Перцептивні критерії якості журналістських матеріалів як основа моделі представлення вузькогалузевої соціально-економічної теми в ділових онлайн-медіа України

У відповідях респондентів ключовими характеристиками онлайн-медіа, що впливають на відображення теми, названі мультимедійність та інтерактивність. Їх згадали одразу 9 осіб із 15. На думку українського дослідника Б. Потятинника, «інтерактивність нових ЗМІ реалізована в кількох аспектах: людина - людина, коли читач має розширені можливості спілкуватися з автором та з іншими читачами, наприклад, е-мейл авторові, чат, форум, коментар» [6, с. 132].

Серед інших характеристик також згадані конвергентність (Експерт 3, Експерт 5), оперативність подачі інформації (Експерт 1, Експерт 2, Експерт 9, Експерт 12, Експерт 15), використання новітніх інтернет-технологій (Експерт 11, Експерт 14). На думку Експерта 11, однією із впливових характеристик є мережевість таких медіа. Ця позиція зна - ходить підтвердження також в наукових розвідках на тему медіа, що існують в інтернеті. Українська дослідниця Л. Городенко вважає, що «означальний прикметник мережевий якнайточніше та найвичерпніше охоплює усю сукупність медіа, середовищем існування яких є мережеві структури» [5, с. 71].

Шосте запитання анкети вимагало від учасників опитування описати наявну у практичному використанні модель відображення теми «житло/нерухомість» (табл. 4). Цікаво, що абсолютна більшість відповідей стосувалась архітектоніки матеріалу та особливостей журналістської професійної діяльності незалежно від теми.

Незважаючи на те, що більшість респондентів раніше зазначили соціально - економічну природу теми «житло/нерухомість», у відповідях респондентів на шосте питання про особливості розробки теми не йшлось ні про соціальне моделювання і метод конструювання соціальних арен у публічному дискурсі для вирішення актуальних питань із ключовими стейхолдерами, ні про застосування методів економічної та соціальної теорії пошуку, збирання, обробки вузькоспеціалізованої галузевої інформації про ринок нерухомості. Хоча при контент-аналізі журналістських матеріалів українських ділових онлайн-медіа зазначені елементи моделі розробки теми присутні. Це говорить про інтуїтивне застосування окремих науково-методологічних апробованих підходів до роботи над синтетичними медіатемами, а також про низький рівень наукової дискусії, фрагментарність досліджень, які б становили методологічну основу роботи із вузькоспеціалізованою діловою інформацією, що має соціальний та економічний контекст, та сприяли інтуїтивно зрозумілому комплексному представленню практико-орієнтованої інформації для фахівців галузі.

Це підтверджують і окремі відповіді на запитання сьоме першого блоку анкети, а саме: «Які основні труднощі виникають у вас під час розробки та відображення теми «житло/нерухомість»?». Зокрема, серед основних труднощів журналісти називали брак теоретичних знань про підходи у роботі із галузевою інформацією, принципи подачі теми масовій аудиторії та недостатню компетентність у темі.

Таблиця 4. Ключові елементи розробки та відображення теми

На основі виведених під час анкетування рецензентів перцептивних критеріїв якості журналістських матеріалів та за допомогою методу проектування розроблено основу для створення моделі представлення вузькоспеціалізованої інформації на прикладі соціально - економічної теми «житло/нерухомість» в українських ділових онлайн-медіа з урахуванням її бінарної природи.

Другий розділ анкети передбачав визначення ступеню важливості компонентів якісного журналістського тексту на тему «житло/нерухомість» методом шкалування. Респондентам пропонувалось оцінити від 1 до 9 балів критерії, де 1 означає найбільш важливий, а 9 - найменш важливий.

Критеріями якісного журналістського матеріалу на тему «житло/нерухомість», які пропонувалось оцінити, були виділені такі категорії: 1) заголовок, 2) лід, 3) змістові характеристики (використання якісних і перевірених джерел інформації, повнота інформації, актуальність), 4) ексклюзивність, 5) практична корисність, 6) розповідь про цікавого героя, 7) стилістичні компоненти, 8) ґрунтовні знання автора, експертність в темі, 9) поєднання соціального і економічного фактажу в темі.

Рисунок 3. Ступінь важливості компонентів якісного журналістського тексту на тему «житло/нерухомість»

Найбільш важливими критеріями якості журналістського матеріалу респонденти зазначили змістові характеристики, заголовок, лід, ґрунтовні знання, експертність в темі та поєднання соціального і економічного фактажу. Це підтверджує думку стосовно бінарної природи теми «житло/нерухомість» у поєднанні соціального та економічного контексту. Менш значущими критеріями стали практична корисність матеріалу, ексклюзивність, стилістичні компоненти та розповідь про цікавого героя.

Завданням третьому розділі анкети було аналіз рівня сприйняття професійним середовищем важливості джерел інформації для матеріалу на тему «житло/нерухомість». Учасникам опитуванням було запропоновано вісім основних джерел інформації на тему «житло/нерухомість», а саме: 1) статистичні дані, 2) корпоративна інформація, 3) позиції гравців ринку, 4) позиції експертів ринку, 5) думки героїв матеріалу (покупці, орендарі тощо), 6) офіційні повідомлення прес-служб, 7) маркетингові дослідження та аналітичні огляди, 8) інформація з відкритих джерел інформації.

Рисунок 4. Основні джерела інформації при роботі над темою «житло/нерухомість»

Як можна побачити з рис. 4, найбільш важливими джерелами інформації для написання матеріалу на тему ринку нерухомості респонденти назвали інформацію з відкритих джерел, статистичні дані, позицію експертів ринку та корпоративну інформацію.

Подібний вибір може пояснювати високий рівень цифровізації та поява сервісів Big Data у сфері нерухомості, які акумулюють, збирають, опрацьовують, сегментують відкриту та статистичну інформацію з державних реєстрів, а також опрацьовують великий масив корпоративної інформації (сегментування новобудов, зміну середньої вартості квадратного метра, появу нових ЖК тощо) і готують на основі цього аналітику.

Відповіді опитаних підтверджують класичну думку про те, що позиції гравців ринку, маркетингові дослідження, офіційні повідомлення прес-служб не є основним джерелом фактажу, адже доволі часто мають рекламний характер і подають таку інформацію про ринок, яка вигідна конкретній фінансовій структурі.

Опитування журналістів українських ділових онлайн - медіа дало змогу виділити низку перцептивних критеріїв якості журналістських матеріалів.

Усі вони стосуються практичних підходів до розробки теми, опрацювання фактажу, написання журналістського тексту. Однак вони лише побіжно враховують особливості синтетичних тем, що мають бінарну природу, що заважає всебічному, якісному та ґрунтовному висвітленню синтетичних тем на кшталт «житло/нерухомість». Як результат ділові онлайн-медіа України стикаються з проблемою невідповідності загальножурналі - стським стандартам (достовірність та повнота інформації, точність) через брак компетентності щодо вузькоспеціалізованої галузевої інформації. Саме тому наступний етап нашого дослідження - за допомогою методу проектування запропонувати модель представлення вузькоспеціалізованої інформації на прикладі соціально-економічної теми «житло/нерухомість» в українських ділових онлайн-медіа з урахуванням її бінарної природи. Пропонована автором дослідження модель отримала назву «Інноваційна модель розробки та представлення вузькогалузевої соціально-економічної теми в ділових онлайн-медіа», що вказує як на її характер, так і на умови застосування.

Об'єктивні передумови для розробки і втілення моделі вдосконалення професійної діяльності ділового журналіста онлайн-медіа на сучасному етапі зумовлені специфікою розвитку вітчизняної медіагалузі та відсутністю теоретико-методологічної підґрунтя для забезпечення на високому рівні виконання професійних обов'язків діловими журналістами у випадку роботи над вузькогалузевою інформацією та синтетичними темами.

Суб'єктивні фактори, які сприятимуть підвищенню ефективності процесу втілення інноваційної моделі, визначаються рівнем професійної підготовки ділового журналіста онлайн-медіа та технологічного забезпечення редакції.

Запропонована модель враховує три основні рівні професійно-організаційної роботи ділового журналіста онлайн-медіа (рис. 5).

На першому рівні, який має назву «професійно-інтегральний», основним завданням журналіста є розробка теми. Він передбачає застосування універсальних компетенцій журналіста та професійних компетенцій ділового журналіста. Серед універсальних виділяємо загальні методи пізнання реальності теоретичного (аналіз, синтез, дедукція, інду к - ція, узагальнення, абстрагування) та емпіричного рівня (для ділового журналіста найбільш актуальними є спостереження, експеримент, порівняння тощо), а також інструментальні компетенції журналіста. До них належать уміння організовувати, контролювати, планувати професійну діяльність; володіння сучасними журналістськими методами та технологіями зі збирання, обробки, поширення інформації; вміння вирішувати будь-які комунікативні завдання в різноманітних ситуаціях; розуміння природи ти функцій медіа. До професійних компетенцій ділового журналіста належать уміння синтезувати великі обсяги ділової, економічної, статистичної інформації; навички професійної роботи в між - предметному галузевому середовищі; навички експертного інтерв'ювання для збирання та обробки галузевої інформації; визначення масштабу охоплення дійсності (глобальний, загальнонаціональний, локальний); визначення масштабу узагальнення (суспільно значущий, вузькогалузевий) в майбутньому матеріалі.

Другий етап моделі є практико - орієнтованим і стосується безпосередньо підготовки та створення медіапродукту. Він складається з п'яти елементів: цілі та завдання матеріалу; тематична ідентичність; формат та жанр публікації; композиція, монтаж внутрішньо - текстових елементів і архітектоніка матеріалу; лексико - стилістичні особливості та виражальні засоби.

Основою другого етапу моделі є врахування трьох рівнів занурення в контекст на кожному з вищеописаних етапів, а саме: соціальна реальність, економічний контекст, ринкова кон'юнктура.

Рівень соціальної реальності обов'язково має включати щабель функціонування соціально-економічної теми (державний, ринковий, особистісний); ступінь боротьби за місце на публічній арені (обсяг матеріалу, його місце розташування на головній сторінці, рубрика тощо); соціальне підґрунтя економічної теми.

Рівень економічного контексту передбачає розуміння журналістом специфіки використання статистичних даних, економічних показників, вузькогалузевої ринкової інформації; знання та коректне використання специфічної галузевої термінології; володіння темою, розуміння базових економічних понять.

Рівень ринкової кон'юнктури вимагає знання законів функціонування певного сегменту ринкової економіки, навичок практичної роботи з джерелами інформації в діловій журналістиці; уміння проводити ринковий фактчекінг.

Третій - завершальний етап моделі - має назву пакування медіапродукту. В нього входить етап верстки та публікація матеріалу.

Серед обов'язкових елементів є використання мультимедійних виражальних засобів для представлення вузькогалузевої ділової інформації. До них відносимо базові елементи (інфографіка, фото, зображення, відео, аудіо); мультимедійні проєкти сторітелінгу (лонгрі - ди); синтетичні форми (мультискрипт, де за допомогою специфічної верстки із винесенням тез з гіперпосиланням на початок тексту, формується зручне споживання об'ємного матеріалу; мультискрипт з аудіо); інтерактивні формати (тести, ігри, опитувальники, які інтегровані в журналістський матеріал або сам журналістський матеріал представлений у вигляді інтерактивних форматів, які вимагають тісної взаємодії з аудиторією).

Рисунок 5. Інноваційна модель розробки та представлення вузькогалузевої соціально - економічної теми в ділових онлайн-медіа

журналістський стаття житло медіа

Цей етап інноваційної моделі також передбачає застосування інтерактивних форматів взаємодії з аудиторією: опитування після прочитаного матеріалу, голосування на сайті та у соціальних мережах, заклик до читача поширити матеріал у власних соціальних мережах. На етапі публікації матеріалу вагоме значення має також використання інструментарію соціальних мереж у роботі ділового журналіста, зокрема можливість проводити опитування та конкурси для збільшення лояльності аудиторії, залучати її до створення спільного контенту (user generated content), вивчати інтереси читачів за кількістю взаємодій із матеріалом (лайки, поширення, коментарі), залучати активне ком'юніті в офіційних соціальних мережах ділового онлайн-медіа до обговорення теми у контексті вирішення конкретних соціальних питань (безпека життєвого середовища, доступність житла тощо).

Теоретична та практична значимість розробленої інноваційної моделі полягає у створенні методичних рекомендацій для комплексного і всебічного представлення синтетичної теми на кшталт «житло/нерухомість» із урахуванням її бінарної природи - соціальної та економічної, вимог сучасної медіагалузі та тенденцій розвитку ділових галузевих медіа.

Висновки

У статті за допомогою методу експертного опитування ґрунтовно проаналізовано критерії сприйманої якості журналістських матеріалів на тему «житло/нерухомість» журналістами ділових онлайн-медіа України.

В роботі також запропоновано авторське визначення поняття «перцептивні критерії якості» в кореляції з основними завданнями ділових онлайн-медіа та професійними принципами медіаспільноти. Під час дослідження виявлені деякі особливості у сприйнятті критеріїв якості матеріалів на соціально-економічну тему «житло/нерухомість»:

- журналісти ділових онлайн-медіа України у переважній більшості вважають тему соціально-економічною, а критерій поєднання соціально і економічного фактажу увійшов у ТОП-5 важливих.

Однак незважаючи на це, опитані журналісти засвідчили про брак компетентності у теоретико-практичних підходах до розробки і представлення синтетичної теми. Серед основних труднощів у своїй роботі респонденти називали брак теоретичних знань про підходи у роботі із галузевою інформацією та принципи подачі соціально - економічної теми у масовокомунікаційному дискурсі.

Разом з тим моніторинг і контент-аналіз ділових онлайн-медіа, в яких працюють журналісти, продемонстрував ознаки інтуїтивного застосування окремих елементів розробки теми - конструювання соціальних арен, соціальне моделювання.

Однак практико-орієнтованих методологічних рекомендацій, які б сприяли підвищенню рівня компетентності ділових журналістів у роботі над подібними темами, у вітчизняному науковому дискурсі досі не було.

- найбільш важливими критеріями сприйманої якості за результатами опитування визначені змістові характеристики, експертність у темі та поєднання соціального й економічного фактажу.

Це ще раз підтверджує тезу про сприйняття теми як соціально-економічної, що потребує глибоко занурення журналіста в три основні рівні контексту, а саме: соціальну реальність, економічний контекст і ринкову кон'юнктуру.

Врахування цих рівнів сприятиме виконанню основних журналістських стандартів, зокрема повноті, достовірності та точності ретрансльованої ділової інформації широким верствам населення.

- серед основних джерел у роботі над темою журналісти виділили інформацію з відкритих джерел, статистичні дані, позицію експертів ринку та корпоративну інформацію.

Зазначені критерії якості вимагають застосування професійних компетенцій ділового журналіста з урахуванням ринкової кон'юнктури. Йдеться, зокрема, про навички професійної діяльності в міжпредметному галузевому середовищі, уміння проводити ринковий фактчекінг, навички експертного інтерв'ювання для збирання та обробки галузевої ділової інформації. Всі ці елементи є важливими складниками роботи над темою.

На основі аналізу результатів першого етапу дослідження - експертного опитування журналістів українських онлайн-медіа - створено інноваційну модель представлення вузькоспеціалізованої галузевої інформації на прикладі соціально-економічної теми «жи - тло/нерухомість» з урахуванням її бінарної природи.

Основним завданням цієї моделі є подолання браку компетентності у роботі з вузько - спеціалізованою галузевою інформацією у ділових онлайн-медіа та формування методологічних рекомендацій для висвітлення соціально-економічної теми «житло/нерухомість».

Запропонована інноваційна модель бере до уваги три основні рівні професійно - організаційної роботи ділового журналіста онлайн-медіа. На першому рівні, який має назву «професійно-інтегральний», основним завданням журналіста є розробка теми. Він включає застосування універсальних компетенцій журналіста та професійних компетен - цій ділового журналіста.

Другий етап моделі є практико-орієнтованим і стосується безпосередньо підготовки та створення медіапродукту. За структурою він має п'ять обов'язкових елементів: цілі і завдання матеріалу; тематична ідентичність; формат та жанр публікації; композиція, монтаж внутрішньотекстових елементів і архітектоніка матеріалу; лексико-стилістичні особливості та виражальні засоби.

Основою другого етапу моделі є врахування трьох рівнів занурення в контекст на кожному з вищеописаних етапів, а саме: соціальна реальність, економічний контекст, ринкова кон'юнктура.

Третій - завершальний етап моделі - має назву пакування медіапродукту. В нього входить етап верстки та публікація матеріалу, що передбачає використання мультимедійних виражальних засобів для представлення вузькогалузевої ділової інформації, застосування інтерактивних форматів взаємодії з аудиторією, інструментарію соціальних мереж у роботі ділового журналіста.

Розроблена автором дослідження модель має перспективу подальшого практичного застосування. Наступний етап - апробація моделі у практичному середовищі, а саме застосування принципів організації професійної діяльності в роботі сукупної вибірки журналістів українських ділових онлайн-медіа.

Список літератури

1. Sikdar, S., Byungkyu K., O'Donovan, J., Hollerer, T. & Adah, S (2013), «Understanding information credibility on Twitter». Proceedings of the 2013 International Conference on Social Computing, vol. 11, no. 2, pp. 19-24.

2. Тонкіх І. Критерії якості контенту Інтернет-медіа // Обрії друкарства. 2018. №1. (6). С. 209-217.

3. Захарченко А. Кількісна оцінка ефективності інтернет-комунікації // Інформаційне суспільство. 2013. Вип. 18. С. 104-106.

4. Женченко М. Новітні редакторські професії в умовах конвергенції тамультимедіа - тизації ЗМІ // Наукові записки Інституту журналістики. 2012. Т. 49. С. 142-146

5. Городенко Л. Типологія інтернет-видань // Друкарство. 2004. No 5. С. 25-28.

6. Потятиник Б. Інтернет-журналістика: навчальний посібник. Львів: ПАІС, 2010. 246 с.

7. Дмитрів Л. Якість текстового контенту сайту з погляду редактора // Вісник Книжкової палати. 2014. №9. С. 10-12.

8. Шевченко В. Особливості контенту в сучасному журналістикознавстві // Діалог: медіа студії. 2015. №21. С. 7-25.

9. Горська К. Медіаконтент в епоху становлення «інтелектуальної економіки» // Наука та освіта - новий вимір. Гуманітарні та суспільні науки, IV (13). 2016. C. 36-39.

10. Дудченко Л. Ділова преса України. Суми: Сумський державний університет, 2019. 154 с.

11. Палійчук А. Особливості розвитку сучасної ділової преси України // Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 50. С. 33-35.

12. Arrese A. (2001), Economic andfinancial press: a textbook, Pamploma, New York. 234 p.

13. Roush G. (2006), Profits and losses: business journalism and its role in society, Oak Park, 321 p.

14. Simon H (1996), The Sciences of the Artificial, 3d ed., the MIT Press, London, 231 p.

15. Vaishnavi, V. & Keuchler, W. (2008). «Design Research in Information Systems», Association for Information Systems. Vol. 5, ph. 12-29.

References

1. Sikdar, S., Byungkyu, K., O'Donovan, J., Hollerer, T. & Adah, S. (2013), «Understanding information credibility on Twitter», Proceedings of the 2013 International Conference on Social Computing, vol. 11, no. 2, pp. 19-24.

2. Tonkikh, I. (2018), «Criteria of Internet-media content quality», Obrii Drukarstva [Printing Horizon], no. 1 (6), pp. 209-217.

3. Zakharchenko, A. (2013), «Quantitative assessment of effectiveness of Internet communication», Informatsiine Suspilstvo [Information Society], vol.18, pp. 104-106.

4. Zhenchenko, M. (2012), «The newest editorial professions in the conditions of convergence and multimediatization of mass media», Naukovi Zapysky Instytutu Zhurnalistyky [Scientific Notes of the Institute of Journalism], vol. 49, pp. 142 -146.

5. Horodenko, L. (2004), «Typology of online publications», Drukarstvo [Printing Business], no. 5, pp. 25-28.

6. Potyatynyk, B. (2010), Internet Journalism: a Textbook, PAIS, Lviv, 246 p.

7. Dmytriv, L. (2014), «Quality of website text content from the point of view of the editor», Visnyk Knyzhkovoyi Palaty [Bulletin of the Book Chamber], vol. 9, pp. 10-12.

8. Shevchenko, V. (2015), «Features of content in the modern journalism studies», Dialoh: Media Studii [Dialog: Media Studios], vol. 21, pp. 7-25.

9. Horska, K. (2016), «Media content in the era of development of «knowledge-based economy», Nauka ta Osvita - Novyi Vymir. Humanitarni ta Suspilni Nauky [Science and Education - a New Dimension. Human and Social Sciences], vol. IV (13), pp. 36-39.

10. Dudchenko, L. (2019), Business Press of Ukraine: a Monograph, Sumy State University, Sumy, 154 p.

11. Paliychuk, A. (2013), «Peculiarities of development of the modern business press of Ukraine», Naukovi Zapysky Instytutu Zhurnalistyky [Scientific Notes of the Institute of Journalism], vol. 50, pp. 33-35.

12. Arrese, A. (2001), Economic and Financial Press: a Textbook, Pamploma, New York, 234 p.

13. Roush, G. (2006), Profits and Losses: Business Journalism and Its Role in Society, Oak Park, 321 p.

14. Simon, H. (1996), The Sciences of the Artificial, 3d ed., the MIT Press, London, 231 p.

15. Vaishnavi, V. & Keuchler, W. (2008), «Design research in information systems», Association for Information Systems, vol. 5, pp. 12-29.

Размещено на Allbest.ru