4. С. 223-229.

12) Коноплицький С. Соціальні аспекти комунікації в мережі Інтернет: феноменологічний аналіз: Дис... к. соц. наук: спец. 22.00.01 «Соціологія» / НАН України. Київ, 2006. - 154 с.

13) Кіхтан В. В. Інформаційні технології в журналістиці. Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2004. 160 с.

14) Коваленко О. Д. Розвиток IP-технологій та нові можливості (громадянської) журналістики [Електронний ресурс]. // URL: http://diploma.j-school.kiev.ua/blog/kovalenko-olena-dyplom2006/ (дата зверненя 11.05.2021)

15) Крейґ Р. Інтернет-журналістика. Робота журналіста і редактора в нових ЗМІ. К. : Вид. дім «Києво-Могилян. акад.», 2007. 324 с.

16) Левченко К. І. Співвідношення понять «інтернет-щоденник» та «блог» у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці // Функциональная лингвистика: в 2 т. / К., 2011. Т. 1. С. 318-320.

17) Маліс О. В. Розвиток інтернету як комунікативного засобу та його вплив на діяльність суб'єктів політичного процесу в Україні: Дис... к. політ. наук: 23.00.02 «Політичні науки» / Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. Одеса, 2008. - 214 с.

18) Масенко Л. Суржик: між мовою і язиком. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 202 с.

19) Мащенко І. Г. Енциклопедія електронних мас-медіа: / у 2 т. / Запоріжжя: «Дике Поле», 2006. Т. 2. 512 с.

20) Половинчак Ю. Особливості функціонування української блогосфери // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2015. № 42. C. 99-102.

21) Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика : навч. посіб. Львів : ПАІС, 2010. 246 с.

22) Почепцов Г. Від Facefook'у і гламуру до Wikileaks: медіа комунікації. К.: Спадщина, 2012. 462 с.

23) Роль і місце засобів масової інформації у формуванні громадської думки [Електронний ресурс]. // URL: http://referat-ok.com.ua/sociologiya/rol-i-misce-zasobiv-masovoji-informaciji-u-formuvanni-gromadskoji-dumki (дата звернення 30.04.2021).

24) Семенченко М. Про low-cost журналістику думки [Електронний ресурс]. // URL: www.day.kiev.ua/220432/. (дата звернення 20.04.2021).

25) Семенюк Г. Нові медіа: сутність, перспективи та загрози думки [Електронний ресурс]. // URL: http://www.newmedia.univ.kiev.ua/2010-11-02-12-33-08/40-2010-11-27-22-10-58/32-where-is-the-static-content. (дата звернення 12.05.2021).

26) Тонкіх І. Журналістичні блоги як форма впливу на громадську думку в українському інтернеті // Психолінгвіст. 2012. № 11. С. 290-297.

27) Федорчук Л. П. Вплив «народної журналістики» на розвиток традиційних ЗМІ. К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. С. 665-671.

28) Чекмишев О., Ярошенко Л. Основи якісного блогерства. К.: «ФОП А. М. Рудницька», 2014. 48 с.

29) Шевченко Л. С. Українська блогосфера як дзеркало соціокультурних процесів. Результати дослідження користувачів «Живого Журналу» // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2020. № 4. С. 37-52.

Размещено на Allbest.ru

...