Використання соцмереж українськими ЗМІ (на прикладі ресурсу "Громадське")

Размещено на http://allbest.ru

Використання соцмереж українськими ЗМІ (на прикладі ресурсу «Громадське»)

Д.Ю. Науменко, К.М. Родигін

Анотація

У даному дослідженні основним завданням було визначити як якість контенту впливає на кількість аудиторії в соціальних мереж Instagram, Facebook, Telegram та YouTube, проаналізувати діяльність медіа «Громадське» на цих платформах. Дослідити ефективність комунікації медіа-ресурсу «Громадське» у соціальних мережах.

Ключові слова: аудиторія, контент, комунікація, медіа, соціальні мережі.

Швидкий та інтенсивний розвиток інтернету та соціальних мереж і стрімке зростання кількості користувачів «Instagram», «Facebook», «Telegram» та «YouTube» в останні роки значно підвищили їхню роль в інформаційно-комунікаційному просторі, а особливо для медіа.

Найважливішим складником якісної комунікації у соціальних мережах є контент, який публікується на сторінках цих платформ. За опитуванням «Internews Україна» [1] 68 % респондентів використовують саме соціальні мережі для отримання новин, це підтверджує факт того, що традиційні медіа видозмінюються. Дані опитування «Research & Branding Group» [2] свідчать про те, що найпопулярнішими соціальними мережами серед українців залишається Facebook (58 % від усіх респондентів), YouTube (41 %), Instagram (28 %) і Telegram (14 %). Варто зазначити, що соціальні мережі стають повноцінним джерелом інформації і за останніми даними мають значний рівень довіри серед аудиторії. Так, за даними проведеного дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», соціальним мережам довіряє 37 % опитаних українців [3].

Соціальні мережі для журналістів - це інструмент і їх використання для медіа є необхідним з ряду причин: соціальні мережі активізують свою інформаційну функцію, випереджаючи всі інші ЗМІ за оперативністю і швидкістю розповсюдження інформації ' [4]; взаємодія з активними читачами підвищує репутацію ЗМІ, а також допомагає збільшити її аудиторію; публікація новин у соціальних мережах є швидким способом обміну інформації, вони не зобов'язують до великого обсягу, а навпаки транслюють необхідність лаконічного викладу інформації; допомагає покращити оперативність. Ще однією причиною є доступ до великої аудиторії користувачів соцмереж [5], цікаві дописи виводять сторінку в топи, що дозволяє безкоштовно долучати аудиторію для платформи. Тому робота над контентом в соціальних мережах є вкрай необхідною. Правильний підхід передбачає активну роботу з користувачами соціальних мереж та підлаштовування власного стилю і частоти подачі новин під соцмережі [5]: створення унікальних дописів та рубрик, жива комунікація із аудиторією, оцінка інтересів читачів та їх задоволення, залучення різних рейтингів, інфографік та традиційних фото і відео репортажів допоможуть зробити контент на кожній із платформ унікальним та збільшить зацікавленість в контенті на сайті. соціальний мережа комунікація читач

Для ЗМІ важливо бути там, де є їхня потенційна аудиторія і в першу чергу орієнтуватися на яку аудиторію розрахована соціальна мережа і який контент туди варто публікувати. Розуміючи ці фактори, підбирати теми публікацій набагато простіше, чітке попадання в свою цільову аудиторію підвищує залучення і взаємодії із дописами, а отже і охоплення сторінки в цілому. Саме тому сучасним, а особливо незалежним медіа, важливо приділяти багато уваги "правильній взаємодії" зі своїми читачами щоб спонукати їх до поширення інформаційної продукції, адже це не просто залучення нової аудиторії, а й заробіток. Українським медіа необхідно брати до уваги світові тенденції ' на медіа ринку, зрозуміти як правильно працювати з цими платформами, а головне - усвідомити користь від просування через соціальні мережі. Адже збільшення та розширення аудиторії медіа через соціальні мережі дозволяє інформувати свою аудиторію не лише напряму через онлайн видання чи традиційні варіанти ЗМІ , а робити це швидко та якісно через соціальні мережі.

Після проведеного дослідження серед соціальних мереж Instagram, Facebook, Telegram та YouTube на прикладі медіа «Громадське» вдалося побачити таку тенденцію: найефективнішим серед комунікації та просування є Telegram [6], за рік чисельність підписників у цій соціальній мережі зросла у понад 300 %. Станом на березень 2021 року 32 тисячі підписників, у березні 2022 року - 108 тисяч. Найфективнішим методом комунікації на цій платформі є короткий опис новин - лід із прихованим в ключовому слові репостом на розширену новину на сайті. Це дозволяє швидко отримувати основну інформацію. Журналісти, що працюють із Telegram використовують усі його можливі функції для покращення взаємодії. Завдяки редагуванню і тому як підлаштовуються новини для соціальної мережі вони не виглядають «пустими» переропостами із сайту, а стають цілісним та унікальним контентом, який легко сприймається.

Другою за ефективністю соціальною мережою є Instagram [7], за рік кількість підписників зросла у 20 %. Станом на березень 2021 року у Instagram «Громадське» було 60,3 тисячі підписників, у березні 2022 року - 72,9 тисячі підписників. На цій платформі публікується відформатовані під цю соціальну мережу пости зі своєю графічною стилістикою, а також редакція використовує інструмент «stories» для просування новин. Редакція, яка працює із цією соціальною мережею вдало проаналізувала аудиторію на яку працює. За допомогою цього вдалося підвищити активність, також доречним буде використовувати просування сторінки, адже контент цікавий для аудиторії Instagram. Унікальність контенту за рік зросла і це допомогло медіа сформувати активну та лояльну аудиторію із читачів сторона онлайн медіа «Громадське».

За рік також збільшилась кількість аудиторії і у YouTube [8] на 8 %, у березні 2021 року 467 тисячі підписників, у березні 2022 року - 504 тисячі. Такий приріст аудиторії характерний для YouTube, хоча при активній публікації контенту як у «Громадське» він має складати 20 %, але через зниження популярності цієї соціальної мережі серед користувачів він може коливатися у межах 10 %. Аналіз соціальної мережі YouTube виявив деякі проблеми які можна легко виправити. Перше, на що варто звернути увагу - контент каналу, який змінився за рік. Відео стали заявлятися не 3-4 рази на тиждень, а щодня та з'явилися прямі ефіри. Теми для відео - актуальні, а головне обговорювані події, що тримають високі числа переглядів.

Найменш ефективною соціальною мережою став Facebook [9], через низьку якість контенту який публікується. Здебільшого це лише репости новин із сайту медіа. Кількість осіб, що стежить за сторінкою зменшилася на 1 тисячу підписників, у березні 2021 року - 860 тисяч, у березні 2022 року - 859. Також зменшилась і кількість уподобань сторінки з 727 тисяч до 723 тисяч. Дослідження показало нам абсолютну неефективність комунікації у Facebook. Проаналізувати переходи з цієї соціальної мережі на онлайн медіа - неможливо без доступу, але те що ми спостерігаємо на цій платформі показує незацікавленість читачів в публікованих дописах. На цій платформі медіа не правильно працює зі своєю аудиторією, або не вірно її визначає. Можливий також варіант того, що редакція просто не зацікавлена розвитком цієї сторінки, а вона потрібна лише щоб збільшувати трафік на сайт.

Завдяки цьому аналізу ми можемо зрозуміти ефективність роботи медіа «Громадське» та особливості роботи в соціальних мережах Instagram, Facebook, Telegram та YouTube, роботу зі своєю аудиторією й контентним наповненням соціальних мереж, а також побачити цікаву тенденцію переходу аудиторії ЗМІ у месенджер Telegram для отримання швидких та лаконічних новин, й дозволяє проаналізувати аудиторію та їх інтереси задля створення цікавого контенту та зміни формату інформування.

Abstract

In this research, the main task was to determine how the quality of content affects the number of audiences on social networks Instagram, Facebook, Telegram and YouTube, to analyze the activities of the media “Hromadske” on these platforms. Investigate the communication efficiency of the media resource “Hromadske” in social networks.

Keywords: audience, content, communication, media, social networks.

Список літератури

1. Онлайн медіа та соціальні мережі перехопили лідерство у телебачення за популярністю в Україні - нове опитування USAID-Intemews щодо споживання ЗМІ. Internews. (22.10.2019) URL: https://internews.in.ua/uk/ news/ onlajn -media-ta-sotsialni-merezhi-perehopyly-liderstvo-u-telebachennya-za-populyarnistyu -v-ukrajini-nove- opytuvannya -usaid-intemews -schodo-spozhyvannya -zmi/ (дата звернення: 21.04.2021)

2. Тащенко А. Соцмережі як джерело інформаціїї. Research & Branding Group. (26.02.2020). URL: http://rb.com.ua/blog/socmerezhi-jak-dzherelo-informacii/(дата зверення: 21.04.2021)

3. Іщенко Н. Скільки новин потрібно для людського щастя. Урядовий кур'єр. (18.01.2018). URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/skilki-novin-potribno-dlya-lyudskogo-shastya/ (дата звернення 21.04.2021)

4. Вишневська І. Особл. використ. інформації соц. мереж в інформ.-аналіт. діял-ті. Наук. праці Нац. бібл. Укр. ім. В.І. Вернадськ. 2015. Вип. 41. С 521-530. URL: http://nbuviap.gov.ua/ images/ konferenciya/ 2015/ Vushnevska .pdf.

5. Кузнєцова Є. Facebook та ЗМІ: Як українські медіа використовують соцмережу No1, а як Facebook змінює ЗМІ. 2018. URL: https://voxukraine.org/uk/facebook-ta-zmi-yak-ukrayinski-media-vikoristovuyut-sotsmerezhu-1-a-yak-facebook-zminyuye-zmi/

6. Hromadske.ua. Теlegr.: https://t.me/hromadske_ua (дата зверн.: 17.03.2022).

7. Hromadske.ua. Instagram. URL: https://www.instagram.com/hromadske.ua/ (дата зверн.: 17.03.2022).

8. Hromadske. YouTube. URL: https://www.youtube.com/ c/Hromadske TvUkraine (дата звернення: 17.03.2022).

9. Hromadske.ua. Facebook. URL: https://www.facebook.com / hromadskeua (дата зверн.: 17.03.2022). Размещено на Allbest.ru