Наукова конференція - продуктивний інструмент наукової комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова конференція - продуктивний інструмент наукової комунікації

Оксана Клименко,

Олена Сокур,

Постановка проблеми. Наукова комунікація є основним механізмом функціонування і розвитку науки, один з важливих механізмів її зв'язків із суспільством, умовою формування вченого та засобом взаємного стимулювання його творчої активності. Основу наукової комунікації становить професійне спілкування її учасників, коли наукова конференція є найпоширенішою формою такої взаємодії через розповсюдження результатів досліджень та обмін інформацією і знаннями. Метою дослідження є вивчення особливостей бібліотечної наукової комунікації в сучасних умовах на прикладі об'єктивованих показників контенту збірника матеріалів Міжнародної наукової конференції НБУВ «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами - до управління знаннями» (2021). Дослідження спрямовано на визначення кількісних характеристик опублікованих матеріалів конференції, встановлення кількісних показників авторів цих публікацій, виявлення інституцій, науковці яких підготували спільні публікації. Методологічну основу статті становили загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження. Зокрема, це: системний, формально-логічний та соціально-комунікаційний підходи; методи аналізу, статистичний, описовий, узагальнення, синтезу, що забезпечило об'єктивний аналіз досліджуваного предмета та сприяло успішній реалізації поставленої мети. Наукова новизна полягає у зосередженні уваги на науковій комунікації як пріоритеті у вітчизняному бібліотекознавстві щодо активізації професійної взаємодії. бібліотечна наукова комунікація професійний

Висновки. Дослідження засвідчило, що активізація інтеграційних процесів у науці, поява перспективних напрямів досліджень сприяють підготовці оригінальних публікацій. Констатовано, що сьогодні Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського демонструє високі стандарти науково-дослідного, інформаційного, видавничого та культурно-освітнього центру. Важлива об'єднавча роль бібліотеки як сучасного бібліотечно-інформаційного комплексу світового рівня дає змогу популяризувати досягнення українських бібліотекознавців у світовий науково-освітньо-культурний простір через розповсюдження результатів досліджень та обмін інформацією і знаннями. Доведено, що нині нагальним є розширення міжнародного співробітництва у тому числі через підготовку спільних публікацій, що в подальшому сприятиме підвищенню професіоналізму бібліотечних фахівців.

Ключові слова: дослідження, конференція, наукова інформація, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, професійна комунікація, публікація.

Oksana Klymenko,

V I. Vernadsky National Library of Ukraine

Olena Sokur,

PhD (Social Communications), Head of Department,

V I. Vernadsky National Library of Ukraine

Scientific Conference is an Productive Tool for Scientific Communication

Problem Statement. Scientific communication is the main mechanism of functioning and development of science, one of the important mechanisms of its connection with society, the condition of formation of the scientist and a means of mutual stimulation of his/her creative activity. The basis of scientific communication is the professional communication of its participants, when the scientific conference is the most common form of such interaction through the dissemination of research results and the exchange of information and knowledge. The purpose of the study is to highlight the peculiarities of library scientific communication in modern conditions on the example of objective indicators of the content of the collection of materials of the International Scientific Conference of V. I. Vernadsky National library of Ukraine Library. Science. Communication. From resource management - to knowledge management (2021). The aim of the study is to determine the quantitative characteristics of the published conference materials, to set quantitative indicators of these publications authors, the identification of institutions, and scholars who have prepared joint publications. The methodological basis of the article includes general scientific and special scientific methods of research. In particular, these are: systemic, formal logical and socio-communication approaches; methods of analysis, statistical, descriptive, generalization, synthesis, which provided an objective analysis of the subject and contributed to the successful realization of the goal. Scientific novelty is in focusing on scientific communication as a priority in Ukrainian library science to intensify professional interaction. Conclusions. The research showed that the intensification of integration processes in science, the emergence of perspective areas of research contribute to the preparation of original publications. It is stated that today V I. Vernadsky National Library of Ukraine demonstrates high standards of research, information, publishing and cultural, and educational center. An important unifying role of the library as a modern world-class library and information complex allows you to promote the achievements of Ukrainian librarians in the world scientific and educational space through the spread of research results and exchange of information and knowledge. It has been proven that the expansion of international cooperation is now urgent, including through the preparation of joint publications, which will further promote the professionalism of library staff.

Keywords: research, conference, scientific information, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, professional communication, publication.

Постановка проблеми

У розбудові сучасного інформаційного суспільства важливу роль відіграє наукова інформація, отримана в результаті наукового пізнання, інтелектуального опрацювання та поширення, що має визначальне значення у розвитку науки. Наукова інформація поширюється в часі та просторі певними каналами, засобами та методами, що дає змогу у цифровому середовищі майже миттєво її розповсюджувати серед світової наукової спільноти.

Особливе місце в цій системі належить науковій комунікації, яку у спрощеному вигляді можна тлумачити як обмін науковою інформацією (ідеями, знаннями, повідомленнями) між ученими і спеціалістами. Отже, наукова комунікація є основним механізмом функціонування і розвитку науки, один з важливих механізмів її зв'язків із суспільством, умовою формування вченого та засіб взаємного стимулювання його творчої активності. Основу наукової комунікації становить професійне спілкування її учасників, коли наукова конференція є найпоширенішою формою такої взаємодії через розповсюдження результатів досліджень та обмін інформацією і знаннями. З розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних каналів комунікації розширилися можливості й вільного дистанційного обміну науковими ідеями.

Комунікативний складник у діяльності висококваліфікованого фахівця в інформаційно-бібліотечній сфері полягає у здійсненні результативної та ефективної комунікативної взаємодії із зовнішнім та внутрішнім середовищем інформаційно-бібліотечної галузі, що в подальшому сприятиме забезпеченню реалізації визначених цілей стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні.

На загальнодержавному рівні консолідуюче значення для всієї вітчизняної бібліотечної спільноти має Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація», яка з 1993 р. щорічно проводиться Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ) за участю Інформаційно-бібліотечної ради Національної академії наук України, Асоціації бібліотек України, Ради директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук - членів Міжнародної асоціації академій наук. Метою науково-комунікативних заходів однодумців є об'єднання зусиль науковців і практиків у розв'язанні нагальних питань розбудови бібліотечно-інформаційної сфери держави на сучасному етапі, визначення шляхів подолання найгостріших проблем вітчизняної бібліотечної галузі, оприлюднення наукових розвідок і напрацювань, представлення кращого світового досвіду та новацій, розробка рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення діяльності українських бібліотек. До участі в роботі конференцій запрошуються науковці та фахівці бібліотек, архівів, музеїв, видавництв, інформаційних установ і громадських організацій, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачі профільних закладів вищої освіти, аспіранти. Тобто специфіка цього наукового заходу полягає в органічному поєднанні висвітлення як теоретичних напрацювань, так і практичного застосування новітніх технологій та новаторських ідей у бібліотечній справі. Саме широке представництво українських і закордонних фахівців, рівень та кількість охоплених питань вирізняє цей захід з-поміж інших вітчизняних міжнародних конференцій. Отже, зазначене зумовлює актуальність і доцільність дослідження бібліотечної наукової комунікації в епоху цифровізації у межах Міжнародної наукової конференції НБУВ «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами - до управління знаннями» (2021) (далі - Конференція).

Аналіз попередніх досліджень і публікацій

Новий етап трансформації українського суспільства спонукає бібліотеки, як унікальні соціальні інституції, оптимально вбудовуватися в інформаційні структури держави. Сьогодні інформаційно-комунікативний ресурс НБУВ, як вагомий компонент інтегрованого і консолідованого національного гуманітарного інформаційного простору в міжкультурній науковій комунікації, відрізняється інтегральним характером, зокрема:

¦ збалансоване поєднання кумулятивної, комунікативної, інформаційної та культурно-освітньої функцій;

¦ використання традиційних та електронних форм задля забезпечення доступності;

¦ засіб інформаційно-комунікаційної взаємодії задля висвітлення широкого спектра галузевих проблем;

¦ дієвий канал входження вітчизняного інформаційного ресурсу у світовий інформаційний простір [4, с. 259].

Як слушно наголошують Т Коваль і Л. Туровська, «з перебігом часу наукові комунікації перетворилися на інструмент соціокультурної взаємодії, стали важливим чинником розвитку наукового співтовариства завдяки циркуляції знань, впорядкуванню цінностей, прорахуванню норм та визначенню соціальних сенсів, доступних до сприймання масовою, нормативною та індивідуальною свідомістю» [5, с. 86].

Питання наукової комунікації у різних аспектах бібліотекознавства розглядалися В. Горовим, Л. Дубровіною, М. Івановою, О. Клименко, Т Коваль, Т Колесниковою, О. Мар'їною, Л. Матвійчук, Д. Ніколаєвим, Г Онуфрієнко, О. Сокур, Л. Туровською, А. Черневич, Г Шимаєвою та іншими українськими дослідниками. У монографії Г Шемаєвої проаналізовано роль бібліотек у формуванні масивів наукових знань та організації доступу, визначено основні е-ресурси в системі наукових комунікацій [11].

Поняттєвий зміст та етимологічну природу міжнаукового терміна «комунікація», через обґрунтування сутності поняття «мовна комунікація» та окреслення завдань, проблематики та термінологічного потенціалу «теорії мовної комунікації» представили Г Онуфрієнко й А. Черневич [10].

У дослідженні Т. Колесникової представлено тенденції розвитку комунікаційних моделей діяльності бібліотек закладів вищої освіти України в умовах інформатизації та їх інтеграції у єдиний комунікаційний простір інформаційного суспільства. Чільними напрямами комунікаційної діяльності цих бібліотек авторкою визначено: формування внутрішнього комунікаційного середовища як системи, що вбирає внутрішні інформаційні потоки та зв'язки, створені в процесі взаємодії на основі використання інформаційних ресурсів, технологій і каналів комунікації; взаємодія з подальшим входженням у зовнішнє комунікаційне середовище, яким є єдиний інформаційний освітньо-науковий е-простір [6].

М. Іванова визначила роль НБУВ у новітній історії України, репрезентувавши щорічні міжнародні наукові заходи та окресливши їхню тематику по роках [1]. У дослідженні Л. Матвійчук розглянуто науково-інформаційну продукцію як результат наукової діяльності бібліотек. Зокрема, розкрито видову різноманітність та обґрунтовано складність і науко- ємність як її сучасну характеристику [8]. Результати аналізу матеріалів конференції «Крим» за період 1994-2010 рр. за напрямом міжнародної бібліотечної взаємодії представив Д. Ніколаєв [9]. О. Мар'їна подала огляд форм і напрямів інформаційно-комунікаційної бібліотечної взаємодії через наукову комунікацію у регіональних бібліотечних системах [7].

Таким чином, огляд бібліотекознавчих досліджень засвідчив, що в умовах інформаційного суспільства наукова комунікація сучасної бібліотеки перетинає межі фізичного простору, стрімко інтегруючись у віртуальний простір, виступаючи вже у ролі повноправного учасника е-комунікацій.

Метою статті є вивчення особливостей бібліотечної наукової комунікації в епоху цифровізації на прикладі об'єктивованих показників контенту збірника Міжнародної наукової конференції НБУВ «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами - до управління знаннями» (2021).

Виклад основного матеріалу

У жовтні 2021 р. в НБУВ відбулася традиційна щорічна Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами - до управління знаннями», присвячена 30-річчю Незалежності України. У зв'язку з продовженням строку загальнодержавних заходів, спрямованих на запобігання поширенню вірусу COVID-19, Конференція відбулася в змішаному форматі, що дало змогу значно розширити географію учасників. До початку роботи заходу оргкомітетом традиційно на вебсайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського опубліковано програму (http://conference.nbuv.gov.ua/site/program/id/27,http://www.

nbuv.gov.ua/sites/default/files/all_files/202109_artilces_field_dopmat_files/ programa_2021_portal_nbuv.pdf) та збірник матеріалів Конференції (http:// irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004116).

У межах наукового заходу було висвітлено традиційні та інноваційні напрями діяльності наукових бібліотек в умовах продукування нового знання, розкрито теоретичні та прикладні аспекти формування, використання, організації доступу до електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки у сучасному вебсередовищі, оптимізації бібліотечно-інформаційної діяльності в умовах продукування нового знання.

Конференція працювала в шести секційних засіданнях, двох семінарах та трьох круглих столах. Усього в роботі заходу взяли участь 285 доповідачів зі 236 заявленими доповідями. Було опубліковано в матеріалах Конференції 222 доповіді 262 авторами.

Учасники секції 1 «Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій» обговорили стратегії управління бібліотечно-інформаційним комплексом в умовах трансформації наукових комунікацій та сучасні виклики, які успішно вирішують наукові бібліотеки у період активної цифровізації.

На секції 2 «Технології управління знаннями в науковій бібліотеці» репрезентовано технологічні аспекти ефективної організації електронних знаннєвих ресурсів, перспективи розвитку дослідницьких інфраструктур та сервісів підтримки досліджень, продуктивна участь бібліотек у цифрових наукових комунікаціях.

У представлених доповідях секції 3 «Роль наукової бібліотеки в стратегічних комунікаціях глобального інформаційного простору» розглянуто питання комплексного використання соціокомунікативного потенціалу наукових бібліотек і ефективності стратегічних комунікацій в інформаційному просторі.

Значне місце під час роботи секції 4 «Біографіка та біобібліографія - знаннєвий ресурс інтелектуального й духовного розвитку українського суспільства» увагу було приділено науковій дискусії щодо актуальних питань та найближчих перспектив розбудови вітчизняної біографіки, формування електронних ресурсів біографічної інформації, поширення біографічних знань, місця й ролі наукових бібліотек у цій справі.

Учасники секції 5 «Рукописна та архівна спадщина: від рукопису до бази знань» ознайомилися з питаннями термінологічного забезпечення вітчизняних кодикологічних досліджень, формуванням знань щодо рукописів у системі культурно-історичних епох, виставковими проєктами як популяризаторами документів в електронному вигляді.

На засіданні секції 6 «Музична культура й музичні фонди бібліотек та архівів: зберігати і популяризувати» порушувалися питання історії та розвитку як української музичної культури, так і зарубіжної, збереження музичних фондів бібліотек та їхньої популяризації у світі, дослідження джерел вітчизняного музичного мистецтва, а також мистецької спадщини української діаспори, атрибуції музичних пам'яток, розвитку видавничої справи, дослідження аудіовізуальних документів.

Робота семінару 1 «Академічна юдаїка в незалежній Україні (19912021): досвід наукових бібліотек», який було присвячено пам'яті Ірини Анатоліївни Сергєєвої (1958-2019), зосереджувалася на розкритті всіх аспектів відродження наукової юдаїки в НБУВ, зібрання єврейських книг і періодики у фондах провідних книгозбірень країни, питання каталогізації літератури єврейськими мовами.

Учасники семінару 2 «Новітні технології для збереження бібліотечних фондів» обговорювали питання збереження та захисту бібліотечних фондів, зокрема унікальних, унеможливлення техногенних катастроф та соціальних катаклізмів, які можуть знищити або суттєво погіршити їхній стан.

Тематика доповідей круглого столу 1 «Сучасний інститут президентства - очікування й тенденції» зосереджена на висвітленні актуальних питань інституту президентства в Україні та світі, організації роботи персональних бібліотечно-музейних документальних колекцій.

440-літтю виходу визначної пам'ятки людства друкованої Острозької Біблії (1581) був присвячений круглий стіл 2 «Святе Письмо в українській рукописній та друкованій традиції: тиражування, рефлексії, інтерпретації», учасники якого представили дослідження щодо перших власників книги, кола її читачів, раннє сприйняття острозького тексту, історію його підготовки й друку.

Усього в збірнику Конференції було опубліковано матеріали представників 40 науково-освітньо-культурних вітчизняних та зарубіжних закладів. Організаційний розподіл представлено на діаграмі (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл закладів-представників Конференції

Із 40 закладів-учасників шість - представники зарубіжних установ, зокрема, з 10 бібліотек сім - вітчизняні і три зарубіжні; з 15 закладів вищої освіти два - іноземні та одна асоціація (табл. 1).

Таблиця 1

Кількісний розподіл опублікованих матеріалів доповідей за установами

Розподіл доповідей та доповідачів за секційними засіданнями, семінарами та круглими столами в програмі та збірнику матеріалів Конференції (табл. 2) дає уявлення про нагальність висвітлених питань на окремому заході, їхню зацікавленість представниками бібліотечно- інформаційної сфери.

Таблиця 2

Кількісний розподіл доповідачів та опублікованих матеріалів доповідей на окремому заході

Значний потенціал у сучасних наукових студіях реалізовується через плідну взаємодію як науковців-теоретиків, так і бібліотекарів-прак- тиків. Враховуючи цю тенденцію, у збірнику матеріалів Конференції усього в співавторстві опубліковано 31 доповідь. Розподіл за окремими засіданнями представлено в табл. 3.

Таблиця 3

Кількісний розподіл опублікованих матеріалів доповідей та їх співавторів на окремому заході

Загальний розподіл публікацій за кількістю співавторів представлено на діаграмі (рис. 2). Як свідчать отримані дані, лише 14% від загальної кількості опублікованих доповідей підготовлені у взаємодії. Ця співпраця має різноманітний характер як у межах одного колективу, так і представниками різних установ, зокрема, як у межах України, так і на міжнародному рівні. Таким чином, представники НБУВ загалом підготували 23 матеріали в співавторстві, у тому числі - три в колаборації з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України, Вінницьким державним педагогічним університетом імені М. Коцюбинського, Національною музичною академією України імені П. І. Чайковського. Дослідниками Інституту проблем реєстрації інформації НАН України в результаті співробітництва з Каліфорнійським університетом у Лос- Анджелесі підготовлено спільну доповідь; науковцями Київського національного університету імені Тараса Шевченка - спільно з Міжрегіональною академією управління персоналом опубліковано спільний матеріал; Національним технічним університетом «Харківський політехнічний університет» - спільно з Харківською обласною громадською організацією «Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи» підготовлено доповідь.

Рис. 2. Розподіл публікацій за кількістю співавторів

Зазначимо, що всі види співавторства засвідчують високий рівень наукової комунікацій у різних аспектах бібліотечно-інформаційної сфери, але поки міжнародне співробітництво, у межах опублікованих праць Конференції, дає підстави стверджувати про необхідність активізації професійної комунікації із закордонними партнерами. У сучасному світі

питання міжнародної дослідницької взаємодії під час підготовки спільних матеріалів є надзвичайно важливим, адже пов'язане з різноманіттям традицій та пріоритетами діяльності, можливістю втілення новаторських ідей у практичну діяльність через залучення техніко-технологічної бази партнерів, зарубіжних донатів тощо. Актуальними в нових умовах виступають побудова взаєморозуміння між культурами світу, налагодження конструктивного співробітництва задля інтеграції у світовий консолідований науково-освітньо-культурний простір.

Висновки та перспективи

Проведений аналіз матеріалів Міжнародної наукової конференції Національної бібліотеки України імені І. Вернадського «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами - до управління знаннями» (2021) засвідчив, що процеси інтеграції у науці, поява перспективних напрямів досліджень сприяють продукуванню і втіленню оригінальних ідей та оперативній підготовці публікацій високого рівня.

Отже, НБУВ сьогодні демонструє високі стандарти науково-дослідного, інформаційного, видавничого та культурно-освітнього центру. Важлива об'єднавча роль бібліотеки як сучасного бібліотечно-інформаційного комплексу світового рівня як за складом фонду, так і рівнем вирішуваних завдань, що дає змогу популяризувати досягнення українських бібліотекознавців у світовий науково-освітньо-культурний простір через розповсюдження результатів досліджень та обмін інформацією і знаннями

Нині нагальним є розширення міжнародного співробітництва, у тому числі через підготовку спільних публікацій, що в подальшому сприятиме підвищенню професіоналізму бібліотечних фахівців, ефективніша взаємодія сприятиме інтеграції до міжнародної культури.

Подальшого дослідження потребує з'ясування авторського складу та визначення тематики опублікованих матеріалів Конференції.

Список бібліографічних посилань

1. Іванова М. В. Міжнародні наукові конференції в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: 30-річна історія. Бібліотека. Наука. Комунікація: Від управління ресурсами - до управління знаннями : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 5-7 жовт. 2021 р.). Київ, 2021.

B. 68-72. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/er-0004116%20(6).pdf

2. Клименко О. Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій. Бібл. вісн. 2021. № 4. С. 79-85. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2021_4_11

3. Клименко О. З., Сокур О. Л. Бібліотечна періодика Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в системі наукових комунікацій. Соціальні комунікації: інструменти, технології і практика: зб. матеріалів Другої міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 26-27 лют. 2021 р.). Запоріжжя, 2021. С. 13-17.

4. Клименко О., Сокур Е. Профессиональная периодика - коммуникативный ресурс межбиблиотечного сотрудничества в современном информационном пространстве. Библиотека как феномен культуры: Услуги и сервисы библиотек в современном информационном пространстве : материалы VI Междунар. конгресса (Минск, 16-17 окт. 2019 г.). Минск, 2019. С. 254-260.

5. Коваль Т., Туровська Л. Електронні засоби наукових комунікацій в контексті дистанційного бібліотечного сервісу. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 2021. Вип. 62. С. 84-98. https://doi. org/10.15407/np.62.084

6. Колесникова Т Еволюція комунікаційних моделей діяльності бібліотек ВНЗ в умовах інформатизації. Бібл. вісн. 2013. № 2. С. 17-24. URL: http:// eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1715/1/Evoliuzia.pdf

7. Мар'їна О. Сучасні форми інформаційно-комунікаційної взаємодії в регіональних бібліотечних системах. Вісн. Книжк. палати. 2009. № 2. С. 20-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2009_2_7

8. Матвійчук Л. О. Науково-інформаційна продукція бібліотек як складова наукової комунікації. Бібліотека. Наука. Комунікація: Від управління ресурсами - до управління знаннями : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 5-7 жовт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 308-311. URL: file:// /C:/Users/user/Downloads/er-0004116 %20(6).pdf

9. Ніколаєв Д. Міжнародні бібліотечні комунікації: за результатами матеріалів конференцій «Крим». Вісн. Книжк. палати. 2011. № 8. С. 47-50. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2011_8_14

10. Онуфрієнко Г., Черневич А. Термін комунікація в поняттєвому вимірі й лінгвістичному контексті. Термінологія. 2010. № 675. С. 154-160. URL: http://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-675- 2010/termin-komunikaciya-v-ponyattyevomu-vymiri-y

11. Шемаєва Г В. Електронні ресурси бібліотек України в системі наукових комунікацій : монографія. Харків : ХДАК, 2008. 289 с.

References

1. Ivanova, M. V. (2021, October). Mizhnarodni naukovi konferentsii v Natsionalnii bibliotetsi Ukrainy imeni V I. Vernadskoho: 30-richna istoriia [International scientific conferences in the Vernadsky National Library of Ukraine: a 30-year history]. In Library. Science. Communication. From resources management - to knowledge management. Proceedings of the International Scientific Conference (pp. 68-72), Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian]. Retrieved from file:///C:/Users/user/ Downloads/er-0004116%20(6).pdf

2. Klymenko, O. (2021). Bibliotechno-informatsiinyi kompleks: uprav- linnia v umovakh transformatsii naukovykh komunikatsii [Library and information complex: management in the conditions of transformation of scientific communications]. Bibliotechnyi visnyk - Library Bulletin, 4, 79-85 [in Ukrainian]. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2021_4_11

3. Klymenko, O. Z., & Sokur O. L. (2021, February). Bibliotechna periodyka Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho v systemi naukovykh komunikatsii [Library periodicals of the Vernadsky National Library of Ukraine in the system of scientific communications]. In Social communications: tools, technologies and practice. Proceedings of the 2 nd International Scientific and Practical Conference (pp. 13-17), Zaporizhzhia [in Ukrainian].

4. Klimenko, O. Z., Sokur E. L. (2019, October). Professionalnaya periodika - kommunikativnyiy resurs mezhbibliotechnogo sotrudnichestva v sovremennom informatsionnom prostranstve [Professional periodicals are a communicative resource of interlibrary cooperation in the modern information space]. In Biblioteka kakfenomen kulturyi: Uslugi i servisyi bibliotek v sovremennom informatsionnom prostranstve: materialy VI Mezhdunar kongressa - Library as a Cultural Phenomenon: Library Services in the Modern Information Space. Proceedings of the VI International Congress (pp. 254-260). Minsk [in Russian].

5. Koval, T., Turovska, L. (2021). Elektronni zasoby naukovykh komuni- katsii v konteksti dystantsiinoho bibliotechnoho servisu [Electronic means of scientific communication in the context of remote library information services]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho - Transactios of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, 62, 84-98 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/np.62.084

6. Kolesnykova, T. (2013). Evoliutsiia komunikatsiinykh modelei diialnosti bibliotek VNZ v umovakh informatyzatsii [The evolution of communication models of the activity of university libraries activity in the minds of informatization]. Bibliotechnyi visnyk - Library Bulletin, 2, 17-24 [in Ukrainian]. Retrieved from http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1715/1/ Evoliuzia.pdf

7. Marina, O. (2009). Suchasni formy informatsiino-komunikatsiinoi vzaiemodii v rehionalnykh bibliotechnykh systemakh [Modern forms of information and communication interaction in regional library systems]. Visnyk Knyzhkovoi palaty - Bulletin of the Book Chamber, 2, 20-23 [in Ukrainian]. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2009_2_7

8. Matviichuk, L. O. (2021, October). Naukovo-informatsiina produktsiia bibliotek yak skladova naukovoi komunikatsii [Scientific and informational products of libraries as a component of scientific communication]. In Library. Science. Communication. From resources management - to knowledge management. Proceedings of the International Scientific Conference (pp. 308-311). Kyiv [in Ukrainian]. Retrieved from file:///C:/Users/user/ Downloads/er-0004116 %20(6).pdf

9. Nikolaiev, D. (2011). Mizhnarodni bibliotechni komunikatsii: za rezul- tatamy materialiv konferentsii “Krym” [International library communications: following the results of the materials of the Krim conferences]. Visnyk Knyzhkovoi palaty - Bulletin of the Book Chamber, 8, 47-50 [in Ukrainian]. Retrieved from http://nbuv.gov.ua /UJRN/vkp_2011_8_14

10. Onufriienko, H., Chernevych, A. (2010). Termin komunikatsiia v poniattievomu vymiri y linhvistychnomu konteksti [The term communication in an understandable world and linguistic context]. Terminolohiia - Terminology, 675, 154-160 [in Ukrainian]. Retrieved from http://science.lpnu. ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-675-2010/termin-komunikaciya- v-ponyattyevomu-vymiri-y

11. Shemaieva, H. V. (2008). Elektronni resursy bibliotek v systemi naukovykh komunikatsii [Electronic resources of libraries in the system of scientific communications]. Kharkiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru